Йозеф Шмідт (англ. Joseph Schmidt; 4 березня 1904 — 16 листопада 1942) — єврейський оперний співак (тенор).
Йозеф Шмідт | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 4 березня 1904[1][2][…] |
Місце народження | Давидівка, Сторожинецький повіт, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Дата смерті | 16 листопада 1942[1][2][…] (38 років) |
Місце смерті | d, Гінвіль |
Причина смерті | інфаркт міокарда |
Поховання | d[4][5] |
Роки активності | з 1924 |
Громадянство | Австро-Угорщина і Румунія |
Національність | євреї |
Професії | оперний співак, Хазан, кіноактор, актор |
Співацький голос | тенор |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | опера, Легка музика і релігійна музика |
josephschmidt-archiv.com | |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 4 березня 1904року в с. Давидени (нині Давидівка Сторожинецького району Чернівецької області). 1914 р. разом з батьками переїздить до Чернівців. Вчиться музичної грамоти у композитора А.Завуловича. Хлопчиком потрапив у хор Чернівецької Синагоги, яким керував великий педагог і знавець вокалу кантор Самуель Тандоштейн. Тут 12-річний Йозеф Шмідт вперше виступив публічно, а відтак — співав у хорі, запрошувався до участі в концертах гастролюючих німецьких оперних груп. 1918 р. вступив до гімназії, а 1922 р. відвідував лекції в торговій академії.
Його дядько Лео Енгель, багатий і розумний менеджер, привіз Йозефа у Берлін, де почався мистецький шлях артиста.
З приходом до влади фашизму змушений був емігрувати з Німеччини. Спочатку іммігрував до Відня (Австрія), а згодом до Парижа, однак після захоплення останнього фашистами був змушений покинути і його. Останнім місцем його проживання стала Швейцарія, де у маленькому готелі неподалік Цюриха, в приміщені ресторану у місті Вальдегг, після гострого запалення горла, помер від закупорки серцевого шлуночка. Сталось це неподалік табору для інтернованих, куди він був поміщений як єврейський втікач, 16 листопада 1942 р. На могилі співака викарбувані слова: «Зірка впала».
Творчість
У 1924—1926 рр. навчався у Віденській консерваторії та Берлінській академічній вищій музичній школі. 29 березня 1929 р. дебютував у ролі Васко де Гама в опері Д. Мейербура «Африканка» по берлінському радіо. Співав у Берлінській, Віденській, .
1933 року співак виїхав у тривале концертне турне по США, Мексиці, Кубі, Нідерландах, Бельгії. Того ж року дав два концерти у Чернівцях у залі Музичного товариства (тепер обласна філармонія).
Виконував оперні партії з «Аїди», «Євгеній Онєгін», «Втеча з Сералю», «Летючий голандець», «Трубадур», з маловідомої опери П. І. Чайковського «Черевички», соло тенора в симфонії «Фауст» Ф. Ліста. Увійшов до книги «Ми з опери», яка була надрукована у Мюнхені 1932 р.
Його порівнювали з геніальним Енріко Карузо. Співак також знімався у фільмах.
Фільми за участю Й. Шмідта
- Пісня крокує світом.
- Сьогодні найщасливіший день у моєму житті.
- Коли ти молодий, весь світ твій.
- Експрес любові.
- Зірка падає з неба.
Вшанування співака
У Відні є площа імені Йозефа Шмідта.
У Берліні його ім'ям названо вулицю й музичну школу; на будинку, де він жив, встановлено меморіальну дошку.
23 грудня 1990 р. клопотанням ентузіастів відродження єврейської культури, зокрема педагога Пінкаса Лутінгера, в кінотеатрі «Чернівці» — колишньому Темплі, центральній Синагозі міста, де започаткувався творчий злет співака, Йозефу Шмідту відкрито меморіальну дошку.
У 1992 р. відомий актор Альфред А. Фессбінд видав у Цюриху багатоілюстровану книгу про життя і творчу діяльність великого співака та актора «Йозеф Шмідт».
Восени 2000 р. на «Алеї зірок» у Чернівцях засяяла зірка Йозефа Шмідта.
У січні 2008 року в Тель-Авіві у сквері поблизу будівлі Опери коштом світового співтовариства буковинських євреїв було встановлено меморіальний камінь Й. Шмідту.
Про останні місяці життя Йозефа Шмідта у своєму романі «Співак» (2019) написав відомий швейцарський письменник Лукас Гартманн. В українському перекладі Юрія Сильвестрова твір вийшов 2021 року в чернівецькому видавництві «Книги–ХХІ».
Джерела
- // Буковина. Визначні постаті: 1774—1918: біогр. довідник /авт.-упоряд. О. М. Павлюк.- Чернівці, 2000. — С. 195—196.
- ШМІДТ Йозеф //Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник.- Чернівці: Видавничий дім "Букрек, 2005. — С. 300.
- ГУСАР Ю.Пісня і зірка Йозефа Шмідта // Гусар Ю. Зірки не гаснуть: худ-докум. розповіді про видатних митців Буковини, чиї імена занесені на «Алею зірок» у Чернівцях / Юхим Гусар.- Чернівці: Правдивий поступ, 2003.- С. 78-86.
- ЧЕХОВСЬКИЙ І. «Німецький Карузо» з Буковини: [Й. Шмідт]// Масан О. Чернівці (1408—1998): нариси з історії міста /, .- Чернівці, 1998. — С. 141—144.
- ГАНКІН Г."Я люблю вуха, які слухають мене": [про Й. Шмідта]//Буковина.- 1992.- 17 лист.
- ГУСАР Ю. Зірка Йозефа Шмідта / Юхим Гусар// Правдивий поступ.- 2004.- 20 лют.
- ГУСАР Ю. Йозеф Шмідт. Пісня і зірка «моцартівського» співака / Юхим Гусар// Вечірні Чернівці.- 2007.- 8 лют. (№ 6). — С.6.
- ГУСАР Ю. Пісня і зірка Йозефа Шмідта: [відкриття мемор.дошки 1990 р. у фоє кінотеатру «Чернівці»] / Юхим Гусар // Час 2000.- 2004.- 4 берез. (ч. 11).- С. 17.
- ГУСАР Ю. Пісня і зірка Йозефа Шмідта/ Юхим Гусар// Чернівці та чернівчани. — 2000.-1 груд.(№ 46).- С. 3.
- МАНЮТІН В. Пісня ходить по світу: [до 100-річчя від дня народж. Й.Шмідта] // Буковина. — 2004.- 3 берез.
- Финкель Е., Цукерман Р. Звезда Йозефа Шмидта не погасла // Хасед Шушана. — 2000.- № 8.- С. 5-6.
- ЧЕХОВСЬКИЙ І. Маленький чернівчанин із великим голосом // Свобода слова.- 2005. — 4 берез. (№ 10). — С. 17.
- 4 березня 105 років від дня народження єврейського співака Йозефа Шмідта (1904—1942) //Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2004 році): бібліогр.покажчик / авт.-уклад. О. О. Гаврилюк, Ю. В. Боганюк. — Чернівці: Книги — ХХІ. — С.63-66.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118759671 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- http://josephschmidt-archiv.com/#!/page_bio_f
- Loacker N., Hänsli C. Where Zurich Comes to Rest - The Cemeteries of the City of Zurich — Zürich: Orell Füssli, 1998. — S. 288. —
Посилання
- Йозеф Шмідт на kino-teatr.ru [ 12 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jozef Shmidt angl Joseph Schmidt 4 bereznya 1904 16 listopada 1942 yevrejskij opernij spivak tenor Jozef ShmidtOsnovna informaciyaData narodzhennya4 bereznya 1904 1904 03 04 1 2 Misce narodzhennyaDavidivka Storozhineckij povit Gercogstvo Bukovina Dolitavshina Avstro UgorshinaData smerti16 listopada 1942 1942 11 16 1 2 38 rokiv Misce smertid GinvilPrichina smertiinfarkt miokardaPohovannyad 4 5 Roki aktivnostiz 1924GromadyanstvoAvstro Ugorshina i RumuniyaNacionalnistyevreyiProfesiyiopernij spivak Hazan kinoaktor aktorSpivackij golostenorInstrumentivokal d Zhanriopera Legka muzika i religijna muzikajosephschmidt archiv com Fajli u Vikishovishi Pam yatna doshka u Berlini Mogila u CyurihuZhittyepisNarodivsya 4 bereznya 1904roku v s Davideni nini Davidivka Storozhineckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti 1914 r razom z batkami pereyizdit do Chernivciv Vchitsya muzichnoyi gramoti u kompozitora A Zavulovicha Hlopchikom potrapiv u hor Cherniveckoyi Sinagogi yakim keruvav velikij pedagog i znavec vokalu kantor Samuel Tandoshtejn Tut 12 richnij Jozef Shmidt vpershe vistupiv publichno a vidtak spivav u hori zaproshuvavsya do uchasti v koncertah gastrolyuyuchih nimeckih opernih grup 1918 r vstupiv do gimnaziyi a 1922 r vidviduvav lekciyi v torgovij akademiyi Jogo dyadko Leo Engel bagatij i rozumnij menedzher priviz Jozefa u Berlin de pochavsya misteckij shlyah artista Z prihodom do vladi fashizmu zmushenij buv emigruvati z Nimechchini Spochatku immigruvav do Vidnya Avstriya a zgodom do Parizha odnak pislya zahoplennya ostannogo fashistami buv zmushenij pokinuti i jogo Ostannim miscem jogo prozhivannya stala Shvejcariya de u malenkomu goteli nepodalik Cyuriha v primisheni restoranu u misti Valdegg pislya gostrogo zapalennya gorla pomer vid zakuporki sercevogo shlunochka Stalos ce nepodalik taboru dlya internovanih kudi vin buv pomishenij yak yevrejskij vtikach 16 listopada 1942 r Na mogili spivaka vikarbuvani slova Zirka vpala TvorchistU 1924 1926 rr navchavsya u Videnskij konservatoriyi ta Berlinskij akademichnij vishij muzichnij shkoli 29 bereznya 1929 r debyutuvav u roli Vasko de Gama v operi D Mejerbura Afrikanka po berlinskomu radio Spivav u Berlinskij Videnskij 1933 roku spivak viyihav u trivale koncertne turne po SShA Meksici Kubi Niderlandah Belgiyi Togo zh roku dav dva koncerti u Chernivcyah u zali Muzichnogo tovaristva teper oblasna filarmoniya Vikonuvav operni partiyi z Ayidi Yevgenij Onyegin Vtecha z Seralyu Letyuchij golandec Trubadur z malovidomoyi operi P I Chajkovskogo Cherevichki solo tenora v simfoniyi Faust F Lista Uvijshov do knigi Mi z operi yaka bula nadrukovana u Myunheni 1932 r Jogo porivnyuvali z genialnim Enriko Karuzo Spivak takozh znimavsya u filmah Filmi za uchastyu J ShmidtaPisnya krokuye svitom Sogodni najshaslivishij den u moyemu zhitti Koli ti molodij ves svit tvij Ekspres lyubovi Zirka padaye z neba Vshanuvannya spivakaU Vidni ye plosha imeni Jozefa Shmidta U Berlini jogo im yam nazvano vulicyu j muzichnu shkolu na budinku de vin zhiv vstanovleno memorialnu doshku 23 grudnya 1990 r klopotannyam entuziastiv vidrodzhennya yevrejskoyi kulturi zokrema pedagoga Pinkasa Lutingera v kinoteatri Chernivci kolishnomu Templi centralnij Sinagozi mista de zapochatkuvavsya tvorchij zlet spivaka Jozefu Shmidtu vidkrito memorialnu doshku U 1992 r vidomij aktor Alfred A Fessbind vidav u Cyurihu bagatoilyustrovanu knigu pro zhittya i tvorchu diyalnist velikogo spivaka ta aktora Jozef Shmidt Voseni 2000 r na Aleyi zirok u Chernivcyah zasyayala zirka Jozefa Shmidta U sichni 2008 roku v Tel Avivi u skveri poblizu budivli Operi koshtom svitovogo spivtovaristva bukovinskih yevreyiv bulo vstanovleno memorialnij kamin J Shmidtu Pro ostanni misyaci zhittya Jozefa Shmidta u svoyemu romani Spivak 2019 napisav vidomij shvejcarskij pismennik Lukas Gartmann V ukrayinskomu perekladi Yuriya Silvestrova tvir vijshov 2021 roku v cherniveckomu vidavnictvi Knigi HHI Dzherela Bukovina Viznachni postati 1774 1918 biogr dovidnik avt uporyad O M Pavlyuk Chernivci 2000 S 195 196 ShMIDT Jozef Bogajchuk M A Literatura i mistectvo Bukovini v imenah slovnik dovidnik Chernivci Vidavnichij dim Bukrek 2005 S 300 GUSAR Yu Pisnya i zirka Jozefa Shmidta Gusar Yu Zirki ne gasnut hud dokum rozpovidi pro vidatnih mitciv Bukovini chiyi imena zaneseni na Aleyu zirok u Chernivcyah Yuhim Gusar Chernivci Pravdivij postup 2003 S 78 86 ChEHOVSKIJ I Nimeckij Karuzo z Bukovini J Shmidt Masan O Chernivci 1408 1998 narisi z istoriyi mista Chernivci 1998 S 141 144 GANKIN G Ya lyublyu vuha yaki sluhayut mene pro J Shmidta Bukovina 1992 17 list GUSAR Yu Zirka Jozefa Shmidta Yuhim Gusar Pravdivij postup 2004 20 lyut GUSAR Yu Jozef Shmidt Pisnya i zirka mocartivskogo spivaka Yuhim Gusar Vechirni Chernivci 2007 8 lyut 6 S 6 GUSAR Yu Pisnya i zirka Jozefa Shmidta vidkrittya memor doshki 1990 r u foye kinoteatru Chernivci Yuhim Gusar Chas 2000 2004 4 berez ch 11 S 17 GUSAR Yu Pisnya i zirka Jozefa Shmidta Yuhim Gusar Chernivci ta chernivchani 2000 1 grud 46 S 3 MANYuTIN V Pisnya hodit po svitu do 100 richchya vid dnya narodzh J Shmidta Bukovina 2004 3 berez Finkel E Cukerman R Zvezda Jozefa Shmidta ne pogasla Hased Shushana 2000 8 S 5 6 ChEHOVSKIJ I Malenkij chernivchanin iz velikim golosom Svoboda slova 2005 4 berez 10 S 17 4 bereznya 105 rokiv vid dnya narodzhennya yevrejskogo spivaka Jozefa Shmidta 1904 1942 Pam yatajmo Znamenni ta pam yatni dati Bukovini v 2004 roci bibliogr pokazhchik avt uklad O O Gavrilyuk Yu V Boganyuk Chernivci Knigi HHI S 63 66 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118759671 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 http josephschmidt archiv com page bio f Loacker N Hansli C Where Zurich Comes to Rest The Cemeteries of the City of Zurich Zurich Orell Fussli 1998 S 288 ISBN 3 280 02809 4 d Track Q72d Track Q85097517d Track Q1511140d Track Q88074d Track Q119846940PosilannyaJozef Shmidt na kino teatr ru 12 bereznya 2013 u Wayback Machine ros