Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Енрі́ко Кару́зо (італ. Enrico Caruso; 25 лютого 1873 — 2 серпня 1921) — італійський оперний співак, тенор.
| Енрі́ко Кару́зо | |
|---|---|
| Enrico Caruso | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | італ. Enrico Caruso |
| Дата народження | 25 лютого 1873 |
| Місце народження | Неаполь, Італія |
| Дата смерті | 2 серпня 1921 (48 років) |
| Місце смерті | Неаполь, Королівство Італія[1][2] |
| Причина смерті | рак легень |
| Поховання | Італія |
| Роки активності | 1894 — 1921 |
| Громадянство | Королівство Італія |
| Професії | оперний співак |
| Співацький голос | Тенор |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | Опера |
| Псевдоніми | Karuzo, Enriko |
| Лейбли | d |
| Нагороди | Премія Греммі за досягнення в галузі звукозапису |
| Батько | d[3] |
| Мати | d[3] |
| Діти | d і d |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 25 лютого 1873 року в Неаполі.
Дебютував у Неаполі в 1895 році. Популярність прийшла до Карузо в 1897 році, коли він виконав в Палермо партію Енцо («Джоконда» Понк'єллі).
У 1900 вперше виступив на сцені міланського театру Ла Скала (Неморіно в «Любовному напої» Доніцетті).
У 1902 році дебютував у лондонському театрі Ковент-Гарден (Герцог у «Ріголетто» Верді). Найбільша слава пов'язана з нью-йоркським театром Метрополітен-опера, провідним солістом якого він був у 1903-1920.
Карузо багато записувався — одним з перших серед оперних співаків зафіксував основну частину свого репертуару на грамофонних платівках. Володів голосом неповторного тембру, в якому природне баритонове, оксамитове звучання нижнього і середнього регістрів поєднувалося з блискучими теноровими верхами. Завдяки винятковому володінню диханням, бездоганній інтонації і, головне, високій виконавській культурі став легендою вокального мистецтва ХХ століття, зразком для майбутніх поколінь оперних тенорів.
Карузо з рівним успіхом виконував партії ліричного і драматичного плану, переважно в операх Верді Джузеппе (Герцог, Манріко в «Трубадурі», Річард в «Балі-маскараді», Радамес в «Аїді») і композиторів-верістів (Каніо в «Блазнях» Леонкавалло Руджеро та інших.). Був першим виконавцем ролей Федеріко («Арлезіанка» Франческо Чілеа, 1897), Лоріса («Федора» Джордано, 1898), Джонсона («Дівчина із заходу» Джакомо Пуччіні, 1910). У концертному репертуарі Карузо основне місце займали неаполітанські пісні.
Помер вранці 2 серпня 1921 року в Неаполі у віці 48 років від гнійного плевриту.
Медіа
- O soave fanciulla (файл)
- «O soave fanciulla» з опери La bohème Джакомо Пуччіні (1906 рік).
- La donna è mobile (файл)
- «La donna è mobile» з опери Rigoletto Джузеппе Верді, 1908 рік
- Ave Maria (файл)
- «Ave Maria» Бенедікта Кана (1913 рік)
- Vesti La Giubba (файл)
- «Vesti La Giubba» з опери Pagliacci (17 березня 1907 року)
- No Pagliaccio non son (файл)
- «No Pagliaccio non son» з опери Pagliacci
Див. також
- 37573 Енрікокарузо — астероїд, названий на честь співака.
- Соус Карузо — соус, названий на честь співака
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118667335 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- База даних малих космічних тіл JPL: Енріко Карузо (англ.) .
Бібліографія
- Ybarra, T. E. Caruso: The Man of Naples and the Voice of Gold. New-York: Harcourt, Brace and Company, 1953. 315 p.
- Caruso, Dorothy. Enrico Caruso: His Life and Death, with discography by Jack Caidin. Grant Press, 2007. 316 p.
- Freestone J. and H.J. Drummond: Enrico Caruso: his Recorded Legacy. London, 1955.
- Энрико Карузо на сцене и в жизни / Пер. с англ. П. П. Малькова; Общая редакция и послесловие М. П. Малькова М.: Аграф, 2002. 480 с. (Серия «Волшебная флейта») 1500 экз.
- М. Мальков. Достойный своего великого таланта [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.]/Энрико Карузо на сцене и в жизни: М.Аграф, 2002, стр.450-460.
- Жорж Кунеллі (Georges Cunelli). Тітта Руффо, Карузо і Шаляпін [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пер. з англ. М.Малькова) — електр. изд. СПб. 2017 Джерело: Titta Ruffo. An Anthology. Edited by Andrew Farkas. Greenwood Press. London. England; pp. 63-68: G. Cunelli, Titta Ruffo, Caruso and Chaliapin.
Посилання
- Віра Павловська-Боровик. Спогади про Енріко Карузо [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Біографія Енріко Карузо
- «Карузо и Россия» из радиоцикла М.Малькова «Из коллекции редких записей» -русск.яз. [ 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Енріко Карузо |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Enrico Caruso |
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Enri ko Karu zo ital Enrico Caruso 25 lyutogo 1873 2 serpnya 1921 italijskij opernij spivak tenor Enri ko Karu zoEnrico CarusoZobrazhennyaOsnovna informaciyaPovne im ya ital Enrico CarusoData narodzhennya 25 lyutogo 1873 1873 02 25 Misce narodzhennya Neapol ItaliyaData smerti 2 serpnya 1921 1921 08 02 48 rokiv Misce smerti Neapol Korolivstvo Italiya 1 2 Prichina smerti rak legenPohovannya ItaliyaRoki aktivnosti 1894 1921Gromadyanstvo Korolivstvo ItaliyaProfesiyi opernij spivakSpivackij golos TenorInstrumenti vokal d Zhanri OperaPsevdonimi Karuzo Enriko Lejbli dNagorodi Premiya Gremmi za dosyagnennya v galuzi zvukozapisuBatko d 3 Mati d 3 Diti d i dCitati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi source source source source source source Lucia di Lammermoor 1908 BiografiyaNarodivsya 25 lyutogo 1873 roku v Neapoli Debyutuvav u Neapoli v 1895 roci Populyarnist prijshla do Karuzo v 1897 roci koli vin vikonav v Palermo partiyu Enco Dzhokonda Ponk yelli U 1900 vpershe vistupiv na sceni milanskogo teatru La Skala Nemorino v Lyubovnomu napoyi Donicetti U 1902 roci debyutuvav u londonskomu teatri Kovent Garden Gercog u Rigoletto Verdi Najbilsha slava pov yazana z nyu jorkskim teatrom Metropoliten opera providnim solistom yakogo vin buv u 1903 1920 Karuzo bagato zapisuvavsya odnim z pershih sered opernih spivakiv zafiksuvav osnovnu chastinu svogo repertuaru na gramofonnih plativkah Volodiv golosom nepovtornogo tembru v yakomu prirodne baritonove oksamitove zvuchannya nizhnogo i serednogo registriv poyednuvalosya z bliskuchimi tenorovimi verhami Zavdyaki vinyatkovomu volodinnyu dihannyam bezdogannij intonaciyi i golovne visokij vikonavskij kulturi stav legendoyu vokalnogo mistectva HH stolittya zrazkom dlya majbutnih pokolin opernih tenoriv Karuzo z rivnim uspihom vikonuvav partiyi lirichnogo i dramatichnogo planu perevazhno v operah Verdi Dzhuzeppe Gercog Manriko v Trubaduri Richard v Bali maskaradi Radames v Ayidi i kompozitoriv veristiv Kanio v Blaznyah Leonkavallo Rudzhero ta inshih Buv pershim vikonavcem rolej Federiko Arlezianka Franchesko Chilea 1897 Lorisa Fedora Dzhordano 1898 Dzhonsona Divchina iz zahodu Dzhakomo Puchchini 1910 U koncertnomu repertuari Karuzo osnovne misce zajmali neapolitanski pisni Pomer vranci 2 serpnya 1921 roku v Neapoli u vici 48 rokiv vid gnijnogo plevritu MediaKaruzo bilya svogo pianino O soave fanciulla fajl O soave fanciulla z operi La boheme Dzhakomo Puchchini 1906 rik La donna e mobile fajl La donna e mobile z operi Rigoletto Dzhuzeppe Verdi 1908 rik Ave Maria fajl Ave Maria Benedikta Kana 1913 rik Vesti La Giubba fajl Vesti La Giubba z operi Pagliacci 17 bereznya 1907 roku No Pagliaccio non son fajl No Pagliaccio non son z operi PagliacciDiv takozh37573 Enrikokaruzo asteroyid nazvanij na chest spivaka Sous Karuzo sous nazvanij na chest spivakaPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118667335 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Baza danih malih kosmichnih til JPL Enriko Karuzo angl BibliografiyaYbarra T E Caruso The Man of Naples and the Voice of Gold New York Harcourt Brace and Company 1953 315 p Caruso Dorothy Enrico Caruso His Life and Death with discography by Jack Caidin Grant Press 2007 316 p Freestone J and H J Drummond Enrico Caruso his Recorded Legacy London 1955 Enriko Karuzo na scene i v zhizni Per s angl P P Malkova Obshaya redakciya i posleslovie M P Malkova M Agraf 2002 480 s Seriya Volshebnaya flejta ISBN 5 7784 0206 6 1500 ekz M Malkov Dostojnyj svoego velikogo talanta 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enriko Karuzo na scene i v zhizni M Agraf 2002 str 450 460 Zhorzh Kunelli Georges Cunelli Titta Ruffo Karuzo i Shalyapin 6 veresnya 2017 u Wayback Machine per z angl M Malkova elektr izd SPb 2017 Dzherelo Titta Ruffo An Anthology Edited by Andrew Farkas Greenwood Press London England pp 63 68 G Cunelli Titta Ruffo Caruso and Chaliapin PosilannyaVira Pavlovska Borovik Spogadi pro Enriko Karuzo 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine Biografiya Enriko Karuzo Karuzo i Rossiya iz radiocikla M Malkova Iz kollekcii redkih zapisej russk yaz 10 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Enriko Karuzo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Enrico Caruso Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi