Калічанка — селище, що колись розвинулось на північній околиці Чернівців. З другої половини ХХ ст. міський промисловий район та житловий мікрорайон.
Калічанка Чернівці | ||||
міст на Калічанку | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
48°17′56″ пн. ш. 25°58′14″ сх. д. / 48.29889° пн. ш. 25.97056° сх. д.Координати: 48°17′56″ пн. ш. 25°58′14″ сх. д. / 48.29889° пн. ш. 25.97056° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Район | Першотравневий | |||
Адмінодиниця | Чернівці | |||
Площа | 5 квадратний кілометр | |||
Головні вулиці | Прутська, Машинобудівників, Білоруська, Узбецька, Козятинська, Жванецька | |||
Карта | ||||
Назва та розташування
У документах назва цього передмістя Чернівців з’являється відносно пізно: від XVIII століття як Калічанка (нім. Kaliczanka). Деякі мовознавці, зокрема Ю.О.Карпенко, виводять назву від слова «каліка» в значенні «жебрак», «убогий» — прозорий натяк на низький рівень життя тогочасних мешканців передмістя.
Калічанка - розпочиналася одразу за так званим «Єврейським містом», від котрого туди вела Калічанська вулиця (нині Одеська).
Історія
З приєднанням західної частини Буковини до Габсбурзької монархії (1775) та закріпленням за Чернівцями статусу адміністративного центру, розпочався інтенсивний економічний розвиток міста.
Промислові об'єкти, як правило, зводились на околицях Чернівців або у передмісті. Однією з таких промислових зон стала Калічанка. Тут працювали кілька цегельних заводів, парові млини та бойня.
Одночасно з розвитком підприємств, на початку ХІХ ст. почало формуватись селище, яке ще більше розбудувалося із відкриттям у Чернівцях (практично на межі міста з Калічанкою) залізниці та вокзалу.
Калічанка займала площу близько 516 га, серед яких 239 були орними землями, 34 займали луки, 59 — сади, 53 — пасовища та 30 — ліси.
Станом на 1900 рік на Калічанці нараховувалось 363 будинки, у яких мешкали 2465 дорослих осіб (1224 чоловічої та 1241 жіночої статі). За віросповіданням мешканці розподілялись наступним чином: 1136 католиків, 828 православних, 228 юдеїв і 273 представники інших віровизнань. За розмовною мовою — німецька 852 особи, українська 636, румунська 505, інші мови 444.
25 жовтня 1873 року австрійською владою було відкрито місцеву муніципальну школу. Двоповерхова споруда прослужила за своїм першочерговим призначенням понад 120 років. Перед Першою світовою війною у школі налічувалось 8 класів, з яких 5 — систематизованих, у яких навчались 386 учнів. За національністю (рідною мовою) останні розподілялись наступним чином: 120 німців, 101 українець, 86 румунів та 79 поляків. Серед педагогічного складу дослідники виділяють: Петра Пітея, Петра та Антонія Маґасів, Діоніса Бендевського, Герміну Томовича, Трифона Фотія, Розу Кон, Фрідріха Пляшке, Ернста Ґвідо Мюкка та ін.
Власну церкву калічанці отримало у 1876, коли сюди було перенесено церкву з площі Святої Марії.
Під час війн, які вирували у XX ст., Калічанка не надто постраждала.
За досить короткий термін в кінці 1940-их практично всі об'єкти були відбудовані. У наступні десятиліття підприємства цього промислового району були суттєво модернізовані.
Сучасний стан
Сьогодні Калічанка залишається промисловим районом. Тут розташовані одні з найбільш потужних підприємств міста — ТОВ «Машзавод», ВАТ , АТ «ЧернівціОблЕнерго», залізничне депо тощо. Недалеко розташований КП МТК «Калинівський ринок».
Практично вся промисловість зосереджена у західній частині Калічанки. Решта її території — це житловий мікрорайон, у якому переважає приватна малоповерхова забудова. Щоправда, в кінці XX ст. було зведено великий масив багатоповерхівок. Здебільшого, малосімейні гуртожитки, у яких мешкають працівники місцевих підприємств.
5 жовтня 1995 року було завершено будівництво нової місцевої середньої школи № 16 на 836 місць по вул. Білоруській, 77.
Адміністративно територія Калічанки відноситься до Першотравневого району.
Джерела
- Марія Никирса. Передмістя Чернівців: Калічанка [ 26 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Ігор ЧЕХОВСЬКИЙ. Походження назви Чернівців та передмість.
Посилання
- Старі фото Калічанки[недоступне посилання з липня 2019]
- Kaliczanka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 677. (пол.)
- Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalichanka selishe sho kolis rozvinulos na pivnichnij okolici Chernivciv Z drugoyi polovini HH st miskij promislovij rajon ta zhitlovij mikrorajon Kalichanka Chernivcimist na KalichankuZagalna informaciya48 17 56 pn sh 25 58 14 sh d 48 29889 pn sh 25 97056 sh d 48 29889 25 97056 Koordinati 48 17 56 pn sh 25 58 14 sh d 48 29889 pn sh 25 97056 sh d 48 29889 25 97056Krayina UkrayinaRajon PershotravnevijAdminodinicya ChernivciPlosha 5 kvadratnij kilometrGolovni vulici Prutska Mashinobudivnikiv Biloruska Uzbecka Kozyatinska ZhvaneckaKartaNazva ta roztashuvannyaU dokumentah nazva cogo peredmistya Chernivciv z yavlyayetsya vidnosno pizno vid XVIII stolittya yak Kalichanka nim Kaliczanka Deyaki movoznavci zokrema Yu O Karpenko vivodyat nazvu vid slova kalika v znachenni zhebrak ubogij prozorij natyak na nizkij riven zhittya togochasnih meshkanciv peredmistya Kalichanka rozpochinalasya odrazu za tak zvanim Yevrejskim mistom vid kotrogo tudi vela Kalichanska vulicya nini Odeska IstoriyaZ priyednannyam zahidnoyi chastini Bukovini do Gabsburzkoyi monarhiyi 1775 ta zakriplennyam za Chernivcyami statusu administrativnogo centru rozpochavsya intensivnij ekonomichnij rozvitok mista Promislovi ob yekti yak pravilo zvodilis na okolicyah Chernivciv abo u peredmisti Odniyeyu z takih promislovih zon stala Kalichanka Tut pracyuvali kilka cegelnih zavodiv parovi mlini ta bojnya Odnochasno z rozvitkom pidpriyemstv na pochatku HIH st pochalo formuvatis selishe yake she bilshe rozbuduvalosya iz vidkrittyam u Chernivcyah praktichno na mezhi mista z Kalichankoyu zaliznici ta vokzalu Kalichanka zajmala ploshu blizko 516 ga sered yakih 239 buli ornimi zemlyami 34 zajmali luki 59 sadi 53 pasovisha ta 30 lisi Stanom na 1900 rik na Kalichanci narahovuvalos 363 budinki u yakih meshkali 2465 doroslih osib 1224 cholovichoyi ta 1241 zhinochoyi stati Za virospovidannyam meshkanci rozpodilyalis nastupnim chinom 1136 katolikiv 828 pravoslavnih 228 yudeyiv i 273 predstavniki inshih viroviznan Za rozmovnoyu movoyu nimecka 852 osobi ukrayinska 636 rumunska 505 inshi movi 444 25 zhovtnya 1873 roku avstrijskoyu vladoyu bulo vidkrito miscevu municipalnu shkolu Dvopoverhova sporuda prosluzhila za svoyim pershochergovim priznachennyam ponad 120 rokiv Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu u shkoli nalichuvalos 8 klasiv z yakih 5 sistematizovanih u yakih navchalis 386 uchniv Za nacionalnistyu ridnoyu movoyu ostanni rozpodilyalis nastupnim chinom 120 nimciv 101 ukrayinec 86 rumuniv ta 79 polyakiv Sered pedagogichnogo skladu doslidniki vidilyayut Petra Piteya Petra ta Antoniya Magasiv Dionisa Bendevskogo Germinu Tomovicha Trifona Fotiya Rozu Kon Fridriha Plyashke Ernsta Gvido Myukka ta in Vlasnu cerkvu kalichanci otrimalo u 1876 koli syudi bulo pereneseno cerkvu z ploshi Svyatoyi Mariyi Pid chas vijn yaki viruvali u XX st Kalichanka ne nadto postrazhdala Za dosit korotkij termin v kinci 1940 ih praktichno vsi ob yekti buli vidbudovani U nastupni desyatilittya pidpriyemstva cogo promislovogo rajonu buli suttyevo modernizovani Suchasnij stanSogodni Kalichanka zalishayetsya promislovim rajonom Tut roztashovani odni z najbilsh potuzhnih pidpriyemstv mista TOV Mashzavod VAT AT ChernivciOblEnergo zaliznichne depo tosho Nedaleko roztashovanij KP MTK Kalinivskij rinok Praktichno vsya promislovist zoseredzhena u zahidnij chastini Kalichanki Reshta yiyi teritoriyi ce zhitlovij mikrorajon u yakomu perevazhaye privatna malopoverhova zabudova Shopravda v kinci XX st bulo zvedeno velikij masiv bagatopoverhivok Zdebilshogo malosimejni gurtozhitki u yakih meshkayut pracivniki miscevih pidpriyemstv 5 zhovtnya 1995 roku bulo zaversheno budivnictvo novoyi miscevoyi serednoyi shkoli 16 na 836 misc po vul Biloruskij 77 Administrativno teritoriya Kalichanki vidnositsya do Pershotravnevogo rajonu DzherelaMariya Nikirsa Peredmistya Chernivciv Kalichanka 26 veresnya 2013 u Wayback Machine Igor ChEHOVSKIJ Pohodzhennya nazvi Chernivciv ta peredmist Posilannya Stari foto Kalichanki nedostupne posilannya z lipnya 2019 Kaliczanka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 677 pol Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XIII Bukowina Wien online