Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Округ | |
| Коронний край | Герцогство Буковина |
| Країна |  Австро-Угорщина |
| Центр | Радівці |
| Створений | 1850 |
| Площа | 1841 км² (1910) |
| Населення | 91 018 (1910) |
 | |
| Найбільші міста | Радівці |
Радівецький повіт (нім. Bezirk Radautz) — адміністративна одиниця у складі Герцогства Буковина (1849-1918). Адміністративний центр — місто Радівці.
Розташування
Радівецький повіт розташовувався в центральній частині Герцогства Буковина, та простягався від Серетського повіту на сході до адміністративної межі з Угорським королівством (комітат Мармарош) на заході. На півночі межував з Вижницьким і Сторожинецьким повітами, на півдні — Ґурагуморським і Кимполунгським.
За часів Австро-Угорщини
У 1849 Буковинський округ було відокремлено від Королівства Галичини та Володимирії зі статусом коронного краю — Герцогство Буковина.
Після адміністративної реформи 1850 року (з чотирьох повітів та окремого околу) (було утворено 15 повітів), зокрема й Радівецький (шляхом відокремлення західних околів Серетського повіту).
В результаті адміністративної реформи 1865-1867 Сторожинецький повіт зберіг свій статус, і залишався одним з 11 повітів герцогства.
Станом на 1868 рік Радівецький повіт складався з населених пунктів судових повітів Радівці (налічував 47 823 мешканці) та Солка (налічував 19 928 мешканців). У 1886 р. Було визначено створення ще одного судового округу, для якого три муніципалітети судового округу Радівці були об'єднані в судовий повіт Селятин. Указ набрав чинності з 1 червня 1888 р. З 1 жовтня 1893 року судовий округ Солка був вилучений з судового повіту Радівці й об'єднаний з судовим повітом Ґурагумора в Ґурагуморський повіт, після чого Радівецький повіт знову складався з двох судових повітів.
У Радівецькому повіті в 1869 році проживала 73 601 особа, до 1900 року чисельність населення зросла до 82 152 осіб. Серед населення в 1900 р. було 8 864 русини-українці (10,8 %), 21 493 особи розмовляли німецькою (26,2 %), 47 919 румунською (58,3 %) та 3 326 іншою мовою (4 %). Повіт у 1900 р. займав площу 1840,97 км², включав два судові повіти з 28 гмінами (самоврядними громадами) та 5 фільварками (приватні маєтки без місцевої ради, якими керували їх власники).
Повіт за переписом 1910 року налічував 28 населених пунктів, об'єднаних у 28 гмін (самоврядних громад) та у два судові повіти. Площа повіту становила 1841 км², проживали 91 018 осіб. За віросповіданням: 14 100 римо-католиків, 1 165 греко-католиків, 21 вірмено-католик, 62 349 православних, 353 лютерани, 52 липовани і 9 442 юдеї. За національністю: 23 822 німців, 114 чехів-моравців-словаків, 845 поляків, 8 533 українців, 47 словенців, 10 італійців, 54 762 румуни, 2 502 угорці, 383 чужоземці. Щодо чисельності румунського населення 1910 року історики зауважили його завищення внаслідок «значної фальсифікації перепису 1910 року» румунською владою.
| Рік | Жителі | Німецькомовні | Україномовні | Румунськомовні | Інші мови |
|---|---|---|---|---|---|
| 1869 | 73.601 | ||||
| 1880 | 81.410 | 17.336 | 7.003 | 52.288 | 4.645 |
| 1890 | 92.554 | 20.687 | 8.837 | 58.080 | 4.297 |
| 1900 | 82.152 | 21.493 | 8.864 | 47.919 | 3.326 |
| 1910 | 91.018 | 23.822 | 8.533 | 54.762 | 3.901 |
Самоврядні громади на 1910 рік
Судовий повіт Обервіков
Судовий повіт Радівці
Судовий повіт Селятин
Перша світова війна
Під час Першої світової війни територія повіту неодноразово займалася російськими військами. Протягом цього часу повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда»).
Після падіння Австро-Угорщини
6 листопада 1918-го року останній Буковинський крайовий президент граф Йозеф фон Ездорф офіційно передав владу у (повітах) де переважна більшість мешканців становили румуни (зокрема Радівецькому) представнику румунської громади Аурелу Ончулу.
Однак Румунське королівство, спираючись на шовіністичні кола серед лідерів місцевої румунської громади, не визнала розподілу Герцогства Буковина за етнічною ознакою, і прагнучи заволодіти всім краєм, розпочала військову операцію, підсумком якої стала анексія всієї Буковини.
З 1919 року Радівецький повіт (як й інші (повіти)) було реорганізовано в жудець Радівці, який до 1925 року зберігався у тих самих межах.
Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., жудець Радівці був розширений за рахунок ліквідованих жудеців (повністю) та (частково).
Примітки
- Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. Jahrgang 1868, XLI. Stück, Nr. 101: Verordnung vom 10. Juli 1868, die Durchführung des Gesetzes vom 19. Mai 1868 (Reichs-Gesetz-Blatt Nr. 44) in Böhmen, Dalmatien, Oesterreich unter und ob der Enns, Steiermark, Kärnthen, Bukowina, Mähren, Schlesien, Tirol und Vorarlberg, Istrien, Görz und Gradiska betreffend.
- Reichsgesetzblatt für die im Reichsrath vertretenen Königreiche und Länder 1888, VI. Stück, Nr. 15: „Verordnung des Justizministeriums, betreffend den Beginn der Amtswirksamkeit des Bezirksgerichtes Seletin in der Bukowina“
- Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. Mit 6 Kartogrammen — Tabelle I.
- Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
- Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2022. Процитовано 29 листопада 2019.
- Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 401
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radiveckij povit Okrug Koronnij kraj Gercogstvo Bukovina Krayina Avstro Ugorshina Centr Radivci Stvorenij 1850 Plosha 1841 km 1910 Naselennya 91 018 1910 Najbilshi mista Radivci Radiveckij povit nim Bezirk Radautz administrativna odinicya u skladi Gercogstva Bukovina 1849 1918 Administrativnij centr misto Radivci RoztashuvannyaRadiveckij povit roztashovuvavsya v centralnij chastini Gercogstva Bukovina ta prostyagavsya vid Seretskogo povitu na shodi do administrativnoyi mezhi z Ugorskim korolivstvom komitat Marmarosh na zahodi Na pivnochi mezhuvav z Vizhnickim i Storozhineckim povitami na pivdni Guragumorskim i Kimpolungskim Za chasiv Avstro UgorshiniU 1849 Bukovinskij okrug bulo vidokremleno vid Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi zi statusom koronnogo krayu Gercogstvo Bukovina Pislya administrativnoyi reformi 1850 roku z chotiroh povitiv ta okremogo okolu bulo utvoreno 15 povitiv zokrema j Radiveckij shlyahom vidokremlennya zahidnih okoliv Seretskogo povitu V rezultati administrativnoyi reformi 1865 1867 Storozhineckij povit zberig svij status i zalishavsya odnim z 11 povitiv gercogstva Stanom na 1868 rik Radiveckij povit skladavsya z naselenih punktiv sudovih povitiv Radivci nalichuvav 47 823 meshkanci ta Solka nalichuvav 19 928 meshkanciv U 1886 r Bulo viznacheno stvorennya she odnogo sudovogo okrugu dlya yakogo tri municipaliteti sudovogo okrugu Radivci buli ob yednani v sudovij povit Selyatin Ukaz nabrav chinnosti z 1 chervnya 1888 r Z 1 zhovtnya 1893 roku sudovij okrug Solka buv viluchenij z sudovogo povitu Radivci j ob yednanij z sudovim povitom Guragumora v Guragumorskij povit pislya chogo Radiveckij povit znovu skladavsya z dvoh sudovih povitiv U Radiveckomu poviti v 1869 roci prozhivala 73 601 osoba do 1900 roku chiselnist naselennya zrosla do 82 152 osib Sered naselennya v 1900 r bulo 8 864 rusini ukrayinci 10 8 21 493 osobi rozmovlyali nimeckoyu 26 2 47 919 rumunskoyu 58 3 ta 3 326 inshoyu movoyu 4 Povit u 1900 r zajmav ploshu 1840 97 km vklyuchav dva sudovi poviti z 28 gminami samovryadnimi gromadami ta 5 filvarkami privatni mayetki bez miscevoyi radi yakimi keruvali yih vlasniki Povit za perepisom 1910 roku nalichuvav 28 naselenih punktiv ob yednanih u 28 gmin samovryadnih gromad ta u dva sudovi poviti Plosha povitu stanovila 1841 km prozhivali 91 018 osib Za virospovidannyam 14 100 rimo katolikiv 1 165 greko katolikiv 21 virmeno katolik 62 349 pravoslavnih 353 lyuterani 52 lipovani i 9 442 yudeyi Za nacionalnistyu 23 822 nimciv 114 chehiv moravciv slovakiv 845 polyakiv 8 533 ukrayinciv 47 slovenciv 10 italijciv 54 762 rumuni 2 502 ugorci 383 chuzhozemci Shodo chiselnosti rumunskogo naselennya 1910 roku istoriki zauvazhili jogo zavishennya vnaslidok znachnoyi falsifikaciyi perepisu 1910 roku rumunskoyu vladoyu Rik Zhiteli Nimeckomovni Ukrayinomovni Rumunskomovni Inshi movi 1869 73 601 1880 81 410 17 336 7 003 52 288 4 645 1890 92 554 20 687 8 837 58 080 4 297 1900 82 152 21 493 8 864 47 919 3 326 1910 91 018 23 822 8 533 54 762 3 901Samovryadni gromadi na 1910 rikSudovij povit Obervikov Bilka Karlsberg abo Guta Vikiv Gorishnij Putna Strazha Vikiv Dolishnij Sudovij povit Radivci Andrashfalva Burla Frativci Stari Nimecki Badevc Nimeckij Satulmare Nimecke Firstental Galaneshti Kostisha Mardzhina Frativci Novi Gorodnik Gorishnij Milishivci Vishni misto Radivci Frativci Stari Rumunski Badevc Rumunskij Satulmare Rumunske Suchavicya Gorodnik Dolishnij Vojtinel Volovec Sudovij povit Selyatin Izvori Shipit Kameralnij Moldova Sulica Nisipitu Paltin Ruska Sarata Selyatin UlmaPersha svitova vijnaPid chas Pershoyi svitovoyi vijni teritoriya povitu neodnorazovo zajmalasya rosijskimi vijskami Protyagom cogo chasu povitom keruvav priznachenij okupacijnoyu vladoyu namisnik nachalnik uezda Pislya padinnya Avstro UgorshiniAdministrativno teritorialnij podil Korolivstva Rumuniya 1919 1925 6 listopada 1918 go roku ostannij Bukovinskij krajovij prezident graf Jozef fon Ezdorf oficijno peredav vladu u povitah de perevazhna bilshist meshkanciv stanovili rumuni zokrema Radiveckomu predstavniku rumunskoyi gromadi Aurelu Onchulu Odnak Rumunske korolivstvo spirayuchis na shovinistichni kola sered lideriv miscevoyi rumunskoyi gromadi ne viznala rozpodilu Gercogstva Bukovina za etnichnoyu oznakoyu i pragnuchi zavoloditi vsim krayem rozpochala vijskovu operaciyu pidsumkom yakoyi stala aneksiya vsiyeyi Bukovini Z 1919 roku Radiveckij povit yak j inshi poviti bulo reorganizovano v zhudec Radivci yakij do 1925 roku zberigavsya u tih samih mezhah Vidpovidno do zakonu vid 14 chervnya 1925 r zhudec Radivci buv rozshirenij za rahunok likvidovanih zhudeciv povnistyu ta chastkovo Dokladnishe Radivci zhudec PrimitkiReichs Gesetz Blatt fur das Kaiserthum Oesterreich Jahrgang 1868 XLI Stuck Nr 101 Verordnung vom 10 Juli 1868 die Durchfuhrung des Gesetzes vom 19 Mai 1868 Reichs Gesetz Blatt Nr 44 in Bohmen Dalmatien Oesterreich unter und ob der Enns Steiermark Karnthen Bukowina Mahren Schlesien Tirol und Vorarlberg Istrien Gorz und Gradiska betreffend Reichsgesetzblatt fur die im Reichsrath vertretenen Konigreiche und Lander 1888 VI Stuck Nr 15 Verordnung des Justizministeriums betreffend den Beginn der Amtswirksamkeit des Bezirksgerichtes Seletin in der Bukowina Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Mit 6 Kartogrammen Tabelle I Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung PDF Arhiv originalu PDF za 25 sichnya 2022 Procitovano 29 listopada 2019 Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Osterreichs nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 Seite 401