Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Напередодні28 липня 1914 року з оголошення Австро Угорщиною війни Сербії почалася Перша світова війна На наступний день

Російська окупація Чернівців

Російська окупація Чернівців

Напередодні

28 липня 1914 року з оголошення Австро-Угорщиною війни Сербії почалася Перша світова війна. На наступний день, 29 липня оголосила відкриту мобілізацію Російська імперія (прихована почалася ще 24 липня). У відповідь на це спочатку 1 серпня Німецька імперія, а потім 6 серпня Австро-Угорщина оголосили війну Росії. Прикордонне місто Чернівці, столиця коронного краю Герцогство Буковина швидко опинилося під загрозою окупації.

З 6 серпня в районі Буковини, що була другорядним театром бойових дій, зав'язалися бої місцевого значення між прикордонними австрійськими та російськими військами. Підступи до Чернівців захищала 43-тя стрілецька дивізія фельдмаршала фон Георгенега.

Надвечір 17 серпня загони Темешварської ц.-к. 1-ї кінної дивізії генерал-майора барона Петеані фон Штайнберґа (нім. Peteani von Steinberg) форсували Смотрич і зайняли Кам'янець-Подільський. На місто була накладена контрибуція в 200 тис. рублів, що пізніше стало прецедентом для Чернівців. Містяни встигли зібрати 10 тис., які були їм повернуті: 18 серпня почався наступ 8-ї армії росіян під командуванням Олексія Брусилова на Галич і австрійці вимушені були залишити місто.

23 серпня відбулася перша ґрунтовна спроба росіян захопити місто, але в районі сіл Раранче і Магала Дністровський загін, в основі якого були 47-й Український та 48-й Одеський піхотні полки, зазнав поразки і відступив у Бессарабію.

27 серпня почався стрімкий наступ 3-ї та 8-ї російських армій на Галичину, де їм протистояли значно менші сили австро-угорців, що зосередили війська на Люблинсько-Холмському напрямку. Щоб уникнути оточення, австрійські війська розпочали відступ.

30 серпня всі установи залишили місто і переїхали в Дорну. Також протягом серпня місто полишили близько 10 тис. біженців (довоєнне населення — 90 тис.)

31 серпня на світанку австрійські сапери підірвали обидва залізні мости через Прут в районі Старої Жучки та спалили дерев'яний міст у передмісті .

Перша окупація (вересень - жовтень 1914 р.)

Здача міста

2 вересня російське командування через учня гімназії передало бургомістру листа російською та німецькою мовами підписане офіцером 48-го піхотного полку, лейтенантом Пігаревським із пропозицією обговорити умови здачі міста:

Пане бургомістре, якщо Ви хочете передавати місто добровільно, тоді приїдьте, будь ласка, до цукрового заводу; тут ми домовимося про умови передачі. Візьміть з собою, будь ласка, зброю та ключі від міста.

В результаті перемовин, в яких окрім цивільної влади брало участь також духовенство, було домовлено про наступне:

  1. Майно та життя городян будуть збережені
  2. Бургомістр та міська рада лишаються на службі
  3. Заручники не беруться
  4. залишається і виконує поліцейську службу
  5. У місті лишається невелика частина окупаційних військ
  6. Водогін негайно відновлює роботу.

Після повернення бургомістра громадянам, що зібралися на , з балкона ратуші було повідомлено німецькою, румунською, польською та русинською мовами про початок окупації.

Вечорі почався вступ російських окупаційних військ до Чернівців.

В урочистій передачі міста брав участь бургомістр , віце-бургомістри (надвірний радник Барлеон та д-р Дорі Попович), міські депутати, православне духовенство на чолі з д-ром фон Рептою, католицьке з прелатом церкви Воздвиження Всечесного Хреста Шмідом, представники інших конфесій. Окупантів репрезентували генерал-майор [ru], командир 1-ї Терської козачої дивізії та генерал-майор [ru].

Під час передачі міста [ru], всупереч міжнародному праву оголосив його приєднаним до Російської імперії. Також, як реванш за Кам'янець-Подільський на місто була накладена контрибуція в 600 тис. рублів, яку потрібно було зібрати в 24 години. Завдяки дипломатичним зусиллям митрополита контрибуцію зменшили до 300 тис. Як і у випадку з Кам'янцем, зібрана 3 вересня контрибуція була повернута місту.

Під час збирання контрибуції 3 вересня 23 громадян були взяти в заручники. Частина з них була відпущена ввечері, частина — наступного дня.

Військова адміністрація

Комендантом міста був призначений капітан Кірієнко, його заступником і начальником гарнізону — капітан Романенко.

За спогадами сучасників, перша військова адміністрація відзначилася грабунками й плюндруванням з боку російських козаків, реквізиціями та зловживаннями російських офіцерів.

8 вересня в Чернівці прибув генерал-майор Навроцький, тимчасовий військовий губернатор міста. 9 вересня комендантом (замість Кірієнка) був призначений капітан Лопатін.

Внаслідок окупації місто відчувало грошовий голод і 9 вересня для поточних розрахунків були надруковані міські гроші (нім. Gutscheine) на суму 200 040 крон номіналом 20, 50 геллерів, 1, 5 крон, якими з 11 вересня здійснювалися виплати міським службовцям, пенсіонерам. За кілька діб окупаційна влада запровадила примусовий курс купонів у співвідношенні 1 рубль до 3 крон 33 геллерів, що призвело до їх знецінення.

11 вересня всупереч міжнародному праву поранені австрійські солдати були оголошені військовополоненими й разом із санітарним персоналом депортовані в Росію.

Цивільна адміністрація

15 вересня надвечір в місто прибув [ru], цивільний губернатор Чернівців, до того — бессарабський віце-губернатор.

Вночі на 16 вересня бургомістр , прокурор Лазарус, д-р Менчель, депутат Спинул та надвірний радник фон Дузинкевич були заарештовані й вислані в Росію. Радник крайового суду Леман, прокурорський слідчий Премінґер уникнули арешту, оскільки залишили місто раніше.

Вранці російська адміністрація оголосила про розпуск міської ради. Бургомістром був призначений Темістокл Боканча, його заступниками: д-р Гакман, Тітус фон Оначула, д-р Скалат.

Німецька мова діловодства була скасована, під загрозою великого штрафу (5000 рублів) чи арешту заборонялося читати німецькомовні книги та газети. Був запроваджений комендантський час. Був запроваджений петербурзький час. Були звільнені всі службовці-євреї. З в'язниць були випущені арештанти. була розпущена і замість неї сформована російська поліція, що почасти складалася зі звільнених арештантів.

Звільнення міста

В ніч на 20 жовтня почалася втеча російських військ. Близько опівдні до Новоселиці виїхав російський губернатор. Надвечір прибули перші австрійські патрулі. В ніч на 21 жовтня і наступного дня в місто зайшли більші загони австрійських військ. Три дні тривали гуляння з приводу звільнення міста.

В Чернівці повернувся крайовий президент граф Меран.

21 жовтня для управління містом був утворений тимчасовий маґістрат на чолі з урядовим радником Антоном Норстом та міським радником В. Коротинські. 22 жовтня тимчасовий маґістрат було розпущено, Норст був призначений урядовим комісаром, його помічниками стали Коротинські та старший радник маґістрату С. Дідейчек.

Друга окупація (листопад 1914 р. - лютий 1915 р.)

Здача міста

26 листопада 1914 р. і в ніч на 27 листопада місто покинули австрійські війська та значна кількість біженців (на кінець 1914 року в місті лишалася третина довоєнного населення).

27 листопада місцеві мешканці сформували тимчасове міське представництво на чолі з д-ром Костянтином Гостюком. По обіді з'явилися перші російські військові підрозділи, офіційно місто було здано 28 листопада козацькому полковнику Сєхіну на наступних умовах:

  1. Затверджується тимчасова міська адміністрація.
  2. Створюється громадська варта, яка передається в розпорядження військовим патрулям.
  3. Місту гарантується спокій та порядок.
  4. Козацький капітан (осавул) Астахов призначається комендантом міста.
  5. Електростанція та водогін починають роботу.
  6. Запроваджується петербурзький час, на ратуші вивішуються російські прапори.
  7. Зібрання на вулицях заборонені; запроваджується комендантська година (з 8 години; для неповнолітніх з 5 години); забороняється продає алкоголю окрім пива.

Три дні: 28, 29 і 30 листопада тривали грабіжництва і плюндрування міста козацькими військовими частинами.

1 грудня в місто повернувся попередній окупаційний губернатор; пізніше, 15 грудня, — окупаційний бургомістр. Військову владу з 28 листопада представляв генерал Лаврєнтьєв.

Окупаційна влада відкинула проект випуску міських грошей і для фінансування діяльності установ 5 грудня запровадила реквізиції. Запаси продуктів харчування, дров та вугілля конфісковувались і продавались через три міських магазини. Доступ євреїв до цих магазинів був заборонений.

Майно єврейської релігійної громади та оголошувались конфіскованими, на євреїв була накладена контрибуція в 50 000 рублів, 20 євреїв було одразу ж взято в заручники. Бідним євреям заборонялося отримувати їжу чи хліб на десяти міських народних кухнях. За кілька днів єврейська громада спромоглася зібрати лише 4000 крон, тоді почалися арешти додаткових заручників.

Звільнення

7 лютого 1915 р. розпочався відступ російських військ з міста. 10 лютого виїхав губернатор. 16 лютого з'явилося розпорядження, яке забороняло цивільним мешканцям перебувати на вулиці під загрозою смертної кари.

17 лютого 1915 р. в місті з'явились австрійські війська.

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2016)

Третя окупація (червень 1916 р. — серпень 1917 р.)

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2016)

Примітки

Література

  • Заполовський В. Чернівці в обіймах Першої світової війни // Ї. – 2009. – №56. – 74-82. (Незалежний культурологічний часопис. Львів).
  • Заполовський В.М. Буковина в останній війні Австро-Угорщини 1914-1918. - Чернівці: Золоті литаври, 2003.
  • Юліус Вебер. Російська окупація Чернівців = Die Russentage in Czernowitz. Die Ereignisse der ersten und zweiten russischen Invasion geschildert von Redakteur Julius Weber. Im Selbstverlage des Verfassers / упорядник, пер. з нім. ; післямова та коментарі . — Чернівці : , 2016. — 136 с. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Naperedodni28 lipnya 1914 roku z ogoloshennya Avstro Ugorshinoyu vijni Serbiyi pochalasya Persha svitova vijna Na nastupnij den 29 lipnya ogolosila vidkritu mobilizaciyu Rosijska imperiya prihovana pochalasya she 24 lipnya U vidpovid na ce spochatku 1 serpnya Nimecka imperiya a potim 6 serpnya Avstro Ugorshina ogolosili vijnu Rosiyi Prikordonne misto Chernivci stolicya koronnogo krayu Gercogstvo Bukovina shvidko opinilosya pid zagrozoyu okupaciyi Z 6 serpnya v rajoni Bukovini sho bula drugoryadnim teatrom bojovih dij zav yazalisya boyi miscevogo znachennya mizh prikordonnimi avstrijskimi ta rosijskimi vijskami Pidstupi do Chernivciv zahishala 43 tya strilecka diviziya feldmarshala fon Georgenega Nadvechir 17 serpnya zagoni Temeshvarskoyi c k 1 yi kinnoyi diviziyi general majora barona Peteani fon Shtajnberga nim Peteani von Steinberg forsuvali Smotrich i zajnyali Kam yanec Podilskij Na misto bula nakladena kontribuciya v 200 tis rubliv sho piznishe stalo precedentom dlya Chernivciv Mistyani vstigli zibrati 10 tis yaki buli yim povernuti 18 serpnya pochavsya nastup 8 yi armiyi rosiyan pid komanduvannyam Oleksiya Brusilova na Galich i avstrijci vimusheni buli zalishiti misto 23 serpnya vidbulasya persha gruntovna sproba rosiyan zahopiti misto ale v rajoni sil Raranche i Magala Dnistrovskij zagin v osnovi yakogo buli 47 j Ukrayinskij ta 48 j Odeskij pihotni polki zaznav porazki i vidstupiv u Bessarabiyu 27 serpnya pochavsya strimkij nastup 3 yi ta 8 yi rosijskih armij na Galichinu de yim protistoyali znachno menshi sili avstro ugorciv sho zoseredili vijska na Lyublinsko Holmskomu napryamku Shob uniknuti otochennya avstrijski vijska rozpochali vidstup 30 serpnya vsi ustanovi zalishili misto i pereyihali v Dornu Takozh protyagom serpnya misto polishili blizko 10 tis bizhenciv dovoyenne naselennya 90 tis 31 serpnya na svitanku avstrijski saperi pidirvali obidva zalizni mosti cherez Prut v rajoni Staroyi Zhuchki ta spalili derev yanij mist u peredmisti Persha okupaciya veresen zhovten 1914 r Zdacha mista 2 veresnya rosijske komanduvannya cherez uchnya gimnaziyi peredalo burgomistru lista rosijskoyu ta nimeckoyu movami pidpisane oficerom 48 go pihotnogo polku lejtenantom Pigarevskim iz propoziciyeyu obgovoriti umovi zdachi mista Pane burgomistre yaksho Vi hochete peredavati misto dobrovilno todi priyidte bud laska do cukrovogo zavodu tut mi domovimosya pro umovi peredachi Vizmit z soboyu bud laska zbroyu ta klyuchi vid mista V rezultati peremovin v yakih okrim civilnoyi vladi bralo uchast takozh duhovenstvo bulo domovleno pro nastupne Majno ta zhittya gorodyan budut zberezheni Burgomistr ta miska rada lishayutsya na sluzhbi Zaruchniki ne berutsya zalishayetsya i vikonuye policejsku sluzhbu U misti lishayetsya nevelika chastina okupacijnih vijsk Vodogin negajno vidnovlyuye robotu Pislya povernennya burgomistra gromadyanam sho zibralisya na z balkona ratushi bulo povidomleno nimeckoyu rumunskoyu polskoyu ta rusinskoyu movami pro pochatok okupaciyi Vechori pochavsya vstup rosijskih okupacijnih vijsk do Chernivciv V urochistij peredachi mista brav uchast burgomistr vice burgomistri nadvirnij radnik Barleon ta d r Dori Popovich miski deputati pravoslavne duhovenstvo na choli z d rom fon Reptoyu katolicke z prelatom cerkvi Vozdvizhennya Vsechesnogo Hresta Shmidom predstavniki inshih konfesij Okupantiv reprezentuvali general major ru komandir 1 yi Terskoyi kozachoyi diviziyi ta general major ru Pid chas peredachi mista ru vsuperech mizhnarodnomu pravu ogolosiv jogo priyednanim do Rosijskoyi imperiyi Takozh yak revansh za Kam yanec Podilskij na misto bula nakladena kontribuciya v 600 tis rubliv yaku potribno bulo zibrati v 24 godini Zavdyaki diplomatichnim zusillyam mitropolita kontribuciyu zmenshili do 300 tis Yak i u vipadku z Kam yancem zibrana 3 veresnya kontribuciya bula povernuta mistu Pid chas zbirannya kontribuciyi 3 veresnya 23 gromadyan buli vzyati v zaruchniki Chastina z nih bula vidpushena vvecheri chastina nastupnogo dnya Vijskova administraciya Komendantom mista buv priznachenij kapitan Kiriyenko jogo zastupnikom i nachalnikom garnizonu kapitan Romanenko Za spogadami suchasnikiv persha vijskova administraciya vidznachilasya grabunkami j plyundruvannyam z boku rosijskih kozakiv rekviziciyami ta zlovzhivannyami rosijskih oficeriv 8 veresnya v Chernivci pribuv general major Navrockij timchasovij vijskovij gubernator mista 9 veresnya komendantom zamist Kiriyenka buv priznachenij kapitan Lopatin Vnaslidok okupaciyi misto vidchuvalo groshovij golod i 9 veresnya dlya potochnih rozrahunkiv buli nadrukovani miski groshi nim Gutscheine na sumu 200 040 kron nominalom 20 50 gelleriv 1 5 kron yakimi z 11 veresnya zdijsnyuvalisya viplati miskim sluzhbovcyam pensioneram Za kilka dib okupacijna vlada zaprovadila primusovij kurs kuponiv u spivvidnoshenni 1 rubl do 3 kron 33 gelleriv sho prizvelo do yih znecinennya 11 veresnya vsuperech mizhnarodnomu pravu poraneni avstrijski soldati buli ogolosheni vijskovopolonenimi j razom iz sanitarnim personalom deportovani v Rosiyu Civilna administraciya 15 veresnya nadvechir v misto pribuv ru civilnij gubernator Chernivciv do togo bessarabskij vice gubernator Vnochi na 16 veresnya burgomistr prokuror Lazarus d r Menchel deputat Spinul ta nadvirnij radnik fon Duzinkevich buli zaareshtovani j vislani v Rosiyu Radnik krajovogo sudu Leman prokurorskij slidchij Preminger uniknuli areshtu oskilki zalishili misto ranishe Vranci rosijska administraciya ogolosila pro rozpusk miskoyi radi Burgomistrom buv priznachenij Temistokl Bokancha jogo zastupnikami d r Gakman Titus fon Onachula d r Skalat Nimecka mova dilovodstva bula skasovana pid zagrozoyu velikogo shtrafu 5000 rubliv chi areshtu zaboronyalosya chitati nimeckomovni knigi ta gazeti Buv zaprovadzhenij komendantskij chas Buv zaprovadzhenij peterburzkij chas Buli zvilneni vsi sluzhbovci yevreyi Z v yaznic buli vipusheni areshtanti bula rozpushena i zamist neyi sformovana rosijska policiya sho pochasti skladalasya zi zvilnenih areshtantiv Zvilnennya mista V nich na 20 zhovtnya pochalasya vtecha rosijskih vijsk Blizko opivdni do Novoselici viyihav rosijskij gubernator Nadvechir pribuli pershi avstrijski patruli V nich na 21 zhovtnya i nastupnogo dnya v misto zajshli bilshi zagoni avstrijskih vijsk Tri dni trivali gulyannya z privodu zvilnennya mista V Chernivci povernuvsya krajovij prezident graf Meran 21 zhovtnya dlya upravlinnya mistom buv utvorenij timchasovij magistrat na choli z uryadovim radnikom Antonom Norstom ta miskim radnikom V Korotinski 22 zhovtnya timchasovij magistrat bulo rozpusheno Norst buv priznachenij uryadovim komisarom jogo pomichnikami stali Korotinski ta starshij radnik magistratu S Didejchek Druga okupaciya listopad 1914 r lyutij 1915 r Zdacha mista 26 listopada 1914 r i v nich na 27 listopada misto pokinuli avstrijski vijska ta znachna kilkist bizhenciv na kinec 1914 roku v misti lishalasya tretina dovoyennogo naselennya 27 listopada miscevi meshkanci sformuvali timchasove miske predstavnictvo na choli z d rom Kostyantinom Gostyukom Po obidi z yavilisya pershi rosijski vijskovi pidrozdili oficijno misto bulo zdano 28 listopada kozackomu polkovniku Syehinu na nastupnih umovah Zatverdzhuyetsya timchasova miska administraciya Stvoryuyetsya gromadska varta yaka peredayetsya v rozporyadzhennya vijskovim patrulyam Mistu garantuyetsya spokij ta poryadok Kozackij kapitan osavul Astahov priznachayetsya komendantom mista Elektrostanciya ta vodogin pochinayut robotu Zaprovadzhuyetsya peterburzkij chas na ratushi vivishuyutsya rosijski prapori Zibrannya na vulicyah zaboroneni zaprovadzhuyetsya komendantska godina z 8 godini dlya nepovnolitnih z 5 godini zaboronyayetsya prodaye alkogolyu okrim piva Tri dni 28 29 i 30 listopada trivali grabizhnictva i plyundruvannya mista kozackimi vijskovimi chastinami 1 grudnya v misto povernuvsya poperednij okupacijnij gubernator piznishe 15 grudnya okupacijnij burgomistr Vijskovu vladu z 28 listopada predstavlyav general Lavryentyev Okupacijna vlada vidkinula proekt vipusku miskih groshej i dlya finansuvannya diyalnosti ustanov 5 grudnya zaprovadila rekviziciyi Zapasi produktiv harchuvannya drov ta vugillya konfiskovuvalis i prodavalis cherez tri miskih magazini Dostup yevreyiv do cih magaziniv buv zaboronenij Majno yevrejskoyi religijnoyi gromadi ta ogoloshuvalis konfiskovanimi na yevreyiv bula nakladena kontribuciya v 50 000 rubliv 20 yevreyiv bulo odrazu zh vzyato v zaruchniki Bidnim yevreyam zaboronyalosya otrimuvati yizhu chi hlib na desyati miskih narodnih kuhnyah Za kilka dniv yevrejska gromada spromoglasya zibrati lishe 4000 kron todi pochalisya areshti dodatkovih zaruchnikiv Zvilnennya 7 lyutogo 1915 r rozpochavsya vidstup rosijskih vijsk z mista 10 lyutogo viyihav gubernator 16 lyutogo z yavilosya rozporyadzhennya yake zaboronyalo civilnim meshkancyam perebuvati na vulici pid zagrozoyu smertnoyi kari 17 lyutogo 1915 r v misti z yavilis avstrijski vijska Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2016 Tretya okupaciya cherven 1916 r serpen 1917 r Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2016 PrimitkiLiteraturaZapolovskij V Chernivci v obijmah Pershoyi svitovoyi vijni Yi 2009 56 74 82 Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Lviv Zapolovskij V M Bukovina v ostannij vijni Avstro Ugorshini 1914 1918 Chernivci Zoloti litavri 2003 ISBN 966 8029 31 3 Yulius Veber Rosijska okupaciya Chernivciv Die Russentage in Czernowitz Die Ereignisse der ersten und zweiten russischen Invasion geschildert von Redakteur Julius Weber Im Selbstverlage des Verfassers uporyadnik per z nim pislyamova ta komentari Chernivci 2016 136 s ISBN 978 617 614 144 0

Дата публікації:
Топ