Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Держстрах СРСР єдина союзно республіканська система органів ru в СРСР що знаходилася у віданні Міністерства фінансів СРС

Держстрах

Держстрах

Держстрах СРСР — єдина союзно-республіканська система органів [ru] в СРСР, що знаходилася у віданні Міністерства фінансів СРСР. До системи державного страхування СРСР уходили наступні органи:

  • Головне управління державного страхування СРСР;
  • Управління державного страхування союзних республік;
  • Управління державного страхування автономних республік;
  • Управління державного страхування областей, країв і міст республіканського підпорядкування;
  • Міські та районні страхові інспекції.
Держстрах СРСР
Госстрах СССР
image
Логотип
Типстрахова
Форма власностідержавна
Галузьстрахування
Засновано1921
Закриття (ліквідація)1992
Причина закриттярозпад СРСР
Штаб-квартираМосква
Територія діяльностіСРСР
Попередні назвиГоловне управління державного страхування
Послугистрахування життя, страхування врожаю, страхування майна, каско
Співробітникибл. 230 тис. (1990)
image Держстрах СРСР у Вікісховищі

Історія створення

Після революції 1917 року система страхування в Росії повністю змінилася. Декретом Ради Народних Комісарів РРФСР від 23 березня 1918 року було істотно обмежено діяльність акціонерних страхових товариств, а земське і взаємне страхування були передані у відання рад і раднаргоспів. Через вісім місяців, 28 листопада 1918 був прийнятий декрет «Про організацію страхової справи в Російській республіці», згідно з яким страхування в країні оголошувалося державною монополією, а все майно і капітали, що належали приватним компаніям, передавалися державі. Прийдешня епоха НЕПу призвела до відродження приватного селянського господарства та дрібного підприємництва, які існували паралельно з кооперацією та державними господарськими органами. Комерційна та господарська діяльність розвивалися і потребували реорганізації страхування, відновлення якого було здійснено декретом Раднаркому за підписом Леніна від 6 жовтня 1921 «Про державне майнове страхування», що заклав основи створення та розвитку державної страхової справи. У ході виконання цього декрету в складі Наркомату фінансів СРСР було утворено Головне управління державного страхування (Держстрах), майнове державне страхування відновилося у вигляді державної страхової монополії. Декрет від 6 жовтня 1921 наказував «організувати в усіх місцевостях РРФСР, як у сільських, так і в міських, державне майнове страхування приватних господарств від нижченаведених стихійних лих: пожеж, падежу худоби, градобиття рослинних культур, а також аварій на шляхах водного і сухопутного транспорту».

18 вересня 1925 Президія ЦВК і РНК СРСР затвердила «Положення про державне страхування СРСР». Цим Положенням було встановлено, що «державне страхування здійснюється на всій території Союзу РСР єдиним підприємством Держстрах, що користується правами юридичної особи». Держстраху було доручено здійснювати загальне керівництво та нагляд за страховими операціями і за організацією страхової справи в усьому Союзі РСР, було надане право розпоряджатися майном і капіталами державного страхування, розробляти правила страхування, страхові тарифи, загальносоюзні плани страхування, вивчати стихійні явища і ризики, що передбачаються різними [ru].

Діяльність Держстраху СРСР

1921–1930 рр.

Всі операції Держстраху поділялися на обов'язкове («окладне») і [ru]. В обов'язковому порядку страхувалися селянські коні, велика рогата худоба, приватні будинки — на селі і в місті, а також посіви. Населення могло застрахувати ті ж об'єкти «понад оклад» — до повної вартості об'єкта страхування. Державне майно не підлягало обов'язковому страхуванню. Колгоспи, що були формально кооперативними підприємствами, страхували своє майно. А радгоспи, що вважалися державними підприємствами, не підлягали обов'язковому страхуванню — їх ризики держава брала на себе. Обов'язкове «окладне» страхування радгоспів було введено тільки на початку 70-х років.

Територіальні органи Держстраху будували колишні агенти (в сьогоднішній термінології це керівники районних підрозділів страхової компанії) — понад 5 тисяч таких агентів були прийняті в Держстрах СРСР на роботу.

У 1921–1930 роках Держстрах СРСР зібрав 1,4 млрд рублів страхової премії, що відповідає 8,7 млрд доларів США у цінах 2009 року. При цьому в портфелі Держстраху було приблизно порівну обов'язкового і добровільного страхування. Наприклад, загальний обсяг премій по обов'язковому і добровільному страхуванню за 1927 рік склав 212 млн рублів. З них премії по обов'язковому страхуванню — 109 млн рублів (51,4%), за добровільним — 103 млн рублів (48,5%).

Обсяг виплат по «внутрішньому» страхуванню (без урахування страхування експортно-імпортного) Держстраху СРСР у 1921–1930 роках склав 568 млн рублів, при цьому максимальний обсяг виплат припав на 1928 рік — 214 млн рублів.

У 1930 році в Держстраху за обов'язковими програмами були застраховані 30,8 млн коней (з них у РРФСР — 23 млн), 53 млн голів великої рогатої худоби (37,7 млн — у РРФСР), 22,5 млн будівель у місті і на селі (в РРФСР — 14,6 млн).

image
Плакат Держстраху СРСР «Страхування життя»

Робота Держстраху за кордоном

Держстрах вийшов на закордонний ринок на початку 1924 року у зв'язку зі страхуванням радянського імпорту та експорту. До цього часу експорт та імпорт страхувалися торгпредствами та іншими радянськими організаціями за кордоном в іноземних страхових товариствах.

Торгпредство в Німеччині, АРКОС і Центросоюз у Лондоні, Амторг в Нью-Йорку мали з іноземними страховими товариствами угоди тривалого характеру, так звані генеральні поліси, на підставі яких узяли перед цими товариствами зобов'язання страхувати в них усі свої вантажі як під час морського і залізничного перевезення, так і під час перебування їх на складі.

Свій перший перестраховий договір Держстрах уклав в березні 1924 року з одним з найбільших англійських страхових товариств. Цей договір проіснував дуже недовго, вже у жовтні того ж року Держстрах змушений був його розірвати та укласти нову угоду з цілою групою англійських страхових товариств.

Незабаром після укладення транспортного договору, Держстрах уклав угоду про перестрахування ризиків на складах як на закордонній території, так і на території Радянського Союзу, в тому числі — про перестрахування лісоматеріалів, за яким вимагалося подання закордонних полісів у зв'язку з їх заставленням в іноземних банках.

У перестраховочному договорі Держстраху на 1936 рік беруть участь страхові товариства Англії, Італії, Німеччини, Франції, Іспанії, Чехословаччини, Австрії, Норвегії і Японії.

Для того, щоб поліпшити обслуговування страхуванням експорту та імпорту, а також для встановлення зв'язків на іноземних страхових ринках, Держстрах спільно з НКЗТ і кооперацією заснував у Лондоні на початку 1925 року акціонерне товариство зі сплаченим капіталом 100 тис. фунтів стерлінгів під назвою [ru]. Аналогічне товариство було організовано в 1927 році в Гамбурзі з капіталом 1 млн німецьких марок, з яких сплачено 250 тис. Це товариство називається [ru].

Ще більше значення для валютного балансу Держстраху мали його операції зі страхування в країнах Сходу, головним чином — у Монголії, потім у Китаї, Ірані та Туві, де Держстрах працював через свої генеральні представництва.

Транспортне страхування

У 1922 році Головним Правлінням у Москві був організований Відділ Транспортного Страхування. Оскільки операції з транспортного страхування обіймають собою також і вантажі, експортовані та імпортовані СРСР, Держстрах задля розвитку, головним чином, операцій щодо морського страхування, приступив до створення закордонної агентури з відповідного дозволу Наркомфіну від 7 травня 1923. Насамперед така агентура була створена на Заході і в Лімітрофах, у зв'язку з розвитком радянської торгівлі, а також і на Сході.

Побудова апарату за кордоном здійснювалася за двома напрямками:

  • А) шляхом видачі експортно-імпортним організаціям генеральних полісів;
  • Б) шляхом призначення Торгпредств СРСР агентами Держстраху та залучення до агентури працювавших за кордоном транспортно-торговельних радянських підприємств (як кол. Доброфлот, Дерутра і Аркос), а також організації свого представництва в Лондоні.

В результаті цієї роботи Держстрах мав агентури та спеціальні представництва, що працювали по транспортному страхуванню, в 11-ти країнах світу, включаючи Китай, Монголію, Персію (Іран), Туреччину.

У 1923 році Держстрах на підставі спеціальної постанови Раднаркому ввів страхування «Каско» літаків, у 1924 році — страхування вантажів, що відправляються в плотах (раніше не практикувалося), у 1925 році — страхування вагонів і, у зв'язку з розвитком автомоторного транспорту, — страхування «Каско» моторних екіпажів і близько пов'язане з ним [ru].

За участю Держстраху були розроблені і затверджені Раднаркомом і ЦВК Союзу такі надзвичайно важливі декрети, як «Про морське перевезення вантажів і пасажирів» та «Про загальну й окрему аварію та збитки від зіткнення морських суден».

Крім страхування експортно-імпортних вантажів, значний розвиток отримали операції по страхуванню вантажів великого каботажу. Освоєння Далекосхідного краю, введення в експлуатацію Північного морського шляху — значно збільшили перекидання вантажів морським шляхом з балтійського і чорноморського портів Союзу в порти Далекого Сходу і з Архангельська та Мурманська у новостворені порти і пункти в Арктиці. Більшість вантажів, що відправлялися великим каботажем, страхувалися в Держстраху та — у зв'язку з небезпекою деяких рейсів — перестраховувалися також і в іноземних товариствах.

Радянський морський торговельний флот як правило не страхувався, однак, всі іноземні судна під час їхнього зафрахтування для здійснення Карських та інших арктичних рейсів — страхувалися в Держстраху, за рахунок тих організацій, якими вони були застраховані; так само як і всі радянські судна, що знаходилися в експлуатації державних морських пароплавств, коли вони передавалися Головному управлінню Північного морського шляху на час вчинення арктичних рейсів.

1931–1940 рр.

У 1931–1940 рр. Держстрах СРСР зібрав 12,7 млрд рублів страхових премій, що еквівалентно 71,4 млрд доларів США у цінах 2009 року. Рекордним був 1940, коли премії склали 2,2 млрд рублів. У 30-ті роки частка добровільного страхування в портфелі Держстраху СРСР впала. Так, загальний обсяг премій за 1938 рік за обов'язковим і добровільним страхуванням склав 2 млрд рублів. Із них по обов'язковому страхуванню — 1,47 млрд рублів (73,3%), по добровільному — 533 млн рублів (26,6%).

Обсяг виплат по «внутрішньому» страхуванню в 1931–1940 рр. склав 6,7 млрд рублів, максимальний обсяг виплат припав на 1939 р. — 1,3 млрд рублів.

У зв'язку з колективізацією і механізацією сільського господарства до кінця 1930-х рр. кількість коней, застрахованих по «окладному» страхуванню, знизилася з 30,7 млн у 1930 році до 12 млн у 1940 році (з них 7,7 млн — у РРФСР). Число застрахованих голів великої рогатої худоби також знизилося — з 53 млн у 1930 до 34,3 млн у 1940 (в РРФСР — 20,6 млн).

У 1940 році в Держстраху СРСР було застраховано 23,1 млн будівель, із них 14,5 млн — в РРФСР.

Страхування життя за десятиліття зросла в рази: в 1939 році в СРСР діяло 12,7 млн договорів страхування життя (в основному це було колективне страхування співробітників підприємств).

1941–1950 рр.

Загальний збір страхових премій за десятиліття склав 23,3 млрд рублів (без урахування 1942—1945, дані відсутні), що відповідає 45,1 млрд доларів у цінах 2009 року. Якщо в 1941 році загальні збори склали 1,5 млрд рублів, то в 1950 році — вже 4,7 млрд рублів.

У 1941–1950 роках обсяг виплат по «внутрішньому» страхуванню склав 14,8 млрд рублів, з них максимальний обсяг виплат припав на 1948 — 2,3 млрд рублів.

Держстрах СРСР під час німецько-радянської війни продовжував досить активно працювати на неокупованих територіях. У 1942 році в Держстраху були застраховані 5,1 млн коней, 17,3 млн голів великої рогатої худоби, 71,2 млн га посівів. На страхування було прийнято 11,7 млн будівель, у компанії діяло 5,8 млн договорів страхування життя.

Після закінчення війни господарське життя в країні стало відновлюватися. У 1950 на страхування були прийняті 10,1 млн коней (з них у РРФСР — 4,8 млн.), 48,6 млн голів великої рогатої худоби (в РРФСР — 26 млн.), 27,9 млн будівель (14 ,5 млн. — у Росії), 121,8 млн га посівів (у РРФСР — 76,5 млн). У зв'язку з ліквідацією колективного страхування життя число діючих договорів з цього виду операцій знизилося до 1,4 млн.

Після війни у Держстраху СРСР з'явився новий ринок: у 1946 році вперше на страхування були прийняті 99 приватних автомобілів. Цей вид страхування розвивався дуже швидко: в 1950 на страхування були прийняті вже 1,5 тис. приватних машин із загальною страховою сумою в 14,4 млн рублів.

Частка добровільного страхування в портфелі Держстраху стала рости. Так, 1947 року премія склала 4,5 млрд рублів, з них по обов'язковому страхуванню — 3,1 млрд рублів (69,2%), по добровільному — 1,4 млрд рублів (30,7%).

1951–1960 рр.

Загальний збір премії в Держстраху СРСР за десятиліття склав 63 млрд рублів, що відповідає 121,9 млрд доларів у цінах 2009. Частка добровільного страхування в портфелі Держстраху продовжувала зростати. Наприклад, 1955 року загальний збір премій склав 5,7 млрд рублів. З них по обов'язковому страхуванню — 3,8 млрд рублів (66,1%), по добровільному — 1,9 млрд рублів (33,8%).

У 1951–1960 рр. загальний обсяг виплат по «внутрішньому» страхуванню склав 21,025 млн рублів, максимальний обсяг виплат припав на 1956 — 2,798 млн рублів.

У 1960 в Держстраху СРСР за обов'язковим програмами були застраховані 6,8 млн коней (у РРФСР — 3,2 млн.), 54,6 млн голів великої рогатої худоби (в РРФСР — 26,2 млн.), 33 млн будов (у РРФСР — 16,9 млн.), 125,2 млн га посівів (у РРФСР — 71,8 млн). До 2,9 млн зросло число діючих договорів страхування життя (в РРФСР — 2 млн).

26 листопада 1958 р. Радою Міністрів УРСР було затверджене Положення про органи державного страхування в Українській РСР.

1961–1970 рр.

У 60-ті роки операції Держстраху СРСР продовжували розвиватися. Загальний збір страхових премій за десятиліття склав 18,2 млрд рублів (скорочення зборів пов'язане з проведенням грошової реформи 1961 року, яка призвела до зниження номіналу в 10 разів), що відповідає 127,9 млрд доларів у цінах—2009. Триває зростання частки добровільного страхування в портфелі компанії. У 1968 році, наприклад, вона склала 34,3% зібраних премій.

Загальний обсяг виплат по «внутрішньому» страхуванню протягом 1961–1970 рр. склав 8,9 млрд рублів, максимальний обсяг виплат припав на 1969 — 2,3 млрд рублів..

У 1970 збори страхової премії склали 3,4 млрд рублів, на страхування були прийняті 62,3 млн голів великої рогатої худоби (в РРФСР — 29,5 млн), 36 млн будівель (у РРФСР — 17,5 млн), 339,4 тис. приватних автомобілів (у РРФСР — 178 тис.) Число діючих договорів страхування життя збільшилося до 17,7 млн (В РРФСР — 13 млн.).

1971–1980 рр.

Держстрах СРСР за десятиліття зібрав 75,1 млрд рублів (380,4 млрд доларів страхової премії в цінах 2009 року). Рекордним став 1980, коли було зібрано 11,7 млрд рублів (половина з них — зі страхування життя). У 70-ті роки частка добровільного страхування перевищила половину портфеля. Так, загальний обсяг премій за 1977 рік склав 8,1 млрд рублів. Із них по обов'язковому страхуванню — 2,5 млрд рублів (31%), по добровільному — 5,5 млрд рублів (69%).

Загальний обсяг виплат за десятиліття по «внутрішньому» страхуванню склав 50,3 млрд рублів, максимальний обсяг виплат припав на 1979 рік — 9,4 млрд рублів.

У 1980 р. зібрані премії склали 11,7 млрд рублів, у Держстраху СРСР були застраховані 108,4 млн голів великої рогатої худоби (в РРФСР — 55,8 млн), 36,4 млн будівель (у РРФСР — 17 млн), 217 млн га посівів різних сільськогосподарських культур (у РРФСР — 126 млн), 3,2 млн приватних автомобілів (у РРФСР — 2 млн). Число діючих договорів страхування життя зросла до 62,1 млн (у РРФСР — 40,5 млн).

1981–1990 рр.

1980-ті рр. для Держстраху СРСР у господарському плані були цілком вдалими. Загальна сума премій за десятиліття склала 160,9 млрд рублів (456,6 млрд доларів у цінах 2009 року). Рекордним став 1990, коли збори склали 20 млрд рублів, із них більше половини — по страхуванню життя. У 1990 році частка добровільного страхування в портфелі Держстраху склала 60,3%.

У 1980-ті рр. штат Держстраху неухильно зростав, і до 1990 його співробітниками були майже 90 тис. осіб, і ще більш як 143,5 тис. працювали агентами (без урахування сумісників). Кількість останніх, щоправда, з 1985-го по 1990 дещо скоротилася, але не зменшилася порівняно з 1980.

За десятиліття загальний обсяг виплат по «внутрішньому» страхуванню склав 86 млрд рублів, максимальний обсяг виплат припав на 1990 рік — 15,980 млн рублів.

У 1990 році, наприклад, компанія прийняла на страхування по всій території СРСР 111,1 млн голів великої рогатої худоби (в РРФСР — 57,5 млн), 36,3 млн будівель (у РРФСР — 17 млн), 198,5 млн га посівів (у РРФСР — 113,2 млн), 6,1 млн приватних автомобілів (у РРФСР — 4 млн).

Зведені статистичні дані

Таблиця 1. Збори страхових премій і виплати відшкодувань в системі Держстраху СРСР, по декадах.

Десятиліття Страхові премії, млрд руб. Еквівалент — млрд доларів США в цінах 2009 р. Пікове значення (сума, млрд руб. — рік) Виплати по внутрішньому страхуванню, млрд руб. Пікове значення (сума, млрд руб. — рік)
1921—1930 1,4 8,7 0,2 — 1927 0,6 0,2 — 1928
1931—1940 12,7 71,4 2,2 — 1940 6,7 1,3 — 1939
1941—1950 23,3• 45,1 4,7 — 1950 14,8 2,3 — 1948
1951—1960 63,0 121,9 5,7 — 1955 21,0 2,8 — 1956
1961—1970 18,2•• 127,9 8,1 — 1977 8,9 2,3 — 1969
1971—1980 75,1 380,4 11,7 — 1980 50,3 9,4 — 1979
1981—1990 160,9 456,6 20,0 — 1990 86,0 16,0 — 1990

• Немає даних за 1942—1945 рр.

•• У 1961 році рубль був деномінований у 10 разів.

Таблиця 2. Динаміка чисельності страхових агентів Держстраху СРСР.

Рік 1921 1937 1949 1958 1970 1983 1990
Страхових агентів, тис. осіб > 5,0 17,8 54,1 51,3 89,8 182,3 143,5

Припинення діяльності

У 1991 році у зв'язку з розпадом СРСР союзно-республіканська система органів державного страхування була скасована. На базі колишніх республіканських правлінь Держстраху СРСР (у колишніх союзних республіках) були створені страхові компанії в нових незалежних державах — колишніх союзних республіках СРСР.

У Російській Федерації в 1992 році Постановою Уряду РФ Правління Держстраху СРСР і республіканське управління Держстраху СРСР були перетворені в Російську державну акціонерну страхову компанію [ru], 100% акцій якої належали федеральному органу виконавчої влади — [ru].

В Україні 16 жовтня 1991 р. Постановою Уряду була утворена Українська державна страхова комерційна організація (Укрдержстрах) на базі Головного управління державного страхування України, що діяло при Міністерстві фінансів України.

Укрдержстрах проіснував до 1993 року, коли його було перетворено на Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», засновником якого, з боку держави, виступив Фонд державного майна України. У 2007 році Фонд держмайна продав інвесторові останній пакет акцій, що перебував у державній власності. Компанія стала приватною.

Див. також

Примітки

  1. (рос.). Словарь бизнес-терминов. Академик.ру. 2001. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 7 грудня 2012. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  2. Госстрах СССР (рос.). Советский юридический словарь. Под. ред. С. Братусь, Н. Казанцев, С. Кечекьян и проч., 1953 год. Процитовано 7 грудня 2012. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Р.Т. Юлдашев. Земское страхование // Страховой бизнес: Словарь-справочник. — Москва : Анкил. — С. 140. — .
  4. . Архів оригіналу за 7 грудня 2014. Процитовано 5 грудня 2014.
  5. . Архів оригіналу за 09.12.2014. Процитовано 05.12.2014.
  6. Страховое дело в России после Октябрьской революции //  / Под общей ред. В.П. Кругляка. — Страховое акционерное общество Ингосстрах. 1947-1997. Исторический очерк. К 50-летию деятельности. — Москва : Издательский дом Русанова, 1997. — С. 20-26. — .
  7. Тагиев Г. М. Развитие государственного страхования в СССР (1917–1977 гг.). М., Финансы, 1978.
  8. Пять лет государственного страхования. М.: изд-во Госстраха СССР, 1927.
  9. Для перерахунку радянських рублів у долари США тут і далі використані обмінні курси рубля СРСР до долара США за 1924–1992 рр. за даними ЦБ РФ, а також накопичена інфляція в доларах за даними Міністерства праці США.
  10. РДАЕ, Фонд 7625, Фонд «Госстрах СССР»
  11. . Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  12. Государственное страхование в СССР. Юбилейный статистический сборник. М., Изд-во Госстраха СССР, 1991.
  13. Государственное страхование в СССР. Краткий статистический сборник. М.: Финансы и статистика, 1990.
  14. Госстрах СССР (рос.). Ведомости. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 7 грудня 2012. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  15. . Архів оригіналу за 7 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.

Посилання

  • Положение о Главном управлении государственного страхования СССР (Госстрах СССР) / Утверждено Приказом Министра финансов СССР от 14 декабря 1967 г. № А-1093 [ 8 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Derzhstrah SRSR yedina soyuzno respublikanska sistema organiv ru v SRSR sho znahodilasya u vidanni Ministerstva finansiv SRSR Do sistemi derzhavnogo strahuvannya SRSR uhodili nastupni organi Golovne upravlinnya derzhavnogo strahuvannya SRSR Upravlinnya derzhavnogo strahuvannya soyuznih respublik Upravlinnya derzhavnogo strahuvannya avtonomnih respublik Upravlinnya derzhavnogo strahuvannya oblastej krayiv i mist respublikanskogo pidporyadkuvannya Miski ta rajonni strahovi inspekciyi Derzhstrah SRSRGosstrah SSSRLogotipTipstrahovaForma vlasnostiderzhavnaGaluzstrahuvannyaZasnovano1921Zakrittya likvidaciya 1992Prichina zakrittyarozpad SRSRShtab kvartiraMoskvaTeritoriya diyalnostiSRSRPoperedni nazviGolovne upravlinnya derzhavnogo strahuvannyaPoslugistrahuvannya zhittya strahuvannya vrozhayu strahuvannya majna kaskoSpivrobitnikibl 230 tis 1990 Derzhstrah SRSR u VikishovishiIstoriya stvorennyaPislya revolyuciyi 1917 roku sistema strahuvannya v Rosiyi povnistyu zminilasya Dekretom Radi Narodnih Komisariv RRFSR vid 23 bereznya 1918 roku bulo istotno obmezheno diyalnist akcionernih strahovih tovaristv a zemske i vzayemne strahuvannya buli peredani u vidannya rad i radnargospiv Cherez visim misyaciv 28 listopada 1918 buv prijnyatij dekret Pro organizaciyu strahovoyi spravi v Rosijskij respublici zgidno z yakim strahuvannya v krayini ogoloshuvalosya derzhavnoyu monopoliyeyu a vse majno i kapitali sho nalezhali privatnim kompaniyam peredavalisya derzhavi Prijdeshnya epoha NEPu prizvela do vidrodzhennya privatnogo selyanskogo gospodarstva ta dribnogo pidpriyemnictva yaki isnuvali paralelno z kooperaciyeyu ta derzhavnimi gospodarskimi organami Komercijna ta gospodarska diyalnist rozvivalisya i potrebuvali reorganizaciyi strahuvannya vidnovlennya yakogo bulo zdijsneno dekretom Radnarkomu za pidpisom Lenina vid 6 zhovtnya 1921 Pro derzhavne majnove strahuvannya sho zaklav osnovi stvorennya ta rozvitku derzhavnoyi strahovoyi spravi U hodi vikonannya cogo dekretu v skladi Narkomatu finansiv SRSR bulo utvoreno Golovne upravlinnya derzhavnogo strahuvannya Derzhstrah majnove derzhavne strahuvannya vidnovilosya u viglyadi derzhavnoyi strahovoyi monopoliyi Dekret vid 6 zhovtnya 1921 nakazuvav organizuvati v usih miscevostyah RRFSR yak u silskih tak i v miskih derzhavne majnove strahuvannya privatnih gospodarstv vid nizhchenavedenih stihijnih lih pozhezh padezhu hudobi gradobittya roslinnih kultur a takozh avarij na shlyahah vodnogo i suhoputnogo transportu 18 veresnya 1925 Prezidiya CVK i RNK SRSR zatverdila Polozhennya pro derzhavne strahuvannya SRSR Cim Polozhennyam bulo vstanovleno sho derzhavne strahuvannya zdijsnyuyetsya na vsij teritoriyi Soyuzu RSR yedinim pidpriyemstvom Derzhstrah sho koristuyetsya pravami yuridichnoyi osobi Derzhstrahu bulo dorucheno zdijsnyuvati zagalne kerivnictvo ta naglyad za strahovimi operaciyami i za organizaciyeyu strahovoyi spravi v usomu Soyuzi RSR bulo nadane pravo rozporyadzhatisya majnom i kapitalami derzhavnogo strahuvannya rozroblyati pravila strahuvannya strahovi tarifi zagalnosoyuzni plani strahuvannya vivchati stihijni yavisha i riziki sho peredbachayutsya riznimi ru Diyalnist Derzhstrahu SRSR1921 1930 rr Vsi operaciyi Derzhstrahu podilyalisya na obov yazkove okladne i ru V obov yazkovomu poryadku strahuvalisya selyanski koni velika rogata hudoba privatni budinki na seli i v misti a takozh posivi Naselennya moglo zastrahuvati ti zh ob yekti ponad oklad do povnoyi vartosti ob yekta strahuvannya Derzhavne majno ne pidlyagalo obov yazkovomu strahuvannyu Kolgospi sho buli formalno kooperativnimi pidpriyemstvami strahuvali svoye majno A radgospi sho vvazhalisya derzhavnimi pidpriyemstvami ne pidlyagali obov yazkovomu strahuvannyu yih riziki derzhava brala na sebe Obov yazkove okladne strahuvannya radgospiv bulo vvedeno tilki na pochatku 70 h rokiv Teritorialni organi Derzhstrahu buduvali kolishni agenti v sogodnishnij terminologiyi ce kerivniki rajonnih pidrozdiliv strahovoyi kompaniyi ponad 5 tisyach takih agentiv buli prijnyati v Derzhstrah SRSR na robotu U 1921 1930 rokah Derzhstrah SRSR zibrav 1 4 mlrd rubliv strahovoyi premiyi sho vidpovidaye 8 7 mlrd dolariv SShA u cinah 2009 roku Pri comu v portfeli Derzhstrahu bulo priblizno porivnu obov yazkovogo i dobrovilnogo strahuvannya Napriklad zagalnij obsyag premij po obov yazkovomu i dobrovilnomu strahuvannyu za 1927 rik sklav 212 mln rubliv Z nih premiyi po obov yazkovomu strahuvannyu 109 mln rubliv 51 4 za dobrovilnim 103 mln rubliv 48 5 Obsyag viplat po vnutrishnomu strahuvannyu bez urahuvannya strahuvannya eksportno importnogo Derzhstrahu SRSR u 1921 1930 rokah sklav 568 mln rubliv pri comu maksimalnij obsyag viplat pripav na 1928 rik 214 mln rubliv U 1930 roci v Derzhstrahu za obov yazkovimi programami buli zastrahovani 30 8 mln konej z nih u RRFSR 23 mln 53 mln goliv velikoyi rogatoyi hudobi 37 7 mln u RRFSR 22 5 mln budivel u misti i na seli v RRFSR 14 6 mln Plakat Derzhstrahu SRSR Strahuvannya zhittya Robota Derzhstrahu za kordonom Derzhstrah vijshov na zakordonnij rinok na pochatku 1924 roku u zv yazku zi strahuvannyam radyanskogo importu ta eksportu Do cogo chasu eksport ta import strahuvalisya torgpredstvami ta inshimi radyanskimi organizaciyami za kordonom v inozemnih strahovih tovaristvah Torgpredstvo v Nimechchini ARKOS i Centrosoyuz u Londoni Amtorg v Nyu Jorku mali z inozemnimi strahovimi tovaristvami ugodi trivalogo harakteru tak zvani generalni polisi na pidstavi yakih uzyali pered cimi tovaristvami zobov yazannya strahuvati v nih usi svoyi vantazhi yak pid chas morskogo i zaliznichnogo perevezennya tak i pid chas perebuvannya yih na skladi Svij pershij perestrahovij dogovir Derzhstrah uklav v berezni 1924 roku z odnim z najbilshih anglijskih strahovih tovaristv Cej dogovir proisnuvav duzhe nedovgo vzhe u zhovtni togo zh roku Derzhstrah zmushenij buv jogo rozirvati ta uklasti novu ugodu z ciloyu grupoyu anglijskih strahovih tovaristv Nezabarom pislya ukladennya transportnogo dogovoru Derzhstrah uklav ugodu pro perestrahuvannya rizikiv na skladah yak na zakordonnij teritoriyi tak i na teritoriyi Radyanskogo Soyuzu v tomu chisli pro perestrahuvannya lisomaterialiv za yakim vimagalosya podannya zakordonnih polisiv u zv yazku z yih zastavlennyam v inozemnih bankah U perestrahovochnomu dogovori Derzhstrahu na 1936 rik berut uchast strahovi tovaristva Angliyi Italiyi Nimechchini Franciyi Ispaniyi Chehoslovachchini Avstriyi Norvegiyi i Yaponiyi Dlya togo shob polipshiti obslugovuvannya strahuvannyam eksportu ta importu a takozh dlya vstanovlennya zv yazkiv na inozemnih strahovih rinkah Derzhstrah spilno z NKZT i kooperaciyeyu zasnuvav u Londoni na pochatku 1925 roku akcionerne tovaristvo zi splachenim kapitalom 100 tis funtiv sterlingiv pid nazvoyu ru Analogichne tovaristvo bulo organizovano v 1927 roci v Gamburzi z kapitalom 1 mln nimeckih marok z yakih splacheno 250 tis Ce tovaristvo nazivayetsya ru She bilshe znachennya dlya valyutnogo balansu Derzhstrahu mali jogo operaciyi zi strahuvannya v krayinah Shodu golovnim chinom u Mongoliyi potim u Kitayi Irani ta Tuvi de Derzhstrah pracyuvav cherez svoyi generalni predstavnictva Transportne strahuvannya U 1922 roci Golovnim Pravlinnyam u Moskvi buv organizovanij Viddil Transportnogo Strahuvannya Oskilki operaciyi z transportnogo strahuvannya obijmayut soboyu takozh i vantazhi eksportovani ta importovani SRSR Derzhstrah zadlya rozvitku golovnim chinom operacij shodo morskogo strahuvannya pristupiv do stvorennya zakordonnoyi agenturi z vidpovidnogo dozvolu Narkomfinu vid 7 travnya 1923 Nasampered taka agentura bula stvorena na Zahodi i v Limitrofah u zv yazku z rozvitkom radyanskoyi torgivli a takozh i na Shodi Pobudova aparatu za kordonom zdijsnyuvalasya za dvoma napryamkami A shlyahom vidachi eksportno importnim organizaciyam generalnih polisiv B shlyahom priznachennya Torgpredstv SRSR agentami Derzhstrahu ta zaluchennya do agenturi pracyuvavshih za kordonom transportno torgovelnih radyanskih pidpriyemstv yak kol Dobroflot Derutra i Arkos a takozh organizaciyi svogo predstavnictva v Londoni V rezultati ciyeyi roboti Derzhstrah mav agenturi ta specialni predstavnictva sho pracyuvali po transportnomu strahuvannyu v 11 ti krayinah svitu vklyuchayuchi Kitaj Mongoliyu Persiyu Iran Turechchinu U 1923 roci Derzhstrah na pidstavi specialnoyi postanovi Radnarkomu vviv strahuvannya Kasko litakiv u 1924 roci strahuvannya vantazhiv sho vidpravlyayutsya v plotah ranishe ne praktikuvalosya u 1925 roci strahuvannya vagoniv i u zv yazku z rozvitkom avtomotornogo transportu strahuvannya Kasko motornih ekipazhiv i blizko pov yazane z nim ru Za uchastyu Derzhstrahu buli rozrobleni i zatverdzheni Radnarkomom i CVK Soyuzu taki nadzvichajno vazhlivi dekreti yak Pro morske perevezennya vantazhiv i pasazhiriv ta Pro zagalnu j okremu avariyu ta zbitki vid zitknennya morskih suden Krim strahuvannya eksportno importnih vantazhiv znachnij rozvitok otrimali operaciyi po strahuvannyu vantazhiv velikogo kabotazhu Osvoyennya Dalekoshidnogo krayu vvedennya v ekspluataciyu Pivnichnogo morskogo shlyahu znachno zbilshili perekidannya vantazhiv morskim shlyahom z baltijskogo i chornomorskogo portiv Soyuzu v porti Dalekogo Shodu i z Arhangelska ta Murmanska u novostvoreni porti i punkti v Arktici Bilshist vantazhiv sho vidpravlyalisya velikim kabotazhem strahuvalisya v Derzhstrahu ta u zv yazku z nebezpekoyu deyakih rejsiv perestrahovuvalisya takozh i v inozemnih tovaristvah Radyanskij morskij torgovelnij flot yak pravilo ne strahuvavsya odnak vsi inozemni sudna pid chas yihnogo zafrahtuvannya dlya zdijsnennya Karskih ta inshih arktichnih rejsiv strahuvalisya v Derzhstrahu za rahunok tih organizacij yakimi voni buli zastrahovani tak samo yak i vsi radyanski sudna sho znahodilisya v ekspluataciyi derzhavnih morskih paroplavstv koli voni peredavalisya Golovnomu upravlinnyu Pivnichnogo morskogo shlyahu na chas vchinennya arktichnih rejsiv 1931 1940 rr U 1931 1940 rr Derzhstrah SRSR zibrav 12 7 mlrd rubliv strahovih premij sho ekvivalentno 71 4 mlrd dolariv SShA u cinah 2009 roku Rekordnim buv 1940 koli premiyi sklali 2 2 mlrd rubliv U 30 ti roki chastka dobrovilnogo strahuvannya v portfeli Derzhstrahu SRSR vpala Tak zagalnij obsyag premij za 1938 rik za obov yazkovim i dobrovilnim strahuvannyam sklav 2 mlrd rubliv Iz nih po obov yazkovomu strahuvannyu 1 47 mlrd rubliv 73 3 po dobrovilnomu 533 mln rubliv 26 6 Obsyag viplat po vnutrishnomu strahuvannyu v 1931 1940 rr sklav 6 7 mlrd rubliv maksimalnij obsyag viplat pripav na 1939 r 1 3 mlrd rubliv U zv yazku z kolektivizaciyeyu i mehanizaciyeyu silskogo gospodarstva do kincya 1930 h rr kilkist konej zastrahovanih po okladnomu strahuvannyu znizilasya z 30 7 mln u 1930 roci do 12 mln u 1940 roci z nih 7 7 mln u RRFSR Chislo zastrahovanih goliv velikoyi rogatoyi hudobi takozh znizilosya z 53 mln u 1930 do 34 3 mln u 1940 v RRFSR 20 6 mln U 1940 roci v Derzhstrahu SRSR bulo zastrahovano 23 1 mln budivel iz nih 14 5 mln v RRFSR Strahuvannya zhittya za desyatilittya zrosla v razi v 1939 roci v SRSR diyalo 12 7 mln dogovoriv strahuvannya zhittya v osnovnomu ce bulo kolektivne strahuvannya spivrobitnikiv pidpriyemstv 1941 1950 rr Zagalnij zbir strahovih premij za desyatilittya sklav 23 3 mlrd rubliv bez urahuvannya 1942 1945 dani vidsutni sho vidpovidaye 45 1 mlrd dolariv u cinah 2009 roku Yaksho v 1941 roci zagalni zbori sklali 1 5 mlrd rubliv to v 1950 roci vzhe 4 7 mlrd rubliv U 1941 1950 rokah obsyag viplat po vnutrishnomu strahuvannyu sklav 14 8 mlrd rubliv z nih maksimalnij obsyag viplat pripav na 1948 2 3 mlrd rubliv Derzhstrah SRSR pid chas nimecko radyanskoyi vijni prodovzhuvav dosit aktivno pracyuvati na neokupovanih teritoriyah U 1942 roci v Derzhstrahu buli zastrahovani 5 1 mln konej 17 3 mln goliv velikoyi rogatoyi hudobi 71 2 mln ga posiviv Na strahuvannya bulo prijnyato 11 7 mln budivel u kompaniyi diyalo 5 8 mln dogovoriv strahuvannya zhittya Pislya zakinchennya vijni gospodarske zhittya v krayini stalo vidnovlyuvatisya U 1950 na strahuvannya buli prijnyati 10 1 mln konej z nih u RRFSR 4 8 mln 48 6 mln goliv velikoyi rogatoyi hudobi v RRFSR 26 mln 27 9 mln budivel 14 5 mln u Rosiyi 121 8 mln ga posiviv u RRFSR 76 5 mln U zv yazku z likvidaciyeyu kolektivnogo strahuvannya zhittya chislo diyuchih dogovoriv z cogo vidu operacij znizilosya do 1 4 mln Pislya vijni u Derzhstrahu SRSR z yavivsya novij rinok u 1946 roci vpershe na strahuvannya buli prijnyati 99 privatnih avtomobiliv Cej vid strahuvannya rozvivavsya duzhe shvidko v 1950 na strahuvannya buli prijnyati vzhe 1 5 tis privatnih mashin iz zagalnoyu strahovoyu sumoyu v 14 4 mln rubliv Chastka dobrovilnogo strahuvannya v portfeli Derzhstrahu stala rosti Tak 1947 roku premiya sklala 4 5 mlrd rubliv z nih po obov yazkovomu strahuvannyu 3 1 mlrd rubliv 69 2 po dobrovilnomu 1 4 mlrd rubliv 30 7 1951 1960 rr Zagalnij zbir premiyi v Derzhstrahu SRSR za desyatilittya sklav 63 mlrd rubliv sho vidpovidaye 121 9 mlrd dolariv u cinah 2009 Chastka dobrovilnogo strahuvannya v portfeli Derzhstrahu prodovzhuvala zrostati Napriklad 1955 roku zagalnij zbir premij sklav 5 7 mlrd rubliv Z nih po obov yazkovomu strahuvannyu 3 8 mlrd rubliv 66 1 po dobrovilnomu 1 9 mlrd rubliv 33 8 U 1951 1960 rr zagalnij obsyag viplat po vnutrishnomu strahuvannyu sklav 21 025 mln rubliv maksimalnij obsyag viplat pripav na 1956 2 798 mln rubliv U 1960 v Derzhstrahu SRSR za obov yazkovim programami buli zastrahovani 6 8 mln konej u RRFSR 3 2 mln 54 6 mln goliv velikoyi rogatoyi hudobi v RRFSR 26 2 mln 33 mln budov u RRFSR 16 9 mln 125 2 mln ga posiviv u RRFSR 71 8 mln Do 2 9 mln zroslo chislo diyuchih dogovoriv strahuvannya zhittya v RRFSR 2 mln 26 listopada 1958 r Radoyu Ministriv URSR bulo zatverdzhene Polozhennya pro organi derzhavnogo strahuvannya v Ukrayinskij RSR 1961 1970 rr U 60 ti roki operaciyi Derzhstrahu SRSR prodovzhuvali rozvivatisya Zagalnij zbir strahovih premij za desyatilittya sklav 18 2 mlrd rubliv skorochennya zboriv pov yazane z provedennyam groshovoyi reformi 1961 roku yaka prizvela do znizhennya nominalu v 10 raziv sho vidpovidaye 127 9 mlrd dolariv u cinah 2009 Trivaye zrostannya chastki dobrovilnogo strahuvannya v portfeli kompaniyi U 1968 roci napriklad vona sklala 34 3 zibranih premij Zagalnij obsyag viplat po vnutrishnomu strahuvannyu protyagom 1961 1970 rr sklav 8 9 mlrd rubliv maksimalnij obsyag viplat pripav na 1969 2 3 mlrd rubliv U 1970 zbori strahovoyi premiyi sklali 3 4 mlrd rubliv na strahuvannya buli prijnyati 62 3 mln goliv velikoyi rogatoyi hudobi v RRFSR 29 5 mln 36 mln budivel u RRFSR 17 5 mln 339 4 tis privatnih avtomobiliv u RRFSR 178 tis Chislo diyuchih dogovoriv strahuvannya zhittya zbilshilosya do 17 7 mln V RRFSR 13 mln 1971 1980 rr Derzhstrah SRSR za desyatilittya zibrav 75 1 mlrd rubliv 380 4 mlrd dolariv strahovoyi premiyi v cinah 2009 roku Rekordnim stav 1980 koli bulo zibrano 11 7 mlrd rubliv polovina z nih zi strahuvannya zhittya U 70 ti roki chastka dobrovilnogo strahuvannya perevishila polovinu portfelya Tak zagalnij obsyag premij za 1977 rik sklav 8 1 mlrd rubliv Iz nih po obov yazkovomu strahuvannyu 2 5 mlrd rubliv 31 po dobrovilnomu 5 5 mlrd rubliv 69 Zagalnij obsyag viplat za desyatilittya po vnutrishnomu strahuvannyu sklav 50 3 mlrd rubliv maksimalnij obsyag viplat pripav na 1979 rik 9 4 mlrd rubliv U 1980 r zibrani premiyi sklali 11 7 mlrd rubliv u Derzhstrahu SRSR buli zastrahovani 108 4 mln goliv velikoyi rogatoyi hudobi v RRFSR 55 8 mln 36 4 mln budivel u RRFSR 17 mln 217 mln ga posiviv riznih silskogospodarskih kultur u RRFSR 126 mln 3 2 mln privatnih avtomobiliv u RRFSR 2 mln Chislo diyuchih dogovoriv strahuvannya zhittya zrosla do 62 1 mln u RRFSR 40 5 mln 1981 1990 rr 1980 ti rr dlya Derzhstrahu SRSR u gospodarskomu plani buli cilkom vdalimi Zagalna suma premij za desyatilittya sklala 160 9 mlrd rubliv 456 6 mlrd dolariv u cinah 2009 roku Rekordnim stav 1990 koli zbori sklali 20 mlrd rubliv iz nih bilshe polovini po strahuvannyu zhittya U 1990 roci chastka dobrovilnogo strahuvannya v portfeli Derzhstrahu sklala 60 3 U 1980 ti rr shtat Derzhstrahu neuhilno zrostav i do 1990 jogo spivrobitnikami buli majzhe 90 tis osib i she bilsh yak 143 5 tis pracyuvali agentami bez urahuvannya sumisnikiv Kilkist ostannih shopravda z 1985 go po 1990 desho skorotilasya ale ne zmenshilasya porivnyano z 1980 Za desyatilittya zagalnij obsyag viplat po vnutrishnomu strahuvannyu sklav 86 mlrd rubliv maksimalnij obsyag viplat pripav na 1990 rik 15 980 mln rubliv U 1990 roci napriklad kompaniya prijnyala na strahuvannya po vsij teritoriyi SRSR 111 1 mln goliv velikoyi rogatoyi hudobi v RRFSR 57 5 mln 36 3 mln budivel u RRFSR 17 mln 198 5 mln ga posiviv u RRFSR 113 2 mln 6 1 mln privatnih avtomobiliv u RRFSR 4 mln Zvedeni statistichni dani Tablicya 1 Zbori strahovih premij i viplati vidshkoduvan v sistemi Derzhstrahu SRSR po dekadah Desyatilittya Strahovi premiyi mlrd rub Ekvivalent mlrd dolariv SShA v cinah 2009 r Pikove znachennya suma mlrd rub rik Viplati po vnutrishnomu strahuvannyu mlrd rub Pikove znachennya suma mlrd rub rik 1921 1930 1 4 8 7 0 2 1927 0 6 0 2 1928 1931 1940 12 7 71 4 2 2 1940 6 7 1 3 1939 1941 1950 23 3 45 1 4 7 1950 14 8 2 3 1948 1951 1960 63 0 121 9 5 7 1955 21 0 2 8 1956 1961 1970 18 2 127 9 8 1 1977 8 9 2 3 1969 1971 1980 75 1 380 4 11 7 1980 50 3 9 4 1979 1981 1990 160 9 456 6 20 0 1990 86 0 16 0 1990 Nemaye danih za 1942 1945 rr U 1961 roci rubl buv denominovanij u 10 raziv Tablicya 2 Dinamika chiselnosti strahovih agentiv Derzhstrahu SRSR Rik 1921 1937 1949 1958 1970 1983 1990 Strahovih agentiv tis osib gt 5 0 17 8 54 1 51 3 89 8 182 3 143 5Pripinennya diyalnostiU 1991 roci u zv yazku z rozpadom SRSR soyuzno respublikanska sistema organiv derzhavnogo strahuvannya bula skasovana Na bazi kolishnih respublikanskih pravlin Derzhstrahu SRSR u kolishnih soyuznih respublikah buli stvoreni strahovi kompaniyi v novih nezalezhnih derzhavah kolishnih soyuznih respublikah SRSR U Rosijskij Federaciyi v 1992 roci Postanovoyu Uryadu RF Pravlinnya Derzhstrahu SRSR i respublikanske upravlinnya Derzhstrahu SRSR buli peretvoreni v Rosijsku derzhavnu akcionernu strahovu kompaniyu ru 100 akcij yakoyi nalezhali federalnomu organu vikonavchoyi vladi ru V Ukrayini 16 zhovtnya 1991 r Postanovoyu Uryadu bula utvorena Ukrayinska derzhavna strahova komercijna organizaciya Ukrderzhstrah na bazi Golovnogo upravlinnya derzhavnogo strahuvannya Ukrayini sho diyalo pri Ministerstvi finansiv Ukrayini Ukrderzhstrah proisnuvav do 1993 roku koli jogo bulo peretvoreno na Vidkrite akcionerne tovaristvo Nacionalna akcionerna strahova kompaniya Oranta zasnovnikom yakogo z boku derzhavi vistupiv Fond derzhavnogo majna Ukrayini U 2007 roci Fond derzhmajna prodav investorovi ostannij paket akcij sho perebuvav u derzhavnij vlasnosti Kompaniya stala privatnoyu Div takozhStrahuvannya ru Primitki ros Slovar biznes terminov Akademik ru 2001 Arhiv originalu za 23 grudnya 2014 Procitovano 7 grudnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Gosstrah SSSR ros Sovetskij yuridicheskij slovar Pod red S Bratus N Kazancev S Kechekyan i proch 1953 god Procitovano 7 grudnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka nedostupne posilannya z kvitnya 2019 R T Yuldashev Zemskoe strahovanie Strahovoj biznes Slovar spravochnik Moskva Ankil S 140 ISBN 5 86476 159 1 Arhiv originalu za 7 grudnya 2014 Procitovano 5 grudnya 2014 Arhiv originalu za 09 12 2014 Procitovano 05 12 2014 Strahovoe delo v Rossii posle Oktyabrskoj revolyucii Pod obshej red V P Kruglyaka Strahovoe akcionernoe obshestvo Ingosstrah 1947 1997 Istoricheskij ocherk K 50 letiyu deyatelnosti Moskva Izdatelskij dom Rusanova 1997 S 20 26 ISBN 5 87414 091 3 Tagiev G M Razvitie gosudarstvennogo strahovaniya v SSSR 1917 1977 gg M Finansy 1978 Pyat let gosudarstvennogo strahovaniya M izd vo Gosstraha SSSR 1927 Dlya pererahunku radyanskih rubliv u dolari SShA tut i dali vikoristani obminni kursi rublya SRSR do dolara SShA za 1924 1992 rr za danimi CB RF a takozh nakopichena inflyaciya v dolarah za danimi Ministerstva praci SShA RDAE Fond 7625 Fond Gosstrah SSSR Arhiv originalu za 8 grudnya 2014 Procitovano 6 grudnya 2014 Gosudarstvennoe strahovanie v SSSR Yubilejnyj statisticheskij sbornik M Izd vo Gosstraha SSSR 1991 Gosudarstvennoe strahovanie v SSSR Kratkij statisticheskij sbornik M Finansy i statistika 1990 Gosstrah SSSR ros Vedomosti Arhiv originalu za 24 sichnya 2013 Procitovano 7 grudnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Arhiv originalu za 7 grudnya 2014 Procitovano 6 grudnya 2014 PosilannyaPolozhenie o Glavnom upravlenii gosudarstvennogo strahovaniya SSSR Gosstrah SSSR Utverzhdeno Prikazom Ministra finansov SSSR ot 14 dekabrya 1967 g A 1093 8 grudnya 2014 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ