Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Роша — місцевість на західній околиці Чернівців, яка від початку розвивалась як окреме поселення, згодом передмістя, і зрештою стала міським житловим мікрорайоном.
Роша Чернівці | ||||
 місцевість Роша на задньому плані | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 48°17′27″ пн. ш. 25°53′37″ сх. д. / 48.29083° пн. ш. 25.89361° сх. д.Координати: 48°17′27″ пн. ш. 25°53′37″ сх. д. / 48.29083° пн. ш. 25.89361° сх. д. | ||||
| Район | Шевченківський | |||
| Адмінодиниця | Шевченківський район | |||
| Головні вулиці | Горіхівська, Заставнянська, Сокирянська, Корнелія Дзержика | |||
Назва та розташування
Споконвічна назва місцевості мала суто слов'янське походження: Рошоши 1785, Рошош 1786. Остання форма вживалася місцевим українським населенням ще на пам'яті старшого покоління.
Вперше топонім «Рошош» документально згадується на початку «австрійського періоду» у «Міському статуті» (1786):
 | ...села, що знаходяться на землях, приналежних містові Чернівцям, а саме Рошош, ... мають сплачувати свої повинності до міської каси... |  |
Розкриттю етимології цієї назви присвятив спеціальну працю відомий дослідник буковинської топонімії Ю. О. Карпенко, який вивів її від форми Росош, котра у свою чергу виникла від загального слова «розсоха» — в значенні «розгалуження», «роздоріжжя».
Пізніше місцеві жителі (колоністи з Швабії та Банату) переробили слов'янську назву на більш звучну для них — Rosch, що в подальшому зазнала впливу румунської мови.
Отож, нинішня Роша являє собою своєрідний мовний гібрид слов'янської першооснови, німецької звукової форми і румунського закінчення.
Історія
За твердженнями відомого дослідника історії Чернівців та Буковини Раймунда Кайндля, Роша є одним із тих поселень з чернівецького передмістя, яке згадувалось ще у молдавські часи. На думку багатьох досідників, зародження Роші сягає часів розквіту Цецинської фортеці, коли навколо неї, ймовірно і на цих землях, розвинувся посад.
На момент приєднання західної частини Буковини до Габсбурзької монархії Роша була мало залюдненою, й практично відразу місцевість почали заселяти німецькі колоністи.
Зі звіту комісара Буковини у справах поселенців у 1788 році на Роші було дві сім'ї поселенців, третьою стала родина католицького пастора. Згодом тут поселились ще 15 родин.
У результаті колонізаційної політики німці стали найчисельнішою етнічною групою у цьому населеному пункті. Суттєвою була присутність румунів. Була й незначна кількість українців. За характером діяльності рошани у своїй переважній більшості були селяни та ремісники. У 1836 році на Роші налічувалося вже 530 будинків, в яких проживали 703 сім'ї. 1843-го тут уже мешкало 900 сімей.
У «австрійські часи» для позначення міських сіл, зокрема й Роші, використовувався термін «Dominium», який зазвичай вживали щодо панських володінь. У такому статусі, поряд з феодальними повинностями (десятинний оброк), міські селяни змушені були виконувати «натуральні роботи» — заготовляти та возити дрова, нести сторожову службу, збирати та вивозити нечистоти, безоплатно надавати власних коней у разі боротьби зі стихіями тощо.
Розмір десятинного оброку, що сплачувався у «Дирекцію державних маєтків», був предметом запеклих суперечок між селянами та міською адміністрацією, які тривали аж до 1830-их рр.
Передмістя
Тільки 19 вересня 1847 року декретом Галицького намісництва (у юрисдикції якого знаходився Буковинський округ) статус Роші був підвищений до передмістя, а її мешканці прирівняні в правах до міщан.
За переписом 1900 року у передмісті Роша нараховувалось 1241 будинок, де проживали 7453 дорослі особи (3734 чоловічої та 3719 жіночої статі). За віровизнанням було зафіксовано наступний розподіл: 2430 католики, 3508 — православні, 300 — юдеї, 1215 — належали до інших віровизнань (греко-католики, євангелісти та ін.).
За розмовною мовою мешканці Роші розподілились: 3356 — німецька, 3346 — румунська, 473 — українська, 77 — інші мови. У цей час на Роші проживали 200 колишніх військових.
Перед Першою світовою війною населення сягало 9 тисяч (разом із дітьми).
Громада Роші мала у своєму розпорядженні 2820 гектарів землі, із яких 1112 га — це були орні землі, 610 — луки, 193 — сади, 356 — пасовища, 428 — ліси.
Певного імпульсу розвитку місцевості додало спорудження тут в середині ХІХ ст. кавалерійських казарм.
Передмістя мало свої дві церкви: православну і римо-католицьку. Перша мурована православна церква архангелів Михаїла і Гавриїла була збудована у 1900 році. Першим її настоятелем став протопресвітер . Йому допомагали помічники священника , та дяк .
Передмістя мало також власний цвинтар. На його плані, що зберігся в архівних фондах, нанесено парцелі римо-католицького, євангелістського та православного кладовищ. В кінці знаходилася парцеля для захоронення мертвонароджених. У 1903-1907 р.р. міська влада займалася питанням розширення Рошинського цвинтаря.
Перед Першою світовою війною в передмісті проводився благоустрій вулиць. При цьому їх вирівнювали, засипали гравієм, для цього магістрату доводилося часом обмінювати земельні ділянки.
Рошинські школи
Першу Рошинську (тривіальну) школу було відкрито 2 грудня 1816 року. Мовою викладання було визначено — румунську. При школі (традиційно для тих часів) було споруджено квартиру для її директора. Зі школою на Роші пов'язані імена таких педагогів, як: , , , , , , , , , .
28 березня 1899 року в Чернівецькому магістраті було прийнято рішення щодо будівництва на Роші, в районі кавалерійських казарм, нової міської чотирикласної комунальної школи, яку відкрили 13 вересня 1902 року. Нова німецькомовна школа, крім класів, мала канцелярію та квартири для старшого вчителя (управителя школи) та вахтера. Станом на 31 грудня 1913 року в ній вже було 5 систематизованих класів (разом з паралельними — 8). У школі навчалося 365 учнів. Серед них 290 учнів вважали рідною мовою німецьку, 30 — українську, 18 — польську, 14 — румунську, 2 — інші мови. У школі працювали: , , , , , , та ін.
В 1904 році інспектор Буковинської митрополії в акті перевірки стану викладання релігії в другій школі на Роші зазначав:
| | ...друга школа на Роші знаходиться біля мосту, очолює її старший вчитель Михайло Шолтес. Православних учнів тут 54. Заняття проводяться регулярно. Ті діти, що ходять до школи, дуже добре орієнтуються в матеріалі, добре знають молитви. Проте учні, що тижнями, а то й місяцями не ходять до школи, знають набагато менше... | |
Третя і четверта Рошинські школи були двокласні з румунською викладовою мовою, і розташовувались на околицях місцевості. 1891-го р. школу було відкрито на «Цецино», 1899-го — на «Роші Стинці».
Сьогодення
В усі часи («австрійські» 1775-1918, «румунські» 1919-1940-ві, «радянські» 1940-1991) на Роші влада обмежувалася тільки частковим благоустроєм вулиць.
Нині на Роші працюють чотири середні освітні заклади, серед яких , створений 2009-го р. шляхом реорганізації школи-інтернату на вул. Луковецькій, де навчалися діти-сироти та діти з неблагонадійних сімей. Крім того, тут знаходяться три дитячі садки.
Відбувається нова забудова на території колишнього військового містечка на вулиці Мізюна. Тут на площі розміром 7,5 га здійснюється побудова нового житлового кварталу.
На вулиці Краматорській знаходиться невеликий гірськолижний курорт «Цецино».
Галерея
-
Свято-Михайлівська церква на Роші
Див. також
Примітки
- Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
Джерела
- Марія Никирса. Передмістя Чернівців. Роша
- Ігор ЧЕХОВСЬКИЙ. Походження назви Чернівців та передмість.
Посилання
- Старі фото Роши[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosha miscevist na zahidnij okolici Chernivciv yaka vid pochatku rozvivalas yak okreme poselennya zgodom peredmistya i zreshtoyu stala miskim zhitlovim mikrorajonom Rosha ChernivciRosha miscevist Rosha na zadnomu plani Zagalna informaciya 48 17 27 pn sh 25 53 37 sh d 48 29083 pn sh 25 89361 sh d 48 29083 25 89361 Koordinati 48 17 27 pn sh 25 53 37 sh d 48 29083 pn sh 25 89361 sh d 48 29083 25 89361Rajon ShevchenkivskijAdminodinicya Shevchenkivskij rajonGolovni vulici Gorihivska Zastavnyanska Sokiryanska Korneliya Dzerzhika U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rosha znachennya Nazva ta roztashuvannyaSpokonvichna nazva miscevosti mala suto slov yanske pohodzhennya Roshoshi 1785 Roshosh 1786 Ostannya forma vzhivalasya miscevim ukrayinskim naselennyam she na pam yati starshogo pokolinnya Vpershe toponim Roshosh dokumentalno zgaduyetsya na pochatku avstrijskogo periodu u Miskomu statuti 1786 sela sho znahodyatsya na zemlyah prinalezhnih mistovi Chernivcyam a same Roshosh mayut splachuvati svoyi povinnosti do miskoyi kasi Rozkrittyu etimologiyi ciyeyi nazvi prisvyativ specialnu pracyu vidomij doslidnik bukovinskoyi toponimiyi Yu O Karpenko yakij viviv yiyi vid formi Rososh kotra u svoyu chergu vinikla vid zagalnogo slova rozsoha v znachenni rozgaluzhennya rozdorizhzhya Piznishe miscevi zhiteli kolonisti z Shvabiyi ta Banatu pererobili slov yansku nazvu na bilsh zvuchnu dlya nih Rosch sho v podalshomu zaznala vplivu rumunskoyi movi Otozh ninishnya Rosha yavlyaye soboyu svoyeridnij movnij gibrid slov yanskoyi pershoosnovi nimeckoyi zvukovoyi formi i rumunskogo zakinchennya IstoriyaZa tverdzhennyami vidomogo doslidnika istoriyi Chernivciv ta Bukovini Rajmunda Kajndlya Rosha ye odnim iz tih poselen z cherniveckogo peredmistya yake zgaduvalos she u moldavski chasi Na dumku bagatoh dosidnikiv zarodzhennya Roshi syagaye chasiv rozkvitu Cecinskoyi forteci koli navkolo neyi jmovirno i na cih zemlyah rozvinuvsya posad Na moment priyednannya zahidnoyi chastini Bukovini do Gabsburzkoyi monarhiyi Rosha bula malo zalyudnenoyu j praktichno vidrazu miscevist pochali zaselyati nimecki kolonisti Zi zvitu komisara Bukovini u spravah poselenciv u 1788 roci na Roshi bulo dvi sim yi poselenciv tretoyu stala rodina katolickogo pastora Zgodom tut poselilis she 15 rodin U rezultati kolonizacijnoyi politiki nimci stali najchiselnishoyu etnichnoyu grupoyu u comu naselenomu punkti Suttyevoyu bula prisutnist rumuniv Bula j neznachna kilkist ukrayinciv Za harakterom diyalnosti roshani u svoyij perevazhnij bilshosti buli selyani ta remisniki U 1836 roci na Roshi nalichuvalosya vzhe 530 budinkiv v yakih prozhivali 703 sim yi 1843 go tut uzhe meshkalo 900 simej U avstrijski chasi dlya poznachennya miskih sil zokrema j Roshi vikoristovuvavsya termin Dominium yakij zazvichaj vzhivali shodo panskih volodin U takomu statusi poryad z feodalnimi povinnostyami desyatinnij obrok miski selyani zmusheni buli vikonuvati naturalni roboti zagotovlyati ta voziti drova nesti storozhovu sluzhbu zbirati ta vivoziti nechistoti bezoplatno nadavati vlasnih konej u razi borotbi zi stihiyami tosho Rozmir desyatinnogo obroku sho splachuvavsya u Direkciyu derzhavnih mayetkiv buv predmetom zapeklih superechok mizh selyanami ta miskoyu administraciyeyu yaki trivali azh do 1830 ih rr Peredmistya Tilki 19 veresnya 1847 roku dekretom Galickogo namisnictva u yurisdikciyi yakogo znahodivsya Bukovinskij okrug status Roshi buv pidvishenij do peredmistya a yiyi meshkanci pririvnyani v pravah do mishan Za perepisom 1900 roku u peredmisti Rosha narahovuvalos 1241 budinok de prozhivali 7453 dorosli osobi 3734 cholovichoyi ta 3719 zhinochoyi stati Za viroviznannyam bulo zafiksovano nastupnij rozpodil 2430 katoliki 3508 pravoslavni 300 yudeyi 1215 nalezhali do inshih viroviznan greko katoliki yevangelisti ta in Za rozmovnoyu movoyu meshkanci Roshi rozpodililis 3356 nimecka 3346 rumunska 473 ukrayinska 77 inshi movi U cej chas na Roshi prozhivali 200 kolishnih vijskovih Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu naselennya syagalo 9 tisyach razom iz ditmi Gromada Roshi mala u svoyemu rozporyadzhenni 2820 gektariv zemli iz yakih 1112 ga ce buli orni zemli 610 luki 193 sadi 356 pasovisha 428 lisi Pevnogo impulsu rozvitku miscevosti dodalo sporudzhennya tut v seredini HIH st kavalerijskih kazarm Peredmistya malo svoyi dvi cerkvi pravoslavnu i rimo katolicku Persha murovana pravoslavna cerkva arhangeliv Mihayila i Gavriyila bula zbudovana u 1900 roci Pershim yiyi nastoyatelem stav protopresviter Jomu dopomagali pomichniki svyashennika ta dyak Peredmistya malo takozh vlasnij cvintar Na jogo plani sho zberigsya v arhivnih fondah naneseno parceli rimo katolickogo yevangelistskogo ta pravoslavnogo kladovish V kinci znahodilasya parcelya dlya zahoronennya mertvonarodzhenih U 1903 1907 r r miska vlada zajmalasya pitannyam rozshirennya Roshinskogo cvintarya Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu v peredmisti provodivsya blagoustrij vulic Pri comu yih virivnyuvali zasipali graviyem dlya cogo magistratu dovodilosya chasom obminyuvati zemelni dilyanki Roshinski shkoli Pershu Roshinsku trivialnu shkolu bulo vidkrito 2 grudnya 1816 roku Movoyu vikladannya bulo viznacheno rumunsku Pri shkoli tradicijno dlya tih chasiv bulo sporudzheno kvartiru dlya yiyi direktora Zi shkoloyu na Roshi pov yazani imena takih pedagogiv yak 28 bereznya 1899 roku v Cherniveckomu magistrati bulo prijnyato rishennya shodo budivnictva na Roshi v rajoni kavalerijskih kazarm novoyi miskoyi chotiriklasnoyi komunalnoyi shkoli yaku vidkrili 13 veresnya 1902 roku Nova nimeckomovna shkola krim klasiv mala kancelyariyu ta kvartiri dlya starshogo vchitelya upravitelya shkoli ta vahtera Stanom na 31 grudnya 1913 roku v nij vzhe bulo 5 sistematizovanih klasiv razom z paralelnimi 8 U shkoli navchalosya 365 uchniv Sered nih 290 uchniv vvazhali ridnoyu movoyu nimecku 30 ukrayinsku 18 polsku 14 rumunsku 2 inshi movi U shkoli pracyuvali ta in V 1904 roci inspektor Bukovinskoyi mitropoliyi v akti perevirki stanu vikladannya religiyi v drugij shkoli na Roshi zaznachav druga shkola na Roshi znahoditsya bilya mostu ocholyuye yiyi starshij vchitel Mihajlo Sholtes Pravoslavnih uchniv tut 54 Zanyattya provodyatsya regulyarno Ti diti sho hodyat do shkoli duzhe dobre oriyentuyutsya v materiali dobre znayut molitvi Prote uchni sho tizhnyami a to j misyacyami ne hodyat do shkoli znayut nabagato menshe Tretya i chetverta Roshinski shkoli buli dvoklasni z rumunskoyu vikladovoyu movoyu i roztashovuvalis na okolicyah miscevosti 1891 go r shkolu bulo vidkrito na Cecino 1899 go na Roshi Stinci SogodennyaV usi chasi avstrijski 1775 1918 rumunski 1919 1940 vi radyanski 1940 1991 na Roshi vlada obmezhuvalasya tilki chastkovim blagoustroyem vulic Nini na Roshi pracyuyut chotiri seredni osvitni zakladi sered yakih stvorenij 2009 go r shlyahom reorganizaciyi shkoli internatu na vul Lukoveckij de navchalisya diti siroti ta diti z neblagonadijnih simej Krim togo tut znahodyatsya tri dityachi sadki Vidbuvayetsya nova zabudova na teritoriyi kolishnogo vijskovogo mistechka na vulici Mizyuna Tut na ploshi rozmirom 7 5 ga zdijsnyuyetsya pobudova novogo zhitlovogo kvartalu Na vulici Kramatorskij znahoditsya nevelikij girskolizhnij kurort Cecino Galereya lt Svyato Mihajlivska cerkva na RoshiDiv takozhKalichanka Klokuchka Monastiriska Lenkivci Nova Zhuchka Stara ZhuchkaPrimitkiGemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XIII Bukowina Wien online DzherelaMariya Nikirsa Peredmistya Chernivciv Rosha Igor ChEHOVSKIJ Pohodzhennya nazvi Chernivciv ta peredmist Posilannya Stari foto Roshi nedostupne posilannya z lipnya 2019