«Ма́ти города́м ру́ським» — перифраз з давньоруської літератури, вислів князя Олега, який використовується для позначення Києва. Найбільш відомий за фрагментом статті 882 року Повісті врем'яних літ:
Въ лѣто 6390 … [и] сѣде Ѡлегъ кнѧжа въ Києвѣ . и реч Ѡлегъ се буди мт҃и градомъ рускими.
У РІК 6390 [882]… І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: «Хай буде се мати городам руським».
Крім цього, зустрічається в ряді творів, таких як:
- «Слово на оновлення Десятинної церкви» (сер. XII століття): «славному і чесному граду нашому і великої митрополії ж, матері містам».
- Стихира служби св. Володимиру: «славнодержавний Володимире на висоті столу сидячи матері містам богоспасенного Києва».
- Служба на пам'ять освячення в 1051/1053 у церкві святого Георгія в Києві, 26 листопада: «від першопрестольного матері містам, Богом порятунку Києва».
Семантика фрази
Цей розділ не містить . |
На думку Д. С. Ліхачова, вираз «мати міст» є калькою із грецької «метрополія» (від грец. μήτηρ — мати і грец. πόλις — місто), тобто цей фрагмент — оголошений Олегом при закнязюванні у Києві «матері міст руських» — був проголошенням Києва столицею його володінь. Оскільки слово «Київ» — він, чоловічого роду.
Історичний контекст
Цей розділ не містить . |
Грецьке походження фрази породило гіпотезу про наявність у розпорядженні автора Повісті врем'яних літ візантійських письмових джерел про правління князя Олега. Згідно з іншою версією, поява фрази обумовлено політичними поглядами укладачів Повісті врем'яних літ. Літопис складалася в Києво-Печерській лаврі у 2-му десятилітті XII століття, за часів кризи Київської Русі та, через це, характеризується героїзацією політично єдиної держави в епоху перших руських князів і його протиставленням сучасності. Водночас Візантія являла собою блискучий приклад успіху централізації — прихід до влади (1081) Олексія I Комніна поклав кінець смути 1056—1081 років і став початком так званого «Комнінского Відродження». Подібність ситуації, з якої вийшла Візантія, зі становищем, в якому перебувала Русь, і продиктувало заклик до політичної єдності під верховенством Київського престолу — метрополії, «матері міст», яка повинна стояти над князівськими столами, подібно до того, як Константинополь стояв над провінціями та Дієцезіями Візантійської імперії, об'єднуючи їх.
«Міста руські»
Цей розділ не містить . |
Позначення Києва «матір'ю міст руських» може бути пояснено і з поняття «міста руські». «Місто» як населений пункт відігравав особливу роль в етнічному та політичному становленні Київської Русі.
Поняття «міста руські» склалося в IX-X століттях. Літопис говорить про роздачу міст Рюриком своїм воїнам: Полоцьк, Ростов, Білоозеро, Муром. «Міста руські» згадуються в Повісті врем'яних літ під 907 роком: Київ, Чернігів, Переяслав, Полоцьк, Ростов, Любеч та інші. «За цими містам сидять великі князі, підвладні Олегу». Роздавали міста Святослав Ігоревич і Володимир I Святославич. Серед міст була певна ієрархія, в якій Київ займав перше місце, оскільки був місцем перебування великого князя.
Арабський автор Ібн-Хаукаль (X століття) перераховує групи русів та головні міста, які існували, як вважають історики, ще в IX столітті, до того, як Олег зробив Київ столицею: «І русів три групи. Група, найближча до Булгара, і цар у місті, званому Куйаба, і він більший від Булгара. І група верхня з них, яку називають ас-Славійа, і цар їхній у місті Сала, і група їхня, звана ал-Арсанійа, і цар їхній сидить в Арсі, місті їхньому». Ібн Фадлан, що бачив русів у 922 році, стверджував, що їхній цар живе у «високому замку», що трактується деякими істориками як згадка про Вишгород, який був подарований Ігорем Рюриковичем своїй дружині княгині Ользі і був резиденцією київського князя.
Імператор Костянтин Багрянородний (X століття) пише: «Надходять із зовнішньої Русі в Константинополь човни є одні з Немогарда, в якому сидів Сфендослав, син Інгора, архонта Русі, а інші з фортеці Мілініскі, з Теліуци, Чернігога і з Вусеграда. Отже, всі вони спускаються річкою Дніпро і сходяться у фортеці Кіоава».
Скандинави називали Русь «країною міст» (Гардарик). Скандинавська назва Garđar (Гарди, множина від Garđr, вперше згадано в X столітті), має загальну індоєвропейську основу зі старослов'янським словом город / градь. В однині корінь входить в такі назви як Hólmgarđr (Новгород), Kænugarðr (Київ) і Miklagarðr (Константинополь). Скандинавські джерела перераховують «головні міста» або окремі володіння (ríki) в Гардаріку, список яких відносять до X-XI століть: Hólmgarðr (Новгород), Aldeigjuborg (Ладога), Kænugarðr (Київ), Pallteskja (Полоцьк), Smaleskia (Смоленськ), Súrdalar (Суздаль), Móramar (Муром), Rostofa (Ростов), Sýrnes (Чернігів?), Gaðar(?), Álaborg (, на Ладозькому озері), Danparstaðir (Донський місто?). Всі ці володіння у сазі про Одду Стрілу підпорядковувалися конунгу Хольмгарда, а «Пасмо про Еймунд», що розповідає про події 1015—1019 років віддає першість Києву: «Буріцлейф тримає Кенугард, і це найкраще князівство у всьому Гардарику».
Використання російською стороною
Вислів «матір міст руських» активно використовується Росією у ідеологічному історичному протистоянні з Україною для виправдання агресивної російської імперської політики. У серпні 1919 р., в ході подій Київської катастрофи, під час переговорів з українським генералом Антіном Кравсом, російський генерал-лейтенант Микола Бредов заявив: «Киев — мать городов русских, никогда не был украинским и не будет!».
Див. також
Примітки
- Літо 6390 (882) — Лаврентіївський літопис [ 16 вересня 2017 у Wayback Machine.]. Сайт «Ізборник».
- Літопис руський. Повість минулих літ. Роки 852—912. [ 21 липня 2014 у Wayback Machine.] (За Іпатським списком; переклад Л. Є. Махновця). Сайт «Ізборник».
- Чи була столиця в Стародавній Русі? Деякі порівняльно-історичні та термінологічні спостереження // Назаренко А. В. Давня Русь і слов'яни. — С. 105.
- 100 років Київської катастрофи: як було здобуто і втрачено столицю. Рубрика. Процитовано 17 січня 2024.
Джерела
- Назаренко А. В. Была ли столица в Древней Руси? Некоторые сравнительно-исторические и терминологические наблюдения // Назаренко А. В. Древняя Русь и славяне.- С.103-112.
Посилання
- Літопис руський. Роки 852—912. / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с.
- Руська земля у вузькому значенні за Б. Рибаковим — Ізборник [ 24 липня 2020 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma ti goroda m ru skim perifraz z davnoruskoyi literaturi visliv knyazya Olega yakij vikoristovuyetsya dlya poznachennya Kiyeva Najbilsh vidomij za fragmentom statti 882 roku Povisti vrem yanih lit V lѣto 6390 i sѣde Ѡleg knѧzha v Kiyevѣ i rech Ѡleg se budi mt i gradom ruskimi U RIK 6390 882 I siv Oleg knyazyuyuchi v Kiyevi i moviv Oleg Haj bude se mati gorodam ruskim Krim cogo zustrichayetsya v ryadi tvoriv takih yak Slovo na onovlennya Desyatinnoyi cerkvi ser XII stolittya slavnomu i chesnomu gradu nashomu i velikoyi mitropoliyi zh materi mistam Stihira sluzhbi sv Volodimiru slavnoderzhavnij Volodimire na visoti stolu sidyachi materi mistam bogospasennogo Kiyeva Sluzhba na pam yat osvyachennya v 1051 1053 u cerkvi svyatogo Georgiya v Kiyevi 26 listopada vid pershoprestolnogo materi mistam Bogom poryatunku Kiyeva Semantika fraziCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Na dumku D S Lihachova viraz mati mist ye kalkoyu iz greckoyi metropoliya vid grec mhthr mati i grec polis misto tobto cej fragment ogoloshenij Olegom pri zaknyazyuvanni u Kiyevi materi mist ruskih buv progoloshennyam Kiyeva stoliceyu jogo volodin Oskilki slovo Kiyiv vin cholovichogo rodu Istorichnij kontekstCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Grecke pohodzhennya frazi porodilo gipotezu pro nayavnist u rozporyadzhenni avtora Povisti vrem yanih lit vizantijskih pismovih dzherel pro pravlinnya knyazya Olega Zgidno z inshoyu versiyeyu poyava frazi obumovleno politichnimi poglyadami ukladachiv Povisti vrem yanih lit Litopis skladalasya v Kiyevo Pecherskij lavri u 2 mu desyatilitti XII stolittya za chasiv krizi Kiyivskoyi Rusi ta cherez ce harakterizuyetsya geroyizaciyeyu politichno yedinoyi derzhavi v epohu pershih ruskih knyaziv i jogo protistavlennyam suchasnosti Vodnochas Vizantiya yavlyala soboyu bliskuchij priklad uspihu centralizaciyi prihid do vladi 1081 Oleksiya I Komnina poklav kinec smuti 1056 1081 rokiv i stav pochatkom tak zvanogo Komninskogo Vidrodzhennya Podibnist situaciyi z yakoyi vijshla Vizantiya zi stanovishem v yakomu perebuvala Rus i prodiktuvalo zaklik do politichnoyi yednosti pid verhovenstvom Kiyivskogo prestolu metropoliyi materi mist yaka povinna stoyati nad knyazivskimi stolami podibno do togo yak Konstantinopol stoyav nad provinciyami ta Diyeceziyami Vizantijskoyi imperiyi ob yednuyuchi yih Mista ruski Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Poznachennya Kiyeva matir yu mist ruskih mozhe buti poyasneno i z ponyattya mista ruski Misto yak naselenij punkt vidigravav osoblivu rol v etnichnomu ta politichnomu stanovlenni Kiyivskoyi Rusi Ponyattya mista ruski sklalosya v IX X stolittyah Litopis govorit pro rozdachu mist Ryurikom svoyim voyinam Polock Rostov Biloozero Murom Mista ruski zgaduyutsya v Povisti vrem yanih lit pid 907 rokom Kiyiv Chernigiv Pereyaslav Polock Rostov Lyubech ta inshi Za cimi mistam sidyat veliki knyazi pidvladni Olegu Rozdavali mista Svyatoslav Igorevich i Volodimir I Svyatoslavich Sered mist bula pevna iyerarhiya v yakij Kiyiv zajmav pershe misce oskilki buv miscem perebuvannya velikogo knyazya Arabskij avtor Ibn Haukal X stolittya pererahovuye grupi rusiv ta golovni mista yaki isnuvali yak vvazhayut istoriki she v IX stolitti do togo yak Oleg zrobiv Kiyiv stoliceyu I rusiv tri grupi Grupa najblizhcha do Bulgara i car u misti zvanomu Kujaba i vin bilshij vid Bulgara I grupa verhnya z nih yaku nazivayut as Slavija i car yihnij u misti Sala i grupa yihnya zvana al Arsanija i car yihnij sidit v Arsi misti yihnomu Ibn Fadlan sho bachiv rusiv u 922 roci stverdzhuvav sho yihnij car zhive u visokomu zamku sho traktuyetsya deyakimi istorikami yak zgadka pro Vishgorod yakij buv podarovanij Igorem Ryurikovichem svoyij druzhini knyagini Olzi i buv rezidenciyeyu kiyivskogo knyazya Imperator Kostyantin Bagryanorodnij X stolittya pishe Nadhodyat iz zovnishnoyi Rusi v Konstantinopol chovni ye odni z Nemogarda v yakomu sidiv Sfendoslav sin Ingora arhonta Rusi a inshi z forteci Miliniski z Teliuci Chernigoga i z Vusegrada Otzhe vsi voni spuskayutsya richkoyu Dnipro i shodyatsya u forteci Kioava Skandinavi nazivali Rus krayinoyu mist Gardarik Skandinavska nazva Garđar Gardi mnozhina vid Garđr vpershe zgadano v X stolitti maye zagalnu indoyevropejsku osnovu zi staroslov yanskim slovom gorod grad V odnini korin vhodit v taki nazvi yak Holmgarđr Novgorod Kaenugardr Kiyiv i Miklagardr Konstantinopol Skandinavski dzherela pererahovuyut golovni mista abo okremi volodinnya riki v Gardariku spisok yakih vidnosyat do X XI stolit Holmgardr Novgorod Aldeigjuborg Ladoga Kaenugardr Kiyiv Pallteskja Polock Smaleskia Smolensk Surdalar Suzdal Moramar Murom Rostofa Rostov Syrnes Chernigiv Gadar Alaborg na Ladozkomu ozeri Danparstadir Donskij misto Vsi ci volodinnya u sazi pro Oddu Strilu pidporyadkovuvalisya konungu Holmgarda a Pasmo pro Ejmund sho rozpovidaye pro podiyi 1015 1019 rokiv viddaye pershist Kiyevu Buriclejf trimaye Kenugard i ce najkrashe knyazivstvo u vsomu Gardariku Vikoristannya rosijskoyu storonoyuVisliv matir mist ruskih aktivno vikoristovuyetsya Rosiyeyu u ideologichnomu istorichnomu protistoyanni z Ukrayinoyu dlya vipravdannya agresivnoyi rosijskoyi imperskoyi politiki U serpni 1919 r v hodi podij Kiyivskoyi katastrofi pid chas peregovoriv z ukrayinskim generalom Antinom Kravsom rosijskij general lejtenant Mikola Bredov zayaviv Kiev mat gorodov russkih nikogda ne byl ukrainskim i ne budet Div takozhKiyivska RusPrimitkiLito 6390 882 Lavrentiyivskij litopis 16 veresnya 2017 u Wayback Machine Sajt Izbornik Litopis ruskij Povist minulih lit Roki 852 912 21 lipnya 2014 u Wayback Machine Za Ipatskim spiskom pereklad L Ye Mahnovcya Sajt Izbornik Chi bula stolicya v Starodavnij Rusi Deyaki porivnyalno istorichni ta terminologichni sposterezhennya Nazarenko A V Davnya Rus i slov yani S 105 100 rokiv Kiyivskoyi katastrofi yak bulo zdobuto i vtracheno stolicyu Rubrika Procitovano 17 sichnya 2024 DzherelaNazarenko A V Byla li stolica v Drevnej Rusi Nekotorye sravnitelno istoricheskie i terminologicheskie nablyudeniya Nazarenko A V Drevnyaya Rus i slavyane S 103 112 PosilannyaLitopis ruskij Roki 852 912 Per z davnorus L Ye Mahnovcya Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1989 XVI 591 s ISBN 5 308 00052 2 Ruska zemlya u vuzkomu znachenni za B Ribakovim Izbornik 24 lipnya 2020 u Wayback Machine