Миха́йло Микола́йович Ткач (26 листопада 1932, с. Лукачани, нині Кельменецького району Чернівецької області — 4 квітня 2007, с. Лукачани) — український поет і кіносценарист. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Народний артист України (2002).
Михайло Миколайович Ткач | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 26 листопада 1932 c. Лукачани Кельменецького району Чернівецької області, Румунське королівство | |||
Помер | 4 квітня 2007 (74 роки) с. Лукачани ·рак головного мозку[d] | |||
Поховання | Берковецьке кладовище | |||
Громадянство | СРСР, Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | кіносценарист, поет-пісняр, артист, діяч мистецтв України | |||
Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
Мова творів | українська | |||
Напрямок | поезія, кіносценарій | |||
Премії | | |||
| ||||
Ткач Михайло Миколайович у Вікісховищі |
Біографічні дані
Михайло Ткач народився 1932 року в селі Лукачани (нині у Кельменецькому районі Чернівецької області) в селянській родині. У 1947 році закінчив семирічну школу, потім — Чернівецьке медучилище, у 1957 році — Чернівецький медичний інститут. В 1959—1961 роках навчався на Вищих літературних курсах при Літературному інституті ім. М. О. Горького в Москві.
Михайло Ткач — автор поетичних збірок (1956), «На перевалі» (1957), «Житній вінок» (1961), «На смерекових вітрах» (1965), «Пристрасть» (1968), «Повернення» (1974), «Поворот землі» (1976), «Серед літа» та «Пісні» (1977), «Крок за обрій» та «Небо твоїх очей» (1982) та ін.
Автор сценаріїв художнього фільму «Серед літа», фільму-опери «Наймичка», повнометражних документальних фільмів , , , короткометражних документальних фільмів.
За сценарій фільму «Радянська Україна» в 1973 році удостоєний Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка. В 1993 році удостоєний звання Заслужений діяч мистецтв України.
На вірші поета створено кілька десятків пісень. Найвідоміші з них: «Якщо любиш — кохай» (Левко Дутківський), «Зоряна ніч» (Левко Дутківський), «Ясени» (Олександр Білаш), «Марічка» (Степан Сабадаш), «Писанка» (Павло Дворський), «Сніг на зеленому листі» (Олександр Білаш), «На щастя, на долю» (Микола Мозговий), «Диво-сторона», «Коли нема того, що любиш», «Небеса очей твоїх». Ці пісні співає народ і найкращі виконавці країни — Дмитро Гнатюк, Микола Кондратюк, Анатолій Мокренко, Іван Красовський. На вірш свого земляка Володимир Івасюк написав пісню «Серед літа».
Один із засновників Буковинського земляцтва в місті Києві, був його почесним головою.
Помер 4 квітня 2007 року від пухлини головного мозку. Похований у Києві, на Берковецькому кладовищі.
Вшанування пам'яті
В Чернівцях існує вулиця Михайла Ткача.
Твори
Друкувався з 1950.
- «Катерина Палій»
- «Йдемо на верховини» (1956)
- «На перевалі» (1957)
- «Житній вінок» (1961)
- «На смерекових вітрах» (1965)
- «Пристрасть» (1968)
- «Повернення» (1974)
- «Поворот землі» (1976)
- «Хліб з добрих рук» (1981)
- «Крок за обрій» (1982)
- «Небо твоїх очей» (1982)
- «Серед літа» (1995)
- «Зазим'є» (1999)
- Сценарії
- фільму-опери «Наймичка»
- художнього фільму «Серед літа»
- Сценарії документальних фільмів
- «Леся Українка»
- «Про дружбу співа Україна»
- «Радянська Україна»
- «Україна, земля моїх предків»
Звання, премії
- 1973 — Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (нині Національна премія України імені Тараса Шевченка) за повнометражний документальний фільм «Радянська України» (спільно з режисером і оператором).
- 1993 — заслужений діяч мистецтв України.
- 2002 — народний артист України
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 18 червня 2009.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 25 березня 2014.
- Рішення міської ради.
- Нагороджений указом Президента України № 1108/2002
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина.
- Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 552—553.
Джерела
- Ткач Михайло: [поет, кінодраматург] // Письменники України: довідник. — Дніпропетровськ, 1996.- С. 301.
- Ткач Михайло Миколайович // Буковина: імена славних сучасників. — Київ,2004. — С.198-199.
- Гусар Ю. Високі верховини творчих доріг [М. Ткач]/ Гусар Ю. С. Зірки не гаснуть (Серія «Золоті імена Буковини»). — Чернівці: Правдивий поступ, 2003. С. 59-66.
- Михайловський В. Через Україну, через нашу хату…:[М. Ткач]/ Михайловський В. Між страхом і любов'ю: проза.- Чернівці,2006.С.75-78.
- Українська естрада. Пісні серця. «Марічка»
Посилання
- Ткач Михайло Миколайович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 266.
- Українські пісні. Михайло Ткач
- Михайло Ткач — мій друг і ангел
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Mikola jovich Tkach 26 listopada 1932 s Lukachani nini Kelmeneckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti 4 kvitnya 2007 s Lukachani ukrayinskij poet i kinoscenarist Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1993 Narodnij artist Ukrayini 2002 Mihajlo Mikolajovich TkachNarodivsya 26 listopada 1932 1932 11 26 c Lukachani Kelmeneckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Rumunske korolivstvoPomer 4 kvitnya 2007 2007 04 04 74 roki s Lukachani rak golovnogo mozku d Pohovannya Berkovecke kladovisheGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist kinoscenarist poet pisnyar artist diyach mistectv UkrayiniAlma mater Literaturnij institut imeni GorkogoMova tvoriv ukrayinskaNapryamok poeziya kinoscenarijPremiyi Tkach Mihajlo Mikolajovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tkach U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tkach Mihajlo Biografichni daniMihajlo Tkach narodivsya 1932 roku v seli Lukachani nini u Kelmeneckomu rajoni Cherniveckoyi oblasti v selyanskij rodini U 1947 roci zakinchiv semirichnu shkolu potim Chernivecke meduchilishe u 1957 roci Cherniveckij medichnij institut V 1959 1961 rokah navchavsya na Vishih literaturnih kursah pri Literaturnomu instituti im M O Gorkogo v Moskvi Mihajlo Tkach avtor poetichnih zbirok 1956 Na perevali 1957 Zhitnij vinok 1961 Na smerekovih vitrah 1965 Pristrast 1968 Povernennya 1974 Povorot zemli 1976 Sered lita ta Pisni 1977 Krok za obrij ta Nebo tvoyih ochej 1982 ta in Avtor scenariyiv hudozhnogo filmu Sered lita filmu operi Najmichka povnometrazhnih dokumentalnih filmiv korotkometrazhnih dokumentalnih filmiv Za scenarij filmu Radyanska Ukrayina v 1973 roci udostoyenij Derzhavnoyi premiyi URSR im T G Shevchenka V 1993 roci udostoyenij zvannya Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Mogila Mihajla Tkacha Berkovecke kladovishe Na virshi poeta stvoreno kilka desyatkiv pisen Najvidomishi z nih Yaksho lyubish kohaj Levko Dutkivskij Zoryana nich Levko Dutkivskij Yaseni Oleksandr Bilash Marichka Stepan Sabadash Pisanka Pavlo Dvorskij Snig na zelenomu listi Oleksandr Bilash Na shastya na dolyu Mikola Mozgovij Divo storona Koli nema togo sho lyubish Nebesa ochej tvoyih Ci pisni spivaye narod i najkrashi vikonavci krayini Dmitro Gnatyuk Mikola Kondratyuk Anatolij Mokrenko Ivan Krasovskij Na virsh svogo zemlyaka Volodimir Ivasyuk napisav pisnyu Sered lita Odin iz zasnovnikiv Bukovinskogo zemlyactva v misti Kiyevi buv jogo pochesnim golovoyu Pomer 4 kvitnya 2007 roku vid puhlini golovnogo mozku Pohovanij u Kiyevi na Berkoveckomu kladovishi Memorialna doshka na budinku v yakomu meshkav Mihajlo Tkach u ChernivcyahVshanuvannya pam yatiV Chernivcyah isnuye vulicya Mihajla Tkacha TvoriDrukuvavsya z 1950 Katerina Palij Jdemo na verhovini 1956 Na perevali 1957 Zhitnij vinok 1961 Na smerekovih vitrah 1965 Pristrast 1968 Povernennya 1974 Povorot zemli 1976 Hlib z dobrih ruk 1981 Krok za obrij 1982 Nebo tvoyih ochej 1982 Sered lita 1995 Zazim ye 1999 Scenariyifilmu operi Najmichka hudozhnogo filmu Sered lita Scenariyi dokumentalnih filmiv Lesya Ukrayinka Pro druzhbu spiva Ukrayina Radyanska Ukrayina Ukrayina zemlya moyih predkiv Zvannya premiyi1973 Derzhavna premiya URSR imeni Tarasa Shevchenka nini Nacionalna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka za povnometrazhnij dokumentalnij film Radyanska Ukrayini spilno z rezhiserom i operatorom 1993 zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 2002 narodnij artist UkrayiniPrimitki Arhiv originalu za 3 bereznya 2014 Procitovano 18 chervnya 2009 Arhiv originalu za 25 bereznya 2014 Procitovano 25 bereznya 2014 Rishennya miskoyi radi Nagorodzhenij ukazom Prezidenta Ukrayini 1108 2002LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina Shevchenkivski laureati 1962 2001 Enciklopedichnij dovidnik K 2001 S 552 553 DzherelaTkach Mihajlo poet kinodramaturg Pismenniki Ukrayini dovidnik Dnipropetrovsk 1996 S 301 Tkach Mihajlo Mikolajovich Bukovina imena slavnih suchasnikiv Kiyiv 2004 S 198 199 Gusar Yu Visoki verhovini tvorchih dorig M Tkach Gusar Yu S Zirki ne gasnut Seriya Zoloti imena Bukovini Chernivci Pravdivij postup 2003 S 59 66 Mihajlovskij V Cherez Ukrayinu cherez nashu hatu M Tkach Mihajlovskij V Mizh strahom i lyubov yu proza Chernivci 2006 S 75 78 Ukrayinska estrada Pisni sercya Marichka PosilannyaTkach Mihajlo Mikolajovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 266 Ukrayinski pisni Mihajlo Tkach Mihajlo Tkach mij drug i angelTkach Mihajlo Mikolajovich u sestrinskih VikiproyektahTkach Mihajlo Mikolajovich u Vikishovishi