Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лі́дія Я́ківна Липко́вська (* 28 квітня (10 травня) 1884, село Бабин, нині Кельменецького району Чернівецької області — † 22 березня 1958, Бейрут, Ліван) — українська співачка (колоратурне сопрано). У шлюбі — Маршнер.
| Лідія Яківна Липковська | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 28 квітня (10 травня) 1884 |
| Місце народження | Бабин |
| Дата смерті | 22 березня 1955 (70 років) |
| Місце смерті | Бейрут, Ліван |
| Поховання | Бейрут |
| Роки активності | 1904—1936 |
| Громадянство | Російська імперія і Румунія |
| Національність | українка |
| Професія | оперна співачка (колоратурне сопрано) |
| Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
| Вчителі | Ірецька Наталія Олександрівна і d |
| Відомі учні | d і Чебан Тамара Савеліївна |
| Співацький голос | сопрано і d |
| Інструменти | сопрано і вокал[d] |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Біографія
У рідному селі
Лідія Липковська народилася 28 квітня (10 травня за новим стилем) 1884 року на Буковині — в селі Бабин Хотинського повіту Бессарабської губернії (нині Кельменецького району Чернівецької області) — в сім'ї сільського вчителя. У Лідії було троє сестер, четверо братів .
Тіткою Лідії була акторка Марія Заньковецька.
Згадуючи дитинство, Липковська писала :
«Дивно виглядає моє життя, що обставини, в яких я жила до 12 років, не сприяли розвитку мого музичного дарування. Але це не так. Глухе село Бабино на тихому Дністрі, скромна сім'я народного вчителя, відсутність будь-якого інструменту і якої би то не було музики, крім хорового співу, все це не могло сприяти розвитку і прояву мого обдарування. Проте ніхто не заважав мені співати мої народні пісні і мріяти вчитися співу. У родині не надавали тому серйозного значення і насміхалися над дівчиськом-оригіналкою, яке уявляло себе майбутньою співачкою і марило театром».
Липковська згадувала, що любила вийти на берег Дністра чи на галявину лісу і там досхочу віддаватися співу.
У Кам'янці-Подільському
Поворотним у житті 11-річної Лідії Липковської став переїзд до губернського міста Кам'янця-Подільського та вступ до місцевої жіночої гімназії. Липковська так передала свої перші враження від Кам'янця-Подільського: «Що було для мене великою радістю? Місто! Театр! Для мене, яка ніколи не бачила міста і театру, це було знадливим».
1896 року Липковська стала ученицею п'ятого класу Кам'янець-Подільської Маріїнської жіночої гімназії (наймолодшим був сьомий клас) .
Невдовзі ім'я Лідії Липковської стало відомим у місті: місцеві меломани заговорили про чудове сопрано церковного хору жіночої гімназії. Липковська брала участь у численних благодійних концертах, незамінно співала в церковному хорі. Лідія Яківна так згадувала ті дні:
«В дитинстві я була релігійна, мені снилися чудові сни з ангелами, зі святими, весь наш Миколаївський собор, білий із золотими куполами. На Різдво ми співали якось особливо, по-дитячому зворушливо, по-південному наївно… Ми „славили“ Різдво, ходили по місту з „вертепом“, плакали над маленьким дерев'яним Христом, жалілися йому на дитяче горе, пригощали ласощами з ялинки. На Великдень — інше, на Великдень, як би Вам передати? В той час наш підступний Смотрич шумів, бурлив, по урвищу збігали весняні струмки, з міського мосту кидались закохані… Ми, гімназистки, мріяли на цьому мості, а потім, на довгій великопостній службі, розповідали одна одній пошепки небувальщини про кам'янецьких „Ромео і Джульет“. Великодні пісні були першими піснями нашої молодості. Мене за мій голос, за моє п'ятиголосне „Господи помилуй!“ називали в місті „пташкою“. На недільну службу багато народу приходило послухати, як я співаю „Да виправиться“. Що тут таїти? — я була дуже-дуже горда моїм „успіхом“. Служив якось архієрей. Народу — повний собор. Починається наше „тріо“, я хоробро виходжу вперед і даю тон. Боже, що то було! Так сфальшивити, як тоді сфальшивила могла тільки я… примадонна! Почала співати — ще гірше. Вступив хор — жах. Наш регент кинувся з вибаченнями до архієрея, а той сказав: „Хіба помилилася? Голос чарівний і помилилася чарівно“».
Листівка початку 20 століття
У Кам'янці-Подільському Лідія пробувала себе в різних ролях, зокрема, в ролі Офелії. У спогадах Липковська писала:
«Якось, під час великої перерви, розпустивши волосся і зробивши „безумні очі“, принаймні мені так здавалося, я почала виконувати сцену безумства Офелії. В класі зібралося понад 30 дівчаток. Я так ввійшла в роль, що плакала справжніми сльозами, а припадками безумства лякала учениць, що спостерігали за моєю грою з великою цікавістю… Можливо, в розвитку драми я би дійшла до найвищої кульмінаційної точки, якби, відступаючи назад, не потрапила в обійми начальниці гімназії… Через декілька років я, виконуючи роль Офелії в паризькому „Гранд-опера“, часто в сцені безумства Офелії бачила хоча на мить себе серед класу гімназії і цю сцену з начальницею на чолі, себе заточену під арешт».
1901 року Липковська закінчила Кам'янець-Подільську Маріїнську жіночу гімназію. Як засвідчує атестат, виданий на ім'я Лідії Липковської, випускниця при відмінній поведінці (12 балів) виявила гарні успіхи у вивченні всіх предметів. Вона мала право бути домашньою вчителькою і викладати ті предмети, з яких виявила добрі успіхи .
Проте домашньою вчителькою Липковська не стала. Навесні 1901 року 17-річна Лідія познайомилася в Кам'янці-Подільському з Христофором Маршнером, який 1897 року закінчив Кам'янець-Подільську чоловічу гімназію , вивчав східні мови в Петербурзькому університеті та приїхав на Великодні свята до батьків. Особливо Лідію та Христофора зблизило те, що обоє захоплювалися творчістю Шекспіра. Коли Христофор Маршнер приїхав до батьків Лідії Липковської просити благословення на шлюб, то отримав відмову: батько вважав доньку занадто юною, тож радив зачекати з одруженням 2—3 роки. Проте проти волі батьків Лідія таємно взяла шлюб із Христофором і виїхала з ним у Петербург .
У Петербурзі
1906 року закінчила Петербурзьку консерваторію. Навчалася в Наталії Ірецької.
У 1906—1916 роках (з перервами) була солісткою Маріїнського театру в Петербурзі.
У 1909—1914 роках гастролювала в містах Західної Європи та Північної Америки.
Від 1917 року жила за кордоном. У 1927—1929 роках гастролювала в СРСР. Виступала в Україні — в Києві, Одесі, Дніпропетровську, Харкові.
Партії
- Наталка («Наталка Полтавка» Миколи Лисенка).
- Татьяна («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського).
Голос та артистизм
Лідія Липковська мала надзвичайно красивий голос «сріблистого» теплого тембру та широкого діапазону (три октави, вільно брала фа третьої октави), легко виконувала віртуозні пасажі. Її голос порівнювали із флейтою та скрипкою. Зарубіжні музичні критики називали артистку «північною зіркою», ставили її в один ряд із видатними співачками , , Марією Малібран, .
Відзначали також драматичний талант співачки: «Вона — завершена трагедійна актриса. Патетична гра, сильна промовистість і скульптурно гармонійна жестикуляція роблять Лідію Липковську однією з найвидатніших артистичних фігур епохи» .
Примітки
В с. Бабин Кельменецького району Чернівецької області 15 травня 2009 року урочисто відкрито пам'ятник славетній оперній співачці Лідії Липковській. Фото: http://www.oda.cv.ua/UserFiles/Image/big/lidia_lypkovska.jpg[недоступне посилання з липня 2019]
- Село збирає кошти на пам'ятник співачці // Молодий буковинець. — 2007. — 19 липня.[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 12 червня 2008. Процитовано 17 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 16 грудня 2007. Процитовано 18 червня 2008.
- Доба. — 2003. — 2 грудня.
- Випускники Кам'янець-Подільської гімназії 1883—1920 [ 9 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Романтичне Поділля. — Кам'янець-Подільський, 2008. — С. 61—62.
- «Rampa» (Бухарест). — 1924. — 5 грудня.
Джерела та література
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Липковська Лідія Яківна |
- І. М. Лисенко. Липковська Лідія Яківна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 153. — .
- Т. А. Севернюк. Липковська Лідія Яківна [ 23 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Література
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 359.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 364.
- Арабаджиу Р. Судьба примадонны: Воспоминания и документы о жизни и творчестве Л. Я. Липковской. — Кишинев: Литература артистикэ, 1989.
- Добрянський А. М. Лідія Липковська. — Чернівці: Буковина, 2000. — 48 с.
- Королева опери // Романтичне Поділля: Історії кохання. — Кам'янець-Подільський: «Медобори-2006», 2008. — С. 58—63.
- Житкевич А. Чарівна Кармен. // Прапор Жовтня. — 1971. — 20 листопада.
- Ковнер О. Сонця золота радість. // Прапор Жовтня. — 1886. — 1 березня.
- Гетьман В. Своїм співом вона чарувала світ. А «соловейком» її назвали вперше в Кам'янці // Подолянин. — 1994. — 19 травня. — С. 4.
- Гусар Ю. Примадона з Кельменеччини (Лідія Липковська) / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2013. — 22 березня (№ 12). — С. 4.
- Светлана Рухля. «Петербург без ума от нее» // Санкт-Петербургские ведомости. — 2004. — 15 мая. [ 28 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Александр Москалец. Любовь к студенту // Киевские ведомости. — 2004. — 28 февраля.
- Москалець Олександр. Світло далекої зірки: Календар // Голос України. — 2005. — 26 листопада. — С. 11.
- Григорій Заславець. Примхлива доля Примадонни // День. — 2007. — 7 вересня.
- Село збирає кошти на пам'ятник співачці // Молодий буковинець. — 2007. — 19 липня.
Посилання
- Липковська Лідія Яківна // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 103-105.
- Ганна Ківільша. Кам'янецькі сторінки життя Лідії Липковської // Матеріали Міжнародної наукової конференції «Роль націй і народів у формуванні історико-культурної спадщини Хотинщини» (жовтень 2003 року) [ 12 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Біографія.ру Липковська Лідія Яківна(рос.)
- Світ Словників. Липковська Лідія Яківна [ 24 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
- Російська портретна галерея(рос.)
- Оперні артисти імператорських театрів. Липковська Лідія Яківна(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Lidiya Li diya Ya kivna Lipko vska 28 kvitnya 10 travnya 1884 18840510 selo Babin nini Kelmeneckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti 22 bereznya 1958 Bejrut Livan ukrayinska spivachka koloraturne soprano U shlyubi Marshner Lidiya Yakivna LipkovskaZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya28 kvitnya 10 travnya 1884 1884 05 10 Misce narodzhennyaBabinData smerti22 bereznya 1955 1955 03 22 70 rokiv Misce smertiBejrut LivanPohovannyaBejrutRoki aktivnosti1904 1936GromadyanstvoRosijska imperiya i RumuniyaNacionalnistukrayinkaProfesiyaoperna spivachka koloraturne soprano OsvitaSankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaVchiteliIrecka Nataliya Oleksandrivna i dVidomi uchnid i Cheban Tamara SaveliyivnaSpivackij golossoprano i dInstrumentisoprano i vokal d Citati u Vikicitatah Fajli u VikishovishiBiografiyaU ridnomu seli Lidiya Lipkovska narodilasya 28 kvitnya 10 travnya za novim stilem 1884 roku na Bukovini v seli Babin Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi nini Kelmeneckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti v sim yi silskogo vchitelya U Lidiyi bulo troye sester chetvero brativ Titkoyu Lidiyi bula aktorka Mariya Zankovecka Zgaduyuchi ditinstvo Lipkovska pisala Divno viglyadaye moye zhittya sho obstavini v yakih ya zhila do 12 rokiv ne spriyali rozvitku mogo muzichnogo daruvannya Ale ce ne tak Gluhe selo Babino na tihomu Dnistri skromna sim ya narodnogo vchitelya vidsutnist bud yakogo instrumentu i yakoyi bi to ne bulo muziki krim horovogo spivu vse ce ne moglo spriyati rozvitku i proyavu mogo obdaruvannya Prote nihto ne zavazhav meni spivati moyi narodni pisni i mriyati vchitisya spivu U rodini ne nadavali tomu serjoznogo znachennya i nasmihalisya nad divchiskom originalkoyu yake uyavlyalo sebe majbutnoyu spivachkoyu i marilo teatrom Lipkovska zgaduvala sho lyubila vijti na bereg Dnistra chi na galyavinu lisu i tam doshochu viddavatisya spivu U Kam yanci Podilskomu Povorotnim u zhitti 11 richnoyi Lidiyi Lipkovskoyi stav pereyizd do gubernskogo mista Kam yancya Podilskogo ta vstup do miscevoyi zhinochoyi gimnaziyi Lipkovska tak peredala svoyi pershi vrazhennya vid Kam yancya Podilskogo Sho bulo dlya mene velikoyu radistyu Misto Teatr Dlya mene yaka nikoli ne bachila mista i teatru ce bulo znadlivim 1896 roku Lipkovska stala ucheniceyu p yatogo klasu Kam yanec Podilskoyi Mariyinskoyi zhinochoyi gimnaziyi najmolodshim buv somij klas Nevdovzi im ya Lidiyi Lipkovskoyi stalo vidomim u misti miscevi melomani zagovorili pro chudove soprano cerkovnogo horu zhinochoyi gimnaziyi Lipkovska brala uchast u chislennih blagodijnih koncertah nezaminno spivala v cerkovnomu hori Lidiya Yakivna tak zgaduvala ti dni V ditinstvi ya bula religijna meni snilisya chudovi sni z angelami zi svyatimi ves nash Mikolayivskij sobor bilij iz zolotimi kupolami Na Rizdvo mi spivali yakos osoblivo po dityachomu zvorushlivo po pivdennomu nayivno Mi slavili Rizdvo hodili po mistu z vertepom plakali nad malenkim derev yanim Hristom zhalilisya jomu na dityache gore prigoshali lasoshami z yalinki Na Velikden inshe na Velikden yak bi Vam peredati V toj chas nash pidstupnij Smotrich shumiv burliv po urvishu zbigali vesnyani strumki z miskogo mostu kidalis zakohani Mi gimnazistki mriyali na comu mosti a potim na dovgij velikopostnij sluzhbi rozpovidali odna odnij poshepki nebuvalshini pro kam yaneckih Romeo i Dzhulet Velikodni pisni buli pershimi pisnyami nashoyi molodosti Mene za mij golos za moye p yatigolosne Gospodi pomiluj nazivali v misti ptashkoyu Na nedilnu sluzhbu bagato narodu prihodilo posluhati yak ya spivayu Da vipravitsya Sho tut tayiti ya bula duzhe duzhe gorda moyim uspihom Sluzhiv yakos arhiyerej Narodu povnij sobor Pochinayetsya nashe trio ya horobro vihodzhu vpered i dayu ton Bozhe sho to bulo Tak sfalshiviti yak todi sfalshivila mogla tilki ya primadonna Pochala spivati she girshe Vstupiv hor zhah Nash regent kinuvsya z vibachennyami do arhiyereya a toj skazav Hiba pomililasya Golos charivnij i pomililasya charivno Budinok Mariyinskoyi gimnaziyi v Kam yanci Podilskomu Listivka pochatku 20 stolittya U Kam yanci Podilskomu Lidiya probuvala sebe v riznih rolyah zokrema v roli Ofeliyi U spogadah Lipkovska pisala Yakos pid chas velikoyi perervi rozpustivshi volossya i zrobivshi bezumni ochi prinajmni meni tak zdavalosya ya pochala vikonuvati scenu bezumstva Ofeliyi V klasi zibralosya ponad 30 divchatok Ya tak vvijshla v rol sho plakala spravzhnimi slozami a pripadkami bezumstva lyakala uchenic sho sposterigali za moyeyu groyu z velikoyu cikavistyu Mozhlivo v rozvitku drami ya bi dijshla do najvishoyi kulminacijnoyi tochki yakbi vidstupayuchi nazad ne potrapila v obijmi nachalnici gimnaziyi Cherez dekilka rokiv ya vikonuyuchi rol Ofeliyi v parizkomu Grand opera chasto v sceni bezumstva Ofeliyi bachila hocha na mit sebe sered klasu gimnaziyi i cyu scenu z nachalniceyu na choli sebe zatochenu pid aresht 1901 roku Lipkovska zakinchila Kam yanec Podilsku Mariyinsku zhinochu gimnaziyu Yak zasvidchuye atestat vidanij na im ya Lidiyi Lipkovskoyi vipusknicya pri vidminnij povedinci 12 baliv viyavila garni uspihi u vivchenni vsih predmetiv Vona mala pravo buti domashnoyu vchitelkoyu i vikladati ti predmeti z yakih viyavila dobri uspihi Prote domashnoyu vchitelkoyu Lipkovska ne stala Navesni 1901 roku 17 richna Lidiya poznajomilasya v Kam yanci Podilskomu z Hristoforom Marshnerom yakij 1897 roku zakinchiv Kam yanec Podilsku cholovichu gimnaziyu vivchav shidni movi v Peterburzkomu universiteti ta priyihav na Velikodni svyata do batkiv Osoblivo Lidiyu ta Hristofora zblizilo te sho oboye zahoplyuvalisya tvorchistyu Shekspira Koli Hristofor Marshner priyihav do batkiv Lidiyi Lipkovskoyi prositi blagoslovennya na shlyub to otrimav vidmovu batko vvazhav donku zanadto yunoyu tozh radiv zachekati z odruzhennyam 2 3 roki Prote proti voli batkiv Lidiya tayemno vzyala shlyub iz Hristoforom i viyihala z nim u Peterburg U Peterburzi 1906 roku zakinchila Peterburzku konservatoriyu Navchalasya v Nataliyi Ireckoyi Iz donkoyu Ariadnoyu U 1906 1916 rokah z perervami bula solistkoyu Mariyinskogo teatru v Peterburzi U 1909 1914 rokah gastrolyuvala v mistah Zahidnoyi Yevropi ta Pivnichnoyi Ameriki Vid 1917 roku zhila za kordonom U 1927 1929 rokah gastrolyuvala v SRSR Vistupala v Ukrayini v Kiyevi Odesi Dnipropetrovsku Harkovi PartiyiNatalka Natalka Poltavka Mikoli Lisenka Tatyana Yevgenij Onyegin Petra Chajkovskogo Golos ta artistizmLidiya Lipkovska Lidiya Lipkovska mala nadzvichajno krasivij golos sriblistogo teplogo tembru ta shirokogo diapazonu tri oktavi vilno brala fa tretoyi oktavi legko vikonuvala virtuozni pasazhi Yiyi golos porivnyuvali iz flejtoyu ta skripkoyu Zarubizhni muzichni kritiki nazivali artistku pivnichnoyu zirkoyu stavili yiyi v odin ryad iz vidatnimi spivachkami Mariyeyu Malibran Vidznachali takozh dramatichnij talant spivachki Vona zavershena tragedijna aktrisa Patetichna gra silna promovistist i skulpturno garmonijna zhestikulyaciya roblyat Lidiyu Lipkovsku odniyeyu z najvidatnishih artistichnih figur epohi PrimitkiV s Babin Kelmeneckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti 15 travnya 2009 roku urochisto vidkrito pam yatnik slavetnij opernij spivachci Lidiyi Lipkovskij Foto http www oda cv ua UserFiles Image big lidia lypkovska jpg nedostupne posilannya z lipnya 2019 Selo zbiraye koshti na pam yatnik spivachci Molodij bukovinec 2007 19 lipnya nedostupne posilannya Arhiv originalu za 12 chervnya 2008 Procitovano 17 chervnya 2008 Arhiv originalu za 16 grudnya 2007 Procitovano 18 chervnya 2008 Doba 2003 2 grudnya Vipuskniki Kam yanec Podilskoyi gimnaziyi 1883 1920 9 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros Romantichne Podillya Kam yanec Podilskij 2008 S 61 62 Rampa Buharest 1924 5 grudnya Dzherela ta literaturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lipkovska Lidiya Yakivna I M Lisenko Lipkovska Lidiya Yakivna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 153 ISBN 978 966 00 1028 1 T A Severnyuk Lipkovska Lidiya Yakivna 23 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Literatura Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 848 s ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 S 359 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 364 Arabadzhiu R Sudba primadonny Vospominaniya i dokumenty o zhizni i tvorchestve L Ya Lipkovskoj Kishinev Literatura artistike 1989 Dobryanskij A M Lidiya Lipkovska Chernivci Bukovina 2000 48 s Koroleva operi Romantichne Podillya Istoriyi kohannya Kam yanec Podilskij Medobori 2006 2008 S 58 63 Zhitkevich A Charivna Karmen Prapor Zhovtnya 1971 20 listopada Kovner O Soncya zolota radist Prapor Zhovtnya 1886 1 bereznya Getman V Svoyim spivom vona charuvala svit A solovejkom yiyi nazvali vpershe v Kam yanci Podolyanin 1994 19 travnya S 4 Gusar Yu Primadona z Kelmenechchini Lidiya Lipkovska Yuhim Gusar Bukovinske viche 2013 22 bereznya 12 S 4 Svetlana Ruhlya Peterburg bez uma ot nee Sankt Peterburgskie vedomosti 2004 15 maya 28 bereznya 2017 u Wayback Machine Aleksandr Moskalec Lyubov k studentu Kievskie vedomosti 2004 28 fevralya Moskalec Oleksandr Svitlo dalekoyi zirki Kalendar Golos Ukrayini 2005 26 listopada S 11 Grigorij Zaslavec Primhliva dolya Primadonni Den 2007 7 veresnya Selo zbiraye koshti na pam yatnik spivachci Molodij bukovinec 2007 19 lipnya PosilannyaLipkovska Lidiya Yakivna Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 103 105 Ganna Kivilsha Kam yanecki storinki zhittya Lidiyi Lipkovskoyi Materiali Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Rol nacij i narodiv u formuvanni istoriko kulturnoyi spadshini Hotinshini zhovten 2003 roku 12 chervnya 2008 u Wayback Machine Biografiya ru Lipkovska Lidiya Yakivna ros Svit Slovnikiv Lipkovska Lidiya Yakivna 24 grudnya 2008 u Wayback Machine ros ros Rosijska portretna galereya ros Operni artisti imperatorskih teatriv Lipkovska Lidiya Yakivna ros