Клокучка (Клокічка) — місцевість на західній околиці Чернівців, яка від початку розвивалась як окреме поселення, згодом передмістя, і зрештою стала міським житловим мікрорайоном.
Клокучка Чернівці | ||||
місцева Свято-Троїцька церква | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
48°18′26″ пн. ш. 25°54′31″ сх. д. / 48.30722° пн. ш. 25.90861° сх. д.Координати: 48°18′26″ пн. ш. 25°54′31″ сх. д. / 48.30722° пн. ш. 25.90861° сх. д. | ||||
Район | Шевченківський | |||
Адмінодиниця | Шевченківський район | |||
Головні вулиці | Корсунська, Долинянська, Маковея, Обертинська, Гусятинська, Бережанська | |||
Назва та розташування
На думку багатьох дослідників назва місцевості виникла від імені річки Клокучки (Клокучі), правої притоки Пруту, на якій цей кут розташований і досі. Щоправда, з огляду на теперішній жалюгідний стан цієї водойми, етимологія назви - «та, що клокоче», — сприймається вже як гірка іронія.
Водночас, деякі краєзнавці (Василь Селезінка, ) вважають, що назву річці та передмістю могла дати рослина Клокичка периста (лат. Staphylea pinnata L.). Колись здавна «клокичка» (кущ чи невелике деревце заввишки кілька метрів) вважалася символом щастя і здоров'я. Коли вона зацвітала у травні, то навкруги розносився п'янкий аромат. Зараз ця рослина є рідкісною і занесена до Червоної книги України.
Клокучка займає територію навпроти Чернівецького залізничного вокзалу і плавно спускається з одного боку до нинішньої вулиці Б. Хмельницького (колишня Святої Трійці), з іншого - до річки Прут.
В австрійський період офіційна українська назва - Клокічка.
Історія
Згідно з дослідженнями відомого буковинознавця Р.Ф. Кайндля, Клокучка, у числі інших передмість Чернівців, згадувалась ще за молдавських часів і вже тоді перебувала у тісній взаємодії з містом.
1 квітня 1645 року датується перша письмова згадка про місцевість під назвою Клокучна.
Підтвердженням того, що передмістя Клокучка існувало вже в часи входження Чернівців до складу Габсбурзької монархії є її згадування у першому переліку населених пунктів краю військового управителя Дистрикту Буковина генерала Габріеля Сплені.
Топонім «Клокучка» також документально згадується на початку (1786) у «Міському статуті»:
...села, що знаходяться на землях, приналежних містові Чернівцям, а саме ...Клокучка, ... мають сплачувати свої повинності до міської каси... |
У «австрійські часи» для позначення міських сіл, зокрема й Клокучки, використовувався термін «Dominium», який зазвичай вживали щодо панських володінь. У такому статусі, поряд з феодальними повинностями (десятинний оброк), міські селяни змушені були виконувати «натуральні роботи» - заготовляти та возити дрова, нести сторожову службу, збирати та вивозити нечистоти, безоплатно надавати власних коней у разі боротьби з стихіями тощо.
Розмір десятинного оброку, що сплачувався у «Дирекцію державних маєтків», був предметом запеклих суперечок між селянами та міською адміністрацією, які тривали аж до 1830-их р.р.
Передмістя
19 вересня 1847 року Галицьке намісництво своїм декретом підвищило статус Клокучки (як й інших міських сіл Чернівців) до рівня передмістя, а її жителів прирівняло у правах до звичайних міщан.
За переписом 1900 року Клокучка охоплювала 771 будинок, де проживали 5542 дорослі особи (2736 чоловічої та 2806 жіночої статі). За віровизнанням переважали католики — 2491 та православні — 2099, тоді як представників інших конфесій було значно менше — 806 юдеїв та 146 осіб інших віровизнань. Із жителів Клокучки 1675 вважали розмовною мовою українську, 1563 — німецьку, 1568 — румунську, 673 — інші мови.
Громада Клокучки володіла 600 га землі — 331 га орної землі, 60 га луків, 85 га садів, 57 га пасовищ та 16 га лісів.
1 листопада 1872 року на Клокучці було відкрито школу з німецькою та румунською мовами викладання, яка мала 5 систематизованих класів. Переважна більшість учнів належала до православного віровизнання. Проте серед них були римо-, греко-католики, євангелісти та юдеї.
Наприкінці ХІХ ст. громада все частіше спонукала Чернівецький міський магістрат приділяти більшу увагу передмістям. Особлиу стурбованість викликали стан річки Клокучка та мосту через неї. Ця проблема регулярно висвітлювалась на шпальтах місцевого популярного часописа [de], зокрема у березні 1889 року він писав: «міст на Клокучці знаходиться в такому стані, що може завалитися будь-якої миті». 3 травня 1908 року міська громадська рада розглянула питання про благоустрій вулиць передмістя й прийняла відповідні рішення. У фондах Чернівецького міського магістрату збереглися плани, акти і кошториси щодо проведення робіт з урегулювання та упорядкування течії річки Клокучки та прилеглих територій. Для цього міська влада була вимушена зайнятися обміном земельних ділянок. Для здійснення благоустрою вулиць жителі повинні були представити проект, в якому було передбачено ситуаційний план, план викуплених парцелів та їх список.
Забудова передмістя Клокучка в усі часи була загалом приватною. Переважна більшість вулиць отримали свої назви наприкінці періоду румунської окупації (1930-ті). В радянський час вони були перейменовані здебільшого за назвами сусідніх галицьких міст: Борщівська, Золочівська, Косівська, Корсунська, Надвірнянська, Бережанська.
Свято-Троїцька церква
Перша парафіяльна церква з'явилася на Клокучці 1876 року, коли сюди перенесли славнозвісну церкву Святої Трійці.
У середині 1960-их р.р. старовинну культуву споруду передали до музею-скансену народної архітектури і побуту у Львові, де й сьогодні вона представляє дерев'яне культове зодчество Буковини.
У 1930-их р.р. на Клокучці було зведено нову церквау на честь Свято-Троїцьку церкву. Православне релігійне товариство «Клокучка» було знято з реєстрації в 1964 році. Парафіяни (близько 52 тисяч осіб, із них майже 25 тисяч пенсіонерів) змушені були відвідувати інші церкви, до найближчої із них було 5-6 кілометрів. Майно церкви передали до діючих церков. Зняте з реєстрації культове приміщення тривалий час використовувалося для різних господарських потреб, що викликало незадоволення та нарікання віруючих. У 1988 році виконком Чернівецької міської ради підтримав парафіян: на їх прохання та клопотання Ленінської районної ради про реєстрацію православного товариства у мікрорайоні Клокучка церковній громаді було передано в орендне користування зняте з реєстрації культове приміщення храму на вулиці Золочівській, 74.
Див. також
Джерела
- Марія Никирса. Передмістя Чернівців: Калічанка [ 26 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Ігор ЧЕХОВСЬКИЙ. Походження назви Чернівців та передмість.
Примітки
- Марія Никирса. Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ.- Чернівці: Золоті литаври, 2008.- 452 с.
- Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
Посилання
- Старі фото Клокічки[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klokuchka Klokichka miscevist na zahidnij okolici Chernivciv yaka vid pochatku rozvivalas yak okreme poselennya zgodom peredmistya i zreshtoyu stala miskim zhitlovim mikrorajonom Klokuchka Chernivcimisceva Svyato Troyicka cerkvaZagalna informaciya48 18 26 pn sh 25 54 31 sh d 48 30722 pn sh 25 90861 sh d 48 30722 25 90861 Koordinati 48 18 26 pn sh 25 54 31 sh d 48 30722 pn sh 25 90861 sh d 48 30722 25 90861Rajon ShevchenkivskijAdminodinicya Shevchenkivskij rajonGolovni vulici Korsunska Dolinyanska Makoveya Obertinska Gusyatinska BerezhanskaNazva ta roztashuvannyaNa dumku bagatoh doslidnikiv nazva miscevosti vinikla vid imeni richki Klokuchki Klokuchi pravoyi pritoki Prutu na yakij cej kut roztashovanij i dosi Shopravda z oglyadu na teperishnij zhalyugidnij stan ciyeyi vodojmi etimologiya nazvi ta sho klokoche sprijmayetsya vzhe yak girka ironiya Vodnochas deyaki krayeznavci Vasil Selezinka vvazhayut sho nazvu richci ta peredmistyu mogla dati roslina Klokichka perista lat Staphylea pinnata L Kolis zdavna klokichka kush chi nevelike derevce zavvishki kilka metriv vvazhalasya simvolom shastya i zdorov ya Koli vona zacvitala u travni to navkrugi roznosivsya p yankij aromat Zaraz cya roslina ye ridkisnoyu i zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Klokuchka zajmaye teritoriyu navproti Cherniveckogo zaliznichnogo vokzalu i plavno spuskayetsya z odnogo boku do ninishnoyi vulici B Hmelnickogo kolishnya Svyatoyi Trijci z inshogo do richki Prut V avstrijskij period oficijna ukrayinska nazva Klokichka IstoriyaZgidno z doslidzhennyami vidomogo bukovinoznavcya R F Kajndlya Klokuchka u chisli inshih peredmist Chernivciv zgaduvalas she za moldavskih chasiv i vzhe todi perebuvala u tisnij vzayemodiyi z mistom 1 kvitnya 1645 roku datuyetsya persha pismova zgadka pro miscevist pid nazvoyu Klokuchna Pidtverdzhennyam togo sho peredmistya Klokuchka isnuvalo vzhe v chasi vhodzhennya Chernivciv do skladu Gabsburzkoyi monarhiyi ye yiyi zgaduvannya u pershomu pereliku naselenih punktiv krayu vijskovogo upravitelya Distriktu Bukovina generala Gabrielya Spleni Toponim Klokuchka takozh dokumentalno zgaduyetsya na pochatku 1786 u Miskomu statuti sela sho znahodyatsya na zemlyah prinalezhnih mistovi Chernivcyam a same Klokuchka mayut splachuvati svoyi povinnosti do miskoyi kasi U avstrijski chasi dlya poznachennya miskih sil zokrema j Klokuchki vikoristovuvavsya termin Dominium yakij zazvichaj vzhivali shodo panskih volodin U takomu statusi poryad z feodalnimi povinnostyami desyatinnij obrok miski selyani zmusheni buli vikonuvati naturalni roboti zagotovlyati ta voziti drova nesti storozhovu sluzhbu zbirati ta vivoziti nechistoti bezoplatno nadavati vlasnih konej u razi borotbi z stihiyami tosho Rozmir desyatinnogo obroku sho splachuvavsya u Direkciyu derzhavnih mayetkiv buv predmetom zapeklih superechok mizh selyanami ta miskoyu administraciyeyu yaki trivali azh do 1830 ih r r Peredmistya 19 veresnya 1847 roku Galicke namisnictvo svoyim dekretom pidvishilo status Klokuchki yak j inshih miskih sil Chernivciv do rivnya peredmistya a yiyi zhiteliv pririvnyalo u pravah do zvichajnih mishan Za perepisom 1900 roku Klokuchka ohoplyuvala 771 budinok de prozhivali 5542 dorosli osobi 2736 cholovichoyi ta 2806 zhinochoyi stati Za viroviznannyam perevazhali katoliki 2491 ta pravoslavni 2099 todi yak predstavnikiv inshih konfesij bulo znachno menshe 806 yudeyiv ta 146 osib inshih viroviznan Iz zhiteliv Klokuchki 1675 vvazhali rozmovnoyu movoyu ukrayinsku 1563 nimecku 1568 rumunsku 673 inshi movi Gromada Klokuchki volodila 600 ga zemli 331 ga ornoyi zemli 60 ga lukiv 85 ga sadiv 57 ga pasovish ta 16 ga lisiv 1 listopada 1872 roku na Klokuchci bulo vidkrito shkolu z nimeckoyu ta rumunskoyu movami vikladannya yaka mala 5 sistematizovanih klasiv Perevazhna bilshist uchniv nalezhala do pravoslavnogo viroviznannya Prote sered nih buli rimo greko katoliki yevangelisti ta yudeyi Naprikinci HIH st gromada vse chastishe sponukala Cherniveckij miskij magistrat pridilyati bilshu uvagu peredmistyam Osobliu sturbovanist viklikali stan richki Klokuchka ta mostu cherez neyi Cya problema regulyarno visvitlyuvalas na shpaltah miscevogo populyarnogo chasopisa de zokrema u berezni 1889 roku vin pisav mist na Klokuchci znahoditsya v takomu stani sho mozhe zavalitisya bud yakoyi miti 3 travnya 1908 roku miska gromadska rada rozglyanula pitannya pro blagoustrij vulic peredmistya j prijnyala vidpovidni rishennya U fondah Cherniveckogo miskogo magistratu zbereglisya plani akti i koshtorisi shodo provedennya robit z uregulyuvannya ta uporyadkuvannya techiyi richki Klokuchki ta prileglih teritorij Dlya cogo miska vlada bula vimushena zajnyatisya obminom zemelnih dilyanok Dlya zdijsnennya blagoustroyu vulic zhiteli povinni buli predstaviti proekt v yakomu bulo peredbacheno situacijnij plan plan vikuplenih parceliv ta yih spisok Zabudova peredmistya Klokuchka v usi chasi bula zagalom privatnoyu Perevazhna bilshist vulic otrimali svoyi nazvi naprikinci periodu rumunskoyi okupaciyi 1930 ti V radyanskij chas voni buli perejmenovani zdebilshogo za nazvami susidnih galickih mist Borshivska Zolochivska Kosivska Korsunska Nadvirnyanska Berezhanska stara Svyato Troyicka cerkva na KlokuchciSvyato Troyicka cerkva Persha parafiyalna cerkva z yavilasya na Klokuchci 1876 roku koli syudi perenesli slavnozvisnu cerkvu Svyatoyi Trijci U seredini 1960 ih r r starovinnu kultuvu sporudu peredali do muzeyu skansenu narodnoyi arhitekturi i pobutu u Lvovi de j sogodni vona predstavlyaye derev yane kultove zodchestvo Bukovini U 1930 ih r r na Klokuchci bulo zvedeno novu cerkvau na chest Svyato Troyicku cerkvu Pravoslavne religijne tovaristvo Klokuchka bulo znyato z reyestraciyi v 1964 roci Parafiyani blizko 52 tisyach osib iz nih majzhe 25 tisyach pensioneriv zmusheni buli vidviduvati inshi cerkvi do najblizhchoyi iz nih bulo 5 6 kilometriv Majno cerkvi peredali do diyuchih cerkov Znyate z reyestraciyi kultove primishennya trivalij chas vikoristovuvalosya dlya riznih gospodarskih potreb sho viklikalo nezadovolennya ta narikannya viruyuchih U 1988 roci vikonkom Cherniveckoyi miskoyi radi pidtrimav parafiyan na yih prohannya ta klopotannya Leninskoyi rajonnoyi radi pro reyestraciyu pravoslavnogo tovaristva u mikrorajoni Klokuchka cerkovnij gromadi bulo peredano v orendne koristuvannya znyate z reyestraciyi kultove primishennya hramu na vulici Zolochivskij 74 Div takozhKalichanka Monastiriska Rosha Lenkivci Nova Zhuchka Stara ZhuchkaDzherelaMariya Nikirsa Peredmistya Chernivciv Kalichanka 26 veresnya 2013 u Wayback Machine Igor ChEHOVSKIJ Pohodzhennya nazvi Chernivciv ta peredmist PrimitkiMariya Nikirsa Chernivci Dokumentalni narisi z istoriyi vulic i plosh Chernivci Zoloti litavri 2008 452 s Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XIII Bukowina Wien online PosilannyaStari foto Klokichki nedostupne posilannya z lipnya 2019