Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шевче́нківський райо́н (до 2003.— Ленінський) — колишній район міста Чернівців. Існував з 1965 по 2016 роки. Розташовувався на правому високому березі Пруту, на сході межував з Першотравневим, на півночі — із Садгірським районами міста. Територія району займала площу 50 км².
| Шевченківський район | ||||
|---|---|---|---|---|
| Основні дані | ||||
| Країна: |  Україна | |||
| Місто: | Чернівці | |||
| Утворений: | 4 січня 1965 року | |||
| Населення: | 145,4 тис. осіб (1 грудня 2007 року) | |||
| Площа: | 50 км² | |||
| Густота населення: | 2816 осіб/км² | |||
| Географічні координати: | 48°17′ пн. ш. 25°54′ сх. д. / 48.283° пн. ш. 25.900° сх. д.Координати: 48°17′ пн. ш. 25°54′ сх. д. / 48.283° пн. ш. 25.900° сх. д. | |||
| Районна влада | ||||
| Вебсторінка: | Шевченківська районна рада у місті Чернівці | |||
| Голова районної ради: | Михайло Пазюк | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
Район ліквідовано з 01.01.2016 року Рішенням 62 сесії Чернівецької міської ради VI скликання за № 1542 "Про адміністративно-територіальний устрій міста Чернівців" від 26 березня 2015 року. Рішення про ліквідацію районного поділу у Чернівцях прийнято відповідно вимог підготовки до адміністративно-територіальної реформи, зменшення видатків на утримання управлінського апарату державних виконавчих органів, посилення основ самоврядування, спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, приведення управління територією до європейських стандартів.
Загальні відомості про район та соціальна характеристика
Район утворений 4 січня 1965 року.
Історико-культурна спадщина старовинних Чернівців — це цілісний ансамбль середини XIX — початку XX століть, левова частка якого розміщена в Шевченківському районі. Ядро історичної австрійської забудови району сформувалося навколо площі Ринок — сучасної Центральної площі. Більшість пам'яток архітектури це будинки в щільній забудові площ Центральної, Театральної, Філармонії, вулиць І. Франка, Головної, Богомольця, Б. Хмельницького, та ряду інших. Слід окремо виділити твори ведучих зодчих Австро-Угорщини: колишню резиденцію буковинських митрополитів (нині приміщення займає Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича), міську ратушу, якій вже понад 155 років, приміщення обласного драматичного театру.
Чернівці було і є освіченим інтелігентним університетським містом, а епіцентр його науково-освітнього потенціалу знаходиться саме в Шевченківському районі. На території району розташовано 26 дитячих дошкільних установ, 16 шкіл, 5 середніх спеціальних навчальних закладів, 3 заклади професійно-технічної освіти, 3 гімназії, один ліцей та 6 вищих навчальних закладів. Серед останніх слід особливо виокремити провідні вузи Буковини: Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича та Буковинський державний медичний університет.
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 62,5 тис. мешканців Шевченківського району мають загальну середню освіту, з них 45,6 тис. осіб — повну середню освіту, 50,0 тис. мешканців мають вищу освіту, з них 26,7 тис. осіб — повну вищу. Кількість мешканців району, які мають вищу освіту, порівняно з 1989 роком збільшилась на 95,1 %.
Культурний та мистецький потенціал району це унікальні пам'ятки архітектури і містобудування центральної частини старого міста, 30 пам'ятників історії та культури, два будинки культури, два кінотеатри, три театральні заклади. Серед найяскравіших мистецьких закладів слід відмітити обласний драматичний театр імені О. Кобилянської, обласну філармонію, нещодавно споруджений літній театр, обласний театр ляльок та театр-студію «Голос».
Традиційними для відпочинку чернівчан є центральний парк культури та відпочинку імені Т. Шевченка, парки ім. Ю. Федьковича, Жовтневий, ім. Шіллера, численні сквери та зелені рекреаційні зони району.
21 культова споруда різних конфесій.
Історія перейменування району
З моменту створення, і тільки через 12 років після здобуття Україною незалежності, докладаючи немалих зусиль з боку керівництва районної ради, вдалося назвати район іменем Великого Кобзаря. Баталії з перейменування розпочалися 22 вересня 1992 року з винесення на розгляд X сесії районної ради XXI скликання депутатом Костянтином Катеринчуком пропозиції щодо зміни назви району.
Через засоби масової інформації були залучені найширші кола громадськості до подачі пропозицій, аргументованих міркувань з приводу нової назви району. До виконавчого комітету районної ради надійшов цілий ряд пропозицій, зокрема пропонували назви: Університетський, Цецинський, Замковий, Центральний, Західний, Шевченківський, Слов'янський. Проаналізувавши думки громадськості, 25 жовтня 1996 року на розгляд VIII сесії XXII скликання було внесено пропозицію змінити назву району на Шевченківський, так як його частина раніше носила цю назву, в районі знаходиться Центральний парк культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка. Але в результаті голосування рішення не було прийнято.
На розгляд XIII сесії районної ради XXII скликання 29 грудня 1998 року було запропоновано дві назви: Західний та Шевченківський. Районна рада ухвалила рішення звернутися з клопотанням до міської ради провести опитування мешканців щодо перейменування Ленінського району на Шевченківський одночасно з проведенням виборів 29 березня 1998 року. Але міська рада відхилила дану пропозицію.
11 лютого 2000 року на IX сесії районної ради XXIII скликання депутати приймають рішення звернутися до міської ради з клопотанням про призначення місцевого референдуму щодо перейменування району. 16 квітня 2000 року було призначено референдум, в якому взяло участь 95147 громадян, і за результатами якого 57397 містян (або 60,23 %) віддали свої голоси за перейменування району.
На підставі підсумків референдуму, затверджених міською радою, сесія Чернівецької обласної ради 16 червня 2000 року направила клопотання про перейменування району до Верховної Ради України.
Але перед тим, як дане питання включалося до порядку денного сесії Верховної Ради, його попередньо розглядав профільний комітет, де у той час переважали противники символів національного відродження України, які відхилили ініціативу, знехтувавши результатами місцевого референдуму.
Тому керівництво району продовжувало цілеспрямовану боротьбу за перейменування, і з часом добилося підтримки як у Верховній Раді, так і в центральних засобах масової інформації.
Як підсумок, лише через два роки після проведення референдуму 9 липня 2003 року на засіданні Верховної Ради України прийнято постанову про перейменування Ленінського району на Шевченківський. За перейменування проголосували 307 народних депутатів України.
24 липня 2003 року відбулося урочисте пленарне засідання районної ради, присвячене перейменуванню району.
Населення
За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року, загальна кількість постійного населення району становить 139,1 тисяч осіб, що становить 58,5 відсотків населення міста, тобто більше половини чернівчан мешкає в Шевченківському районі. З них 64,0 тис. осіб (46 %) складають чоловіки і 75,1 тис. осіб (54 %) — жінки.
З числа постійного населення на території району кількість громадян України становить 138,5 тис. осіб, громадян інших держав (переважно країн СНД) — 0,5 тис. осіб, без громадянства — 76 осіб.
Для Чернівців в цілому і для району зокрема характерна висока щільність населення, яка становить 2816 осіб на кв. км. Для порівняння, з трьох районів міста найбільш щільно заселений Першотравневий (3572 осіб/кв. км), а найменш щільно — Садгірський (355 осіб/кв. км).
За даними перепису населення, Шевченківський район міста є найбільш багатонаціональний. Тут проживають представники 58 національностей і народностей. Зокрема, 78,1 % населення району складають українці, 12,7 % — росіяни, 4,9 % — румуни, 1,5 % — молдовани, по 0,6 % — поляки та євреї, 0,4 % — білоруси та 1,2 % — представники інших національностей.
Українську мову вважали рідною 77,2 % населення району, що на 18,9 відсоткового пункту більше, ніж за даними перепису 1989 року.
Число довгожителів віком 100 років і старших на території міста становить 12 осіб, з них на території Шевченківського району — 8 осіб.
Щодо структури вікового складу населення району, то осіб віком до 9 років налічується 12,4 тис., віком від 10 до 29 років — 48,6 тис., віком від 30 до 59 років — 56,3 тис., віком 60 років і старших — 21,8 тис. осіб. Зменшення частки дітей віком до 9 років у загальній кількості населення поряд із суттєвим зростанням частки осіб непрацездатного віку продовжує ускладнювати демографічну ситуацію району та зумовлює старіння його населення.
Економіка району
Економіка району представлена широким спектром галузей виробництва, торгівлі, послуг та соціальною інфраструктурою, характерною для обласного центру. Специфікою є наявність розвинутої мережі суб'єктів господарювання малого та середнього бізнесу, мережі ринків, фінансових установ та закладів торгівлі.
Шевченківський район не є промисловим епіцентром міста, однак на його території розміщено цілий ряд потужних виробничих підприємств. Приріст обсягів виробництва на них в 2005 році у порівнянні з 2004 роком склав 126,5 %. Серед лідерів промисловості слід виділити АТВТ «Трембіта», відоме далеко за межами Буковини, продукція якого експортується в Німеччину, Італію, Канаду і США. Обсяг виробництва найбільших промислових підприємств за 2005 рік склав: АТВТ «Трембіта» — 147025,0 млн. грн., СП «Сузір'я» — 16331,7 млн. грн. Обсяги промислового виробництва за 2005 рік всього по району склали 216370,5 млн. грн.
В районі надзвичайно розвинуті сфери торгівлі, громадського харчування та ринкова інфраструктура. Налічується 150 об'єктів громадського харчування та понад 500 об'єктів торгівлі. В останні роки домінує тенденція створення великих торгових центрів та супермаркетів, до найсучасніших слід віднести торгові комплекси «Колос» та «Майдан». На території району розташовано 11 ринків та мікроринків.
Ведеться житлове будівництво, зокрема споруджуються багатоквартирні будинки підприємствами ВКФ «Зірка» та ПМК-76, причому роботи останнього фінансує Київміськбуд разом з банком «Аркада» в рамках державної програми додаткового пенсійного забезпечення.
В районі розміщені фінансові та банківські установи, підприємства транспорту та зв'язку, 25 закладів охорони здоров'я, розвинута мережа сфери послуг, туристичних агенцій тощо.
Житлове господарство
Житловий фонд району охоплює 2886 будинків місцевих рад, 3249 будинків ЖБК, приватних і відомчих та 32 будинки товариств співвласників багатоквартирних будинків. Особливістю району є унікальний архітектурний ансамбль в центральній частині міста, який охоплює основні історико-культурні та архітектурні раритети Чернівців — площі Центральна, Театральна, Філармонії, вулиці Головна, І. Франка, Б. Хмельницького, Університетська та цілий ряд інших.
Будинки старої австрійської забудови, розташовані в центральній частині міста, вимагають особливої уваги, адже більшість з них мають понад столітню історію. Експлуатація будинків, що перебувають в комунальній власності територіальної громади міста, здійснюється п'ятьма комунальними житловими ремонтно-експлуатаційними підприємствами району (КЖРЕП) та двома приватними — ПП «Регіон-центр», ПП «Ремжитлосервіс».
За результатами обстеження житлового фонду в 2005 році виявлено 405 ветхих, 95 аварійних будинків, 59 будинків, із загрозою обвалу, 166 житлових приміщень не відповідають санітарно-технічним нормам.
Районна рада і виконавчий комітет
За результатами виборів до районної ради XXIV скликання обрано 40 депутатів. Головою районної ради та виконавчого комітету обрано Михайла Пазюка, який очолює район з 21.12.1988 року. Заступником голови районної ради обрано Загороднюка Сергія Петровича.
Щодо політичної структури ради, то по одному з представників депутатського корпусу є членами партій «Солідарність», Комуністичної партії України, партії Регіонів, СДПУ(о), ВО «Батьківщина» та Українського народного руху, два депутати — члени Народно-демократичної партії та 31 депутат — позапартійні.
В депутатському корпусі XXIV скликання 18 представників сфери освіти, по 6 — охорони здоров'я та органів місцевого самоврядування, 4 — житлово-комунального господарства, 2 — галузі промисловості, будівництва, транспорту і зв'язку, 2 пенсіонера та 2 студента вищих навчальних закладів.
Районною радою утворено 5 постійних депутатських комісій, засідання яких проводяться відповідно до затверджених планів роботи:
- Постійна комісія з питань законності, регламенту, депутатської діяльності, етики, свободи совісті та гласності.
- Постійна комісія з питань економіки, бюджету, фінансів, підприємництва, малого та середнього бізнесу.
- Постійна комісія з питань житлово-комунального господарства, санітарного стану та благоустрою, охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів.
- Постійна комісія з питань праці та соціального захисту населення, охорони здоров'я, материнства та дитинства.
- Постійна комісія з питань освіти, науки, культури, духовного відродження, молоді та спорту.
Районною радою затверджено склад виконавчого комітету в кількості дев'яти осіб. Виконавчий комітет за посадою очолює голова районної ради Михайло Пазюк. Керуючий справами виконавчого комітету районної ради — Іван Адамко.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
{{}}: Cite має пусті невідомі параметри:|Blagodat=та|03.04.17=() - . Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
{{}}: Cite має пусті невідомі параметри:|Blagodat=та|03.04.17=()
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shevchenkivskij rajon Shevche nkivskij rajo n do 2003 Leninskij kolishnij rajon mista Chernivciv Isnuvav z 1965 po 2016 roki Roztashovuvavsya na pravomu visokomu berezi Prutu na shodi mezhuvav z Pershotravnevim na pivnochi iz Sadgirskim rajonami mista Teritoriya rajonu zajmala ploshu 50 km Shevchenkivskij rajon Osnovni daniKrayina UkrayinaMisto ChernivciUtvorenij 4 sichnya 1965 rokuNaselennya 145 4 tis osib 1 grudnya 2007 roku Plosha 50 km Gustota naselennya 2816 osib km Geografichni koordinati 48 17 pn sh 25 54 sh d 48 283 pn sh 25 900 sh d 48 283 25 900 Koordinati 48 17 pn sh 25 54 sh d 48 283 pn sh 25 900 sh d 48 283 25 900 Rajonna vlada Vebstorinka Shevchenkivska rajonna rada u misti ChernivciGolova rajonnoyi radi Mihajlo Pazyuk Mapa Rajon likvidovano z 01 01 2016 roku Rishennyam 62 sesiyi Cherniveckoyi miskoyi radi VI sklikannya za 1542 Pro administrativno teritorialnij ustrij mista Chernivciv vid 26 bereznya 2015 roku Rishennya pro likvidaciyu rajonnogo podilu u Chernivcyah prijnyato vidpovidno vimog pidgotovki do administrativno teritorialnoyi reformi zmenshennya vidatkiv na utrimannya upravlinskogo aparatu derzhavnih vikonavchih organiv posilennya osnov samovryaduvannya sproshennya dostupu gromadyan do administrativnih poslug privedennya upravlinnya teritoriyeyu do yevropejskih standartiv Zagalni vidomosti pro rajon ta socialna harakteristikaRajon utvorenij 4 sichnya 1965 roku Miska ratusha Chernivciv Istoriko kulturna spadshina starovinnih Chernivciv ce cilisnij ansambl seredini XIX pochatku XX stolit levova chastka yakogo rozmishena v Shevchenkivskomu rajoni Yadro istorichnoyi avstrijskoyi zabudovi rajonu sformuvalosya navkolo ploshi Rinok suchasnoyi Centralnoyi ploshi Bilshist pam yatok arhitekturi ce budinki v shilnij zabudovi plosh Centralnoyi Teatralnoyi Filarmoniyi vulic I Franka Golovnoyi Bogomolcya B Hmelnickogo ta ryadu inshih Slid okremo vidiliti tvori veduchih zodchih Avstro Ugorshini kolishnyu rezidenciyu bukovinskih mitropolitiv nini primishennya zajmaye Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha misku ratushu yakij vzhe ponad 155 rokiv primishennya oblasnogo dramatichnogo teatru Cherniveckij nacionalnij universitet Chernivci bulo i ye osvichenim inteligentnim universitetskim mistom a epicentr jogo naukovo osvitnogo potencialu znahoditsya same v Shevchenkivskomu rajoni Na teritoriyi rajonu roztashovano 26 dityachih doshkilnih ustanov 16 shkil 5 serednih specialnih navchalnih zakladiv 3 zakladi profesijno tehnichnoyi osviti 3 gimnaziyi odin licej ta 6 vishih navchalnih zakladiv Sered ostannih slid osoblivo viokremiti providni vuzi Bukovini Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yu Fedkovicha ta Bukovinskij derzhavnij medichnij universitet Za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku 62 5 tis meshkanciv Shevchenkivskogo rajonu mayut zagalnu serednyu osvitu z nih 45 6 tis osib povnu serednyu osvitu 50 0 tis meshkanciv mayut vishu osvitu z nih 26 7 tis osib povnu vishu Kilkist meshkanciv rajonu yaki mayut vishu osvitu porivnyano z 1989 rokom zbilshilas na 95 1 Kulturnij ta misteckij potencial rajonu ce unikalni pam yatki arhitekturi i mistobuduvannya centralnoyi chastini starogo mista 30 pam yatnikiv istoriyi ta kulturi dva budinki kulturi dva kinoteatri tri teatralni zakladi Sered najyaskravishih misteckih zakladiv slid vidmititi oblasnij dramatichnij teatr imeni O Kobilyanskoyi oblasnu filarmoniyu neshodavno sporudzhenij litnij teatr oblasnij teatr lyalok ta teatr studiyu Golos Tradicijnimi dlya vidpochinku chernivchan ye centralnij park kulturi ta vidpochinku imeni T Shevchenka parki im Yu Fedkovicha Zhovtnevij im Shillera chislenni skveri ta zeleni rekreacijni zoni rajonu 21 kultova sporuda riznih konfesij Istoriya perejmenuvannya rajonuZ momentu stvorennya i tilki cherez 12 rokiv pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti dokladayuchi nemalih zusil z boku kerivnictva rajonnoyi radi vdalosya nazvati rajon imenem Velikogo Kobzarya Bataliyi z perejmenuvannya rozpochalisya 22 veresnya 1992 roku z vinesennya na rozglyad X sesiyi rajonnoyi radi XXI sklikannya deputatom Kostyantinom Katerinchukom propoziciyi shodo zmini nazvi rajonu Cherez zasobi masovoyi informaciyi buli zalucheni najshirshi kola gromadskosti do podachi propozicij argumentovanih mirkuvan z privodu novoyi nazvi rajonu Do vikonavchogo komitetu rajonnoyi radi nadijshov cilij ryad propozicij zokrema proponuvali nazvi Universitetskij Cecinskij Zamkovij Centralnij Zahidnij Shevchenkivskij Slov yanskij Proanalizuvavshi dumki gromadskosti 25 zhovtnya 1996 roku na rozglyad VIII sesiyi XXII sklikannya bulo vneseno propoziciyu zminiti nazvu rajonu na Shevchenkivskij tak yak jogo chastina ranishe nosila cyu nazvu v rajoni znahoditsya Centralnij park kulturi i vidpochinku im T G Shevchenka Ale v rezultati golosuvannya rishennya ne bulo prijnyato Na rozglyad XIII sesiyi rajonnoyi radi XXII sklikannya 29 grudnya 1998 roku bulo zaproponovano dvi nazvi Zahidnij ta Shevchenkivskij Rajonna rada uhvalila rishennya zvernutisya z klopotannyam do miskoyi radi provesti opituvannya meshkanciv shodo perejmenuvannya Leninskogo rajonu na Shevchenkivskij odnochasno z provedennyam viboriv 29 bereznya 1998 roku Ale miska rada vidhilila danu propoziciyu 11 lyutogo 2000 roku na IX sesiyi rajonnoyi radi XXIII sklikannya deputati prijmayut rishennya zvernutisya do miskoyi radi z klopotannyam pro priznachennya miscevogo referendumu shodo perejmenuvannya rajonu 16 kvitnya 2000 roku bulo priznacheno referendum v yakomu vzyalo uchast 95147 gromadyan i za rezultatami yakogo 57397 mistyan abo 60 23 viddali svoyi golosi za perejmenuvannya rajonu Na pidstavi pidsumkiv referendumu zatverdzhenih miskoyu radoyu sesiya Cherniveckoyi oblasnoyi radi 16 chervnya 2000 roku napravila klopotannya pro perejmenuvannya rajonu do Verhovnoyi Radi Ukrayini Ale pered tim yak dane pitannya vklyuchalosya do poryadku dennogo sesiyi Verhovnoyi Radi jogo poperedno rozglyadav profilnij komitet de u toj chas perevazhali protivniki simvoliv nacionalnogo vidrodzhennya Ukrayini yaki vidhilili iniciativu znehtuvavshi rezultatami miscevogo referendumu Tomu kerivnictvo rajonu prodovzhuvalo cilespryamovanu borotbu za perejmenuvannya i z chasom dobilosya pidtrimki yak u Verhovnij Radi tak i v centralnih zasobah masovoyi informaciyi Yak pidsumok lishe cherez dva roki pislya provedennya referendumu 9 lipnya 2003 roku na zasidanni Verhovnoyi Radi Ukrayini prijnyato postanovu pro perejmenuvannya Leninskogo rajonu na Shevchenkivskij Za perejmenuvannya progolosuvali 307 narodnih deputativ Ukrayini 24 lipnya 2003 roku vidbulosya urochiste plenarne zasidannya rajonnoyi radi prisvyachene perejmenuvannyu rajonu NaselennyaZa rezultatami Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku zagalna kilkist postijnogo naselennya rajonu stanovit 139 1 tisyach osib sho stanovit 58 5 vidsotkiv naselennya mista tobto bilshe polovini chernivchan meshkaye v Shevchenkivskomu rajoni Z nih 64 0 tis osib 46 skladayut choloviki i 75 1 tis osib 54 zhinki Z chisla postijnogo naselennya na teritoriyi rajonu kilkist gromadyan Ukrayini stanovit 138 5 tis osib gromadyan inshih derzhav perevazhno krayin SND 0 5 tis osib bez gromadyanstva 76 osib Dlya Chernivciv v cilomu i dlya rajonu zokrema harakterna visoka shilnist naselennya yaka stanovit 2816 osib na kv km Dlya porivnyannya z troh rajoniv mista najbilsh shilno zaselenij Pershotravnevij 3572 osib kv km a najmensh shilno Sadgirskij 355 osib kv km Za danimi perepisu naselennya Shevchenkivskij rajon mista ye najbilsh bagatonacionalnij Tut prozhivayut predstavniki 58 nacionalnostej i narodnostej Zokrema 78 1 naselennya rajonu skladayut ukrayinci 12 7 rosiyani 4 9 rumuni 1 5 moldovani po 0 6 polyaki ta yevreyi 0 4 bilorusi ta 1 2 predstavniki inshih nacionalnostej Ukrayinsku movu vvazhali ridnoyu 77 2 naselennya rajonu sho na 18 9 vidsotkovogo punktu bilshe nizh za danimi perepisu 1989 roku Chislo dovgozhiteliv vikom 100 rokiv i starshih na teritoriyi mista stanovit 12 osib z nih na teritoriyi Shevchenkivskogo rajonu 8 osib Shodo strukturi vikovogo skladu naselennya rajonu to osib vikom do 9 rokiv nalichuyetsya 12 4 tis vikom vid 10 do 29 rokiv 48 6 tis vikom vid 30 do 59 rokiv 56 3 tis vikom 60 rokiv i starshih 21 8 tis osib Zmenshennya chastki ditej vikom do 9 rokiv u zagalnij kilkosti naselennya poryad iz suttyevim zrostannyam chastki osib nepracezdatnogo viku prodovzhuye uskladnyuvati demografichnu situaciyu rajonu ta zumovlyuye starinnya jogo naselennya Ekonomika rajonuEkonomika rajonu predstavlena shirokim spektrom galuzej virobnictva torgivli poslug ta socialnoyu infrastrukturoyu harakternoyu dlya oblasnogo centru Specifikoyu ye nayavnist rozvinutoyi merezhi sub yektiv gospodaryuvannya malogo ta serednogo biznesu merezhi rinkiv finansovih ustanov ta zakladiv torgivli Shevchenkivskij rajon ne ye promislovim epicentrom mista odnak na jogo teritoriyi rozmisheno cilij ryad potuzhnih virobnichih pidpriyemstv Pririst obsyagiv virobnictva na nih v 2005 roci u porivnyanni z 2004 rokom sklav 126 5 Sered lideriv promislovosti slid vidiliti ATVT Trembita vidome daleko za mezhami Bukovini produkciya yakogo eksportuyetsya v Nimechchinu Italiyu Kanadu i SShA Obsyag virobnictva najbilshih promislovih pidpriyemstv za 2005 rik sklav ATVT Trembita 147025 0 mln grn SP Suzir ya 16331 7 mln grn Obsyagi promislovogo virobnictva za 2005 rik vsogo po rajonu sklali 216370 5 mln grn V rajoni nadzvichajno rozvinuti sferi torgivli gromadskogo harchuvannya ta rinkova infrastruktura Nalichuyetsya 150 ob yektiv gromadskogo harchuvannya ta ponad 500 ob yektiv torgivli V ostanni roki dominuye tendenciya stvorennya velikih torgovih centriv ta supermarketiv do najsuchasnishih slid vidnesti torgovi kompleksi Kolos ta Majdan Na teritoriyi rajonu roztashovano 11 rinkiv ta mikrorinkiv Vedetsya zhitlove budivnictvo zokrema sporudzhuyutsya bagatokvartirni budinki pidpriyemstvami VKF Zirka ta PMK 76 prichomu roboti ostannogo finansuye Kiyivmiskbud razom z bankom Arkada v ramkah derzhavnoyi programi dodatkovogo pensijnogo zabezpechennya V rajoni rozmisheni finansovi ta bankivski ustanovi pidpriyemstva transportu ta zv yazku 25 zakladiv ohoroni zdorov ya rozvinuta merezha sferi poslug turistichnih agencij tosho Zhitlove gospodarstvoZhitlovij fond rajonu ohoplyuye 2886 budinkiv miscevih rad 3249 budinkiv ZhBK privatnih i vidomchih ta 32 budinki tovaristv spivvlasnikiv bagatokvartirnih budinkiv Osoblivistyu rajonu ye unikalnij arhitekturnij ansambl v centralnij chastini mista yakij ohoplyuye osnovni istoriko kulturni ta arhitekturni rariteti Chernivciv ploshi Centralna Teatralna Filarmoniyi vulici Golovna I Franka B Hmelnickogo Universitetska ta cilij ryad inshih Budinki staroyi avstrijskoyi zabudovi roztashovani v centralnij chastini mista vimagayut osoblivoyi uvagi adzhe bilshist z nih mayut ponad stolitnyu istoriyu Ekspluataciya budinkiv sho perebuvayut v komunalnij vlasnosti teritorialnoyi gromadi mista zdijsnyuyetsya p yatma komunalnimi zhitlovimi remontno ekspluatacijnimi pidpriyemstvami rajonu KZhREP ta dvoma privatnimi PP Region centr PP Remzhitloservis Za rezultatami obstezhennya zhitlovogo fondu v 2005 roci viyavleno 405 vethih 95 avarijnih budinkiv 59 budinkiv iz zagrozoyu obvalu 166 zhitlovih primishen ne vidpovidayut sanitarno tehnichnim normam Rajonna rada i vikonavchij komitetZa rezultatami viboriv do rajonnoyi radi XXIV sklikannya obrano 40 deputativ Golovoyu rajonnoyi radi ta vikonavchogo komitetu obrano Mihajla Pazyuka yakij ocholyuye rajon z 21 12 1988 roku Zastupnikom golovi rajonnoyi radi obrano Zagorodnyuka Sergiya Petrovicha Shodo politichnoyi strukturi radi to po odnomu z predstavnikiv deputatskogo korpusu ye chlenami partij Solidarnist Komunistichnoyi partiyi Ukrayini partiyi Regioniv SDPU o VO Batkivshina ta Ukrayinskogo narodnogo ruhu dva deputati chleni Narodno demokratichnoyi partiyi ta 31 deputat pozapartijni V deputatskomu korpusi XXIV sklikannya 18 predstavnikiv sferi osviti po 6 ohoroni zdorov ya ta organiv miscevogo samovryaduvannya 4 zhitlovo komunalnogo gospodarstva 2 galuzi promislovosti budivnictva transportu i zv yazku 2 pensionera ta 2 studenta vishih navchalnih zakladiv Rajonnoyu radoyu utvoreno 5 postijnih deputatskih komisij zasidannya yakih provodyatsya vidpovidno do zatverdzhenih planiv roboti Postijna komisiya z pitan zakonnosti reglamentu deputatskoyi diyalnosti etiki svobodi sovisti ta glasnosti Postijna komisiya z pitan ekonomiki byudzhetu finansiv pidpriyemnictva malogo ta serednogo biznesu Postijna komisiya z pitan zhitlovo komunalnogo gospodarstva sanitarnogo stanu ta blagoustroyu ohoroni dovkillya ta racionalnogo vikoristannya prirodnih resursiv Postijna komisiya z pitan praci ta socialnogo zahistu naselennya ohoroni zdorov ya materinstva ta ditinstva Postijna komisiya z pitan osviti nauki kulturi duhovnogo vidrodzhennya molodi ta sportu Rajonnoyu radoyu zatverdzheno sklad vikonavchogo komitetu v kilkosti dev yati osib Vikonavchij komitet za posadoyu ocholyuye golova rajonnoyi radi Mihajlo Pazyuk Keruyuchij spravami vikonavchogo komitetu rajonnoyi radi Ivan Adamko Primitki Arhiv originalu za 4 kvitnya 2017 Procitovano 3 kvitnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri Blagodat ta 03 04 17 dovidka Arhiv originalu za 4 kvitnya 2017 Procitovano 3 kvitnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri Blagodat ta 03 04 17 dovidka Posilannya