Чернівці́ — місто в Україні, адміністративний, політичний і релігійний центр Чернівецької області, важливий культурний та науково-освітній осередок України. Місто розміщене на південному заході України за 40 км від румунського кордону. Чисельність населення міста становить 264,3 тис. осіб (01.01.2022). Територія Чернівців становить 153 км². Місто — центр Чернівецької агломерації, населення якої складає 723,1 тис. осіб.
Чернівці — історична столиця Буковинського краю, місто відоме архітектурними ансамблями, одна з яких — пам'ятка архітектури «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації» — занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Місто кілька разів посідало важливі місця у різноманітних рейтингах туристичної привабливості, комфортності проживання тощо. У наш час за містом закріпився неофіційний статус — «Пісенна столиця України».
Назва
Найбільш поширена версія, що назва міста походить від городища, яке в «Списку городів руських дальніх і ближніх» згадується як Черн на Пруті (Чернь на Прутѣ). Цю версію запропонував Борис Тимощук, який назвав Черном Ленківське городище. На його думку, назва могла виникнути від того, що укріплення цитаделі були споруджені із землі та дубового дерева і відповідно мали чорний вигляд - на відміну від білих кам’яних стін. Після зруйнування Черна його мешканці переселилися на правий берег Пруту і заснували нове поселення «Чернівці», тобто «вихідці із Черна».
Іншу версію висунув ще понад сто років тому Раймунд Фрідріх Кайндль, який у своїй праці, присвяченій 500-річчю першої писемної згадки про Чернівці, пов’язував назву із особовим ім’ям. Дослідник розшифровував назву «Чернівці» як «поселення Чорного».
Цю версію згодом популяризував Юрій Карпенко, а розвивали Ігор Чеховський і Сергій Пивоваров. На основі аналізу назв буковинських сіл XV століття було встановлено, що значна частина пов’язана з іменами їх засновників і власників. Нащадки чи піддані Гаврила звалися гаврилівцями, Іванка – іванківцями, Юрка – юрківцями. Відповідно нащадки чи піддані Черна (Чорного) стали чернівцями. Наявність голосного «е» в першому складі свідчить, що корінь топоніма сягає часів, коли в староукраїнській мові ще не відбулося ствердіння шиплячих, - себто до XIII ст.
Одна з найдавніших згадок про «Черна» датується 1076 роком. Особова назва «Черн» могла бути усіченням давньослов’янського імені «Чернослав» чи «Чернислав», що засвідчено ще в XI столітті, а в молдавських грамотах – в першій половині XV століття.
До 1377 року Буковина (стара назва — Шипинська земля) належала Угорському королівству. Угорським намісником Шипинської землі (Буковини) був сілезький князь Владислав Опольський. Господар незалежної, православної, україномовної Молдавії (1375—1391) Петру I восени 1377 остаточно приєднав Шипинську землю (із фортецями Хмелів, Хотин і Чечюнь (чи Цецин; нині м. Чернівці)) до Молдавського князівства.
Геродот згадує ріку , на якій стоїть місто під назвою Порта Піретос.
Вперше Чернівці (ст.-укр. Черновьци) згадуються як молдавське місто у статутній грамоті молдавського господаря і воєводи Олександра Доброго від 8 жовтня 1408 року, наданій львівським і подільським купцям із правом на вільну торгівлю.
До 1918 року місто офіційно називалось нім. Czernowitz [черновіц].
До 1944 р. у російській мові місто офіційно називалося Черновіци (рос. Черновицы).
Географія
Розташування
Чернівці розташовані на південному заході України, у східному Передкарпатті, на межі між Карпатами й Східноєвропейською рівниною, за 40 км від кордону з Румунією.
Населений пункт розміщується у східноєвропейському часовому поясі в районі 26 меридіану, місцевий час відрізняється від поясного на 18 хвилин.
Місто розташоване в самому центрі Чернівецької області.
Чернівці знаходяться на перетині транспортних артерій: E85, Н03 та Н10.
Клімат
Місто розташоване у помірному кліматичному поясі. Клімат є помірно континентальним із м'якою зимою і теплим літом. Середньорічна температура повітря становить +9.1 °C, найнижча вона у січні (–2,7 °C), найвища — в липні (+20.5 °C). Зима, як правило, настає 28 листопада, а закінчується 9 березня; літо починається 20 травня, а закінчується 10 вересня. У середньому за рік у Чернівцях випадає 630 мм атмосферних опадів, найменше — у жовтні та січні-лютому, найбільше — у червні — липні. У літній період можливі сильні зливи. Щороку у зимовий період утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна. Середня швидкість вітру — від 3,3 м/с у липні до 4,0 м/с у січні. Середньорічна вологість повітря — 77 %.
Клімат Чернівців | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 17,8 | 21,3 | 27,8 | 30,9 | 33,5 | 35,6 | 37,4 | 37,7 | 36,7 | 31,0 | 24,9 | 17,9 | 37,7 |
Середній максимум, °C | 0,3 | 2,4 | 8,1 | 15,4 | 20,8 | 24,1 | 26 | 25,7 | 20,3 | 14 | 6,9 | 1,4 | 13,8 |
Середня температура, °C | −2,7 | −1,2 | 3,4 | 9,9 | 15,1 | 18,8 | 20,5 | 19,9 | 14,8 | 9,1 | 3,4 | −1,5 | 9,1 |
Середній мінімум, °C | −5,4 | −4,2 | −0,4 | 4,9 | 9,9 | 13,9 | 15,6 | 14,9 | 10,2 | 5,2 | 0,7 | −4 | 5,1 |
Абсолютний мінімум, °C | −30,7 | −29 | −21,7 | −13,6 | −2 | 3 | 7,4 | 3,4 | −4,4 | −9,9 | −17,5 | −28 | −30,7 |
Норма опадів, мм | 25.6 | 30.2 | 37.2 | 44.4 | 75 | 93.4 | 93 | 66.4 | 55.6 | 43.9 | 32.3 | 33.2 | 630.2 |
Джерело: Погода і клімат(рос.) |
Ландшафт
Загальна площа Чернівців в адміністративних межах 2020-го р. становить близько 153 км². Відповідно до функціонального призначення землі міста розподілені наступним чином: землі житлової та громадської забудови (64 %), землі сільськогосподарського призначення (17 %), землі промисловості (9 %), землі рекреаційного та природоохоронного призначення (5 %), землі загального користування (3 %), землі комерційного призначення (2 %).
Головною водною артерією Чернівців є річка Прут у її верхній течії, яка розділяє місто навпіл. Крім того, населеним пунктом протікає шість малих річок-струмків, у межах міста знаходяться дев'ять озер.
Рельєф характеризується значними перепадами — від 150 м над рівнем моря у долинах Пруту до 537 м на західних околицях (гора Цецино), що зумовлено розташуванням на пагорбах Чернівецької височини.
Чернівці вважаються «зеленим містом», значну територію якого займають парки, сквери, сади, алеї та квітники. Дев'ять об'єктів визнані пам'ятками садово-паркового мистецтва. У місті функціонує ботанічний сад ЧНУ імені Юрія Федьковича з унікальною оранжереєю (подібна в Україні є тільки у Дніпровському ботанічному саду). Серед реліктових рослин, що ростуть у ботсаду, особливе місце займає гігантський секвоядендрон (крім Чернівців, можна побачити ще в Нікітському ботанічному саду).
Чернівці розташовані фактично у центрі Чернівецького регіонального парку, на їх західній околиці починається заказник «Цецино», на північній — урочище Берда.
Стан довкілля
Наприкінці ХХ ст. основними забруднювачами довкілля Чернівців були промислові підприємства, зокрема ВПК. У 1990-х рр. значна їх частина припинила існування, або значно скоротила виробничі потужності, у зв'язку з чим зменшились і промислові викиди. Попри це, викиди в атмосферу 58 підприємств (38,4 % від загальної кількості по області) залишаються основним забруднювачем навколишнього середовища. У повітря щорічно викидається приблизно 1,2 т забруднюючих речовин (34,9 % від сукупного обсягу викидів по області). У структурі викинутих шкідливих речовин переважають неметанові леткі органічні сполуки, діоксид вуглецю та речовини у вигляді твердих суспендованих твердих частинок. Крім того, в атмосферу міста періодично потрапляє діоксид вуглецю, який має парникову дію. Щільність викидів від стаціонарних джерел становила 7,9 т на 1 км² території Чернівців. У розрахунку на кожного мешканця обласного центру приходиться в середньому по 4,8 кг шкідливих викидів на рік.
2008-го р. у Чернівцях було створено систему моніторингу довкілля (СМД) — інформаційну структуру, яка об'єднує організації, що здійснюють екологічні спостереження та промислові підприємства, що забруднюють природне середовище або можуть своєю діяльністю негативно впливати на стан довкілля чи на його складові.
З кінця 1990-х рр. суттєвим фактором негативного впливу на екологію є транспорт, потоки якого збільшилась у десятки разів. Певною мірою ситуацію вдалося покращити із будівництвом першої (2004) та другої (2010) черг об'їзної дороги, якою було з'єднано напрямки «Київ — Чернівці» та «Чернівці — Сучава». Проблема з транзитним транспортом у місті буде остаточно вирішено після будівництва третьої гілки об'їзної дороги, якою буде з'єднано напрямки «Сучава — Чернівці» та «Чернівці — Львів».
Історія
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Стародавність і Середньовіччя
Поселення на території Чернівців були вже за неоліту, у їх передмістях виявлено поселення трипільської культури, доби бронзи й заліза. В околицях Чернівців виявлено слов'янські пам'ятки початку нашої ери (II—V ст.), поселення склавінів в урочищі Кодин (V—VII ст.), що були носіями празької культури; за ранньої історичної доби тут були поселення білих хорватів і тиверців (IX—XI ст.).
Оборонний город на місці Чернівців заснував у другій половині XII ст. галицький князь Ярослав Осмомисл на лівому березі Прута (збереглися руїни фортеці, яка існувала до середини XIII ст., коли її зруйнували татари); нове місто було побудоване на високому правому березі Прута.
Молдавське князівство
У XV столітті Чернівці входили до складу Молдавського князівства і були його північною околицею. Воно згадується як «Черновьци» у статутній грамоті молдавського воєводи Олександра I від 8 жовтня 1408 року, наданій львівським і подільським купцям, які мусили сплачувати тут мито.
Через місто проходив торговельний шлях зі Львова на Сучаву, а далі до Чорного моря і на нижній Дунай. Цей шлях називають здебільшого Берладською дорогою, а також вживають назви Львівська дорога, Волоська дорога, Старий Берладський шлях. У грамоті 1488 року він згадується як «велика дорога», що веде від Чернівців.
1488 р. Чернівці стали центром Чернівецького повіту. За молдовського періоду вони користувалися самоуправою на магдебурзькому праві і як «вільне місто» підпорядковувалися безпосередньо воєводі; управа Чернівців була в руках «шолтиса» і 12 радних.
В Молдавському князівстві, яке складалось із трьох країн (Верхньої («Цара де сус» (див. Кантемир 1973: 21-24)) на півночі (Сучава), Нижньої по центру (Старий Орхей) і Бессарабії ((Кельменецький, Новоселицький (частково), Сокирянський та Хотинський райони Чернівецької області) від Новоселиці до м. Рені і звідти до гирла Дунаю (південна частина Одеської області)), як писав у грамотах молдавський господар Роман I Мушат — «від гір до моря» склалась і утвердилась українська державність (М. Дністрянський). 1412 року Угорщина уклала з Польщею сепаратний договір про розподіл Молдавії. За цим договором Угорщина претендувала на південні землі в гирлі Дунаю (Нижня країна) разом із Кілією (Параска), а Польща виявляла інтерес на доступ у Молдавію (Верхня країна, включаючи Буковину і Бессарабію). Покуття з 1388 року знаходилось у заставі під управлінням Молдавії. Після смерті польського короля Владислава Ягайла велись постійні війни за цей спадок.
В Чернівцях відбулись перемовини між представниками Королівства Польського на чолі з Миколаєм Фірлеєм за дорученням короля Олександра Ягеллончика, Молдовського князівства за посередництва представників Угорщини щодо повернення Покуття Польщі на початку XVI століття.
Місто було спалене військами під командуванням коронного гетьмана Миколая Каменецького під час походу-відповіді після нападу молдовського воєводи Богдана Сліпого на Королівство Польське.
У XV—XVI ст. Чернівці були торговим центром із ярмарками, які відбувалися на лівому березі Прута, але з середини XVI ст. почали занепадати через постійні війни, а 1538 опинилися під турецькою зверхністю. Місто зазнало спустошень за воєн Молдови з Польщею (1497, 1509, 1688 рр.), турками (1476 і 1714 рр.) і татарами (1626, 1646, 1650, 1672 рр.). Козаки (під проводом Богдана Хмельницького) побували у Чернівцях 1650 і 1653 роках та після поразки під Полтавою взимку 1709—1710 років. Переслідуючи їх, московське військо тоді вперше зайняло Чернівці. Місто зазнало спустошень від росіян, коли вони знову побували тут за Російсько-турецької війни 1735—1739 рр., внаслідок чого воно перетворилося на невелике поселення. 1762 р. у ньому було ледве 200 дерев'яних будинків із прибл. 1200 мешканцями.
Австрійський період
Унаслідок чергової російсько-турецької війни 1768—1774 рр. Чернівці були взяті російським військом та перейшли під владу союзної Австрії (1774—1918 рр). Від самого початку австрійського панування Чернівці стали центром Буковини — насамперед військової адміністрації (1774—1786 рр.), згодом цивільного управління: 1786—1849 рр. Буковинської округи, що входила до складу Галичини, 1849 р. автономного краю Буковини. 1864 року Чернівці здобули повну міську самоуправу. Перехід із турецько-балканської до західноєвропейської сфери впливу вплинув на зростання населення. Уже в 1779 р. у Чернівцях було 3200 мешканців, і це число зростало завдяки допливу німців (службовців, учителів, торгівців), а також українців і поляків із Галичини, євреїв і румунів та українців із Буковини.
1781 року імператор Йосиф II видав патент (указ), яким всі парафії та монастирі в межах австрійської Буковини були об'єднані в одну єпархію та підпорядковані єпископові Досифеєві Херескулу, єпископові Радовецькому. 12 грудня 1781 року єпископську катедру було перенесено до Чернівців. 1783 р. у Чернівцях постали ремісничі цехи, з кінця XVIII ст. почала розвиватися промисловість. На початку XIX ст. засновано гімназію, побудовано церкву св. Параскеви (1814—1862 рр.) і греко-католицький собор (1820—1821 рр.). З 1832 р. у Чернівцях уконституювався магістрат на чолі з бургомістром.
Революційні події 1848 р. призвели до автономії краю і міста та до загострення політичного суперництва між представниками української та румунської громад на Буковині. У середині XIX ст. дійшло також до пожвавлення економічного розвитку Чернівців (побудовано броварню, паровий млин, ґуральню, фабрику меблів, 1850 р. створено торговельну палату, 1877 р. — торгову біржу).
23 січня 1873 року вийшов імператорський декрет, відповідно до якого була утворена незалежна Буковинська митрополія, а митрополиту Євгенію Гакману було надано титул — архієпископ Чернівецький, митрополит Буковини й Далмації.
До розвитку Чернівців спричинилася побудова залізничної лінії Львів — Чернівці (1866 р., продовження залізниці Відень — Краків — Перемишль — Львів; 1868 року в місті зруйнувався міст через р. Прут системи Шлікфорна), 1895 р. побудовано електрівню, 1897 р. введено в дію електричний трамвай, 1895—1912 рр. — водогін і каналізацію. Споруджено нові визначні будівлі: кафедральний собор (1844—1864 рр.), резиденцію буковинських православних митрополитів (1862—1882 рр.), вірменську церкву (1869—1875 рр.), єзуїтський костел (1893—1894 рр.), єврейську синагогу (1873—1879 рр.), міський театр (1904—1905 рр.), залізничний двірець (1905—1908 рр.). Чернівці набули європейського вигляду (їх часто називали «малим Віднем»), хоч цей вигляд мала тільки центральна частина міста. 1895 р. у Чернівцях працювало понад 2500 робітників, а з 1910 — в місті було 2140 ремісників і 1400 торгівців.
До 1781 р. у Чернівцях була тільки одна народна школа (румунська). Австрійська адміністрація відкрила німецьку школу, а на 1869 р. було вже 6 шкіл із 26 учителями. Першу класичну гімназію засновано 1808 р., реальну — 1869 р., учительську семінарію чоловічу — 1860 р., жіночу — 1872 р. У другій половині XIX ст. засновано фахові школи: сільськогосподарську, ткацьку, ремісничу, 1827 р. вищу теологічну. У 1875 р. засновано Чернівецький університет із 3 факультетами. У Чернівецькому університеті навчалися також студенти з Галичини; працювали українські вчені: С. Смаль-Стоцький, О. Калужняцький, Є. Козак, М. Кордуба, З. Кузеля та інші. У середніх школах навчання відбувалося німецькою мовою, з 1851 р. як предмет навчання введено українську мову в гімназії, згодом і в учительській семінарії. З 1896 р. при другій німецькій гімназії засновано український відділ. Під кінець австрійського панування в Чернівцях було 4 народні школи з українською мовою навчання. З Чернівцями тісно пов'язана діяльність письменників Ю. Федьковича, С. Воробкевича, О. Кобилянської. Організоване українське громадське життя Чернівців починається з заснуванням 1869 р. товариства «Руська Бесіда», політичного товариства «Руська Рада» (1870 р.), студентського товариства «Союз» (1875 р.). У цих товариствах спершу переважали москвофільські тенденції, але з 1884 р. перемогли «народовці» (Є. Пігуляк, О. Попович, С. Смаль-Стоцький та інші), відтоді почався швидкий розвиток українського національного руху. З 1884 р. українське громадсько-культурне життя було зосереджене в Українському Народному Домі. Діяли товариства: Українська Школа (з 1887 р.), економічні установи «Руська Каса» (1896 р.) і «Селянська Каса» (1903 р.); «Міланська Читальня» (1880 р.), Жіноча громада (1906 р.), спортовий Союз Січей (1904 р.), бурса ім. Ю. Федьковича (з 1896 р.), музичне товариство Буковинський Боян (1895 р.), Міщанський хор (1901 р.), Буковинський народний театр (1897 р.).
До 1914 р. Чернівці були важливим українським видавничим центром. Тут з'являвся місячник «Буковинська Зоря» (1870—1871 рр.), газета «Буковина» (1885—1918 рр.), «Нова Буковина» (1917—1918 рр.); місячник РУП «Гасло» (1902—1903 рр.), політичні газети «Народний Голос», «Народна Справа», «Громадянин», «Борба» (1907—1914 рр.) та інші; працювали видавництва: «Православний календар» (1874—1918 рр.), «Бібліотека для молодежі, селян і міщанства» (1885—1996 і 1906—1914 рр.), «Крейцарова бібліотека» (1909—1914 рр.); видавалися підручники для народних і середніх шкіл, словники, красне письменство. У Чернівцях була резиденція православного єпископату, а з 1873 р. — резиденція митрополита.
Чернівці були також важливим осередком діяльності румунів, євреїв, німців і поляків. З німецьких культурних діячів письменник К. Францос популяризував творчість Шевченка, а історик і етнограф Р. Кайндль досліджував історію й етнографію Буковини.
Перша світова війна та Українська революція
Окупація Російською імперією
Протягом Першої світової війни Чернівці тричі окуповувалися російськими військами (2.09.1914 — 20.10.1914; 27.11.1914 — 17.02.1915; 18.06.1916 — 03.08.1917 рр.). Російська влада переслідувала буковинців, які не сприймали російську окупацію. Деяке полегшення окупаційного режиму настало після Лютневої революції в Росії 1917 року, особливо, коли на початку травня 1917 року російський Тимчасовий уряд призначив Обласним комісаром Галичини і Буковини Дмитра Дорошенка. Нова демократична російська влада в його особі одразу відмежувалася від політики старого режиму. У Буковині поступово відновилося національно-громадське життя. Проте зміна влади не вплинула позитивно на життєвий рівень буковинського населення. Після катастрофічної невдачі літнього наступу військ Південно-західного фронту (т.зв. Наступ Керенського) російський окупаційний режим у більшій частині Буковини був знесений. 3 серпня Чернівці були визволені з трєтьої, найтривалішої російської окупації. Урочиста дефіляда австро-угорських військ була відзнята австрійськими кінофотодокументалістами. Вже невдовзі у місто повернулася австрійська влада. Російська присутність заподіяла місту значних матеріальних збитків. В умовах війни скрізь у Буковині панувала відчутна нестача предметів першої необхідності, зарадити цьому було вкрай складно незважаючи на вжиті владою заходи. Знаковою подією для міста став історичний візит 6 серпня до Чернівців останнього цісаря Австрії і короля Угорщини Карла І (IV) про що теж було відзнято документальний фільм.
Західноукраїнська народна республіка
Протягом Української революції Чернівці увійшли до Західноукраїнської народної республіки. Український крайовий комітет Буковини було створено 25 жовтня 1918 р. У Чернівцях перебував загартований у боях 2,5 тисячний полк Легіону Украї́нських січових стрільців (УСС), який створена Українська Національна Рада (Львів), хотіла перекинути до Львова, що не вдалось через заборону австрійського командування.
1—2 листопада 1918 р., за наказом Буковинської делегації Української Національної Ради (Львів) заходами поручника Іллі Поповича повстали 3 українські сотні Легіону УСС. З допомогою сотні з полку УСС та озброєних груп залізничників вони роззброїли австрійську залогу міста.
3 листопада 1918 р. у Чернівцях відбулося велике народне віче, на якому більшість проголосувала за возз'єднання з Українською державою, проголошеною у Львові. Частина підтримала більшовицькі лозунги І. Клевчука, С. Канюка про союз із радянським Харковом. Віче одностайно висловило рішучий протест проти приєднання Буковини до Королівства Румунії. Установчі збори (відбулись 27 жовтня) засудили діяльність Румунської національної ради на чолі з Я. Флондором. Головою Українського крайового комітету (Українським президентом) обрали Омеляна Поповича. (інші дані — 3 листопада 1918 р.) 6 листопада 1918 року українці перебрали владу в Чернівцях (бургомістром міста було призначено О. Безпалка).
Організаторами інтервенції румунських військ на Буковину були акредитовані в Яссах американо-англо-французькі дипломатичні місії (Румунія брала участь у І-й світовій війні на стороні Антанти). Наказ про введення армії в Буковину був відданий румунським урядом 5 листопада. 11 листопада 1918 р. румунське військо увійшло до Чернівців, а 28.11.1918 р. румунський Генеральний конгрес Буковини проголосив приєднання Північної Буковини і Чернівців до Румунії.
Румунська окупація
За румунської влади Чернівці залишилися адміністративним осередком Буковини. Попри румунське переслідування, вони і далі залишалися центром українського життя на Буковині. Крім названих товариств засновано нові — «Буковинський Кобзар», «Український Мужеський Хор», «Український Театр». Також з'явилися спортивні «Довбуш» і «Мазепа» і кілька інших. Існувало в Чернівцях і відділення Української Національної Партії. Видавнича діяльність зменшилася. Виходили тижневики «Боротьба», «Рідний Край», «Рада» і «Самостійність», а також щоденник «Час», журнали «Промінь» і «Самостійна думка». Відчувався брак україномовних книжкових видань.
При кінці румунського панування Чернівці стали потужним економічним центром. 1936 року тут працювало 155 великих та 61 мала фірма.
З 1938 по 1940 рік місто входило до Сучавського цинуту.
Радянська окупація
Друга світова війна
У червні 1940 місто та вся Північна Буковина були (анексовані у Румунії Радянським Союзом) і увійшли до складу УРСР. У Чернівцях відбулися величезні зміни в національному складі населення: німців переселено 1940 до Німеччини, частина румунів переселилася до Румунії. Коли Німеччина напала на СРСР, 6 липня 1941 румунські та німецькі війська зайняли місто. Чернівці стали адміністративним центром губернаторства Буковина. Німці за допомогою румунської поліції вбили чи депортували до Трансністрії більшість єврейського населення. Було зруйновано синагогу, мости через Прут та ін. Цілковито розгромлено українське і єврейське громадсько-культурне життя, багатьох діячів заарештовано. Проте завдяки діяльності мера Чернівців Траяна Поповича від депортацій та знищення було врятовано близько 20 тисяч чернівецьких євреїв.
Післявоєнний час
Після захоплення Чернівців радянським військом (29.03.1944), місто стало обласним центром. До складу області крім районів Буковини (Заставнівський, Кіцманський, Вижницький, Сторожинецький, Глибоцький райони, частина Новоселицького і Герцаївського районів) увійшли і території, які раніше входили до складу Бессарабії (частина Новоселицького району, Хотинський, Кельменецький і Сокирянський райони). Також увійшла Герца з прилеглою територією, яка раніше завжди була румунською. З міста вибули поляки, натомість прибували українці, росіяни та євреї. З 1957 року почалася розбудова Чернівців уздовж головної магістралі: вулиць Хотинська — Вокзальна (Гагаріна) — Леніна (Головна) — Червоноармійська (Героїв Майдану) — Сторожинецька. 1965 року до Чернівців приєднано містечко Садгору (Садаґуру) на лівому березі Прута. 1988 року мала місце епідемія хімічної ендогенної інтоксикації.
Незалежна Україна
Кінець XX — початок XXI століття
24 серпня 1991 року Верховна Рада проголосила незалежність України. 6 вересня того ж року в Чернівцях зруйнували пам'ятник Леніну.
На початку 1990-х років у місті почалося будівництво фабрики текстильно-художніх виробів, але після розпаду СРСР воно зупинилося, а у вересні 1993 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення про продаж недобудованого підприємства.
У 1997 році було скорочено кількість освітніх закладів: професійно-технічні училища №8 та №11 об'єднали у ПТУ №8.
2001 року відбувся Всеукраїнський перепис населення. Під час нього більше 79 % населення міста вказало рідною мовою українську.
2002 року Чернівецька міська рада затвердила Статут територіальної громади міста Чернівців, який діє і нині зі змінами від 17.05.2016
У 2013 році, під час Революції гідності в Чернівцях проходили мітинги на підтримку Євромайдану.
Чернівці і Чернівецька область стали одним із основних епіцентрів епідемії коронавірусу в Україні — перший випадок захворювання в Україні було виявлено ввечері 2 березня у жителя Чернівців, що повернувся з Італії. 12 березня було виявлено ще один випадок захворювання, після чого кількість інфікованих почала стрімко зростати.
Вважається, що основним вектором інфекції в Чернівецькій області були заробітчани, які з початком введення карантину у країнах Євросоюзу почали масово повертатися до України.
20 березня вилікувався перший хворий — 39-річний чоловік із Чернівців.
Російсько-українська війна
20 лютого 2014 року РФ розпочала неоголошену війну проти України. За перші 8 років війни Чернівці не зазнали руйнувань. Але деякі чернівчани загинули в лавах української армії в боях на сході України. 24 лютого 2022 року в Чернівцях, як і на решті території України, після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну оголошено воєнний стан. З постраждалих від бойових дій областей в місто прибула велика кількість вимушених переселенців, які отримали прихисток і допомогу. Станом на 14 березня їх кількість складала 45 000. З початку ведення активних бойових дій в місті кілька разів лунали сирени повітряної тривоги, але вибухів і руйнувань не було.
Протягом війни до Чернівців переїхав Старобільський медичний коледж з Луганської області, дитячий будинок з Дніпропетровської області, Великоанадольський лісотехнічний фаховий коледж імені Віктора фон Граффа з Донецької області та інші заклади й підприємства.
Символіка міста
Герб Чернівців — обрамлений бронзовим орнаментальним картушем, червоний геральдичний щит, на якому зображено відкриту муровану браму з фігуральним тризубом у середині. Під брамою дві перехрещені лаврові гілки, перев'язані стрічками. Вінцем символу слугує мурована корона.
Прапор Чернівців складається з древка, навершшя та прямокутного полотнища, лицеву сторону якого утворює, обрамлене червоним зубоподібним орнаментом, біле тло із зображеним у центрі гербом міста, над яким вишито напис українською мовою: «Чернівці». Під гербом — «1408» (дата першої писемної згадки про місто). З обох боків гербу і всі чотири кути поля заповнені рослинним орнаментом, з додаванням у кутках двох букових гілок з горішками та листочками. Зворотний бік утворює жовте тло з гербом України у центрі, з аналогічними лицевій стороні обрамленням та орнаментами.
Почесний ланцюг міського голови — символ влади мера Чернівців, який вручається від імені територіальної громади. Заснований 1908 та відновлений 2007, символ являє собою медальйон, на аверсі якого викарбувано напис — «Чернівецька громада — вільно обраному голові», на реверсі — «Основою вільної держави є вільна громада». Медальйон прикріплений до ланцюга, що складається з стилізованих гербів: України, Чернівецької області та міста Чернівці. Символ виконано з металу золотавого кольору.
Медаль «На славу Чернівців» — почесна відзнака Чернівецької міської ради, запроваджена до «600-ліття Чернівців» (2008) для нагородження осіб, які активно сприяли розквіту міста й пропаганді його в Україні та світі. Нагорода виконана зі срібла із позолотою, має форму кола діаметром 28 мм. Планка медалі білого кольору з червоними смужками, що відповідає кольорам прапора Чернівців. Внизу планки — букова віть. На аверсі зображено герб Чернівців та напис — «На славу Чернівців». На реверсі — офіційний логотип Чернівців, розроблений та затверджений до ювілею. Нагородження медаллю відбувається, за рішенням міськвиконкому, щорічно — під час святкування дня міста.
Офіційний девіз сучасних Чернівців — «Спільними Зусиллями!» є україномовним варіантом стародавнього «Viribus Unitis!» — особистого девіза Франца Йосифа, право на використання якого ним особисто було дароване Чернівцям. Вказане свідчить про особливе ставлення цісаря до міста над Прутом. Поряд зі столицею Буковини подібної честі удостоївся тільки перший лінійний корабель ВМС Австро-Угорщини.
Сучасні Чернівці не тільки зберігають та відновлюють символи і традиції минулого, а й започатковують нові. Починаючи з 12 листопада 2004 року, щодня о 12 годині на самий верх Чернівецької ратуші піднімається сурмач у колоритному буковинському одязі, який на всі чотири сторони світу відтворює мелодію безсмертної композиції «Марічка» (муз. С. Сабадаша, сл. М. Ткача — 1953). Цю мелодію вже стали називати неофіційним гімном Чернівців.
До ювілею міста (2008) було розроблено та затверджено офіційний логотип «Чернівці 600», який виявився настільки вдалим, що продовжує використовуватись і надалі. Складовими ідеї емблеми слугували старовинність міста, його виняткова архітектурна спадщина та працьовитість мешканців. Символ виконано у вигляді ковальського витвору мистецтва, який свідчить про ґрунтовність, заможність та успішність. Кольорова гамма логотипу, представлена темно-синім та жовтим кольорами, володіє вищим ступенем комфортного контрасту та збігається з кольорами Державного прапора України.
На початку 2010-х було розроблено та затверджено новий логотип міста, яким водночас було закріплено й офіційний слоган: «Чернівці — унікальність у розмаїтті». Для його створення обрані старі й нові символи Чернівців. Ліворуч на передньому плані зображений сурмач, який виграє на трубі мелодію «Марічки». Посередині на другому плані — міська ратуша. Колишню Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації — архітектурну перлину міста зображено праворуч на задньому плані. Кольорова гама логотипу, представлена помаранчевим, блакитним та червоним кольорами, назва виконана фіолетовим. Таке сполучення є характерним у туризмі, який використовує поняття щастя, благополуччя, радості відпочинку, візуалізуючи позитивні символи та образи в строкатій, теплій та яскравій кольоровій гаммі. Використовується новий символ паралельно з старим — «Чернівці 600».
Останнім часом значного поширення набув слоган: «Чернівці — найкраще місто на землі».
Адміністративно-територіальний поділ
Географічно місто ділиться руслом Пруту на «Правий берег» (велике місто) та «Лівий берег» (Садгора).
З 1940 до 1948 р., з 05.05.1952… та з 1965 по 2016 роки територія міста була поділена на 3 адміністративні райони:
Район | Площа, км ² | Населення, чол. |
---|---|---|
Правий берег Пруту: | ||
Першотравневий | 24 | 78,8 тис. |
Шевченківський | 50 | 151,8 тис. |
Лівий берег Пруту: | ||
Садгірський | 78 | 29,1 тис. |
Районний поділ міста ліквідовано з 01.01.2016 року Рішенням 62 сесії Чернівецької міської ради VI скликання за № 1542 «Про адміністративно-територіальний устрій міста Чернівців» від 26 березня 2015 року. Це Рішення ухвалено відповідно до вимог підготовки до адміністративно-територіальної реформи, зменшення видатків на утримання управлінського апарату державних виконавчих органів, посилення основ самоврядування, спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, приведення управління територією до європейських стандартів. 1 грудня 2016 року райони міста виключені з облікових даних.
Неофіційно також Чернівці поділяють на «Старе місто», «Нове місто»: «Південний житловий масив» та «Житловий масив Руська-Гравітон», «Садгору», «Рошу».
Поряд із цим у вжитку активно використовуються старі топоніми сільських населених пунктів, що свого часу були включені у межі Чернівці. Правий берег: Гарячий Урбан, Калічанка, Клокучка, Монастириська, Роша. Лівий берег: Ленківці, Нова і Стара Жучки. Окремі з них відображені сьогодні у назвах вулиць, мікрорайонів тощо. Рішенням сесії Чернівецької міської ради від 6 березня 2014 року вулицю Червоноармійську було перейменовано на вулицю Героїв Майдану.
Місцева влада
Система управління містом
Представницьким органом місцевого самоврядування є Чернівецька міська рада, яка формується з 42 депутатів.
За посадою до складу міськради входить Чернівецький міський голова (мер), якого обирають містяни на прямих виборах.
Мер Чернівців є головною посадовою особою міської територіальної громади та ключовою фігурою в управлінні містом — головує на засіданнях міської ради, очолює її виконавчий комітет.
До системи управління містом входять департаменти, управління, відділи та інші підрозділи міської ради.
Правоохоронна діяльність
Правоохоронні функції в межах Чернівців здійснюються Чернівецьким відділом поліції, Садгірським та Шевченківським відділеннями поліції. Загальноміського органу внутрішніх справ не має. Так само відсутній єдиний міський судовий орган. Водночас, правосуддя здійснюється трьома місцевими судами, юрисдикція яких розповсюджуються на відповідні колишні адміністративні райони міста.
Нагляд за дотриманням законодавства (та інші функції) в межах міста здійснює Чернівецька місцева прокуратура.
Міста-побратими
|
З містами Подольськ та Брянськ держави-терориста побратимські стосунки було розірвано 27 лютого 2016 року через російську агресію та анексію АР Крим.
Консульства
У Чернівцях функціонує Генеральне консульство Румунії, юрисдикція якого, крім Чернівецької, охоплює Вінницьку, Закарпатську, Івано-Франківську та Львівську області. Крім того, діє представництво Сучавської ТПП в Чернівцях.
У місті також працює Пункт прийому візових анкет до Польщі у Чернівцях, який відноситься до Вінницького консульського округу Генерального Консульства Республіки Польща у Вінниці.
2023 року у місті відкрили Почесне консульство Австрії.
29 квітня 2023 року відкрили Почесне консульство Південної Кореї.
14 липня 2023 року відкрили Почесне консульство Латвії.
Населення
Чисельність населення та його динаміка
У липні 1762 р. чернець-єзуїт Й. Боскович, який супроводжував англійського посланця Портера, у своєму щоденнику відзначав, що населення міста складалося з православних та євреїв, які мешкали у 200 хатинах. Починаючи з 1775 р. населення Чернівців неухильно зростало завдяки припливові з Буковини, а ще більше з Галичини (українців та поляків) та німців з Австрії і Німеччини.
У радянські часи населення Чернівців стрімко збільшилося за рахунок міграції селян до міста. Значне зростання населення міста відбулося у 70—80 роках минулого століття, що зумовлювалось будівництвом та розміщенням великих промислових об'єктів на території міста. Це спричинило приток робочої сили зі східних областей та навколишніх населених пунктів. Починаючи з дев'яностих років минулого століття спостерігалася певна стабілізація цього зростання зі збереженням тенденції до збільшення. У 2000—2001 рр. відбувся помітний спад чисельності населення міста. Не виключно, що це пов'язано з упорядкуванням даних про чисельність населення під час Всеукраїнського перепису 2001 року. Протягом 2002-2017 років населення міста збільшувалося. Це відбулося тільки під впливом міграційних процесів. Так у 2005 р. кількість прибулих була більша за кількість вибулих на 1581 особу.
Динаміка природного приросту населення Чернівців за останні 15 років дуже схожа до динаміки інших міст України. В цілому, за цей час природний приріст населення зменшився майже вчетверо. Особливо різке падіння природного приросту спостерігалося протягом 1989—2001 років. З 2001 року негативний показник природного приросту населення дещо зменшується, проте кількість померлих продовжує перевищувати кількість народжуваних. У 2005 р. природний приріст становив 357 осіб.
Рік | 1775 | 1794 | 1832 | 1846 | 1851 | 1858 | 1869 | 1873 | 1881 | 1890 | 1891 | 1900 | 1901 | 1910 | 1912 | 1915 | 1919 | 1920 | 1926 | 1930 | 1933 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Населення, тис. осіб | 2,3 | 5,0 | 11,0 | 15,0 | 20,4 | 26,3 | 34,0 | 33,9 | 45,6 | 54,2 | 57,4 | 65,8 | 67,6 | 93,0 | 87,1 | 94,0 | 91,9 | 90,0 | 90,0 | 112,4 | 111,1 |
Рік | 1936 | 1939 | 1941 | 1959 | 1964 | 1967 | 1970 | 1973 | 1974 | 1979 | 1981 | 1982 | 1984 | 1985 | 1987 | 1989 | 1991 | 1992 | 1995 | 1996 | 1997 |
Населення, тис. осіб | 112,4 | 109,7 | 78,8 | 141,9 | 154,0 | 178,0 | 186,8 | 198,0 | 199,0 | 218,6 | 224,0 | 232,0 | 238,0 | 244,0 | 254,0 | 256,6 | 258,8 | 261,2 | 262,0 | 261,2 | 258,5 |
Рік | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2017 | 2022 | 2024 | 2026 |
Населення, тис. осіб | 255,4 | 252,4 | 248,7 | 244,7 | 240,5 | 241,2 | 241,7 | 242,3 | 243,5 | 245,0 | 246,9 | 249,5 | 251,8 | 253,8 | 255,9 | 258,8 | 262,1 | 266,1 | 264,3 |
Структура населення
Чернівці — молоде місто: більша частина населення Чернівців має вік до 44 років (в 2005 році — 63,85 %). Проте, відстежуючи тенденції, можна спостерігати ознаку наростаючого «старіння» населення. З 1989 року по 2005 рік частка населення віком 0—14 років скоротилася з 21,70 % до 13,85 %.
За національним складом Чернівці — поліетнічне місто. Починаючи з 1775 року, національний склад населення Чернівців набув мішаного характеру. Крім українців і румунів, у Чернівцях селилися євреї, німці й поляки. До 1918 року в місті панувала німецька мова, якою, крім німців, розмовляли також євреї (разом вони становили половину населення міста) і навіть частково українці, румуни і поляки. За австрійської доби в Чернівцях був такий національний склад:
- українців — 19 %
- румунів — 15 %
- німців — 17 %
- євреїв — 33 %
- поляків — 15 %
За румунських часів із напливом румунів та фальшуванням перепису 1930 року маємо відповідно:
- українців — 11 %
- румунів — 26 %
- німців — 23 %
- євреїв — 29 %
- поляків — 7 %.
У 1940 році з Чернівців було репатрійоване майже усе етнічне німецьке населення, що завдало місцевому поліетнічному колориту непоправної шкоди. Перепис 1941 року показує великі зміни, що відбулися на початку Другої світової війни: переселення німців, частково українців, поляків і румунів до Німеччини і Румунії, приплив євреїв із довколишніх місцевостей. За радянського часу зникли німці і поляки, зменшилась чисельність румунів (17 %), євреїв, натомість збільшилась чисельність українців (62 %) і росіян (11 %).
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 90% населення міста, росіяни — 7%.
Мовний склад населення
Етномовний склад населення колишніх районів міста (рідні мови за переписом 2001 р.)
Українська | Російська | Румунська | Молдовська | Польська | Білоруська | |
м. Чернівці | 79,20 | 15,27 | 3,26 | 1,08 | 0,12 | 0,09 |
Садгірський район | 93,43 | 4,04 | 0,38 | 0,51 | 0,13 | 0,08 |
Першотравневий район | 77,45 | 16,22 | 3,53 | 1,43 | 0,12 | 0,09 |
Шевченківський район | 77,19 | 17,08 | 3,70 | 1,02 | 0,12 | 0,09 |
Українська мова є основною та єдиною офіційною мовою міста.
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 66 % населення міста, російською — 11 %, українською та російською рівною мірою — 20 %.
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023-го року, українською вдома розмовляли 82 % населення міста, російською — 15 %, румунською — 2 %.
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2024 року, українською вдома розмовляли 87 % населення міста, російською — 28 %, румунською — 5 % (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів).
Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту
27 липня 2023 року рішенням Чернівецької міської ради у Чернівцях було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту.
Економіка
Загальна чисельність суб'єктів господарювання в місті становить 25,4 тисяч. Станом на 1 січня 2006 р. в Державному реєстрі було зареєстровано 6739 юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності та майже 19 тис. приватних підприємців — фізичних осіб, які представлені насамперед малими підприємствами. Обсяг реалізованої продукції та наданих послуг малими підприємствами становить 578 млн грн, або 22 % від загальних обсягів по Чернівцях. Питома вага в структурі податкових надходжень міста становить майже 35 %. Найпривабливішими для малих підприємств є торгівля та сфера послуг, ресторанний і туристичний бізнес.
У Чернівцях успішно розвивається гуртова та роздрібна торгівля, промисловість та будівництво. За обсягами реалізації продукції гуртова та роздрібна торгівля у 2005 році займала понад 64 %, промисловість — 23 %, будівництво — 6 %, операції з нерухомістю — 2,3 %, транспорт і зв'язок — понад 2 %.
Обсяг продукції та послуг за основними видами діяльності, тис. грн | 2004 р. | 2005 р. |
---|---|---|
Обсяг реалізованої продукції промисловості, у тому числі: | 615,8 | 1003,8 |
видобувна промисловість | — | — |
обробна промисловість | 453,4 | 745,3 |
виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | 162,4 | 258,5 |
Будівництво | 53,8 | 265,6 |
Гуртова і роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 646,7 | 2781,6 |
Готелі та ресторани | 15,2 | 25,7 |
Транспорт і зв'язок | 39,1 | 89,1 |
Фінансова діяльність | 7 | 7,3 |
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 29,1 | 99,8 |
Освіта | 7,6 | 13 |
Охорона здоров'я та соціальна допомога | 2 | 6,5 |
Колективні, громадські та особисті послуги | 11,3 | 38,1 |
РАЗОМ | 1427,6 | 4330,5 |
Промисловість
У промисловому секторі міста склалося 10 галузей, які налічують 70 великих підприємств із загальною чисельністю працівників понад 20 тис. осіб або 13 % працездатного населення міста. Річний обсяг промислового виробництва на цих підприємствах становить близько 775 млн грн. Частка загальноміських податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів по промисловості становить 21 %. Визначальними галузями в промисловості міста є харчова, легка, машинобудування і деревообробна. Підприємства харчової промисловості виробляють цукор, хлібобулочні вироби, спирт, олію, м'ясо-молочну, плодоовочеву та іншу продукцію. У легкій промисловості переважає виробництво швейних, трикотажних, панчішно-шкарпеткових виробів, гумового та шкіряного взуття, текстилю. Машинобудування представлене виробництвом нафто- і газопереробного обладнання та сільськогосподарської техніки. В деревообробній галузі домінують виробництво пиломатеріалів, меблів, столярних та інших виробів із дерева.
Торгівля та сфера послуг
У 2005 році в місті функціонувало 1922 підприємства торгівлі, 609 закладів ресторанного господарства, 892 об'єкти сфери послуг. У місті працює 22 ринки і мікроринки, в їх будівництво, реконструкцію, поліпшення умов торгівлі та створення зручностей для покупців щорічно вкладається коштів до 10 млн грн.
Чернівецький міський торговельний комплекс, комунальне підприємство «Калинівський ринок» є сучасним багатопрофільним підприємством із потужною інфраструктурою. Середньоденна кількість відвідувачів ринку становить 50 тисяч осіб, яких обслуговує 9100 підприємців. Обсяги послуг за 2005 рік склали майже 23 млн грн, в міський бюджет сплачено податків понад 18 млн грн, або майже 10 % від загальних надходжень.
Транспорт
Основна характеристика
У Чернівцях працюють залізничний вокзал, автовокзал і міжнародний аеропорт «Чернівці» (починаючи від 2000-х рр. відбулось його відродження, здійснюються постійні рейси, як внутрішні, так і міжнародні).
Місто з'єдналося залізницею з Європою (через Львів із Перемишлем, Віднем) ще в 1866 р. 1908 року споруджується нова ошатна будівля залізничного вокзалу, щоби показати гостям міста, що вони приїхали не в якусь провінцію, а до «маленького Відня над Прутом». Сьогодні звідси вирушають потяги за кордон (до Праги), у межах України — до Києва, Львова, Ужгорода, Одеси, Полтави, Дніпра, Запоріжжя, також за приміськими маршрутами.
Міжміське автобусне сполучення здійснюється від Центрального автобусного вокзалу. Звідси від'їжджають автобуси за дальніми маршрутами по всій Україні. Заміські поїздки у межах Чернівецької області здійснюються як із центрального автовокзалу, так із приміських автостанцій № 2 та № 3.
Аеропорт Чернівців має статус міжнародного. Він забезпечує регулярне повітряне сполучення з Києвом і Бергамо.
Громадський транспорт
Чернівці мають давні традиції громадського транспорту. Так, 70 років, від 1897 до 1967 року, в місті існував трамвай. Сьогодні перевезення пасажирів у м. Чернівці здійснюють кілька видів громадського транспорту: тролейбуси, маршрутні автобуси, маршрутне таксі й таксі. Маршрутна сітка складається з 43 автобусних та 9 тролейбусних маршрутів. Крім того, послуги по перевезенню пасажирів надають близько 20 служб радіо-таксі, включаючи сервіси Uklon та Bolt.
Провідним громадським транспортом у місті є тролейбус (дивитися основну статтю: Чернівецький тролейбус). Цей вид транспорту з'явився у Чернівцях 1 лютого 1939, однак у період Другої світової війни тролейбусний рух було тимчасово припинено. При відступі румунських військ було вивезено майже весь рухомий тролейбусний парк, 7 із 8 тролейбусів, і 1944 року його довелось створювати наново. Існуюче тролейбусне депо працює від 1966 року.
Освіта
Організаторську та контролюючу функції щодо забезпечення державної політики в галузі дошкільної і шкільної освіти здійснює Управління освіти Чернівецької міської ради.
Станом на січень 2020 року в місті функціонувало 53 навчальні шкільні заклади, а саме:
- 32 загальноосвітні школи І—III ступенів;
- 3 спеціалізовані школи І—III ступенів;
- 5 ліцеїв та 7 гімназій;
- 3 навчально-виховні комплекси;
- 3 приватні школи: «Надія», «Гармонія» і «Соломон».
У цих загальноосвітніх навчальних закладах здобували освіту 27 649 школярів (у 973 класах), а у 52 дитячих дошкільних навчальних закладах — виховувалася 10 541 дитина.
Вищу освіту в Чернівцях можна здобути в 7 освітніх закладах, з-поміж яких 3 є державними, 2 — приватні, 1 — відокремлена структура іншого вищого навчального закладу, і ще один є невідокремленою структурою (факультетом) вишу, розташованого в іншому місті:
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — один із небагатьох класичних університетів у державі. Він був відкритий 4 жовтня 1875 р. згідно з указом австрійського цісаря Франса Йосифа. Тоді університет складався з трьох факультетів: філософського, теологічного та юридичного. Сьогодні в університеті функціонує 16 факультетів і Чернівецьке педагогічне училище в складі ЧНУ. Тут навчається майже 13 тис. студентів на 61 спеціальності; головними напрямками підготовки є природничі, точні та гуманітарні науки, єдиний виш у країні, де готують цивільних богословів.
- Буковинський державний медичний університет. Університет має високий науково-педагогічний потенціал. Навчальний процес на 42 кафедрах забезпечують 75 докторів та 321 кандидат наук. Професорсько-викладацький склад здійснює підготовку 4374 студенти, з них понад 675 — громадяни з 35 країн світу. Навчання іноземних студентів здійснюється англійською мовою. На факультеті післядипломної освіти навчається близько 800 лікарів-інтернів та понад 2000 лікарів-слухачів; В університеті забезпечується безперервність та наступність вищої медичної освіти: молодший спеціаліст, бакалавр, лікар-спеціаліст, магістр, аспірант. БДМУ готує фахівців зі спеціальностей «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Стоматологія», «Медична психологія», «Клінічна фармація», «Фармація», «Сестринська справа», «Лабораторна діагностика». Післядипломна підготовка лікарів здійснюється в інтернатурі, магістратурі, аспірантурі, докторантурі, клінічній ординатурі; на передатестаційних циклах, циклах тематичного вдосконалення, циклах спеціалізації, циклах стажування. Працює Інформаційний Центр Абітурієнта БДМУ [ 12 квітня 2011 у Wayback Machine.].
- Західноукраїнський економіко-правничий університет — перший приватний вищий навчальний заклад на Буковині; 1273 студенти; готує спеціалістів для різних галузей народного господарства з правознавства, фінансів, обліку та аудиту, економіки підприємництва.
- Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету — 4285 студентів; готує спеціалістів у сфері внутрішньої і зовнішньої торгівлі, ресторанного бізнесу, державної фінансової системи і права, митної служби, антимонопольної діяльності, економіки підприємництва, банківської і страхової справи, податкового і бухгалтерського обліку та контролю, аудиту, туризму, готельного господарства, побуту та інших ланок інфраструктури.
- Чернівецький факультет Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
- Чернівецька філія Міжрегіональної Академії управління персоналом. Сьогодні ЧФ МАУП — це структурний підрозділ Міжрегіональної Академії управління персоналом і Тьюторський центр Телеуніверситету МАУП, що веде підготовку молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів, магістрів на денній, заочній та дистанційній формах навчання (Інтернет-навчання та з використанням мультимедійних технологій) із напрямків: «Правознавство», «Менеджмент організацій», «Економіка і підприємництво», «Практична психологія», «Управління навчальним закладом», «Адміністративний менеджмент». За роки свого існування навчальний заклад підготував 1465 фахівців (на 01.10.2012 р.), які трудяться в різних галузях економіки Чернівецької області, а також в органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, судових та правоохоронних органах, підприємствах та організаціях краю.
- Приватний вищий навчальний заклад — Буковинський університет.
Засоби масової інформації
Газети
- «Доба»
- «Молодий буковинець»
- «Чернівці»
- «Буковина»
- «Версії»
- «Буковинське Віче»
- «Час»
- «Свобода Слова»
- «Погляд»
- «Ріо»
- «Новини від Юстиції»
- Онлайн ЗМІ «Платинова Буковина»
- Онлайн ЗМІ «Євромісто»
- Інформагентство «Західне агентство новин» (ЗАН)
Телебачення
- Суспільне Чернівці
- С4
- Телеканал ТВА
- ТК «Чернівецький промінь»
- Місто ТБ
FM-радіомовлення
№п/п | Частота, МГц | Назва | Потужність, кВт | Адреса вежі | Передавач |
---|---|---|---|---|---|
1 | 91,3 | Радіо Байрактар | 0,1 | вул. Білецька 6 | ЧФКРРТ |
2 | 91,8 | UA: Українське радіо | 0,5 | вул. Білецька 6 | ЧФКРРТ |
3 | 98,3 | UA: Радіо Культура | 0,1 | вул. Білецька 6 | ЧФКРРТ |
4 | 100,0 | «Буковинська Хвиля» | 1 | вул. Білецька 6 | ЧФКРРТ |
5 | 101,2 | 0,25 | вул. Білецька 6 | ЧФКРРТ | |
6 | 102,4 | «Люкс FM» | 1 | вул. Білецька 6 | ЧФКРРТ |
7 | 103,2 | «Радіо 10» | 0,5 | вул. Білецька 6 | ЧФКРРТ |
8 | 103,6 | «Radio NV» | 0,5 | вул. Білецька 6 | ЧФКРРТ |
9 | 105,0 | Радіо Промінь | 1 | вул. Білецька 6 | ЧФКРРТ |
10 | 106,6 | «С4 FM» | 1 | вул. Білецька 6 | ЧФКРРТ |
УКХ-радіомовлення
№п/п | Частота, МГц | Назва | Потужність, кВт | Адреса вежі | Передавач |
---|---|---|---|---|---|
1 | 66,41 | Радіо Марія | 0,5 | вул. Білецька 6 | ЧФКРРТ |
2 | 69,26 | Світле радіо Еммануїл | 1 | вул. Білецька 6 | ЧФКРРТ |
Охорона здоров'я
У місті функціонує 39 лікувальних закладів, у тому числі: 16 міської комунальної власності, 19 — обласної, 4 — відомчі, які надають первинну медико-санітарну, кваліфіковану та спеціалізовану допомогу. Всі лікувальні установи міської комунальної власності акредитовані Державною акредитаційною комісією.
Надання медичної допомоги в закладах охорони здоров'я територіальної громади м. Чернівців ведеться за такими напрямками:
- швидка медична допомога (станція швидкої медичної допомоги);
- амбулаторно-поліклінічна допомога (4 міських поліклініки по обслуговуванню дорослого населення, амбулаторія загальної практики сімейної медицини № 1, міська дитяча поліклініка, жіночі консультації двох пологових будинків, дві стоматологічні поліклініки: для дорослих та для дітей, поліклініка профілактичних оглядів);
- кваліфікована і спеціалізована медична допомога (три міських лікарні, два пологових будинки, міська дитяча клінічна лікарня).
Медичні послуги територіальній громаді міста надають 4,47 тисячі осіб, із них 1102 лікарі, 1902 середніх медпрацівників, 1473 особи молодшого та обслуговчого персоналу.
У медичній галузі міста працює 9 заслужених лікарів, 20 кандидатів медичних наук, 588 лікарів вищої та першої категорії.
Робота управління охорони здоров'я міста націлена на реалізацію заходів оптимізації та регіонального реформування медичної галузі, продовження роботи щодо подальшого зміцнення матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних установ, покращення медичного забезпечення жінок та дітей, удосконалення спеціалізованої медичної допомоги населенню, забезпечення належної організаційної роботи галузі по раціональному використанню наявних ресурсів, залучення інших джерел фінансування, впровадження сучасних технологій.
Культура
У місті діють 2 театри, обласна філармонія, зал органної музики, численні музеї, кінотеатри, 41 бібліотека, центральний палац культури і 17 закладів культури клубного типу; комфорт і спокій життя в місті створюють парки, сквери та зелені насадження.
Релігія
Кафедральний собор Святого Духа (Святодухівський собор) — кафедральний собор Української православної церкви (Московського патріархату) в Чернівцях. Перший камінь у його фундамент був закладений у липні 1844 року. Будівництво велося під наглядом крайового інженера А. Маріна та віденського архітектора А. Рьолля, а в 1860 році за проєктом Йосефа Главки було перебудовано фасад храму. Через 20 років після початку робіт у липні 1864 р. владика Євген Гакман освятив Кафедральний собор. Проте внутрішні оздоблювальні роботи продовжувались аж до кінця століття. Так, ще в 1892—1896 рр. група художників із Відня розписувала стіни. Собор вражає своєю величною красою. Він побудований у стилі італійського Ренесансу, причому за основу був узятий один із проєктів Петербурзького Ісаківського Собору, подарований єпископу Є. Гакману під час його паломництва до Троїце-Сергієвої Лаври.
Українська греко-католицька церква має в Чернівцях велику кількість вірян, які з кожним Божим роком збільшуються. Станов на 2024 рік у місті споруджено п'ять храмів або молитовних каплиць. Головний храм, що представляє УГКЦ на Буковині — Катедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці, якому в 2021 році виповнилось 200 років. Він також носить звання найстарішого храму, що було споруджено на теренах Буковини протягом останніх декількох століть. 12 вересня 2017 року папа Франциск потвердив рішення Синоду єпископів УГКЦ про утворення окремої Чернівецької єпархії і призначення її єпископом Йосафата Мощича, дотеперішнього єпископа-помічника Івано-Франківського.
Вірменська церква Чернівців — діюча вірменська католицька церква східного обряду Святих апостолів Петра та Павла в місті Чернівці. Збудована і освячена 1875 року, функціонує з перервою на час перебування радянської влади на Буковині. Занесена до списку будівель міста, що охороняються законом України.
Базиліка Воздвиження Всечесного Хреста — римо-католицька церква, що має статус малої базиліки, перша мурована споруда міста. Однією із перших мурованих споруд Чернівців була римо-католицька церква. Її історія розпочинається з часу входження Буковини до складу Австрії в 1774 році. На час приєднання Буковини до Австрії у краї не було римо-католицьких храмів. Перша свята меса відбулася у дерев'яному будинку генерала Габріеля фон Сплені — першого австрійського управителя Буковини, в якій взяла участь тільки невелика кількість римо-католиків. 1778 року в Чернівцях було закінчено будівництво першого костелу. Архітектурній споруді костелу Воздвиження Всечесного Хреста притаманні класицистичні риси. (Інші джерела оцінюють стиль як єзуїтський). Також у різних мікрорайонах міста розташовані численні каплиці, церкви.
Архітектурною спадщиною ЮНЕСКО в м. Чернівцях є резиденція митрополитів Буковини та Далмації.
Театри і музика
У місті діють 3 театри:
- Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської;
- Чернівецький академічний обласний театр ляльок.
Музичне життя міста представлено обласною філармонією, в якій розпочинали свій творчий шлях народні артисти України Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Павло Дворський, Лілія Сандулеса, Іво Бобул, Анатолій Євдокименко, чимало заслужених артистів країни.
У наш час Чернівецька обласна філармонія зі своїм творчим складом стоїть у перших лавах провідних філармоній України, в якій зокрема функціонують такі творчі колективи:
- Заслужений академічний Буковинський ансамбль пісні і танцю України (1944 p.);
- Камерний оркестр (1975);
- Концертна група солістів «Музична просвіта» (1953);
- Дует «Писанка» (1990);
- Симфонічний оркестр (1992);
- Академічний камерний хор «Чернівці» (1993);
- Естрадна група (1998).
18 серпня 1992 року відбулось урочисте відкриття Залу органної та камерної музики, присвячене 1-й річниці Дня Незалежності України.
Музеї
Чернівці славляться своїми музеями:
- Чернівецький краєзнавчий музей (вул. О. Кобилянської, 28) — найбільше зібрання матеріалів і артефактів природи, історії та культури Північної Буковини: колекція стародруків з унікальною Острозькою біблією, друкованою Іваном Федоровим у 1581 р.; нумізматична колекція, яка налічує понад 3 тис. монет; цікава колекція зброї; археологічна колекція, що нараховує понад 12 тисяч музейних предметів. Гордістю музею є колекція творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, основу якої складають ікони XVI—XVIII ст., роботи видатних буковинських митців. Природнича збірка налічує майже 10 тисяч натуральних зразків (опудала, мокрі препарати, гербарій, ентомологічні колекції тощо);
- Чернівецький художній музей (Центральна пл., 10). Сама споруда має художню цінність: в її оформленні віртуозно поєднані скульптура, живопис, ліпнина, вітражі, художній метал. Загальна кількість експонатів музею перевищує 8400. Тут створено колекцію унікальних буковинських народних образів та ікон на склі XIX—XX ст., буковинських народних килимів XIX—XX ст., буковинських і гуцульських писанок, а також зберігаються такі рідкісні пам'ятки, як композиція «Страшний суд», буковинські ікони XVII—XX ст. та стародруки, серед них «Апостол» 1632 р. В експозиції живопису художнього музею представлені загалом рідкісні полотна, які належать пензлям знаних буковинських малярів, що працювали переважно в класичній манері;
- Музей історії та культури євреїв Буковини(Театральна пл., 10). Знаходиться у колишньому Єврейському народному Домі (нині Центральний міський палац культури). Основною концепцією музею є відображення та підкреслення характерних рис саме буковинського єврейства — буковинського феномена XIX — початку XX сторіч на Буковині, який суттєво відрізнявся від феноменів сусідніх галицького, бессарабського та подільського єврейства.
- Музей буковинської діаспори (вул. Йосипа Главки, 1);
- Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту (вул. Світловодська, 2) — архітектурно-ландшафтний комплекс, який складається з пам'яток народної архітектури кінця XVIII — першої половини XX ст. Просто неба відтворене стародавнє буковинське село, де можна ознайомитися з народною архітектурою та побутом буковинців різних районів та етнографічних груп. Експозиція музею включає близько 35 споруд, перевезених із різних куточків області й відтворених у первісному вигляді з відповідним природним оточенням;
- Літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської (вул. Софії Окуневської, 5);
- Літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича (пл. Соборна, 10);
- Меморіальний музей Володимира Івасюка (вул. Маяковського, 40/1);
- Музей авіації та космонавтики (вул. Головна, 220).
Розваги і кіно
У вересні 2009 року в Чернівцях відкрився центр розваг «Панорама-Чернівці» — тут працюють льодовий майданчик, боулінг, 2 більярдні зали, скеледром, зал лазерних боїв, кілька дитячих кімнат відпочинку, а також арткафе, 2 кінотеатри, один із них — формату 5D (об'ємне зображення, що виходить за межі екрана та супроводжується спецефектами). До послуг відвідувачів 17 закладів громадського харчування зі стравами кухонь від народної буковинської до італійської, винне подвір'я. Цей комплекс отримав свою назву через те, що з третього-четвертого поверхів у ньому відкривається чудова панорама міста, звідки видно всі архітектурні перлини столиці Буковини, в тому числі й університет — колишню резиденцію буковинських митрополитів.
Станом на початок 2024 року в місті діють 5 кінотеатрів:
- кінопалац «Чернівці» (у приміщенні колишнього темплю — міської хоральної синагоги);
- кінотеатр імені І. Миколайчука (славетний український актор Іван Миколайчук родом з села Чортория Вижницького району Чернівецької області);
- палац кіно імені О. Кобилянської (3D);
- 3D-кінотеатр «SmartCinema» у ТРЦ «DEPOt» (7 залів);
- 3D-кінотеатр «StarMax», вул. Головна, 119В (4 зали).
Фестивалі та ярмарки
У Чернівцях щороку проводяться кілька фестивалів та ярмарків. Серед них:
- Поетичний фестиваль «Meridian Czernowitz»;
- Фольклорно-етнографічний фестиваль «Буковинська Маланка»;
- Етнодуховний фестиваль «Обнова-фест»;
- «Петрівський ярмарок».
У Чернівцях часто проводять різного роду виставки у музеях та в Центрі культури «Вернісаж», що на вулиці Івана Франка.
Спорт
ФК «Буковина» представляє місто у Першій лізі Чемпіонату України з футболу. Домашньою футбольною ареною «Буковини» є однойменний стадіон.
Окрім професійного футбольного клубу в Чернівцях також базується низка аматорських команд, які змагаються у чемпіонаті та кубку Чернівецької області: ФК «Фазенда», ФК «Садгора», УСК «Довбуш».
У 2023 році після майже 10-річної перерви відновила своє існування чернівецька волейбольна команда «Буковина», яка раніше мала назву «Будівельник». Нині вона виступає у чоловічій Суперлізі України. ВК «Буковинка» з Чернівців виступає у жіночій Суперлізі відповідно.
Парки та природно-заповідні об'єкти
Парки
Ботанічний сад Чернівецького національного університету (загальнодержавного значення), Чернівецький дендропарк (загальнодержавного значення), Парк імені Тараса Шевченка, Парк Реформації (Жовтневий), парк ім. Ф. Шиллера, парк ім. Ю. Федьковича, парк-сквер (вул. Кордуби), парк-сквер (вул. Стеценка), парк-сквер (Соборна площа), Садгірський (вул. Підкови), .
Ландшафтні заказники
Гарячий Урбан і (частина) Цецино (загальнодержавного значення).
Пам'ятки природи
Ботанічні: Берека звичайна, Гінкго дволопатеве, Група рідкісних дерев (вул. Буковинська), Група рідкісних дерев (вул. Головна), Група рідкісних дерев (вул. Курильська), Група різновидностей рідкісних дерев, Діброва, Дуб крупноплідний, Кедр європейський (вул. Аксенина), Кедр європейський (вул. Стрийська), Лавр благородний, , Магнолія Суланжа (вул. Аксенина), Магнолія Суланжа (вул. Українська), Магнолія Суланжа (вул. 28 Червня), Псевдотсуга тисолиста, Сквер із різновидностями рідкісних дерев (вул. Л. Українки), Сквер із різновидностями рідкісних дерев (на розі Університетської та Коцюбинського), Туя західна, Черемха звичайна, Ялина колюча.
Гідрологічні: Садгірська мінеральна.
Туризм та екскурсії
Впродовж віків Чернівці сформувались як місто з унікальною різностильовою архітектурою, багатою культурною спадщиною і толерантною атмосферою. Його планування при значних перепадах у рельєфі створює розмаїття краєвидів, обрій яких ускладнюють куполи храмів різних конфесій та годинникова вежа міської ратуші. Вгору від річки Прут тягнуться старовинні вулички, звивисті, зламані крутими поворотами. На пологій частині схилу вони утворюють густу вуличну мережу, прорізану широкими магістралями, що ведуть до Центральної площі Чернівців. Екскурсія історичним середмістям австрійської доби дасть змогу ознайомитися з архітектурним ансамблем XIX — початку XX століть, який відомий своїми стильними сецесійними будовами, створеними представниками віденської школи модерну Отто Вагнера. Архітектурною перлиною Чернівців по праву вважається ансамбль колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, включений до списку об'єктів всесвітньої культурної спадщини UNESCO.
З Чернівців можна здійснити цікаві заміські екскурсії. Неподалік від міста розташовані 2 із семи чудес України: Хотинська (70 км) та Кам'янець-Подільська фортеці (100 км), а також перлина Українських Карпат — м. Яремче (130 км). На західній околиці Чернівців залишилися руїни Цецинської фортеці.
У Чернівцях є близько 20 готелів загальною місткістю понад 1300 місць, які пропонують номери від «економ-класу» до «люкс-апартаментів». Майже всіма готелями надаються послуги харчування у власних ресторанах, паркування автомобіля тощо. У місті працюють понад 300 ресторанів, барів, кафе та піцерій на будь-який смак і гаманець: від закладів швидкого харчування до ресторанів традиційної української та вишуканої французької кухні. У Чернівцях є понад 700 магазинів, близько десяти торговельних центрів, а також один із найбільших ринків західної України — «Калинівський», де можна знайти будь-який крам. Музично-драматичний театр, численні мистецькі заклади та палаци культури, філармонія, кінотеатри, нічні клуби і розважальні комплекси роблять дозвілля чернівчан і гостей міста цікавим і насиченим. Популярним місцем відпочинку дорослих і дітей є центральний парк культури і відпочинку. Тут працюють різноманітні атракціони, кафе, бари, танцювальний майданчик просто неба, літній театр, відкритий тенісний корт тощо.
2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2019 | 2020 | 2021 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
▲3/5 | ▲1 | ▼4 | ▬ 4 | ▼13 | ▲2 | ▼4 | ▼20 | ▲10 | ▲8 |
Архітектурна спадщина міста
Чернівці — одне з небагатьох міст України, яке по праву вважається перлиною архітектури. На державному обліку в історичній частині столиці Буковини знаходяться 602 пам'ятки архітектури, 17 з яких загальнонаціонального значення. Серед них:
Сакральні споруди
- Резиденція Буковинських митрополитів — найімпозантніша споруда Чернівців, побудована 1864—1882 чеським архітектором Йозефом Главкою з використанням форм романської і візантійської архітектури та мотивів українського народного мистецтва; з 1956 тут міститься Чернівецький національний університет; 28 червня 2011 року на 35-й сесії комітету Світової спадщини ЮНЕСКО включена до списку Світової спадщини.
- Миколаївська дерев'яна церква (з 1607, реставрована 1954) (вул. Сагайдачного, 87а)
- Дерев'яна Успенська церква на Калічанці (1783) (вул. Новоуспенська, 2)
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці «Гореча» (1767 р.) (вул. Троянівська, 1)
- Дерев'яна церква св. Спиридона (1715 р.) та дзвіниця у колишньому присілку Долішні Шерівці (вул. Квітковського, 11), переосвячена як церква Різдва Пресвятої Богородиці
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці та святого Антонія
- Вірменська церква (1869—1875, архітектор Й. Главка), сьогодні зал органної та камерної музики, а також використовується для проведення богослужінь і родинних урочистих заходів
- Дерев'яна Вознесенська церква та дзвіниця, кін. XVII ст., у колишньому присілку Гарячий Урбан (вул. Бориспільська, 13)
- Кам'яна церква святого Юрія на Горечі (1767, в стилі бароко)
- Собор Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ (1821) у стилі ампір, добудована на початку XX століття у стилі українського бароко
- кафедральний Собор Святого Духа (1844—1864, архітектори Фердінанд Роєлль і Йозеф Главка)
- церква святої Параскеви у псевдороманському стилі, закінчена 1862 (архітектор А. Павловський)
- Костел Найсвятішого Серця Ісуса в неоготичному стилі (1893—1894)
- Свято-Миколаївська церква (1927—1939) в стилі неоромінеск з оригінальними «крученими» банями
- Свято-Троїцька церква (на Клокучці)
- Церква Св. Антонія (УГКЦ) на вул. Капеланська, 31
- Базиліка Воздвиження Всечесного Хреста (1787—1814) на вул. Бетховена, 4/5
- Садгірська синагога
- Реформістська синагога «Темпль»
- Велика синагога (Чернівці)
- Синагога Мордко і Таубі Корн
- Хоральна синагога «Бейт-Арес»
- Бейт-Тфіла Біньямін
- Синагога Боянер Ребе
Вулиці та площі
- Комплекс Центральної площі (XIX—ХХ ст.): сьогодні — пл. Центральна 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
- Ансамбль Театральної площі з міським театром (1904—1905, ) у стилі віденського бароко з елементами модерну (тепер музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської), Торговельно-промисловою палатою (нині — головний корпус Буковинського медичного університету), Єврейським (нині — Центральний палац культури) та Румунським народним домом (нині — гарнізонний Будинок офіцерів).
- Комплекс Геренгассе (XIX—ХХ ст.) — сьогодні вул. О. Кобилянської, 1—57, 4—44
- Комплекс Гауптштрассе (XIX—ХХ ст.) — сьогодні — вул. Головна, 4—58, 1—79
Інші визначні будівлі
- Буковинська ощадна каса — сьогодні Чернівецький художній музей, Центральна пл., 10
- Чернівецька ратуша з двоповерховою 45 метровою вежею в стилі ампір (1843—1847, архітектор А. Микулич), тепер міська рада, площа Центральна, 1
- Музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської (арх. Ф. Фельнер та Г. Гельмер, 1904—1905 р.р.), площа Театральна, 1
- Палац Юстиції (арх. Ф. Сковрон, 1904—1906 рр.) — сьогодні споруда Обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, 1
- Будинок крайового уряду Буковини, (архітектор фон Глаубіц, при участі арх. Й. Главки, 1871—1873 рр.), вул. Поповича, 2
- Будівля залізничного вокзалу (1898—1909) в стилі модерн (віденська сецесія)
- Німецький народний дім (1905—1910, архітектор Ґ. Фрич), вул. Ольги Кобилянської, 47
- Будинок філармонії (1887) в стилі стриманого класицизму, площа Філармонії, 10
- Комплекс Чернівецького музею народної архітектури та побуту (XVII—ХХ ст.), вул. Світловодська, 2
- Будинки-близнюки, вул. Івана Франка, 1-3
Історична забудова старого міста — це цілісний, майже недоторканий ансамбль XIX — початку XX століть.
У розвитку архітектури Чернівців XIX століття чітко виділяються два періоди, межею яких є 1840-ві роки. Перший період характеризується, як і в усій європейській архітектурі, стійким пануванням класицизму. Починаючи з 1840-х років, в образі деяких споруд міста простежуються риси, пов'язані з відходом від принципів класицизму і зверненням до архітектурних прийомів італійського Ренесансу. Цей перехід прослідковується у художньо-естетичному образі міської ратуші Чернівців: фасад споруди вирішений у традиціях класицизму, тоді як у вежі проглядаються ренесансні мотиви.
Із середини XIX століття в архітектурі міста починається другий період, який характеризується пануванням еклектики, зокрема запізнілого класицизму, неоренесансу та необароко. Найяскравішою пам'яткою цього періоду є архітектурний ансамбль Резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації, збудований у дусі еклектики з переважанням візантійського та романського стилів. Творцем цього символу міста був видатний чеський архітектор Йозеф Главка.
На зламі XIX—ХХ ст. у європейській архітектурі запанував стиль модерн, який в Австро-Угорщині, до складу якої входила й Буковина, був відомий під назвою віденська сецесія. Історичне середмістя Чернівців просто неможливо уявити без стильних сецесійних будівель, створених за проєктами учнів і послідовників видатного австрійського зодчого Отто Ваґнера. Серед них: дирекція ощадних кас, залізничний вокзал, готелі «Брістоль» і «Золотий лев» та багато інших споруд. Починаючи з 20-х років XX ст. Чернівці забудовуються архітектурою в стилі ар-деко і конструктивізм.
Архітектурний ансамбль Центральної площі
Центр Чернівців уособлює Центральна площа, у минулому майдан Ринок або Рінґпляц, що є серцем міста ось уже майже два століття. Ідея створення площі зародилась у самого австрійського цісаря Йосифа ІІ. У 1787 р. під час відвідин Чернівців він запропонував створити на тодішній південній околиці міста просторий майдан, де можна було б проводити ярмарки і де працював би ринок. Вже принаймні в перші десятиліття XIX ст. майдан набув статусу головного, про що зазначив у своєму щоденнику під час подорожі містом у серпні 1817 р. цісар Франц І.
Архітектурний ансамбль майдану Ринок, що почав формуватися на рубежі XVIII—XIX ст., став уособлювати нове обличчя міста. Однак справді європейського вигляду площа набула лише після спорудження тут у 40-х роках XIX ст. ратуші, яка назавжди закріпила за майданом статус центру Чернівців й головного осередку міського життя. Вона побудована в стилі пізнього класицизму з високою баштою та внутрішнім двориком. Сьогодні з балкона башти кожної днини, рівно о 12-й, на всі чотири сторони міста лунає мелодія «Марічки», яку виграє на трубі сурмач у буковинському народному вбранні.
Впродовж 1900—1901 рр. поруч із ратушею постала імпозантна триповерхова споруда дирекції Буковинської ощадної каси, у якій сьогодні міститься художній музей. Вона була зведена за проєктом талановитого учня Отто Вагнера віденського архітектора Губерта Гесснера. Ця будівля може вважатися класичним зразком віденської сецесії, однією з найвишуканіших пам'яток модерну, що збереглися у Центрально-Східній Європі.
Архітектурний ансамбль Театральної площі
На початку австрійського періоду там, де тепер Театральна площа, була околиця міста, за якою починався густий ліс. У середині XIX ст. на майдані торгували зерном, а пізніше — рибою, тож він став називатися Рибним — Фішпляцом. Активна забудова площі розпочалася на початку XX ст.
Перевтілення цієї містечково-базарної площі в імпозантний і стильний європейський майдан відбулося завдяки спорудженню тут протягом 1904—1905 рр. нового міського театру. Споруда музично-драматичного театру є однією з найвідоміших пам'яток архітектури, яка прикрашає місто. Чернівецький театр — творіння знаменитої віденської фірми Фельнера і Гельмера. Він постав за якихось два роки і за архітектурою та інтер'єром не поступався перед найкращими театрами Європи. Про це втілення мистецьких амбіцій чернівчан гарно висловився австрійський публіцист Г. Гайнцен: «Чернівецький театр — це мрія з оксамиту і золота, спроєктована віденськими архітекторами Гельмером і Фельнером. І все ж їх запросили на роботу в Чернівці лише після того, як були споруджені за їхніми проєктами театри у Відні й Одесі. Чернівецький театр — то пам'ятник обізнаним із культурою чернівчанам, які понад усе боялись набути репутації провінції і палко прагнули ні в чому не поступатися шановному метрополю Відню».
Архітектурний ансамбль Резиденції митрополитів
Серед визначних пам'яток Чернівців особливе місце посідає архітектурний ансамбль Резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації, побудований на місці старого єпископського палацу в 1864—1882 рр., включений до списку об'єктів всесвітньої культурної спадщини UNESCO у червні 2011 року. Нині тут розташувались центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Митрополича резиденція з'явилася завдяки зусиллям єпископа Євгена Гакмана. У 1863 р. він домігся від австрійського цісаря дозволу на спорудження нової просторої резиденції, гідної столиці Буковини. Наступного року владика Гакман уже заклав наріжний камінь у фундамент майбутньої резиденції.
Проєкт архітектурного ансамблю виконав відомий чеський учений, архітектор, академік Йозеф Главка. Він спроєктував нетрадиційний комплекс споруд у дусі еклектики з переважанням елементів візантійського та романського стилів. Цей проєкт неодноразово займав призові місця на відомих конкурсах архітекторів і був, зокрема, відзначений на Всесвітній виставці у Парижі. Композиція ансамблю досить складна, але відзначається чіткістю планування. Вона складається з трьох монументальних споруд-корпусів: головного, духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів, пресвітерія.
Архітектурний ансамбль вулиці Ольги Кобилянської
Вулиця Ольги Кобилянської — єдина у Чернівцях пішохідна вулиця. Дата народження тодішньої Молодіївської, а пізніше Панської вулиці відома точно: в 1786 році на розі Центральної площі та теперішньої Кобилянської був закладений перший мурований будинок, а перед тим на його місці довелося викорчувати чимало пеньків. На початку XX ст. старожитні хатки були витіснені дво- і триповерховими стильними кам'яницями, а саму вулицю забрукували. Ще живі ті чернівчани, котрі пам'ятають, як тодішню Панську двірники мили по кілька разів на день водою з милом, а поліціант примушував кожного «нечупару» з брудним взуттям гарно витерти ноги, перш ніж ступити на бруківку.
Пам'ятники міста
У Чернівцях велике число монументів і скульптур, деякі з них збереглись ще з періоду до Другої Світової війни.
Відомі люди
Видатні вихідці і жителі міста (довоєнний (1941) період)
- класики української літератури: Юрій Федькович (1834—1888), Іван Франко (1856—1916), Ольга Кобилянська (1863—1942).
- австрійський та румунський історик Даніель Веренко (1847—1940),
- румунський піаніст Кароль Мікулі (1821—1892),
- видатний громадсько-політичний діяч Буковини Антон Кохановський (1817—1906),
- німецькомовний поет, прозаїк, драматург, перекладач, журналіст, актор Георг Дроздовський (1899—1987),
- німецький військовий діяч Евальд Бур'ян (1896—1981),
- видатний математик Ганс Ган (1879—1934),
- біохімік Ервін Чаргафф (1905—2002),
- єврейський (їдиш) письменник Іцик Мангер (1901—1969),
- німецькомовна поетеса Роза Ауслендер (1901—1988),
- німецькомовний поет Пауль Целан (1920—1970),
- німецькомовний письменник та журналіст Грегор фон Реццорі (1914—1998),
- єврейський письменник Еліезер Штейнбарг (1889—1932),
- румунський поет Міхай Емінеску (1850—1889),
- письменник та публіцист Карл-Еміль Францоз (1848—1904),
- поет та перекладач Альфред Маргул-Шпербер (1896—1967),
- тенор Йозеф Шмідт (1904—1942),
- економіст (згодом міністр фінансів Австрії) Йозеф Шумпетер (1883—1950),
- українська поетеса Ольга Терлецька (1921—1998),
- австрійський та український військовий діяч, сотник, начальник штабу 11-тої Стрийської бригади УГА Броніслав Абель (1892—1960),
- лейтенант (четар), командир 4-ї сотні легіону УСС Каратницький Іван (1889—1916),
- поручник Української галицької армії Кирстюк Іван Семенович (1898 — після 1966).
- Дубик Роман-«Боєвір» — український військовик, командир сотні у Буковинському курені УПА.
Імена на «Алеї зірок» та інші відомі вихідці і жителі міста (післявоєнний період)
- Бакай Микола Петрович (2.03.1930 — 18.07.1998) — український поет-пісняр.
- Безпольотова Валентина Володимирівна (20.10.1920 — 14.10.1973) — українська актриса. Заслужена артистка УРСР (1963).
- (19.04.1930 — 8.05.2021) — український музикант. Цимбаліст. Керівник ансамблю «Глиницькі музиканти». Заслужений працівник культури УРСР (1981).
- Бужинська Катерина Володимирівна (13.08.1979) — естрадна співачка. Народна артистка України (2015).
- Борін Борис Абрамович (19.11 (01.12).1899 — 09.02.1965) — український режисер. Народний артист УРСР (1960).
- Бо́бул Іван Васильович (Іво Бобул) (17.06.1953) — естрадний співак. Народний артист України (1998).
- Василько Василь Степанович (26.03 (07.04).1893 — 18.03.1972) — український режисер, актор, педагог, театрознавець. Народний артист СРСР (1944).
- Воробкевич Сидір Іванович (5.(17).05.1836 — 05(18)1903) — український письменник, композитор, диригент, педагог.
- Гаврилець Дмитро Григорович (29.11.1958) — музикант, педагог, заслужений діяч мистецтв України.
- Гаденко Мар'ян Ілліч (15.09.1955) — український композитор, поет-пісняр, співак, народний артист України, телеведучий на Першому національному телеканалі.
- Гайко Георгій Васильович (21.12.1936) — український медик, доктор медичних наук, професор, академік Національної академії медичних наук України, директор Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України.
- Галябарда Степан Петрович (2.12.1951) — поет-пісняр, культурний діяч.
- Ґіна Георгій Миколайович (Юрій Ґіна) (16.04.1932) — український скрипаль, диригент, композитор і педагог. Народний артист України (2002).
- Гнатюк Дмитро Михайлович (28.03.1925—29.4.2016) — український оперний співак і режисер. Народний артист України(1999), Герой Соціалістичної Праці.
- Дворський Павло Ананійович (1.02.1953) — український естрадний співак, поет і композитор. Народний артист України (1994).
- Добрянський Анатолій Миколайович (26.08.1935 — 04.03.2003) — український поет, літературознавець, мистецтвознавець, педагог, перекладач, громадський діяч.
- Дутківський Левко Тарасович (9.04.1943) — український композитор, поет, режисер. Народний артист України (1997).
- Ельгісер Йосип Мойсейович (29.12.1929) — піаніст, композитор, концертмейстер, музичний громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв України.
- Жуковський Аркадій Іларіонович (1922—2014) — український історик, громадський і політичний діяч.
- Затуловський Леонід Борисович (01.09.1935) — музикант, композитор, диригент. Заслужений діяч мистецтв України (1999).
- Зінкевич Василь Іванович (01.05.1945) — український естрадний співак. Народний артист України.
- Золотова Євгенія Борисівна (14.01.1928) — українська актриса, режисер, педагог, професор. Народна артистка України (1998).
- Івасюк Володимир Михайлович (04.03.1949 — 22.05.1979) — український композитор, поет, фольклорист. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
- Ілащук Василь Степанович (20.07.1963) — президент Національної телекомпанії України. Народний артист України (2007).
- Іскович-Лотоцький Ростислав Дмитрович (06.06.1947) — український науковець у галузі машинобудування. Доктор технічних наук, професор, відмінник освіти України (2015), заслужений працівник освіти України (2018).
- Костенюк Дмитро Степанович (1989—2019) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Крижанівський Богдан Володимирович (24.10.1894 — 20.04.1955) — композитор, диригент, педагог. Заслужений артист України.
- Кушніренко Андрій Миколайович (17.10.1933 — 11.01.2013) — композитор, хоровий диригент. Народний артист України.
- Литвинчук Анатолій Григорович (23.02.1935 — 11.08.1993) — режисер. Народний артист України.
- Лобурак Володимир Миколайович (23.10.1962) — український естрадний співак, поет і композитор. Учасник дуету «Скриня». Заслужений артист України (2004).
- Лобурак Марія Миколаївна (18.09.1955) — українська естрадна співачка, режисер, педагог. Учасниця дуету «Скриня». Заслужена артистка України (2004).
- Майданська Софія Василівна (7.09.1948) — українська письменниця. Заслужений діяч мистецтв України.
- Матіос Марія Василівна (19.12.1959) — українська письменниця. Заслужений працівник культури України. Народний депутат України.
- Мельников Володимир Миколайович (14.09.1951) — український письменник, композитор, науковець. Заслужений діяч мистецтв України.
- Мельничук Святослав Васильович (13.09.1926 — 6.06.2019) — український громадсько-культурний діяч, вояк УПА, засновник та диригент хору «Гомін Буковини», співзасновник товариства Просвіта ім. Т. Шевченка, засновник і голова братства ОУН-УПА на Буковині.
- Миколайчук Іван Васильович (15.06.1941 — 03.08.1987) — український актор, режисер, сценарист. Заслужений артист України.
- Миколайчук Марія Євгенівна (8.04.1941) — українська актриса, співачка. Народна артистка України.
- Міський Ілля Михайлович (30.08.1920 — 26.11.2005) — український скрипаль, диригент. Заслужений працівник культури України.
- Міхневич Петро Герасимович (9(21).10.1901 — 15.07.1993) — український актор. Народний артист УРСР (1957).
- Мозговий Микола Петрович (1.09.1947 — 30.07.2010) — український композитор і естрадний співак.
- Михайлюк Василь Пилипович (13.01.1929 — 02.05.2003) — український композитор, диригент. Заслужений працівник культури України.
- Мунтян Тетяна Степанівна (7.03.1968) — українська спортсменка, виступала в стрільбі з блочного лука, заслужений майстер спорту. Дворазова чемпіонка світу зі стрільби з лука.
- Ончул Петро Єпіфанович (30.12.1936) — український співак, педагог. Професор. Народний артист України (1980).
- Пілат Андрій (23.05.1993) — український художник-абстракціоніст, який виконує роботи технікою «recycling art».
- Присяжнюк Артемій Васильович (14.09.1947 - 12.02.2017) - український художник, живописець, монументаліст. Заслужений художник України (2009).
- Проданчук Микола Георгійович (6.12.1954) — вчений у галузі токсикології, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, директор Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України.
- Радул Оксана Іванівна (16.09.1977) — естрадна співачка, солістка Естрадного оркестру Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
- Рибачук Марина Василівна — українська художниця, член Національної спілки художників України.
- Ротару Софія Михайлівна (9.08.1947) — визначна естрадна співачка сучасності. Народна артистка СРСР, України, Молдови.
- Брати Руснаки: Орест(1895—1960) і Денис(1901—1952) — українські оперні співаки.
- Сабадаш Степан Олексійович (5.06.1920 — 28.08.2006) — український композитор і диригент. Заслужений діяч мистецтв України. Народний артист України.
- Савчук Євген Герасимович (10.02.1947) — український хоровий диригент. Заслужений діяч мистецтв України. Народний артист України. Герой України.
- Сандулеса Лілія Василівна (28.02. 1958) — естрадна співачка. Народна артистка України (1996).
- Станкевич Стелла Омелянівна (04.07.1943) — українська майстриня ділового одягу, генеральний директор ТДВ «Трембіта».
- Табачнік Яків Піневич (Ян Табачник) (31.07.1945) — український музикант-акордеоніст. Народний артист України.
- Тальський Ростислав Борисович (25.01.1953) — український бізнесмен, дистриб'ютор, меценат, громадський діяч.
- Ткач Михайло Миколайович (26.11.1932 — 04.04.2007) — український поет-пісняр, кінодраматург, перекладач. Член НСПУ. Народний артист України.
- Сіді Таль (8.09.1912 — 17.08.1983) — єврейська актриса, естрадна співачка. Заслужена артистка УРСР (1965).
- Стиць (Куліковська) Ірина Степанівна (27.10.1977) — українська естрадна співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог, Заслужена артистка України (2016).
- [ru] (26.11.1910 — 1985) — театральний діяч, адміністратор-організатор мистецького життя на Буковині.
- — джазовий сурмач, «золота сурма Ізраїлю».
- Фольварочний Василь Іванович (7.09.1948) — український письменник. Заслужений діяч мистецтв України.
- Фредерік Целнік (1885—1950) — актор, режисер і кінопродюсер.
- Цибух Валерій Іванович (25.01.1953) — український партійний, громадський і державний діяч, дипломат, кандидат філософських наук.
- Шкурган Андрій Семенович (27.11.1961) — український оперний співак. Заслужений артист України. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
- Шмідт Йозеф (04.03.1904 — 16.11.1942) — єврейський оперний співак.
- (25.01.1953) — український бізнесмен, меценат, громадський діяч, Заслужений будівельник України (2018).
- Янушевич Ганна Яківна (27.12.1907 — 25.12.1983) — українська актриса. Народна артистка України.
- Яремчук Назарій Назарович (30.11.1951 — 30.06.1995) — український естрадний співак. Народний артист УРСР (1987).
- Яремчук Дмитро Назарович (19.02.1976) — український естрадний співак. Заслужений артист України.
- Яремчук Назарій Назарійович (23.03.1977) — український естрадний співак, композитор. Заслужений артист України.
- Яремчук Марія Назарівна (02.03.1993) — українська естрадна співачка, фіналістка «Євробачення-2014».
Учасники російсько-української війни (від 2014 року)
- Маланчук Олександр Васильович (1997—2020) — лейтенант ЗСУ, загинув у бою при захисті Вітчизни.
Спортсмени та спортсменки
- Белавцева Надія Анатоліївна (* 1993) — українська гімнастка; восьмиразова чемпіонка України. Майстер спорту України з художньої гімнастики.
Цікаві факти про місто
- Чернівці - центр найменшої в Україні області, яка складається з двох історичних регіонів - Північної Буковини та Бессарабії.
- Після приєднання Буковини до Австрії, місто отримало герб європейського зразка, який почали використовувати від 1784 року. На ньому була зображена відкрита міська брама із сімома зубцями, а над ними – у два ряди вісім каменів (цеглин). У центрі брами вміщений австрійський герб – двоголовий орел із щитком на грудях. Під брамою – перехрещені лаврові гілки, перев’язані стрічкою.
- Ляльковий Театр - одна з найстаріших будівель в місті, його побудували з каміння колишньої фортеці на горі Цецино.
- В Чернівецькому національному університеті свого часу навчався Іван Франко. У 1890—1891, навчався у Чернівецькому університеті 8-й семестр, необхідний для докторату.
- В Чернівцях народилась голлівудська акторка Міла Куніс.
- Чернівці входять у Подільсько-Буковинський туристичний кластер під назвою «Подільсько-Буковинське намисто» для популяризації туризму та залучення інвестицій у місто, також сюди ходять міста Хотин та Кам'янець-Подільський, які формують умовне намисто на мапі.
Світлини
-
-
-
- (Церква Святих апостолів Петра та Павла)
-
- Церква Архангелів Михаїла та Гавриїла
- Вулиця Головна,
Будинок-корабель -
- Колишній Палац Юстиції
- Вулиця Ольги Кобилянської
- Пам'ятник цісарю Францові Йосифу
- Резиденція Буковинських митрополитів,
Головний корпус - Резиденція Буковинських митрополитів,
Пресвітерій - Фотографія Польського Дому
- Площа Пресвятої Марії
Панорами Чернівці
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Чернівці |
Коломийський район | Чортківський район | Кам'янець-Подільський район |
Вижницький район | Дністровський район | |
Румунія | Румунія | Молдова |
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 червня 2012. Процитовано 16 серпня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 14 липня 2011.
- Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 14 серпня 2019.
- Чернівці. Історія і сучасність. — C. 15
- Kaindl R. F. = Кайндль Р. Ф. Geschichte von Czernowitz von den ältesten Zeiten bis zur Gegenwart = Історія Чернівців від найдавніших часів до сьогодення. — C. 22
- Чернівці. Історія і сучасність. — C. 16
- Чучка П. Слов’янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. — Ужгород: Ліра, 2011. — С. 358-359
- Рихло, Петро (2003). АРХІТЕКТУРНА СПАДЩИНА ЧЕРНІВЦІВ АВСТРІЙСЬКОЇ ДОБИ: Матеріали міжнародної конференції (українською) . Чернівці: Золоті литаври. с. 9. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Акты Западной России... СПб., 1846. T. 1., с. 32., документ № 21.
- Указ Президиума Верховного Совета СССР от 9 августа 1944 года Об уточнении наименований городов:…Черновицы,…Украинской ССР. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- . 8 червня 2017. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- Баран В. Д. КОДИН, археологічна пам'ятка [ 23 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
- Старий Берладський ш
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chernivci znachennya Chernivci misto v Ukrayini administrativnij politichnij i religijnij centr Cherniveckoyi oblasti vazhlivij kulturnij ta naukovo osvitnij oseredok Ukrayini Misto rozmishene na pivdennomu zahodi Ukrayini za 40 km vid rumunskogo kordonu Chiselnist naselennya mista stanovit 264 3 tis osib 01 01 2022 Teritoriya Chernivciv stanovit 153 km Misto centr Cherniveckoyi aglomeraciyi naselennya yakoyi skladaye 723 1 tis osib Chernivci Gerb Chernivciv Prapor Chernivciv Zverhu donizu zliva napravo Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha Cherniveckij hudozhnij muzej Nimeckij Narodnij Dim gotel Pansion siti vulicya Olgi Kobilyanskoyi arhitekturnij ansambl Teatralnoyi ploshi Osnovni dani Krayina Ukrayina Region Chernivecka oblast Rajon Cherniveckij rajon Gromada Chernivecka miska gromada Kod KATOTTG UA73060610010033137 Zasnovane XII stolittya Persha zgadka 1408 Magdeburzke pravo 1488 Naselennya 264 298 01 01 2022 povne 264 298 01 01 2022 Aglomeraciya 722 557 Plosha 153 km Gustota naselennya 1742 osib km Poshtovi indeksi 58000 58033 Telefonnij kod 380 372 2 Koordinati 48 17 27 pn sh 25 56 04 sh d H G O Visota nad rivnem morya 284 m Vodojma r Prut Nazva meshkanciv chernivcha nin chernivcha nka chernivcha ni Mista pobratimi Suchava Saskatun Konin Solt Lejk Siti Klagenfurt am Verterze Kishiniv Nof ga Galil Dyusseldorf Izmir Den mista pershi subota nedilya zhovtnya Nomeri avtomobiliv 26 SE IE Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Chernivci Do Kiyeva fizichna 425 km zalizniceyu 560 km avtoshlyahami 540 km Miska vlada Adresa 58000 m Chernivci plosha Centralna 1 Vebstorinka Chernivecka miska rada Chernivci u Vikishovishi Mapa Chernivci Chernivci istorichna stolicya Bukovinskogo krayu misto vidome arhitekturnimi ansamblyami odna z yakih pam yatka arhitekturi Rezidenciya mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi zaneseno do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Misto kilka raziv posidalo vazhlivi miscya u riznomanitnih rejtingah turistichnoyi privablivosti komfortnosti prozhivannya tosho U nash chas za mistom zakripivsya neoficijnij status Pisenna stolicya Ukrayini NazvaKopiya gramoti z pershoyu pismovoyu zgadkoyu pro Chernivci Najbilsh poshirena versiya sho nazva mista pohodit vid gorodisha yake v Spisku gorodiv ruskih dalnih i blizhnih zgaduyetsya yak Chern na Pruti Chern na Prutѣ Cyu versiyu zaproponuvav Boris Timoshuk yakij nazvav Chernom Lenkivske gorodishe Na jogo dumku nazva mogla viniknuti vid togo sho ukriplennya citadeli buli sporudzheni iz zemli ta dubovogo dereva i vidpovidno mali chornij viglyad na vidminu vid bilih kam yanih stin Pislya zrujnuvannya Cherna jogo meshkanci pereselilisya na pravij bereg Prutu i zasnuvali nove poselennya Chernivci tobto vihidci iz Cherna Inshu versiyu visunuv she ponad sto rokiv tomu Rajmund Fridrih Kajndl yakij u svoyij praci prisvyachenij 500 richchyu pershoyi pisemnoyi zgadki pro Chernivci pov yazuvav nazvu iz osobovim im yam Doslidnik rozshifrovuvav nazvu Chernivci yak poselennya Chornogo Cyu versiyu zgodom populyarizuvav Yurij Karpenko a rozvivali Igor Chehovskij i Sergij Pivovarov Na osnovi analizu nazv bukovinskih sil XV stolittya bulo vstanovleno sho znachna chastina pov yazana z imenami yih zasnovnikiv i vlasnikiv Nashadki chi piddani Gavrila zvalisya gavrilivcyami Ivanka ivankivcyami Yurka yurkivcyami Vidpovidno nashadki chi piddani Cherna Chornogo stali chernivcyami Nayavnist golosnogo e v pershomu skladi svidchit sho korin toponima syagaye chasiv koli v staroukrayinskij movi she ne vidbulosya stverdinnya shiplyachih sebto do XIII st Odna z najdavnishih zgadok pro Cherna datuyetsya 1076 rokom Osobova nazva Chern mogla buti usichennyam davnoslov yanskogo imeni Chernoslav chi Chernislav sho zasvidcheno she v XI stolitti a v moldavskih gramotah v pershij polovini XV stolittya Do 1377 roku Bukovina stara nazva Shipinska zemlya nalezhala Ugorskomu korolivstvu Ugorskim namisnikom Shipinskoyi zemli Bukovini buv silezkij knyaz Vladislav Opolskij Gospodar nezalezhnoyi pravoslavnoyi ukrayinomovnoyi Moldaviyi 1375 1391 Petru I voseni 1377 ostatochno priyednav Shipinsku zemlyu iz fortecyami Hmeliv Hotin i Chechyun chi Cecin nini m Chernivci do Moldavskogo knyazivstva Gerodot zgaduye riku Prut na yakij stoyit misto pid nazvoyu Porta Piretos Vpershe Chernivci st ukr Chernovci zgaduyutsya yak moldavske misto u statutnij gramoti moldavskogo gospodarya i voyevodi Oleksandra Dobrogo vid 8 zhovtnya 1408 roku nadanij lvivskim i podilskim kupcyam iz pravom na vilnu torgivlyu Do 1918 roku misto oficijno nazivalos nim Czernowitz chernovic Do 1944 r u rosijskij movi misto oficijno nazivalosya Chernovici ros Chernovicy GeografiyaRoztashuvannya Chernivci roztashovani na pivdennomu zahodi Ukrayini u shidnomu Peredkarpatti na mezhi mizh Karpatami j Shidnoyevropejskoyu rivninoyu za 40 km vid kordonu z Rumuniyeyu Naselenij punkt rozmishuyetsya u shidnoyevropejskomu chasovomu poyasi v rajoni 26 meridianu miscevij chas vidriznyayetsya vid poyasnogo na 18 hvilin Misto roztashovane v samomu centri Cherniveckoyi oblasti Chernivci znahodyatsya na peretini transportnih arterij E85 N03 ta N10 Klimat Misto roztashovane u pomirnomu klimatichnomu poyasi Klimat ye pomirno kontinentalnim iz m yakoyu zimoyu i teplim litom Serednorichna temperatura povitrya stanovit 9 1 C najnizhcha vona u sichni 2 7 C najvisha v lipni 20 5 C Zima yak pravilo nastaye 28 listopada a zakinchuyetsya 9 bereznya lito pochinayetsya 20 travnya a zakinchuyetsya 10 veresnya U serednomu za rik u Chernivcyah vipadaye 630 mm atmosfernih opadiv najmenshe u zhovtni ta sichni lyutomu najbilshe u chervni lipni U litnij period mozhlivi silni zlivi Shoroku u zimovij period utvoryuyetsya snigovij pokriv prote jogo visota neznachna Serednya shvidkist vitru vid 3 3 m s u lipni do 4 0 m s u sichni Serednorichna vologist povitrya 77 Klimat Chernivciv Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 17 8 21 3 27 8 30 9 33 5 35 6 37 4 37 7 36 7 31 0 24 9 17 9 37 7 Serednij maksimum C 0 3 2 4 8 1 15 4 20 8 24 1 26 25 7 20 3 14 6 9 1 4 13 8 Serednya temperatura C 2 7 1 2 3 4 9 9 15 1 18 8 20 5 19 9 14 8 9 1 3 4 1 5 9 1 Serednij minimum C 5 4 4 2 0 4 4 9 9 9 13 9 15 6 14 9 10 2 5 2 0 7 4 5 1 Absolyutnij minimum C 30 7 29 21 7 13 6 2 3 7 4 3 4 4 4 9 9 17 5 28 30 7 Norma opadiv mm 25 6 30 2 37 2 44 4 75 93 4 93 66 4 55 6 43 9 32 3 33 2 630 2 Dzherelo Pogoda i klimat ros Landshaft Zagalna plosha Chernivciv v administrativnih mezhah 2020 go r stanovit blizko 153 km Vidpovidno do funkcionalnogo priznachennya zemli mista rozpodileni nastupnim chinom zemli zhitlovoyi ta gromadskoyi zabudovi 64 zemli silskogospodarskogo priznachennya 17 zemli promislovosti 9 zemli rekreacijnogo ta prirodoohoronnogo priznachennya 5 zemli zagalnogo koristuvannya 3 zemli komercijnogo priznachennya 2 Golovnoyu vodnoyu arteriyeyu Chernivciv ye richka Prut u yiyi verhnij techiyi yaka rozdilyaye misto navpil Krim togo naselenim punktom protikaye shist malih richok strumkiv u mezhah mista znahodyatsya dev yat ozer Relyef harakterizuyetsya znachnimi perepadami vid 150 m nad rivnem morya u dolinah Prutu do 537 m na zahidnih okolicyah gora Cecino sho zumovleno roztashuvannyam na pagorbah Cherniveckoyi visochini Chernivci vvazhayutsya zelenim mistom znachnu teritoriyu yakogo zajmayut parki skveri sadi aleyi ta kvitniki Dev yat ob yektiv viznani pam yatkami sadovo parkovogo mistectva U misti funkcionuye botanichnij sad ChNU imeni Yuriya Fedkovicha z unikalnoyu oranzhereyeyu podibna v Ukrayini ye tilki u Dniprovskomu botanichnomu sadu Sered reliktovih roslin sho rostut u botsadu osoblive misce zajmaye gigantskij sekvoyadendron krim Chernivciv mozhna pobachiti she v Nikitskomu botanichnomu sadu Chernivci roztashovani faktichno u centri Cherniveckogo regionalnogo parku na yih zahidnij okolici pochinayetsya zakaznik Cecino na pivnichnij urochishe Berda Stan dovkillya Naprikinci HH st osnovnimi zabrudnyuvachami dovkillya Chernivciv buli promislovi pidpriyemstva zokrema VPK U 1990 h rr znachna yih chastina pripinila isnuvannya abo znachno skorotila virobnichi potuzhnosti u zv yazku z chim zmenshilis i promislovi vikidi Popri ce vikidi v atmosferu 58 pidpriyemstv 38 4 vid zagalnoyi kilkosti po oblasti zalishayutsya osnovnim zabrudnyuvachem navkolishnogo seredovisha U povitrya shorichno vikidayetsya priblizno 1 2 t zabrudnyuyuchih rechovin 34 9 vid sukupnogo obsyagu vikidiv po oblasti U strukturi vikinutih shkidlivih rechovin perevazhayut nemetanovi letki organichni spoluki dioksid vuglecyu ta rechovini u viglyadi tverdih suspendovanih tverdih chastinok Krim togo v atmosferu mista periodichno potraplyaye dioksid vuglecyu yakij maye parnikovu diyu Shilnist vikidiv vid stacionarnih dzherel stanovila 7 9 t na 1 km teritoriyi Chernivciv U rozrahunku na kozhnogo meshkancya oblasnogo centru prihoditsya v serednomu po 4 8 kg shkidlivih vikidiv na rik 2008 go r u Chernivcyah bulo stvoreno sistemu monitoringu dovkillya SMD informacijnu strukturu yaka ob yednuye organizaciyi sho zdijsnyuyut ekologichni sposterezhennya ta promislovi pidpriyemstva sho zabrudnyuyut prirodne seredovishe abo mozhut svoyeyu diyalnistyu negativno vplivati na stan dovkillya chi na jogo skladovi Z kincya 1990 h rr suttyevim faktorom negativnogo vplivu na ekologiyu ye transport potoki yakogo zbilshilas u desyatki raziv Pevnoyu miroyu situaciyu vdalosya pokrashiti iz budivnictvom pershoyi 2004 ta drugoyi 2010 cherg ob yiznoyi dorogi yakoyu bulo z yednano napryamki Kiyiv Chernivci ta Chernivci Suchava Problema z tranzitnim transportom u misti bude ostatochno virisheno pislya budivnictva tretoyi gilki ob yiznoyi dorogi yakoyu bude z yednano napryamki Suchava Chernivci ta Chernivci Lviv IstoriyaCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Starodavnist i Serednovichchya Poselennya na teritoriyi Chernivciv buli vzhe za neolitu u yih peredmistyah viyavleno poselennya tripilskoyi kulturi dobi bronzi j zaliza V okolicyah Chernivciv viyavleno slov yanski pam yatki pochatku nashoyi eri II V st poselennya sklaviniv v urochishi Kodin V VII st sho buli nosiyami prazkoyi kulturi za rannoyi istorichnoyi dobi tut buli poselennya bilih horvativ i tiverciv IX XI st Oboronnij gorod na misci Chernivciv zasnuvav u drugij polovini XII st galickij knyaz Yaroslav Osmomisl na livomu berezi Pruta zbereglisya ruyini forteci yaka isnuvala do seredini XIII st koli yiyi zrujnuvali tatari nove misto bulo pobudovane na visokomu pravomu berezi Pruta Moldavske knyazivstvo U XV stolitti Chernivci vhodili do skladu Moldavskogo knyazivstva i buli jogo pivnichnoyu okoliceyu Vono zgaduyetsya yak Chernovci u statutnij gramoti moldavskogo voyevodi Oleksandra I vid 8 zhovtnya 1408 roku nadanij lvivskim i podilskim kupcyam yaki musili splachuvati tut mito Cherez misto prohodiv torgovelnij shlyah zi Lvova na Suchavu a dali do Chornogo morya i na nizhnij Dunaj Cej shlyah nazivayut zdebilshogo Berladskoyu dorogoyu a takozh vzhivayut nazvi Lvivska doroga Voloska doroga Starij Berladskij shlyah U gramoti 1488 roku vin zgaduyetsya yak velika doroga sho vede vid Chernivciv 1488 r Chernivci stali centrom Cherniveckogo povitu Za moldovskogo periodu voni koristuvalisya samoupravoyu na magdeburzkomu pravi i yak vilne misto pidporyadkovuvalisya bezposeredno voyevodi uprava Chernivciv bula v rukah sholtisa i 12 radnih V Moldavskomu knyazivstvi yake skladalos iz troh krayin Verhnoyi Cara de sus div Kantemir 1973 21 24 na pivnochi Suchava Nizhnoyi po centru Starij Orhej i Bessarabiyi Kelmeneckij Novoselickij chastkovo Sokiryanskij ta Hotinskij rajoni Cherniveckoyi oblasti vid Novoselici do m Reni i zvidti do girla Dunayu pivdenna chastina Odeskoyi oblasti yak pisav u gramotah moldavskij gospodar Roman I Mushat vid gir do morya sklalas i utverdilas ukrayinska derzhavnist M Dnistryanskij 1412 roku Ugorshina uklala z Polsheyu separatnij dogovir pro rozpodil Moldaviyi Za cim dogovorom Ugorshina pretenduvala na pivdenni zemli v girli Dunayu Nizhnya krayina razom iz Kiliyeyu Paraska a Polsha viyavlyala interes na dostup u Moldaviyu Verhnya krayina vklyuchayuchi Bukovinu i Bessarabiyu Pokuttya z 1388 roku znahodilos u zastavi pid upravlinnyam Moldaviyi Pislya smerti polskogo korolya Vladislava Yagajla velis postijni vijni za cej spadok V Chernivcyah vidbulis peremovini mizh predstavnikami Korolivstva Polskogo na choli z Mikolayem Firleyem za doruchennyam korolya Oleksandra Yagellonchika Moldovskogo knyazivstva za poserednictva predstavnikiv Ugorshini shodo povernennya Pokuttya Polshi na pochatku XVI stolittya Misto bulo spalene vijskami pid komanduvannyam koronnogo getmana Mikolaya Kameneckogo pid chas pohodu vidpovidi pislya napadu moldovskogo voyevodi Bogdana Slipogo na Korolivstvo Polske U XV XVI st Chernivci buli torgovim centrom iz yarmarkami yaki vidbuvalisya na livomu berezi Pruta ale z seredini XVI st pochali zanepadati cherez postijni vijni a 1538 opinilisya pid tureckoyu zverhnistyu Misto zaznalo spustoshen za voyen Moldovi z Polsheyu 1497 1509 1688 rr turkami 1476 i 1714 rr i tatarami 1626 1646 1650 1672 rr Kozaki pid provodom Bogdana Hmelnickogo pobuvali u Chernivcyah 1650 i 1653 rokah ta pislya porazki pid Poltavoyu vzimku 1709 1710 rokiv Peresliduyuchi yih moskovske vijsko todi vpershe zajnyalo Chernivci Misto zaznalo spustoshen vid rosiyan koli voni znovu pobuvali tut za Rosijsko tureckoyi vijni 1735 1739 rr vnaslidok chogo vono peretvorilosya na nevelike poselennya 1762 r u nomu bulo ledve 200 derev yanih budinkiv iz pribl 1200 meshkancyami Avstrijskij period Villa Jozefini na vul Flyurgasse Sherbanyuka Unaslidok chergovoyi rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rr Chernivci buli vzyati rosijskim vijskom ta perejshli pid vladu soyuznoyi Avstriyi 1774 1918 rr Vid samogo pochatku avstrijskogo panuvannya Chernivci stali centrom Bukovini nasampered vijskovoyi administraciyi 1774 1786 rr zgodom civilnogo upravlinnya 1786 1849 rr Bukovinskoyi okrugi sho vhodila do skladu Galichini 1849 r avtonomnogo krayu Bukovini 1864 roku Chernivci zdobuli povnu misku samoupravu Perehid iz turecko balkanskoyi do zahidnoyevropejskoyi sferi vplivu vplinuv na zrostannya naselennya Uzhe v 1779 r u Chernivcyah bulo 3200 meshkanciv i ce chislo zrostalo zavdyaki doplivu nimciv sluzhbovciv uchiteliv torgivciv a takozh ukrayinciv i polyakiv iz Galichini yevreyiv i rumuniv ta ukrayinciv iz Bukovini 1781 roku imperator Josif II vidav patent ukaz yakim vsi parafiyi ta monastiri v mezhah avstrijskoyi Bukovini buli ob yednani v odnu yeparhiyu ta pidporyadkovani yepiskopovi Dosifeyevi Hereskulu yepiskopovi Radoveckomu 12 grudnya 1781 roku yepiskopsku katedru bulo pereneseno do Chernivciv 1783 r u Chernivcyah postali remisnichi cehi z kincya XVIII st pochala rozvivatisya promislovist Na pochatku XIX st zasnovano gimnaziyu pobudovano cerkvu sv Paraskevi 1814 1862 rr i greko katolickij sobor 1820 1821 rr Z 1832 r u Chernivcyah ukonstituyuvavsya magistrat na choli z burgomistrom Revolyucijni podiyi 1848 r prizveli do avtonomiyi krayu i mista ta do zagostrennya politichnogo supernictva mizh predstavnikami ukrayinskoyi ta rumunskoyi gromad na Bukovini U seredini XIX st dijshlo takozh do pozhvavlennya ekonomichnogo rozvitku Chernivciv pobudovano brovarnyu parovij mlin guralnyu fabriku mebliv 1850 r stvoreno torgovelnu palatu 1877 r torgovu birzhu 23 sichnya 1873 roku vijshov imperatorskij dekret vidpovidno do yakogo bula utvorena nezalezhna Bukovinska mitropoliya a mitropolitu Yevgeniyu Gakmanu bulo nadano titul arhiyepiskop Cherniveckij mitropolit Bukovini j Dalmaciyi Do rozvitku Chernivciv sprichinilasya pobudova zaliznichnoyi liniyi Lviv Chernivci 1866 r prodovzhennya zaliznici Viden Krakiv Peremishl Lviv 1868 roku v misti zrujnuvavsya mist cherez r Prut sistemi Shlikforna 1895 r pobudovano elektrivnyu 1897 r vvedeno v diyu elektrichnij tramvaj 1895 1912 rr vodogin i kanalizaciyu Sporudzheno novi viznachni budivli kafedralnij sobor 1844 1864 rr rezidenciyu bukovinskih pravoslavnih mitropolitiv 1862 1882 rr virmensku cerkvu 1869 1875 rr yezuyitskij kostel 1893 1894 rr yevrejsku sinagogu 1873 1879 rr miskij teatr 1904 1905 rr zaliznichnij dvirec 1905 1908 rr Chernivci nabuli yevropejskogo viglyadu yih chasto nazivali malim Vidnem hoch cej viglyad mala tilki centralna chastina mista 1895 r u Chernivcyah pracyuvalo ponad 2500 robitnikiv a z 1910 v misti bulo 2140 remisnikiv i 1400 torgivciv Do 1781 r u Chernivcyah bula tilki odna narodna shkola rumunska Avstrijska administraciya vidkrila nimecku shkolu a na 1869 r bulo vzhe 6 shkil iz 26 uchitelyami Pershu klasichnu gimnaziyu zasnovano 1808 r realnu 1869 r uchitelsku seminariyu cholovichu 1860 r zhinochu 1872 r U drugij polovini XIX st zasnovano fahovi shkoli silskogospodarsku tkacku remisnichu 1827 r vishu teologichnu U 1875 r zasnovano Cherniveckij universitet iz 3 fakultetami U Cherniveckomu universiteti navchalisya takozh studenti z Galichini pracyuvali ukrayinski vcheni S Smal Stockij O Kaluzhnyackij Ye Kozak M Korduba Z Kuzelya ta inshi U serednih shkolah navchannya vidbuvalosya nimeckoyu movoyu z 1851 r yak predmet navchannya vvedeno ukrayinsku movu v gimnaziyi zgodom i v uchitelskij seminariyi Z 1896 r pri drugij nimeckij gimnaziyi zasnovano ukrayinskij viddil Pid kinec avstrijskogo panuvannya v Chernivcyah bulo 4 narodni shkoli z ukrayinskoyu movoyu navchannya Z Chernivcyami tisno pov yazana diyalnist pismennikiv Yu Fedkovicha S Vorobkevicha O Kobilyanskoyi Organizovane ukrayinske gromadske zhittya Chernivciv pochinayetsya z zasnuvannyam 1869 r tovaristva Ruska Besida politichnogo tovaristva Ruska Rada 1870 r studentskogo tovaristva Soyuz 1875 r U cih tovaristvah spershu perevazhali moskvofilski tendenciyi ale z 1884 r peremogli narodovci Ye Pigulyak O Popovich S Smal Stockij ta inshi vidtodi pochavsya shvidkij rozvitok ukrayinskogo nacionalnogo ruhu Z 1884 r ukrayinske gromadsko kulturne zhittya bulo zoseredzhene v Ukrayinskomu Narodnomu Domi Diyali tovaristva Ukrayinska Shkola z 1887 r ekonomichni ustanovi Ruska Kasa 1896 r i Selyanska Kasa 1903 r Milanska Chitalnya 1880 r Zhinocha gromada 1906 r sportovij Soyuz Sichej 1904 r bursa im Yu Fedkovicha z 1896 r muzichne tovaristvo Bukovinskij Boyan 1895 r Mishanskij hor 1901 r Bukovinskij narodnij teatr 1897 r Centralna plosha kolishnya plosha Rinok na pochatku XX st Do 1914 r Chernivci buli vazhlivim ukrayinskim vidavnichim centrom Tut z yavlyavsya misyachnik Bukovinska Zorya 1870 1871 rr gazeta Bukovina 1885 1918 rr Nova Bukovina 1917 1918 rr misyachnik RUP Gaslo 1902 1903 rr politichni gazeti Narodnij Golos Narodna Sprava Gromadyanin Borba 1907 1914 rr ta inshi pracyuvali vidavnictva Pravoslavnij kalendar 1874 1918 rr Biblioteka dlya molodezhi selyan i mishanstva 1885 1996 i 1906 1914 rr Krejcarova biblioteka 1909 1914 rr vidavalisya pidruchniki dlya narodnih i serednih shkil slovniki krasne pismenstvo U Chernivcyah bula rezidenciya pravoslavnogo yepiskopatu a z 1873 r rezidenciya mitropolita Chernivci buli takozh vazhlivim oseredkom diyalnosti rumuniv yevreyiv nimciv i polyakiv Z nimeckih kulturnih diyachiv pismennik K Francos populyarizuvav tvorchist Shevchenka a istorik i etnograf R Kajndl doslidzhuvav istoriyu j etnografiyu Bukovini Persha svitova vijna ta Ukrayinska revolyuciya Okupaciya Rosijskoyu imperiyeyu Dokladnishe Rosijska okupaciya Chernivciv Protyagom Pershoyi svitovoyi vijni Chernivci trichi okupovuvalisya rosijskimi vijskami 2 09 1914 20 10 1914 27 11 1914 17 02 1915 18 06 1916 03 08 1917 rr Rosijska vlada peresliduvala bukovinciv yaki ne sprijmali rosijsku okupaciyu Deyake polegshennya okupacijnogo rezhimu nastalo pislya Lyutnevoyi revolyuciyi v Rosiyi 1917 roku osoblivo koli na pochatku travnya 1917 roku rosijskij Timchasovij uryad priznachiv Oblasnim komisarom Galichini i Bukovini Dmitra Doroshenka Nova demokratichna rosijska vlada v jogo osobi odrazu vidmezhuvalasya vid politiki starogo rezhimu U Bukovini postupovo vidnovilosya nacionalno gromadske zhittya Prote zmina vladi ne vplinula pozitivno na zhittyevij riven bukovinskogo naselennya Pislya katastrofichnoyi nevdachi litnogo nastupu vijsk Pivdenno zahidnogo frontu t zv Nastup Kerenskogo rosijskij okupacijnij rezhim u bilshij chastini Bukovini buv znesenij 3 serpnya Chernivci buli vizvoleni z tryetoyi najtrivalishoyi rosijskoyi okupaciyi Urochista defilyada avstro ugorskih vijsk bula vidznyata avstrijskimi kinofotodokumentalistami Vzhe nevdovzi u misto povernulasya avstrijska vlada Rosijska prisutnist zapodiyala mistu znachnih materialnih zbitkiv V umovah vijni skriz u Bukovini panuvala vidchutna nestacha predmetiv pershoyi neobhidnosti zaraditi comu bulo vkraj skladno nezvazhayuchi na vzhiti vladoyu zahodi Znakovoyu podiyeyu dlya mista stav istorichnij vizit 6 serpnya do Chernivciv ostannogo cisarya Avstriyi i korolya Ugorshini Karla I IV pro sho tezh bulo vidznyato dokumentalnij film Zahidnoukrayinska narodna respublika Protyagom Ukrayinskoyi revolyuciyi Chernivci uvijshli do Zahidnoukrayinskoyi narodnoyi respubliki Ukrayinskij krajovij komitet Bukovini bulo stvoreno 25 zhovtnya 1918 r U Chernivcyah perebuvav zagartovanij u boyah 2 5 tisyachnij polk Legionu Ukrayi nskih sichovih strilciv USS yakij stvorena Ukrayinska Nacionalna Rada Lviv hotila perekinuti do Lvova sho ne vdalos cherez zaboronu avstrijskogo komanduvannya 1 2 listopada 1918 r za nakazom Bukovinskoyi delegaciyi Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi Lviv zahodami poruchnika Illi Popovicha povstali 3 ukrayinski sotni Legionu USS Z dopomogoyu sotni z polku USS ta ozbroyenih grup zaliznichnikiv voni rozzbroyili avstrijsku zalogu mista 3 listopada 1918 r u Chernivcyah vidbulosya velike narodne viche na yakomu bilshist progolosuvala za vozz yednannya z Ukrayinskoyu derzhavoyu progoloshenoyu u Lvovi Chastina pidtrimala bilshovicki lozungi I Klevchuka S Kanyuka pro soyuz iz radyanskim Harkovom Viche odnostajno vislovilo rishuchij protest proti priyednannya Bukovini do Korolivstva Rumuniyi Ustanovchi zbori vidbulis 27 zhovtnya zasudili diyalnist Rumunskoyi nacionalnoyi radi na choli z Ya Flondorom Golovoyu Ukrayinskogo krajovogo komitetu Ukrayinskim prezidentom obrali Omelyana Popovicha inshi dani 3 listopada 1918 r 6 listopada 1918 roku ukrayinci perebrali vladu v Chernivcyah burgomistrom mista bulo priznacheno O Bezpalka Organizatorami intervenciyi rumunskih vijsk na Bukovinu buli akreditovani v Yassah amerikano anglo francuzki diplomatichni misiyi Rumuniya brala uchast u I j svitovij vijni na storoni Antanti Nakaz pro vvedennya armiyi v Bukovinu buv viddanij rumunskim uryadom 5 listopada 11 listopada 1918 r rumunske vijsko uvijshlo do Chernivciv a 28 11 1918 r rumunskij Generalnij kongres Bukovini progolosiv priyednannya Pivnichnoyi Bukovini i Chernivciv do Rumuniyi Rumunska okupaciya Za rumunskoyi vladi Chernivci zalishilisya administrativnim oseredkom Bukovini Popri rumunske peresliduvannya voni i dali zalishalisya centrom ukrayinskogo zhittya na Bukovini Krim nazvanih tovaristv zasnovano novi Bukovinskij Kobzar Ukrayinskij Muzheskij Hor Ukrayinskij Teatr Takozh z yavilisya sportivni Dovbush i Mazepa i kilka inshih Isnuvalo v Chernivcyah i viddilennya Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Partiyi Vidavnicha diyalnist zmenshilasya Vihodili tizhneviki Borotba Ridnij Kraj Rada i Samostijnist a takozh shodennik Chas zhurnali Promin i Samostijna dumka Vidchuvavsya brak ukrayinomovnih knizhkovih vidan Pri kinci rumunskogo panuvannya Chernivci stali potuzhnim ekonomichnim centrom 1936 roku tut pracyuvalo 155 velikih ta 61 mala firma Z 1938 po 1940 rik misto vhodilo do Suchavskogo cinutu Vstup chastin Chervonoyi Armiyi do Chernivciv 1940 r Radyanska okupaciya Druga svitova vijna U chervni 1940 misto ta vsya Pivnichna Bukovina buli aneksovani u Rumuniyi Radyanskim Soyuzom i uvijshli do skladu URSR U Chernivcyah vidbulisya velichezni zmini v nacionalnomu skladi naselennya nimciv pereseleno 1940 do Nimechchini chastina rumuniv pereselilasya do Rumuniyi Koli Nimechchina napala na SRSR 6 lipnya 1941 rumunski ta nimecki vijska zajnyali misto Chernivci stali administrativnim centrom gubernatorstva Bukovina Nimci za dopomogoyu rumunskoyi policiyi vbili chi deportuvali do Transnistriyi bilshist yevrejskogo naselennya Bulo zrujnovano sinagogu mosti cherez Prut ta in Cilkovito rozgromleno ukrayinske i yevrejske gromadsko kulturne zhittya bagatoh diyachiv zaareshtovano Prote zavdyaki diyalnosti mera Chernivciv Trayana Popovicha vid deportacij ta znishennya bulo vryatovano blizko 20 tisyach cherniveckih yevreyiv Pislyavoyennij chas Pislya zahoplennya Chernivciv radyanskim vijskom 29 03 1944 misto stalo oblasnim centrom Do skladu oblasti krim rajoniv Bukovini Zastavnivskij Kicmanskij Vizhnickij Storozhineckij Glibockij rajoni chastina Novoselickogo i Gercayivskogo rajoniv uvijshli i teritoriyi yaki ranishe vhodili do skladu Bessarabiyi chastina Novoselickogo rajonu Hotinskij Kelmeneckij i Sokiryanskij rajoni Takozh uvijshla Gerca z prilegloyu teritoriyeyu yaka ranishe zavzhdi bula rumunskoyu Z mista vibuli polyaki natomist pribuvali ukrayinci rosiyani ta yevreyi Z 1957 roku pochalasya rozbudova Chernivciv uzdovzh golovnoyi magistrali vulic Hotinska Vokzalna Gagarina Lenina Golovna Chervonoarmijska Geroyiv Majdanu Storozhinecka 1965 roku do Chernivciv priyednano mistechko Sadgoru Sadaguru na livomu berezi Pruta 1988 roku mala misce epidemiya himichnoyi endogennoyi intoksikaciyi Nezalezhna Ukrayina Kinec XX pochatok XXI stolittya 24 serpnya 1991 roku Verhovna Rada progolosila nezalezhnist Ukrayini 6 veresnya togo zh roku v Chernivcyah zrujnuvali pam yatnik Leninu Na pochatku 1990 h rokiv u misti pochalosya budivnictvo fabriki tekstilno hudozhnih virobiv ale pislya rozpadu SRSR vono zupinilosya a u veresni 1993 roku Kabinet ministriv Ukrayini uhvaliv rishennya pro prodazh nedobudovanogo pidpriyemstva U 1997 roci bulo skorocheno kilkist osvitnih zakladiv profesijno tehnichni uchilisha 8 ta 11 ob yednali u PTU 8 2001 roku vidbuvsya Vseukrayinskij perepis naselennya Pid chas nogo bilshe 79 naselennya mista vkazalo ridnoyu movoyu ukrayinsku 2002 roku Chernivecka miska rada zatverdila Statut teritorialnoyi gromadi mista Chernivciv yakij diye i nini zi zminami vid 17 05 2016 U 2013 roci pid chas Revolyuciyi gidnosti v Chernivcyah prohodili mitingi na pidtrimku Yevromajdanu Chernivci i Chernivecka oblast stali odnim iz osnovnih epicentriv epidemiyi koronavirusu v Ukrayini pershij vipadok zahvoryuvannya v Ukrayini bulo viyavleno vvecheri 2 bereznya u zhitelya Chernivciv sho povernuvsya z Italiyi 12 bereznya bulo viyavleno she odin vipadok zahvoryuvannya pislya chogo kilkist infikovanih pochala strimko zrostati Vvazhayetsya sho osnovnim vektorom infekciyi v Cherniveckij oblasti buli zarobitchani yaki z pochatkom vvedennya karantinu u krayinah Yevrosoyuzu pochali masovo povertatisya do Ukrayini 20 bereznya vilikuvavsya pershij hvorij 39 richnij cholovik iz Chernivciv Dokladnishe Pandemiya koronavirusnoyi hvorobi 2019 Koronavirusna hvoroba 2019 v Ukrayini ta Koronavirusna hvoroba 2019 u Cherniveckij oblasti Rosijsko ukrayinska vijna 20 lyutogo 2014 roku RF rozpochala neogoloshenu vijnu proti Ukrayini Za pershi 8 rokiv vijni Chernivci ne zaznali rujnuvan Ale deyaki chernivchani zaginuli v lavah ukrayinskoyi armiyi v boyah na shodi Ukrayini 24 lyutogo 2022 roku v Chernivcyah yak i na reshti teritoriyi Ukrayini pislya pochatku shirokomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu ogolosheno voyennij stan Z postrazhdalih vid bojovih dij oblastej v misto pribula velika kilkist vimushenih pereselenciv yaki otrimali prihistok i dopomogu Stanom na 14 bereznya yih kilkist skladala 45 000 Z pochatku vedennya aktivnih bojovih dij v misti kilka raziv lunali sireni povitryanoyi trivogi ale vibuhiv i rujnuvan ne bulo Protyagom vijni do Chernivciv pereyihav Starobilskij medichnij koledzh z Luganskoyi oblasti dityachij budinok z Dnipropetrovskoyi oblasti Velikoanadolskij lisotehnichnij fahovij koledzh imeni Viktora fon Graffa z Doneckoyi oblasti ta inshi zakladi j pidpriyemstva Simvolika mistaGerb Chernivciv obramlenij bronzovim ornamentalnim kartushem chervonij geraldichnij shit na yakomu zobrazheno vidkritu murovanu bramu z figuralnim trizubom u seredini Pid bramoyu dvi perehresheni lavrovi gilki perev yazani strichkami Vincem simvolu sluguye murovana korona Prapor Chernivciv skladayetsya z drevka navershshya ta pryamokutnogo polotnisha licevu storonu yakogo utvoryuye obramlene chervonim zubopodibnim ornamentom bile tlo iz zobrazhenim u centri gerbom mista nad yakim vishito napis ukrayinskoyu movoyu Chernivci Pid gerbom 1408 data pershoyi pisemnoyi zgadki pro misto Z oboh bokiv gerbu i vsi chotiri kuti polya zapovneni roslinnim ornamentom z dodavannyam u kutkah dvoh bukovih gilok z gorishkami ta listochkami Zvorotnij bik utvoryuye zhovte tlo z gerbom Ukrayini u centri z analogichnimi licevij storoni obramlennyam ta ornamentami Medal Na slavu Chernivciv Pochesnij lancyug miskogo golovi simvol vladi mera Chernivciv yakij vruchayetsya vid imeni teritorialnoyi gromadi Zasnovanij 1908 ta vidnovlenij 2007 simvol yavlyaye soboyu medaljon na aversi yakogo vikarbuvano napis Chernivecka gromada vilno obranomu golovi na reversi Osnovoyu vilnoyi derzhavi ye vilna gromada Medaljon prikriplenij do lancyuga sho skladayetsya z stilizovanih gerbiv Ukrayini Cherniveckoyi oblasti ta mista Chernivci Simvol vikonano z metalu zolotavogo koloru Medal Na slavu Chernivciv pochesna vidznaka Cherniveckoyi miskoyi radi zaprovadzhena do 600 littya Chernivciv 2008 dlya nagorodzhennya osib yaki aktivno spriyali rozkvitu mista j propagandi jogo v Ukrayini ta sviti Nagoroda vikonana zi sribla iz pozolotoyu maye formu kola diametrom 28 mm Planka medali bilogo koloru z chervonimi smuzhkami sho vidpovidaye koloram prapora Chernivciv Vnizu planki bukova vit Na aversi zobrazheno gerb Chernivciv ta napis Na slavu Chernivciv Na reversi oficijnij logotip Chernivciv rozroblenij ta zatverdzhenij do yuvileyu Nagorodzhennya medallyu vidbuvayetsya za rishennyam miskvikonkomu shorichno pid chas svyatkuvannya dnya mista Oficijnij deviz suchasnih Chernivciv Spilnimi Zusillyami ye ukrayinomovnim variantom starodavnogo Viribus Unitis osobistogo deviza Franca Josifa pravo na vikoristannya yakogo nim osobisto bulo darovane Chernivcyam Vkazane svidchit pro osoblive stavlennya cisarya do mista nad Prutom Poryad zi stoliceyu Bukovini podibnoyi chesti udostoyivsya tilki pershij linijnij korabel VMS Avstro Ugorshini Suchasni Chernivci ne tilki zberigayut ta vidnovlyuyut simvoli i tradiciyi minulogo a j zapochatkovuyut novi Pochinayuchi z 12 listopada 2004 roku shodnya o 12 godini na samij verh Cherniveckoyi ratushi pidnimayetsya surmach u koloritnomu bukovinskomu odyazi yakij na vsi chotiri storoni svitu vidtvoryuye melodiyu bezsmertnoyi kompoziciyi Marichka muz S Sabadasha sl M Tkacha 1953 Cyu melodiyu vzhe stali nazivati neoficijnim gimnom Chernivciv Do yuvileyu mista 2008 bulo rozrobleno ta zatverdzheno oficijnij logotip Chernivci 600 yakij viyavivsya nastilki vdalim sho prodovzhuye vikoristovuvatis i nadali Skladovimi ideyi emblemi sluguvali starovinnist mista jogo vinyatkova arhitekturna spadshina ta pracovitist meshkanciv Simvol vikonano u viglyadi kovalskogo vitvoru mistectva yakij svidchit pro gruntovnist zamozhnist ta uspishnist Kolorova gamma logotipu predstavlena temno sinim ta zhovtim kolorami volodiye vishim stupenem komfortnogo kontrastu ta zbigayetsya z kolorami Derzhavnogo prapora Ukrayini Na pochatku 2010 h bulo rozrobleno ta zatverdzheno novij logotip mista yakim vodnochas bulo zakripleno j oficijnij slogan Chernivci unikalnist u rozmayitti Dlya jogo stvorennya obrani stari j novi simvoli Chernivciv Livoruch na perednomu plani zobrazhenij surmach yakij vigraye na trubi melodiyu Marichki Poseredini na drugomu plani miska ratusha Kolishnyu Rezidenciyu mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi arhitekturnu perlinu mista zobrazheno pravoruch na zadnomu plani Kolorova gama logotipu predstavlena pomaranchevim blakitnim ta chervonim kolorami nazva vikonana fioletovim Take spoluchennya ye harakternim u turizmi yakij vikoristovuye ponyattya shastya blagopoluchchya radosti vidpochinku vizualizuyuchi pozitivni simvoli ta obrazi v strokatij teplij ta yaskravij kolorovij gammi Vikoristovuyetsya novij simvol paralelno z starim Chernivci 600 Ostannim chasom znachnogo poshirennya nabuv slogan Chernivci najkrashe misto na zemli Administrativno teritorialnij podilGeografichno misto dilitsya ruslom Prutu na Pravij bereg velike misto ta Livij bereg Sadgora Z 1940 do 1948 r z 05 05 1952 ta z 1965 po 2016 roki teritoriya mista bula podilena na 3 administrativni rajoni Rajon Plosha km Naselennya chol Pravij bereg Prutu Pershotravnevij 24 78 8 tis Shevchenkivskij 50 151 8 tis Livij bereg Prutu Sadgirskij 78 29 1 tis Rajonnij podil mista likvidovano z 01 01 2016 roku Rishennyam 62 sesiyi Cherniveckoyi miskoyi radi VI sklikannya za 1542 Pro administrativno teritorialnij ustrij mista Chernivciv vid 26 bereznya 2015 roku Ce Rishennya uhvaleno vidpovidno do vimog pidgotovki do administrativno teritorialnoyi reformi zmenshennya vidatkiv na utrimannya upravlinskogo aparatu derzhavnih vikonavchih organiv posilennya osnov samovryaduvannya sproshennya dostupu gromadyan do administrativnih poslug privedennya upravlinnya teritoriyeyu do yevropejskih standartiv 1 grudnya 2016 roku rajoni mista viklyucheni z oblikovih danih Neoficijno takozh Chernivci podilyayut na Stare misto Nove misto Pivdennij zhitlovij masiv ta Zhitlovij masiv Ruska Graviton Sadgoru Roshu Poryad iz cim u vzhitku aktivno vikoristovuyutsya stari toponimi silskih naselenih punktiv sho svogo chasu buli vklyucheni u mezhi Chernivci Pravij bereg Garyachij Urban Kalichanka Klokuchka Monastiriska Rosha Livij bereg Lenkivci Nova i Stara Zhuchki Okremi z nih vidobrazheni sogodni u nazvah vulic mikrorajoniv tosho Rishennyam sesiyi Cherniveckoyi miskoyi radi vid 6 bereznya 2014 roku vulicyu Chervonoarmijsku bulo perejmenovano na vulicyu Geroyiv Majdanu Misceva vladaSistema upravlinnya mistom Chernivecka ratusha Dokladnishe Ochilniki Chernivciv ta Chernivecka miska rada VIII sklikannya Predstavnickim organom miscevogo samovryaduvannya ye Chernivecka miska rada yaka formuyetsya z 42 deputativ Za posadoyu do skladu miskradi vhodit Cherniveckij miskij golova mer yakogo obirayut mistyani na pryamih viborah Mer Chernivciv ye golovnoyu posadovoyu osoboyu miskoyi teritorialnoyi gromadi ta klyuchovoyu figuroyu v upravlinni mistom golovuye na zasidannyah miskoyi radi ocholyuye yiyi vikonavchij komitet Do sistemi upravlinnya mistom vhodyat departamenti upravlinnya viddili ta inshi pidrozdili miskoyi radi Pravoohoronna diyalnist Pravoohoronni funkciyi v mezhah Chernivciv zdijsnyuyutsya Cherniveckim viddilom policiyi Sadgirskim ta Shevchenkivskim viddilennyami policiyi Zagalnomiskogo organu vnutrishnih sprav ne maye Tak samo vidsutnij yedinij miskij sudovij organ Vodnochas pravosuddya zdijsnyuyetsya troma miscevimi sudami yurisdikciya yakih rozpovsyudzhuyutsya na vidpovidni kolishni administrativni rajoni mista Naglyad za dotrimannyam zakonodavstva ta inshi funkciyi v mezhah mista zdijsnyuye Chernivecka misceva prokuratura Mista pobratimiSkulpturna kompoziciya Koliska miru Solt Lejk Siti SShA 1989 Saskatun Kanada 1991 Klagenfurt am Verterze Avstriya 1992 Konin Polsha 1994 Suchava Rumuniya 1995 Nof ga Galil Izrayil 1997 Volfsberg Avstriya 2007 Timishoara Rumuniya 2010 Yassi Rumuniya 2012 Byelci Moldova 2013 Kishiniv Moldova 2014 Mec Franciya 2022 Mangajm Nimechchina 2022 Dyusseldorf Nimechchina 2022 Izmir Turechchina 2023 Z mistami Podolsk ta Bryansk derzhavi terorista pobratimski stosunki bulo rozirvano 27 lyutogo 2016 roku cherez rosijsku agresiyu ta aneksiyu AR Krim Konsulstva U Chernivcyah funkcionuye Generalne konsulstvo Rumuniyi yurisdikciya yakogo krim Cherniveckoyi ohoplyuye Vinnicku Zakarpatsku Ivano Frankivsku ta Lvivsku oblasti Krim togo diye predstavnictvo Suchavskoyi TPP v Chernivcyah U misti takozh pracyuye Punkt prijomu vizovih anket do Polshi u Chernivcyah yakij vidnositsya do Vinnickogo konsulskogo okrugu Generalnogo Konsulstva Respubliki Polsha u Vinnici 2023 roku u misti vidkrili Pochesne konsulstvo Avstriyi 29 kvitnya 2023 roku vidkrili Pochesne konsulstvo Pivdennoyi Koreyi 14 lipnya 2023 roku vidkrili Pochesne konsulstvo Latviyi NaselennyaDokladnishe Naselennya Chernivciv Chiselnist naselennya ta jogo dinamika Demografichnij rozvitok Chernivciv tis osib za rokami U lipni 1762 r chernec yezuyit J Boskovich yakij suprovodzhuvav anglijskogo poslancya Portera u svoyemu shodenniku vidznachav sho naselennya mista skladalosya z pravoslavnih ta yevreyiv yaki meshkali u 200 hatinah Pochinayuchi z 1775 r naselennya Chernivciv neuhilno zrostalo zavdyaki priplivovi z Bukovini a she bilshe z Galichini ukrayinciv ta polyakiv ta nimciv z Avstriyi i Nimechchini U radyanski chasi naselennya Chernivciv strimko zbilshilosya za rahunok migraciyi selyan do mista Znachne zrostannya naselennya mista vidbulosya u 70 80 rokah minulogo stolittya sho zumovlyuvalos budivnictvom ta rozmishennyam velikih promislovih ob yektiv na teritoriyi mista Ce sprichinilo pritok robochoyi sili zi shidnih oblastej ta navkolishnih naselenih punktiv Pochinayuchi z dev yanostih rokiv minulogo stolittya sposterigalasya pevna stabilizaciya cogo zrostannya zi zberezhennyam tendenciyi do zbilshennya U 2000 2001 rr vidbuvsya pomitnij spad chiselnosti naselennya mista Ne viklyuchno sho ce pov yazano z uporyadkuvannyam danih pro chiselnist naselennya pid chas Vseukrayinskogo perepisu 2001 roku Protyagom 2002 2017 rokiv naselennya mista zbilshuvalosya Ce vidbulosya tilki pid vplivom migracijnih procesiv Tak u 2005 r kilkist pribulih bula bilsha za kilkist vibulih na 1581 osobu Dinamika prirodnogo prirostu naselennya Chernivciv za ostanni 15 rokiv duzhe shozha do dinamiki inshih mist Ukrayini V cilomu za cej chas prirodnij pririst naselennya zmenshivsya majzhe vchetvero Osoblivo rizke padinnya prirodnogo prirostu sposterigalosya protyagom 1989 2001 rokiv Z 2001 roku negativnij pokaznik prirodnogo prirostu naselennya desho zmenshuyetsya prote kilkist pomerlih prodovzhuye perevishuvati kilkist narodzhuvanih U 2005 r prirodnij pririst stanoviv 357 osib Rik 1775 1794 1832 1846 1851 1858 1869 1873 1881 1890 1891 1900 1901 1910 1912 1915 1919 1920 1926 1930 1933 Naselennya tis osib 2 3 5 0 11 0 15 0 20 4 26 3 34 0 33 9 45 6 54 2 57 4 65 8 67 6 93 0 87 1 94 0 91 9 90 0 90 0 112 4 111 1 Rik 1936 1939 1941 1959 1964 1967 1970 1973 1974 1979 1981 1982 1984 1985 1987 1989 1991 1992 1995 1996 1997 Naselennya tis osib 112 4 109 7 78 8 141 9 154 0 178 0 186 8 198 0 199 0 218 6 224 0 232 0 238 0 244 0 254 0 256 6 258 8 261 2 262 0 261 2 258 5 Rik 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2017 2022 2024 2026 Naselennya tis osib 255 4 252 4 248 7 244 7 240 5 241 2 241 7 242 3 243 5 245 0 246 9 249 5 251 8 253 8 255 9 258 8 262 1 266 1 264 3 Struktura naselennya Chernivci molode misto bilsha chastina naselennya Chernivciv maye vik do 44 rokiv v 2005 roci 63 85 Prote vidstezhuyuchi tendenciyi mozhna sposterigati oznaku narostayuchogo starinnya naselennya Z 1989 roku po 2005 rik chastka naselennya vikom 0 14 rokiv skorotilasya z 21 70 do 13 85 Za nacionalnim skladom Chernivci polietnichne misto Pochinayuchi z 1775 roku nacionalnij sklad naselennya Chernivciv nabuv mishanogo harakteru Krim ukrayinciv i rumuniv u Chernivcyah selilisya yevreyi nimci j polyaki Do 1918 roku v misti panuvala nimecka mova yakoyu krim nimciv rozmovlyali takozh yevreyi razom voni stanovili polovinu naselennya mista i navit chastkovo ukrayinci rumuni i polyaki Za avstrijskoyi dobi v Chernivcyah buv takij nacionalnij sklad ukrayinciv 19 rumuniv 15 nimciv 17 yevreyiv 33 polyakiv 15 Za rumunskih chasiv iz naplivom rumuniv ta falshuvannyam perepisu 1930 roku mayemo vidpovidno ukrayinciv 11 rumuniv 26 nimciv 23 yevreyiv 29 polyakiv 7 U 1940 roci z Chernivciv bulo repatrijovane majzhe use etnichne nimecke naselennya sho zavdalo miscevomu polietnichnomu koloritu nepopravnoyi shkodi Perepis 1941 roku pokazuye veliki zmini sho vidbulisya na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni pereselennya nimciv chastkovo ukrayinciv polyakiv i rumuniv do Nimechchini i Rumuniyi pripliv yevreyiv iz dovkolishnih miscevostej Za radyanskogo chasu znikli nimci i polyaki zmenshilas chiselnist rumuniv 17 yevreyiv natomist zbilshilas chiselnist ukrayinciv 62 i rosiyan 11 Zgidno z opituvannyami provedenimi Sociologichnoyu grupoyu Rejting u 2017 roci ukrayinci stanovili 90 naselennya mista rosiyani 7 Movnij sklad naselennya Etnomovnij sklad naselennya kolishnih rajoniv mista ridni movi za perepisom 2001 r Ukrayinska Rosijska Rumunska Moldovska Polska Biloruska m Chernivci 79 20 15 27 3 26 1 08 0 12 0 09 Sadgirskij rajon 93 43 4 04 0 38 0 51 0 13 0 08 Pershotravnevij rajon 77 45 16 22 3 53 1 43 0 12 0 09 Shevchenkivskij rajon 77 19 17 08 3 70 1 02 0 12 0 09 Ukrayinska mova ye osnovnoyu ta yedinoyu oficijnoyu movoyu mista Zgidno z opituvannyami provedenimi Sociologichnoyu grupoyu Rejting u 2017 roci ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 66 naselennya mista rosijskoyu 11 ukrayinskoyu ta rosijskoyu rivnoyu miroyu 20 Zgidno z opituvannyam provedenim Mizhnarodnim respublikanskim institutom u kvitni travni 2023 go roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 82 naselennya mista rosijskoyu 15 rumunskoyu 2 Zgidno z opituvannyam provedenim Mizhnarodnim respublikanskim institutom u kvitni travni 2024 roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 87 naselennya mista rosijskoyu 28 rumunskoyu 5 na vidminu vid opituvannya 2023 roku bulo dozvoleno vibir kilkoh variantiv Moratorij na publichne vikoristannya rosijskomovnogo kulturnogo produktu 27 lipnya 2023 roku rishennyam Cherniveckoyi miskoyi radi u Chernivcyah bulo zaprovadzheno moratorij na publichne vikoristannya rosijskomovnogo kulturnogo produktu EkonomikaZagalna chiselnist sub yektiv gospodaryuvannya v misti stanovit 25 4 tisyach Stanom na 1 sichnya 2006 r v Derzhavnomu reyestri bulo zareyestrovano 6739 yuridichnih osib sub yektiv pidpriyemnickoyi diyalnosti ta majzhe 19 tis privatnih pidpriyemciv fizichnih osib yaki predstavleni nasampered malimi pidpriyemstvami Obsyag realizovanoyi produkciyi ta nadanih poslug malimi pidpriyemstvami stanovit 578 mln grn abo 22 vid zagalnih obsyagiv po Chernivcyah Pitoma vaga v strukturi podatkovih nadhodzhen mista stanovit majzhe 35 Najprivablivishimi dlya malih pidpriyemstv ye torgivlya ta sfera poslug restorannij i turistichnij biznes U Chernivcyah uspishno rozvivayetsya gurtova ta rozdribna torgivlya promislovist ta budivnictvo Za obsyagami realizaciyi produkciyi gurtova ta rozdribna torgivlya u 2005 roci zajmala ponad 64 promislovist 23 budivnictvo 6 operaciyi z neruhomistyu 2 3 transport i zv yazok ponad 2 Obsyag produkciyi ta poslug za osnovnimi vidami diyalnosti tis grn 2004 r 2005 r Obsyag realizovanoyi produkciyi promislovosti u tomu chisli 615 8 1003 8 vidobuvna promislovist obrobna promislovist 453 4 745 3 virobnictvo ta rozpodilennya elektroenergiyi gazu ta vodi 162 4 258 5 Budivnictvo 53 8 265 6 Gurtova i rozdribna torgivlya torgivlya transportnimi zasobami poslugi z remontu 646 7 2781 6 Goteli ta restorani 15 2 25 7 Transport i zv yazok 39 1 89 1 Finansova diyalnist 7 7 3 Operaciyi z neruhomistyu zdavannya pid najm ta poslugi yuridichnim osobam 29 1 99 8 Osvita 7 6 13 Ohorona zdorov ya ta socialna dopomoga 2 6 5 Kolektivni gromadski ta osobisti poslugi 11 3 38 1 RAZOM 1427 6 4330 5 Promislovist U promislovomu sektori mista sklalosya 10 galuzej yaki nalichuyut 70 velikih pidpriyemstv iz zagalnoyu chiselnistyu pracivnikiv ponad 20 tis osib abo 13 pracezdatnogo naselennya mista Richnij obsyag promislovogo virobnictva na cih pidpriyemstvah stanovit blizko 775 mln grn Chastka zagalnomiskih podatkovih nadhodzhen do byudzhetiv vsih rivniv po promislovosti stanovit 21 Viznachalnimi galuzyami v promislovosti mista ye harchova legka mashinobuduvannya i derevoobrobna Pidpriyemstva harchovoyi promislovosti viroblyayut cukor hlibobulochni virobi spirt oliyu m yaso molochnu plodoovochevu ta inshu produkciyu U legkij promislovosti perevazhaye virobnictvo shvejnih trikotazhnih panchishno shkarpetkovih virobiv gumovogo ta shkiryanogo vzuttya tekstilyu Mashinobuduvannya predstavlene virobnictvom nafto i gazopererobnogo obladnannya ta silskogospodarskoyi tehniki V derevoobrobnij galuzi dominuyut virobnictvo pilomaterialiv mebliv stolyarnih ta inshih virobiv iz dereva Cherniveckij mashinobudivnij zavod Torgivlya ta sfera poslug Gotel Cheremosh U 2005 roci v misti funkcionuvalo 1922 pidpriyemstva torgivli 609 zakladiv restorannogo gospodarstva 892 ob yekti sferi poslug U misti pracyuye 22 rinki i mikrorinki v yih budivnictvo rekonstrukciyu polipshennya umov torgivli ta stvorennya zruchnostej dlya pokupciv shorichno vkladayetsya koshtiv do 10 mln grn Cherniveckij miskij torgovelnij kompleks komunalne pidpriyemstvo Kalinivskij rinok ye suchasnim bagatoprofilnim pidpriyemstvom iz potuzhnoyu infrastrukturoyu Serednodenna kilkist vidviduvachiv rinku stanovit 50 tisyach osib yakih obslugovuye 9100 pidpriyemciv Obsyagi poslug za 2005 rik sklali majzhe 23 mln grn v miskij byudzhet splacheno podatkiv ponad 18 mln grn abo majzhe 10 vid zagalnih nadhodzhen TransportOsnovna harakteristika U Chernivcyah pracyuyut zaliznichnij vokzal avtovokzal i mizhnarodnij aeroport Chernivci pochinayuchi vid 2000 h rr vidbulos jogo vidrodzhennya zdijsnyuyutsya postijni rejsi yak vnutrishni tak i mizhnarodni Misto z yednalosya zalizniceyu z Yevropoyu cherez Lviv iz Peremishlem Vidnem she v 1866 r 1908 roku sporudzhuyetsya nova oshatna budivlya zaliznichnogo vokzalu shobi pokazati gostyam mista sho voni priyihali ne v yakus provinciyu a do malenkogo Vidnya nad Prutom Sogodni zvidsi virushayut potyagi za kordon do Pragi u mezhah Ukrayini do Kiyeva Lvova Uzhgoroda Odesi Poltavi Dnipra Zaporizhzhya takozh za primiskimi marshrutami Mizhmiske avtobusne spoluchennya zdijsnyuyetsya vid Centralnogo avtobusnogo vokzalu Zvidsi vid yizhdzhayut avtobusi za dalnimi marshrutami po vsij Ukrayini Zamiski poyizdki u mezhah Cherniveckoyi oblasti zdijsnyuyutsya yak iz centralnogo avtovokzalu tak iz primiskih avtostancij 2 ta 3 Aeroport Chernivciv maye status mizhnarodnogo Vin zabezpechuye regulyarne povitryane spoluchennya z Kiyevom i Bergamo Gromadskij transport Chernivci mayut davni tradiciyi gromadskogo transportu Tak 70 rokiv vid 1897 do 1967 roku v misti isnuvav tramvaj Sogodni perevezennya pasazhiriv u m Chernivci zdijsnyuyut kilka vidiv gromadskogo transportu trolejbusi marshrutni avtobusi marshrutne taksi j taksi Marshrutna sitka skladayetsya z 43 avtobusnih ta 9 trolejbusnih marshrutiv Krim togo poslugi po perevezennyu pasazhiriv nadayut blizko 20 sluzhb radio taksi vklyuchayuchi servisi Uklon ta Bolt Providnim gromadskim transportom u misti ye trolejbus divitisya osnovnu stattyu Cherniveckij trolejbus Cej vid transportu z yavivsya u Chernivcyah 1 lyutogo 1939 odnak u period Drugoyi svitovoyi vijni trolejbusnij ruh bulo timchasovo pripineno Pri vidstupi rumunskih vijsk bulo vivezeno majzhe ves ruhomij trolejbusnij park 7 iz 8 trolejbusiv i 1944 roku jogo dovelos stvoryuvati nanovo Isnuyuche trolejbusne depo pracyuye vid 1966 roku OsvitaCherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha Organizatorsku ta kontrolyuyuchu funkciyi shodo zabezpechennya derzhavnoyi politiki v galuzi doshkilnoyi i shkilnoyi osviti zdijsnyuye Upravlinnya osviti Cherniveckoyi miskoyi radi Stanom na sichen 2020 roku v misti funkcionuvalo 53 navchalni shkilni zakladi a same 32 zagalnoosvitni shkoli I III stupeniv 3 specializovani shkoli I III stupeniv 5 liceyiv ta 7 gimnazij 3 navchalno vihovni kompleksi 3 privatni shkoli Nadiya Garmoniya i Solomon U cih zagalnoosvitnih navchalnih zakladah zdobuvali osvitu 27 649 shkolyariv u 973 klasah a u 52 dityachih doshkilnih navchalnih zakladah vihovuvalasya 10 541 ditina Vishu osvitu v Chernivcyah mozhna zdobuti v 7 osvitnih zakladah z pomizh yakih 3 ye derzhavnimi 2 privatni 1 vidokremlena struktura inshogo vishogo navchalnogo zakladu i she odin ye nevidokremlenoyu strukturoyu fakultetom vishu roztashovanogo v inshomu misti Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha odin iz nebagatoh klasichnih universitetiv u derzhavi Vin buv vidkritij 4 zhovtnya 1875 r zgidno z ukazom avstrijskogo cisarya Fransa Josifa Todi universitet skladavsya z troh fakultetiv filosofskogo teologichnogo ta yuridichnogo Sogodni v universiteti funkcionuye 16 fakultetiv i Chernivecke pedagogichne uchilishe v skladi ChNU Tut navchayetsya majzhe 13 tis studentiv na 61 specialnosti golovnimi napryamkami pidgotovki ye prirodnichi tochni ta gumanitarni nauki yedinij vish u krayini de gotuyut civilnih bogosloviv Bukovinskij derzhavnij medichnij universitet Bukovinskij derzhavnij medichnij universitet Universitet maye visokij naukovo pedagogichnij potencial Navchalnij proces na 42 kafedrah zabezpechuyut 75 doktoriv ta 321 kandidat nauk Profesorsko vikladackij sklad zdijsnyuye pidgotovku 4374 studenti z nih ponad 675 gromadyani z 35 krayin svitu Navchannya inozemnih studentiv zdijsnyuyetsya anglijskoyu movoyu Na fakulteti pislyadiplomnoyi osviti navchayetsya blizko 800 likariv interniv ta ponad 2000 likariv sluhachiv V universiteti zabezpechuyetsya bezperervnist ta nastupnist vishoyi medichnoyi osviti molodshij specialist bakalavr likar specialist magistr aspirant BDMU gotuye fahivciv zi specialnostej Likuvalna sprava Pediatriya Stomatologiya Medichna psihologiya Klinichna farmaciya Farmaciya Sestrinska sprava Laboratorna diagnostika Pislyadiplomna pidgotovka likariv zdijsnyuyetsya v internaturi magistraturi aspiranturi doktoranturi klinichnij ordinaturi na peredatestacijnih ciklah ciklah tematichnogo vdoskonalennya ciklah specializaciyi ciklah stazhuvannya Pracyuye Informacijnij Centr Abituriyenta BDMU 12 kvitnya 2011 u Wayback Machine Zahidnoukrayinskij ekonomiko pravnichij universitet pershij privatnij vishij navchalnij zaklad na Bukovini 1273 studenti gotuye specialistiv dlya riznih galuzej narodnogo gospodarstva z pravoznavstva finansiv obliku ta auditu ekonomiki pidpriyemnictva Cherniveckij torgovelno ekonomichnij institut Kiyivskogo nacionalnogo torgovelno ekonomichnogo universitetu 4285 studentiv gotuye specialistiv u sferi vnutrishnoyi i zovnishnoyi torgivli restorannogo biznesu derzhavnoyi finansovoyi sistemi i prava mitnoyi sluzhbi antimonopolnoyi diyalnosti ekonomiki pidpriyemnictva bankivskoyi i strahovoyi spravi podatkovogo i buhgalterskogo obliku ta kontrolyu auditu turizmu gotelnogo gospodarstva pobutu ta inshih lanok infrastrukturi Cherniveckij fakultet Nacionalnogo tehnichnogo universitetu Harkivskij politehnichnij institut Chernivecka filiya Mizhregionalnoyi Akademiyi upravlinnya personalom Sogodni ChF MAUP ce strukturnij pidrozdil Mizhregionalnoyi Akademiyi upravlinnya personalom i Tyutorskij centr Teleuniversitetu MAUP sho vede pidgotovku molodshih specialistiv bakalavriv specialistiv magistriv na dennij zaochnij ta distancijnij formah navchannya Internet navchannya ta z vikoristannyam multimedijnih tehnologij iz napryamkiv Pravoznavstvo Menedzhment organizacij Ekonomika i pidpriyemnictvo Praktichna psihologiya Upravlinnya navchalnim zakladom Administrativnij menedzhment Za roki svogo isnuvannya navchalnij zaklad pidgotuvav 1465 fahivciv na 01 10 2012 r yaki trudyatsya v riznih galuzyah ekonomiki Cherniveckoyi oblasti a takozh v organah vikonavchoyi vladi organah miscevogo samovryaduvannya sudovih ta pravoohoronnih organah pidpriyemstvah ta organizaciyah krayu Privatnij vishij navchalnij zaklad Bukovinskij universitet Zasobi masovoyi informaciyiGazeti Doba Molodij bukovinec Chernivci Bukovina Versiyi Bukovinske Viche Chas Svoboda Slova Poglyad Rio Novini vid Yusticiyi Onlajn ZMI Platinova Bukovina Onlajn ZMI Yevromisto Informagentstvo Zahidne agentstvo novin ZAN Telebachennya Suspilne Chernivci S4 Telekanal TVA TK Cherniveckij promin Misto TB FM radiomovlennya p p Chastota MGc Nazva Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach 1 91 3 Radio Bajraktar 0 1 vul Bilecka 6 ChFKRRT 2 91 8 UA Ukrayinske radio 0 5 vul Bilecka 6 ChFKRRT 3 98 3 UA Radio Kultura 0 1 vul Bilecka 6 ChFKRRT 4 100 0 Bukovinska Hvilya 1 vul Bilecka 6 ChFKRRT 5 101 2 0 25 vul Bilecka 6 ChFKRRT 6 102 4 Lyuks FM 1 vul Bilecka 6 ChFKRRT 7 103 2 Radio 10 0 5 vul Bilecka 6 ChFKRRT 8 103 6 Radio NV 0 5 vul Bilecka 6 ChFKRRT 9 105 0 Radio Promin 1 vul Bilecka 6 ChFKRRT 10 106 6 S4 FM 1 vul Bilecka 6 ChFKRRT UKH radiomovlennya p p Chastota MGc Nazva Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach 1 66 41 Radio Mariya 0 5 vul Bilecka 6 ChFKRRT 2 69 26 Svitle radio Emmanuyil 1 vul Bilecka 6 ChFKRRTOhorona zdorov yaDokladnishe Ohorona zdorov ya v Chernivcyah U misti funkcionuye 39 likuvalnih zakladiv u tomu chisli 16 miskoyi komunalnoyi vlasnosti 19 oblasnoyi 4 vidomchi yaki nadayut pervinnu mediko sanitarnu kvalifikovanu ta specializovanu dopomogu Vsi likuvalni ustanovi miskoyi komunalnoyi vlasnosti akreditovani Derzhavnoyu akreditacijnoyu komisiyeyu Nadannya medichnoyi dopomogi v zakladah ohoroni zdorov ya teritorialnoyi gromadi m Chernivciv vedetsya za takimi napryamkami shvidka medichna dopomoga stanciya shvidkoyi medichnoyi dopomogi ambulatorno poliklinichna dopomoga 4 miskih polikliniki po obslugovuvannyu doroslogo naselennya ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini 1 miska dityacha poliklinika zhinochi konsultaciyi dvoh pologovih budinkiv dvi stomatologichni polikliniki dlya doroslih ta dlya ditej poliklinika profilaktichnih oglyadiv kvalifikovana i specializovana medichna dopomoga tri miskih likarni dva pologovih budinki miska dityacha klinichna likarnya Medichni poslugi teritorialnij gromadi mista nadayut 4 47 tisyachi osib iz nih 1102 likari 1902 serednih medpracivnikiv 1473 osobi molodshogo ta obslugovchogo personalu U medichnij galuzi mista pracyuye 9 zasluzhenih likariv 20 kandidativ medichnih nauk 588 likariv vishoyi ta pershoyi kategoriyi Robota upravlinnya ohoroni zdorov ya mista nacilena na realizaciyu zahodiv optimizaciyi ta regionalnogo reformuvannya medichnoyi galuzi prodovzhennya roboti shodo podalshogo zmicnennya materialno tehnichnoyi bazi likuvalno profilaktichnih ustanov pokrashennya medichnogo zabezpechennya zhinok ta ditej udoskonalennya specializovanoyi medichnoyi dopomogi naselennyu zabezpechennya nalezhnoyi organizacijnoyi roboti galuzi po racionalnomu vikoristannyu nayavnih resursiv zaluchennya inshih dzherel finansuvannya vprovadzhennya suchasnih tehnologij KulturaU misti diyut 2 teatri oblasna filarmoniya zal organnoyi muziki chislenni muzeyi kinoteatri 41 biblioteka centralnij palac kulturi i 17 zakladiv kulturi klubnogo tipu komfort i spokij zhittya v misti stvoryuyut parki skveri ta zeleni nasadzhennya Religiya Dokladnishe Hrami Chernivciv Kostel Serce Isusa Kafedralnij sobor Svyatogo Duha Svyatoduhivskij sobor kafedralnij sobor Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu v Chernivcyah Pershij kamin u jogo fundament buv zakladenij u lipni 1844 roku Budivnictvo velosya pid naglyadom krajovogo inzhenera A Marina ta videnskogo arhitektora A Rollya a v 1860 roci za proyektom Josefa Glavki bulo perebudovano fasad hramu Cherez 20 rokiv pislya pochatku robit u lipni 1864 r vladika Yevgen Gakman osvyativ Kafedralnij sobor Prote vnutrishni ozdoblyuvalni roboti prodovzhuvalis azh do kincya stolittya Tak she v 1892 1896 rr grupa hudozhnikiv iz Vidnya rozpisuvala stini Sobor vrazhaye svoyeyu velichnoyu krasoyu Vin pobudovanij u stili italijskogo Renesansu prichomu za osnovu buv uzyatij odin iz proyektiv Peterburzkogo Isakivskogo Soboru podarovanij yepiskopu Ye Gakmanu pid chas jogo palomnictva do Troyice Sergiyevoyi Lavri Ukrayinska greko katolicka cerkva maye v Chernivcyah veliku kilkist viryan yaki z kozhnim Bozhim rokom zbilshuyutsya Stanov na 2024 rik u misti sporudzheno p yat hramiv abo molitovnih kaplic Golovnij hram sho predstavlyaye UGKC na Bukovini Katedralnij sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici yakomu v 2021 roci vipovnilos 200 rokiv Vin takozh nosit zvannya najstarishogo hramu sho bulo sporudzheno na terenah Bukovini protyagom ostannih dekilkoh stolit 12 veresnya 2017 roku papa Francisk potverdiv rishennya Sinodu yepiskopiv UGKC pro utvorennya okremoyi Cherniveckoyi yeparhiyi i priznachennya yiyi yepiskopom Josafata Moshicha doteperishnogo yepiskopa pomichnika Ivano Frankivskogo Virmenska cerkva Chernivciv diyucha virmenska katolicka cerkva shidnogo obryadu Svyatih apostoliv Petra ta Pavla v misti Chernivci Zbudovana i osvyachena 1875 roku funkcionuye z perervoyu na chas perebuvannya radyanskoyi vladi na Bukovini Zanesena do spisku budivel mista sho ohoronyayutsya zakonom Ukrayini Bazilika Vozdvizhennya Vsechesnogo Hresta rimo katolicka cerkva sho maye status maloyi baziliki persha murovana sporuda mista Odniyeyu iz pershih murovanih sporud Chernivciv bula rimo katolicka cerkva Yiyi istoriya rozpochinayetsya z chasu vhodzhennya Bukovini do skladu Avstriyi v 1774 roci Na chas priyednannya Bukovini do Avstriyi u krayi ne bulo rimo katolickih hramiv Persha svyata mesa vidbulasya u derev yanomu budinku generala Gabrielya fon Spleni pershogo avstrijskogo upravitelya Bukovini v yakij vzyala uchast tilki nevelika kilkist rimo katolikiv 1778 roku v Chernivcyah bulo zakincheno budivnictvo pershogo kostelu Arhitekturnij sporudi kostelu Vozdvizhennya Vsechesnogo Hresta pritamanni klasicistichni risi Inshi dzherela ocinyuyut stil yak yezuyitskij Takozh u riznih mikrorajonah mista roztashovani chislenni kaplici cerkvi Arhitekturnoyu spadshinoyu YuNESKO v m Chernivcyah ye rezidenciya mitropolitiv Bukovini ta Dalmaciyi Teatri i muzika Dokladnishe Teatri Chernivciv Cherniveckij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Olgi Kobilyanskoyi U misti diyut 3 teatri Cherniveckij muzichno dramatichnij teatr imeni Olgi Kobilyanskoyi Cherniveckij akademichnij oblasnij teatr lyalok Muzichne zhittya mista predstavleno oblasnoyu filarmoniyeyu v yakij rozpochinali svij tvorchij shlyah narodni artisti Ukrayini Sofiya Rotaru Nazarij Yaremchuk Vasil Zinkevich Pavlo Dvorskij Liliya Sandulesa Ivo Bobul Anatolij Yevdokimenko chimalo zasluzhenih artistiv krayini U nash chas Chernivecka oblasna filarmoniya zi svoyim tvorchim skladom stoyit u pershih lavah providnih filarmonij Ukrayini v yakij zokrema funkcionuyut taki tvorchi kolektivi Zasluzhenij akademichnij Bukovinskij ansambl pisni i tancyu Ukrayini 1944 p Kamernij orkestr 1975 Koncertna grupa solistiv Muzichna prosvita 1953 Duet Pisanka 1990 Simfonichnij orkestr 1992 Akademichnij kamernij hor Chernivci 1993 Estradna grupa 1998 18 serpnya 1992 roku vidbulos urochiste vidkrittya Zalu organnoyi ta kamernoyi muziki prisvyachene 1 j richnici Dnya Nezalezhnosti Ukrayini Muzeyi Memorialnij muzej V Ivasyuka Chernivci slavlyatsya svoyimi muzeyami Cherniveckij krayeznavchij muzej vul O Kobilyanskoyi 28 najbilshe zibrannya materialiv i artefaktiv prirodi istoriyi ta kulturi Pivnichnoyi Bukovini kolekciya starodrukiv z unikalnoyu Ostrozkoyu bibliyeyu drukovanoyu Ivanom Fedorovim u 1581 r numizmatichna kolekciya yaka nalichuye ponad 3 tis monet cikava kolekciya zbroyi arheologichna kolekciya sho narahovuye ponad 12 tisyach muzejnih predmetiv Gordistyu muzeyu ye kolekciya tvoriv obrazotvorchogo ta dekorativno prikladnogo mistectva osnovu yakoyi skladayut ikoni XVI XVIII st roboti vidatnih bukovinskih mitciv Prirodnicha zbirka nalichuye majzhe 10 tisyach naturalnih zrazkiv opudala mokri preparati gerbarij entomologichni kolekciyi tosho Cherniveckij hudozhnij muzej Centralna pl 10 Sama sporuda maye hudozhnyu cinnist v yiyi oformlenni virtuozno poyednani skulptura zhivopis lipnina vitrazhi hudozhnij metal Zagalna kilkist eksponativ muzeyu perevishuye 8400 Tut stvoreno kolekciyu unikalnih bukovinskih narodnih obraziv ta ikon na skli XIX XX st bukovinskih narodnih kilimiv XIX XX st bukovinskih i guculskih pisanok a takozh zberigayutsya taki ridkisni pam yatki yak kompoziciya Strashnij sud bukovinski ikoni XVII XX st ta starodruki sered nih Apostol 1632 r V ekspoziciyi zhivopisu hudozhnogo muzeyu predstavleni zagalom ridkisni polotna yaki nalezhat penzlyam znanih bukovinskih malyariv sho pracyuvali perevazhno v klasichnij maneri Muzej istoriyi ta kulturi yevreyiv Bukovini Teatralna pl 10 Znahoditsya u kolishnomu Yevrejskomu narodnomu Domi nini Centralnij miskij palac kulturi Osnovnoyu koncepciyeyu muzeyu ye vidobrazhennya ta pidkreslennya harakternih ris same bukovinskogo yevrejstva bukovinskogo fenomena XIX pochatku XX storich na Bukovini yakij suttyevo vidriznyavsya vid fenomeniv susidnih galickogo bessarabskogo ta podilskogo yevrejstva Muzej bukovinskoyi diaspori vul Josipa Glavki 1 Cherniveckij oblasnij muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu vul Svitlovodska 2 arhitekturno landshaftnij kompleks yakij skladayetsya z pam yatok narodnoyi arhitekturi kincya XVIII pershoyi polovini XX st Prosto neba vidtvorene starodavnye bukovinske selo de mozhna oznajomitisya z narodnoyu arhitekturoyu ta pobutom bukovinciv riznih rajoniv ta etnografichnih grup Ekspoziciya muzeyu vklyuchaye blizko 35 sporud perevezenih iz riznih kutochkiv oblasti j vidtvorenih u pervisnomu viglyadi z vidpovidnim prirodnim otochennyam Literaturno memorialnij muzej Olgi Kobilyanskoyi vul Sofiyi Okunevskoyi 5 Literaturno memorialnij muzej Yuriya Fedkovicha pl Soborna 10 Memorialnij muzej Volodimira Ivasyuka vul Mayakovskogo 40 1 Muzej aviaciyi ta kosmonavtiki vul Golovna 220 Rozvagi i kino Kinoteatr Chernivci U veresni 2009 roku v Chernivcyah vidkrivsya centr rozvag Panorama Chernivci tut pracyuyut lodovij majdanchik bouling 2 bilyardni zali skeledrom zal lazernih boyiv kilka dityachih kimnat vidpochinku a takozh artkafe 2 kinoteatri odin iz nih formatu 5D ob yemne zobrazhennya sho vihodit za mezhi ekrana ta suprovodzhuyetsya specefektami Do poslug vidviduvachiv 17 zakladiv gromadskogo harchuvannya zi stravami kuhon vid narodnoyi bukovinskoyi do italijskoyi vinne podvir ya Cej kompleks otrimav svoyu nazvu cherez te sho z tretogo chetvertogo poverhiv u nomu vidkrivayetsya chudova panorama mista zvidki vidno vsi arhitekturni perlini stolici Bukovini v tomu chisli j universitet kolishnyu rezidenciyu bukovinskih mitropolitiv Stanom na pochatok 2024 roku v misti diyut 5 kinoteatriv kinopalac Chernivci u primishenni kolishnogo templyu miskoyi horalnoyi sinagogi kinoteatr imeni I Mikolajchuka slavetnij ukrayinskij aktor Ivan Mikolajchuk rodom z sela Chortoriya Vizhnickogo rajonu Cherniveckoyi oblasti palac kino imeni O Kobilyanskoyi 3D 3D kinoteatr SmartCinema u TRC DEPOt 7 zaliv 3D kinoteatr StarMax vul Golovna 119V 4 zali Festivali ta yarmarki U Chernivcyah shoroku provodyatsya kilka festivaliv ta yarmarkiv Sered nih Poetichnij festival Meridian Czernowitz Folklorno etnografichnij festival Bukovinska Malanka Etnoduhovnij festival Obnova fest Petrivskij yarmarok U Chernivcyah chasto provodyat riznogo rodu vistavki u muzeyah ta v Centri kulturi Vernisazh sho na vulici Ivana Franka Sport FK Bukovina predstavlyaye misto u Pershij lizi Chempionatu Ukrayini z futbolu Domashnoyu futbolnoyu arenoyu Bukovini ye odnojmennij stadion Okrim profesijnogo futbolnogo klubu v Chernivcyah takozh bazuyetsya nizka amatorskih komand yaki zmagayutsya u chempionati ta kubku Cherniveckoyi oblasti FK Fazenda FK Sadgora USK Dovbush U 2023 roci pislya majzhe 10 richnoyi perervi vidnovila svoye isnuvannya chernivecka volejbolna komanda Bukovina yaka ranishe mala nazvu Budivelnik Nini vona vistupaye u cholovichij Superlizi Ukrayini VK Bukovinka z Chernivciv vistupaye u zhinochij Superlizi vidpovidno Parki ta prirodno zapovidni ob yektiZhovna zelena CPKiV im T Shevchenka Parki Botanichnij sad Cherniveckogo nacionalnogo universitetu zagalnoderzhavnogo znachennya Cherniveckij dendropark zagalnoderzhavnogo znachennya Park imeni Tarasa Shevchenka Park Reformaciyi Zhovtnevij park im F Shillera park im Yu Fedkovicha park skver vul Kordubi park skver vul Stecenka park skver Soborna plosha Sadgirskij vul Pidkovi Landshaftni zakazniki Garyachij Urban i chastina Cecino zagalnoderzhavnogo znachennya Pam yatki prirodi Botanichni Bereka zvichajna Ginkgo dvolopateve Grupa ridkisnih derev vul Bukovinska Grupa ridkisnih derev vul Golovna Grupa ridkisnih derev vul Kurilska Grupa riznovidnostej ridkisnih derev Dibrova Dub krupnoplidnij Kedr yevropejskij vul Aksenina Kedr yevropejskij vul Strijska Lavr blagorodnij Magnoliya Sulanzha vul Aksenina Magnoliya Sulanzha vul Ukrayinska Magnoliya Sulanzha vul 28 Chervnya Psevdotsuga tisolista Skver iz riznovidnostyami ridkisnih derev vul L Ukrayinki Skver iz riznovidnostyami ridkisnih derev na rozi Universitetskoyi ta Kocyubinskogo Tuya zahidna Cheremha zvichajna Yalina kolyucha Gidrologichni Sadgirska mineralna Turizm ta ekskursiyiVprodovzh vikiv Chernivci sformuvalis yak misto z unikalnoyu riznostilovoyu arhitekturoyu bagatoyu kulturnoyu spadshinoyu i tolerantnoyu atmosferoyu Jogo planuvannya pri znachnih perepadah u relyefi stvoryuye rozmayittya krayevidiv obrij yakih uskladnyuyut kupoli hramiv riznih konfesij ta godinnikova vezha miskoyi ratushi Vgoru vid richki Prut tyagnutsya starovinni vulichki zvivisti zlamani krutimi povorotami Na pologij chastini shilu voni utvoryuyut gustu vulichnu merezhu prorizanu shirokimi magistralyami sho vedut do Centralnoyi ploshi Chernivciv Ekskursiya istorichnim seredmistyam avstrijskoyi dobi dast zmogu oznajomitisya z arhitekturnim ansamblem XIX pochatku XX stolit yakij vidomij svoyimi stilnimi secesijnimi budovami stvorenimi predstavnikami videnskoyi shkoli modernu Otto Vagnera Arhitekturnoyu perlinoyu Chernivciv po pravu vvazhayetsya ansambl kolishnoyi Rezidenciyi mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi vklyuchenij do spisku ob yektiv vsesvitnoyi kulturnoyi spadshini UNESCO Z Chernivciv mozhna zdijsniti cikavi zamiski ekskursiyi Nepodalik vid mista roztashovani 2 iz semi chudes Ukrayini Hotinska 70 km ta Kam yanec Podilska forteci 100 km a takozh perlina Ukrayinskih Karpat m Yaremche 130 km Na zahidnij okolici Chernivciv zalishilisya ruyini Cecinskoyi forteci U Chernivcyah ye blizko 20 goteliv zagalnoyu mistkistyu ponad 1300 misc yaki proponuyut nomeri vid ekonom klasu do lyuks apartamentiv Majzhe vsima gotelyami nadayutsya poslugi harchuvannya u vlasnih restoranah parkuvannya avtomobilya tosho U misti pracyuyut ponad 300 restoraniv bariv kafe ta picerij na bud yakij smak i gamanec vid zakladiv shvidkogo harchuvannya do restoraniv tradicijnoyi ukrayinskoyi ta vishukanoyi francuzkoyi kuhni U Chernivcyah ye ponad 700 magaziniv blizko desyati torgovelnih centriv a takozh odin iz najbilshih rinkiv zahidnoyi Ukrayini Kalinivskij de mozhna znajti bud yakij kram Muzichno dramatichnij teatr chislenni mistecki zakladi ta palaci kulturi filarmoniya kinoteatri nichni klubi i rozvazhalni kompleksi roblyat dozvillya chernivchan i gostej mista cikavim i nasichenim Populyarnim miscem vidpochinku doroslih i ditej ye centralnij park kulturi i vidpochinku Tut pracyuyut riznomanitni atrakcioni kafe bari tancyuvalnij majdanchik prosto neba litnij teatr vidkritij tenisnij kort tosho Chernivci u rejtingu za versiyeyu zhurnalu Fokus 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2019 2020 2021 3 5 1 4 4 13 2 4 20 10 8Arhitekturna spadshina mistaChernivci odne z nebagatoh mist Ukrayini yake po pravu vvazhayetsya perlinoyu arhitekturi Na derzhavnomu obliku v istorichnij chastini stolici Bukovini znahodyatsya 602 pam yatki arhitekturi 17 z yakih zagalnonacionalnogo znachennya Sered nih Sakralni sporudi Svyato Mikolayivskij sobor Rezidenciya Bukovinskih mitropolitiv najimpozantnisha sporuda Chernivciv pobudovana 1864 1882 cheskim arhitektorom Jozefom Glavkoyu z vikoristannyam form romanskoyi i vizantijskoyi arhitekturi ta motiviv ukrayinskogo narodnogo mistectva z 1956 tut mistitsya Cherniveckij nacionalnij universitet 28 chervnya 2011 roku na 35 j sesiyi komitetu Svitovoyi spadshini YuNESKO vklyuchena do spisku Svitovoyi spadshini Mikolayivska derev yana cerkva z 1607 restavrovana 1954 vul Sagajdachnogo 87a Derev yana Uspenska cerkva na Kalichanci 1783 vul Novouspenska 2 Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Gorecha 1767 r vul Troyanivska 1 Derev yana cerkva sv Spiridona 1715 r ta dzvinicya u kolishnomu prisilku Dolishni Sherivci vul Kvitkovskogo 11 pereosvyachena yak cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici ta svyatogo Antoniya Virmenska cerkva 1869 1875 arhitektor J Glavka sogodni zal organnoyi ta kamernoyi muziki a takozh vikoristovuyetsya dlya provedennya bogosluzhin i rodinnih urochistih zahodiv Derev yana Voznesenska cerkva ta dzvinicya kin XVII st u kolishnomu prisilku Garyachij Urban vul Borispilska 13 Kam yana cerkva svyatogo Yuriya na Gorechi 1767 v stili baroko Sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici UGKC 1821 u stili ampir dobudovana na pochatku XX stolittya u stili ukrayinskogo baroko kafedralnij Sobor Svyatogo Duha 1844 1864 arhitektori Ferdinand Royell i Jozef Glavka cerkva svyatoyi Paraskevi u psevdoromanskomu stili zakinchena 1862 arhitektor A Pavlovskij Sinagoga Boyaner Rebe Kostel Najsvyatishogo Sercya Isusa v neogotichnomu stili 1893 1894 Svyato Mikolayivska cerkva 1927 1939 v stili neorominesk z originalnimi kruchenimi banyami Svyato Troyicka cerkva na Klokuchci Cerkva Sv Antoniya UGKC na vul Kapelanska 31 Bazilika Vozdvizhennya Vsechesnogo Hresta 1787 1814 na vul Bethovena 4 5 Dokladnishe Sinagogi Chernivciv Sadgirska sinagoga Reformistska sinagoga Templ Velika sinagoga Chernivci Sinagoga Mordko i Taubi Korn Horalna sinagoga Bejt Ares Bejt Tfila Binyamin Sinagoga Boyaner Rebe Vulici ta ploshi Dokladnishe Vulici Chernivciv Plosha Filarmoniyi kolishnij gotel Bristol Kompleks Centralnoyi ploshi XIX HH st sogodni pl Centralna 2 3 4 5 6 7 8 9 Ansambl Teatralnoyi ploshi z miskim teatrom 1904 1905 arhitektori F Felner i G Gelmer u stili videnskogo baroko z elementami modernu teper muzichno dramatichnij teatr im O Kobilyanskoyi Torgovelno promislovoyu palatoyu nini golovnij korpus Bukovinskogo medichnogo universitetu Yevrejskim nini Centralnij palac kulturi ta Rumunskim narodnim domom nini garnizonnij Budinok oficeriv Kompleks Gerengasse XIX HH st sogodni vul O Kobilyanskoyi 1 57 4 44 Kompleks Gauptshtrasse XIX HH st sogodni vul Golovna 4 58 1 79 Budinki bliznyuki Inshi viznachni budivli Bukovinska oshadna kasa sogodni Cherniveckij hudozhnij muzej Centralna pl 10 Chernivecka ratusha z dvopoverhovoyu 45 metrovoyu vezheyu v stili ampir 1843 1847 arhitektor A Mikulich teper miska rada plosha Centralna 1 Muzichno dramatichnij teatr im O Kobilyanskoyi arh F Felner ta G Gelmer 1904 1905 r r plosha Teatralna 1 Palac Yusticiyi arh F Skovron 1904 1906 rr sogodni sporuda Oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi vul Grushevskogo 1 Budinok krajovogo uryadu Bukovini arhitektor fon Glaubic pri uchasti arh J Glavki 1871 1873 rr vul Popovicha 2 Budivlya zaliznichnogo vokzalu 1898 1909 v stili modern videnska secesiya Nimeckij narodnij dim 1905 1910 arhitektor G Frich vul Olgi Kobilyanskoyi 47 Budinok filarmoniyi 1887 v stili strimanogo klasicizmu plosha Filarmoniyi 10 Kompleks Cherniveckogo muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu XVII HH st vul Svitlovodska 2 Budinki bliznyuki vul Ivana Franka 1 3 Panorama Chernivciv Vulicya Mikoli Lisenka 4 Istorichna zabudova starogo mista ce cilisnij majzhe nedotorkanij ansambl XIX pochatku XX stolit U rozvitku arhitekturi Chernivciv XIX stolittya chitko vidilyayutsya dva periodi mezheyu yakih ye 1840 vi roki Pershij period harakterizuyetsya yak i v usij yevropejskij arhitekturi stijkim panuvannyam klasicizmu Pochinayuchi z 1840 h rokiv v obrazi deyakih sporud mista prostezhuyutsya risi pov yazani z vidhodom vid principiv klasicizmu i zvernennyam do arhitekturnih prijomiv italijskogo Renesansu Cej perehid proslidkovuyetsya u hudozhno estetichnomu obrazi miskoyi ratushi Chernivciv fasad sporudi virishenij u tradiciyah klasicizmu todi yak u vezhi proglyadayutsya renesansni motivi Iz seredini XIX stolittya v arhitekturi mista pochinayetsya drugij period yakij harakterizuyetsya panuvannyam eklektiki zokrema zapiznilogo klasicizmu neorenesansu ta neobaroko Najyaskravishoyu pam yatkoyu cogo periodu ye arhitekturnij ansambl Rezidenciyi pravoslavnih mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi zbudovanij u dusi eklektiki z perevazhannyam vizantijskogo ta romanskogo stiliv Tvorcem cogo simvolu mista buv vidatnij cheskij arhitektor Jozef Glavka Na zlami XIX HH st u yevropejskij arhitekturi zapanuvav stil modern yakij v Avstro Ugorshini do skladu yakoyi vhodila j Bukovina buv vidomij pid nazvoyu videnska secesiya Istorichne seredmistya Chernivciv prosto nemozhlivo uyaviti bez stilnih secesijnih budivel stvorenih za proyektami uchniv i poslidovnikiv vidatnogo avstrijskogo zodchogo Otto Vagnera Sered nih direkciya oshadnih kas zaliznichnij vokzal goteli Bristol i Zolotij lev ta bagato inshih sporud Pochinayuchi z 20 h rokiv XX st Chernivci zabudovuyutsya arhitekturoyu v stili ar deko i konstruktivizm Arhitekturnij ansambl Centralnoyi ploshi Centralna plosha Chernivciv Centr Chernivciv uosoblyuye Centralna plosha u minulomu majdan Rinok abo Ringplyac sho ye sercem mista os uzhe majzhe dva stolittya Ideya stvorennya ploshi zarodilas u samogo avstrijskogo cisarya Josifa II U 1787 r pid chas vidvidin Chernivciv vin zaproponuvav stvoriti na todishnij pivdennij okolici mista prostorij majdan de mozhna bulo b provoditi yarmarki i de pracyuvav bi rinok Vzhe prinajmni v pershi desyatilittya XIX st majdan nabuv statusu golovnogo pro sho zaznachiv u svoyemu shodenniku pid chas podorozhi mistom u serpni 1817 r cisar Franc I Arhitekturnij ansambl majdanu Rinok sho pochav formuvatisya na rubezhi XVIII XIX st stav uosoblyuvati nove oblichchya mista Odnak spravdi yevropejskogo viglyadu plosha nabula lishe pislya sporudzhennya tut u 40 h rokah XIX st ratushi yaka nazavzhdi zakripila za majdanom status centru Chernivciv j golovnogo oseredku miskogo zhittya Vona pobudovana v stili piznogo klasicizmu z visokoyu bashtoyu ta vnutrishnim dvorikom Sogodni z balkona bashti kozhnoyi dnini rivno o 12 j na vsi chotiri storoni mista lunaye melodiya Marichki yaku vigraye na trubi surmach u bukovinskomu narodnomu vbranni Vprodovzh 1900 1901 rr poruch iz ratusheyu postala impozantna tripoverhova sporuda direkciyi Bukovinskoyi oshadnoyi kasi u yakij sogodni mistitsya hudozhnij muzej Vona bula zvedena za proyektom talanovitogo uchnya Otto Vagnera videnskogo arhitektora Guberta Gessnera Cya budivlya mozhe vvazhatisya klasichnim zrazkom videnskoyi secesiyi odniyeyu z najvishukanishih pam yatok modernu sho zbereglisya u Centralno Shidnij Yevropi Arhitekturnij ansambl Teatralnoyi ploshi Teatralna plosha Chernivciv Yevrejskij narodnij dim Na pochatku avstrijskogo periodu tam de teper Teatralna plosha bula okolicya mista za yakoyu pochinavsya gustij lis U seredini XIX st na majdani torguvali zernom a piznishe riboyu tozh vin stav nazivatisya Ribnim Fishplyacom Aktivna zabudova ploshi rozpochalasya na pochatku XX st Perevtilennya ciyeyi mistechkovo bazarnoyi ploshi v impozantnij i stilnij yevropejskij majdan vidbulosya zavdyaki sporudzhennyu tut protyagom 1904 1905 rr novogo miskogo teatru Sporuda muzichno dramatichnogo teatru ye odniyeyu z najvidomishih pam yatok arhitekturi yaka prikrashaye misto Cherniveckij teatr tvorinnya znamenitoyi videnskoyi firmi Felnera i Gelmera Vin postav za yakihos dva roki i za arhitekturoyu ta inter yerom ne postupavsya pered najkrashimi teatrami Yevropi Pro ce vtilennya misteckih ambicij chernivchan garno vislovivsya avstrijskij publicist G Gajncen Cherniveckij teatr ce mriya z oksamitu i zolota sproyektovana videnskimi arhitektorami Gelmerom i Felnerom I vse zh yih zaprosili na robotu v Chernivci lishe pislya togo yak buli sporudzheni za yihnimi proyektami teatri u Vidni j Odesi Cherniveckij teatr to pam yatnik obiznanim iz kulturoyu chernivchanam yaki ponad use boyalis nabuti reputaciyi provinciyi i palko pragnuli ni v chomu ne postupatisya shanovnomu metropolyu Vidnyu Arhitekturnij ansambl Rezidenciyi mitropolitiv Kolishnya rezidenciya mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi Sered viznachnih pam yatok Chernivciv osoblive misce posidaye arhitekturnij ansambl Rezidenciyi pravoslavnih mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi pobudovanij na misci starogo yepiskopskogo palacu v 1864 1882 rr vklyuchenij do spisku ob yektiv vsesvitnoyi kulturnoyi spadshini UNESCO u chervni 2011 roku Nini tut roztashuvalis centralni korpusi Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha Mitropolicha rezidenciya z yavilasya zavdyaki zusillyam yepiskopa Yevgena Gakmana U 1863 r vin domigsya vid avstrijskogo cisarya dozvolu na sporudzhennya novoyi prostoroyi rezidenciyi gidnoyi stolici Bukovini Nastupnogo roku vladika Gakman uzhe zaklav narizhnij kamin u fundament majbutnoyi rezidenciyi Proyekt arhitekturnogo ansamblyu vikonav vidomij cheskij uchenij arhitektor akademik Jozef Glavka Vin sproyektuvav netradicijnij kompleks sporud u dusi eklektiki z perevazhannyam elementiv vizantijskogo ta romanskogo stiliv Cej proyekt neodnorazovo zajmav prizovi miscya na vidomih konkursah arhitektoriv i buv zokrema vidznachenij na Vsesvitnij vistavci u Parizhi Kompoziciya ansamblyu dosit skladna ale vidznachayetsya chitkistyu planuvannya Vona skladayetsya z troh monumentalnih sporud korpusiv golovnogo duhovnoyi seminariyi razom iz cerkvoyu Troh Svyatiteliv presviteriya Arhitekturnij ansambl vulici Olgi Kobilyanskoyi vulicya Olgi Kobilyanskoyi vul Kobilyanskoyi 36 Vulicya Olgi Kobilyanskoyi yedina u Chernivcyah pishohidna vulicya Data narodzhennya todishnoyi Molodiyivskoyi a piznishe Panskoyi vulici vidoma tochno v 1786 roci na rozi Centralnoyi ploshi ta teperishnoyi Kobilyanskoyi buv zakladenij pershij murovanij budinok a pered tim na jogo misci dovelosya vikorchuvati chimalo penkiv Na pochatku XX st starozhitni hatki buli vitisneni dvo i tripoverhovimi stilnimi kam yanicyami a samu vulicyu zabrukuvali She zhivi ti chernivchani kotri pam yatayut yak todishnyu Pansku dvirniki mili po kilka raziv na den vodoyu z milom a policiant primushuvav kozhnogo nechuparu z brudnim vzuttyam garno viterti nogi persh nizh stupiti na brukivku Pam yatniki mista Dokladnishe Pam yatniki Chernivciv Pam yatki arheologiyi nacionalnogo znachennya Chernivciv ta Pam yatki istoriyi miscevogo znachennya Chernivciv U Chernivcyah velike chislo monumentiv i skulptur deyaki z nih zbereglis she z periodu do Drugoyi Svitovoyi vijni Vidomi lyudiDokladnishe Pochesni gromadyani mista Chernivciv Vidatni vihidci i zhiteli mista dovoyennij 1941 period klasiki ukrayinskoyi literaturi Yurij Fedkovich 1834 1888 Ivan Franko 1856 1916 Olga Kobilyanska 1863 1942 avstrijskij ta rumunskij istorik Daniel Verenko 1847 1940 rumunskij pianist Karol Mikuli 1821 1892 vidatnij gromadsko politichnij diyach Bukovini Anton Kohanovskij 1817 1906 nimeckomovnij poet prozayik dramaturg perekladach zhurnalist aktor Georg Drozdovskij 1899 1987 nimeckij vijskovij diyach Evald Bur yan 1896 1981 vidatnij matematik Gans Gan 1879 1934 biohimik Ervin Chargaff 1905 2002 yevrejskij yidish pismennik Icik Manger 1901 1969 nimeckomovna poetesa Roza Auslender 1901 1988 nimeckomovnij poet Paul Celan 1920 1970 nimeckomovnij pismennik ta zhurnalist Gregor fon Reccori 1914 1998 yevrejskij pismennik Eliezer Shtejnbarg 1889 1932 rumunskij poet Mihaj Eminesku 1850 1889 pismennik ta publicist Karl Emil Francoz 1848 1904 poet ta perekladach Alfred Margul Shperber 1896 1967 tenor Jozef Shmidt 1904 1942 ekonomist zgodom ministr finansiv Avstriyi Jozef Shumpeter 1883 1950 ukrayinska poetesa Olga Terlecka 1921 1998 avstrijskij ta ukrayinskij vijskovij diyach sotnik nachalnik shtabu 11 toyi Strijskoyi brigadi UGA Bronislav Abel 1892 1960 lejtenant chetar komandir 4 yi sotni legionu USS Karatnickij Ivan 1889 1916 poruchnik Ukrayinskoyi galickoyi armiyi Kirstyuk Ivan Semenovich 1898 pislya 1966 Dubik Roman Boyevir ukrayinskij vijskovik komandir sotni u Bukovinskomu kureni UPA Imena na Aleyi zirok ta inshi vidomi vihidci i zhiteli mista pislyavoyennij period Aleya zirok na pl Teatralnij Bakaj Mikola Petrovich 2 03 1930 18 07 1998 ukrayinskij poet pisnyar Bezpolotova Valentina Volodimirivna 20 10 1920 14 10 1973 ukrayinska aktrisa Zasluzhena artistka URSR 1963 19 04 1930 8 05 2021 ukrayinskij muzikant Cimbalist Kerivnik ansamblyu Glinicki muzikanti Zasluzhenij pracivnik kulturi URSR 1981 Buzhinska Katerina Volodimirivna 13 08 1979 estradna spivachka Narodna artistka Ukrayini 2015 Borin Boris Abramovich 19 11 01 12 1899 09 02 1965 ukrayinskij rezhiser Narodnij artist URSR 1960 Bo bul Ivan Vasilovich Ivo Bobul 17 06 1953 estradnij spivak Narodnij artist Ukrayini 1998 Vasilko Vasil Stepanovich 26 03 07 04 1893 18 03 1972 ukrayinskij rezhiser aktor pedagog teatroznavec Narodnij artist SRSR 1944 Vorobkevich Sidir Ivanovich 5 17 05 1836 05 18 1903 ukrayinskij pismennik kompozitor dirigent pedagog Gavrilec Dmitro Grigorovich 29 11 1958 muzikant pedagog zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Gadenko Mar yan Illich 15 09 1955 ukrayinskij kompozitor poet pisnyar spivak narodnij artist Ukrayini televeduchij na Pershomu nacionalnomu telekanali Gajko Georgij Vasilovich 21 12 1936 ukrayinskij medik doktor medichnih nauk profesor akademik Nacionalnoyi akademiyi medichnih nauk Ukrayini direktor Institutu travmatologiyi ta ortopediyi Nacionalnoyi akademiyi medichnih nauk Ukrayini Galyabarda Stepan Petrovich 2 12 1951 poet pisnyar kulturnij diyach Gina Georgij Mikolajovich Yurij Gina 16 04 1932 ukrayinskij skripal dirigent kompozitor i pedagog Narodnij artist Ukrayini 2002 Gnatyuk Dmitro Mihajlovich 28 03 1925 29 4 2016 ukrayinskij opernij spivak i rezhiser Narodnij artist Ukrayini 1999 Geroj Socialistichnoyi Praci Dvorskij Pavlo Ananijovich 1 02 1953 ukrayinskij estradnij spivak poet i kompozitor Narodnij artist Ukrayini 1994 Dobryanskij Anatolij Mikolajovich 26 08 1935 04 03 2003 ukrayinskij poet literaturoznavec mistectvoznavec pedagog perekladach gromadskij diyach Dutkivskij Levko Tarasovich 9 04 1943 ukrayinskij kompozitor poet rezhiser Narodnij artist Ukrayini 1997 Elgiser Josip Mojsejovich 29 12 1929 pianist kompozitor koncertmejster muzichnij gromadskij diyach Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Zhukovskij Arkadij Ilarionovich 1922 2014 ukrayinskij istorik gromadskij i politichnij diyach Zatulovskij Leonid Borisovich 01 09 1935 muzikant kompozitor dirigent Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1999 Zinkevich Vasil Ivanovich 01 05 1945 ukrayinskij estradnij spivak Narodnij artist Ukrayini Zolotova Yevgeniya Borisivna 14 01 1928 ukrayinska aktrisa rezhiser pedagog profesor Narodna artistka Ukrayini 1998 Ivasyuk Volodimir Mihajlovich 04 03 1949 22 05 1979 ukrayinskij kompozitor poet folklorist Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini im T G Shevchenka Ilashuk Vasil Stepanovich 20 07 1963 prezident Nacionalnoyi telekompaniyi Ukrayini Narodnij artist Ukrayini 2007 Iskovich Lotockij Rostislav Dmitrovich 06 06 1947 ukrayinskij naukovec u galuzi mashinobuduvannya Doktor tehnichnih nauk profesor vidminnik osviti Ukrayini 2015 zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini 2018 Kostenyuk Dmitro Stepanovich 1989 2019 starshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Krizhanivskij Bogdan Volodimirovich 24 10 1894 20 04 1955 kompozitor dirigent pedagog Zasluzhenij artist Ukrayini Kushnirenko Andrij Mikolajovich 17 10 1933 11 01 2013 kompozitor horovij dirigent Narodnij artist Ukrayini Litvinchuk Anatolij Grigorovich 23 02 1935 11 08 1993 rezhiser Narodnij artist Ukrayini Loburak Volodimir Mikolajovich 23 10 1962 ukrayinskij estradnij spivak poet i kompozitor Uchasnik duetu Skrinya Zasluzhenij artist Ukrayini 2004 Loburak Mariya Mikolayivna 18 09 1955 ukrayinska estradna spivachka rezhiser pedagog Uchasnicya duetu Skrinya Zasluzhena artistka Ukrayini 2004 Majdanska Sofiya Vasilivna 7 09 1948 ukrayinska pismennicya Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Matios Mariya Vasilivna 19 12 1959 ukrayinska pismennicya Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Narodnij deputat Ukrayini Melnikov Volodimir Mikolajovich 14 09 1951 ukrayinskij pismennik kompozitor naukovec Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Melnichuk Svyatoslav Vasilovich 13 09 1926 6 06 2019 ukrayinskij gromadsko kulturnij diyach voyak UPA zasnovnik ta dirigent horu Gomin Bukovini spivzasnovnik tovaristva Prosvita im T Shevchenka zasnovnik i golova bratstva OUN UPA na Bukovini Mikolajchuk Ivan Vasilovich 15 06 1941 03 08 1987 ukrayinskij aktor rezhiser scenarist Zasluzhenij artist Ukrayini Mikolajchuk Mariya Yevgenivna 8 04 1941 ukrayinska aktrisa spivachka Narodna artistka Ukrayini Miskij Illya Mihajlovich 30 08 1920 26 11 2005 ukrayinskij skripal dirigent Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Mihnevich Petro Gerasimovich 9 21 10 1901 15 07 1993 ukrayinskij aktor Narodnij artist URSR 1957 Mozgovij Mikola Petrovich 1 09 1947 30 07 2010 ukrayinskij kompozitor i estradnij spivak Mihajlyuk Vasil Pilipovich 13 01 1929 02 05 2003 ukrayinskij kompozitor dirigent Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Muntyan Tetyana Stepanivna 7 03 1968 ukrayinska sportsmenka vistupala v strilbi z blochnogo luka zasluzhenij majster sportu Dvorazova chempionka svitu zi strilbi z luka Onchul Petro Yepifanovich 30 12 1936 ukrayinskij spivak pedagog Profesor Narodnij artist Ukrayini 1980 Pilat Andrij 23 05 1993 ukrayinskij hudozhnik abstrakcionist yakij vikonuye roboti tehnikoyu recycling art Prisyazhnyuk Artemij Vasilovich 14 09 1947 12 02 2017 ukrayinskij hudozhnik zhivopisec monumentalist Zasluzhenij hudozhnik Ukrayini 2009 Prodanchuk Mikola Georgijovich 6 12 1954 vchenij u galuzi toksikologiyi doktor medichnih nauk profesor zasluzhenij likar Ukrayini chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi medichnih nauk Ukrayini direktor Institutu ekogigiyeni i toksikologiyi im L I Medvedya Ministerstva ohoroni zdorov ya Ukrayini Radul Oksana Ivanivna 16 09 1977 estradna spivachka solistka Estradnogo orkestru Derzhavnoyi sluzhbi Ukrayini z nadzvichajnih situacij Ribachuk Marina Vasilivna ukrayinska hudozhnicya chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Rotaru Sofiya Mihajlivna 9 08 1947 viznachna estradna spivachka suchasnosti Narodna artistka SRSR Ukrayini Moldovi Brati Rusnaki Orest 1895 1960 i Denis 1901 1952 ukrayinski operni spivaki Sabadash Stepan Oleksijovich 5 06 1920 28 08 2006 ukrayinskij kompozitor i dirigent Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Narodnij artist Ukrayini Savchuk Yevgen Gerasimovich 10 02 1947 ukrayinskij horovij dirigent Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Narodnij artist Ukrayini Geroj Ukrayini Sandulesa Liliya Vasilivna 28 02 1958 estradna spivachka Narodna artistka Ukrayini 1996 Stankevich Stella Omelyanivna 04 07 1943 ukrayinska majstrinya dilovogo odyagu generalnij direktor TDV Trembita Tabachnik Yakiv Pinevich Yan Tabachnik 31 07 1945 ukrayinskij muzikant akordeonist Narodnij artist Ukrayini Talskij Rostislav Borisovich 25 01 1953 ukrayinskij biznesmen distrib yutor mecenat gromadskij diyach Tkach Mihajlo Mikolajovich 26 11 1932 04 04 2007 ukrayinskij poet pisnyar kinodramaturg perekladach Chlen NSPU Narodnij artist Ukrayini Sidi Tal 8 09 1912 17 08 1983 yevrejska aktrisa estradna spivachka Zasluzhena artistka URSR 1965 Stic Kulikovska Irina Stepanivna 27 10 1977 ukrayinska estradna spivachka liriko koloraturne soprano pedagog Zasluzhena artistka Ukrayini 2016 ru 26 11 1910 1985 teatralnij diyach administrator organizator misteckogo zhittya na Bukovini dzhazovij surmach zolota surma Izrayilyu Folvarochnij Vasil Ivanovich 7 09 1948 ukrayinskij pismennik Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Frederik Celnik 1885 1950 aktor rezhiser i kinoprodyuser Cibuh Valerij Ivanovich 25 01 1953 ukrayinskij partijnij gromadskij i derzhavnij diyach diplomat kandidat filosofskih nauk Shkurgan Andrij Semenovich 27 11 1961 ukrayinskij opernij spivak Zasluzhenij artist Ukrayini Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini im T G Shevchenka Shmidt Jozef 04 03 1904 16 11 1942 yevrejskij opernij spivak 25 01 1953 ukrayinskij biznesmen mecenat gromadskij diyach Zasluzhenij budivelnik Ukrayini 2018 Yanushevich Ganna Yakivna 27 12 1907 25 12 1983 ukrayinska aktrisa Narodna artistka Ukrayini Yaremchuk Nazarij Nazarovich 30 11 1951 30 06 1995 ukrayinskij estradnij spivak Narodnij artist URSR 1987 Yaremchuk Dmitro Nazarovich 19 02 1976 ukrayinskij estradnij spivak Zasluzhenij artist Ukrayini Yaremchuk Nazarij Nazarijovich 23 03 1977 ukrayinskij estradnij spivak kompozitor Zasluzhenij artist Ukrayini Yaremchuk Mariya Nazarivna 02 03 1993 ukrayinska estradna spivachka finalistka Yevrobachennya 2014 Uchasniki rosijsko ukrayinskoyi vijni vid 2014 roku Malanchuk Oleksandr Vasilovich 1997 2020 lejtenant ZSU zaginuv u boyu pri zahisti Vitchizni Sportsmeni ta sportsmenki Belavceva Nadiya Anatoliyivna 1993 ukrayinska gimnastka vosmirazova chempionka Ukrayini Majster sportu Ukrayini z hudozhnoyi gimnastiki Cikavi fakti pro mistoPam yatna moneta NBU nominalom 5 grn 600 rokiv mistu Chernivci Poshtova marka budivlya poshtamtu Chernivci centr najmenshoyi v Ukrayini oblasti yaka skladayetsya z dvoh istorichnih regioniv Pivnichnoyi Bukovini ta Bessarabiyi Pislya priyednannya Bukovini do Avstriyi misto otrimalo gerb yevropejskogo zrazka yakij pochali vikoristovuvati vid 1784 roku Na nomu bula zobrazhena vidkrita miska brama iz simoma zubcyami a nad nimi u dva ryadi visim kameniv ceglin U centri brami vmishenij avstrijskij gerb dvogolovij orel iz shitkom na grudyah Pid bramoyu perehresheni lavrovi gilki perev yazani strichkoyu Lyalkovij Teatr odna z najstarishih budivel v misti jogo pobuduvali z kaminnya kolishnoyi forteci na gori Cecino V Cherniveckomu nacionalnomu universiteti svogo chasu navchavsya Ivan Franko U 1890 1891 navchavsya u Cherniveckomu universiteti 8 j semestr neobhidnij dlya doktoratu V Chernivcyah narodilas gollivudska aktorka Mila Kunis Chernivci vhodyat u Podilsko Bukovinskij turistichnij klaster pid nazvoyu Podilsko Bukovinske namisto dlya populyarizaciyi turizmu ta zaluchennya investicij u misto takozh syudi hodyat mista Hotin ta Kam yanec Podilskij yaki formuyut umovne namisto na mapi SvitliniKafedralnij sobor Svyatogo Duha Uspenska cerkva Virmenska cerkva Cerkva Svyatih apostoliv Petra ta Pavla Bazilika Vozdvizhennya Vsechesnogo Hresta Cerkva Arhangeliv Mihayila ta Gavriyila Vulicya Golovna Budinok korabel Teatralna plosha Chernivciv Kolishnij Palac Yusticiyi Vulicya Olgi Kobilyanskoyi Pam yatnik cisaryu Francovi Josifu Rezidenciya Bukovinskih mitropolitiv Golovnij korpus Rezidenciya Bukovinskih mitropolitiv Presviterij Fotografiya Polskogo Domu Plosha Presvyatoyi MariyiPanorami ChernivciPanorama Chernivci stare mistoDiv takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Chernivci Pam yatki arheologiyi miscevogo znachennya Chernivciv Pam yatniki Chernivciv Bukovina Pivnichna Bukovina Kolomijskij rajon Chortkivskij rajon Kam yanec Podilskij rajon Vizhnickij rajon Dnistrovskij rajon Rumuniya Rumuniya MoldovaPrimitki Arhiv originalu za 22 chervnya 2012 Procitovano 16 serpnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 14 lipnya 2011 Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 Arhiv originalu za 14 serpnya 2019 Procitovano 14 serpnya 2019 Chernivci Istoriya i suchasnist C 15 Kaindl R F Kajndl R F Geschichte von Czernowitz von den altesten Zeiten bis zur Gegenwart Istoriya Chernivciv vid najdavnishih chasiv do sogodennya C 22 Chernivci Istoriya i suchasnist C 16 Chuchka P Slov yanski osobovi imena ukrayinciv istoriko etimologichnij slovnik Uzhgorod Lira 2011 S 358 359 Rihlo Petro 2003 ARHITEKTURNA SPADShINA ChERNIVCIV AVSTRIJSKOYi DOBI Materiali mizhnarodnoyi konferenciyi ukrayinskoyu Chernivci Zoloti litavri s 9 ISBN 966 8029 28 3 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Akty Zapadnoj Rossii SPb 1846 T 1 s 32 dokument 21 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR ot 9 avgusta 1944 goda Ob utochnenii naimenovanij gorodov Chernovicy Ukrainskoj SSR Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2021 Procitovano 7 grudnya 2021 8 chervnya 2017 Arhiv originalu za 3 serpnya 2017 Procitovano 3 serpnya 2017 Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 Baran V D KODIN arheologichna pam yatka 23 lyutogo 2015 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Starij Berladskij sh