Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Німецький народний дім у Чернівцях — дім, збудований на початку XX століття спілкою чернівецьких німецьких товариств, який став центром німецького культурного і громадського життя у Чернівцях та на Буковині.
| Німецький народний дім у Чернівцях | |
|---|---|
 Німецький народний дім (початок ХХ ст.) | |
| 48° 17' 10" пн. ш. 25° 56' 22" сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | м. Чернівці |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України і d |
| Архітектор | |
| Клієнт | Товариство християнських німців |
| Інженер | Ервін Мюллер |
| Дата початку спорудження | 28 квітня 1908 рік |
| Дата закінчення спорудження | 4 червня 1910 рік |
| Відкриття | 5 червня 1910 |
| Вартість | 700 000 крон |
| Стиль | німецький стиль |
| Поверхів | п'ять |
| Власник | чотири німецькі товариства: Товариство християнських німців Буковини, Товариство німецьких сільськогосподарських спілок, Ощадне і позичкове товариство для німців міста Чернівці та передмість, а також Німецька шкільна спілка. |
| Призначення | робота громадських і культурних товариств, організацій, політичних партій тощо |
| Адреса | м. Чернівці, вул. Панська (О.Кобилянської), 47 |
  Німецький народний дім у Чернівцях Німецький народний дім у Чернівцях (Україна) | |
 Німецький народний дім у Чернівцях у Вікісховищі | |
Передумови побудови Німецького дому в Чернівцях
Німці з'явились на Буковині ще в епоху середньовіччя, проте їх кількість була незначною. Із входженням (1774) Буковини до складу Австрії перші управителі намагалися заохотити переселення німців на Буковину. Патентом про переселення були визначені немалі пільги для переселенців: звільнення на 50 років від рекрутчини, на 19 років від податків, заміна панщини угодами із землевласниками, чия земля надавалася у користування, деяка фінансова та матеріальна допомога з боку держави.
Першими німецькими переселенцями стали службовці військових і цивільних установ. Поступово на Буковину стали прибувати промисловці і ремісники, які поселялися переважно у містах. Німці стали першими професійними ремісниками: слюсарями, годинникарями, ювелірами, чинбарями, кушнірами, каретними майстрами, бляхарями, столярами, теслярами, броварями, каменярами. Перші готелі з ресторанчиками також збудували німці.
За першим австрійським переписом населення 1869 року, загальне число жителів Буковини становило 533 964 осіб, серед яких налічувалось 10 479 євангельських та 29 502 католицьких німців.
У Чернівці переселилися німецькі чиновники, вчителі, священики, лікарі, які склали значну частину чернівецької еліти.
Побудова Німецького народного дому в Чернівцях
Перші спроби об'єднатися у національні товариства спостерігалися уже в 70-х роках XIX століття. Центром культурної організації німців стало створене у 1897 році Товариство християнських німців, які взяли на себе ініціативу побудови Німецького народного дому.
Земля для побудови дому була куплена Товариством у власника 24 травня 1904 року. Перед тим, як розібрати старі будівлі та розпочати споруджуваи нове приміщення, у них тимчасово розташували Німецький шкільний інтернат.
У 1908 році правом власності на нерухоме майно по вулиці Панській, 47 (де планувалось побудувати Німецький Дім) володіли чотири німецькі товариства: Товариство християнських німців Буковини, Товариство німецьких сільськогосподарських спілок, Ощадне і позичкове товариство для німців міста Чернівці та передмість, а також Німецька шкільна спілка.
30 березня 1908 року Товариство християнських німців звернулось до Чернівецького магістрату та Буковинської крайової управи з проханням про надання дозволу на будівництво приміщення Німецького народного дому за планами, розробленими архітектором .
28 квітня 1908 року відбулася передача земельної ділянки піл новобудову. Керівництво будівельними роботами перебрав на себе надвірний радник Ервін Мюллер. Восени 1908 року монументальна споруда вже стояла під дахом. У ній були передбачені приміщення для великої зали, кав'ярні, приміщення для гостей, зимовий кегельбан, винний погріб і др.
Два роки німецькі товариства проводили внутрішнє облаштування будинку.
4 червня 1910 року будівництво Німецького Дому було завершено. На свято закінчення будівництва зібралися: німецька громада краю, представники влади, численні гості. На зібранні багато мовилось про історію німців Буковини, говорилось, що будинок, у який вселяються німці краю, залишиться на довгі десятиліття символом німецької єдності, німецької культури, а також твердинею миру та єдності всіх народностей та національностей, що проживають на Буковині.
У святі взяли участь депутати німецького парламенту, депутати австрійської Палати послів, поважні гості з міста Грац.
Про будинок Німецький народний дім
Будинок став окрасою не тільки вулиці, але й усього міста. Споруда розмірами 1700 кв. м., 25 000 м³ зведена як прибутковий будинок і будинок товариства за 700—000 крон на місці старого Німецького шкільного дому. Будівля в середньому чотирьохповерхова, частково п'ятиповерхова, в деяких частинах двоповерхова (приміщення для студентів). Центральний двір об'єднує прибутковий будинок з розташованими позаду спорудами. Частини будинку з'єднані між собою. У партері розташовується Німецький торговий дім, на другому поверсі — Райфазенська каса, на третьому — Крайова спілка, на четвертому — Товариство християнських німців, на п'ятому — шлараффія «Прутана».
Фасад будинку витриманий у німецькому стилі. Якщо не брати до уваги художні пластичні прикраси і карнизи, то він оживляється тільки масою балконів та лоджій, тоді як уся спруда увінчуєтьсястрімким покритим черепицею дахом і фронтоном.
Існує каретний заїзд до двору, в якому колись був розкішний сад та просторий майданчик, на якому в ті давні часи танцювали фрау зі своїми кавалерами під романтичні мелодії духового оркестру.
Колись «Німецький дім» був осередком активного громадського і культурно-просвітницького життя не тільки буковинських німців, а й представників інших націй, які населяли Буковину. Різні зібрання та культурно-розважальні заходи приваблювали сюди різних людей, які цікаво та з приємністю проводили тут свій вільний час, знайомилися, спілкувалися, відпочивали та милувалися привабливою спорудою. У Німецькому домі тоді був і свій банк, і власна друкарня, де видавалися різні книги, брошури, газети та журнали, зокрема популярна на той час газета «Німецький щоденник».
1937 року в Німецькому домі відкрився винний погріб, а також кафе «Віденська кухня». 1940 року в цьому будинку розмістилася жіноча перукарня, власницею якої була пані Геллена Анні. Був тут також і затишний ресторан, і бібліотека з читацькою залою, спеціальні кімнати для різних розваг, окремі приміщення для гостей.
Та найвизначнішою окрасою Німецького дому була, безперечно, його простора, гарно оформлена зала, де проводились найрізноманітніші заходи різних товариств: конференції, зустрічі з видатними особами, лекції та інші громадські зібрання. Сюди приходили люди різних національностей та різних конфесій. На сцені великої зали виступали талановиті актори, демонструючи глядачам різноманітні театральні дійства, а також аматори сцени. Зала привертала увагу відвідувачів не тільки гарним оформленням, а й надзвичайною акустикою. Тому тут часто влаштовували різні урочистості, театральні вистави і концерти, святкові вечори, які завершувалися танцями.
Німецький народний дім до і після 1940 року
Перша світова війна припинила на чотири роки розвій німецького культурного і громадського життя у Буковині. Вже під час першої російської окупації міста «Німецький дім», у якому до війни розміщувалися майже усі представництва німецьких культурних товариств краю був секвестрований. Російська окупаційна влада намагалася тим самим підірвати громадсько-культурне життя буковинського німецтва. Після т. зв. Березневої революції 1917 року в Росії у великій святковій залі «Німецького дому» відбулися збори, які постановили створити «Український військовий клуб у Черновіц». Після нищівної поразки російських військ у Галичині влітку 1917 року Буковина була визволена і національно-культурне життя краю поступово відновилося. У листопаді 1918 року відбулася військова окупація краю королівською Румунією. Саме безкомпромісна політична боротьба між провідниками корінних націй Буковини стало причиною того, що Буковина опинилася об'єктом протиправних дій з боку королівської Румунії.
[1] Нині вул. Кобилянська, 53.
Політика тотальної румунізації' жителів краю не обминула і німецьку громаду, проте німецька мова й культура ще два десятиліття займали видне місце в містах і селах Буковини.
Після приходу в Буковину Радянської Армії та переселення німців до Німеччини у 1940 році будинок було пристосовано до потреб нової влади.
Зі здобуттям Україною незалежності поступово відродились національні традиції національних меншин краю, в тому числі і німців.
Загалом «Німецький дім» — один із небагатьох будинків Панської вулиці, якого не торкнулись руки перебудовників та завдяки чому він зберіг свій первісний вигляд до нашого часу.
І сьогодні, як майже сто років тому, німецькомовні гості з усіх куточків світу знають споруду Німецького народного дому по вулиці Ольги Кобилянської в Чернівцях. Нині тут існує Товариство австрійсько-німецької культури «Відродження», де спілкуються, зустрічають традиційні німецькі свята, влаштовуються концерти, переглядаються фільми, де звучить німецька мова, до якої долучається молоде покоління.
На верхньому поверсі Німецького дому з 1999 року існує меморіальна зала Ґеорґа Дроздовського — відомого австрійського поета, письменника, драматурга, прозаїка, театрального критика і журналіста, який народився у Чернівцях і, де відбулося становлення його особистості, як літератора.
1934 року в Чернівцях вперше вийшла друком збірка його ліричних творів під назвою «Поезії» (у 1940 році він змушений був виїхати з рідного міста. Поселився в землі Каринтія (Австрія). В кінці життя написав книгу — освідчення в любові до міста своєї юності Чернівців). У Німецькому домі з 1998 року має осідок Академічне товариство «Буковина», що плекає традиції студентського корпораційного руху в Чернівцях, що були закладені ще за часи існування старої Alma mater Франціско-Йозефіни.
Примітки
- Німецький Дім у Чернівцях був символом розвитку й становлення німецької національної самосвідомості краю. Є безперечним його значення, як головного форпоста німецької культури Буковини і навіть карпатського регіону. Проте, крім Народного дому в столиці краю, буковинські німці заснували значну кількість національних і народних домів в повітових центрах та інших населених пунктах Буковини. Так, вже двадцять другого листопада 1903 року відбулося святкове відкриття другого на Буковині народного німецького дому у Кімполунзі. Згодом центри німецької культури виросли у , Сторожинці, Радівцях, Роші, Глибоці, Молодії та інших німецьких громадах. Як правило, засновувались вони й утримувалися філіями Товариства християнських німців Буковини та райфайзенівськими касами. У багатьох з них розміщувалися гарні національні бібліотеки. Напередодні Першої світової війни загальне число німецьких домів у краї становило п'ятдесят.
- З газети Czernowitzer Allgemeiner Zeitung.- 1910.- 5-7 червня.- С. 1-5.
- Фрау — жінка (нім.)
- Більшість переїхала в австрійські землі
- Назад в Чернівці, і все довкола. Спогади старого австрійця. — Передрук: Т-во Георга Дроздовського і Каринтія, Клагенфурт, 2003
Джерела
- Заполовський В. М. Буковина в останній війні Австро-Угорщини: 1914—1918. — Чернівці: Золоті литаври, 2003 р.
- Заполовський В. Буковина, як об'єкт протиправних дій з боку королівської Румунії наприкінці Першої світової війни (листопад 1918 року) / Буковинське народне віче: сто років від ідеї до реалізації: Збірник тез міжнародної наукової конференції (м. Чернівці. 1-2 листопада 2018 р.). Чернівці: Технодрук, 2018. — С. 54—60.
- Марія Никирса. Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ. — Чернівці: Золоті литаври, 2008. — 452 с.
- Марія Никирса.Народні доми вулиці Панської // Наше місто. — 2008. — 15 серпня. — С. 6.
- Снігур Іван. «Мандруючи Панською вулицею» // Час. — 2006. — № 42.
- Czernowitzer Allgemeiner Zeitung. — 1910. — 5—7 червня. — С.—1—5.
- Колишній Німецький Народний Дім
- Буковина. Визначні постаті: 1875—1919 (Біографічний довідник)/ Автор-упор. О. М. Павлюк. — Чернівці: Золоті литаври, 2000. — 252—с.
- Німецький дім святкує своє сторіччя
- Театр тіней з Бамберга презентує виставу «Таємниця ангелів» (Німецький народний дім)
- Raimund Lang. Couleur in Czernowitz. — Hilden: WJK-Verlag, 2013. — S. 86.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimeckij narodnij dim u Chernivcyah dim zbudovanij na pochatku XX stolittya spilkoyu cherniveckih nimeckih tovaristv yakij stav centrom nimeckogo kulturnogo i gromadskogo zhittya u Chernivcyah ta na Bukovini Nimeckij narodnij dim u ChernivcyahNimeckij narodnij dim pochatok HH st 48 17 10 pn sh 25 56 22 sh d Krayina UkrayinaRoztashuvannya m ChernivciStatus spadshini pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Ukrayini i dArhitektorKliyent Tovaristvo hristiyanskih nimcivInzhener Ervin MyullerData pochatku sporudzhennya 28 kvitnya 1908 rikData zakinchennya sporudzhennya 4 chervnya 1910 rikVidkrittya 5 chervnya 1910Vartist 700 000 kronStil nimeckij stilPoverhiv p yatVlasnik chotiri nimecki tovaristva Tovaristvo hristiyanskih nimciv Bukovini Tovaristvo nimeckih silskogospodarskih spilok Oshadne i pozichkove tovaristvo dlya nimciv mista Chernivci ta peredmist a takozh Nimecka shkilna spilka Priznachennya robota gromadskih i kulturnih tovaristv organizacij politichnih partij toshoAdresa m Chernivci vul Panska O Kobilyanskoyi 47Nimeckij narodnij dim u ChernivcyahNimeckij narodnij dim u Chernivcyah Ukrayina Nimeckij narodnij dim u Chernivcyah u VikishovishiPeredumovi pobudovi Nimeckogo domu v ChernivcyahNimci z yavilis na Bukovini she v epohu serednovichchya prote yih kilkist bula neznachnoyu Iz vhodzhennyam 1774 Bukovini do skladu Avstriyi pershi upraviteli namagalisya zaohotiti pereselennya nimciv na Bukovinu Patentom pro pereselennya buli viznacheni nemali pilgi dlya pereselenciv zvilnennya na 50 rokiv vid rekrutchini na 19 rokiv vid podatkiv zamina panshini ugodami iz zemlevlasnikami chiya zemlya nadavalasya u koristuvannya deyaka finansova ta materialna dopomoga z boku derzhavi Pershimi nimeckimi pereselencyami stali sluzhbovci vijskovih i civilnih ustanov Postupovo na Bukovinu stali pribuvati promislovci i remisniki yaki poselyalisya perevazhno u mistah Nimci stali pershimi profesijnimi remisnikami slyusaryami godinnikaryami yuvelirami chinbaryami kushnirami karetnimi majstrami blyaharyami stolyarami teslyarami brovaryami kamenyarami Pershi goteli z restoranchikami takozh zbuduvali nimci Za pershim avstrijskim perepisom naselennya 1869 roku zagalne chislo zhiteliv Bukovini stanovilo 533 964 osib sered yakih nalichuvalos 10 479 yevangelskih ta 29 502 katolickih nimciv U Chernivci pereselilisya nimecki chinovniki vchiteli svyasheniki likari yaki sklali znachnu chastinu cherniveckoyi eliti Pobudova Nimeckogo narodnogo domu v ChernivcyahPershi sprobi ob yednatisya u nacionalni tovaristva sposterigalisya uzhe v 70 h rokah XIX stolittya Centrom kulturnoyi organizaciyi nimciv stalo stvorene u 1897 roci Tovaristvo hristiyanskih nimciv yaki vzyali na sebe iniciativu pobudovi Nimeckogo narodnogo domu Tovaristvo hristiyanskih nimciv Zemlya dlya pobudovi domu bula kuplena Tovaristvom u vlasnika 24 travnya 1904 roku Pered tim yak rozibrati stari budivli ta rozpochati sporudzhuvai nove primishennya u nih timchasovo roztashuvali Nimeckij shkilnij internat U 1908 roci pravom vlasnosti na neruhome majno po vulici Panskij 47 de planuvalos pobuduvati Nimeckij Dim volodili chotiri nimecki tovaristva Tovaristvo hristiyanskih nimciv Bukovini Tovaristvo nimeckih silskogospodarskih spilok Oshadne i pozichkove tovaristvo dlya nimciv mista Chernivci ta peredmist a takozh Nimecka shkilna spilka 30 bereznya 1908 roku Tovaristvo hristiyanskih nimciv zvernulos do Cherniveckogo magistratu ta Bukovinskoyi krajovoyi upravi z prohannyam pro nadannya dozvolu na budivnictvo primishennya Nimeckogo narodnogo domu za planami rozroblenimi arhitektorom 28 kvitnya 1908 roku vidbulasya peredacha zemelnoyi dilyanki pil novobudovu Kerivnictvo budivelnimi robotami perebrav na sebe nadvirnij radnik Ervin Myuller Voseni 1908 roku monumentalna sporuda vzhe stoyala pid dahom U nij buli peredbacheni primishennya dlya velikoyi zali kav yarni primishennya dlya gostej zimovij kegelban vinnij pogrib i dr Dva roki nimecki tovaristva provodili vnutrishnye oblashtuvannya budinku 4 chervnya 1910 roku budivnictvo Nimeckogo Domu bulo zaversheno Na svyato zakinchennya budivnictva zibralisya nimecka gromada krayu predstavniki vladi chislenni gosti Na zibranni bagato movilos pro istoriyu nimciv Bukovini govorilos sho budinok u yakij vselyayutsya nimci krayu zalishitsya na dovgi desyatilittya simvolom nimeckoyi yednosti nimeckoyi kulturi a takozh tverdineyu miru ta yednosti vsih narodnostej ta nacionalnostej sho prozhivayut na Bukovini U svyati vzyali uchast deputati nimeckogo parlamentu deputati avstrijskoyi Palati posliv povazhni gosti z mista Grac Pro budinok Nimeckij narodnij dimBudinok stav okrasoyu ne tilki vulici ale j usogo mista Sporuda rozmirami 1700 kv m 25 000 m zvedena yak pributkovij budinok i budinok tovaristva za 700 000 kron na misci starogo Nimeckogo shkilnogo domu Budivlya v serednomu chotirohpoverhova chastkovo p yatipoverhova v deyakih chastinah dvopoverhova primishennya dlya studentiv Centralnij dvir ob yednuye pributkovij budinok z roztashovanimi pozadu sporudami Chastini budinku z yednani mizh soboyu U parteri roztashovuyetsya Nimeckij torgovij dim na drugomu poversi Rajfazenska kasa na tretomu Krajova spilka na chetvertomu Tovaristvo hristiyanskih nimciv na p yatomu shlaraffiya Prutana Fasad budinku vitrimanij u nimeckomu stili Yaksho ne brati do uvagi hudozhni plastichni prikrasi i karnizi to vin ozhivlyayetsya tilki masoyu balkoniv ta lodzhij todi yak usya spruda uvinchuyetsyastrimkim pokritim cherepiceyu dahom i frontonom Isnuye karetnij zayizd do dvoru v yakomu kolis buv rozkishnij sad ta prostorij majdanchik na yakomu v ti davni chasi tancyuvali frau zi svoyimi kavalerami pid romantichni melodiyi duhovogo orkestru Kolis Nimeckij dim buv oseredkom aktivnogo gromadskogo i kulturno prosvitnickogo zhittya ne tilki bukovinskih nimciv a j predstavnikiv inshih nacij yaki naselyali Bukovinu Rizni zibrannya ta kulturno rozvazhalni zahodi privablyuvali syudi riznih lyudej yaki cikavo ta z priyemnistyu provodili tut svij vilnij chas znajomilisya spilkuvalisya vidpochivali ta miluvalisya privablivoyu sporudoyu U Nimeckomu domi todi buv i svij bank i vlasna drukarnya de vidavalisya rizni knigi broshuri gazeti ta zhurnali zokrema populyarna na toj chas gazeta Nimeckij shodennik 1937 roku v Nimeckomu domi vidkrivsya vinnij pogrib a takozh kafe Videnska kuhnya 1940 roku v comu budinku rozmistilasya zhinocha perukarnya vlasniceyu yakoyi bula pani Gellena Anni Buv tut takozh i zatishnij restoran i biblioteka z chitackoyu zaloyu specialni kimnati dlya riznih rozvag okremi primishennya dlya gostej Ta najviznachnishoyu okrasoyu Nimeckogo domu bula bezperechno jogo prostora garno oformlena zala de provodilis najriznomanitnishi zahodi riznih tovaristv konferenciyi zustrichi z vidatnimi osobami lekciyi ta inshi gromadski zibrannya Syudi prihodili lyudi riznih nacionalnostej ta riznih konfesij Na sceni velikoyi zali vistupali talanoviti aktori demonstruyuchi glyadacham riznomanitni teatralni dijstva a takozh amatori sceni Zala privertala uvagu vidviduvachiv ne tilki garnim oformlennyam a j nadzvichajnoyu akustikoyu Tomu tut chasto vlashtovuvali rizni urochistosti teatralni vistavi i koncerti svyatkovi vechori yaki zavershuvalisya tancyami Nimeckij narodnij dim do i pislya 1940 rokuPersha svitova vijna pripinila na chotiri roki rozvij nimeckogo kulturnogo i gromadskogo zhittya u Bukovini Vzhe pid chas pershoyi rosijskoyi okupaciyi mista Nimeckij dim u yakomu do vijni rozmishuvalisya majzhe usi predstavnictva nimeckih kulturnih tovaristv krayu buv sekvestrovanij Rosijska okupacijna vlada namagalasya tim samim pidirvati gromadsko kulturne zhittya bukovinskogo nimectva Pislya t zv Bereznevoyi revolyuciyi 1917 roku v Rosiyi u velikij svyatkovij zali Nimeckogo domu vidbulisya zbori yaki postanovili stvoriti Ukrayinskij vijskovij klub u Chernovic Pislya nishivnoyi porazki rosijskih vijsk u Galichini vlitku 1917 roku Bukovina bula vizvolena i nacionalno kulturne zhittya krayu postupovo vidnovilosya U listopadi 1918 roku vidbulasya vijskova okupaciya krayu korolivskoyu Rumuniyeyu Same bezkompromisna politichna borotba mizh providnikami korinnih nacij Bukovini stalo prichinoyu togo sho Bukovina opinilasya ob yektom protipravnih dij z boku korolivskoyi Rumuniyi 1 Nini vul Kobilyanska 53 Politika totalnoyi rumunizaciyi zhiteliv krayu ne obminula i nimecku gromadu prote nimecka mova j kultura she dva desyatilittya zajmali vidne misce v mistah i selah Bukovini Pislya prihodu v Bukovinu Radyanskoyi Armiyi ta pereselennya nimciv do Nimechchini u 1940 roci budinok bulo pristosovano do potreb novoyi vladi Zi zdobuttyam Ukrayinoyu nezalezhnosti postupovo vidrodilis nacionalni tradiciyi nacionalnih menshin krayu v tomu chisli i nimciv Zagalom Nimeckij dim odin iz nebagatoh budinkiv Panskoyi vulici yakogo ne torknulis ruki perebudovnikiv ta zavdyaki chomu vin zberig svij pervisnij viglyad do nashogo chasu I sogodni yak majzhe sto rokiv tomu nimeckomovni gosti z usih kutochkiv svitu znayut sporudu Nimeckogo narodnogo domu po vulici Olgi Kobilyanskoyi v Chernivcyah Nini tut isnuye Tovaristvo avstrijsko nimeckoyi kulturi Vidrodzhennya de spilkuyutsya zustrichayut tradicijni nimecki svyata vlashtovuyutsya koncerti pereglyadayutsya filmi de zvuchit nimecka mova do yakoyi doluchayetsya molode pokolinnya Na verhnomu poversi Nimeckogo domu z 1999 roku isnuye memorialna zala Georga Drozdovskogo vidomogo avstrijskogo poeta pismennika dramaturga prozayika teatralnogo kritika i zhurnalista yakij narodivsya u Chernivcyah i de vidbulosya stanovlennya jogo osobistosti yak literatora 1934 roku v Chernivcyah vpershe vijshla drukom zbirka jogo lirichnih tvoriv pid nazvoyu Poeziyi u 1940 roci vin zmushenij buv viyihati z ridnogo mista Poselivsya v zemli Karintiya Avstriya V kinci zhittya napisav knigu osvidchennya v lyubovi do mista svoyeyi yunosti Chernivciv U Nimeckomu domi z 1998 roku maye osidok Akademichne tovaristvo Bukovina sho plekaye tradiciyi studentskogo korporacijnogo ruhu v Chernivcyah sho buli zakladeni she za chasi isnuvannya staroyi Alma mater Francisko Jozefini Nimeckij narodnij dim sogodni v ryadu inshih na vulici O KobilyanskoyiPrimitkiNimeckij Dim u Chernivcyah buv simvolom rozvitku j stanovlennya nimeckoyi nacionalnoyi samosvidomosti krayu Ye bezperechnim jogo znachennya yak golovnogo forposta nimeckoyi kulturi Bukovini i navit karpatskogo regionu Prote krim Narodnogo domu v stolici krayu bukovinski nimci zasnuvali znachnu kilkist nacionalnih i narodnih domiv v povitovih centrah ta inshih naselenih punktah Bukovini Tak vzhe dvadcyat drugogo listopada 1903 roku vidbulosya svyatkove vidkrittya drugogo na Bukovini narodnogo nimeckogo domu u Kimpolunzi Zgodom centri nimeckoyi kulturi virosli u Storozhinci Radivcyah Roshi Gliboci Molodiyi ta inshih nimeckih gromadah Yak pravilo zasnovuvalis voni j utrimuvalisya filiyami Tovaristva hristiyanskih nimciv Bukovini ta rajfajzenivskimi kasami U bagatoh z nih rozmishuvalisya garni nacionalni biblioteki Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni zagalne chislo nimeckih domiv u krayi stanovilo p yatdesyat Z gazeti Czernowitzer Allgemeiner Zeitung 1910 5 7 chervnya S 1 5 Frau zhinka nim Bilshist pereyihala v avstrijski zemli Nazad v Chernivci i vse dovkola Spogadi starogo avstrijcya Peredruk T vo Georga Drozdovskogo i Karintiya Klagenfurt 2003DzherelaZapolovskij V M Bukovina v ostannij vijni Avstro Ugorshini 1914 1918 Chernivci Zoloti litavri 2003 r ISBN 966 8029 31 3 Zapolovskij V Bukovina yak ob yekt protipravnih dij z boku korolivskoyi Rumuniyi naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni listopad 1918 roku Bukovinske narodne viche sto rokiv vid ideyi do realizaciyi Zbirnik tez mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi m Chernivci 1 2 listopada 2018 r Chernivci Tehnodruk 2018 S 54 60 Mariya Nikirsa Chernivci Dokumentalni narisi z istoriyi vulic i plosh Chernivci Zoloti litavri 2008 452 s Mariya Nikirsa Narodni domi vulici Panskoyi Nashe misto 2008 15 serpnya S 6 Snigur Ivan Mandruyuchi Panskoyu vuliceyu Chas 2006 42 Czernowitzer Allgemeiner Zeitung 1910 5 7 chervnya S 1 5 Kolishnij Nimeckij Narodnij Dim Bukovina Viznachni postati 1875 1919 Biografichnij dovidnik Avtor upor O M Pavlyuk Chernivci Zoloti litavri 2000 252 s Nimeckij dim svyatkuye svoye storichchya Teatr tinej z Bamberga prezentuye vistavu Tayemnicya angeliv Nimeckij narodnij dim Raimund Lang Couleur in Czernowitz Hilden WJK Verlag 2013 S 86