Голосі ївський парк імені Максима Рильського парк у південній частині міста Києва у Голосіївському районі у місцевості Г

Голосі́ївський парк імені Максима Рильського — парк у південній частині міста Києва, у Голосіївському районі, у місцевості Голосіїв, розташований вздовж Голосіївського проспекту.

Голосіївський парк імені Максима Рильського

Пам'ятник Максиму Рильському біля головного входу до парку
50°23′25″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.39028° пн. ш. 30.50722° сх. д. / 50.39028; 30.50722Координати: 50°23′25″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.39028° пн. ш. 30.50722° сх. д. / 50.39028; 30.50722
Тип	культури і відпочинку
Відкрито	1957 рік
Площа	126,32 га
Країна	Україна
Розташування	Київ, Голосіївський район, вздовж Голосіївського проспекту
Голосіївський парк імені Максима Рильського Голосіївський парк імені Максима Рильського (Київ)

Голосіївський парк імені Максима Рильського у Вікісховищі

Історія

Закладений у 1957 році у північній частині Голосіївського лісу. Пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення — з 1960 року. Площа — 140,9 га.

2007 року було утворено національний природний парк «Голосіївський» площею 4521,29 гектара з підпорядкуванням його Міністерству охорони навколишнього природного середовища України.

Сучасний стан

Територія парку є частиною залишку природного лісу, що колись з півдня оточував Київ. Рельєф сильно розсічений. Композиційною віссю парку є каскад із чотирьох ставків площею близько 6 га, розміщений уздовж долини струмка Горіхуватка. На нижньому ставку (біля Голосіївської площі) влаштовано човнову станцію. У парку розміщені містечка атракціонів, дитячі майданчики, кафе, ресторани.

У 1964 році парку було присвоєно ім'я українського поета Максима Рильського (1895—1964), який у 1951—1964 роках жив і працював у будинку на Радянській вулиці (нині — вулиця Максима Рильського), розташованій поруч з парком (зокрема, у 1959 року вийшла поетична збірка Максима Рильського під назвою «Голосіївська осінь»). У 2003 році біля центрального входу до парку було відкрито пам'ятник Максиму Рильському (автори — скульптор Петро Остапенко та архітектор Олег Стукалов).

У 1941 році по території Голосіївського лісу проходила лінія оборони Києва. У 1965 році на території Голосіївського парку було встановлено пам'ятник учасникам оборони Києва 1941 року у вигляді гранітної стели (архітектор — ).

Проєктом нового Генерального плану Києва передбачено розширення територій національного природного парку «Голосіївський» на 1,7 тис. гектарів — до 12,7 тис. гектарів у межах міста.


Голосіївський ліс

Примітки

Постанова Ради Міністрів Української РСР від 29 січня 1960 року № 105. Перезатверджено постановою колегії Держкомприроди Української РСР від 30 серпня 1990 року № 18.
Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 березня 1972 року № 363 «Про віднесення пам’яток природи місцевого значення в м. Києві, згідно з новою класифікацією». [Архівовано з першоджерела 9 липня 2022.]
Указ Президента України № 794/2007 від 27 серпня 2007 року «Про створення національного природного парку „Голосіївський“»
. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Голосіївський парк імені Максима Рильського

Томілович Л. В. // Праці Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень

Веб-енциклопедія Києва.
Супутниковий знімок на карті Google

[1] Постанова Ради Міністрів Української РСР від 29 січня 1960 року № 105. Перезатверджено постановою колегії Держкомприроди Української РСР від 30 серпня 1990 року № 18.

[vkr-363-2] Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 березня 1972 року № 363 «Про віднесення пам’яток природи місцевого значення в м. Києві, згідно з новою класифікацією». [Архівовано з першоджерела 9 липня 2022.]

[ukaz794-2007-3] Указ Президента України № 794/2007 від 27 серпня 2007 року «Про створення національного природного парку „Голосіївський“»

[4] . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.