Темпль — єврейська релігійна споруда, збудована в Чернівцях в останній чверті 19-го ст. і значно пошкоджена у період Другої світової війни
Темпль | |
---|---|
48°17′35″ пн. ш. 25°55′58″ сх. д. / 48.29316667002777308° пн. ш. 25.932972220028° сх. д.Координати: 48°17′35″ пн. ш. 25°55′58″ сх. д. / 48.29316667002777308° пн. ш. 25.932972220028° сх. д. | |
Тип споруди | синагога кінотеатр (1959) і d |
Розташування | Україна, Чернівці |
Архітектор | Захаревич Юліан |
Інженер | Антон Фіала та Йоганн Грегор |
Початок будівництва | 8 травня 1873 |
Кінець будівництва | 4 вересня 1877 |
Зруйновано | роки Другої світової війни |
Стиль | неомавританський стиль |
Належність | Реформістський юдаїзм |
Адреса | 58008 Адреса: г.Чернівці, вул. Університетська, 10 |
Оригінальна назва | нім. Der Israelitische Tempel in Czernowitz |
Темпль (Чернівці) (Україна) | |
Темпль у Вікісховищі |
Історія
Історія головного молитовного будинку єврейської чернівецької громади почалася в 1860-ті роки. Для побудови споруди було створено «Чернівецьке єврейське товариство Темплю», статут якого схвалила Буковина крайова управа 19 грудня 1872 року. Товариство знаходилося в Чернівцях і складалося з засновників, членів і почесних членів. Шляхом підписки, тобто купівлі місця для моління, засновники і члени товариства після повної сплати визначеної суми здобували право власності на місце і право передавати цю власність у спадщину, дарувати і продавати її. Були встановлені ціни від 200 до 1000 флоринів за місце. Кожне місце для моління включало в себе місце для чоловіка в центральному або бічних нефах і, відповідно, жіноче місце на галереї. Сплачені засновниками товариства внески склали фонд для будівництва і облаштування темплю. До цього додавались і пожертви. До складу дирекції будівництва ввійшли відомі єврейські особи.
Земельну ділянку під забудову в центрі міста подарувала багата землевласниця Амалія Цукер. 8 травня 1873 року відбулося свято закладин наріжного каменя під майбутню споруду. Перший камінь було покладено головним рабином д-р Лазаром Еліасом Ігелем.
План споруди розробив найвідоміший львівський архітектор останньої третини 19-го століття професор архітектури, ректор Львівської політехніки, цісарський радник Юліан Октавіан Захаревич (1837—1898). Архітектор намагався створити таку споруду, яка не була б подібна до християнських святинь і тому вибрав мавританський стиль, який, за його словами, був «виразом почуттів і духу Мойсеєвої релігії».
Будівельними роботами керували чернівецькі архітектори Антон Фіала та Йоганн Грегор, каменярські роботи виконувалися під керівництвом Лауренса Кукурудзи, металеві конструкції виготовили в майстернях ерцгерцога Альбрехта в Устроні в Галичині. Зводили Темпль упродовж 4 років.
Урочисте відкриття і освячення Темплю відбулося 4 вересня 1877 року (28 елула 5637 року). Це свято стало визначною подією не тільки єврейського населення, а й усього міста. У ньому взяло участь найвищі урядовці та представники всіх релігійних громад краю. Свято закінчилось молитвою за крайового президента Буковини Ієроніма барона фон Алезані та співанням народного гімну. Наступного дня відбулося перше богослужіння. Під час святкових днів і дещо пізніше темпль відвідували містяни, і були в захопленні від його краси та величі.
Темпль був збудований в мавританському стилі, мав 4 бокові вежі, які здіймалися у вигляді мінаретів, дах увінчувало покрите міддю шатро. Мармурова пам'ятна дошка у вестибюлі нагадувала про цісаря Франца Йосифа. Темпль мав розкішний вигляд і зсередини. Передня стіна апсиди була виконана синім, червоним і золотим кольорами, а капітелі колон були прикрашені мавританськими арками.
У 1937 році приміщення Темплю відремонтували.
У роки Другої світової війни Темпль було підпалено, стіни будівлі встояли, проте внутрішнє оздоблення та покрівлю купола було знищено. Відповідальність за це лежить на німецьких та румунських військах, що зайняли місто 5 липня 1941 року.
У 50-х роках залишки синагоги намагалися висадити в повітря. Зовнішні стіни будівлі встояли, проте купол було знесено. До будівлі, відбудованої в уцілілих стінах, додали четвертий поверх і двосхилий дах з фронтоном, і в 1959 році в ньому було відкрито кінотеатр «Жовтень», перейменований в 1992 році в «Чернівці». Сучасна будівля мало схожа на колишню, хоч і зберегла деякі його зовнішні обриси.
Адреса
58008 Чернівці, вул. Університетська, 10
Примітки
- Деталі в газеті «Czernowitzer Zeitung» від 6 вересня 1877 року.
- Марія Никирса.
- Інформацію про це можна знайти зокрема в матеріалах експозиції «Музею історії євреїв Буковини».
- В кінотеатрі Йозефу Шмідту, європейського рівня співаку, який в дитинстві співав у Темплі в церковному хорі, відкрито меморіальну дошку (1990).
Джерела
- Марія Никирса. Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ.- Чернівці: Золоті литаври, 2008.- 452 с.
Посилання
- Старі фото Темплю
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Templ yevrejska religijna sporuda zbudovana v Chernivcyah v ostannij chverti 19 go st i znachno poshkodzhena u period Drugoyi svitovoyi vijniTempl48 17 35 pn sh 25 55 58 sh d 48 29316667002777308 pn sh 25 932972220028 sh d 48 29316667002777308 25 932972220028 Koordinati 48 17 35 pn sh 25 55 58 sh d 48 29316667002777308 pn sh 25 932972220028 sh d 48 29316667002777308 25 932972220028Tip sporudisinagoga kinoteatr 1959 i dRoztashuvannyaUkrayina ChernivciArhitektorZaharevich YulianInzhenerAnton Fiala ta Jogann GregorPochatok budivnictva8 travnya 1873Kinec budivnictva4 veresnya 1877Zrujnovanoroki Drugoyi svitovoyi vijniStilneomavritanskij stilNalezhnistReformistskij yudayizmAdresa58008 Adresa g Chernivci vul Universitetska 10Originalna nazvanim Der Israelitische Tempel in CzernowitzTempl Chernivci Ukrayina Templ u VikishovishiIstoriyaTempl z boku suchasnoyi vulici Universitetskoyi Poshtivka pochatku XX st Istoriya golovnogo molitovnogo budinku yevrejskoyi cherniveckoyi gromadi pochalasya v 1860 ti roki Dlya pobudovi sporudi bulo stvoreno Chernivecke yevrejske tovaristvo Templyu statut yakogo shvalila Bukovina krajova uprava 19 grudnya 1872 roku Tovaristvo znahodilosya v Chernivcyah i skladalosya z zasnovnikiv chleniv i pochesnih chleniv Shlyahom pidpiski tobto kupivli miscya dlya molinnya zasnovniki i chleni tovaristva pislya povnoyi splati viznachenoyi sumi zdobuvali pravo vlasnosti na misce i pravo peredavati cyu vlasnist u spadshinu daruvati i prodavati yiyi Buli vstanovleni cini vid 200 do 1000 floriniv za misce Kozhne misce dlya molinnya vklyuchalo v sebe misce dlya cholovika v centralnomu abo bichnih nefah i vidpovidno zhinoche misce na galereyi Splacheni zasnovnikami tovaristva vneski sklali fond dlya budivnictva i oblashtuvannya templyu Do cogo dodavalis i pozhertvi Do skladu direkciyi budivnictva vvijshli vidomi yevrejski osobi Zemelnu dilyanku pid zabudovu v centri mista podaruvala bagata zemlevlasnicya Amaliya Cuker 8 travnya 1873 roku vidbulosya svyato zakladin narizhnogo kamenya pid majbutnyu sporudu Pershij kamin bulo pokladeno golovnim rabinom d r Lazarom Eliasom Igelem Plan sporudi rozrobiv najvidomishij lvivskij arhitektor ostannoyi tretini 19 go stolittya profesor arhitekturi rektor Lvivskoyi politehniki cisarskij radnik Yulian Oktavian Zaharevich 1837 1898 Arhitektor namagavsya stvoriti taku sporudu yaka ne bula b podibna do hristiyanskih svyatin i tomu vibrav mavritanskij stil yakij za jogo slovami buv virazom pochuttiv i duhu Mojseyevoyi religiyi Budivelnimi robotami keruvali chernivecki arhitektori Anton Fiala ta Jogann Gregor kamenyarski roboti vikonuvalisya pid kerivnictvom Laurensa Kukurudzi metalevi konstrukciyi vigotovili v majsternyah ercgercoga Albrehta v Ustroni v Galichini Zvodili Templ uprodovzh 4 rokiv Urochiste vidkrittya i osvyachennya Templyu vidbulosya 4 veresnya 1877 roku 28 elula 5637 roku Ce svyato stalo viznachnoyu podiyeyu ne tilki yevrejskogo naselennya a j usogo mista U nomu vzyalo uchast najvishi uryadovci ta predstavniki vsih religijnih gromad krayu Svyato zakinchilos molitvoyu za krajovogo prezidenta Bukovini Iyeronima barona fon Alezani ta spivannyam narodnogo gimnu Nastupnogo dnya vidbulosya pershe bogosluzhinnya Pid chas svyatkovih dniv i desho piznishe templ vidviduvali mistyani i buli v zahoplenni vid jogo krasi ta velichi Templ buv zbudovanij v mavritanskomu stili mav 4 bokovi vezhi yaki zdijmalisya u viglyadi minaretiv dah uvinchuvalo pokrite middyu shatro Marmurova pam yatna doshka u vestibyuli nagaduvala pro cisarya Franca Josifa Templ mav rozkishnij viglyad i zseredini Perednya stina apsidi bula vikonana sinim chervonim i zolotim kolorami a kapiteli kolon buli prikrasheni mavritanskimi arkami Suchasnij viglyad U 1937 roci primishennya Templyu vidremontuvali U roki Drugoyi svitovoyi vijni Templ bulo pidpaleno stini budivli vstoyali prote vnutrishnye ozdoblennya ta pokrivlyu kupola bulo znisheno Vidpovidalnist za ce lezhit na nimeckih ta rumunskih vijskah sho zajnyali misto 5 lipnya 1941 roku U 50 h rokah zalishki sinagogi namagalisya visaditi v povitrya Zovnishni stini budivli vstoyali prote kupol bulo zneseno Do budivli vidbudovanoyi v ucililih stinah dodali chetvertij poverh i dvoshilij dah z frontonom i v 1959 roci v nomu bulo vidkrito kinoteatr Zhovten perejmenovanij v 1992 roci v Chernivci Suchasna budivlya malo shozha na kolishnyu hoch i zberegla deyaki jogo zovnishni obrisi Adresa58008 Chernivci vul Universitetska 10PrimitkiDetali v gazeti Czernowitzer Zeitung vid 6 veresnya 1877 roku Mariya Nikirsa Informaciyu pro ce mozhna znajti zokrema v materialah ekspoziciyi Muzeyu istoriyi yevreyiv Bukovini V kinoteatri Jozefu Shmidtu yevropejskogo rivnya spivaku yakij v ditinstvi spivav u Templi v cerkovnomu hori vidkrito memorialnu doshku 1990 DzherelaMariya Nikirsa Chernivci Dokumentalni narisi z istoriyi vulic i plosh Chernivci Zoloti litavri 2008 452 s PosilannyaStari foto Templyu