Сторожинéць місто в Україні в Чернівецькому районі Чернівецької області важливий історичний осередок Буковини Центр Стор

48°09′35″ пн. ш. 25°42′54″ сх. д. / 48.15972° пн. ш. 25.71500° сх. д.Координати: 48°09′35″ пн. ш. 25°42′54″ сх. д. / 48.15972° пн. ш. 25.71500° сх. д.

Висота над рівнем моря

366 м

Водойма

р. Серет, Дубовець

Назва мешканців

сторожинча́нин
сторожинча́нка
сторожинча́ни

День міста

третя неділя травня

Відстань

Найближча залізнична станція

Сторожинець

До обл./респ. центру

- автошляхами

23,6 км

До Києва

- автошляхами

545 км

Міська влада

Адреса

59000, м. Сторожинець, вул. Грушевського, буд. 6

Вебсторінка

Сторожицька міська рада

Сторожинець у Вікісховищі

Мапа
Сторожинець

Харчова і лісова промисловість; лісовий технікум.

Місто Сторожинець, після Чернівців, одне з найбільших, найгарніших, найбагатших на визначні місця куточків області. Сторожинець — справжнє місто-сад. На одного мешканця тут в середньому припадає понад сорок квадратних метрів зелених насаджень. Цей квітучий районний центр вабить гостей тінистими парками і садами, прямими вулицями, гарними, ошатними будівлями, пам'ятниками.

Гордістю Сторожинця є державний дендропарк, який розташований на території лісового технікуму. Тут росте до 1200 видів дерево-чагарникової рослинності. Крім цього, є розсадник площею 5 гектарів, два штучні ставки, альпінарій, ботанічний майданчик.

Назва мовами народів, які тут жили

їд. סטראזשניץ‎ — Строжніц
нім. Storoschynez
угор. Storojineti
рум. Storojineţ
словац. Storozynetz
пол. Storożyniec

Географія

Місто розташоване біля підніжжя Карпат над річкою Серетом (а також Дубовець), на українсько-румунському етнічному кордоні. Відстань до облцентру становить близько 23 км і проходить автошляхом Р62.

Клімат

Сторожинець має помірно-континентальний клімат, характерний для Центральної та Східної Європи. Крім того, річну погоду можна описати короткою весною, зазвичай помірно теплим літом, а також тривалою осінню та зимою.

Історія

Сторожинець вперше згаданий у грамоті молдавського господаря Романа ІІ з 1448 року, як сторожовий пост на Сереті. Першими мешканцями поселення були лісоруби. Наступного разу Сторожинець згадується у 1476 році, як власність молдавського феодала Тодорахі Сорочану.

В 1774 році Австро-Угорщина прилучила до себе Буковину, а з нею — Сторожинеччину. Початок нового століття став початком великих змін, масово прибували австрійці, німці. Почали діяти школи з німецькою, румунською, та українською мовами викладання.

З другої половини XIX століття почалось швидке зростання населення міста з прибуттям у місто євреїв. З'їжджаються угорські та румунські комерсанти, судові й банківські чиновники, більшість з яких були євреями. Будуються цегельний і лісопильний заводи, ґуральня, залізнична лінія Глибока — Сторожинець — Берегомет. 1854 року Сторожинець отримав статус міста, тоді ж було утворено Сторожинецький повіт у складі Герцогства Буковина. До кінця ХІХ століття і на початку ХХ століття місто було населене в основному євреями.

1900 року в греко-католицькому храмі міста відслужив службу відомій епіскоп, а пізніше – митрополит української греко-католицької церкві Андрій Шептицький. У 1903 році у Сторожинці відкрито приватну гімназію. 21 травня 1904 року Сторожинець отримав статус повітового міста. Торгівля, індустрія, сільське господарство, наука, освіта і культура розвивалися високими темпами. Але почалася Перша світова війна, яка закінчилася для краю новим статусом: Північна Буковина стала частиною королівської Румунії. У 1921 році офіційною стала одна мова — румунська, а українську мову заборонено.

Меморіал, присвячений містянам-жертвам Голокосту (Холон, Ізраїль)

У 1940 році 28 червня Північна Буковина була зайнята радянськими військами. А вже 5 липня 1941 року вулицями Сторожинця проходили війська нацистської Німеччини і Румунії. Місто стало центром однойменного румунського повіту. У 1941—1943 роках усе єврейське населення міста було знищено або заслано у концтабори Трансністрії. Після румунсько-німецької окупації Сторожинець був захоплений військами ЧА Першого Українського фронту в березні 1944 року.

2 червня 1957 року розпочалося видання районної газети українською та румунською мовами.

Станом на 1989 рік основою економіки міста були харчова та деревообробна промисловість.

З 24 серпня 1991 року Сторожинець входить до складу незалежної України.

2000 року споруджено греко-католицьку церкву Різдва Пресвятої Богородиці.

29 вересня 2016 року шляхом об'єднання Сторожинецької міської ради та сільських рад, місто стало адміністративним центром — Сторожинецької міської громади.

Населення

У 1975 році чисельність населення становила 11 600 мешканців.

У січні 1989 року чисельність населення становила 14 500 осіб.

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність	Відсоток
українці	74,31%
румуни	17,23%
росіяни	4,91%
поляки	2,20%
молдовани	0,49%
білоруси	0,20%
німці	0,11%
вірмени	0,10%
інші/не вказали	0,45%

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	11 763	81,00%
Румунська	1 663	11,45%
Російська	953	6,56%
Польська	116	0,80%
Вірменська	9	0,06%
Білоруська	3	0,02%
Німецька	3	0,02%
Інші/Не вказали	13	0,09%
Разом	14 523	100%

Румунський перепис 1930 року

Румунський перепис 1930 року
Етнічна приналежність	Населення	Відсоток від загальної кількості населення
румуни	3,390	38.98%
євреї	2,480	28.52%
поляки	1,017	11.69%
Русини/Українці	853	9.81%
німці	655	7.53%
РАЗОМ:	8,695	100%

Освіта

Загальноосвітні навчальні заклади міста Сторожинець

Назва	Адреса
Сторожинецька ЗОШ І-ІІІ ст. № 1	м. Сторожинець, Видинівського, 1
Сторожинецька гімназія № 1	м. Сторожинець, Видинівського, 11
Сторожинецька гімназія № 2	м. Сторожинець, Б. Хмельницького, 112 Б
Сторожинецький районний ліцей	м. Сторожинець, Чаплигіна, 33

Вищі навчальні заклади у місті:

Сторожинецький навчально-науковий інститут Університету Державної фіскальної служби України, м. Сторожинець, вул. Видинівського, 3
Сторожинецький лісовий коледж, м. Сторожинець, вул. Крейтера, 1

Сторожинецький ННІ Університету Державної фіскальної служби України
Сторожинецька ЗОШ І-ІІІ ст. №1
Сторожинецька гімназія
Сторожинецький районний ліцей

Пам'ятки

У місті є пам'ятки архітектури:

У центрі міста у парку в 1963 році встановлено пам'ятник українському письменнику Юрію Федьковичу. Також, місті встановлено стелу Небесної сотні (2014) та пам'ятник-погруддя Тарасові Шевченку (2015).

Костел Святої Анни
Свято-Георгіївська церква
Пам'ятник Юрію Федьковичу

Природно-заповідні місця

Місто Сторожинець має цікавий природо-заповідний об'єкт — Сторожинецький дендрологічний парк (18 га). Також у місті є парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва — Сторожинецький парк (5 га), на території якого розташована Сторожинецька школа-інтернат.

Відомі люди

Тут народилися:

Бідін Ігор Михайлович — український воїн, учасник російсько-української війни.
Верхоляк Ярослав Ілліч (* 1981) — старший сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни.
Гаденко Мар'ян Ілліч — громадський діяч, музикант, Народний артист України (1999).
Гаденко Олександр Георгійович (1969—2015) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Ґеорґе Ґрігоровіч — провідний політик Буковини наприкінці панування Австро-Угорщини.
Заяць Петро Іванович (1972—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Цибух Валерій Іванович — державний і громадський діяч, заслужений працівник культури України.
Микола Якимчук — український правознавець, заслужений юрист України.

Докладніше:

Тут поховані:

Телегуз Василь Іванович (1964—2022) — полковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Про Сторожинець в художній літературі

Сторожинцю присвячено вірші заслуженого діяча мистецтв України Володимира Мельникова в книзі «Друзям», Київ: «ЛОГОС», 2003, на с. 59–60 та в книзі цього ж автора «Українці — не папуаси»: зб. творів. — К. : [ЗАТ «ВІПОЛ»], 2007. на с. 148:

Сторожинець

Міхальча, Кам'яна… А там — вже за лісами

Сховався, наче рай, Сторожинець…

Під небом синім, як під парусами, До Чернівців пливе він навпростець.

Купався там з братами у Сереті, Вночі — рибалив, вдень — збирав гриби, «Стріляв фашистів» клятих в очереті

І бабцям на базар тягав торби.

Там народились наш Мар'ян Гаденко, Валерій Цибух і молодший брат…

Там вперше схвилював моє серденько

З книжок старих Шевченко і Сократ.

Але, на жаль, канікули минали, І повертались ми до Чернівців, Де на Сторожинецькій вже чекали

Своїх найкращих друзів і гравців.

Світлини

Сторожинецький дендрологічний парк і маєток Оренштайнів
Алея в дендрологічному парку
Свято-Георгіївська церква
Ратуша
Костел святої Анни

Див. також

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сторожинець

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Ковтун В. В., Степаненко А. В. Города Украины: Экономико-статистический справочник. — К.: Вища школа, 1990. — С. 264—265.
Сторожинець // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 863. — .
Storożyniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 376. (пол.)

Примітки

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
Україна Інкогніта: Сторожинець
ВВРУ, 2017, № 18, стор. 36
Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 2 листопада 2019.
. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 11 березня 2015.
Вірші про Сторожинець на с. 59–60 в книзі Володимира Мельникова «Друзям = Моим товарищам = To my friends», 2003 рік; електронний каталог Національної парламентської бібліотеки України, інв.нр.2956316:кх, інв.нр 2827508:кх
Вірші про Сторожинець на с. 148 в книзі Володимира Мельникова «Українці не папуаси», 2007 рік. В електронному каталозі Національної парламентської бібліотеки України, інв.нр 2912194:кх, електронна версія книги «Українці не папуаси» на сайті maxima-library [ 2014-07-14 у Wayback Machine.]

Посилання

Storozhinets (Ukraine)(англ.)
Сторожинець/Історичні екскурси
Замки та храми України. Сторожинець
Старі фото Сторожинця^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Як виглядає Сторожинець після негоди з висоти пташиного польоту: вражаюче відео

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)

[2] Україна Інкогніта: Сторожинець

[3] ВВРУ, 2017, № 18, стор. 36

[ukr-ethnic-cities-4] Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua

[ukr-languages-cities-5] Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua

[ukr-socialdata-mova-2001-6] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[7] . Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 2 листопада 2019.

[8] . Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 11 березня 2015.

[9] Вірші про Сторожинець на с. 59–60 в книзі Володимира Мельникова «Друзям = Моим товарищам = To my friends», 2003 рік; електронний каталог Національної парламентської бібліотеки України, інв.нр.2956316:кх, інв.нр 2827508:кх

[10] Вірші про Сторожинець на с. 148 в книзі Володимира Мельникова «Українці не папуаси», 2007 рік. В електронному каталозі Національної парламентської бібліотеки України, інв.нр 2912194:кх, електронна версія книги «Українці не папуаси» на сайті maxima-library [ 2014-07-14 у Wayback Machine.]