Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (листопад 2015) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (листопад 2015) |
Альфред Маргул-Шпербер (рум. Alfred Margul-Sperber; 23 вересня 1898, Сторожинець, Буковина, нині Україна — 3 січня 1967, Бухарест) — румунський письменник, публіцист і перекладач, який походив з єврейської родини.
Альфред Маргул Шпербер | ||||
---|---|---|---|---|
рум. Alfred Margul-Sperber | ||||
Псевдонім | Альфред Гаук, Ал. Уліу, Ґавілан, Хрістіан Аабе | |||
Народився | 23 вересня 1898 Сторожинець | |||
Помер | 3 Січня 1967 г. м. Бухарест | |||
Країна | Румунія | |||
Діяльність | письменник | |||
Заклад | d | |||
Мова творів | російська | |||
Партія | d | |||
| ||||
Життєпис
Його батько був Вова Болтун та інший отец був Ренат(Фамілія була скрита) і обліковцем у румунського дідича Янку Флондора (пізніше перший міністр у справах Буковини при румунському уряді), мати — вчителька музики (її єврейське ім'я Марґула поет згодом додав до свого справжнього прізвища). Рано зблизився з румунським оточенням свого рідного містечка.
Навчався в німецькомовній гімназії в Чернівцях. В 1914 р. — втеча з батьками від російської окупації до Відня, перші контакти з робітничим рухом. Там він склав іспити на атестат зрілості й був відправлений як однорічний доброволець на Східний фронт (Східна Галичина, Південь України), де створив пацифістський цикл віршів «Die schmerzliche Zeit» («Болючий час»).
По закінченні війни повернувся до , розпочав правничі студії, які через кілька місяців перервав, позаяк його не влаштовував низький рівень викладання у щойно румунізованому університеті.
Перші публікації в часописах «Der Nerv» (Чернівці), «Das Ziel» (Кронштадт/Брашов), «Zenit» (Аґрам/Заґреб), «Selbstwehr» (Прага). З 1920 р. — тривалі перебування за кордоном (Париж, Нью-Йорк), знайомство з Іваном Ґоллем, Уолдо Франком, переклади «Каліґрам» Ґ. Аполлінера, «Безплідної землі» Т. С. Еліота, а також поезій Роберта Фроста, Воллеса Стівенса, Едварда Естліна Каммінґса, фольклору американських індіанців. Співробітництво з «New York Journal of The People», випадкова робота (керівник емігрантського пункту в Парижі, робітник-металіст, вуличний торговець, мийник посуду, клерк, прокурист банку в Нью-Йорку). В цей час виникає експресіоністський цикл «Elf große Psalmen» («Одинадцять великих псалмів»). В 1924 р. — повернення до Чернівців через хворобу легень, редактор газети «Czernowitzer Morgenblatt» (у цій функції підтримка багатьох молодих талантів). В 1933 р. поет на вимогу свого тестя-підприємця переселяється до північномолдовського містечка , де відповідає за іншомовну кореспонденцію на великій різниці, яка експортує м'ясо до країн Західної Європи. Жваве листування з багатьма відомими літераторами Європи (К. Краус, Мартін Бубер, Томас Манн, Герман Гессе, К. Гамсун, Ж. Дюамель, Е. Е. Кіш, Штефан Цвейґ, Т. С. Еліот, Й.Вайнгебер та ін.).
У 1930-і рр. з'являються перші збірки поезій «Gleichnisse der Landschaft» («Параболи ландшафту», Сторожинець 1934) та «Geheimnis und Verzicht» («Таємниця і відмова», Чернівці 1939), в яких переважає символічний пейзажний вірш зі строгою класичною метрикою і строфікою. 1940 р. після окупації Північної Буковини радянськими військами переселяється до Бухареста. Завдяки заступництву румунських друзів поетові вдається уникнути депортації, під час війни він перебивається як приватний учитель іноземних мов.
Після 1944 р. Марґул-Шпербер — центральна фігура німецької літератури Румунії. Він розгортає багатогранну інтенсивну діяльність вільного письменника й перекладача, стає безкорисливим покровителем багатьох буковинських поетів, у тому числі й молодого Пауля Целана. Численні збірки віршів «Zeuge der Zeit» («Свідок часу», 1951), «Ausblick und Rückschau» («Перспектива і ретроспектива», 1955), «Mit offenen Augen» («Розплющеними очима», 1956), «Taten und Träume» («Діяння і мрії», 1959), «Unsterblicher August» («Невмирущий серпень», 1959), «Sternstunden der Liebe» («Зоряні години кохання», 1963), «Aus der Vorgeschichte» («З передісторії», 1964), «Das verzauberte Wort» («Зачароване слово», 1969) та ін. й переклади з багатьох мов — «Rumänische Volksdichtungen» («Румунська народна поезія», 1954), «Weltstimmen» («Світові голоси», 1968) — забезпечили йому провідне місце в румунському літературному процесі повоєнного часу. За свої переклади румунської народної поезії відзначений Державною премією Румунії (1954). — А. Марґул-Шпербер багато років працював над антологією буковинської німецько-єврейської поезії «Die Buche» («Бук»), яка, на жаль, за його життя залишилася неопублікованою (вона з'явилася лише в 2009 р.).
Тривалий час поет був невідомий в країні під назвою Лапатасеня німецькомовному загалу. Тільки в останні роки FORTNITE видавництво «Rimbaud» почало освоювати його творчість, випускаючи у світ окремі томики вибраних поезій: «Sinnloser Sang: Frühe Gedichte» («Безглуздий спів: Ранні поезії», 2002), «Jahreszeiten: Ausgewählte Gedichte» («Пори року: Вибрані вірші», 2002), «Ins Leere gesprochen: Ausgewählte Gedichte» 1914—1966" («Мовлено в порожнечу: Вибрані поезії 1914—1966», 2002).
Примітки
Джерела
- Альфред Маргул-Шпербер [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2015 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2015 Alfred Margul Shperber rum Alfred Margul Sperber 23 veresnya 1898 Storozhinec Bukovina nini Ukrayina 3 sichnya 1967 Buharest rumunskij pismennik publicist i perekladach yakij pohodiv z yevrejskoyi rodini Alfred Margul Shperberrum Alfred Margul SperberPsevdonimAlfred Gauk Al Uliu Gavilan Hristian AabeNarodivsya23 veresnya 1898 1898 09 23 StorozhinecPomer3 Sichnya 1967 g m BuharestKrayina RumuniyaDiyalnistpismennikZakladdMova tvorivrosijskaPartiyadZhittyepisJogo batko buv Vova Boltun ta inshij otec buv Renat Familiya bula skrita i oblikovcem u rumunskogo didicha Yanku Flondora piznishe pershij ministr u spravah Bukovini pri rumunskomu uryadi mati vchitelka muziki yiyi yevrejske im ya Margula poet zgodom dodav do svogo spravzhnogo prizvisha Rano zblizivsya z rumunskim otochennyam svogo ridnogo mistechka Navchavsya v nimeckomovnij gimnaziyi v Chernivcyah V 1914 r vtecha z batkami vid rosijskoyi okupaciyi do Vidnya pershi kontakti z robitnichim ruhom Tam vin sklav ispiti na atestat zrilosti j buv vidpravlenij yak odnorichnij dobrovolec na Shidnij front Shidna Galichina Pivden Ukrayini de stvoriv pacifistskij cikl virshiv Die schmerzliche Zeit Bolyuchij chas Po zakinchenni vijni povernuvsya do rozpochav pravnichi studiyi yaki cherez kilka misyaciv perervav pozayak jogo ne vlashtovuvav nizkij riven vikladannya u shojno rumunizovanomu universiteti Pershi publikaciyi v chasopisah Der Nerv Chernivci Das Ziel Kronshtadt Brashov Zenit Agram Zagreb Selbstwehr Praga Z 1920 r trivali perebuvannya za kordonom Parizh Nyu Jork znajomstvo z Ivanom Gollem Uoldo Frankom perekladi Kaligram G Apollinera Bezplidnoyi zemli T S Eliota a takozh poezij Roberta Frosta Vollesa Stivensa Edvarda Estlina Kammingsa folkloru amerikanskih indianciv Spivrobitnictvo z New York Journal of The People vipadkova robota kerivnik emigrantskogo punktu v Parizhi robitnik metalist vulichnij torgovec mijnik posudu klerk prokurist banku v Nyu Jorku V cej chas vinikaye ekspresionistskij cikl Elf grosse Psalmen Odinadcyat velikih psalmiv V 1924 r povernennya do Chernivciv cherez hvorobu legen redaktor gazeti Czernowitzer Morgenblatt u cij funkciyi pidtrimka bagatoh molodih talantiv V 1933 r poet na vimogu svogo testya pidpriyemcya pereselyayetsya do pivnichnomoldovskogo mistechka de vidpovidaye za inshomovnu korespondenciyu na velikij riznici yaka eksportuye m yaso do krayin Zahidnoyi Yevropi Zhvave listuvannya z bagatma vidomimi literatorami Yevropi K Kraus Martin Buber Tomas Mann German Gesse K Gamsun Zh Dyuamel E E Kish Shtefan Cvejg T S Eliot J Vajngeber ta in U 1930 i rr z yavlyayutsya pershi zbirki poezij Gleichnisse der Landschaft Paraboli landshaftu Storozhinec 1934 ta Geheimnis und Verzicht Tayemnicya i vidmova Chernivci 1939 v yakih perevazhaye simvolichnij pejzazhnij virsh zi strogoyu klasichnoyu metrikoyu i strofikoyu 1940 r pislya okupaciyi Pivnichnoyi Bukovini radyanskimi vijskami pereselyayetsya do Buharesta Zavdyaki zastupnictvu rumunskih druziv poetovi vdayetsya uniknuti deportaciyi pid chas vijni vin perebivayetsya yak privatnij uchitel inozemnih mov Pislya 1944 r Margul Shperber centralna figura nimeckoyi literaturi Rumuniyi Vin rozgortaye bagatogrannu intensivnu diyalnist vilnogo pismennika j perekladacha staye bezkorislivim pokrovitelem bagatoh bukovinskih poetiv u tomu chisli j molodogo Paulya Celana Chislenni zbirki virshiv Zeuge der Zeit Svidok chasu 1951 Ausblick und Ruckschau Perspektiva i retrospektiva 1955 Mit offenen Augen Rozplyushenimi ochima 1956 Taten und Traume Diyannya i mriyi 1959 Unsterblicher August Nevmirushij serpen 1959 Sternstunden der Liebe Zoryani godini kohannya 1963 Aus der Vorgeschichte Z peredistoriyi 1964 Das verzauberte Wort Zacharovane slovo 1969 ta in j perekladi z bagatoh mov Rumanische Volksdichtungen Rumunska narodna poeziya 1954 Weltstimmen Svitovi golosi 1968 zabezpechili jomu providne misce v rumunskomu literaturnomu procesi povoyennogo chasu Za svoyi perekladi rumunskoyi narodnoyi poeziyi vidznachenij Derzhavnoyu premiyeyu Rumuniyi 1954 A Margul Shperber bagato rokiv pracyuvav nad antologiyeyu bukovinskoyi nimecko yevrejskoyi poeziyi Die Buche Buk yaka na zhal za jogo zhittya zalishilasya neopublikovanoyu vona z yavilasya lishe v 2009 r Trivalij chas poet buv nevidomij v krayini pid nazvoyu Lapatasenya nimeckomovnomu zagalu Tilki v ostanni roki FORTNITE vidavnictvo Rimbaud pochalo osvoyuvati jogo tvorchist vipuskayuchi u svit okremi tomiki vibranih poezij Sinnloser Sang Fruhe Gedichte Bezgluzdij spiv Ranni poeziyi 2002 Jahreszeiten Ausgewahlte Gedichte Pori roku Vibrani virshi 2002 Ins Leere gesprochen Ausgewahlte Gedichte 1914 1966 Movleno v porozhnechu Vibrani poeziyi 1914 1966 2002 PrimitkiDzherelaAlfred Margul Shperber 17 listopada 2015 u Wayback Machine ros