Володимир (у миру Черпак Володимир Петрович) — архієрей Православної церкви України , єпископ Фастівський, вікарій Київської єпархії, настоятель Свято-Покровської Подільської церкви. (м. Київ, вул. Покровська, 7).
Володимир | ||
| ||
---|---|---|
з 5 лютого 2019 | ||
Церква: | ПЦУ | |
Попередник: | Михаїл (Бондарчук) (в УАПЦ) | |
| ||
16 листопада 2010 — 5 лютого 2019 | ||
Церква: | УАПЦ → ПЦУ | |
Попередник: | Володимир (Романюк) | |
Наступник: | вікаріат ліквідовано, оскільки титул вже мав архієпископ Вишгородський Агапіт (Гуменюк) | |
Альма-матер: | ОНУ ім. І. І. Мечникова | |
Діяльність: | священник, митрополит | |
Ім'я при народженні: | Володимир Петрович Черпак | |
Народження: | 1 липня 1952 (72 роки) Безугляки, Сквирський район, Київська область, Українська РСР, СРСР | |
Єп. хіротонія: | 16 листопада 2010 | |
Хто висвятив у єпископа | Мефодій (Кудряков), Михаїл (Боднарчук), Володимир (Шлапак), Герман (Семанчук), Іоан (Швець) | |
Нагороди: | ||
Володимир у Вікісховищі |
До 15 грудня 2018 — єпископ Української Автокефальної Православної Церкви.
Життєпис
Народився 1 липня 1952 року в селі Безугляки Великополовецького (нині Сквирського) району Київської області у сім'ї сільських учителів, українців — Петра Сергійовича Черпака та Віри Степанівни Кокоші.
Дитячі роки пройшли серед побожного православного українського люду. В дитинстві батьки й вихователі заклали любов до Бога, православних традицій, України та українського народу. Хрущовські гоніння на Св. Церкву загартували його в любові та відданості до Православ'я та українського народу.
1967 р. закінчив Глушківську 8-річну школу, а 1969 р. — Дроздянську середню школу Білоцерківського району Київської області. Після здобуття середньої освіти працював робітником-радіометристом у Правобережній геологічній експедиції тресту «Київгеологія» (с. Фурси Білоцерківського району Київської області), 1970 р. вступив на геолого-географічний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, який закінчив у 1975 р. за спеціальністю інженер-геолог (спеціалізація — «морська геологія»).
Працював: інженером-геологом Окінської експедиції Бурятського геологічного управління, с. Монди Тункінського аймака колишньої Бурятської АРСР; геологом Тирниаузської та Безенгійської партій Кабардино-Балкарської геологічної експедиції Північно-Кавказького геологічного управління; у 1977—1981 р.р. — геологом і старшим геологом геолого-знімальних партій геолого-знімальної експедиції Камчатського територіального геологічного управління (м. Петропавловськ-Камчатський).
У період роботи на Камчатці, у 70-х роках минулого століття — один з учасників реєстрації православної Св. Успенської громади в Петропавловську-Камчатському, яка увінчалась успіхом завдяки втручанню Комітету прав віруючих в СРСР, очолюваному священиком Глєбом Якуніним, за підтримки архімандрита Іннокентія (Просвірніна), редактора «Журнала Московской Патриархии» та Ростислава Веніамінова, згодом священика Російської Зарубіжної Православної церкви, онука Іннокентія (Веніамінова-Попова). 1981 р., через постійний тиск КГБ, змушений був лишити Камчатку й переїхати до Києва.
Був одружений з Валентиною Степанівною Черпак (Дехтяренко). Має дочку Галину, 1982 р н. та сина Богдана, 1983 р. н.
1981 р. — старший інженер-геолог відділу палеозою Інституту геологічних наук АН УРСР.
З 1984 до 1987 р. — аспірант Інституту геохімії та фізики мінералів АН УРСР за спеціалізацією «Петрографія та вулканологія». Співавтор праць з геології України, Північного Кавказу, Камчатки, Таймиру.
1986 р. змушений виїхати до Латвійської РСР, де влаштувався на посаду страхового агента Держстраху Ленінградського району м. Риги, одночасно виконував послух псаломника Архангело-Михайлівського храму м. Риги, та Св. Успенського храму м. Єлґави (Латвійська РСР) за благословенням митрополита Ризького і Латвійського Леоніда (Полякова) та благозволенням Ризького благочинного митр. прот. Петра Смиковського.
1987 р. з благословення бл. пам'яті митрополита Ризького і Латвійського Леоніда (Полякова) вступив у 2-й клас Ленінградської духовної семінарії, яку закінчив за ІІ розрядом 1989 р. і був зарахований до Ленінградської духовної академії без вступних іспитів.
9 грудня 1989 р. у храмі св. ап. і єв. Іоана Богослова Ленінградської духовної академії та Семінарії митрополитом Ленінградським і Новгородським Алексієм (Рідіґером), майбутнім Патріархом Московським і всієї Русі, висвячений у читці.
23 червня 1990 р. у Св. Троїцькому соборі Александро-Невської лаври м. Ленінграда, єп. Ладожським, керуючим Ленінградською єпархією, преосвященним Арсенієм (Єпіфановим) висвячений у сан диякона.
22 липня 1990 р. у Св. Миколаївському храмі пос. Сабліно Ленінградської єпархії преосвященним єп. Ладожським Арсенієм (Єпіфановим), тимчасово керуючим Ленінградською єпархією, висвячений у сан пресвітера. Одночасно, навчаючись в Ленінградській духовній академії (СПбДА), з благословення митрополита Ленінградського і Ладожського Іоана (Сничева), виконує послух диякона у Св. Троїцькому соборі Александро-Невської лаври м. Ленінграда, Царськосєльського храму; священика Преображенського собору м. Ленінграда; Св. Катерининської церкви пос. Динамо Ленінградської єпархії; Св. Миколаївського кладовищенського храму на Охті м. Ленінграда; храму св. ап. і єв. Іоана Богослова ленінградських Духовної академії та Семінарії.
У серпні 1990 р., з благословення блаженнійшого митрополита Львівського і Галицького, намісника Київського Патріаршого Престолу Іоана (Боднарчука), перебуваючи на канікулах, відправив Божественну літургію біля сплюндрованого комуністами храму в м. Хмельницькому, у співслужінні з протодияконом Святішого Патріарха Мстислава Олегом Куликом, вимагаючи від властей повернення храму УАПЦ.
У січні 1991 р. дістає благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї України Мстислава бути настоятелем Св. Покровської Подільської церкви (м. Київ, вул. Покровська, 7) і секретарем Патріархії УАПЦ. Тоді ж нагороджений благословенною грамотою Святішого Патріарха Мстислава і з його благословення навчається далі в Ленінградській духовній академії.
У червні 1991 р. лишає навчання у Ленінградській духовній академії, діставши благословення від єпископа Ризького і Латвійського Александра (Кудряшова) на перехід в іншу єпархію.
21 листопада 1991 р. архиєпископами Вишгородським і Січеславським Антонієм (Масендичем) і Білоцерківським Володимиром (Романюком), головою Місійного відділу УАПЦ, у храмі св. Іоана Богослова св. Михайлівського Золотоверхого монастиря нагороджений набедреником і возведений у сан протоієрея з правом носіння наперсного хреста.
28 липня 1991 р., відправою Божественної Літургії у Св. Покровській Подільській церкві м. Києва остаточно приймає послух настоятеля храму, а з 1 вересня 1991 р., з благословення Св. Патріарха Мстислава, одночасно приступає до послуху секретаря Патріархії УАПЦ.
1 квітня 1992 р. з благословення Святійшого Патріарха Мстислава призначається ректором Київської духовної семінарії УАПЦ, реєструє Статут семінарії та відвойовує у властей приміщення стилобату Св. Андріївської церкви та корпусів Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва. Активний діяч поширення УАПЦ на Сибіру та Далекому Сході. Разом з архієпископом Володимиром (Романюком) у квітні 1992 року був учасником «Днів української культури» на Далекому Сході.
14 червня 1992 р., за Божественною Літургією у Св. Покровській Подільській церкві м. Києва, у день Св. Тройці, за сумлінну працю на благо Церкви та у зв'язку з призначенням ректором Київської духовної семінарії УАПЦ, з благословення Святішого Патріарха Мстислава, нагороджений правом носіння палиці та наперсного хреста з прикрасами.
17 квітня 1993 р., у Великодну суботу, за Божественною Літургією у Св. Покровському Подільському храмі м. Києва архієп. Білоцерківським Володимиром (Романюком) нагороджений правом носіння митри за внесок у міжконфесійний мир та розбудову Української Держави і Церкви.
22 квітня 1995 р. у Св. Покровській Подільській м. Києва Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Володимиром нагороджений правом носіння другого наперсного хреста з прикрасами і служіння Божественної Літургії з відкритими Царськими Вратами до «Отче наш» — за значний внесок у становлення Помісної Церкви, активну місійну діяльність, організацію першої української церковної прощі до Соловецького монастиря та встановлення хреста загиблим українцям біля Сікирної гори (серпень 1994 р.).
У 2002 році, у зв'язку з 50-літтям, за поданням Парафіяльної ради Св. Покровської Подільської церкви м. Києва, нагороджений орденом Св. кн. Володимира ІІІ ступеня Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом. 2009 р. Президентом України Віктором Ющенком нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня за працю на благо України.
10 червня 2010 р. з нагоди 20-ліття утворення Буковинської митрополії УАПЦ (УПЦ КП) високопреосвященнішим Данилом, митрополитом Чернівецьким і Буковинським відзначений ювілейною грамотою.
20 червня 2010 р., блаженнійшим митрополитом Мефодієм, предстоятелем УАПЦ в Україні, нагороджений пам'ятною медаллю «За вірність і відданість УАПЦ» у зв'язку з 20-літтям «третього відродження УАПЦ 1990—2010 рр.».
Один із основних організаторів Всеукраїнського міжрелігійного форуму у 1991 р. від УАПЦ. Прихильник об'єднаної Православної Церкви в Україні. Разом із архієпископом Володимиром (Романюком), вели переговори про об'єднання з митрополитом Київським і Галицьким, Патріаршим Екзархом всієї України Філаретом (Денисенком), ще до позбавлення всіх санів і посад у РПЦ, переконуючи його перейти в лоно УАПЦ і визнати предстоятелем Церкви Святішого Патріарха Мстислава.
Один з організаторів Всеукраїнського православного церковного Собору 25-26 червня 1992 р. Соборами 1992, 1993, 1995 років обирається членом Вищої Церковної Ради УПЦ КП.
На Всеукраїнському Соборі 1993 р. протоієрей В. Черпак був членом редакційної комісії Собору. Радник Святійшого Патріарха Володимира (Романюка) із міжконфесійних та політичних питань. Помічник-консультант народних депутатів України Володимира Кулінича та Ярослава Федорина.
Після об'єднання частини УАПЦ і УПЦ МП з 1993 р. до лютого 1999 р. обіймає посаду завідувача заочного сектора Київської духовної семінарії. З 1993 до 30 серпня 2006 викладач КДА і С з катехизису, вступу до патристики, загально-церковної історії, сектознавства, історії Стародавньої Церкви. Автор навчальних програм для семінарії з цих предметів, конспектів-підручників. У червні 2003 р. захистив кандидатську дисертацію на ступінь кандидата богослів'я за темою: «Православне спростування основних віросповідних засад баптизму». Вченою Радою Київської духовної академії ця праця рекомендована до друку.
30 серпня 2006 р. Указом Патріарха Філарета був звільнений з посади викладача КДА і С.
Автор численних публікацій на релігійно-апологетичну та злободенно-суспільну тематику у вітчизняній та іноземній періодиці. Очолює перекладацьку групу Св. Покровської Подільської церкви м. Києва, редактор та співперекладач «Закону Божого» прот. С. Слободського українською мовою (1995—1996 р.р.), найуживаніших акафістів, настільного «Православного календаря» на 2000-й рік, «Православного Молитвослова» (1995—2009 р.р.).
15 листопада 2010 року, в день пам'яті святого преподобного Маркіана Киринейського, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви Блаженнійший Мефодій, митрополит Київський і всієї України відслужив богослужіння в храмі святого Великомученика Димитрія Солунського м. Києва, під час якого здійснив чернечий постриг клірика Київської єпархії УАПЦ протоієрея Володимира Черпака в ієромонахи, без зміни імені, після чого возвів ієромонаха Володимира в сан архімандрита.
Єпископське служіння
16 листопада 2010 року, в день пам'яті Мчч. Акепсима єп., Іосифа пресвітера та Аіфала диякона в цьому ж храмі Предстоятель УАПЦ Блаженнійший Мефодій у співслужінні єпископів Фастівського Михаїла, Житомирського і Поліського Володимира, Чернівецького і Хотинського Германа, та Святошинського Іоана відправив Божественну літургію з чином наречення та єпископської хіротонії архімандрита Володимира (Черпака) на єпископа Вишгородського і Подільського.
Указом блаженнійшого митрополита Київського і всієї України Мефодія, предстоятеля УАПЦ, єпископ Володимир (Черпак) призначений Головою Видавничого та Прочанського відділів УАПЦ та Головою комітету по зв'язку зі Збройними силами України.
Член правління громадської організації «Міжнародне об'єднання „Соловецьке братство“».
15 грудня 2018 року разом із усіма іншими архієреями УАПЦ взяв участь у Об'єднавчому соборі в храмі Святої Софії, після якого став на кілька тижнів архієреєм Константинопольського патріархату.
Від 6 січня 2019 — архірей Православної Церкви України.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 січня 2016.
Посилання
Це незавершена стаття про православ'я. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Volodimir Volodimir u miru Cherpak Volodimir Petrovich arhiyerej Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini yepiskop Fastivskij vikarij Kiyivskoyi yeparhiyi nastoyatel Svyato Pokrovskoyi Podilskoyi cerkvi m Kiyiv vul Pokrovska 7 VolodimirYepiskop Fastivskij vikarij Kiyivskoyi yeparhiyiz 5 lyutogo 2019Cerkva PCUPoperednik Mihayil Bondarchuk v UAPC Yepiskop Vishgorodskij i Podilskij vikarij Kiyivskoyi yeparhiyi16 listopada 2010 5 lyutogo 2019Cerkva UAPC PCUPoperednik Volodimir Romanyuk Nastupnik vikariat likvidovano oskilki titul vzhe mav arhiyepiskop Vishgorodskij Agapit Gumenyuk Alma mater ONU im I I MechnikovaDiyalnist svyashennik mitropolitIm ya pri narodzhenni Volodimir Petrovich CherpakNarodzhennya 1 lipnya 1952 1952 07 01 72 roki Bezuglyaki Skvirskij rajon Kiyivska oblast Ukrayinska RSR SRSRYep hirotoniya 16 listopada 2010Hto visvyativ u yepiskopa Mefodij Kudryakov Mihayil Bodnarchuk Volodimir Shlapak German Semanchuk Ioan Shvec Nagorodi Orden Svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira Velikogo III stupenyaOrden Za zaslugi III stupenya Volodimir u Vikishovishi Do 15 grudnya 2018 yepiskop Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi ZhittyepisNarodivsya 1 lipnya 1952 roku v seli Bezuglyaki Velikopoloveckogo nini Skvirskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti u sim yi silskih uchiteliv ukrayinciv Petra Sergijovicha Cherpaka ta Viri Stepanivni Kokoshi Dityachi roki projshli sered pobozhnogo pravoslavnogo ukrayinskogo lyudu V ditinstvi batki j vihovateli zaklali lyubov do Boga pravoslavnih tradicij Ukrayini ta ukrayinskogo narodu Hrushovski goninnya na Sv Cerkvu zagartuvali jogo v lyubovi ta viddanosti do Pravoslav ya ta ukrayinskogo narodu 1967 r zakinchiv Glushkivsku 8 richnu shkolu a 1969 r Drozdyansku serednyu shkolu Bilocerkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Pislya zdobuttya serednoyi osviti pracyuvav robitnikom radiometristom u Pravoberezhnij geologichnij ekspediciyi trestu Kiyivgeologiya s Fursi Bilocerkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti 1970 r vstupiv na geologo geografichnij fakultet Odeskogo derzhavnogo universitetu im I I Mechnikova yakij zakinchiv u 1975 r za specialnistyu inzhener geolog specializaciya morska geologiya Pracyuvav inzhenerom geologom Okinskoyi ekspediciyi Buryatskogo geologichnogo upravlinnya s Mondi Tunkinskogo ajmaka kolishnoyi Buryatskoyi ARSR geologom Tirniauzskoyi ta Bezengijskoyi partij Kabardino Balkarskoyi geologichnoyi ekspediciyi Pivnichno Kavkazkogo geologichnogo upravlinnya u 1977 1981 r r geologom i starshim geologom geologo znimalnih partij geologo znimalnoyi ekspediciyi Kamchatskogo teritorialnogo geologichnogo upravlinnya m Petropavlovsk Kamchatskij U period roboti na Kamchatci u 70 h rokah minulogo stolittya odin z uchasnikiv reyestraciyi pravoslavnoyi Sv Uspenskoyi gromadi v Petropavlovsku Kamchatskomu yaka uvinchalas uspihom zavdyaki vtruchannyu Komitetu prav viruyuchih v SRSR ocholyuvanomu svyashenikom Glyebom Yakuninim za pidtrimki arhimandrita Innokentiya Prosvirnina redaktora Zhurnala Moskovskoj Patriarhii ta Rostislava Veniaminova zgodom svyashenika Rosijskoyi Zarubizhnoyi Pravoslavnoyi cerkvi onuka Innokentiya Veniaminova Popova 1981 r cherez postijnij tisk KGB zmushenij buv lishiti Kamchatku j pereyihati do Kiyeva Buv odruzhenij z Valentinoyu Stepanivnoyu Cherpak Dehtyarenko Maye dochku Galinu 1982 r n ta sina Bogdana 1983 r n 1981 r starshij inzhener geolog viddilu paleozoyu Institutu geologichnih nauk AN URSR Z 1984 do 1987 r aspirant Institutu geohimiyi ta fiziki mineraliv AN URSR za specializaciyeyu Petrografiya ta vulkanologiya Spivavtor prac z geologiyi Ukrayini Pivnichnogo Kavkazu Kamchatki Tajmiru 1986 r zmushenij viyihati do Latvijskoyi RSR de vlashtuvavsya na posadu strahovogo agenta Derzhstrahu Leningradskogo rajonu m Rigi odnochasno vikonuvav posluh psalomnika Arhangelo Mihajlivskogo hramu m Rigi ta Sv Uspenskogo hramu m Yelgavi Latvijska RSR za blagoslovennyam mitropolita Rizkogo i Latvijskogo Leonida Polyakova ta blagozvolennyam Rizkogo blagochinnogo mitr prot Petra Smikovskogo 1987 r z blagoslovennya bl pam yati mitropolita Rizkogo i Latvijskogo Leonida Polyakova vstupiv u 2 j klas Leningradskoyi duhovnoyi seminariyi yaku zakinchiv za II rozryadom 1989 r i buv zarahovanij do Leningradskoyi duhovnoyi akademiyi bez vstupnih ispitiv 9 grudnya 1989 r u hrami sv ap i yev Ioana Bogoslova Leningradskoyi duhovnoyi akademiyi ta Seminariyi mitropolitom Leningradskim i Novgorodskim Aleksiyem Ridigerom majbutnim Patriarhom Moskovskim i vsiyeyi Rusi visvyachenij u chitci 23 chervnya 1990 r u Sv Troyickomu sobori Aleksandro Nevskoyi lavri m Leningrada yep Ladozhskim keruyuchim Leningradskoyu yeparhiyeyu preosvyashennim Arseniyem Yepifanovim visvyachenij u san diyakona 22 lipnya 1990 r u Sv Mikolayivskomu hrami pos Sablino Leningradskoyi yeparhiyi preosvyashennim yep Ladozhskim Arseniyem Yepifanovim timchasovo keruyuchim Leningradskoyu yeparhiyeyu visvyachenij u san presvitera Odnochasno navchayuchis v Leningradskij duhovnij akademiyi SPbDA z blagoslovennya mitropolita Leningradskogo i Ladozhskogo Ioana Snicheva vikonuye posluh diyakona u Sv Troyickomu sobori Aleksandro Nevskoyi lavri m Leningrada Carskosyelskogo hramu svyashenika Preobrazhenskogo soboru m Leningrada Sv Katerininskoyi cerkvi pos Dinamo Leningradskoyi yeparhiyi Sv Mikolayivskogo kladovishenskogo hramu na Ohti m Leningrada hramu sv ap i yev Ioana Bogoslova leningradskih Duhovnoyi akademiyi ta Seminariyi U serpni 1990 r z blagoslovennya blazhennijshogo mitropolita Lvivskogo i Galickogo namisnika Kiyivskogo Patriarshogo Prestolu Ioana Bodnarchuka perebuvayuchi na kanikulah vidpraviv Bozhestvennu liturgiyu bilya splyundrovanogo komunistami hramu v m Hmelnickomu u spivsluzhinni z protodiyakonom Svyatishogo Patriarha Mstislava Olegom Kulikom vimagayuchi vid vlastej povernennya hramu UAPC U sichni 1991 r distaye blagoslovennya Svyatijshogo Patriarha Kiyivskogo i vsiyeyi Ukrayini Mstislava buti nastoyatelem Sv Pokrovskoyi Podilskoyi cerkvi m Kiyiv vul Pokrovska 7 i sekretarem Patriarhiyi UAPC Todi zh nagorodzhenij blagoslovennoyu gramotoyu Svyatishogo Patriarha Mstislava i z jogo blagoslovennya navchayetsya dali v Leningradskij duhovnij akademiyi U chervni 1991 r lishaye navchannya u Leningradskij duhovnij akademiyi distavshi blagoslovennya vid yepiskopa Rizkogo i Latvijskogo Aleksandra Kudryashova na perehid v inshu yeparhiyu 21 listopada 1991 r arhiyepiskopami Vishgorodskim i Sicheslavskim Antoniyem Masendichem i Bilocerkivskim Volodimirom Romanyukom golovoyu Misijnogo viddilu UAPC u hrami sv Ioana Bogoslova sv Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya nagorodzhenij nabedrenikom i vozvedenij u san protoiyereya z pravom nosinnya napersnogo hresta 28 lipnya 1991 r vidpravoyu Bozhestvennoyi Liturgiyi u Sv Pokrovskij Podilskij cerkvi m Kiyeva ostatochno prijmaye posluh nastoyatelya hramu a z 1 veresnya 1991 r z blagoslovennya Sv Patriarha Mstislava odnochasno pristupaye do posluhu sekretarya Patriarhiyi UAPC 1 kvitnya 1992 r z blagoslovennya Svyatijshogo Patriarha Mstislava priznachayetsya rektorom Kiyivskoyi duhovnoyi seminariyi UAPC reyestruye Statut seminariyi ta vidvojovuye u vlastej primishennya stilobatu Sv Andriyivskoyi cerkvi ta korpusiv Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya m Kiyeva Aktivnij diyach poshirennya UAPC na Sibiru ta Dalekomu Shodi Razom z arhiyepiskopom Volodimirom Romanyukom u kvitni 1992 roku buv uchasnikom Dniv ukrayinskoyi kulturi na Dalekomu Shodi 14 chervnya 1992 r za Bozhestvennoyu Liturgiyeyu u Sv Pokrovskij Podilskij cerkvi m Kiyeva u den Sv Trojci za sumlinnu pracyu na blago Cerkvi ta u zv yazku z priznachennyam rektorom Kiyivskoyi duhovnoyi seminariyi UAPC z blagoslovennya Svyatishogo Patriarha Mstislava nagorodzhenij pravom nosinnya palici ta napersnogo hresta z prikrasami 17 kvitnya 1993 r u Velikodnu subotu za Bozhestvennoyu Liturgiyeyu u Sv Pokrovskomu Podilskomu hrami m Kiyeva arhiyep Bilocerkivskim Volodimirom Romanyukom nagorodzhenij pravom nosinnya mitri za vnesok u mizhkonfesijnij mir ta rozbudovu Ukrayinskoyi Derzhavi i Cerkvi 22 kvitnya 1995 r u Sv Pokrovskij Podilskij m Kiyeva Svyatijshim Patriarhom Kiyivskim i vsiyeyi Rusi Ukrayini Volodimirom nagorodzhenij pravom nosinnya drugogo napersnogo hresta z prikrasami i sluzhinnya Bozhestvennoyi Liturgiyi z vidkritimi Carskimi Vratami do Otche nash za znachnij vnesok u stanovlennya Pomisnoyi Cerkvi aktivnu misijnu diyalnist organizaciyu pershoyi ukrayinskoyi cerkovnoyi proshi do Soloveckogo monastirya ta vstanovlennya hresta zagiblim ukrayincyam bilya Sikirnoyi gori serpen 1994 r U 2002 roci u zv yazku z 50 littyam za podannyam Parafiyalnoyi radi Sv Pokrovskoyi Podilskoyi cerkvi m Kiyeva nagorodzhenij ordenom Sv kn Volodimira III stupenya Patriarhom Kiyivskim i vsiyeyi Rusi Ukrayini Filaretom 2009 r Prezidentom Ukrayini Viktorom Yushenkom nagorodzhenij ordenom Za zaslugi III stupenya za pracyu na blago Ukrayini 10 chervnya 2010 r z nagodi 20 littya utvorennya Bukovinskoyi mitropoliyi UAPC UPC KP visokopreosvyashennishim Danilom mitropolitom Cherniveckim i Bukovinskim vidznachenij yuvilejnoyu gramotoyu 20 chervnya 2010 r blazhennijshim mitropolitom Mefodiyem predstoyatelem UAPC v Ukrayini nagorodzhenij pam yatnoyu medallyu Za virnist i viddanist UAPC u zv yazku z 20 littyam tretogo vidrodzhennya UAPC 1990 2010 rr Odin iz osnovnih organizatoriv Vseukrayinskogo mizhreligijnogo forumu u 1991 r vid UAPC Prihilnik ob yednanoyi Pravoslavnoyi Cerkvi v Ukrayini Razom iz arhiyepiskopom Volodimirom Romanyukom veli peregovori pro ob yednannya z mitropolitom Kiyivskim i Galickim Patriarshim Ekzarhom vsiyeyi Ukrayini Filaretom Denisenkom she do pozbavlennya vsih saniv i posad u RPC perekonuyuchi jogo perejti v lono UAPC i viznati predstoyatelem Cerkvi Svyatishogo Patriarha Mstislava Odin z organizatoriv Vseukrayinskogo pravoslavnogo cerkovnogo Soboru 25 26 chervnya 1992 r Soborami 1992 1993 1995 rokiv obirayetsya chlenom Vishoyi Cerkovnoyi Radi UPC KP Na Vseukrayinskomu Sobori 1993 r protoiyerej V Cherpak buv chlenom redakcijnoyi komisiyi Soboru Radnik Svyatijshogo Patriarha Volodimira Romanyuka iz mizhkonfesijnih ta politichnih pitan Pomichnik konsultant narodnih deputativ Ukrayini Volodimira Kulinicha ta Yaroslava Fedorina Pislya ob yednannya chastini UAPC i UPC MP z 1993 r do lyutogo 1999 r obijmaye posadu zaviduvacha zaochnogo sektora Kiyivskoyi duhovnoyi seminariyi Z 1993 do 30 serpnya 2006 vikladach KDA i S z katehizisu vstupu do patristiki zagalno cerkovnoyi istoriyi sektoznavstva istoriyi Starodavnoyi Cerkvi Avtor navchalnih program dlya seminariyi z cih predmetiv konspektiv pidruchnikiv U chervni 2003 r zahistiv kandidatsku disertaciyu na stupin kandidata bogosliv ya za temoyu Pravoslavne sprostuvannya osnovnih virospovidnih zasad baptizmu Vchenoyu Radoyu Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi cya pracya rekomendovana do druku 30 serpnya 2006 r Ukazom Patriarha Filareta buv zvilnenij z posadi vikladacha KDA i S Avtor chislennih publikacij na religijno apologetichnu ta zlobodenno suspilnu tematiku u vitchiznyanij ta inozemnij periodici Ocholyuye perekladacku grupu Sv Pokrovskoyi Podilskoyi cerkvi m Kiyeva redaktor ta spivperekladach Zakonu Bozhogo prot S Slobodskogo ukrayinskoyu movoyu 1995 1996 r r najuzhivanishih akafistiv nastilnogo Pravoslavnogo kalendarya na 2000 j rik Pravoslavnogo Molitvoslova 1995 2009 r r 15 listopada 2010 roku v den pam yati svyatogo prepodobnogo Markiana Kirinejskogo Predstoyatel Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Blazhennijshij Mefodij mitropolit Kiyivskij i vsiyeyi Ukrayini vidsluzhiv bogosluzhinnya v hrami svyatogo Velikomuchenika Dimitriya Solunskogo m Kiyeva pid chas yakogo zdijsniv chernechij postrig klirika Kiyivskoyi yeparhiyi UAPC protoiyereya Volodimira Cherpaka v iyeromonahi bez zmini imeni pislya chogo vozviv iyeromonaha Volodimira v san arhimandrita Yepiskop Volodimir pid chas BogosluzhinnyaYepiskopske sluzhinnya16 listopada 2010 roku v den pam yati Mchch Akepsima yep Iosifa presvitera ta Aifala diyakona v comu zh hrami Predstoyatel UAPC Blazhennijshij Mefodij u spivsluzhinni yepiskopiv Fastivskogo Mihayila Zhitomirskogo i Poliskogo Volodimira Cherniveckogo i Hotinskogo Germana ta Svyatoshinskogo Ioana vidpraviv Bozhestvennu liturgiyu z chinom narechennya ta yepiskopskoyi hirotoniyi arhimandrita Volodimira Cherpaka na yepiskopa Vishgorodskogo i Podilskogo Ukazom blazhennijshogo mitropolita Kiyivskogo i vsiyeyi Ukrayini Mefodiya predstoyatelya UAPC yepiskop Volodimir Cherpak priznachenij Golovoyu Vidavnichogo ta Prochanskogo viddiliv UAPC ta Golovoyu komitetu po zv yazku zi Zbrojnimi silami Ukrayini Chlen pravlinnya gromadskoyi organizaciyi Mizhnarodne ob yednannya Solovecke bratstvo 15 grudnya 2018 roku razom iz usima inshimi arhiyereyami UAPC vzyav uchast u Ob yednavchomu sobori v hrami Svyatoyi Sofiyi pislya yakogo stav na kilka tizhniv arhiyereyem Konstantinopolskogo patriarhatu Vid 6 sichnya 2019 arhirej Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini Primitki Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 15 sichnya 2016 PosilannyaCe nezavershena stattya pro pravoslav ya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi