Свято-Покровська Подільська церква

Церква Покрови Пресвятої Богородиці — чинна мурована церква в Києві на Подолі, пам'ятка архітектури XVIII століття. Парафія Покрови Пресвятої Богородиці м. Києва належить до Київської єпархії Православної церкви України.

Свято-Покровська Подільська церква
Назва на честь:	Покрова Пресвятої Богородиці
50°27′39″ пн. ш. 30°31′08″ сх. д. / 50.4609861° пн. ш. 30.518944° сх. д. / 50.4609861; 30.518944Координати: 50°27′39″ пн. ш. 30°31′08″ сх. д. / 50.4609861° пн. ш. 30.518944° сх. д. / 50.4609861; 30.518944
Тип	православний храм
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ вул. Покровська, 7
Конфесія	Православна церква України
Єпархія	Київська єпархія ПЦУ
Архітектурний стиль	українське бароко
Архітектор	І.Г. Григорович-Барський
Засновано	1685
Будівництво	1766 — 1772
Настоятель	єпископ Фастівський Володимир (Черпак)
Сайт	pokrovska.org.ua
Свято-Покровська Подільська церква (Київ)
Свято-Покровська Подільська церква у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Покрови Пресвятої Богородиці.

Розташування

Розташована на території садиби, обмеженої зі сходу вулицею Покровською, з півдня — провулком Покровським, а з заходу — вулицею Боричів Тік.

Історія

Збудована на кошти грецького купця Миколи Тарнавіота у 1685 на місці вірменської церкви Різдва Богородиці, яка згоріла у 1651.

Упродовж 1766-1772 на її місці Іван Григорович-Барський спорудив сучасну будівлю — двоповерхову муровану церкву у вигляді тріконха, увінчаного трьома куполами.

У 1811 сталася пожежа, після якої було змінено форма куполів, був також втрачений ліплений декор фасадів.

У 1824 із заходу прибудували теплу церкву святого Івана Воїна.

Дзвіниця, що стоїть окремо, збудована у 1798-1799. Її другий поверх, спочатку дерев'яний, згорів у 1811, в 1831 зроблений мурованим.

У 1920-х церква належала прихильникам Істинно-православна церква.

На початку 1930-х церкву закрито радянською владою.

У 1941, під час німецької окупації, богослужіння у церкві відновили.

Церква відреставрована у 1953-1954. У 1958 знову закрито.

У 1971 відреставрована дзвіниця.

15 квітня 1990 в церкві провели Великодню службу священнослужителі УАПЦ.

У 1991 церква передана УАПЦ, і фактично стала катедральним собором. У церкві проводили богослужіння патріархи Мстислав (Скрипник) та Володимир (Романюк).

Архітектура

Архітектурний ансамбль Покровської церкви складають:

• Покровська церква (XVIII ст.)
• Двоповерхова прибудова, облаштована з західного фасаду на початку XIX ст.
• Дзвіниця (друга половина XVIII ст.)

Із заходу і частково з півночі двір огороджений цегляним парканом з воротами, з півночі та зі сходу по вулиці Покровській — металевими ґратами на ажурній цегляній парапетній стіні. В центрі знаходиться цегляна аркада з ворітьми і хвіртками.

Світлини

• Церква з вулиці Покровської
• Церква з вулиці Боричів Тік
• Дзвіниця
• Всередині церкви
• Меморіальна дошка патріархам Київським Мстиславу і Володимиру на фасаді храму

За композицією церква належить до українських триверхих тризрубних храмів. Будівля зведена у 1766—1772 рр. в стилі українського бароко відомим архітектором Іваном Григоровичем-Барським.

Сповідні розписи, метричні книги і клірові відомості церкви (з 1737 по 1918 рік) зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ (ЦДІАК України).

Див. також

• Список мурованих храмів у стилі українського бароко

Примітки

1. Церква Покрова Пресвятої Богородиці (Покровська) на Подолі у м. Києві [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів, ЦДІАК України

Джерела

• Толочко Л. І. Подільські храми Києва / Л. І. Толочко, М. Г. Дегтярьов. — К. : Техніка, 2003. — 176 с. : іл. — (Нац. святині України). — .
• Про історію церкви [ 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]