Фурси

Фурси́ — давнє село на річці Кам'янці у Білоцерківському районі Київської області, неподалік від Білої Церкви. Населення Фурсівської об'єднаної територіальної громади — понад 10 000 мешканців. На території громади функціонує понад 500 підприємств і установ різних форм власності.

село Фурси
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Білоцерківський район
Громада	Фурсівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA32020250010098600
Основні дані
Перша згадка	XVI
Населення	4230
Густота населення	216.000 осіб/км²
Поштовий індекс	09150
Телефонний код	+380 4563
Географічні дані
Географічні координати	49°47′59″ пн. ш. 30°00′04″ сх. д. / 49.79972° пн. ш. 30.00111° сх. д. / 49.79972; 30.00111Координати: 49°47′59″ пн. ш. 30°00′04″ сх. д. / 49.79972° пн. ш. 30.00111° сх. д. / 49.79972; 30.00111
Водойми	Річка Кам'янка
Місцева влада
Адреса ради	Фурси, вул. Ярослава Мудрого, 48
Карта
Фурси
Фурси
Мапа
Фурси у Вікісховищі

Село Фурси є центром Фурсівської об'єднаної громади до складу якої входять села Фурси, Чмирівка, Трушки, Матюші, Пищики та Безугляки.

Храмове свято у Фурсах відбувається 26 вересня, у день вшанування апостола Іоанна Богослова.

У селі працює середня загальноосвітня школа, два дитячих садочки, музична школа, медамбулаторія, сільська бібліотека, функціонує 4 спортивні клуби.

Історія

Засноване наприкінці XVI — на початку XVII ст. У другій половині XVII ст. його стали заселяти козаки і селяни — жителі Фурсів Чернігово-Сіверської землі. Звідси й пішла назва села.

У XVIII ст. Фурси входили до складу Білоцерківського староства. В 1774 р. король Станіслав II Август подарував це староство й, зокрема, Фурси великому коронному гетьману Францишку-Ксаверію Браницькому. Наприкінці 1778 р. Браницький вступив у володіння цими маєтками, що існували надалі під назвою .

Цікавим фактом з історії села, який, між іншим, засвідчує давність його існування, є те, що помітна кількість тутешніх родин мають прізвище Фурсенко (у тому числі сільський голова Микола Фурсенко).

Фурси згадані у документах періоду визвольної війни українського народу проти польського поневолення, козацько-селянських повстань, Коліївщини, бурхливих подій трьох революцій і громадянської війни. Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Іоанна Богослова (збудована у 1726 р.) с. Фурси Трушківської волості Васильківського пов. Київської губернії перебувають на збережені в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/furs_001.xml

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	94,29%
російська	5,34%
інші	0,37%

Вихідці

• Бондар Яна Русланівна (нар. 1991) — українська біатлоністка.
• Гребенецький Олександр Зиновійович (нар. 1874, Фурси — † 8 грудня 1937, Марійська АРСР) — український педагог, учитель і помічник завідувача Першої київської трудової школи ім. Т. Г. Шевченка (раніше колегії Павла Галагана), співробітник Інституту наукової мови ВУАН. Репресований 1937 року за справою «Спілки Визволення України».
• Кваша Ніна Петрівна (1998—2022) — українська військова, бойовий медик 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, що трагічно загинула під час російського вторгнення в Україну 2022 року.
• Ткаленко Іван Іванович — український політик.
• Фурсенко Микола Іванович — радянський і український військовий, Голова Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад.

Галерея

• Школа
• Автобусна зупинка
• Міст та дамба
• Новобудови
• Сільський пейзаж

Також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Література

• Євген Чернецький. Браницькі. — Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2011. — 736 с. —
• Євген Чернецький. Родовід Кваш, Мандрик та Барщевських. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2005. — 24 с., генеалогічні таблиці.
• Дишлевий П. С.  З досвіду написання історії села Фурси  (на Київщині)  // Український історичний журнал. — 1964. — № 4. — C. 109—110.

Посилання

• Як вмирало село Фурси (спогади про голодомор 1932—1933 рр. у Фурсах)
• Якщо є мета, то її завжди треба досягати (Фурсенко І. М.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Є три шляхи розвитку села: гроші, гроші й ще раз гроші^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}

Примітки

1. Ульянченко В.І., Сергійчук В.І., Гай А.І., Шевченко С.В., Василинець Р.Д. Упорядкування Гая А.І. Київський обласний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. — «Буква», 2008. — С. 118. — . з джерела 25 вересня 2013
2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних