Цецинська фортеця (рум. Cetatea Țețina, пол. Twierdza Cecina) — середньовічна укріплена фортифікаційна споруда, залишки якої знаходяться на вершині гори Цецино (західна околиця Чернівців).
Збудована у XIV ст. Петру II на місці руського городища (ХІ—ХІІІ), яке у «Списку руських міст далеких і близьких» згадується як Чечюнь.
Протягом кін. XIV-поч. XV століть адміністративний центр Цецинської волості Шипинської землі, що у цей період була предметом територіальних суперечок між Королівством Польським та Молдовським воєводством.
Перша письмова згадка — 1395, остання — 1456.
Сьодні має статус пам'ятки археології місцевого значення Чернівців (ох. № 431).
Цецинська фортеця | ||||
---|---|---|---|---|
руїни фортеці (поч. XX ст.) | ||||
Координати: 48°17′44″ пн. ш. 25°50′33″ сх. д. / 48.29556° пн. ш. 25.84250° сх. д. | ||||
Статус | пам'ятка археології місцевого значення | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Чернівці | |||
Будівник | Петру II | |||
Матеріал | гірський камінь | |||
Перша згадка | 1395 | |||
Будівництво | XIV ст. | |||
Стан | руїни | |||
Цецинська фортеця (Україна) | ||||
Етимологія
У документах того періоду город згадується у різному звучанні: Цецин (1395); Цьцина (1479, 1481); Чечюнь, Нечюнь (кін. XIV ст.), Цецунь (1433).
Джерела XIX ст. — поч. XX ст. зафіксовують форму жіночого роду: Цецина. А в сьогоднішньому мовленні чернівчан набирає, не без впливу російськомовного середовища, форма середнього роду: Цецино.
Структура цього топоніма виказує в ньому архаїчне утворення: на думку мовознавця Д. Г. Бучка, в основі назви лежить скорочена форма від якогось складного праслов'янського чи давньоруського імені — наприклад Цецерад, за аналогією Хотень від Хотько, Хотимир, Хотислав.
Чечунське городище
Археолошічні дослідження дають підстави стверджувати, що на Цецинській горі в Х—ХІІІ ст. існувало руське городище, яке займає сильно видовжений майданчик площею до 1 га.
Залишки його дерев’яно-земляних укріплень зберіглися до сьогодні.
На думку окремих дослідників городище Чечунь, як укріплення для постійного перебування гарнізону для охорони південно-західних рубежів Русі та утримання завойованих територій, було засноване Володимиром Святославовичем після успішного «хорватського походу» (992—993) неподалік зруйнованого хорватського міста.
Цецинська волость
Фортеця була адміністративним центром Чечунської волості («дєржави») Шипинської землі, якою керував Староста («дєржавець»). Можливо, що саме сюди після зруйнування Черну переселилась військово-феодальна верхівка майбутніх Чернівців.
До нашого часу дійшли й імена комендантів Цецинської фортеці: пана Хотька Цяциньского (1404), пана Щефула Цецюнского (1440), — які управляли адміністративною одиницею, відомою з грамот як «Цъциньска дєржава» (волость).
Після Петра Мушата в 1392 р. на молдовський престол сів брат Петра Роман, а після того, як він утратив престол до влади прийшов Штефан І, але наприкінці 1394 р. угорський король Сігізмунд напав на Молдову і заставив Штефана скласти присягу вірності, і платити Угорщині данину. Після цієї події молдовські бояри звернулися до Ягайла з грамотою, в якій запевняють його, що Штефан готов у кожну хвилину скласти присягу вірності польському королю на зразок своїх попередніх, та що про Коломию, Снятин, Покуття він ні словом не згадує, а що торкається Цецина і Хмелева, то це питання повинен вирішити король на свій погляд при особистій зустрічі.
23 вересня 1436 р. син Олександра Доброго Іліаш пише молодому королю Владиславу грамоту, в якій заявляє, що повертає Шипинську землю, яку Молдова отримала від Польщі, разом з фортецями в Цецині, Хотині і Хмелеві зі всіма маєтностя.
Подальша доля
Залишки фортеці розташовані на горі Цецино, неподалік від західної околиці Чернівців (мікрорайон Роша). У 1908 році тут уперше були вивчені руїни сторожової вежі (датована XIV ст). Укріплення складалося з кам'яної вежі (донжон) діаметром 20 метрів та дерев'яно-земляних стін, що огороджували центральний майданчик і прикривали фортецю зі сходу та заходу.
Фортеця на горі Цецино проіснувала до 2-ї половини XV ст, а потім була зруйнована.
Примітки
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I
- ЦЕЦИН,фортеця//Енциклопедія історії України.
- Рішення Чернівецького облвиконкому від 17.10.1980 р.
- 65. Молдавські бояри ручаються польському королю Владиславу за воєводу Стефана
- Ігор ЧЕХОВСЬКИЙ. Походження назви Чернівців та передмість.
- Історія досліджень та етапи формування давньоруських міст Х–ХІІІ ст. у межиріччі Верхнього Сирету та Середнього Дністра (PDF).
- Тимощук 1964: 215–216
Джерела
- ЦЕЦИН,фортеця//Енциклопедія історії України: Т.10: Т-Я/Редкол.:В.А.Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.:В-во "Наукова думка", 2013.-688 с.: іл.
- «Твердиня на Пруті».— Ужгород, видавництво «Карпати», стор. 70
- Cecina // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 528. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cecino Cecinska fortecya rum Cetatea Țețina pol Twierdza Cecina serednovichna ukriplena fortifikacijna sporuda zalishki yakoyi znahodyatsya na vershini gori Cecino zahidna okolicya Chernivciv Zbudovana u XIV st Petru II na misci ruskogo gorodisha HI HIII yake u Spisku ruskih mist dalekih i blizkih zgaduyetsya yak Chechyun Protyagom kin XIV poch XV stolit administrativnij centr Cecinskoyi volosti Shipinskoyi zemli sho u cej period bula predmetom teritorialnih superechok mizh Korolivstvom Polskim ta Moldovskim voyevodstvom Persha pismova zgadka 1395 ostannya 1456 Sodni maye status pam yatki arheologiyi miscevogo znachennya Chernivciv oh 431 Cecinska fortecyaruyini forteci poch XX st Koordinati 48 17 44 pn sh 25 50 33 sh d 48 29556 pn sh 25 84250 sh d 48 29556 25 84250Status pam yatka arheologiyi miscevogo znachennyaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya ChernivciBudivnik Petru IIMaterial girskij kaminPersha zgadka 1395Budivnictvo XIV st Stan ruyiniCecinska fortecya Ukrayina EtimologiyaU dokumentah togo periodu gorod zgaduyetsya u riznomu zvuchanni Cecin 1395 Ccina 1479 1481 Chechyun Nechyun kin XIV st Cecun 1433 Dzherela XIX st poch XX st zafiksovuyut formu zhinochogo rodu Cecina A v sogodnishnomu movlenni chernivchan nabiraye ne bez vplivu rosijskomovnogo seredovisha forma serednogo rodu Cecino Struktura cogo toponima vikazuye v nomu arhayichne utvorennya na dumku movoznavcya D G Buchka v osnovi nazvi lezhit skorochena forma vid yakogos skladnogo praslov yanskogo chi davnoruskogo imeni napriklad Cecerad za analogiyeyu Hoten vid Hotko Hotimir Hotislav Chechunske gorodisheArheoloshichni doslidzhennya dayut pidstavi stverdzhuvati sho na Cecinskij gori v H HIII st isnuvalo ruske gorodishe yake zajmaye silno vidovzhenij majdanchik plosheyu do 1 ga Zalishki jogo derev yano zemlyanih ukriplen zberiglisya do sogodni Na dumku okremih doslidnikiv gorodishe Chechun yak ukriplennya dlya postijnogo perebuvannya garnizonu dlya ohoroni pivdenno zahidnih rubezhiv Rusi ta utrimannya zavojovanih teritorij bulo zasnovane Volodimirom Svyatoslavovichem pislya uspishnogo horvatskogo pohodu 992 993 nepodalik zrujnovanogo horvatskogo mista Cecinska volostFortecya bula administrativnim centrom Chechunskoyi volosti dyerzhavi Shipinskoyi zemli yakoyu keruvav Starosta dyerzhavec Mozhlivo sho same syudi pislya zrujnuvannya Chernu pereselilas vijskovo feodalna verhivka majbutnih Chernivciv Do nashogo chasu dijshli j imena komendantiv Cecinskoyi forteci pana Hotka Cyacinskogo 1404 pana Shefula Cecyunskogo 1440 yaki upravlyali administrativnoyu odiniceyu vidomoyu z gramot yak Ccinska dyerzhava volost Pislya Petra Mushata v 1392 r na moldovskij prestol siv brat Petra Roman a pislya togo yak vin utrativ prestol do vladi prijshov Shtefan I ale naprikinci 1394 r ugorskij korol Sigizmund napav na Moldovu i zastaviv Shtefana sklasti prisyagu virnosti i platiti Ugorshini daninu Pislya ciyeyi podiyi moldovski boyari zvernulisya do Yagajla z gramotoyu v yakij zapevnyayut jogo sho Shtefan gotov u kozhnu hvilinu sklasti prisyagu virnosti polskomu korolyu na zrazok svoyih poperednih ta sho pro Kolomiyu Snyatin Pokuttya vin ni slovom ne zgaduye a sho torkayetsya Cecina i Hmeleva to ce pitannya povinen virishiti korol na svij poglyad pri osobistij zustrichi 23 veresnya 1436 r sin Oleksandra Dobrogo Iliash pishe molodomu korolyu Vladislavu gramotu v yakij zayavlyaye sho povertaye Shipinsku zemlyu yaku Moldova otrimala vid Polshi razom z fortecyami v Cecini Hotini i Hmelevi zi vsima mayetnostya Podalsha dolyaZalishki forteci roztashovani na gori Cecino nepodalik vid zahidnoyi okolici Chernivciv mikrorajon Rosha U 1908 roci tut upershe buli vivcheni ruyini storozhovoyi vezhi datovana XIV st Ukriplennya skladalosya z kam yanoyi vezhi donzhon diametrom 20 metriv ta derev yano zemlyanih stin sho ogorodzhuvali centralnij majdanchik i prikrivali fortecyu zi shodu ta zahodu Fortecya na gori Cecino proisnuvala do 2 yi polovini XV st a potim bula zrujnovana PrimitkiSlownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom I CECIN fortecya Enciklopediya istoriyi Ukrayini Rishennya Cherniveckogo oblvikonkomu vid 17 10 1980 r 65 Moldavski boyari ruchayutsya polskomu korolyu Vladislavu za voyevodu Stefana Igor ChEHOVSKIJ Pohodzhennya nazvi Chernivciv ta peredmist Istoriya doslidzhen ta etapi formuvannya davnoruskih mist H HIII st u mezhirichchi Verhnogo Siretu ta Serednogo Dnistra PDF Timoshuk 1964 215 216DzherelaCECIN fortecya Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 10 T Ya Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2013 688 s il Tverdinya na Pruti Uzhgorod vidavnictvo Karpati stor 70 Cecina Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 528 pol