Михайло Іванович Жук (2 жовтня 1883, Каховка — 7 червня 1964, Одеса) — український графік, живописець, кераміст, поет, перекладач і педагог; член Асоціації революційного мистецтва України, Асоціації художників Червоної України у 1920-х роках та Спілки художників України з 1947 року; проректор Одеського художнього інституту.
Біографія
Народився 20 вересня [2 жовтня] 1883 року у місті Каховці (тепер Херсонська область, Україна) в сім'ї робітника-маляра. Рано розпочав трудове життя. З восьми років працював на сезонних роботах. У 9-річному віці його віддали «у науку» до місцевого майстра Меліхова, де він фарбував паркани, підмальовував вивіски та образи, викреслював паркети на підлогах.
У 1896—1899 роках навчався у Київській малювальній школі у Олександра Мурашка; у 1899—1900 роках студіював у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (викладачі Костянтин Коровін, Валентин Сєров). 1904 року із срібною медаллю закінчив Краківську академію мистецтв де навчався у Станіслава Виспянського, Яна Станіславського, Юзефа Мегоффера.
У 1905—1916 роках викладав у Чернігівській приватній жіночій гімназії (вчитель малювання) та у духовній семінарії (серед його учнів був Павло Тичина). З 1917 по 1919 рік жив у Києві; 1917 року був одним із професорів-фундаторів Української академії мистецтв.
У 1919—1925 роках знову у Чернігові. З 1925 року в Одесі — професор, у 1925—1932 роках — керівник графічної та керамічної майстерень художнього інституту; у 1932—1955 роках, з перервами — викладач малюнку, графіки та кераміки у художньому училищі.
Помер 7 червня 1964 року в Одесі та був похований на Другому християнському кладовищі (ділянка № 14).
Мистецька діяльність
Художня творчість
Працював у галузі станкового живопису, книжкової і станкової графіки (малював у техніці дереворита, офорта, ксилографії), художньої кераміки (з кінця 1930-х років), плаката, екслібриса. Створив низку графічних панно, присвячених природі, зокрема рослинному світу. Серед робіт:
- «Яр на околиці Чернігова» (1895);
- «Пейзаж з озером» (1899);
- «Дівчина у кріслі» (1902);
- «Гуцул» (1902);
- «Жіночий портрет» (1903);
- «Дівчина в польському костюмі» (1903);
- «Жоржини» (1907, натюрморт; гуаш; Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського);
- «Портрет батька» (1908, пастель);
- «Чорне і біле» (1912);
- «Казка» (1914);
- «Син» (1915);
- «Хризантеми» (1919, вугілля, акварель);
- «Вид Московської області» (1919, пейзаж);
- «Син» (1920);
- «Автопортрети» (1928, суха голка; 1932; 1940-ві);
- «Жіночий портрет» (1928, суха голка);
- «Тюльпани» (1928, акварель);
- ескізи розписів кераміки для порцелянових заводів Дулевського та інших (1930—1952).
- «Гвоздика» (1908);
- «Каштан» (1908);
- «Лілеї» (1908);
- «Біле та чорне» (1912—1914, вугілля, пастель);
- «Казка» (1914, вугілля, акварель);
- «Чорнобривці» (1929);
- «Хризантеми» (1929);
- «Квіти» (1929);
- плакати
- «К. Маркс» (1920);
- «Хто здав продподаток — обмінює лишки в кооперативі на крам» (1921);
- «Тільки серп і молот знищать смерть і голод» (1921);
- «Заплати загальногромадський податок на зміцнення селянського господарства» (1922);
- «Пятый Октябрь» (1922);
Намалював портрети відомих українських діячів літератури та мистецтва:
- Миколи Біляшівського (1903, вугілля);
- Богдана Лепкого (1903);
- Михайла Коцюбинського (1907, пастель; 1909, олія; обидва — Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського);
- Іллі Шрага (1911, пастель);
- Миколи Шрага (1915, пастель);
- Вадима Модзалевського (1916, пастель);
- Леся Курбаса (1918, 1919);
- Василя Чумака (1918—1919);
- Миколи Лисенка (1919);
- Павла Тичини (1919);
- Олекси Слісаренка (1919);
- Дмитра Загула (1919);
- Юрія Меженка (1919);
- Дмитра Тася (1919, вугілля, сангіна, акварель);
- Григорія Сковороди (1920, 1925);
- Лесі Українки (1920);
- Миколи Хвильового (1925);
- Володимира Сосюри (1925, вугілля, акварель);
- Миколи Зерова (1925);
- Івана Нечуя-Левицького (1925);
- Пантелеймона Куліша (1925);
- Марка Вовчка (1925);
- Івана Франка (1925, літографія; 1927, туш, перо; Національний художній музей України);
- Михайла Коцюбинського (1925; 1929);
- Наталії Ужвій (1926,, силует; туш, акварель);
- Григорія Комара (1927, картон);
- Володимира Винниченка (1928);
- Василя Василька (1928);
- Миколи Бажана (1929, силует, туш, бістр);
- Василя Блакитного (1929);
- Тараса Шевченка (1931);
- Олекси Новаківського (1932);
- Федора Кричевського (1932, офорт);
- Георгія Нарбута (1932);
- Віктора Пальмова (1932);
- Миколи Бурачека (1932);
- Михайла Бойчука (1932);
- Юхима Михайлова (1932);
- Миколи Пимоненка (1932, офорт);
- Миколи Ґе (1932);
- Марка Вороного (1930—1932).
Ілюстрував твори українських письменників. Оформив книгу «300 кращих українських пісень» (1904). У 1928 році виконав ювілейну поштову марку на честь Коцюбинського.
Брав участь у мистецьких виставках з 1903 року (перша відбулася у Кракові). Персональні відбулися у Києві у 1904 (в залах Міського музею) і 1987 (посмертна) роках, Одесі у 1977 і 1993 роках (посмертні).
Роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України, Чернігівському, Харківському та Одеському художніх музеях, Вінницькому літературно-меморіальному музеї М. М. Коцюбинського.
Літературна творчість
У 1905—1906 роках писав прозу й поезію. Перші літературні твори опублікував у «Літературно-науковому вістнику»:
- оповідання «Мені казали: ще молодий!» (1906);
- психологічна новела «Дора» (1907);
- поезія «Захмарилось небо» (1908).
Друкувався у часописах «Молода Україна», «Дзвін», «Шлях», «Музагет», «Шквал». Сам виконував ілюстрації до своїх літературних творів, писав критичні статті. Автор:
- збірки «Співи Землі» (1912, Чернігів);
- вінка сонетів (1918; опублікований у книзі Василя Чаплі «Сонет в українській поезії», Харків; Одеса, 1930);
- п'єс (зокрема «Легенда», 1920; «Плебейка»);
- мистецтвознавчих статей.
Переклав драму «Троянда і Хрест» Олександра Блока, окремі п'єси Оскара Вайлда. Писав твори для дітей, зокрема збірки казок і оповідань:
- «Ох» (1908, Чернігів);
- «Казки» (1920, Чернігів);
- «Дрімайлики» (1923, Чернігів);
- «Прийшла зима» (1927, Харків);
- «Годинник: Сценка-забава» (1928, Харків).
Написав спогади про Лесю Українку, Івана Франка, Михайла Коцюбинського.
Вшанування пам'яті
У місті Каховка вулицю Свердлова перейменували на вулицю Михайла Жука.
У місті Одеса перейменували вулицю Новгородську на вулицю Михайла Жука.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- . nekropol.ofam.od.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
- Комар, Григорий Яковлевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Санкт-Петербург: Академический проект, 2002. — Том 5 (Кобозева—Коняхин). С. 236. (рос.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 85.
- Выставка произведений М. И. Жука: Каталог. Одеса, 1977 [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.](рос.);
- «Художники народов СССР». Биобиблиографический словарь. — Том 4, книга 1 — Москва: Искусство, 1983. — сторінка 135. (рос.);
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 246—247. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Басанець Т. В. Жук Михайло Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — .
- Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінки 46—47. [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhuk Mihajlo Ivanovich Zhuk 2 zhovtnya 1883 Kahovka 7 chervnya 1964 Odesa ukrayinskij grafik zhivopisec keramist poet perekladach i pedagog chlen Asociaciyi revolyucijnogo mistectva Ukrayini Asociaciyi hudozhnikiv Chervonoyi Ukrayini u 1920 h rokah ta Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1947 roku prorektor Odeskogo hudozhnogo institutu Zhuk Mihajlo IvanovichAvtoportret ksilografiya Chernigiv Narodzhennya 2 zhovtnya 1883 1883 10 02 Kahovka Dniprovskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaSmert 7 chervnya 1964 1964 06 07 1 80 rokiv Odesa Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Drugij hristiyanskij cvintarDiyalnist hudozhnik grafik risuvalnik ilyustrator pismennikVidomi uchni Goncharenko Ivan Ivanovich Kiriazi Fedir Grigorovich Lapin Volodimir Vasilovich Sorokin Oleksandr Dmitrovich Golembovska Svitlana Vladislavivna Gust Nina Georgiyivna Klombicka Galina Ivanivna Slipchenko Mikola Fedorovich Naruzeckij Mihajlo Isakovich Volkovinska Zinayida Volodimirivna Kozlova Yaroslava Pavlivna Sherbina Vladislav Ivanovich Latanskij Sergij Vasilovich Markin Semen Grigorovich Alfyeyeva Svitlana Ivanivna Viharev Oleksij Mikolajovich Klyuvgant Dina Emmanuyilivna Chernova Galina Denisivna Zajcev Mikola Mitrofanovich Krizhanivskij Oleksandr Vasilovich Malishev Gennadij Josipovich Solomchenko Oleksij Grigorovich Furdigajlo Lyudmila Ivanivna Karmalyuk Genriyetta Grigorivna Pavlyuk Sudyina Yevgeniya Georgiyivna Dobrolezha Mikola Timofijovich Rudij Volodimir Danilovich Zorin Mihajlo Gavrilovich Popova Lyudmila Gennadiyivna Korovaj Oleksandr Mikolajovich i Bashlo Volodimir IvanovichChlen Nacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniSajt juk pp ua Zhuk Mihajlo Ivanovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaNarodivsya 20 veresnya 2 zhovtnya 1883 18831002 roku u misti Kahovci teper Hersonska oblast Ukrayina v sim yi robitnika malyara Rano rozpochav trudove zhittya Z vosmi rokiv pracyuvav na sezonnih robotah U 9 richnomu vici jogo viddali u nauku do miscevogo majstra Melihova de vin farbuvav parkani pidmalovuvav viviski ta obrazi vikreslyuvav parketi na pidlogah U 1896 1899 rokah navchavsya u Kiyivskij malyuvalnij shkoli u Oleksandra Murashka u 1899 1900 rokah studiyuvav u Moskovskomu uchilishi zhivopisu skulpturi ta arhitekturi vikladachi Kostyantin Korovin Valentin Syerov 1904 roku iz sribnoyu medallyu zakinchiv Krakivsku akademiyu mistectv de navchavsya u Stanislava Vispyanskogo Yana Stanislavskogo Yuzefa Megoffera U 1905 1916 rokah vikladav u Chernigivskij privatnij zhinochij gimnaziyi vchitel malyuvannya ta u duhovnij seminariyi sered jogo uchniv buv Pavlo Tichina Z 1917 po 1919 rik zhiv u Kiyevi 1917 roku buv odnim iz profesoriv fundatoriv Ukrayinskoyi akademiyi mistectv Mihajlo Zhuk krajnij sprava i zasnovniki Ukrayinskoyi akademiyi mistectv Kiyiv gruden 1917 U 1919 1925 rokah znovu u Chernigovi Z 1925 roku v Odesi profesor u 1925 1932 rokah kerivnik grafichnoyi ta keramichnoyi majsteren hudozhnogo institutu u 1932 1955 rokah z perervami vikladach malyunku grafiki ta keramiki u hudozhnomu uchilishi Pomer 7 chervnya 1964 roku v Odesi ta buv pohovanij na Drugomu hristiyanskomu kladovishi dilyanka 14 Mistecka diyalnistHudozhnya tvorchist Pracyuvav u galuzi stankovogo zhivopisu knizhkovoyi i stankovoyi grafiki malyuvav u tehnici derevorita oforta ksilografiyi hudozhnoyi keramiki z kincya 1930 h rokiv plakata ekslibrisa Stvoriv nizku grafichnih panno prisvyachenih prirodi zokrema roslinnomu svitu Sered robit Yar na okolici Chernigova 1895 Pejzazh z ozerom 1899 Divchina u krisli 1902 Gucul 1902 Zhinochij portret 1903 Divchina v polskomu kostyumi 1903 Zhorzhini 1907 natyurmort guash Chernigivskij literaturno memorialnij muzej zapovidnik M M Kocyubinskogo Portret batka 1908 pastel Chorne i bile 1912 Kazka 1914 Sin 1915 Hrizantemi 1919 vugillya akvarel Vid Moskovskoyi oblasti 1919 pejzazh Sin 1920 Avtoportreti 1928 suha golka 1932 1940 vi Zhinochij portret 1928 suha golka Tyulpani 1928 akvarel eskizi rozpisiv keramiki dlya porcelyanovih zavodiv Dulevskogo ta inshih 1930 1952 panno Gvozdika 1908 Kashtan 1908 Lileyi 1908 Bile ta chorne 1912 1914 vugillya pastel Kazka 1914 vugillya akvarel Chornobrivci 1929 Hrizantemi 1929 Kviti 1929 plakati K Marks 1920 Hto zdav prodpodatok obminyuye lishki v kooperativi na kram 1921 Tilki serp i molot znishat smert i golod 1921 Zaplati zagalnogromadskij podatok na zmicnennya selyanskogo gospodarstva 1922 Pyatyj Oktyabr 1922 Namalyuvav portreti vidomih ukrayinskih diyachiv literaturi ta mistectva Mikoli Bilyashivskogo 1903 vugillya Bogdana Lepkogo 1903 Mihajla Kocyubinskogo 1907 pastel 1909 oliya obidva Chernigivskij literaturno memorialnij muzej zapovidnik M M Kocyubinskogo Illi Shraga 1911 pastel Mikoli Shraga 1915 pastel Vadima Modzalevskogo 1916 pastel Lesya Kurbasa 1918 1919 Vasilya Chumaka 1918 1919 Mikoli Lisenka 1919 Pavla Tichini 1919 Oleksi Slisarenka 1919 Dmitra Zagula 1919 Yuriya Mezhenka 1919 Dmitra Tasya 1919 vugillya sangina akvarel Grigoriya Skovorodi 1920 1925 Lesi Ukrayinki 1920 Mikoli Hvilovogo 1925 Volodimira Sosyuri 1925 vugillya akvarel Mikoli Zerova 1925 Ivana Nechuya Levickogo 1925 Pantelejmona Kulisha 1925 Marka Vovchka 1925 Ivana Franka 1925 litografiya 1927 tush pero Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini Mihajla Kocyubinskogo 1925 1929 Nataliyi Uzhvij 1926 siluet tush akvarel Grigoriya Komara 1927 karton Volodimira Vinnichenka 1928 Vasilya Vasilka 1928 Mikoli Bazhana 1929 siluet tush bistr Vasilya Blakitnogo 1929 Tarasa Shevchenka 1931 Oleksi Novakivskogo 1932 Fedora Krichevskogo 1932 ofort Georgiya Narbuta 1932 Viktora Palmova 1932 Mikoli Buracheka 1932 Mihajla Bojchuka 1932 Yuhima Mihajlova 1932 Mikoli Pimonenka 1932 ofort Mikoli Ge 1932 Marka Voronogo 1930 1932 Ilyustruvav tvori ukrayinskih pismennikiv Oformiv knigu 300 krashih ukrayinskih pisen 1904 U 1928 roci vikonav yuvilejnu poshtovu marku na chest Kocyubinskogo Brav uchast u misteckih vistavkah z 1903 roku persha vidbulasya u Krakovi Personalni vidbulisya u Kiyevi u 1904 v zalah Miskogo muzeyu i 1987 posmertna rokah Odesi u 1977 i 1993 rokah posmertni Roboti hudozhnika zberigayutsya v Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini Chernigivskomu Harkivskomu ta Odeskomu hudozhnih muzeyah Vinnickomu literaturno memorialnomu muzeyi M M Kocyubinskogo Literaturna tvorchist U 1905 1906 rokah pisav prozu j poeziyu Pershi literaturni tvori opublikuvav u Literaturno naukovomu vistniku opovidannya Meni kazali she molodij 1906 psihologichna novela Dora 1907 poeziya Zahmarilos nebo 1908 Drukuvavsya u chasopisah Moloda Ukrayina Dzvin Shlyah Muzaget Shkval Sam vikonuvav ilyustraciyi do svoyih literaturnih tvoriv pisav kritichni statti Avtor zbirki Spivi Zemli 1912 Chernigiv vinka sonetiv 1918 opublikovanij u knizi Vasilya Chapli Sonet v ukrayinskij poeziyi Harkiv Odesa 1930 p yes zokrema Legenda 1920 Plebejka mistectvoznavchih statej Pereklav dramu Troyanda i Hrest Oleksandra Bloka okremi p yesi Oskara Vajlda Pisav tvori dlya ditej zokrema zbirki kazok i opovidan Oh 1908 Chernigiv Kazki 1920 Chernigiv Drimajliki 1923 Chernigiv Prijshla zima 1927 Harkiv Godinnik Scenka zabava 1928 Harkiv Napisav spogadi pro Lesyu Ukrayinku Ivana Franka Mihajla Kocyubinskogo Vshanuvannya pam yatiU misti Kahovka vulicyu Sverdlova perejmenuvali na vulicyu Mihajla Zhuka U misti Odesa perejmenuvali vulicyu Novgorodsku na vulicyu Mihajla Zhuka PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 nekropol ofam od ua ru RU Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2017 Procitovano 21 zhovtnya 2017 Komar Grigorij Yakovlevich Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar v 6 tomah Sankt Peterburg Akademicheskij proekt 2002 Tom 5 Kobozeva Konyahin S 236 ros LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 85 Vystavka proizvedenij M I Zhuka Katalog Odesa 1977 7 travnya 2016 u Wayback Machine ros Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar Tom 4 kniga 1 Moskva Iskusstvo 1983 storinka 135 ros Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 246 247 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Basanec T V Zhuk Mihajlo Ivanovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2009 T 9 E Zh 711 s ISBN 978 966 02 5720 7 Andrejkanich A I Antologiya ukrayinskogo plakata pershoyi tretini HH stolittya Kosiv Vidavnichij dim Dovbush 2012 120 s il storinki 46 47 8 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ISBN 966 5467 23 4