Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ботані чний сад Черніве цького націона льного університе ту Чернівецький ботанічний сад природоохоронна територія ботані

Ботанічний сад Чернівецького національного університету

Ботанічний сад Чернівецького національного університету

Ботані́чний сад Черніве́цького націона́льного університе́ту (Чернівецький ботанічний сад) — природоохоронна територія, ботанічний сад загальнодержавного значення в Україні. Роташований у місті Чернівці, на , 11.

Ботанічний сад Чернівецького національного університету
image
Головний корпус ботанічного саду Чернівецького національного університету
Головний корпус ботанічного саду Чернівецького національного університету
48°16′44″ пн. ш. 25°56′14″ сх. д. / 48.27893200002777263° пн. ш. 25.93745200002777906° сх. д. / 48.27893200002777263; 25.93745200002777906Координати: 48°16′44″ пн. ш. 25°56′14″ сх. д. / 48.27893200002777263° пн. ш. 25.93745200002777906° сх. д. / 48.27893200002777263; 25.93745200002777906
Країнаimage Україна
image Австро-Угорщина
Розташуванняimage Україна,
м. Чернівці,
вул. Федьковича, 11
Площа3,5 га
Засновано1877 р.
ОператорЧернівецький національний університет
image
image
Ботанічний сад Чернівецького національного університету (Чернівецька область)
image Ботанічний сад Чернівецького національного університету у Вікісховищі
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ботанічний сад Чернівецького національного університету

Площа 3,5 га. Ботанічний сад належить до наукових підрозділів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Директором природоохоронного об'єкту є к.б.н. Деревенко Тетяна.

Історія

Виникнення та формування ботанічного саду

image
Головний корпус Ботанічного саду (початок ХХ ст.)

Ботанічний сад був закладений у 1877 році. Приводом для цього став указ Міністерства освіти Австрії. Ідея створення саду була втілена магістратом міста. Для цього була викуплена земля у селян. Територія майбутнього ботанічного саду межувала з міським парком. Тому до ділянки була приєднана територія парку. Земельна ділянка розташовувалась на околиці міста і слугувала пасовищем, тут також були розташовані оселі та городи. Створення саду тривало протягом одинадцяти років. Очільником природоохоронної території став професор з Австрії Едуард Тангль, який був завідувачем кафедри ботаніки Чернівецького університету. Саджанці кущів і дерев завозили з території Австрії з Мускауерського розсадника. Почалось створення колекція Північно-Американських видів дерев та кущів. Висадка перших саджанців проходила під керівництвом та за проектом садівника Кароля Бауера. Він проживав у Львові і для планування ботанічного саду приїхав у Чернівці. Був першим науковим керівником цієї природоохоронної території. В 1880—1890 роках відбулось формування ботанічного саду як наукового центру. Кароль Бауер працював над розвитком території ботанічного саду до 1894 року. Ним була закладена основа ділянки, визначене архітектурне планування та напрям роботи.

Ботанічний сад у XX—XXI століттях

З 1918 року розпочалась культивація рослин, що були поширені територією Буковини. Природоохоронна територія почала підпорядковуватись інституту ботаніки. Під час Другої Світової війни певна частина деревних насаджень не збереглась. Колекції закритого ґрунту були збережені повністю. Після 1940-х років територія ботанічного саду була передана у розпорядження Чернівецького національного університету. Основними напрямками розвитку природоохоронної території стали акліматизація та інтродукція лікарських, ефіроолійних, кормових та рослин . У повоєнний час розпочато відновлювальні роботи ботанічного саду. 1947 року в ботанічному саду залишилось 223 види інтродукованих рослин. У відновленні брали участь працівники Чернівецького державного університету: І. В. Артемчук та Г. Х. Молотковський. Колекції рослин були збільшені — з'явилось понад 500 нових видів рослин. В 1950-х та 1960-х роках З. К. Костевичем, Б. К. Терменом та В. Л. Данищуком були продовженні наукові дослідження. Вивчався склад інтродукованих рослин, динаміка плодоношення та сезонний розвиток. 1956 року до території Чернівецького ботанічного саду був приєднаний дендрарій, який раніше належав резиденції буковинських митрополитів. Площа, зайнята насадженнями аборигенних видів, становила 4,8 га. 1963 року ботанічний сад у Чернівцях був оголошений природоохоронною територією республіканського значення. 1969 року ботанічний сад отримав статус наукового закладу. В 1970-х роках була побудована двоповерхова оранжерея. Об'єктом природоохоронного фонду ботанічний сад став 1983 року. 1992 року територія набула загальнодержавного значення. В 2008 році розпочались ремонтно-будівельні роботи на території саду. Реконструкції підлягала оранжерея, в якій розташовані реліктові рослини. На цій ділянці зростає секвоядендрон та фінікова пальма. Оранжерея декілька років була закрита для відвідувачів через аварійний стан. У процесі робіт були зведені нові стіни та встановлені колони, які потрібні для перекриття даху. Висота будівлі була збільшена до 22,5 м.

Ботанічний сад є місцем проведення екскурсій. В 2015 році оглядові екскурсії розпочались з 5 травня, в період цвітіння нарцисів, тюльпанів та магнолій.

Опис

У плануванні ботанічного саду присутні елементи ландшафтного стилю. Розміщення рослин мало асиметричні пропорції, насадження дерев та кущів чергувалось з відкритими ділянками садової території. При плануванні ботанічного саду були збережені горизонтальні та вертикальні пропорції панорами. Розміщення рослин проходило відповідно до систематичних ознак. Були експозиції, які мали географічний характер, висаджувались види рослин зі Східної Азії, Північної Америки та Південної Європи. Елементи регулярного стилю не набули поширення на цій території. Вони спостерігаються в оформленні корпусу та входу. Є низькі стрижені бордюри, створені із самшита вічнозеленого. Стежки прокладені чіткими лініями та організовані квіткові клумби.

Рослинність

image
Цвіте магнолія

На території ботанічного саду зростає біла тополя, яка була висаджена Едуаром Таглем. Згідно з джерелами, це було перше дерево, висаджене на території саду. За іншими джерелами, посадку цього дерева здійснив референт університету Юліус Вацель. Сучасний ботанічний сад поділений на декілька відділів: дендрології, паркознавства, тропічних рослин, субтропічних рослин, трав'янистих рослин. Функціонує гербарій та насіннєва лабораторія. 920 видів тропічних рослин зростають в оранжереї, площа якої становить 525 м². Листяні породи представлені 755 таксонами. Хвойні рослини зростають у кількості 437 видів. Весною в ботанічному саду починають квітнути тюльпани, магнолії, конвалії. В дендрарії зростає 768 видів та 385 декоративних форм, сортів та різновидностей. Функціонування гербарію та лабораторії сприяє проведенню наукових досліджень у різних галузях, зокрема в дослідженні інтродукції рослин.

Тут також поширені тюльпани. Їх зростає понад 100 сортів, і вони мають різний колір — кремові, червоні, оранжеві та жовті. Представлені фіолетові тюльпани, рожеві тюльпани, в яких присутня чорна зірочка всередині. Нарциси представлені 70 видами. Магнолії — 18 видами: магнолія гостролиста, магнолія лікарська, магнолія оберненояйцевидна, магнолія Лебнера, магнолія Суланжа, магнолія Кобус. Магнолії Суланжа мають вік 70—80 років.

image
Тюльпани, що зростають на території ботанічного саду

Відомі рослини, вік яких не менше 100 років: сосна Веймутова та болотний кипарис. Є такі види, як ялиця Нордмана та . Висота двох тюльпанових дерев, розташованих на ділянці саду, сягає 30 м. Їхній вік близько 150 років. Квіти мають жовто-зелене забарвлення. Тюльпанне дерево, софори японські, болотний кипарис, дворянський кипарис, декілька видів ясенів, дубів, катальп та модрин були першими саджанцями, які висадили на території саду.

Представлені види дрібних квітів: підсніжники, гіацинти та білоцвіт весняний. На території саду зростають гречка японська та айва японська, таволга і бузина червона. Виявлені рідкісні види: акебія п'ятірна, секвоядендрон, декенея Фаргеза. На ділянках розташовані кущі барбарису, магнолій та різні види рододендронів.

У ботанічному саду зростає 145 видів кактусів, 70 видів ірисів, 70 нарцисів, та 60 видів хризантем. Кожного року квітнуть хамеропс деревоподібний, сторічна лівістона китайська та фінік канарський.

У XXI столітті колекції інтродукованих рослин сягають півтори тисячі видів. Кожного року ботанічний склад поповнюється насінням з різних країн. Рослини висаджуються в карантинний розсадник, де за ними ведеться систематичне спостереження. Такий засіб виявляє шкідників та хвороби, які можуть з'явитись разом із насінням. Сад поповнюється насінням карпатських рослин. Щороку випускається каталог, в якому міститься інформація про зібране насіння.

image
Оранжерея ботанічного саду

Примітки

  1. . bukovynaonline.com. Буковина online. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 26 січня 2018 року.
  2. . Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  3. . Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  4. . Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  5. . Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  6. . Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  7. . Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  8. . Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  9. . Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  10. . Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  11. . Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  12. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  13. . Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  14. . Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  15. . Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.

Посилання

  • БОТАНІ́ЧНИЙ САД ЧЕРНІВЕ́ЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ [ 9 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
  • Ботанічний сад Чернівецього національного університету [ 5 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  • У ботанічному саду розцвіли магнолії [ 29 травня 2015 у Wayback Machine.]
  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича [ 29 травня 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Botani chnij sad Chernive ckogo naciona lnogo universite tu Cherniveckij botanichnij sad prirodoohoronna teritoriya botanichnij sad zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Rotashovanij u misti Chernivci na 11 Botanichnij sad Cherniveckogo nacionalnogo universitetuGolovnij korpus botanichnogo sadu Cherniveckogo nacionalnogo universitetuGolovnij korpus botanichnogo sadu Cherniveckogo nacionalnogo universitetu48 16 44 pn sh 25 56 14 sh d 48 27893200002777263 pn sh 25 93745200002777906 sh d 48 27893200002777263 25 93745200002777906 Koordinati 48 16 44 pn sh 25 56 14 sh d 48 27893200002777263 pn sh 25 93745200002777906 sh d 48 27893200002777263 25 93745200002777906Krayina Ukrayina Avstro UgorshinaRoztashuvannya Ukrayina m Chernivci vul Fedkovicha 11Plosha3 5 gaZasnovano1877 r OperatorCherniveckij nacionalnij universitetBotanichnij sad Cherniveckogo nacionalnogo universitetu Chernivecka oblast Botanichnij sad Cherniveckogo nacionalnogo universitetu u VikishovishiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Botanichnij sad Cherniveckogo nacionalnogo universitetu Plosha 3 5 ga Botanichnij sad nalezhit do naukovih pidrozdiliv Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha Direktorom prirodoohoronnogo ob yektu ye k b n Derevenko Tetyana IstoriyaViniknennya ta formuvannya botanichnogo sadu Golovnij korpus Botanichnogo sadu pochatok HH st Botanichnij sad buv zakladenij u 1877 roci Privodom dlya cogo stav ukaz Ministerstva osviti Avstriyi Ideya stvorennya sadu bula vtilena magistratom mista Dlya cogo bula vikuplena zemlya u selyan Teritoriya majbutnogo botanichnogo sadu mezhuvala z miskim parkom Tomu do dilyanki bula priyednana teritoriya parku Zemelna dilyanka roztashovuvalas na okolici mista i sluguvala pasovishem tut takozh buli roztashovani oseli ta gorodi Stvorennya sadu trivalo protyagom odinadcyati rokiv Ochilnikom prirodoohoronnoyi teritoriyi stav profesor z Avstriyi Eduard Tangl yakij buv zaviduvachem kafedri botaniki Cherniveckogo universitetu Sadzhanci kushiv i derev zavozili z teritoriyi Avstriyi z Muskauerskogo rozsadnika Pochalos stvorennya kolekciya Pivnichno Amerikanskih vidiv derev ta kushiv Visadka pershih sadzhanciv prohodila pid kerivnictvom ta za proektom sadivnika Karolya Bauera Vin prozhivav u Lvovi i dlya planuvannya botanichnogo sadu priyihav u Chernivci Buv pershim naukovim kerivnikom ciyeyi prirodoohoronnoyi teritoriyi V 1880 1890 rokah vidbulos formuvannya botanichnogo sadu yak naukovogo centru Karol Bauer pracyuvav nad rozvitkom teritoriyi botanichnogo sadu do 1894 roku Nim bula zakladena osnova dilyanki viznachene arhitekturne planuvannya ta napryam roboti Botanichnij sad u XX XXI stolittyah Z 1918 roku rozpochalas kultivaciya roslin sho buli poshireni teritoriyeyu Bukovini Prirodoohoronna teritoriya pochala pidporyadkovuvatis institutu botaniki Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni pevna chastina derevnih nasadzhen ne zbereglas Kolekciyi zakritogo gruntu buli zberezheni povnistyu Pislya 1940 h rokiv teritoriya botanichnogo sadu bula peredana u rozporyadzhennya Cherniveckogo nacionalnogo universitetu Osnovnimi napryamkami rozvitku prirodoohoronnoyi teritoriyi stali aklimatizaciya ta introdukciya likarskih efiroolijnih kormovih ta roslin U povoyennij chas rozpochato vidnovlyuvalni roboti botanichnogo sadu 1947 roku v botanichnomu sadu zalishilos 223 vidi introdukovanih roslin U vidnovlenni brali uchast pracivniki Cherniveckogo derzhavnogo universitetu I V Artemchuk ta G H Molotkovskij Kolekciyi roslin buli zbilsheni z yavilos ponad 500 novih vidiv roslin V 1950 h ta 1960 h rokah Z K Kostevichem B K Termenom ta V L Danishukom buli prodovzhenni naukovi doslidzhennya Vivchavsya sklad introdukovanih roslin dinamika plodonoshennya ta sezonnij rozvitok 1956 roku do teritoriyi Cherniveckogo botanichnogo sadu buv priyednanij dendrarij yakij ranishe nalezhav rezidenciyi bukovinskih mitropolitiv Plosha zajnyata nasadzhennyami aborigennih vidiv stanovila 4 8 ga 1963 roku botanichnij sad u Chernivcyah buv ogoloshenij prirodoohoronnoyu teritoriyeyu respublikanskogo znachennya 1969 roku botanichnij sad otrimav status naukovogo zakladu V 1970 h rokah bula pobudovana dvopoverhova oranzhereya Ob yektom prirodoohoronnogo fondu botanichnij sad stav 1983 roku 1992 roku teritoriya nabula zagalnoderzhavnogo znachennya V 2008 roci rozpochalis remontno budivelni roboti na teritoriyi sadu Rekonstrukciyi pidlyagala oranzhereya v yakij roztashovani reliktovi roslini Na cij dilyanci zrostaye sekvoyadendron ta finikova palma Oranzhereya dekilka rokiv bula zakrita dlya vidviduvachiv cherez avarijnij stan U procesi robit buli zvedeni novi stini ta vstanovleni koloni yaki potribni dlya perekrittya dahu Visota budivli bula zbilshena do 22 5 m Botanichnij sad ye miscem provedennya ekskursij V 2015 roci oglyadovi ekskursiyi rozpochalis z 5 travnya v period cvitinnya narcisiv tyulpaniv ta magnolij OpisU planuvanni botanichnogo sadu prisutni elementi landshaftnogo stilyu Rozmishennya roslin malo asimetrichni proporciyi nasadzhennya derev ta kushiv cherguvalos z vidkritimi dilyankami sadovoyi teritoriyi Pri planuvanni botanichnogo sadu buli zberezheni gorizontalni ta vertikalni proporciyi panorami Rozmishennya roslin prohodilo vidpovidno do sistematichnih oznak Buli ekspoziciyi yaki mali geografichnij harakter visadzhuvalis vidi roslin zi Shidnoyi Aziyi Pivnichnoyi Ameriki ta Pivdennoyi Yevropi Elementi regulyarnogo stilyu ne nabuli poshirennya na cij teritoriyi Voni sposterigayutsya v oformlenni korpusu ta vhodu Ye nizki strizheni bordyuri stvoreni iz samshita vichnozelenogo Stezhki prokladeni chitkimi liniyami ta organizovani kvitkovi klumbi RoslinnistCvite magnoliya Na teritoriyi botanichnogo sadu zrostaye bila topolya yaka bula visadzhena Eduarom Taglem Zgidno z dzherelami ce bulo pershe derevo visadzhene na teritoriyi sadu Za inshimi dzherelami posadku cogo dereva zdijsniv referent universitetu Yulius Vacel Suchasnij botanichnij sad podilenij na dekilka viddiliv dendrologiyi parkoznavstva tropichnih roslin subtropichnih roslin trav yanistih roslin Funkcionuye gerbarij ta nasinnyeva laboratoriya 920 vidiv tropichnih roslin zrostayut v oranzhereyi plosha yakoyi stanovit 525 m Listyani porodi predstavleni 755 taksonami Hvojni roslini zrostayut u kilkosti 437 vidiv Vesnoyu v botanichnomu sadu pochinayut kvitnuti tyulpani magnoliyi konvaliyi V dendrariyi zrostaye 768 vidiv ta 385 dekorativnih form sortiv ta riznovidnostej Funkcionuvannya gerbariyu ta laboratoriyi spriyaye provedennyu naukovih doslidzhen u riznih galuzyah zokrema v doslidzhenni introdukciyi roslin Tut takozh poshireni tyulpani Yih zrostaye ponad 100 sortiv i voni mayut riznij kolir kremovi chervoni oranzhevi ta zhovti Predstavleni fioletovi tyulpani rozhevi tyulpani v yakih prisutnya chorna zirochka vseredini Narcisi predstavleni 70 vidami Magnoliyi 18 vidami magnoliya gostrolista magnoliya likarska magnoliya obernenoyajcevidna magnoliya Lebnera magnoliya Sulanzha magnoliya Kobus Magnoliyi Sulanzha mayut vik 70 80 rokiv Tyulpani sho zrostayut na teritoriyi botanichnogo sadu Vidomi roslini vik yakih ne menshe 100 rokiv sosna Vejmutova ta bolotnij kiparis Ye taki vidi yak yalicya Nordmana ta Visota dvoh tyulpanovih derev roztashovanih na dilyanci sadu syagaye 30 m Yihnij vik blizko 150 rokiv Kviti mayut zhovto zelene zabarvlennya Tyulpanne derevo sofori yaponski bolotnij kiparis dvoryanskij kiparis dekilka vidiv yaseniv dubiv katalp ta modrin buli pershimi sadzhancyami yaki visadili na teritoriyi sadu Predstavleni vidi dribnih kvitiv pidsnizhniki giacinti ta bilocvit vesnyanij Na teritoriyi sadu zrostayut grechka yaponska ta ajva yaponska tavolga i buzina chervona Viyavleni ridkisni vidi akebiya p yatirna sekvoyadendron dekeneya Fargeza Na dilyankah roztashovani kushi barbarisu magnolij ta rizni vidi rododendroniv U botanichnomu sadu zrostaye 145 vidiv kaktusiv 70 vidiv irisiv 70 narcisiv ta 60 vidiv hrizantem Kozhnogo roku kvitnut hamerops derevopodibnij storichna livistona kitajska ta finik kanarskij U XXI stolitti kolekciyi introdukovanih roslin syagayut pivtori tisyachi vidiv Kozhnogo roku botanichnij sklad popovnyuyetsya nasinnyam z riznih krayin Roslini visadzhuyutsya v karantinnij rozsadnik de za nimi vedetsya sistematichne sposterezhennya Takij zasib viyavlyaye shkidnikiv ta hvorobi yaki mozhut z yavitis razom iz nasinnyam Sad popovnyuyetsya nasinnyam karpatskih roslin Shoroku vipuskayetsya katalog v yakomu mistitsya informaciya pro zibrane nasinnya Oranzhereya botanichnogo saduPrimitki bukovynaonline com Bukovina online Arhiv originalu za 27 sichnya 2018 Procitovano 26 sichnya 2018 roku Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 4 chervnya 2022 Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 PosilannyaPortal Sadi i parki BOTANI ChNIJ SAD ChERNIVE CKOGO UNIVERSITE TU 9 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Botanichnij sad Chernivecogo nacionalnogo universitetu 5 lyutogo 2017 u Wayback Machine U botanichnomu sadu rozcvili magnoliyi 29 travnya 2015 u Wayback Machine Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha 29 travnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ