Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бобі́вці — село в Україні, у Сторожинецькій міській громаді Чернівецькому районі Чернівецької області.
| село Бобівці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Чернівецький район |
| Громада | Сторожинецька міська громада |
| Облікова картка | Бобівці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1421 |
| Населення | ▼1852(2001) 2332(1930) |
| Поштовий індекс | 59013 |
| Телефонний код | +380 3735 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°15′50″ пн. ш. 25°41′16″ сх. д. / 48.26389° пн. ш. 25.68778° сх. д.Координати: 48°15′50″ пн. ш. 25°41′16″ сх. д. / 48.26389° пн. ш. 25.68778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 241 м |
| Водойми | річка Глиниця |
| Найближча залізнична станція | Сторожинець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 59013, Чернівецька обл., Сторожинецький р-н, с. Бобівці |
| Карта | |
  Бобівці | |
 Бобівці | |
| Мапа | |
Географія
Розташований за 14 км на північ від Сторожинця та 37 км від обласного центру м. Чернівці. Через село протікає річка Глиниця (права притока Пруту). Найближча залізнична станція — Сторожинець.
Історія
Село розташоване в межах Прут-Сіретського межиріччя обабіч невеликої річки Глиниці, яка ділить його майже навпіл. Територія пронизана ярами та балками, має складний передгірський рельєф.
У листі польського князя було записано про заснування в 1421 році села Бобівці[]. За місцевими переказами назва села Бобівці виникла від того, що з давніх-давен в селі вирощували у великій кількості біб та вівці. За іншою версією походження назви села — колись тут проживав чоловік на ім'я Бобирло.
За переказами на місці сучасного села ще 300 років тому був густий непрохідний ліс, але згодом тут почали оселятися втікачі з Галичини та Бессарабії. Перша хата була побудована в районі Старого кута. Всі ліси вирубувалися, засівалися ділянки землі. Але й досі існує дуб, який за переказами зберігся ще з 1709 року[].
У січні 1775 року імперія Габсбургів після військового конфлікту між Туреччиною та Росією (1768—1774) отримала Буковину, на той час частину території Молдови. Після анексії в різні періоди село Бобівці входило до дистрикту Буковина, Буковинського округу Королівства Галичини та Володимирії, герцогства Буковина.
З 28 листопада 1918 року по 1940 рік село входило до складу Румунії, жудець Сторожинець. У той час більшість населення складали українці. За спогадами Собко Леонтіни Олексіївни (1921 рік народження) на горбі в центрі села стояв маєток пана Медведецького. Йому належали до 700 га лісу і до 300 га найкращої родючої землі.
Після пакту Молотова — Ріббентропа (1939 р.) Північна Буковина була анексована СРСР 28 червня 1940 р. В період 1941—1944 рр. вона знову ввійшла до Румунії, а у 1944 році знову зайнята СРСР.
За документами архів Сторожинецького райвоєнкомату у Другій світовій війні брали участь 78 жителів села, з них загинуло 51 чоловік. Багатьох учасників війни нагороджено орденами та медалями.У 1965 році в центрі було встановлено обеліск слави воїнам, які загинули під час війни{джерело}}.
Село Бобівці складається з шести кутів: Старий Кут, Козаки, Романка та Голий горб, Вівтар, Селище та Григорі.
Старий кут За переказами Старий Кут, найперший з усіх кутів села Бобівці, утворився після поселення там чоловіка на ім'я Бобирло. Він вирубав невелику ділянку лісу і збудував собі дім.
Кут Козаки За словами Собко Леонтіни Олексіївни ще в 1783 році там, де тепер розташований кут Козаки, першими жителями були дійсно козаки, які переселилися сюди після зруйнування Запорізької Січі. Вони перші побудували два будинки. На цьому куті проживає велика кількість людей із прізвищами Козак.
Кути Романка та Голий горб Назва походить від першого жителя - чоловіка на ім'я Роман із своїми синами. За спогадами Козака Тодора Миколайовича (1908 р.) назва кута Голий горб пішла від того, що на цій місцевості усі горби були голими: не росла навіть трава, хоча кругом були ліси.
Кут Селище Цей кут, заснований вже на початку XX століття, простягається на три кілометри на північний захід. Першим його поселенцем став Жалоба Іван Миколайович. Кут Селище відомий ще тим, що на перехресті дороги, що веде на Вівтар, колись була митниця (рогатка), яку утримувала родина євреїв. До тепер на цьому роздоріжжі стоїть як пам'ятник кам'яний хрест.
Кут Вівтар За словами Савчук Катерини Георгіївни (1913 р.н.) за легендою колись на цьому куті була церква. Там і зараз є криниця з цілющою водою, яку люди на свято Івана Купала поки зійде сонце набирають. У цій церкві був дуже гарний вівтар звідки і пішла назва. До сьогодні на хуторі Вівтар існує Капличка та дзвіниця, освячена на Івана Хрестителя 7 липня. Біля стін каплички б'є джерело із землі.
Кут Григорі Історично найсучасніший кут, який є центром села. Назва походить від імені чоловіка Григорій, який перший тут поселився.
Населення
Мовний склад населення за даними переписів 1930 та 2001 року:
| Рік перепису | Всього, чол | українська | румунська | російська | їдиш | німецька | польська | чеська, словацька | білоруська | не відповіли |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1930 | 2332 | 1328 | 578 | 326 | 38 | 32 | 28 | 1 | - | 1 |
| 1930, % | 56,95 | 24,79 | 13,98 | 1,63 | 1,37 | 1,20 | 0,04 | - | 0,04 | |
| 2001, % | 1852 | 99,35 | 0,05 | 0,49 | - | - | - | - | 0,05 | - |
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії:
| Рік перепису | Всього, чол | українці | румуни | росіяни | євреї | німці | поляки | чехи, словаки | угорці | не відповіли |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1930 | 2332 | 1103 | 1097 | 43 | 35 | 20 | 28 | 1 | 1 | 1 |
Промисловість
В селі з 30 березня 1947 року до середини 90-х років існував колгосп «Нове життя». За ним було закріплено — 2052 га земель, у тому числі орної — 701 га, лісу — 227 га. Вирощували зернові культури та буряки, займались тваринництвом, а також була розвинута промисловість. А саме 2 цехи з виготовлення продукції для потреб електрогрупи. Повний цикл деревообробної переробки, пилорама. Працював великий сувенірний цех, на якому виготовляли шкатулки та багато іншого, консервний завод.
Сьогодні значна частина бобівчан — безробітні, працюють в домашніх господарствах. У селі вирощують городину[].
Освіта
На початку XX століття у селі була не одна школа, а у різні часи по дві-три, на різних кутах. У 1920 р. громадою села було побудовано дерев'яне приміщення на чотири класних кімнати і будинок з трьох кімнат для директора. У цій школі навчалося більше 100 учнів і працювало два вчителі. Викладання велося на румунській мові. В одному класі навчалися діти різного віку.
Протягом 1930—1939 років директором школи був Смоленський та його дружина Ріка. Є відомості, що у той період вчителі Е. Жуковський та О. К. Ластівка.
Цурик Домніка Григорівна (1922 р.н.) згадує що на Старому Куті була державна школа, у якій навчалося всього 60 дітей. Писали тоді ще луфком (олівцем), а один раз на тиждень — чорнилом. До 1940 року навчання велося румунською мовою.
У період з 1940—1944 рр. у районі створювалися початкові, неповні середні та середні школи, хати-читальні. На цей час у селі було 3 початкові школи, 11 вчителів, 112 учнів охоплені навчанням. Із встановленням радянської влади на Буковині у селі відкрили семирічну школу з українською мовою навчання, яка була підпорядкована . Навчання у школі проводилося у дві, а то й три зміни. З 1948 року директором школи був Мандибура М. Й. У 1952 році в селі за рахунок колгоспу «Нове життя» було побудовано нове приміщення школи на 8 класних кімнат. Пізніше біля нього добудували ще 2 приміщення на 5 класних кімнат. Педагогічний колектив нараховував 20-25 вчителів.
У 1954 році рішенням Чернівецького обласного виконкому депутатів трудящих за № 231/10 від 30.03. 1954 року семирічна школа реорганізована у загальноосвітню трудову політехнічну школу. У 1960-х роках у школі уже навчалося близько 300 учнів, працювала шкільна їдальня, діяв шкільний інтернат, спортивна кімната, фізичний та хіміко-біологічний кабінети, бібліотека, майстерня, спортивний та географічний майданчики, пришкільна ділянка площею 1,5 га. (Із історичної довідки, 1971 рік.)
У різний час директорами школи працювали: Пилипенко, Летвінов; завучами: Омельченко Н. П., Модус П. П., Мельник М. С., Солярик В.С, Самолова, Никифору І. П., Данилюк Л. М., Дубчак Г.І, Хоменко Г. М., Лучишин Є. М., Цуркан С. В.
У 1981 р. здано в дію нове сучасне типове триповерхове приміщення школи. Обладнані усі предметні кабінети, шкільна бібліотека, їдальня, спортивний зал, тир, комп'ютерний клас із 11 персональних комп'ютерів, актовий зал, майстерні.
З 15 жовтня 2013 року функціонує Бобовецький НВК.
Архітектурні пам'ятки
https://ridni.org/catalog/Бобівці?year=1880 До архітектурних пам'яток належить сімейний склеп родини пана Медведецького, збудований біля сільської церкви у 1622 році у вигляді каплиці, під якою розміщений склеп, де стоять 4 гроби. https://castles.com.ua/bobesti.html В центрі Бобівців на правому березі річки Глиниця в урочищі Григори — знахідки скіфського часу[].
Також у селі є пам'ятний знак, який встановлений вбитим у 1943 році євреям Бобівців і Старих Бросківців.
На сільському цвинтарі знаходиться пам'ятний обеліск з десятками імен загиблих воїнів німецькою мовою, встановлений у 1917 році Москалюк Марією як згадка про загиблих воїнів у І світовій війні.
Пам'ятник воїнам-односельчанам, які загинули у ІІ світовій війні.
На території села є церква Успіння Пресвятої Богородиці 1883 р. та дзвіниця, яку освятили ще 19 столітті на Першу Богородицю 28 серпня.
З давніх часів існує Капличка на хуторі Вівтар 1884 р. та дзвіниця, яка освячена на Івана Хрестителя 7 липня. Біля стін каплички б'є джерело із землі.
Відкрито пам'ятний знак «Небесній Сотні», обладнано майданчик[].
Відомі постаті
- — науковець, лікар, доцент. Викладач Івано-Франківського медичного університету. Автор понад 100 наукових праць.
- Бурятинський Петро Омелянович — педагог, громадський діяч. Почесний ветеран України. Кавалер ордена «За заслуги».
- Данилюк Сергій Леонідович — Перший заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Доктор технічних наук, професор. Кавалер ордена "За заслуги" ІІІ ступеня
- Жалоба Валерій Михайлович ( Zhaloba Valeriy Mykhaylovych );— науковець. Автор понад 58 наукових праць, з них 39 патентів на корисну модель, 6 інформаційних листків та наукові статті збірниках ВАКу. Викладач та аспірант. Наукова тема: "Систе́ма нульово́го обробі́тку ґру́нту також відома як No-Till ". Державний службовець, громадський діяч .
https://ridni.org/karta/жалоба
- Жалоба Михайло Ілларіонович ( Zhaloba Mykhaylo Illarionovych );— делегат IV з'їзду колгоспників м. Москва 1988 р., механізатор, член виконкому Бобівецької с/р. (*2 листопада 1944, Бобівці, нині Сторожинецький район, Чернівецька область, Україна) — українець, громадський діяч, Ветеран праці України.
- Іфтемічук Василь Степанович — науковець, має наукові праці. Викладач Буковинської медичної академії. Лауреат премій імені Дмитра Загула та Тараса Мельничука.
- Собко Микола Степанович — член політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода», перший заступник начальника Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, депутат Чернівецької міської ради, директор департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради.
- Токарюк Михайло Іванович — «Заслужений журналіст України», заступник редактора газети «Буковина», автор однотомного видання «Язлина, Козаки та де твоя колиска» (штрихи до родинного дерева).
- Федорович Франц Карлович — депутат Чернівецької обласної ради V та VI скликань. Голова Чернівецького обласного благодійного фонду допомоги дітям, хворим на рак та лейкемію «Подаруй дитині життя», з 2009 р. — почесний Президент Фонду. Заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації. Голова Сторожинцької РДА.
- Цурик Євген Іванович — академік Лісівничої академії наук України, професор кафедри лісової таксації та лісовпорядкування Національного лісотехнічного університету України, доктор сільськогосподарських наук.
Примітки
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 лютого 2020.
- Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 23 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2008. Процитовано 29 січня 2009.
- . Департамент освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації. 15 жовтня 2013. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
- . База патентів України. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 16 лютого 2020.
Посилання
- . Територіальні громади Чернівецької області. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
- . Територіальні громади Чернівецької області. Кухарук Л. М. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
- . Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
- Старі фото Бобівців[недоступне посилання з червня 2019]
- Bobowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 257. (пол.)
- Bobowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 168. (пол.)
- . ROMÂNIA în imagini de ieri şi azi. 29.08.2015. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 16 лютого 2020.
- . Замки і храми України. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 16 лютого 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bobi vci selo v Ukrayini u Storozhineckij miskij gromadi Cherniveckomu rajoni Cherniveckoyi oblasti selo BobivciKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonGromada Storozhinecka miska gromadaOblikova kartka Bobivci Osnovni daniZasnovane 1421Naselennya 1852 2001 2332 1930 Poshtovij indeks 59013Telefonnij kod 380 3735Geografichni daniGeografichni koordinati 48 15 50 pn sh 25 41 16 sh d 48 26389 pn sh 25 68778 sh d 48 26389 25 68778 Koordinati 48 15 50 pn sh 25 41 16 sh d 48 26389 pn sh 25 68778 sh d 48 26389 25 68778Serednya visota nad rivnem morya 241 mVodojmi richka GlinicyaNajblizhcha zaliznichna stanciya StorozhinecMisceva vladaAdresa radi 59013 Chernivecka obl Storozhineckij r n s BobivciKartaBobivciBobivciMapaGeografiyaRoztashovanij za 14 km na pivnich vid Storozhincya ta 37 km vid oblasnogo centru m Chernivci Cherez selo protikaye richka Glinicya prava pritoka Prutu Najblizhcha zaliznichna stanciya Storozhinec IstoriyaSelo roztashovane v mezhah Prut Siretskogo mezhirichchya obabich nevelikoyi richki Glinici yaka dilit jogo majzhe navpil Teritoriya pronizana yarami ta balkami maye skladnij peredgirskij relyef U listi polskogo knyazya bulo zapisano pro zasnuvannya v 1421 roci sela Bobivci dzherelo Za miscevimi perekazami nazva sela Bobivci vinikla vid togo sho z davnih daven v seli viroshuvali u velikij kilkosti bib ta vivci Za inshoyu versiyeyu pohodzhennya nazvi sela kolis tut prozhivav cholovik na im ya Bobirlo Za perekazami na misci suchasnogo sela she 300 rokiv tomu buv gustij neprohidnij lis ale zgodom tut pochali oselyatisya vtikachi z Galichini ta Bessarabiyi Persha hata bula pobudovana v rajoni Starogo kuta Vsi lisi virubuvalisya zasivalisya dilyanki zemli Ale j dosi isnuye dub yakij za perekazami zberigsya she z 1709 roku dzherelo U sichni 1775 roku imperiya Gabsburgiv pislya vijskovogo konfliktu mizh Turechchinoyu ta Rosiyeyu 1768 1774 otrimala Bukovinu na toj chas chastinu teritoriyi Moldovi Pislya aneksiyi v rizni periodi selo Bobivci vhodilo do distriktu Bukovina Bukovinskogo okrugu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi gercogstva Bukovina Z 28 listopada 1918 roku po 1940 rik selo vhodilo do skladu Rumuniyi zhudec Storozhinec U toj chas bilshist naselennya skladali ukrayinci Za spogadami Sobko Leontini Oleksiyivni 1921 rik narodzhennya na gorbi v centri sela stoyav mayetok pana Medvedeckogo Jomu nalezhali do 700 ga lisu i do 300 ga najkrashoyi rodyuchoyi zemli Pislya paktu Molotova Ribbentropa 1939 r Pivnichna Bukovina bula aneksovana SRSR 28 chervnya 1940 r V period 1941 1944 rr vona znovu vvijshla do Rumuniyi a u 1944 roci znovu zajnyata SRSR Za dokumentami arhiv Storozhineckogo rajvoyenkomatu u Drugij svitovij vijni brali uchast 78 zhiteliv sela z nih zaginulo 51 cholovik Bagatoh uchasnikiv vijni nagorodzheno ordenami ta medalyami U 1965 roci v centri bulo vstanovleno obelisk slavi voyinam yaki zaginuli pid chas vijni dzherelo Selo Bobivci skladayetsya z shesti kutiv Starij Kut Kozaki Romanka ta Golij gorb Vivtar Selishe ta Grigori Starij kut Za perekazami Starij Kut najpershij z usih kutiv sela Bobivci utvorivsya pislya poselennya tam cholovika na im ya Bobirlo Vin virubav neveliku dilyanku lisu i zbuduvav sobi dim Kut Kozaki Za slovami Sobko Leontini Oleksiyivni she v 1783 roci tam de teper roztashovanij kut Kozaki pershimi zhitelyami buli dijsno kozaki yaki pereselilisya syudi pislya zrujnuvannya Zaporizkoyi Sichi Voni pershi pobuduvali dva budinki Na comu kuti prozhivaye velika kilkist lyudej iz prizvishami Kozak Kuti Romanka ta Golij gorb Nazva pohodit vid pershogo zhitelya cholovika na im ya Roman iz svoyimi sinami Za spogadami Kozaka Todora Mikolajovicha 1908 r nazva kuta Golij gorb pishla vid togo sho na cij miscevosti usi gorbi buli golimi ne rosla navit trava hocha krugom buli lisi Kut Selishe Cej kut zasnovanij vzhe na pochatku XX stolittya prostyagayetsya na tri kilometri na pivnichnij zahid Pershim jogo poselencem stav Zhaloba Ivan Mikolajovich Kut Selishe vidomij she tim sho na perehresti dorogi sho vede na Vivtar kolis bula mitnicya rogatka yaku utrimuvala rodina yevreyiv Do teper na comu rozdorizhzhi stoyit yak pam yatnik kam yanij hrest Kut Vivtar Za slovami Savchuk Katerini Georgiyivni 1913 r n za legendoyu kolis na comu kuti bula cerkva Tam i zaraz ye krinicya z cilyushoyu vodoyu yaku lyudi na svyato Ivana Kupala poki zijde sonce nabirayut U cij cerkvi buv duzhe garnij vivtar zvidki i pishla nazva Do sogodni na hutori Vivtar isnuye Kaplichka ta dzvinicya osvyachena na Ivana Hrestitelya 7 lipnya Bilya stin kaplichki b ye dzherelo iz zemli Kut Grigori Istorichno najsuchasnishij kut yakij ye centrom sela Nazva pohodit vid imeni cholovika Grigorij yakij pershij tut poselivsya NaselennyaMovnij sklad naselennya za danimi perepisiv 1930 ta 2001 roku Rik perepisu Vsogo chol ukrayinska rumunska rosijska yidish nimecka polska cheska slovacka biloruska ne vidpovili1930 2332 1328 578 326 38 32 28 1 11930 56 95 24 79 13 98 1 63 1 37 1 20 0 04 0 042001 1852 99 35 0 05 0 49 0 05 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku u Rumuniyi Rik perepisu Vsogo chol ukrayinci rumuni rosiyani yevreyi nimci polyaki chehi slovaki ugorci ne vidpovili1930 2332 1103 1097 43 35 20 28 1 1 1PromislovistV seli z 30 bereznya 1947 roku do seredini 90 h rokiv isnuvav kolgosp Nove zhittya Za nim bulo zakripleno 2052 ga zemel u tomu chisli ornoyi 701 ga lisu 227 ga Viroshuvali zernovi kulturi ta buryaki zajmalis tvarinnictvom a takozh bula rozvinuta promislovist A same 2 cehi z vigotovlennya produkciyi dlya potreb elektrogrupi Povnij cikl derevoobrobnoyi pererobki pilorama Pracyuvav velikij suvenirnij ceh na yakomu vigotovlyali shkatulki ta bagato inshogo konservnij zavod Sogodni znachna chastina bobivchan bezrobitni pracyuyut v domashnih gospodarstvah U seli viroshuyut gorodinu dzherelo OsvitaNa pochatku XX stolittya u seli bula ne odna shkola a u rizni chasi po dvi tri na riznih kutah U 1920 r gromadoyu sela bulo pobudovano derev yane primishennya na chotiri klasnih kimnati i budinok z troh kimnat dlya direktora U cij shkoli navchalosya bilshe 100 uchniv i pracyuvalo dva vchiteli Vikladannya velosya na rumunskij movi V odnomu klasi navchalisya diti riznogo viku Protyagom 1930 1939 rokiv direktorom shkoli buv Smolenskij ta jogo druzhina Rika Ye vidomosti sho u toj period vchiteli E Zhukovskij ta O K Lastivka Curik Domnika Grigorivna 1922 r n zgaduye sho na Staromu Kuti bula derzhavna shkola u yakij navchalosya vsogo 60 ditej Pisali todi she lufkom olivcem a odin raz na tizhden chornilom Do 1940 roku navchannya velosya rumunskoyu movoyu U period z 1940 1944 rr u rajoni stvoryuvalisya pochatkovi nepovni seredni ta seredni shkoli hati chitalni Na cej chas u seli bulo 3 pochatkovi shkoli 11 vchiteliv 112 uchniv ohopleni navchannyam Iz vstanovlennyam radyanskoyi vladi na Bukovini u seli vidkrili semirichnu shkolu z ukrayinskoyu movoyu navchannya yaka bula pidporyadkovana Navchannya u shkoli provodilosya u dvi a to j tri zmini Z 1948 roku direktorom shkoli buv Mandibura M J U 1952 roci v seli za rahunok kolgospu Nove zhittya bulo pobudovano nove primishennya shkoli na 8 klasnih kimnat Piznishe bilya nogo dobuduvali she 2 primishennya na 5 klasnih kimnat Pedagogichnij kolektiv narahovuvav 20 25 vchiteliv U 1954 roci rishennyam Cherniveckogo oblasnogo vikonkomu deputativ trudyashih za 231 10 vid 30 03 1954 roku semirichna shkola reorganizovana u zagalnoosvitnyu trudovu politehnichnu shkolu U 1960 h rokah u shkoli uzhe navchalosya blizko 300 uchniv pracyuvala shkilna yidalnya diyav shkilnij internat sportivna kimnata fizichnij ta himiko biologichnij kabineti biblioteka majsternya sportivnij ta geografichnij majdanchiki prishkilna dilyanka plosheyu 1 5 ga Iz istorichnoyi dovidki 1971 rik U riznij chas direktorami shkoli pracyuvali Pilipenko Letvinov zavuchami Omelchenko N P Modus P P Melnik M S Solyarik V S Samolova Nikiforu I P Danilyuk L M Dubchak G I Homenko G M Luchishin Ye M Curkan S V U 1981 r zdano v diyu nove suchasne tipove tripoverhove primishennya shkoli Obladnani usi predmetni kabineti shkilna biblioteka yidalnya sportivnij zal tir komp yuternij klas iz 11 personalnih komp yuteriv aktovij zal majsterni Z 15 zhovtnya 2013 roku funkcionuye Boboveckij NVK Arhitekturni pam yatkiSvyato Uspenska cerkva u Bobivcyah https ridni org catalog Bobivci year 1880 Do arhitekturnih pam yatok nalezhit simejnij sklep rodini pana Medvedeckogo zbudovanij bilya silskoyi cerkvi u 1622 roci u viglyadi kaplici pid yakoyu rozmishenij sklep de stoyat 4 grobi https castles com ua bobesti html V centri Bobivciv na pravomu berezi richki Glinicya v urochishi Grigori znahidki skifskogo chasu dzherelo Takozh u seli ye pam yatnij znak yakij vstanovlenij vbitim u 1943 roci yevreyam Bobivciv i Starih Broskivciv Na silskomu cvintari znahoditsya pam yatnij obelisk z desyatkami imen zagiblih voyiniv nimeckoyu movoyu vstanovlenij u 1917 roci Moskalyuk Mariyeyu yak zgadka pro zagiblih voyiniv u I svitovij vijni Pam yatnik voyinam odnoselchanam yaki zaginuli u II svitovij vijni Na teritoriyi sela ye cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1883 r ta dzvinicya yaku osvyatili she 19 stolitti na Pershu Bogorodicyu 28 serpnya Z davnih chasiv isnuye Kaplichka na hutori Vivtar 1884 r ta dzvinicya yaka osvyachena na Ivana Hrestitelya 7 lipnya Bilya stin kaplichki b ye dzherelo iz zemli Vidkrito pam yatnij znak Nebesnij Sotni obladnano majdanchik dzherelo Vidomi postati naukovec likar docent Vikladach Ivano Frankivskogo medichnogo universitetu Avtor ponad 100 naukovih prac Buryatinskij Petro Omelyanovich pedagog gromadskij diyach Pochesnij veteran Ukrayini Kavaler ordena Za zaslugi Danilyuk Sergij Leonidovich Pershij zastupnik Golovi Derzhavnoyi sluzhbi Ukrayini z nadzvichajnih situacij Doktor tehnichnih nauk profesor Kavaler ordena Za zaslugi III stupenya Zhaloba Valerij Mihajlovich Zhaloba Valeriy Mykhaylovych naukovec Avtor ponad 58 naukovih prac z nih 39 patentiv na korisnu model 6 informacijnih listkiv ta naukovi statti zbirnikah VAKu Vikladach ta aspirant Naukova tema Siste ma nulovo go obrobi tku gru ntu takozh vidoma yak No Till Derzhavnij sluzhbovec gromadskij diyach https ridni org karta zhaloba Zhaloba Mihajlo Illarionovich Zhaloba Mykhaylo Illarionovych delegat IV z yizdu kolgospnikiv m Moskva 1988 r mehanizator chlen vikonkomu Bobiveckoyi s r 2 listopada 1944 Bobivci nini Storozhineckij rajon Chernivecka oblast Ukrayina ukrayinec gromadskij diyach Veteran praci Ukrayini Iftemichuk Vasil Stepanovich naukovec maye naukovi praci Vikladach Bukovinskoyi medichnoyi akademiyi Laureat premij imeni Dmitra Zagula ta Tarasa Melnichuka Sobko Mikola Stepanovich chlen politichnoyi partiyi Vseukrayinske ob yednannya Svoboda pershij zastupnik nachalnika Derzhavnoyi ekologichnoyi inspekciyi u Cherniveckij oblasti deputat Cherniveckoyi miskoyi radi direktor departamentu mistobudivnogo kompleksu ta zemelnih vidnosin Cherniveckoyi miskoyi radi Tokaryuk Mihajlo Ivanovich Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini zastupnik redaktora gazeti Bukovina avtor odnotomnogo vidannya Yazlina Kozaki ta de tvoya koliska shtrihi do rodinnogo dereva Fedorovich Franc Karlovich deputat Cherniveckoyi oblasnoyi radi V ta VI sklikan Golova Cherniveckogo oblasnogo blagodijnogo fondu dopomogi dityam hvorim na rak ta lejkemiyu Podaruj ditini zhittya z 2009 r pochesnij Prezident Fondu Zastupnik golovi Cherniveckoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Golova Storozhinckoyi RDA Curik Yevgen Ivanovich akademik Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini profesor kafedri lisovoyi taksaciyi ta lisovporyadkuvannya Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Ukrayini doktor silskogospodarskih nauk Primitki Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 lyutogo 2020 Recensămantul general al populației Romaniei din 1930 Procitovano 23 zhovtnya 2018 rum fr Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2008 Procitovano 29 sichnya 2009 Departament osviti i nauki Cherniveckoyi oblderzhadministraciyi 15 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2020 Procitovano 16 lyutogo 2020 Baza patentiv Ukrayini Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2019 Procitovano 16 lyutogo 2020 Posilannya Teritorialni gromadi Cherniveckoyi oblasti Arhiv originalu za 16 lyutogo 2020 Procitovano 16 lyutogo 2020 Teritorialni gromadi Cherniveckoyi oblasti Kuharuk L M Arhiv originalu za 16 lyutogo 2020 Procitovano 16 lyutogo 2020 Istoriko krayeznavchij portret Cherniveckoyi oblasti Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 16 lyutogo 2020 Stari foto Bobivciv nedostupne posilannya z chervnya 2019 Bobowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 257 pol Bobowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 168 pol ROMANIA in imagini de ieri si azi 29 08 2015 Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 16 lyutogo 2020 Zamki i hrami Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2019 Procitovano 16 lyutogo 2020