Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Слобода-Комарівці — село в Україні, у Сторожинецькій міській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
| село Слобода-Комарівці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Чернівецький район |
| Громада | Сторожинецька міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 1120 |
| Поштовий індекс | 59016 |
| Телефонний код | +380 3735 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°13′27″ пн. ш. 25°37′53″ сх. д. / 48.22417° пн. ш. 25.63139° сх. д.Координати: 48°13′27″ пн. ш. 25°37′53″ сх. д. / 48.22417° пн. ш. 25.63139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 382 м |
| Водойми | р. Кабена |
| Відстань до обласного центру | 40 км |
| Відстань до районного центру | 40 км |
| Найближча залізнична станція | |
| Відстань до залізничної станції | 4,4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 59016, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с. Слобода-Комарівці, вул. Головна, 5 |
| Карта | |
  Слобода-Комарівці | |
 Слобода-Комарівці | |
| Мапа | |
Географія
Село розташоване за 16 км від колишнього районного центру м. Сторожинець, за 40 км від обласного центру м. Чернівці та за 4,4 км до .
Історія
Перша згадка про село Слобідка датується 1779 роком. Першими поселенцями були бідні, знедолені люди, які втікали від панського гноблення на свободу та зупинялись у цих краях. Тож і назвали село Слобідкою, а оскільки село розташувалося поблизу невеличкого села Комарівці, то згодом, після об'єднання сіл, назвали його Слобода-Комарівці.
Пан Фльондур з родиною мешкав у Румунії, а у Слободі збудував прекрасний маєток на три поверхи: перший — підвальні аркові кімнати, де містилися кухня та різні комори, другий — великий загальний коридор та 5 просторих кімнат і тераса; третій — три кімнати з гардеробною та балконом. На той час у згаданому будинку були ще дві туалетні кімнати із проточною водою, яка була підведена до згаданого будинку. Це розкішна будівля у стилі українського бароко. Жив у маєтку племінник пана — барон Олександр Фльондур, якого місцеві називали — Барончик. На території маєтку засаджено три алеї рідкісними деревами. Споруда маєтку на даний час використовується під загальноосвітню школу I—II ступенів.
Крім того в селі проживали в гарному добротному маєтку з надвірними будівлями дві пані — сестри Марія та Єлизавета Крейдер, які мали багато лісу та землі й окремі жителі села служили цим панам. Вони прочищали ліс, складали лісоматеріал для продажу, оскільки більшість жителів села не мали свого лісу й купували його в панів для будівництва домівок та палива. Також обробляли панам землю, на якій вирощували пшеницю, жито, овес та інші. Також доглядали за худобою, свинями та птицею. Біля цього великого маєтку було дуже охайно, а також доглянутий ставочок і вся територія красувалася квітами.
До вподоби Слобідка була й гостям із Бессарабії, Румунії, Австрії та різних навколишніх сіл, які часто його відвідували. Марія Крейдер, після того як у селі згоріла церква, виділила безкоштовно необхідний ліс для розбудови нової церкви, яку було освячено у 1925 році на честь Різдва Пресвятої Богородиці Марії. Церква діє й по нині.
Маєток сестер Крейдер згорів, але в селі залишалися добротні будинки інших панів, будинок директора школи (використовували потім під контору колгоспу та пошту, а прилеглі будівлі — під столярну майстерню); двоповерховий будинок, де мешкала родина вчителів (Ісак),— залишився і по даний час вчительським будинком; будинок Любомирської Марії — відданий під ФАП, будинок ґазди Чобана — віддано під магазин, після того як він виїхав у Німеччину, будинок Василька Дмитра — під ветеринарну дільницю.
Свого часу в селі було багато працьовитих господарів і називали їх підпанками, вони своїми руками будували гарні, великі будинки: вчитель Ісак Петро (збудував двоповерховий будинок), Любомирська Марія, Василько Олекса, Василько Дмитро, Чобан Іван, найбагатшим був Бойко Дмитро.
У 1923 році при Румунській владі збудовано сільську школу, де викладалося виключно румунською мовою, а хто не бажав навчатися румунської мови був битий різками по долонях рук. Класи були різновікові, тобто діти 7-річного віку і 12-річного віку навчалися в одному класі. На той час у школі було лише два класи. На даний час згадане приміщення використовується під сільський клуб.
У 1937 році жителями села був збудований будинок для священика, який у 1946 році при поверненні в село радянської влади був відданий під дитячі ясла та дитячий садок. У цей час із села виїжджають євреї, поляки, румуни, які боялись утиску з боку більшовиків, а в 1947 році в селі створюють колгосп, головою якого був Никифоряк Григорій Іванович.
Організовували в селі так званих «яструбків», які слідкували за порядком в селі, зокрема — Косован Михайло Григорович, Проданик Володимир Миколайович, Ставнецький Микола, Леонтій Ілля Олексійович, а також працювали десятники, які збирали хліб до колгоспу. Кожен десятник відповідав за 10 людей, які повинні були здати установлену норму зерна до колгоспу. У випадку нездавання зазначеної норми, десятник повинен був дати свій хліб, тобто своє зерно. Людей, які відмовлялися здавати зерно, карали.
Після створення колгоспу силами селян будується сільська рада, першим головою сільської ради був Федорюк Петро Іванович. Згодом побудовано пам'ятник загиблим воїнам-односельцям у німецько-радянській війні 1941—1945 років (не повернулося 87 солдатів — це велика втрата для такого невеличкого села, пізніше, уже на мирній відвойованій землі від важких воєнних ран померло ще 89 учасників війни). Серед живих залишився один інвалід війни — Богатирець Орест Євгенович, один учасник бойових дій — Федорюк Дмитро Григорович, та 48 «учасників» війни.
У 1958 році землі колгоспу об'єднали із Комарівськими землями і утворили один колгосп «8 Березня», а село підпорядкували Комарівській сільській раді. Певний час на с. Слобода-Комарівці мало хто звертав увагу, адже центром колгоспу були с. Комарівці і вся розбудова відбувалася там.
У 1999 році за неодноразовими зверненнями громадян с. Слобода-Комарівці, особливо депутатів села, ставиться питання про від'єднання с. Слобода-Комарівці від с. Комарівці. Прохання жителів села задовольняється і за рішенням ХІІІ сесії ХХІІІ скликання Чернівецької обласної ради за № 153-13/2000 від 21.10.2000 року призначено вибори депутатів Слобода-Комарівської сільської ради та сільського голови на 21 січня 2001 року. Першим сільським головою с. Слобода-Комарівці було обрано місцеву жительку Леонтій Марію Василівну (нар. 1948), яка пропрацювала на посаді сільського голови близько 10 років.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сторожинецького району, село увійшло до складу Чернівецького району.
Сучасність
Село Слобода-Комарівці, невеличке — 389 господарських дворів, населення складає 1102 осіб, загальна площа — 2413,5 га, розпайовано 766 га земель, ліс складає 1052 га, 335 осіб одержали право на отримання земельних паїв, у власному користуванні жителів села знаходиться 240 га, 326 га становлять земельні паї у власному користуванні. Є два ставки розміром 9 га, які здано в оренду. Проведено телефонізацію (312 телефонних номерів). Силами громади проведено газопровід високого та низького тиску, блакитним вогником користуються 183 домогосподарства, а в перспективі розраховано ще на 350 домогосподарств. Також проведено освітлення центральної вулиці села. Збудовано відділення поштового зв'язку, адмінбудинок сільської ради на 6 кабінетів і все це проводилося в основному методом народної забудови. В селі функціює дошкільний навчальний заклад «Золотий ключик», відремонтовано та добудовано 2 класні кімнати школи, реконструйовано спортивну залу. Крім того проведено ремонт фельдшерсько-акушерського пункту, до нього підведено природний газ, збудовано нову криничку та забезпечено проточною водою. Повністю перекрито дах сільського клубу та бібліотеки, замінено водостічні труби, а також проведено внутрішній ремонт даного приміщення.
На території села діє дві церкви: Різдва Пресвятої Богородиці та Свято Михайлівська. Остання за радянських часів була зруйнована, а в 2002 році силами парафіян відновлена, активну участь у її відбудові брав священик Косован Захарій Іванович, який і зараз є священнослужителем обох церковних парафій. Всі жителі села належать до однієї православної віри і інших конфесій в селі немає. Відновлено та реконструйовано пам'ятник загиблим воїнам, облаштовано територію парку біля згаданого пам'ятника.
В селі працює магазин «Престиж», що збудований ПП Кошарюком В. В. та має два відділення: господарські та продовольчі товари.
У селі відроджуються давні звичаї святкування різдвяних свят, Меланки, Василія, працює гурток «З народних джерел», діє фольклорна група «Слобідчанка». Щорічно проводиться святкування Дня Села — перша неділя серпня.
Нинішній сільський голова Дульгер Любов Георгіївна планує провести зовнішній ремонт сільського клубу та бібліотеки, замінити огорожу біля згаданого приміщення клубу, збудувати нову огорожу біля новозбудованого адмінбудинку сільської ради та пошти, а також заасфальтувати дорогу в центрі села, протяжністю 1 км. Розглядається можливість відкриття туристичної бази (відкрити лижну трасу та організувати зону відпочинку туристів на ставках та озерах села), надалі шукати можливості створення робочих місць для жителів села.
Примітки
- Відстані від села Слобода-Комарівці. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 12 вересня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Прогноз погоди в селі Слобода-Комарівці
 | Це незавершена стаття з географії Чернівецької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sloboda Komarivci selo v Ukrayini u Storozhineckij miskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo Sloboda Komarivci Derev yana cerkvaDerev yana cerkva Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Cherniveckij rajon Gromada Storozhinecka miska gromada Osnovni dani Naselennya 1120 Poshtovij indeks 59016 Telefonnij kod 380 3735 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 13 27 pn sh 25 37 53 sh d 48 22417 pn sh 25 63139 sh d 48 22417 25 63139 Koordinati 48 13 27 pn sh 25 37 53 sh d 48 22417 pn sh 25 63139 sh d 48 22417 25 63139 Serednya visota nad rivnem morya 382 m Vodojmi r Kabena Vidstan do oblasnogo centru 40 km Vidstan do rajonnogo centru 40 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 4 4 km Misceva vlada Adresa radi 59016 Chernivecka obl Cherniveckij r n s Sloboda Komarivci vul Golovna 5 Karta Sloboda Komarivci Sloboda Komarivci MapaGeografiyaSelo roztashovane za 16 km vid kolishnogo rajonnogo centru m Storozhinec za 40 km vid oblasnogo centru m Chernivci ta za 4 4 km do IstoriyaPersha zgadka pro selo Slobidka datuyetsya 1779 rokom Pershimi poselencyami buli bidni znedoleni lyudi yaki vtikali vid panskogo gnoblennya na svobodu ta zupinyalis u cih krayah Tozh i nazvali selo Slobidkoyu a oskilki selo roztashuvalosya poblizu nevelichkogo sela Komarivci to zgodom pislya ob yednannya sil nazvali jogo Sloboda Komarivci Pan Flondur z rodinoyu meshkav u Rumuniyi a u Slobodi zbuduvav prekrasnij mayetok na tri poverhi pershij pidvalni arkovi kimnati de mistilisya kuhnya ta rizni komori drugij velikij zagalnij koridor ta 5 prostorih kimnat i terasa tretij tri kimnati z garderobnoyu ta balkonom Na toj chas u zgadanomu budinku buli she dvi tualetni kimnati iz protochnoyu vodoyu yaka bula pidvedena do zgadanogo budinku Ce rozkishna budivlya u stili ukrayinskogo baroko Zhiv u mayetku pleminnik pana baron Oleksandr Flondur yakogo miscevi nazivali Baronchik Na teritoriyi mayetku zasadzheno tri aleyi ridkisnimi derevami Sporuda mayetku na danij chas vikoristovuyetsya pid zagalnoosvitnyu shkolu I II stupeniv Krim togo v seli prozhivali v garnomu dobrotnomu mayetku z nadvirnimi budivlyami dvi pani sestri Mariya ta Yelizaveta Krejder yaki mali bagato lisu ta zemli j okremi zhiteli sela sluzhili cim panam Voni prochishali lis skladali lisomaterial dlya prodazhu oskilki bilshist zhiteliv sela ne mali svogo lisu j kupuvali jogo v paniv dlya budivnictva domivok ta paliva Takozh obroblyali panam zemlyu na yakij viroshuvali pshenicyu zhito oves ta inshi Takozh doglyadali za hudoboyu svinyami ta pticeyu Bilya cogo velikogo mayetku bulo duzhe ohajno a takozh doglyanutij stavochok i vsya teritoriya krasuvalasya kvitami Do vpodobi Slobidka bula j gostyam iz Bessarabiyi Rumuniyi Avstriyi ta riznih navkolishnih sil yaki chasto jogo vidviduvali Mariya Krejder pislya togo yak u seli zgorila cerkva vidilila bezkoshtovno neobhidnij lis dlya rozbudovi novoyi cerkvi yaku bulo osvyacheno u 1925 roci na chest Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Mariyi Cerkva diye j po nini Mayetok sester Krejder zgoriv ale v seli zalishalisya dobrotni budinki inshih paniv budinok direktora shkoli vikoristovuvali potim pid kontoru kolgospu ta poshtu a prilegli budivli pid stolyarnu majsternyu dvopoverhovij budinok de meshkala rodina vchiteliv Isak zalishivsya i po danij chas vchitelskim budinkom budinok Lyubomirskoyi Mariyi viddanij pid FAP budinok gazdi Chobana viddano pid magazin pislya togo yak vin viyihav u Nimechchinu budinok Vasilka Dmitra pid veterinarnu dilnicyu Svogo chasu v seli bulo bagato pracovitih gospodariv i nazivali yih pidpankami voni svoyimi rukami buduvali garni veliki budinki vchitel Isak Petro zbuduvav dvopoverhovij budinok Lyubomirska Mariya Vasilko Oleksa Vasilko Dmitro Choban Ivan najbagatshim buv Bojko Dmitro U 1923 roci pri Rumunskij vladi zbudovano silsku shkolu de vikladalosya viklyuchno rumunskoyu movoyu a hto ne bazhav navchatisya rumunskoyi movi buv bitij rizkami po dolonyah ruk Klasi buli riznovikovi tobto diti 7 richnogo viku i 12 richnogo viku navchalisya v odnomu klasi Na toj chas u shkoli bulo lishe dva klasi Na danij chas zgadane primishennya vikoristovuyetsya pid silskij klub U 1937 roci zhitelyami sela buv zbudovanij budinok dlya svyashenika yakij u 1946 roci pri povernenni v selo radyanskoyi vladi buv viddanij pid dityachi yasla ta dityachij sadok U cej chas iz sela viyizhdzhayut yevreyi polyaki rumuni yaki boyalis utisku z boku bilshovikiv a v 1947 roci v seli stvoryuyut kolgosp golovoyu yakogo buv Nikiforyak Grigorij Ivanovich Organizovuvali v seli tak zvanih yastrubkiv yaki slidkuvali za poryadkom v seli zokrema Kosovan Mihajlo Grigorovich Prodanik Volodimir Mikolajovich Stavneckij Mikola Leontij Illya Oleksijovich a takozh pracyuvali desyatniki yaki zbirali hlib do kolgospu Kozhen desyatnik vidpovidav za 10 lyudej yaki povinni buli zdati ustanovlenu normu zerna do kolgospu U vipadku nezdavannya zaznachenoyi normi desyatnik povinen buv dati svij hlib tobto svoye zerno Lyudej yaki vidmovlyalisya zdavati zerno karali Pislya stvorennya kolgospu silami selyan buduyetsya silska rada pershim golovoyu silskoyi radi buv Fedoryuk Petro Ivanovich Zgodom pobudovano pam yatnik zagiblim voyinam odnoselcyam u nimecko radyanskij vijni 1941 1945 rokiv ne povernulosya 87 soldativ ce velika vtrata dlya takogo nevelichkogo sela piznishe uzhe na mirnij vidvojovanij zemli vid vazhkih voyennih ran pomerlo she 89 uchasnikiv vijni Sered zhivih zalishivsya odin invalid vijni Bogatirec Orest Yevgenovich odin uchasnik bojovih dij Fedoryuk Dmitro Grigorovich ta 48 uchasnikiv vijni U 1958 roci zemli kolgospu ob yednali iz Komarivskimi zemlyami i utvorili odin kolgosp 8 Bereznya a selo pidporyadkuvali Komarivskij silskij radi Pevnij chas na s Sloboda Komarivci malo hto zvertav uvagu adzhe centrom kolgospu buli s Komarivci i vsya rozbudova vidbuvalasya tam U 1999 roci za neodnorazovimi zvernennyami gromadyan s Sloboda Komarivci osoblivo deputativ sela stavitsya pitannya pro vid yednannya s Sloboda Komarivci vid s Komarivci Prohannya zhiteliv sela zadovolnyayetsya i za rishennyam HIII sesiyi HHIII sklikannya Cherniveckoyi oblasnoyi radi za 153 13 2000 vid 21 10 2000 roku priznacheno vibori deputativ Sloboda Komarivskoyi silskoyi radi ta silskogo golovi na 21 sichnya 2001 roku Pershim silskim golovoyu s Sloboda Komarivci bulo obrano miscevu zhitelku Leontij Mariyu Vasilivnu nar 1948 yaka propracyuvala na posadi silskogo golovi blizko 10 rokiv 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Storozhineckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Cherniveckogo rajonu SuchasnistSelo Sloboda Komarivci nevelichke 389 gospodarskih dvoriv naselennya skladaye 1102 osib zagalna plosha 2413 5 ga rozpajovano 766 ga zemel lis skladaye 1052 ga 335 osib oderzhali pravo na otrimannya zemelnih payiv u vlasnomu koristuvanni zhiteliv sela znahoditsya 240 ga 326 ga stanovlyat zemelni payi u vlasnomu koristuvanni Ye dva stavki rozmirom 9 ga yaki zdano v orendu Provedeno telefonizaciyu 312 telefonnih nomeriv Silami gromadi provedeno gazoprovid visokogo ta nizkogo tisku blakitnim vognikom koristuyutsya 183 domogospodarstva a v perspektivi rozrahovano she na 350 domogospodarstv Takozh provedeno osvitlennya centralnoyi vulici sela Zbudovano viddilennya poshtovogo zv yazku adminbudinok silskoyi radi na 6 kabinetiv i vse ce provodilosya v osnovnomu metodom narodnoyi zabudovi V seli funkciyuye doshkilnij navchalnij zaklad Zolotij klyuchik vidremontovano ta dobudovano 2 klasni kimnati shkoli rekonstrujovano sportivnu zalu Krim togo provedeno remont feldshersko akusherskogo punktu do nogo pidvedeno prirodnij gaz zbudovano novu krinichku ta zabezpecheno protochnoyu vodoyu Povnistyu perekrito dah silskogo klubu ta biblioteki zamineno vodostichni trubi a takozh provedeno vnutrishnij remont danogo primishennya Na teritoriyi sela diye dvi cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici ta Svyato Mihajlivska Ostannya za radyanskih chasiv bula zrujnovana a v 2002 roci silami parafiyan vidnovlena aktivnu uchast u yiyi vidbudovi brav svyashenik Kosovan Zaharij Ivanovich yakij i zaraz ye svyashennosluzhitelem oboh cerkovnih parafij Vsi zhiteli sela nalezhat do odniyeyi pravoslavnoyi viri i inshih konfesij v seli nemaye Vidnovleno ta rekonstrujovano pam yatnik zagiblim voyinam oblashtovano teritoriyu parku bilya zgadanogo pam yatnika V seli pracyuye magazin Prestizh sho zbudovanij PP Kosharyukom V V ta maye dva viddilennya gospodarski ta prodovolchi tovari U seli vidrodzhuyutsya davni zvichayi svyatkuvannya rizdvyanih svyat Melanki Vasiliya pracyuye gurtok Z narodnih dzherel diye folklorna grupa Slobidchanka Shorichno provoditsya svyatkuvannya Dnya Sela persha nedilya serpnya Ninishnij silskij golova Dulger Lyubov Georgiyivna planuye provesti zovnishnij remont silskogo klubu ta biblioteki zaminiti ogorozhu bilya zgadanogo primishennya klubu zbuduvati novu ogorozhu bilya novozbudovanogo adminbudinku silskoyi radi ta poshti a takozh zaasfaltuvati dorogu v centri sela protyazhnistyu 1 km Rozglyadayetsya mozhlivist vidkrittya turistichnoyi bazi vidkriti lizhnu trasu ta organizuvati zonu vidpochinku turistiv na stavkah ta ozerah sela nadali shukati mozhlivosti stvorennya robochih misc dlya zhiteliv sela PrimitkiVidstani vid sela Sloboda Komarivci della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 12 veresnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPrognoz pogodi v seli Sloboda Komarivci Ce nezavershena stattya z geografiyi Cherniveckoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi