Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Округ | |
| Коронний край | Герцогство Буковина |
| Країна |  Австро-Угорщина |
| Центр | Сторожинець |
| Створений | 1850 |
| Площа | 962 км² (1910) |
| Населення | 69 288 (1910) |
 | |
| Найбільші міста | Сторожинець |
Сторожине́цький повіт (нім. Bezirk Storozynetz) — адміністративна одиниця у складі Герцогства Буковина (1849-1918). Адміністративний центр — місто Сторожинець.
Розташування
Сторожинецький повіт розташовувався в центрі Герцогства Буковина. На півночі межував з Вашківецьким повітом, на сході — Чернівецьким і Серетським, на півдні — Радівецьким, на заході — Вижницьким.
За часів Австро-Угорщини
У 1849 Буковинський округ було відокремлено від Королівства Галичини та Володимирії зі статусом коронного краю — Герцогство Буковина.
Після адміністративної реформи 1850 року (з чотирьох повітів та окремого околу) (було утворено 15 повітів), зокрема й Сторожинецький (шляхом відокремлення східних околів Вижницький повіту Буковинського округу).
В результаті адміністративної реформи 1865-1867 Сторожинецький повіт зберіг свій статус, і з розширеною територією залишався одним з 11 повітів герцогства.
Станом на 1868 рік Вижницький повіт складався з населених пунктів судових повітів Станівці (налічував 33 811 жителів, 7,53 миль) та Сторожинець (36 577 жителів, 16,8 миль). Однак 1 жовтня 1903 року судовий повіт Станівці був переданий у новоутворений Вашківецький повіт.
У Сторожинецькому повіті в 1869 році проживало 54 344 особи, до 1900 року чисельність населення зросла до 80 100 осіб. Серед населення в 1900 р. було 31 308 русинів-українців (39,1 %), 15 219 осіб розмовляли німецькою (19 %), 28 030 румунською (35 %) та 2 435 іншою мовою (3 %). Повіт у 1900 р. займав площу 1152,31 км², включав два судові округи з 38 гмінами (самоврядними громадами) та 31 фільварок.
Повіт за переписом 1910 року налічував 29 населені пункти, об'єднані у 27 гмін (самоврядних громад) та в один судовий повіт. Площа повіту становила 962 км², проживали 69 288 осіб. За віросповіданням: 9 058 римо-католиків, 1 948 греко-католиків, 6 вірмено-католиків, 48 999 православних, 676 лютеранів, 38 липованів і 8 558 юдеїв. За національністю: 13 819 німців, 17 чехів-моравців-словаків, 3 997 поляків, 17 845 українців, 33 469 румунів, 141 чужоземець. Щодо чисельності румунського населення 1910 року історики зауважили його завищення румунською владою внаслідок «значної фальсифікації перепису 1910 року».
| Рік | Жителі | Німецькомовні | Україномовні | Румунськомовні | Інші мови |
|---|---|---|---|---|---|
| 1869 | 54.344 | ||||
| 1880 | 61.344 | 7.682 | 22.919 | 29.388 | 1.262 |
| 1890 | 70.641 | 11.291 | 26.584 | 30.670 | 2.028 |
| 1900 | 80.100 | 15.219 | 31.308 | 28.030 | 2.435 |
| 1910 | 69.288 | 13.819 | 17.845 | 33.469 | 4.155 |
Самоврядні громади на 1910 рік
Судовий повіт Сторожинець
Судовий повіт Чудин
Перша світова війна
Під час Першої світової війни територія повіту неодноразово займалася російськими військами. Протягом цього часу повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда»).
Після падіння Австро-Угорщини
3 листопада 1918 року у Чернівцях відбулось, організоване Українським Крайовим Комітетом Буковини, велелюдне (понад 10 тисяч учасників) Буковинське віче, що ухвалило рішення про возз'єднання Північної Буковини із ЗУНР та подальшу злуку з УНР у соборну Україну.
6 листопада 1918-го року останній Буковинський крайовий президент граф Йозеф фон Ездорф офіційно передав владу у (повітах) де переважна більшість мешканців становили русини (зокрема Сторожинецькому) представнику УНРади Омеляну Поповичу.
Передбачалося збереження Сторожинецького повіту у складі утвореного Чернівецького округу ЗУНР.
Однак Румунське королівство, спираючись на шовіністичні кола серед лідерів місцевої румунської громади, скориставшись відведенням українських військових частин на польський фронт, розпочала військову операцію, підсумком якої стала анексія всієї території краю.
З 1919 року Сторожинецький повіт (як й інші (повіти)) було реорганізовано в жудець, який до 1925 року зберігався у тих самих межах.
Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., жудець Сторожинець був розширений за рахунок ліквідованих жудеців (повністю) та (частково).
Примітки
- Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. Jahrgang 1868, XLI. Stück, Nr. 101: Verordnung vom 10. Juli 1868, die Durchführung des Gesetzes vom 19. Mai 1868 (Reichs-Gesetz-Blatt Nr. 44) in Böhmen, Dalmatien, Oesterreich unter und ob der Enns, Steiermark, Kärnthen, Bukowina, Mähren, Schlesien, Tirol und Vorarlberg, Istrien, Görz und Gradiska betreffend.
- Reichsgesetzblatt für die im Reichsrath vertretenen Königreiche und Länder 1903, LXXXVIII. Stück, Nr. 182: „Kundmachung des Ministeriums des Innern, betreffend die Errichtung einer Bezirkshauptmannschaft in Waszkoutz am Czeremosz in der Bukowina“
- Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern - Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. Mit 6 Kartogrammen - Tabelle I.
- Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
- Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2022. Процитовано 27 листопада 2019.
- Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 402
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Storozhineckij povit Okrug Koronnij kraj Gercogstvo Bukovina Krayina Avstro Ugorshina Centr Storozhinec Stvorenij 1850 Plosha 962 km 1910 Naselennya 69 288 1910 Najbilshi mista Storozhinec Storozhine ckij povit nim Bezirk Storozynetz administrativna odinicya u skladi Gercogstva Bukovina 1849 1918 Administrativnij centr misto Storozhinec RoztashuvannyaStorozhineckij povit roztashovuvavsya v centri Gercogstva Bukovina Na pivnochi mezhuvav z Vashkiveckim povitom na shodi Cherniveckim i Seretskim na pivdni Radiveckim na zahodi Vizhnickim Za chasiv Avstro UgorshiniU 1849 Bukovinskij okrug bulo vidokremleno vid Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi zi statusom koronnogo krayu Gercogstvo Bukovina Pislya administrativnoyi reformi 1850 roku z chotiroh povitiv ta okremogo okolu bulo utvoreno 15 povitiv zokrema j Storozhineckij shlyahom vidokremlennya shidnih okoliv Vizhnickij povitu Bukovinskogo okrugu V rezultati administrativnoyi reformi 1865 1867 Storozhineckij povit zberig svij status i z rozshirenoyu teritoriyeyu zalishavsya odnim z 11 povitiv gercogstva Stanom na 1868 rik Vizhnickij povit skladavsya z naselenih punktiv sudovih povitiv Stanivci nalichuvav 33 811 zhiteliv 7 53 mil ta Storozhinec 36 577 zhiteliv 16 8 mil Odnak 1 zhovtnya 1903 roku sudovij povit Stanivci buv peredanij u novoutvorenij Vashkiveckij povit U Storozhineckomu poviti v 1869 roci prozhivalo 54 344 osobi do 1900 roku chiselnist naselennya zrosla do 80 100 osib Sered naselennya v 1900 r bulo 31 308 rusiniv ukrayinciv 39 1 15 219 osib rozmovlyali nimeckoyu 19 28 030 rumunskoyu 35 ta 2 435 inshoyu movoyu 3 Povit u 1900 r zajmav ploshu 1152 31 km vklyuchav dva sudovi okrugi z 38 gminami samovryadnimi gromadami ta 31 filvarok Povit za perepisom 1910 roku nalichuvav 29 naseleni punkti ob yednani u 27 gmin samovryadnih gromad ta v odin sudovij povit Plosha povitu stanovila 962 km prozhivali 69 288 osib Za virospovidannyam 9 058 rimo katolikiv 1 948 greko katolikiv 6 virmeno katolikiv 48 999 pravoslavnih 676 lyuteraniv 38 lipovaniv i 8 558 yudeyiv Za nacionalnistyu 13 819 nimciv 17 chehiv moravciv slovakiv 3 997 polyakiv 17 845 ukrayinciv 33 469 rumuniv 141 chuzhozemec Shodo chiselnosti rumunskogo naselennya 1910 roku istoriki zauvazhili jogo zavishennya rumunskoyu vladoyu vnaslidok znachnoyi falsifikaciyi perepisu 1910 roku Rik Zhiteli Nimeckomovni Ukrayinomovni Rumunskomovni Inshi movi 1869 54 344 1880 61 344 7 682 22 919 29 388 1 262 1890 70 641 11 291 26 584 30 670 2 028 1900 80 100 15 219 31 308 28 030 2 435 1910 69 288 13 819 17 845 33 469 4 155Samovryadni gromadi na 1910 rikSudovij povit Storozhinec Storozhinec Bobivci Broskivci Novi Broskivci Stari Zhadova Jordaneshti Karapchiv nad Seretom Komarivci Komarivci Sloboda Panka Prosikuryani Ropcha Sucheveni Sudovij povit Chudin Chudej Baniliv nad Seretom Budenic Davideni Idzheshti Korchivci Krasna Ilski Krasna Putna Krasnoshora Nova Krasnoshora Stara Kupka Petrivci nad Seretom ChireshPersha svitova vijnaPid chas Pershoyi svitovoyi vijni teritoriya povitu neodnorazovo zajmalasya rosijskimi vijskami Protyagom cogo chasu povitom keruvav priznachenij okupacijnoyu vladoyu namisnik nachalnik uezda Pislya padinnya Avstro UgorshiniAdministrativno teritorialnij podil Korolivstva Rumuniya 1919 1925 3 listopada 1918 roku u Chernivcyah vidbulos organizovane Ukrayinskim Krajovim Komitetom Bukovini velelyudne ponad 10 tisyach uchasnikiv Bukovinske viche sho uhvalilo rishennya pro vozz yednannya Pivnichnoyi Bukovini iz ZUNR ta podalshu zluku z UNR u sobornu Ukrayinu 6 listopada 1918 go roku ostannij Bukovinskij krajovij prezident graf Jozef fon Ezdorf oficijno peredav vladu u povitah de perevazhna bilshist meshkanciv stanovili rusini zokrema Storozhineckomu predstavniku UNRadi Omelyanu Popovichu Peredbachalosya zberezhennya Storozhineckogo povitu u skladi utvorenogo Cherniveckogo okrugu ZUNR Odnak Rumunske korolivstvo spirayuchis na shovinistichni kola sered lideriv miscevoyi rumunskoyi gromadi skoristavshis vidvedennyam ukrayinskih vijskovih chastin na polskij front rozpochala vijskovu operaciyu pidsumkom yakoyi stala aneksiya vsiyeyi teritoriyi krayu Z 1919 roku Storozhineckij povit yak j inshi poviti bulo reorganizovano v zhudec yakij do 1925 roku zberigavsya u tih samih mezhah Vidpovidno do zakonu vid 14 chervnya 1925 r zhudec Storozhinec buv rozshirenij za rahunok likvidovanih zhudeciv povnistyu ta chastkovo Dokladnishe Storozhinec zhudec PrimitkiReichs Gesetz Blatt fur das Kaiserthum Oesterreich Jahrgang 1868 XLI Stuck Nr 101 Verordnung vom 10 Juli 1868 die Durchfuhrung des Gesetzes vom 19 Mai 1868 Reichs Gesetz Blatt Nr 44 in Bohmen Dalmatien Oesterreich unter und ob der Enns Steiermark Karnthen Bukowina Mahren Schlesien Tirol und Vorarlberg Istrien Gorz und Gradiska betreffend Reichsgesetzblatt fur die im Reichsrath vertretenen Konigreiche und Lander 1903 LXXXVIII Stuck Nr 182 Kundmachung des Ministeriums des Innern betreffend die Errichtung einer Bezirkshauptmannschaft in Waszkoutz am Czeremosz in der Bukowina Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Mit 6 Kartogrammen Tabelle I Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung PDF Arhiv originalu PDF za 25 sichnya 2022 Procitovano 27 listopada 2019 Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Osterreichs nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 Seite 402