Ра́ймунд Фрі́дріх Ка́йндль (нім. Raimund Friedrich Kaindl; 31 серпня 1866, Чернівці — 14 березня 1930, Грац) — австрійський історик, визначний буковинознавець, етнограф, фольклорист, педагог, громадський діяч, професор і ректор Чернівецького університету. Дійсний член НТШ. Є автором близько 300 наукових праць з буковинської тематики.
Раймунд Фрідріх Кайндль | |
---|---|
нім. Raimund Friedrich Kaindl | |
Народився | 31 серпня 1866 Чернівці, Австрійська імперія |
Помер | 14 березня 1930 (63 роки) Ґрац, Австрія |
Поховання | d[1] |
Країна | Австро-Угорщина Австрія |
Національність | австрієць |
Діяльність | мовознавець, історик, викладач університету, етнограф |
Alma mater | Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича |
Галузь | історія, етнографія, фольклористика |
Заклад | Наукове товариство імені Шевченка |
Вчене звання | ректор Чернівецького університету |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
Відомий завдяки: | «Історія Буковини» |
Раймунд Фрідріх Кайндль у Вікісховищі |
Життєпис
Раймунд Фрідріх Кайндль походив із родини німецького колоніста. Його дід Йозеф, пекар, перебрався з Долішньої Австрії до Снятина, де в 1820 році народився Антон Кайндль, батько історика. Здобувши освіту на вчительських курсах, Антон Кайндль працював учителем малювання у Чернівецькій головній школі, а згодом в учительській семінарії. Як людина різнобічних і практичних здібностей, він займався і підприємництвом, збудував власний млин і заснував кахлеву «фабрику». Мати, Ернестіна з Вінклерів, походила із збіднілого дворянського роду з Франкфурта-на-Майні. Ця обставина вплинула на майбутнього історика, який, будучи австрійцем по батьку і німцем по матері, почував себе з юних літ уособленням єдності німців Австрії та Німеччини.
В домі Кайндлів працювала служниця — старенька гуцулка. Вона розповідала дітям старовинні казки, легенди і перекази, привіваючи любов до місцевого фольклору та мелодійної української мови. Щойно навчившись писати, Раймунд Фрідріх почав записувати почуті казки та легенди. Змалку він полюбляв оглядати цікаві споруди та місця, пов'язані з минулим краю. Все це привівало зацікавлення історією, етнографією і фольклором Буковини.
Навчався у Першій цісарсько-королівській державній гімназії в Чернівцях, яку з відзнакою закінчив 22 червня 1885 року. Згідно відомостей класного журналу гімназії учнів 8-го класу за 1884/1885 навчальний рік Раймунд Кайндль, уродженець Чернівців, римо-католицького віровизнання, звільнений від оплати за навчання на підставі рішення Крайової шкільної ради Буковини від 11 квітня 1878 Ч.423, щодо майбутньої професії не визначився, серед навчальних предметів найвищих результатів здобув у релігієзнавстві, німецькій мові та філософській пропедевтиці.
У жовтні 1885 року Кайндль вступив до філософського факультету Чернівецького університету, де 8 семестрів поспіль слухав лекції з історії, географії та германістики. Влітку 1891 року закінчив навчання в університеті, здавши іспити на вчителя історії та географії середньої школи. Після цього він пропрацював один навчальний рік як стажист у Чернівецькій вищій гімназії, а з осені 1892 року розпочав педагогічну діяльність, як суплент (тобто молодший учитель) у Чернівецькій православній вищій реальній школі. Ще в червні цього ж року Р. Ф. Кайндль склав іспит на вчителя німецької мови.
Водночас молодий науковець здобував і вчені ступені. 3 грудня 1891 року він захистив докторську (промоційну) роботу на тему «До страждання мученика Альберта» (нім. Zur Passio Adalperti Martiris) й отримав ступінь доктора філософії. Його науковим керівником був професор Йоган Лозерт (1846—1936). Серед інших університетських вчителів Кайндля, які мали вплив на його подальшу дослідницьку діяльність, потрібно назвати професора австрійської історії Ф. Ціглауера фон Блюменталя (1829—1906). Останній, безсумнівно, вплинув на вибір ним теми габілітаційної роботи — «Набуття Буковини Австрією».
Отримавши державну і крайову стипендії для продовження фахового навчання, Р. Ф. Кайндль взяв відпустку і записався позаштатним слухачем XIX-го курсу Інституту австрійських історичних досліджень у Відні, який свого часу закінчили його вчителі та й інші провідні історики Австрії. Перебуваючи в столиці, він працював над написанням докторської (габілітаційної) дисертації, яку захистив 15 липня 1893 року в Чернівецькому університеті.
Незабаром відбулися зміни і в особистому житті Раймунда Фрідріха. Під час етнографічних експедицій долиною Черемошу він познайомився з донькою службовця лісозаготівельної фірми в Устеріках Людмилою Кіслінгер, яка допомагала йому збирати етнографічний матеріал. Спільна дослідницька робота зблизила молодих людей, і 16 листопада 1893 року вони повінчалися у Кутах. Її батько прожив серед гуцулів 25 років і повідомив Кайндлю багато цікавої інформації про їхній побут і звичаї, а Людмила — про їжу, ткацтво й вишивку.
Наприкінці 1893 р. (на титулі 1894 р.) побачила світ фундаментальна праця Кайндля «Гуцули: їхнє життя, звичаї та народні перекази», — результат багаторічних етнографічних експедицій дослідника в Карпатські гори.
Тоді ж Р. Ф. Кайндль поновився на посаді суплента вищої реальної школи, в якій працював до 31 травня 1896 р. (фактично — до кінця червня). Там він викладав історію та німецьку мову, а також був класним керівником.
Крім виконання обов'язкової навчальної програми, Р. Ф. Кайндль проводив з дітьми пішохідні краєзнавчі екскурсії по місту й околицях, оглядаючи історичні місця та привіваючи дітям інтерес і любов до рідного краю.
26 травня 1896 р. міністерство освіти та культів призначило Р. Ф. Кайндля головним учителем (професором) Чернівецької учительської семінарії, де він працював до початку 1901 року. Завдяки тому, що професор Ф. Ціглауер фон Блюменталь вийшов на пенсію, на його місце було призначено Кайндля. 8 березня того року газета «Буковина» повідомила, що «др. Раймунд Кайндль, звісний зі своїх численних етнографічних праць про буковинських русинів, зістав надзвичайним професором австрійської історії при Чернівецькому університеті».
Наприкінці 1880-х та у 1890-х роках брав участь в етнографічних, а також археологічних експедиціях Буковиною та сусідніми регіонами.
У 1910—1911 рр., він став деканом, а в грудні 1912 р. — ректором Чернівецької Francisco-Josephina. Вступаючи на цю посаду, професор Р. Ф. Кайндль виголосив інавгурацій ну промову на тему «Історія і народознавство», у якій виклав свої провідні думки в галузі теоретичного народознавства. Між іншим, незадовго перед тим він запровадив спецкурси і практичні заняття з народознавства на філософському факультеті Чернівецького університету.
Зважаючи на те, що Р. Ф. Кайндль був чудовим знавцем історичних джерел, міністр внутрішніх справ Австрії призначив його 29 червня 1913 р. консерватором архівної ради Буковини строком на 5 років. Тобто, вчений очолив крайовий архів, створений ще 1907 року на чолі з професором кафедри історії Східної Європи В. Мильковичем.
Поряд із роботою як учителя, викладача і лектора в галузі австрійської історії вчений віддавав багато сил і часу буковинському краєзнавству, етнографії та фольклористиці. Вже на ранньому етапі наукової діяльності Р. Ф. Кайндль був дуже плідним автором, який майже щорічно видавав монографії й активно публікував численні статті та повідомлення в австрійських, німецьких, львівських і чернівецьких часописах. Частина його праць добре ілюстрована фотографіями і малюнками, оскільки вчений освоїв мистецтво фотографування й мав хист до малювання. В далеких мандрівках по Гуцульщині і Закарпаттю важкий фотографічний апарат з триногою був його незмінним супутником.
Крім досліджень у галузі історії, етнографії та фольклористики, вчений вивчав археологічні пам'ятки Буковини і став піонером у проведенні розкопок середньовічних українських старожитностей краю, зокрема літописного давньоруського міста Василева на Дністрі.
З іншого боку, Р. Ф. Кайндль цікавився новітньою українською літературою, особливо творчістю Ю. Федьковича. Він знайшов і опублікував 6 невідомих листів письменника з передмовою та ґрунтовними коментарями. Саме цей внесок в українське літературознавство дав привід до обрання Кайндля 1899 р. дійсним членом Історично-філософічної секції НТШ. Те, що єдиний чернівецький вчений неукраїнського походження, став дійсним членом НТШ, свідчить про визнання його заслуг українською науковою громадськістю.
Р. Ф. Кайндль добре знав українську мову та її діалекти. У спілкуванні з людьми дослідник був простим, відкритим та ввічливим. Із сердечністю і любов'ю він писав про життя українських селян й досить об'єктивно висвітлював їхнє становище.
Водночас Р. Ф. Кайндль був активним діячем німецької громади краю. Він відстоював ідею єднання та культурного розвитку німецького населення Карпатського регіону, поважаючи при цьому такі ж права інших народів. Кайндль брав діяльну участь у створенні Товариства християнських німців на Буковині, яке постало 2 квітня 1897 році. У 1899 році він очолив одну із важливих ділянок роботи товариства — створення мережі книгарень на основі головної книгарні Чернівців Він організовував книжкові виставки бібліотечний каталог, публічні бібліотеки та інше.
У березні 1911 р. Р. Ф. Кайндль очолив Товариство християнських німців, що дало новий імпульс до його активного розвитку. Новий голова звернув велику увагу на розширення зв'язків товариства, тому за його головування товариство активно співпрацювало з іншими культурними союзами: німецьким шкільним товариством, товариством німців за кордоном та іншими.
Завдяки професору Кайндлю народилась ідея з'їзду в Чернівцях німців усього Карпатського регіону, яка була гаряче підтримана німецькою громадськістю. Перший з'їзд відбувся 30 червня — 4 липня 1911 року і мав дуже широкий резонанс серед німців краю. Головою цього форуму був професор Р. Ф. Кайндль. За заслуги в галузі історії та етнографії німців, науковій та громадській діяльності його було обрано головою відділу колонізації та міграції Фундації німецького народознавства в Готі, дипломованим членом Товариства ім. Коменського в Берліні тощо.
1914 рік приніс суттєві зміни у життя Р. Ф. Кайндля, як і в життя всього краю. Після початку Першої світової війни, коли у вересні 1914 року Буковину зайняла російська армія, він будучи проректором Чернівецького університету Кайндль організував допомогу для німців-біженців. Через декілька тижнів Кайндль зрозумів, що йому загрожує депортація до Росії, тому він виїхав до Румунського королівства, яке тоді ще дотримувалося нейтралітету, а звідти вже дістався до Відня. Там Р. Ф. Кайндль майже рік займався наданням допомоги біженцям з Карпатського регіону. На початку зимового семестру 1915/1916 років професора Кайндля запросили очолити кафедру історії Австрії Ґрацького університету, що в Штаєрмарку. Там вчений працював аж до смерті 14 березня 1930 року, яка настала внаслідок серцевого нападу у Вальтендорфі під Ґрацом. Похований на цвинтарі св. Леонарда міста Грац. Незадовго до смерті професор Кайндль написав розділ про німецькомовне письменство Буковини до ґрунтовної «Історії німецько-австрійської літератури», в якому підкреслив самобутність і оригінальність німецькомовної творчості Ю. Федьковича.
Бібліографія
Головні праці вченого:
- «Русини на Буковині», 1889
- «Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази», — Чц., 2000 («Die Guzulen. Wien», 1894)
- «Календар свят у русинів і гуцулів», 1896
- «Фольклорні матеріали», 1898
- «Русинські казки та міфи на Буковині», 1899
- «Приповідки та мовні звороти на Буковині і в Галичині» 1902—1903
- «Народознавство», 1903
- «Історія німців Прикарпаття» (у трьох томах) 1907—1911
- «Історія Чернівців від найдавніших часів до сьогодення» («Geshichte von Czernowitz: von den altesten Zeiten bis zur Gegenwart»), 1908
«Історія Чернівців від найдавніших часів до сьогодення»
До ювілею міста у видавництві Генріха Пардіні вийшла книга «Історія Чернівців з найдавніших часів до сьогодення, присвячена 60-літньому ювілею Його Величності Цісаря Франца Йосипа, та в пам'ять про першу документальну згадку про місто Чернівці», написана німецькою мовою. На її видання магістратом було виділено 1800 корон.
Праця була схвалена критиками та науковцями, зокрема, Мироном Кордубою. Книга створена на основі писемних, у тому числі рукописних джерел; проілюстрована старими фотографіями та гравюрами. До сьогодні вважається найбільш повною за обсягом зібраного матеріалу про Чернівці.
У 2005 році видавництво «Зелена Буковина» перевидало книгу на 2-х мовах: німецький оригінальний текст та український переклад.
Вшанування пам'яті
9 жовтня 1994 р. на стіні родинного будинку Кайндлів на вул. Т. Шевченка відкрито пам'ятну дошку на честь видатного вченого.
А у жовтні наступного року з нагоди 120-річчя Чернівецького університету ім'я Раймунда Фрідріха Кайндля було викарбувано на мармуровій стелі серед переліку ректорів, встановленій у вестибюлі його головного корпусу.
Чернівецька міська рада на сесії 30 червня перейменувала на честь історика Раймунда Фрідріха Кайндля.
У Німеччині існує наукове товариство, яке носить ім'я Кайндля.
У м. Аугсбург видається журнал «Кайндль-Архів».
Примітки
- Find a Grave — 1996.
Джерела та література
- С. В. Пивоваров. Кайндль Раймунд-Фрідріх // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- С. Л. Юсов. Кайндль Раймунд-Фрідріх // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 24. — .
- Кайндль (Kaindl) Раймунд Фрідріх // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 3. — С. 921.
- Кайндль Раймунд Фрідріх // УЛЕ. — Київ, 1990. — Т. 2. — С375-376.
- Карбулицький І. Розвій народного шкільництва на Буковині. — Вашківці, 1907. — С. 76
- Приятель українців: [зб. наук. ст. за матер. Міжнар. наук. конф. "150 років від дня народження Р. Ф. Кайндля; 23 вересня 2016 р. / редкол.: Г. Кожолянко (голова, наук. ред.) та ін.]. – Чернівці: Технодрук, 2017. – 244 с. — .
- Раймунд Фрідріх Кайндль // Записки НТШ. — 1931. — Т. 151. — С. 235—236
- Масан О. Літописець Чернівців // Чернівці. — 1991. — 30 серпня. — С. 5
- Держархів Чернівецької обл., ф.-228, Державний ліцей «Арон Пумнул», оп. 3, спр. 41, арк. 20.
- Держархів Чернівецької обл., ф.-3, Буковинська крайова управа, оп. 2, спр. 11242, арк. 35-36.
- Norst A. Alma Mater Francisco-Josephina: Festschrift Zu Deren 25-J hrigem Bestande. — Czernowitz: Pardini, 1900. — S. 61.
- Bukowiner Post. — 1893. — 14. Nov. — S. 4.
- Фолькльорні матеріяли із збірки професора д-ра Раймунда Кайндля // Етнографічний збірник НТШ. — Львів, 1898. — T. 5. — С. 141.
- Масан О. Приятель українського народу (Р. Ф. Кайндль та його «Гуцули»). — С. 176.
- XXXII. Jahres-Bericht der gr.-or. Ober-Realschule In Czernowitz / Veroffentlicht am Schlusse des Schuljahres 1895/96 von C.Mandyczewski, Direktor. — Czernowitz, 1896. — S. 46.
- Klein A.A. Leben und Werk. — S. 295.
- Kaindl R.F. Geschichte und Volkskunde. — Czemowitz, 1913.
- Kaindl R. F. = Кайндль Р. Ф. Geschichte von Czernowitz von den ältesten Zeiten bis zur Gegenwart = Історія Чернівців від найдавніших часів до сьогодення / Переклад з нім. В. Ю. Іванюка; наук. редактор і автор післямови О. М. Масан. — Чернівці: Зелена Буковина, 2005. — 330 с.[1] (нім.) (укр.)
- Kaindl R. F.. Unser Heimatland Bukowina = Кайдль Р. Ф.. Наш рідний край Буковина] / Перекл. з нім. Ф. С. Андрійця, А. Т. Квасецького; наук. редактор і авт. післямови О. М. Масан // Зелена Буковина. — 2002. — № 1-2. — 72 с. [2] (нім.) (укр.)
- Kaindl R. F., Manastyrski А. = Кайндль Р. Ф., Манастирський О. Die Rutenen in der Bukowina = Русини на Буковині / Переклад з нім. В. Іванюка; наук. редактор і авт. післямови М. Чучко. — Чернівці: Зелена Буковина, 2007. — 192 с. — (Історична бібліотека «Зеленої Буковини»)[3] (нім.) (укр.)
- Rein K. Op. cit. — S. 164,178-179.
- Державний архів Чернівецької області. — Ф. 39. — On. 1. — Спр. 5732.
- Історія створення та діяльності архіву в документах // Ляпунов Ю., Никирса М. Доку-ментальна столиця Буковини (до 90-річчя створення архіву). - Чернівці: Букрек, 1998. - С. 40.
- Norst A. Op. cit. — S. 61-62.
- Осачук C. Німецький дім у Чернівцях. — Чернівці, 1994. — С. 13.
- Раймунд Фрідріх Кайндль // Записки НТШ. — 1931 — Т. 151. — С. 235—240.
- Раймунд Фрідріх Кайндль. Розвідки з нагоди 150-ліття від дня народження. — Чернівці: Книги ХХІ, 2016. — 224 с
Посилання
- Кайндль (Kaindl) Раймунд Фрідріх // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.182-183
- Гусар Ю. С. Буковинський календар. Березень — 2010. Літописець краю: [про Р.Кайндля] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2010. — 3 березня (№ 16). — С. 4.
- //Минуле Чернівців з найдавніших часів: [130 років від дня народження професора] / Олександр Масан // Чернівці. — 1996. — 6 вересня (№ 36). — С. 4.
- (англ.)
- КАЙНДЛЬ РАЙМУНД-ФРІДРІХ у Енциклопедії історії України на сайті Інституту історії України НАН України
- Кайндль Раймунд Фрідріх // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 573. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ra jmund Fri drih Ka jndl nim Raimund Friedrich Kaindl 31 serpnya 1866 Chernivci 14 bereznya 1930 Grac avstrijskij istorik viznachnij bukovinoznavec etnograf folklorist pedagog gromadskij diyach profesor i rektor Cherniveckogo universitetu Dijsnij chlen NTSh Ye avtorom blizko 300 naukovih prac z bukovinskoyi tematiki Rajmund Fridrih Kajndlnim Raimund Friedrich KaindlNarodivsya 31 serpnya 1866 1866 08 31 Chernivci Avstrijska imperiyaPomer 14 bereznya 1930 1930 03 14 63 roki Grac AvstriyaPohovannya d 1 Krayina Avstro Ugorshina AvstriyaNacionalnist avstriyecDiyalnist movoznavec istorik vikladach universitetu etnografAlma mater Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya FedkovichaGaluz istoriya etnografiya folkloristikaZaklad Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaVchene zvannya rektor Cherniveckogo universitetuNaukovij stupin doktor filosofiyiChlenstvo Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaVidomij zavdyaki Istoriya Bukovini Rajmund Fridrih Kajndl u VikishovishiZhittyepisBudinok po vulici Shevchenka 94 kolishnya Novij Svit 58 v yakomu zhiv R F Kajndl Rajmund Fridrih Kajndl pohodiv iz rodini nimeckogo kolonista Jogo did Jozef pekar perebravsya z Dolishnoyi Avstriyi do Snyatina de v 1820 roci narodivsya Anton Kajndl batko istorika Zdobuvshi osvitu na vchitelskih kursah Anton Kajndl pracyuvav uchitelem malyuvannya u Cherniveckij golovnij shkoli a zgodom v uchitelskij seminariyi Yak lyudina riznobichnih i praktichnih zdibnostej vin zajmavsya i pidpriyemnictvom zbuduvav vlasnij mlin i zasnuvav kahlevu fabriku Mati Ernestina z Vinkleriv pohodila iz zbidnilogo dvoryanskogo rodu z Frankfurta na Majni Cya obstavina vplinula na majbutnogo istorika yakij buduchi avstrijcem po batku i nimcem po materi pochuvav sebe z yunih lit uosoblennyam yednosti nimciv Avstriyi ta Nimechchini V domi Kajndliv pracyuvala sluzhnicya starenka guculka Vona rozpovidala dityam starovinni kazki legendi i perekazi privivayuchi lyubov do miscevogo folkloru ta melodijnoyi ukrayinskoyi movi Shojno navchivshis pisati Rajmund Fridrih pochav zapisuvati pochuti kazki ta legendi Zmalku vin polyublyav oglyadati cikavi sporudi ta miscya pov yazani z minulim krayu Vse ce privivalo zacikavlennya istoriyeyu etnografiyeyu i folklorom Bukovini Navchavsya u Pershij cisarsko korolivskij derzhavnij gimnaziyi v Chernivcyah yaku z vidznakoyu zakinchiv 22 chervnya 1885 roku Zgidno vidomostej klasnogo zhurnalu gimnaziyi uchniv 8 go klasu za 1884 1885 navchalnij rik Rajmund Kajndl urodzhenec Chernivciv rimo katolickogo viroviznannya zvilnenij vid oplati za navchannya na pidstavi rishennya Krajovoyi shkilnoyi radi Bukovini vid 11 kvitnya 1878 Ch 423 shodo majbutnoyi profesiyi ne viznachivsya sered navchalnih predmetiv najvishih rezultativ zdobuv u religiyeznavstvi nimeckij movi ta filosofskij propedevtici U zhovtni 1885 roku Kajndl vstupiv do filosofskogo fakultetu Cherniveckogo universitetu de 8 semestriv pospil sluhav lekciyi z istoriyi geografiyi ta germanistiki Vlitku 1891 roku zakinchiv navchannya v universiteti zdavshi ispiti na vchitelya istoriyi ta geografiyi serednoyi shkoli Pislya cogo vin propracyuvav odin navchalnij rik yak stazhist u Cherniveckij vishij gimnaziyi a z oseni 1892 roku rozpochav pedagogichnu diyalnist yak suplent tobto molodshij uchitel u Cherniveckij pravoslavnij vishij realnij shkoli She v chervni cogo zh roku R F Kajndl sklav ispit na vchitelya nimeckoyi movi Vodnochas molodij naukovec zdobuvav i vcheni stupeni 3 grudnya 1891 roku vin zahistiv doktorsku promocijnu robotu na temu Do strazhdannya muchenika Alberta nim Zur Passio Adalperti Martiris j otrimav stupin doktora filosofiyi Jogo naukovim kerivnikom buv profesor Jogan Lozert 1846 1936 Sered inshih universitetskih vchiteliv Kajndlya yaki mali vpliv na jogo podalshu doslidnicku diyalnist potribno nazvati profesora avstrijskoyi istoriyi F Ciglauera fon Blyumentalya 1829 1906 Ostannij bezsumnivno vplinuv na vibir nim temi gabilitacijnoyi roboti Nabuttya Bukovini Avstriyeyu Otrimavshi derzhavnu i krajovu stipendiyi dlya prodovzhennya fahovogo navchannya R F Kajndl vzyav vidpustku i zapisavsya pozashtatnim sluhachem XIX go kursu Institutu avstrijskih istorichnih doslidzhen u Vidni yakij svogo chasu zakinchili jogo vchiteli ta j inshi providni istoriki Avstriyi Perebuvayuchi v stolici vin pracyuvav nad napisannyam doktorskoyi gabilitacijnoyi disertaciyi yaku zahistiv 15 lipnya 1893 roku v Cherniveckomu universiteti Nezabarom vidbulisya zmini i v osobistomu zhitti Rajmunda Fridriha Pid chas etnografichnih ekspedicij dolinoyu Cheremoshu vin poznajomivsya z donkoyu sluzhbovcya lisozagotivelnoyi firmi v Usterikah Lyudmiloyu Kislinger yaka dopomagala jomu zbirati etnografichnij material Spilna doslidnicka robota zblizila molodih lyudej i 16 listopada 1893 roku voni povinchalisya u Kutah Yiyi batko prozhiv sered guculiv 25 rokiv i povidomiv Kajndlyu bagato cikavoyi informaciyi pro yihnij pobut i zvichayi a Lyudmila pro yizhu tkactvo j vishivku Naprikinci 1893 r na tituli 1894 r pobachila svit fundamentalna pracya Kajndlya Guculi yihnye zhittya zvichayi ta narodni perekazi rezultat bagatorichnih etnografichnih ekspedicij doslidnika v Karpatski gori Todi zh R F Kajndl ponovivsya na posadi suplenta vishoyi realnoyi shkoli v yakij pracyuvav do 31 travnya 1896 r faktichno do kincya chervnya Tam vin vikladav istoriyu ta nimecku movu a takozh buv klasnim kerivnikom Krim vikonannya obov yazkovoyi navchalnoyi programi R F Kajndl provodiv z ditmi pishohidni krayeznavchi ekskursiyi po mistu j okolicyah oglyadayuchi istorichni miscya ta privivayuchi dityam interes i lyubov do ridnogo krayu 26 travnya 1896 r ministerstvo osviti ta kultiv priznachilo R F Kajndlya golovnim uchitelem profesorom Cherniveckoyi uchitelskoyi seminariyi de vin pracyuvav do pochatku 1901 roku Zavdyaki tomu sho profesor F Ciglauer fon Blyumental vijshov na pensiyu na jogo misce bulo priznacheno Kajndlya 8 bereznya togo roku gazeta Bukovina povidomila sho dr Rajmund Kajndl zvisnij zi svoyih chislennih etnografichnih prac pro bukovinskih rusiniv zistav nadzvichajnim profesorom avstrijskoyi istoriyi pri Cherniveckomu universiteti Naprikinci 1880 h ta u 1890 h rokah brav uchast v etnografichnih a takozh arheologichnih ekspediciyah Bukovinoyu ta susidnimi regionami U 1910 1911 rr vin stav dekanom a v grudni 1912 r rektorom Cherniveckoyi Francisco Josephina Vstupayuchi na cyu posadu profesor R F Kajndl vigolosiv inavguracij nu promovu na temu Istoriya i narodoznavstvo u yakij viklav svoyi providni dumki v galuzi teoretichnogo narodoznavstva Mizh inshim nezadovgo pered tim vin zaprovadiv speckursi i praktichni zanyattya z narodoznavstva na filosofskomu fakulteti Cherniveckogo universitetu Zvazhayuchi na te sho R F Kajndl buv chudovim znavcem istorichnih dzherel ministr vnutrishnih sprav Avstriyi priznachiv jogo 29 chervnya 1913 r konservatorom arhivnoyi radi Bukovini strokom na 5 rokiv Tobto vchenij ocholiv krajovij arhiv stvorenij she 1907 roku na choli z profesorom kafedri istoriyi Shidnoyi Yevropi V Milkovichem Poryad iz robotoyu yak uchitelya vikladacha i lektora v galuzi avstrijskoyi istoriyi vchenij viddavav bagato sil i chasu bukovinskomu krayeznavstvu etnografiyi ta folkloristici Vzhe na rannomu etapi naukovoyi diyalnosti R F Kajndl buv duzhe plidnim avtorom yakij majzhe shorichno vidavav monografiyi j aktivno publikuvav chislenni statti ta povidomlennya v avstrijskih nimeckih lvivskih i cherniveckih chasopisah Chastina jogo prac dobre ilyustrovana fotografiyami i malyunkami oskilki vchenij osvoyiv mistectvo fotografuvannya j mav hist do malyuvannya V dalekih mandrivkah po Guculshini i Zakarpattyu vazhkij fotografichnij aparat z trinogoyu buv jogo nezminnim suputnikom Krim doslidzhen u galuzi istoriyi etnografiyi ta folkloristiki vchenij vivchav arheologichni pam yatki Bukovini i stav pionerom u provedenni rozkopok serednovichnih ukrayinskih starozhitnostej krayu zokrema litopisnogo davnoruskogo mista Vasileva na Dnistri Z inshogo boku R F Kajndl cikavivsya novitnoyu ukrayinskoyu literaturoyu osoblivo tvorchistyu Yu Fedkovicha Vin znajshov i opublikuvav 6 nevidomih listiv pismennika z peredmovoyu ta gruntovnimi komentaryami Same cej vnesok v ukrayinske literaturoznavstvo dav privid do obrannya Kajndlya 1899 r dijsnim chlenom Istorichno filosofichnoyi sekciyi NTSh Te sho yedinij cherniveckij vchenij neukrayinskogo pohodzhennya stav dijsnim chlenom NTSh svidchit pro viznannya jogo zaslug ukrayinskoyu naukovoyu gromadskistyu R F Kajndl dobre znav ukrayinsku movu ta yiyi dialekti U spilkuvanni z lyudmi doslidnik buv prostim vidkritim ta vvichlivim Iz serdechnistyu i lyubov yu vin pisav pro zhittya ukrayinskih selyan j dosit ob yektivno visvitlyuvav yihnye stanovishe Vodnochas R F Kajndl buv aktivnim diyachem nimeckoyi gromadi krayu Vin vidstoyuvav ideyu yednannya ta kulturnogo rozvitku nimeckogo naselennya Karpatskogo regionu povazhayuchi pri comu taki zh prava inshih narodiv Kajndl brav diyalnu uchast u stvorenni Tovaristva hristiyanskih nimciv na Bukovini yake postalo 2 kvitnya 1897 roci U 1899 roci vin ocholiv odnu iz vazhlivih dilyanok roboti tovaristva stvorennya merezhi knigaren na osnovi golovnoyi knigarni Chernivciv Vin organizovuvav knizhkovi vistavki bibliotechnij katalog publichni biblioteki ta inshe U berezni 1911 r R F Kajndl ocholiv Tovaristvo hristiyanskih nimciv sho dalo novij impuls do jogo aktivnogo rozvitku Novij golova zvernuv veliku uvagu na rozshirennya zv yazkiv tovaristva tomu za jogo golovuvannya tovaristvo aktivno spivpracyuvalo z inshimi kulturnimi soyuzami nimeckim shkilnim tovaristvom tovaristvom nimciv za kordonom ta inshimi Zavdyaki profesoru Kajndlyu narodilas ideya z yizdu v Chernivcyah nimciv usogo Karpatskogo regionu yaka bula garyache pidtrimana nimeckoyu gromadskistyu Pershij z yizd vidbuvsya 30 chervnya 4 lipnya 1911 roku i mav duzhe shirokij rezonans sered nimciv krayu Golovoyu cogo forumu buv profesor R F Kajndl Za zaslugi v galuzi istoriyi ta etnografiyi nimciv naukovij ta gromadskij diyalnosti jogo bulo obrano golovoyu viddilu kolonizaciyi ta migraciyi Fundaciyi nimeckogo narodoznavstva v Goti diplomovanim chlenom Tovaristva im Komenskogo v Berlini tosho 1914 rik prinis suttyevi zmini u zhittya R F Kajndlya yak i v zhittya vsogo krayu Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni koli u veresni 1914 roku Bukovinu zajnyala rosijska armiya vin buduchi prorektorom Cherniveckogo universitetu Kajndl organizuvav dopomogu dlya nimciv bizhenciv Cherez dekilka tizhniv Kajndl zrozumiv sho jomu zagrozhuye deportaciya do Rosiyi tomu vin viyihav do Rumunskogo korolivstva yake todi she dotrimuvalosya nejtralitetu a zvidti vzhe distavsya do Vidnya Tam R F Kajndl majzhe rik zajmavsya nadannyam dopomogi bizhencyam z Karpatskogo regionu Na pochatku zimovogo semestru 1915 1916 rokiv profesora Kajndlya zaprosili ocholiti kafedru istoriyi Avstriyi Grackogo universitetu sho v Shtayermarku Tam vchenij pracyuvav azh do smerti 14 bereznya 1930 roku yaka nastala vnaslidok sercevogo napadu u Valtendorfi pid Gracom Pohovanij na cvintari sv Leonarda mista Grac Nezadovgo do smerti profesor Kajndl napisav rozdil pro nimeckomovne pismenstvo Bukovini do gruntovnoyi Istoriyi nimecko avstrijskoyi literaturi v yakomu pidkresliv samobutnist i originalnist nimeckomovnoyi tvorchosti Yu Fedkovicha BibliografiyaGolovni praci vchenogo Rusini na Bukovini 1889 Guculi yih zhittya zvichayi ta narodni perekazi Chc 2000 Die Guzulen Wien 1894 Kalendar svyat u rusiniv i guculiv 1896 Folklorni materiali 1898 Rusinski kazki ta mifi na Bukovini 1899 Pripovidki ta movni zvoroti na Bukovini i v Galichini 1902 1903 Narodoznavstvo 1903 Istoriya nimciv Prikarpattya u troh tomah 1907 1911 Istoriya Chernivciv vid najdavnishih chasiv do sogodennya Geshichte von Czernowitz von den altesten Zeiten bis zur Gegenwart 1908 Istoriya Chernivciv vid najdavnishih chasiv do sogodennya Do yuvileyu mista u vidavnictvi Genriha Pardini vijshla kniga Istoriya Chernivciv z najdavnishih chasiv do sogodennya prisvyachena 60 litnomu yuvileyu Jogo Velichnosti Cisarya Franca Josipa ta v pam yat pro pershu dokumentalnu zgadku pro misto Chernivci napisana nimeckoyu movoyu Na yiyi vidannya magistratom bulo vidileno 1800 koron Pracya bula shvalena kritikami ta naukovcyami zokrema Mironom Korduboyu Kniga stvorena na osnovi pisemnih u tomu chisli rukopisnih dzherel proilyustrovana starimi fotografiyami ta gravyurami Do sogodni vvazhayetsya najbilsh povnoyu za obsyagom zibranogo materialu pro Chernivci U 2005 roci vidavnictvo Zelena Bukovina perevidalo knigu na 2 h movah nimeckij originalnij tekst ta ukrayinskij pereklad Vshanuvannya pam yati9 zhovtnya 1994 r na stini rodinnogo budinku Kajndliv na vul T Shevchenka vidkrito pam yatnu doshku na chest vidatnogo vchenogo A u zhovtni nastupnogo roku z nagodi 120 richchya Cherniveckogo universitetu im ya Rajmunda Fridriha Kajndlya bulo vikarbuvano na marmurovij steli sered pereliku rektoriv vstanovlenij u vestibyuli jogo golovnogo korpusu Chernivecka miska rada na sesiyi 30 chervnya perejmenuvala na chest istorika Rajmunda Fridriha Kajndlya U Nimechchini isnuye naukove tovaristvo yake nosit im ya Kajndlya U m Augsburg vidayetsya zhurnal Kajndl Arhiv PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056Dzherela ta literaturaS V Pivovarov Kajndl Rajmund Fridrih Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X S L Yusov Kajndl Rajmund Fridrih Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 24 ISBN 978 966 00 0692 8 Kajndl Kaindl Rajmund Fridrih Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 3 S 921 Kajndl Rajmund Fridrih ULE Kiyiv 1990 T 2 S375 376 Karbulickij I Rozvij narodnogo shkilnictva na Bukovini Vashkivci 1907 S 76 Priyatel ukrayinciv zb nauk st za mater Mizhnar nauk konf 150 rokiv vid dnya narodzhennya R F Kajndlya 23 veresnya 2016 r redkol G Kozholyanko golova nauk red ta in Chernivci Tehnodruk 2017 244 s ISBN 617 7096 94 7 Rajmund Fridrih Kajndl Zapiski NTSh 1931 T 151 S 235 236 Masan O Litopisec Chernivciv Chernivci 1991 30 serpnya S 5 Derzharhiv Cherniveckoyi obl f 228 Derzhavnij licej Aron Pumnul op 3 spr 41 ark 20 Derzharhiv Cherniveckoyi obl f 3 Bukovinska krajova uprava op 2 spr 11242 ark 35 36 Norst A Alma Mater Francisco Josephina Festschrift Zu Deren 25 J hrigem Bestande Czernowitz Pardini 1900 S 61 Bukowiner Post 1893 14 Nov S 4 Folklorni materiyali iz zbirki profesora d ra Rajmunda Kajndlya Etnografichnij zbirnik NTSh Lviv 1898 T 5 S 141 Masan O Priyatel ukrayinskogo narodu R F Kajndl ta jogo Guculi S 176 XXXII Jahres Bericht der gr or Ober Realschule In Czernowitz Veroffentlicht am Schlusse des Schuljahres 1895 96 von C Mandyczewski Direktor Czernowitz 1896 S 46 Klein A A Leben und Werk S 295 Kaindl R F Geschichte und Volkskunde Czemowitz 1913 Kaindl R F Kajndl R F Geschichte von Czernowitz von den altesten Zeiten bis zur Gegenwart Istoriya Chernivciv vid najdavnishih chasiv do sogodennya Pereklad z nim V Yu Ivanyuka nauk redaktor i avtor pislyamovi O M Masan Chernivci Zelena Bukovina 2005 330 s 1 nim ukr Kaindl R F Unser Heimatland Bukowina Kajdl R F Nash ridnij kraj Bukovina Perekl z nim F S Andrijcya A T Kvaseckogo nauk redaktor i avt pislyamovi O M Masan Zelena Bukovina 2002 1 2 72 s 2 nim ukr Kaindl R F Manastyrski A Kajndl R F Manastirskij O Die Rutenen in der Bukowina Rusini na Bukovini Pereklad z nim V Ivanyuka nauk redaktor i avt pislyamovi M Chuchko Chernivci Zelena Bukovina 2007 192 s Istorichna biblioteka Zelenoyi Bukovini 3 nim ukr Rein K Op cit S 164 178 179 Derzhavnij arhiv Cherniveckoyi oblasti F 39 On 1 Spr 5732 Istoriya stvorennya ta diyalnosti arhivu v dokumentah Lyapunov Yu Nikirsa M Doku mentalna stolicya Bukovini do 90 richchya stvorennya arhivu Chernivci Bukrek 1998 S 40 Norst A Op cit S 61 62 Osachuk C Nimeckij dim u Chernivcyah Chernivci 1994 S 13 Rajmund Fridrih Kajndl Zapiski NTSh 1931 T 151 S 235 240 Rajmund Fridrih Kajndl Rozvidki z nagodi 150 littya vid dnya narodzhennya Chernivci Knigi HHI 2016 224 sPosilannyaKajndl Kaindl Rajmund Fridrih Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 182 183 Gusar Yu S Bukovinskij kalendar Berezen 2010 Litopisec krayu pro R Kajndlya Yuhim Gusar Bukovinske viche 2010 3 bereznya 16 S 4 Minule Chernivciv z najdavnishih chasiv 130 rokiv vid dnya narodzhennya profesora Oleksandr Masan Chernivci 1996 6 veresnya 36 S 4 angl KAJNDL RAJMUND FRIDRIH u Enciklopediyi istoriyi Ukrayini na sajti Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kajndl Rajmund Fridrih Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 573 1000 ekz