Кельмене́цький райо́н — колишнійрайон Чернівецької області України. Адміністративний центр — смт Кельменці. Населення становить 31 568 осіб (на 1 січня 2022 року). Район засновано 12 листопада 1940 року (інф. Добржанський «Хотинщина» ст.227)
Кельменецький район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Чернівецька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Чернівецька область | ||||
Код КОАТУУ: | 7322000000 | ||||
Утворений: | 12 листопада 1940 р. | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
Населення: | ▼ 39 666 (на 1.1.2019) | ||||
Площа: | 670 км² | ||||
Густота: | 61.2 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3732 | ||||
Поштові індекси: | 60100—60154 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Кельменці | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 24 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 32 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Ілаш Віктор Миколайович | ||||
Голова РДА: | Олійник Богдан Олександрович | ||||
Вебсторінка: | Кельменецька РДА Кельменецька райрада | ||||
Адреса: | 60100, Чернівецька обл., Кельменецький р-н, смт. Кельменці, пл. Центральна, 2 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Кельменецький район у Вікісховищі |
17 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи, а його територія відійшла до новоутвореного Дністровського району Чернівецької області.
Географія
Район розташований у східній частині області, в лісостеповій зоні Прут-Дністровського межиріччя. На півночі межує з Кам'янець-Подільським районом Хмельницької області, на сході із Сокирянським районом, на заході з Хотинським районом, на південному заході з Новоселицьким районом Чернівецької області, на півдні — з Бричанським районом Республіки Молдова.
Хмельницька область (Кам'янець-Подільський район) | ||
Хотинський район | Сокирянський район | |
Новоселицький район | Молдова |
Територія району — 0,67 тис. км². Відстань до міста Чернівці шосейними дорогами 83 км, залізницею — 106 км. Територією району проходить державний кордон з Республікою Молдова протяжністю 72 км.
Природно-заповідний фонд Кельменецького району
Національні природні парки
Хотинський (частина).
Іхтіологічні заказники
Ландшафтні заказники
Бабинська стінка, Поливанів Яр.
Геологічні пам'ятки природи
Бабинський карст, Шишкові горби.
Гідрологічні пам'ятки природи
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
Історія
В околицях с. Оселівка колишнього Кельменецького району виявлено декілька палеолітичних пам'яток (Оселівські стоянки). Трипільські поселення виявлено в околдицях сіл Ленківці, Коновка, Вороновиця, Нагоряни, Бабин.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 24 сільські ради, які об'єднують 34 населені пункти та підпорядковані .
Населені пункти зняті з обліку
Влада
Голови РДА:
- Луцишин Євген Григорович
- Смотр Олександр Антонійович
- Телешман Петро Григорович
- Довгань Микола Олександрович
- Буняк Сергій Леонідович
- Швець Віталій Михайлович
- Олійник Богдан Олександрович
Голови ради:
- Туржанський Василь Іванович
- Власов Дмитро Васильович
- Ілаш Віктор Миколайович
Економіка
Сільське господарство
Район спеціалізується на виробництві зерна колосових культур, кукурудзи, сої, соняшнику, ріпаку та продукції тваринництва.
2009 року по всіх категоріях господарств вирощено 60 тисяч тонн зерна, зокрема сільгосппідприємствами — 35,1 тисячі тонн. Загальна середня урожайність зернових культур — 41,6 ц/га.
Важливе місце в сільськогосподарському виробництві займало вирощування сої, якої було зібрано 10 тисяч тонн.
Промисловість
Промисловість району представляють приватні підприємства: товариство з обмеженою відповідальністю «Продпостач», «Поляріс», «Букком» та «Ярослав-Буковина», ВАТ «Вороновицький щебеневий кар'єр», комунальні: Кельменецька об'єднання по агропромисловому будівництву «Райагробуд» та районна друкарня.
Упродовж 2009 року промисловими підприємствами району вироблено продукції на 17500 тисяч грн. Найбільшу питому вагу (83,2 %) в загальному обсязі виробництва товарної продукції займало приватне м'ясопереробне підприємство «Ярослав-Буковина».
Протягом січня-грудня 2009 року підприємствами, які включені до основного кола промислових підприємств району, вироблено 0,074 тис. штук виробів з металопластику, 94,0 тонн конструкцій металевих будиночків, 1108,3 тонн м'ясопродуктів, 36,5 тонн субпродуктів, 1,5 тонни олії, 2,55 млн умовних штук цегли, 31,8 тонн ящиків картонних, 15,3 тис. тонн щебеню.
У районі працює 7 приватних пекарень. Близько 20 видів хліба та хлібобулочних виробів випікає пекарня «Колосок» приватного підприємця Юлії Іванівни Андрущак.
Мале підприємництво
В районі спостерігається стійка тенденція до зростання кількості суб'єктів господарювання. Станом на 1 січня 2009 року зареєстровано 13 акціонерних товариств, 70 малих підприємств, 49 товариства з обмеженою відповідальністю, 9 кооперативів, 74 фермерських господарств, 2544 підприємців (фізичних осіб).
Для вдосконалення процедури реєстрації суб'єктів господарювання в районі функціонує спрощена система реєстрації за принципом «Єдиний реєстраційний офіс». З цією метою налагоджено електронний обмін інформацією між державним реєстратором та реєстраційними службами району, які ведуть облік суб'єктів підприємницької діяльності.
Запроваджено спрощену дозвільну систему за принципом «Дозвільний офіс». За 2008 рік до «Дозвільного офісу» звернулось 26 суб'єктів підприємницької діяльності, видано 221 документ дозвільного характеру.
При управлінні економіки райдержадміністрації працює інформаційно-консультативний центр з питань розвитку підприємництва та захисту підприємств малого бізнесу і приватних підприємців.
З квітня 2006 року працює районний Фонд підтримки підприємництва. На виконання заходів районної Програми розвитку підприємництва в 2008 році з районного бюджету використано 15 тис.грн.
Інфраструктура
2008 року в районі здано в експлуатацію 64 об'єкти всіх форм власності загальною площею 9584 м², з них 34 житлових будинків площею 5832 м².
Продовжувалося будівництво 50-квартирного житлового будинку в смт. Кельменці. Протягом року підприємствами, що працювали за контрактами будівельного підряду, виконано робіт на суму 1,046 млн грн.
На утримання та ремонт доріг використано кошти в сумі 4,39 млн грн., зокрема за рахунок місцевих бюджетів 380,8 тис.грн.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 22 015 | 3948 | 3029 | 6083 | 5291 | 3487 | 177 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 26 452 | 3761 | 3078 | 6220 | 6601 | 6272 | 520 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 47261 | 97,51 % |
росіяни | 607 | 1,25 % |
молдовани | 477 | 0,98 % |
білоруси | 34 | 0,07 % |
румуни | 25 | 0,05 % |
інші | 64 | 0,13 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 47376 | 97,75 % |
російська | 641 | 1,32 % |
молдовська | 388 | 0,80 % |
білоруська | 17 | 0,04 % |
румунська | 14 | 0,03 % |
інші | 32 | 0,07 % |
Станом на 1 січня 2022 року постійне населення району становило 31 568 осіб. В районному центрі проживало 6 985 осіб.
Найбільш поширені прізвища в районі
Горбатюк, Кушнір, Ткач, Мельник, Чебан, Швець, Андрущак, Рябий, Беженар, Шевчук, Ткачук, Рудий, Гуцул, Сандуляк, Бурлака, Перепічка, Власов, Дерев'янко, Попович, Боднар, Грубий, Адамчук, Олійник, Цуркан, Ковальчук, Бордюжан, Дудка, Семенюк, Попов, Рибак, Паламар, Бабин, Тимчук, Бабій, Ротар, Москалюк, Боштан, Пензар, Ковтун, Коломейко, Равлюк, Ганзюк, Скрипник, Мартинюк, Іванський, Білий, Дерев'янський, Паламарчук, Продан, Боднарчук, Потерейко, Сливка, Мітітюк, Паращук, Руснак, Білик, Волощук, Пастух, Раренко, Герасимчук, Бурдейний, Дячук, Телешман, Каралаш, Кирилюк, Накай, Комерзан, Ворожбит, Твердохліб, Требик, Бідюк, Корній, Горобець, Лупашко, Мотрюк, Нікітюк, Бербека, Малий, Круглянко, Макаровський, Чумак, Гончар, Козак, Якимчук, Назарчук, Кривов'язий, Пасічник, Рингач, Гончарюк, Губатий, Холявчук, Волошин, Соцький, Присакар, Федорюк, Білобрицький, Гладчук, Гарабажій, Гаргаун, Гуменюк, Караван, Ляшок, Чорний, Дєдов.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Кельменецького району були створені 34 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 60,64 % (проголосували 20 308 із 33 488 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 45,95 % (9 331 виборців); Юлія Тимошенко — 23,06 % (4 683 виборців), Олег Ляшко — 17,05 % (3 462 виборців), Анатолій Гриценко — 4,20 % (853 виборців), Сергій Тігіпко — 2,28 % (463 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,32 %.
Туризм
На території району діють такі туристичні об'єкти:
- база відпочинку зеленого туризму «Джія» в с. Мошанець;
- «Дім рибалки» в с. Бернове;
- агрооселя в с. Вороновиця;
- яхт-клуб в с. Дністрівка.
Завершується виготовлення технічної документації на будівництво туристичного комплексу в с. Вороновиця, баз відпочинку в с. Макарівка та Дністрівка (облаштування пляжу, організація спортивно-оздоровчих заходів, стоянка маломірних суден). ТзОВ «ОНДА» розпочало роботи по будівництву відпочинково-оздоровчого комплексу в с. Грушівці.
У розвиток матеріально-технічної бази туристичної галузі району залучаються в основному власні кошти підприємницьких структур.
Відомі люди
- Липковська Лідія Яківна — оперна співачка.
- Довганчин Григорій Васильович — народний депутат України ІІ, ІІІ скликань, кандидат економічних наук.
- Круглицький Микола Миколайович — доктор хімічних наук, професор, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки.
- Китайгородська Віра Микитівна — поетеса, головний редактор газети «Буковинське віче».
- Лучик Василь Вікторович — мовознавець, доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.
- — зоотехнік ТзОВ «Дністрівське», кавалер Ордена Княгині Ольги.
- — доктор фізико-математичних наук, академік Української академії наук.
- — народний художник України, член спілки народних умільців України.
- — доктор медичних наук, професор, заступник директора інституту нейрохірургії імені Бурденка у м. Москва.
- Сандуляк Леонтій Іванович — доктор медичних наук, професор, перший надзвичайний і повноважний посол України в Румунії.
- Герасимчук Дмитро Костянтинович — український письменник.
- Дворський Павло Ананійович — народний артист України.
- Ткач Михайло Миколайович — поет-пісняр, лауреат Шевченківської премії.
- Смолінський Микола Сергійович — заслужений журналіст України.
- Ботушанський Василь Мефодійович — доктор історичних наук, професор Чернівецького національного університету.
- Раренко Іларій Михайлович — доктор фізико-математичних наук, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, член-кореспондент Української академії наук.
- Корчинський Анатолій Іванович — український політик. Народний депутат України ІІІ та IV скликань.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кельменецький район |
- Розпорядження Президента України від 31 січня 2020 року № 94/2020-рп «Про призначення Б. Олійника головою Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області»
- . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 (PDF). ukrstat (укр.).
- Населені пункти Чернівецької області. Райони [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 8 липня 2018.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2016.
Посилання
Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kelmene ckij rajo n kolishnijrajon Cherniveckoyi oblasti Ukrayini Administrativnij centr smt Kelmenci Naselennya stanovit 31 568 osib na 1 sichnya 2022 roku Rajon zasnovano 12 listopada 1940 roku inf Dobrzhanskij Hotinshina st 227 Kelmeneckij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Chernivecka oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastKod KOATUU 7322000000Utvorenij 12 listopada 1940 r Likvidovanij 17 lipnya 2020Naselennya 39 666 na 1 1 2019 Plosha 670 km Gustota 61 2 osib km Tel kod 380 3732Poshtovi indeksi 60100 60154Naseleni punkti ta radiRajonnij centr KelmenciSelishni radi 1Silski radi 24Smt 1Sela 32Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Ilash Viktor MikolajovichGolova RDA Olijnik Bogdan OleksandrovichVebstorinka Kelmenecka RDA Kelmenecka rajradaAdresa 60100 Chernivecka obl Kelmeneckij r n smt Kelmenci pl Centralna 2MapaKelmeneckij rajon u Vikishovishi 17 lipnya 2020 roku rajon bulo likvidovano vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi a jogo teritoriya vidijshla do novoutvorenogo Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti GeografiyaRajon roztashovanij u shidnij chastini oblasti v lisostepovij zoni Prut Dnistrovskogo mezhirichchya Na pivnochi mezhuye z Kam yanec Podilskim rajonom Hmelnickoyi oblasti na shodi iz Sokiryanskim rajonom na zahodi z Hotinskim rajonom na pivdennomu zahodi z Novoselickim rajonom Cherniveckoyi oblasti na pivdni z Brichanskim rajonom Respubliki Moldova Hmelnicka oblast Kam yanec Podilskij rajon Hotinskij rajon Sokiryanskij rajonNovoselickij rajon Moldova Teritoriya rajonu 0 67 tis km Vidstan do mista Chernivci shosejnimi dorogami 83 km zalizniceyu 106 km Teritoriyeyu rajonu prohodit derzhavnij kordon z Respublikoyu Moldova protyazhnistyu 72 km Prirodno zapovidnij fond Kelmeneckogo rajonuNacionalni prirodni parki Hotinskij chastina Ihtiologichni zakazniki Bernivskij ostriv Landshaftni zakazniki Babinska stinka Polivaniv Yar Geologichni pam yatki prirodi Babinskij karst Shishkovi gorbi Gidrologichni pam yatki prirodi Dzherelo Grushivske Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Grushiveckij IstoriyaV okolicyah s Oselivka kolishnogo Kelmeneckogo rajonu viyavleno dekilka paleolitichnih pam yatok Oselivski stoyanki Tripilski poselennya viyavleno v okoldicyah sil Lenkivci Konovka Voronovicya Nagoryani Babin Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Kelmeneckogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 selishnu radu ta 24 silski radi yaki ob yednuyut 34 naseleni punkti ta pidporyadkovani Naseleni punkti znyati z obliku Polivaniv YarVlada Golovi RDA Lucishin Yevgen Grigorovich Smotr Oleksandr Antonijovich Teleshman Petro Grigorovich Dovgan Mikola Oleksandrovich Bunyak Sergij Leonidovich Shvec Vitalij Mihajlovich Olijnik Bogdan Oleksandrovich Golovi radi Turzhanskij Vasil Ivanovich Vlasov Dmitro Vasilovich Ilash Viktor MikolajovichEkonomikaSilske gospodarstvo Rajon specializuyetsya na virobnictvi zerna kolosovih kultur kukurudzi soyi sonyashniku ripaku ta produkciyi tvarinnictva 2009 roku po vsih kategoriyah gospodarstv virosheno 60 tisyach tonn zerna zokrema silgosppidpriyemstvami 35 1 tisyachi tonn Zagalna serednya urozhajnist zernovih kultur 41 6 c ga Vazhlive misce v silskogospodarskomu virobnictvi zajmalo viroshuvannya soyi yakoyi bulo zibrano 10 tisyach tonn Promislovist Promislovist rajonu predstavlyayut privatni pidpriyemstva tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Prodpostach Polyaris Bukkom ta Yaroslav Bukovina VAT Voronovickij shebenevij kar yer komunalni Kelmenecka ob yednannya po agropromislovomu budivnictvu Rajagrobud ta rajonna drukarnya Uprodovzh 2009 roku promislovimi pidpriyemstvami rajonu virobleno produkciyi na 17500 tisyach grn Najbilshu pitomu vagu 83 2 v zagalnomu obsyazi virobnictva tovarnoyi produkciyi zajmalo privatne m yasopererobne pidpriyemstvo Yaroslav Bukovina Protyagom sichnya grudnya 2009 roku pidpriyemstvami yaki vklyucheni do osnovnogo kola promislovih pidpriyemstv rajonu virobleno 0 074 tis shtuk virobiv z metaloplastiku 94 0 tonn konstrukcij metalevih budinochkiv 1108 3 tonn m yasoproduktiv 36 5 tonn subproduktiv 1 5 tonni oliyi 2 55 mln umovnih shtuk cegli 31 8 tonn yashikiv kartonnih 15 3 tis tonn shebenyu U rajoni pracyuye 7 privatnih pekaren Blizko 20 vidiv hliba ta hlibobulochnih virobiv vipikaye pekarnya Kolosok privatnogo pidpriyemcya Yuliyi Ivanivni Andrushak Male pidpriyemnictvo V rajoni sposterigayetsya stijka tendenciya do zrostannya kilkosti sub yektiv gospodaryuvannya Stanom na 1 sichnya 2009 roku zareyestrovano 13 akcionernih tovaristv 70 malih pidpriyemstv 49 tovaristva z obmezhenoyu vidpovidalnistyu 9 kooperativiv 74 fermerskih gospodarstv 2544 pidpriyemciv fizichnih osib Dlya vdoskonalennya proceduri reyestraciyi sub yektiv gospodaryuvannya v rajoni funkcionuye sproshena sistema reyestraciyi za principom Yedinij reyestracijnij ofis Z ciyeyu metoyu nalagodzheno elektronnij obmin informaciyeyu mizh derzhavnim reyestratorom ta reyestracijnimi sluzhbami rajonu yaki vedut oblik sub yektiv pidpriyemnickoyi diyalnosti Zaprovadzheno sproshenu dozvilnu sistemu za principom Dozvilnij ofis Za 2008 rik do Dozvilnogo ofisu zvernulos 26 sub yektiv pidpriyemnickoyi diyalnosti vidano 221 dokument dozvilnogo harakteru Pri upravlinni ekonomiki rajderzhadministraciyi pracyuye informacijno konsultativnij centr z pitan rozvitku pidpriyemnictva ta zahistu pidpriyemstv malogo biznesu i privatnih pidpriyemciv Z kvitnya 2006 roku pracyuye rajonnij Fond pidtrimki pidpriyemnictva Na vikonannya zahodiv rajonnoyi Programi rozvitku pidpriyemnictva v 2008 roci z rajonnogo byudzhetu vikoristano 15 tis grn Infrastruktura 2008 roku v rajoni zdano v ekspluataciyu 64 ob yekti vsih form vlasnosti zagalnoyu plosheyu 9584 m z nih 34 zhitlovih budinkiv plosheyu 5832 m Prodovzhuvalosya budivnictvo 50 kvartirnogo zhitlovogo budinku v smt Kelmenci Protyagom roku pidpriyemstvami sho pracyuvali za kontraktami budivelnogo pidryadu vikonano robit na sumu 1 046 mln grn Na utrimannya ta remont dorig vikoristano koshti v sumi 4 39 mln grn zokrema za rahunok miscevih byudzhetiv 380 8 tis grn NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 22 015 3948 3029 6083 5291 3487 177Zhinki 26 452 3761 3078 6220 6601 6272 520Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki177 85 520 421 80 84 902 589 75 79 1538 1120 70 74 1902 1357 65 69 1930 1365 60 64 1990 1000 55 59 1314 1348 50 54 1622 1578 45 49 1675 1704 40 44 1778 1433 35 39 1450 1441 30 34 1380 1505 25 29 1612 1439 20 24 1430 1590 15 20 1648 1603 10 14 1465 1338 5 9 1308 1007 0 4 988 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 47261 97 51 rosiyani 607 1 25 moldovani 477 0 98 bilorusi 34 0 07 rumuni 25 0 05 inshi 64 0 13 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 47376 97 75 rosijska 641 1 32 moldovska 388 0 80 biloruska 17 0 04 rumunska 14 0 03 inshi 32 0 07 Stanom na 1 sichnya 2022 roku postijne naselennya rajonu stanovilo 31 568 osib V rajonnomu centri prozhivalo 6 985 osib Najbilsh poshireni prizvisha v rajoni Gorbatyuk Kushnir Tkach Melnik Cheban Shvec Andrushak Ryabij Bezhenar Shevchuk Tkachuk Rudij Gucul Sandulyak Burlaka Perepichka Vlasov Derev yanko Popovich Bodnar Grubij Adamchuk Olijnik Curkan Kovalchuk Bordyuzhan Dudka Semenyuk Popov Ribak Palamar Babin Timchuk Babij Rotar Moskalyuk Boshtan Penzar Kovtun Kolomejko Ravlyuk Ganzyuk Skripnik Martinyuk Ivanskij Bilij Derev yanskij Palamarchuk Prodan Bodnarchuk Poterejko Slivka Mitityuk Parashuk Rusnak Bilik Voloshuk Pastuh Rarenko Gerasimchuk Burdejnij Dyachuk Teleshman Karalash Kirilyuk Nakaj Komerzan Vorozhbit Tverdohlib Trebik Bidyuk Kornij Gorobec Lupashko Motryuk Nikityuk Berbeka Malij Kruglyanko Makarovskij Chumak Gonchar Kozak Yakimchuk Nazarchuk Krivov yazij Pasichnik Ringach Goncharyuk Gubatij Holyavchuk Voloshin Sockij Prisakar Fedoryuk Bilobrickij Gladchuk Garabazhij Gargaun Gumenyuk Karavan Lyashok Chornij Dyedov Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Kelmeneckogo rajonu buli stvoreni 34 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 60 64 progolosuvali 20 308 iz 33 488 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 45 95 9 331 viborciv Yuliya Timoshenko 23 06 4 683 viborciv Oleg Lyashko 17 05 3 462 viborciv Anatolij Gricenko 4 20 853 viborciv Sergij Tigipko 2 28 463 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 32 TurizmNa teritoriyi rajonu diyut taki turistichni ob yekti baza vidpochinku zelenogo turizmu Dzhiya v s Moshanec Dim ribalki v s Bernove agrooselya v s Voronovicya yaht klub v s Dnistrivka Zavershuyetsya vigotovlennya tehnichnoyi dokumentaciyi na budivnictvo turistichnogo kompleksu v s Voronovicya baz vidpochinku v s Makarivka ta Dnistrivka oblashtuvannya plyazhu organizaciya sportivno ozdorovchih zahodiv stoyanka malomirnih suden TzOV ONDA rozpochalo roboti po budivnictvu vidpochinkovo ozdorovchogo kompleksu v s Grushivci U rozvitok materialno tehnichnoyi bazi turistichnoyi galuzi rajonu zaluchayutsya v osnovnomu vlasni koshti pidpriyemnickih struktur Vidomi lyudiLipkovska Lidiya Yakivna operna spivachka Dovganchin Grigorij Vasilovich narodnij deputat Ukrayini II III sklikan kandidat ekonomichnih nauk Kruglickij Mikola Mikolajovich doktor himichnih nauk profesor laureat Derzhavnoyi premiyi URSR v galuzi nauki i tehniki Kitajgorodska Vira Mikitivna poetesa golovnij redaktor gazeti Bukovinske viche Luchik Vasil Viktorovich movoznavec doktor filologichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini zootehnik TzOV Dnistrivske kavaler Ordena Knyagini Olgi doktor fiziko matematichnih nauk akademik Ukrayinskoyi akademiyi nauk narodnij hudozhnik Ukrayini chlen spilki narodnih umilciv Ukrayini doktor medichnih nauk profesor zastupnik direktora institutu nejrohirurgiyi imeni Burdenka u m Moskva Sandulyak Leontij Ivanovich doktor medichnih nauk profesor pershij nadzvichajnij i povnovazhnij posol Ukrayini v Rumuniyi Gerasimchuk Dmitro Kostyantinovich ukrayinskij pismennik Dvorskij Pavlo Ananijovich narodnij artist Ukrayini Tkach Mihajlo Mikolajovich poet pisnyar laureat Shevchenkivskoyi premiyi Smolinskij Mikola Sergijovich zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Botushanskij Vasil Mefodijovich doktor istorichnih nauk profesor Cherniveckogo nacionalnogo universitetu Rarenko Ilarij Mihajlovich doktor fiziko matematichnih nauk profesor Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha chlen korespondent Ukrayinskoyi akademiyi nauk Korchinskij Anatolij Ivanovich ukrayinskij politik Narodnij deputat Ukrayini III ta IV sklikan PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kelmeneckij rajonRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 31 sichnya 2020 roku 94 2020 rp Pro priznachennya B Olijnika golovoyu Kelmeneckoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Cherniveckoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 7 grudnya 2020 Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 PDF ukrstat ukr Naseleni punkti Cherniveckoyi oblasti Rajoni 11 chervnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2018 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 26 lyutogo 2016 PosilannyaCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti