Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Богоя́вленський собо́р — головний храм Київського Братського Богоявленського монастиря, збудований на місці ранішої дерев'яної церкви. Споруджений за меценатської допомоги гетьмана Івана Мазепи протягом 1690—1693 років. Знищений більшовиками в 1935 році.
| Богоявленський собор | |
|---|---|
 | |
| 50°27′52″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.46444° пн. ш. 30.52000° сх. д.Координати: 50°27′52″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.46444° пн. ш. 30.52000° сх. д. | |
| Тип споруди | собор[d] і кафедральний собор[d] |
| Розташування |  Україна, Київ |
| Архітектор | Осип Старцев |
| Засновник | Іван Мазепа |
| Початок будівництва | 1690 |
| Кінець будівництва | 1693 |
| Зруйновано | 1935 |
| Відбудовано | не відбудовувався |
| Стиль | бароко |
| Епонім | Богоявлення |
  Богоявленський собор (Києво-Братський монастир) (Україна) | |
 Богоявленський собор у Вікісховищі | |
Історія собору
Дерев'яний собор 1620—1651 рр.
Братський монастир було засновано 1615 року на землях міщанки Галшки Гулевичівни. Соборну Богоявленську церкву закладено в 1620 р. гетьманом Петром Сагайдачним у центрі площі. Вона була збудована в найкращих традиціях українського народного зодчества, про що свідчить зображення її на малюнку-панорамі Києва 1651 р. Сирійський мандрівник Павло Алеппський у середині XVII ст. записав у своїх нотатках, що на території Братського монастиря розміщувалися дві тоді ще дерев'яні церкви — Благовіщенська надбрамна та Богоявленська церкви. «В п'ятницю ми слухали літургію у великому монастирі, що називається на їх мові Сагайдачного… Він на честь Богоявлення і має ігумена й монахів. Кругом великої церкви йде аркада опасання, у ній троє дверей, вона з трьома куполами. Вона грандіозна, велика й має амвон зі сходами. У хоросі є також дерев'яний круглий поміст; місця для стояння (форми) йдуть рядами праворуч і ліворуч і звернені на схід перед ними праворуч від хороса красиве архієрейське місце, задня сторона якого решітчаста. Кругом церкви споруди величаві й дуже великі». У 1622 році «при Братській церкві» було поховано гетьмана Петра Сагайдачного.
Будування мурованого собору за часів Івана Мазепи
Свого розквіту Братський Богоявленський монастир і Києво-Могилянський колегіум досягають в роки меценатської діяльності Івана Мазепи. 21 травня 1693 р. гетьман подав листа московським царевичам Івану й Петру І. В ньому висловлювалося прохання відрядити до Києва відомого московського зодчого Йосифа Старцева (у Києві також спорудив Микільський собор і створив абрис (кресленик) для зведення мурованого академічного корпусу колегіуму). На панегірику 1706 р. художника І. Мігури на честь Івана Мазепи у верхньому рядку зображено шість соборів, будівництво яких фундував гетьман. Другим зліва зображено Богоявленський собор Братського монастиря.
Авторство
Попри те, що лист Мазепи свідчить на користь того, що автором Богоявленського собору є Старцев, окремі мистецтвознавці доводять авторство киянина Івана Зарудного — вихованця Києво-Могилянської колегії, українця за походженням, що прославився своїми роботами в Москві та Санкт-Петербурзі. За цією версією Й. Старцев брав участь у створенні собору тільки як рядовий виконавець будівельних робіт. Доказом цього є стилістична відмінність московських споруд Старцева від Богоявленського та Микільського соборів Києва. Проте в такому разі сумнівним видається участь прославленого російського майстра як пересічного виконроба й великий гонорар, який йому сплачував особисто І. Мазепа.
Будівництво Богоявленського собору було завершено 1693 року. Спорудження велетенського п'ятикупольного Богоявленського собору започаткувало інтенсивне формування архітектурного ансамблю монастиря.
XVIII—XIX ст.
Український мистецтвознавець Костянтин Шероцький писав про собор: «…в архітектурних лініях його закарбовано його справжній характер бароко;відчувається дихання могутнього та багатого віку, непоборної енергії, яка викликала розквіт не лише київської архітектури, але й живопису і усіх інших галузей мистецтва». Також він зауважував, що відмінними були чин сповіді, хрещення шляхом обливання та інші відмінності богослужіння в храмі.
1756 року за проектом архітектора Степана Ковніра поруч із собором було споруджено дзвіницю, яка після пожежі 1811 року була перебудована. Сам храм під час пожежі частково постраждав — згорів іконостас, довелося перероблювати перекриття башт. Тож 1825 року за проектом архітектора Андрія Меленського було створено іконостас.
Опис собору
Богоявленський собор був однією з найбільших споруд тогочасного Києва. Він у плані мав видовжену майже невиявлену хрестоподібну форму, поділявся на три апсиди. Розпланувальна організація собору нагадувала давньоруський тринефний хрестово-купольний храм із шістьма опорними стовпами. На чотири перші від трьох абсид на сході спирався центральний купол. На західному фасаді чітко виділялися два баштоподібних виступи. Центральний купол не набагато різнився від чотирьох інших. Могутній компактний об'єм пожвавлювався наріжними пілястрами, що в нижній частині спиралися на п'єдестали і по горизонталі мали кілька поясків. Увінчував стіни антаблемент із розвиненим у висоту карнизом. На фризі було закомпоновано зображення янголят. Фризи західного фасаду й куполів мали прикрасу у вигляді полив'яних керамічних розеток.
Невеликі вузькі вікна, оздоблені розірваними фронтончиками, були високо підняті над землею. Із суворою монументальністю основного об'єму різко контрастувало оздоблення фронтонів, що розміщувались над карнизом на північному, південному й західному фасаді. У розкішних барокових картушах фронтону красувався барвистий живопис. До 1709 р. в композицію фронтону входив герб Мазепи, та після Полтавської баталії герб поспіхом збили.
Основним художнім акцентом головного — західного — фасаду в композиції собору став тамбур, що містився між двома баштоподібними виступами. Він значною мірою обрисами повторював верхній фронтон. У його першому ярусі розміщувалися три входи, у другому ярусі розташовувалися великі ікони в обрамленні виноградної лози й розкішних гірлянд. Третій ярус був лише в середній частині. На складних перепадах красувалось п'ять позолочений рапід.
Інтер'єри собору розписано було українським художником І. Квятковським та італійським майстром Дж. Б. Скотті. У храмі була чудотворна ікона Божої Матері XVII століття (образ походить із Вишгородського храму, де врятував місто від руйнацій від війська Януша Радзивілла. До Києва потрапила по Дніпру). Над царськими вратами іконостаса висів кипарисовий хрест, яким константинопольський патріарх Феофан затвердив ставропігію Київського братства. У ризниці храму зберігався восьмикінцевий срібний хрест Петра Сагайдачного. Біля південної стіни собору в інтер'єрі гетьмана біло поховано. Ще однією реліквією був напрестольний срібний хрест із розп'яттям, подарований Петром Могилою.
Іконостас
Братський Богоявленський собор було споруджено коштом гетьмана Івана Мазепи у 1690—1693 роках. Очевидно, тоді ж у ньому встановили первісний бароковий іконостас. За монастирськими описами початку ХІХ століття цей іконостас називали «старовинної роботи, чудового різьблення, розписаний різними фарбами і вкритий золотом і сріблом». Інших свідоцтв про первинний іконостас не збереглося, оскільки він згорів під час пожежі на Подолі 1811 року.
У другій половині 1810-х років до робіт із відновлення Богоявленського собору приступає київський архітектор Андрій Меленський. Займаючись реставрацією собору, А. Меленський змінює форму бань і проектує новий іконостас у традиціях класицизму. Цей іконостас був встановлений лише у 1825 році, а наступного року київський художником Іваном Квятковським для нього було написано 12 великих і 13 малих ікон. Судячи з проекту іконостаса, Меленський спирався на поширену в добу бароко традицію об'єднувати в єдину конструкцію центральний і бічний іконостаси. Створений таким чином іконостас традиційно мав трискладову композицію і займав усю ширину храму. Цей одноярусний іконостас А. Меленського став одним із найкращих його творів.
Важливо наголосити, що проектуючи іконостас, архітектор розміщує обабіч центральних царських врат пару ікон овальної форми, водночас решта ікон намісного ряду — прямокутні. Місце овальних ікон передбачалося під намісні барокові образи Спасителя і Богородиці, які, як вважається, належали старому, знищеному пожежею, іконостасу. Ця пара ікон дивом вціліла і тепер зберігається в колекції Національного художнього музею України.
У 1846 році архімандрит монастиря Димитрій Мурєтов починає роботи з перебудови іконостасу. До нього добудовують три яруси ікон, оновлюють золочення на різьбленні. Внаслідок таких перебудов до іконостасу додається ще 47 ікон, котрі написав у 1849—1850 роках живописець Іполит Кривошляпін.
Наступний архімандрит, Антоній Амфітеатров, також долучається до змін іконостаса. Його клопотом і за проектом, складеним архітектором П. І. Спарро, у 1851 році іконостас знову доповнили.
У 1891 році центральну прикрасу Богоявленського собору знову відремонтували. Цього разу надбудовані яруси ікон розібрали, а пошкоджені вогкістю частини нижнього ярусу іконостаса замінили на нові. Зрештою іконостасові була повернута первинна композиція 1825 року і в такому вигляді він зберігся до 1930-х років.
Закриття та знищення після 1917 р.
Духовне життя монастиря та собору припинилося в 1920-ті роки. Територію монастиря передали під поліклініку та частково — Академії наук. Згідно з постановою Уряду Української РСР від 1926 року, монастирський комплекс було оголошено пам'яткою архітектури республіканського значення.
21 січня 1934 року ВУЦВК УРСР прийняв постанову про перенесення столиці України з Харкова до Києва. Генеральний план забудови Києва виконав інженер П. Хаустов. Новий генплан столиці УРСР оцінив харківський професор О. Молокін: «Забудова Києва за наперед розробленим планом генеральної реконструкції дає змогу обернути колишнє місто церков і монастирів на архітектурно викінчений, дійсно соціалістичний центр Радянської України».
У лютому 1935 року Київська обласна інспекція охорони пам'яток провела фотофіксацію споруд, а в кінці того ж року Богоявленський собор і другий та третій яруси дзвіницю розібрали без усяких мотивацій. На місці підмурків собору влаштували плац для муштри курсантів Київського військово-морського політичного училища, а поруч звели житловий будинок для командирів і політпрацівників.
Перший ярус дзвіниці «вбудовано» у розширену вдвічі по фасаду та надбудовану до 4 поверхів колишню будівлю крамниць побудови 1899, 1904 років.
Вцілілі святині
Перед руйнуванням пам'ятки вдалося врятувати деякі ікони та старовинні артефакти Братського монастиря, зокрема старовинні хрести, богослужбові книги та раку для мощей святих, які невеликими партіями у 1928, 1932 і 1934 роках були передані до Києво-Печерської лаври.
У Національному художньому музеї зберігається чудотворна ікона кінця XVII століття «Богоматір Братська».
Плани з відтворення храму
Після відродження незалежності України постало питання про можливу відбудову святині. Собор був доданий у «Програму відтворення видатних пам'яток історії та культури України» [].
Археологічні дослідження храму
У радянський і пострадянський час фундаменти собору тричі фіксувались археологами. У 1953 р. – І. Самойловським, у котловані під спорудження прибудови до корпусу 3; у 2010 р. – С. Тараненком, під час земляних робіт з ремонту тепломереж на подвір’ї Академії та у 2023 р. під час археологічних досліджень з метою верифікації даних щодо розміщення фундаментів пам’ятки місцевого значення «Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря» (виконувався на запит Комунального закладу «Центр консервації предметів археології», відповідальні особоби В. Івакін, С. Тараненко, О. Білинський).
Див. також
Примітки
- Кілессо Т. С. Братський Богоявленський монастир і Києво-Могилянська академія.— К.: Техніка, 2002 — С. 51
- Путешествие атиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII в., описанное его сыном Павлом Алеппским.— М.: Университет. тип., 1897.— Вып. 2 — С. 18
- Логвин Г. Н. Іван Зарудний — видатний український митець // Зб. наук. правць Держ. наук.-дослід. ін-ту теорії та історії архітектури і містобудування.— К., 1998.— Вип. 3
- Кілессо Т. С. Братський Богоявленський монастир і Києво-Могилянська академія.— К.: Техніка, 2002.— С. 63)
- Втрачені святині Києва: Богоявленський собор на Контрактовій площі. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 24 січня 2023.
- Про Програму відтворення видатних пам'яток історії та культури України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 24 січня 2023.
Джерела
- К. Шероцкий. Киев. Путеводитель.— Киев: типография С. Кульженко, 1917. (рос.)
Посилання
- Братський монастир. Богоявленський собор (не зберігся) (1693, п. ХІХ ст.) [ 25 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bogoya vlenskij sobo r golovnij hram Kiyivskogo Bratskogo Bogoyavlenskogo monastirya zbudovanij na misci ranishoyi derev yanoyi cerkvi Sporudzhenij za mecenatskoyi dopomogi getmana Ivana Mazepi protyagom 1690 1693 rokiv Znishenij bilshovikami v 1935 roci Bogoyavlenskij sobor50 27 52 pn sh 30 31 12 sh d 50 46444 pn sh 30 52000 sh d 50 46444 30 52000 Koordinati 50 27 52 pn sh 30 31 12 sh d 50 46444 pn sh 30 52000 sh d 50 46444 30 52000Tip sporudi sobor d i kafedralnij sobor d Roztashuvannya Ukrayina KiyivArhitektor Osip StarcevZasnovnik Ivan MazepaPochatok budivnictva 1690Kinec budivnictva 1693Zrujnovano 1935Vidbudovano ne vidbudovuvavsyaStil barokoEponim BogoyavlennyaBogoyavlenskij sobor Kiyevo Bratskij monastir Ukrayina Bogoyavlenskij sobor u VikishovishiIstoriya soboruDerev yanij sobor 1620 1651 rr Bratskij monastir bulo zasnovano 1615 roku na zemlyah mishanki Galshki Gulevichivni Sobornu Bogoyavlensku cerkvu zakladeno v 1620 r getmanom Petrom Sagajdachnim u centri ploshi Vona bula zbudovana v najkrashih tradiciyah ukrayinskogo narodnogo zodchestva pro sho svidchit zobrazhennya yiyi na malyunku panorami Kiyeva 1651 r Sirijskij mandrivnik Pavlo Aleppskij u seredini XVII st zapisav u svoyih notatkah sho na teritoriyi Bratskogo monastirya rozmishuvalisya dvi todi she derev yani cerkvi Blagovishenska nadbramna ta Bogoyavlenska cerkvi V p yatnicyu mi sluhali liturgiyu u velikomu monastiri sho nazivayetsya na yih movi Sagajdachnogo Vin na chest Bogoyavlennya i maye igumena j monahiv Krugom velikoyi cerkvi jde arkada opasannya u nij troye dverej vona z troma kupolami Vona grandiozna velika j maye amvon zi shodami U horosi ye takozh derev yanij kruglij pomist miscya dlya stoyannya formi jdut ryadami pravoruch i livoruch i zverneni na shid pered nimi pravoruch vid horosa krasive arhiyerejske misce zadnya storona yakogo reshitchasta Krugom cerkvi sporudi velichavi j duzhe veliki U 1622 roci pri Bratskij cerkvi bulo pohovano getmana Petra Sagajdachnogo Buduvannya murovanogo soboru za chasiv Ivana Mazepi Panegirik I Mazepi hudozhnika I Miguri 1706 r Bogoyavlenskij sobor zobrazheno drugim zliva u verhnomu ryadku Svogo rozkvitu Bratskij Bogoyavlenskij monastir i Kiyevo Mogilyanskij kolegium dosyagayut v roki mecenatskoyi diyalnosti Ivana Mazepi 21 travnya 1693 r getman podav lista moskovskim carevicham Ivanu j Petru I V nomu vislovlyuvalosya prohannya vidryaditi do Kiyeva vidomogo moskovskogo zodchogo Josifa Starceva u Kiyevi takozh sporudiv Mikilskij sobor i stvoriv abris kreslenik dlya zvedennya murovanogo akademichnogo korpusu kolegiumu Na panegiriku 1706 r hudozhnika I Miguri na chest Ivana Mazepi u verhnomu ryadku zobrazheno shist soboriv budivnictvo yakih funduvav getman Drugim zliva zobrazheno Bogoyavlenskij sobor Bratskogo monastirya Avtorstvo Popri te sho list Mazepi svidchit na korist togo sho avtorom Bogoyavlenskogo soboru ye Starcev okremi mistectvoznavci dovodyat avtorstvo kiyanina Ivana Zarudnogo vihovancya Kiyevo Mogilyanskoyi kolegiyi ukrayincya za pohodzhennyam sho proslavivsya svoyimi robotami v Moskvi ta Sankt Peterburzi Za ciyeyu versiyeyu J Starcev brav uchast u stvorenni soboru tilki yak ryadovij vikonavec budivelnih robit Dokazom cogo ye stilistichna vidminnist moskovskih sporud Starceva vid Bogoyavlenskogo ta Mikilskogo soboriv Kiyeva Prote v takomu razi sumnivnim vidayetsya uchast proslavlenogo rosijskogo majstra yak peresichnogo vikonroba j velikij gonorar yakij jomu splachuvav osobisto I Mazepa Budivnictvo Bogoyavlenskogo soboru bulo zaversheno 1693 roku Sporudzhennya veletenskogo p yatikupolnogo Bogoyavlenskogo soboru zapochatkuvalo intensivne formuvannya arhitekturnogo ansamblyu monastirya XVIII XIX st Ukrayinskij mistectvoznavec Kostyantin Sherockij pisav pro sobor v arhitekturnih liniyah jogo zakarbovano jogo spravzhnij harakter baroko vidchuvayetsya dihannya mogutnogo ta bagatogo viku nepobornoyi energiyi yaka viklikala rozkvit ne lishe kiyivskoyi arhitekturi ale j zhivopisu i usih inshih galuzej mistectva Takozh vin zauvazhuvav sho vidminnimi buli chin spovidi hreshennya shlyahom oblivannya ta inshi vidminnosti bogosluzhinnya v hrami 1756 roku za proektom arhitektora Stepana Kovnira poruch iz soborom bulo sporudzheno dzvinicyu yaka pislya pozhezhi 1811 roku bula perebudovana Sam hram pid chas pozhezhi chastkovo postrazhdav zgoriv ikonostas dovelosya pereroblyuvati perekrittya basht Tozh 1825 roku za proektom arhitektora Andriya Melenskogo bulo stvoreno ikonostas Opis soboruBogoyavlenskij sobor buv odniyeyu z najbilshih sporud togochasnogo Kiyeva Vin u plani mav vidovzhenu majzhe neviyavlenu hrestopodibnu formu podilyavsya na tri apsidi Rozplanuvalna organizaciya soboru nagaduvala davnoruskij trinefnij hrestovo kupolnij hram iz shistma opornimi stovpami Na chotiri pershi vid troh absid na shodi spiravsya centralnij kupol Na zahidnomu fasadi chitko vidilyalisya dva bashtopodibnih vistupi Centralnij kupol ne nabagato riznivsya vid chotiroh inshih Mogutnij kompaktnij ob yem pozhvavlyuvavsya narizhnimi pilyastrami sho v nizhnij chastini spiralisya na p yedestali i po gorizontali mali kilka poyaskiv Uvinchuvav stini antablement iz rozvinenim u visotu karnizom Na frizi bulo zakomponovano zobrazhennya yangolyat Frizi zahidnogo fasadu j kupoliv mali prikrasu u viglyadi poliv yanih keramichnih rozetok Neveliki vuzki vikna ozdobleni rozirvanimi frontonchikami buli visoko pidnyati nad zemleyu Iz suvoroyu monumentalnistyu osnovnogo ob yemu rizko kontrastuvalo ozdoblennya frontoniv sho rozmishuvalis nad karnizom na pivnichnomu pivdennomu j zahidnomu fasadi U rozkishnih barokovih kartushah frontonu krasuvavsya barvistij zhivopis Do 1709 r v kompoziciyu frontonu vhodiv gerb Mazepi ta pislya Poltavskoyi bataliyi gerb pospihom zbili Osnovnim hudozhnim akcentom golovnogo zahidnogo fasadu v kompoziciyi soboru stav tambur sho mistivsya mizh dvoma bashtopodibnimi vistupami Vin znachnoyu miroyu obrisami povtoryuvav verhnij fronton U jogo pershomu yarusi rozmishuvalisya tri vhodi u drugomu yarusi roztashovuvalisya veliki ikoni v obramlenni vinogradnoyi lozi j rozkishnih girlyand Tretij yarus buv lishe v serednij chastini Na skladnih perepadah krasuvalos p yat pozolochenij rapid Inter yeri soboru rozpisano bulo ukrayinskim hudozhnikom I Kvyatkovskim ta italijskim majstrom Dzh B Skotti U hrami bula chudotvorna ikona Bozhoyi Materi XVII stolittya obraz pohodit iz Vishgorodskogo hramu de vryatuvav misto vid rujnacij vid vijska Yanusha Radzivilla Do Kiyeva potrapila po Dnipru Nad carskimi vratami ikonostasa visiv kiparisovij hrest yakim konstantinopolskij patriarh Feofan zatverdiv stavropigiyu Kiyivskogo bratstva U riznici hramu zberigavsya vosmikincevij sribnij hrest Petra Sagajdachnogo Bilya pivdennoyi stini soboru v inter yeri getmana bilo pohovano She odniyeyu relikviyeyu buv naprestolnij sribnij hrest iz rozp yattyam podarovanij Petrom Mogiloyu Ikonostas Proekt ikonostasu A Melenskogo 1825 tush akvarel Bratskij Bogoyavlenskij sobor bulo sporudzheno koshtom getmana Ivana Mazepi u 1690 1693 rokah Ochevidno todi zh u nomu vstanovili pervisnij barokovij ikonostas Za monastirskimi opisami pochatku HIH stolittya cej ikonostas nazivali starovinnoyi roboti chudovogo rizblennya rozpisanij riznimi farbami i vkritij zolotom i sriblom Inshih svidoctv pro pervinnij ikonostas ne zbereglosya oskilki vin zgoriv pid chas pozhezhi na Podoli 1811 roku U drugij polovini 1810 h rokiv do robit iz vidnovlennya Bogoyavlenskogo soboru pristupaye kiyivskij arhitektor Andrij Melenskij Zajmayuchis restavraciyeyu soboru A Melenskij zminyuye formu ban i proektuye novij ikonostas u tradiciyah klasicizmu Cej ikonostas buv vstanovlenij lishe u 1825 roci a nastupnogo roku kiyivskij hudozhnikom Ivanom Kvyatkovskim dlya nogo bulo napisano 12 velikih i 13 malih ikon Sudyachi z proektu ikonostasa Melenskij spiravsya na poshirenu v dobu baroko tradiciyu ob yednuvati v yedinu konstrukciyu centralnij i bichnij ikonostasi Stvorenij takim chinom ikonostas tradicijno mav triskladovu kompoziciyu i zajmav usyu shirinu hramu Cej odnoyarusnij ikonostas A Melenskogo stav odnim iz najkrashih jogo tvoriv Vazhlivo nagolositi sho proektuyuchi ikonostas arhitektor rozmishuye obabich centralnih carskih vrat paru ikon ovalnoyi formi vodnochas reshta ikon namisnogo ryadu pryamokutni Misce ovalnih ikon peredbachalosya pid namisni barokovi obrazi Spasitelya i Bogorodici yaki yak vvazhayetsya nalezhali staromu znishenomu pozhezheyu ikonostasu Cya para ikon divom vcilila i teper zberigayetsya v kolekciyi Nacionalnogo hudozhnogo muzeyu Ukrayini U 1846 roci arhimandrit monastirya Dimitrij Muryetov pochinaye roboti z perebudovi ikonostasu Do nogo dobudovuyut tri yarusi ikon onovlyuyut zolochennya na rizblenni Vnaslidok takih perebudov do ikonostasu dodayetsya she 47 ikon kotri napisav u 1849 1850 rokah zhivopisec Ipolit Krivoshlyapin Nastupnij arhimandrit Antonij Amfiteatrov takozh doluchayetsya do zmin ikonostasa Jogo klopotom i za proektom skladenim arhitektorom P I Sparro u 1851 roci ikonostas znovu dopovnili U 1891 roci centralnu prikrasu Bogoyavlenskogo soboru znovu vidremontuvali Cogo razu nadbudovani yarusi ikon rozibrali a poshkodzheni vogkistyu chastini nizhnogo yarusu ikonostasa zaminili na novi Zreshtoyu ikonostasovi bula povernuta pervinna kompoziciya 1825 roku i v takomu viglyadi vin zberigsya do 1930 h rokiv Zakrittya ta znishennya pislya 1917 r Zagalnij viglyad Podolu i Bratskogo monastirya Duhovne zhittya monastirya ta soboru pripinilosya v 1920 ti roki Teritoriyu monastirya peredali pid polikliniku ta chastkovo Akademiyi nauk Zgidno z postanovoyu Uryadu Ukrayinskoyi RSR vid 1926 roku monastirskij kompleks bulo ogolosheno pam yatkoyu arhitekturi respublikanskogo znachennya 21 sichnya 1934 roku VUCVK URSR prijnyav postanovu pro perenesennya stolici Ukrayini z Harkova do Kiyeva Generalnij plan zabudovi Kiyeva vikonav inzhener P Haustov Novij genplan stolici URSR ociniv harkivskij profesor O Molokin Zabudova Kiyeva za napered rozroblenim planom generalnoyi rekonstrukciyi daye zmogu obernuti kolishnye misto cerkov i monastiriv na arhitekturno vikinchenij dijsno socialistichnij centr Radyanskoyi Ukrayini U lyutomu 1935 roku Kiyivska oblasna inspekciya ohoroni pam yatok provela fotofiksaciyu sporud a v kinci togo zh roku Bogoyavlenskij sobor i drugij ta tretij yarusi dzvinicyu rozibrali bez usyakih motivacij Na misci pidmurkiv soboru vlashtuvali plac dlya mushtri kursantiv Kiyivskogo vijskovo morskogo politichnogo uchilisha a poruch zveli zhitlovij budinok dlya komandiriv i politpracivnikiv Pershij yarus dzvinici vbudovano u rozshirenu vdvichi po fasadu ta nadbudovanu do 4 poverhiv kolishnyu budivlyu kramnic pobudovi 1899 1904 rokiv Vcilili svyatiniPered rujnuvannyam pam yatki vdalosya vryatuvati deyaki ikoni ta starovinni artefakti Bratskogo monastirya zokrema starovinni hresti bogosluzhbovi knigi ta raku dlya moshej svyatih yaki nevelikimi partiyami u 1928 1932 i 1934 rokah buli peredani do Kiyevo Pecherskoyi lavri U Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi zberigayetsya chudotvorna ikona kincya XVII stolittya Bogomatir Bratska Plani z vidtvorennya hramuPislya vidrodzhennya nezalezhnosti Ukrayini postalo pitannya pro mozhlivu vidbudovu svyatini Sobor buv dodanij u Programu vidtvorennya vidatnih pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini dzherelo Arheologichni doslidzhennya hramuU radyanskij i postradyanskij chas fundamenti soboru trichi fiksuvalis arheologami U 1953 r I Samojlovskim u kotlovani pid sporudzhennya pribudovi do korpusu 3 u 2010 r S Taranenkom pid chas zemlyanih robit z remontu teplomerezh na podvir yi Akademiyi ta u 2023 r pid chas arheologichnih doslidzhen z metoyu verifikaciyi danih shodo rozmishennya fundamentiv pam yatki miscevogo znachennya Zalishki Bogoyavlenskogo soboru Kiyevo Bratskogo monastirya vikonuvavsya na zapit Komunalnogo zakladu Centr konservaciyi predmetiv arheologiyi vidpovidalni osobobi V Ivakin S Taranenko O Bilinskij Div takozhSpisok murovanih hramiv u stili ukrayinskogo barokoPrimitkiKilesso T S Bratskij Bogoyavlenskij monastir i Kiyevo Mogilyanska akademiya K Tehnika 2002 S 51 Puteshestvie atiohijskogo patriarha Makariya v Rossiyu v polovine XVII v opisannoe ego synom Pavlom Aleppskim M Universitet tip 1897 Vyp 2 S 18 Logvin G N Ivan Zarudnij vidatnij ukrayinskij mitec Zb nauk pravc Derzh nauk doslid in tu teoriyi ta istoriyi arhitekturi i mistobuduvannya K 1998 Vip 3 Kilesso T S Bratskij Bogoyavlenskij monastir i Kiyevo Mogilyanska akademiya K Tehnika 2002 S 63 Vtracheni svyatini Kiyeva Bogoyavlenskij sobor na Kontraktovij ploshi Vechirnij Kiyiv ukr Procitovano 24 sichnya 2023 Pro Programu vidtvorennya vidatnih pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 24 sichnya 2023 DzherelaK Sherockij Kiev Putevoditel Kiev tipografiya S Kulzhenko 1917 ros PosilannyaBratskij monastir Bogoyavlenskij sobor ne zberigsya 1693 p HIH st 25 serpnya 2014 u Wayback Machine