Міхай Емінеску | ||||
---|---|---|---|---|
Mihai Eminescu | ||||
Ім'я при народженні | Міхай Емінович | |||
Народився | 15 січня 1850 Ботошані, Молдовське князівство | |||
Помер | 15 червня 1889 (39 років) Бухарест, Румунське королівство | |||
Поховання | цвинтар Беллу | |||
Громадянство | Румунське королівство | |||
Місце проживання | Котошані | |||
Діяльність | поет, журналіст | |||
Alma mater | Віденський університет | |||
Мова творів | румунська | |||
Роки активності | з 1866 | |||
Жанр | поезія | |||
Magnum opus | d | |||
Членство | Румунська академія, d і d | |||
Батько | d | |||
Мати | d | |||
Брати, сестри | d і d | |||
Автограф | ||||
| ||||
Міхай Емінеску у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Міха́й Еміне́ску (рум. Mihai Eminescu, МФА: [mi'haj e.mi'nes.ku]; справжнє прізвище Емін, пізніше — Емінович (Eminovici); нар. 15 січня 1850, Ботошані, Молдовське князівство — пом. 15 червня 1889, Бухарест, Румунія) — румунський поет, публіцист, громадсько-культурний діяч, класик румунської літератури. Посмертно обраний членом Румунської академії наук.
Життєпис
Міхай Емінеску народився 15 січня 1850 року в румунському місті Ботошані, що на той час входило до складу Молдовського князівства. Його юні роки пов'язані зі столицею Буковини — Чернівцями. У 1860—1866 роках із перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії. Тут він написав свій перший вірш, присвятивши його пам'яті улюбленого гімназійного учителя румунської словесності Арона Пумнула, учасника революції 1848.
Емінеску певний час служив у бухарестському театрі, був вільним слухачем Віденського університету. Був активним учасником студентського гуртка «Молода Румунія» у Відні. Два роки прожив у Берліні, де прослухав університетський цикл лекцій із філософії та політичної економії.
Повернувшись на батьківщину, змушений був поневірятися провінційними містами й містечками. Із безлічі написаного — прози і поезії — лише дещиця побачила світ у різних періодичних виданнях та колективних збірниках. Єдину прижиттєву книжку віршів опубліковано лише 1883 року.
Невлаштований побут, виснажлива праця, гостре сприйняття соціальної несправедливості, слабке здоров'я призвели до нервового зриву і тяжкого душевного захворювання Емінеску.
Творчість
Міхай Емінеску автор багатьох поетичних, прозових і публіцистичних творів, статей, записів румунського фольклору.
Поезія Емінеску перейнята революційним, громадянським пафосом, роздумами про сутність історії та людського буття. Це особливо переконливо засвідчили його поеми «Епігони», «Memento mori», «Імператор і пролетар». П'ять «Послань» — один із взірців патріотичної і водночас сатиричної лірики, яка особливо гостро сприймалась патріотично налаштованою молоддю. Поета вважають «цілісним вираженням румунської душі», «квінтесенцією румунського духу», оборонцем румунської мови. Тудор Аргезі стверджував: «Емінеску, певним чином, — пречистий святий румунського вірша».
Завдяки самоосвіті він володів глибокими і різноманітними знаннями. Вивчав філософію Платона, Фрідріха Шеллінга й Артура Шопенгауера, релігійні віровчення — християнство, буддизм і конфуціанство, санскритську граматику. Цікавився політичною економією, правом, географією, філологією, етнографією. Переклав румунською мовою «Критику чистого розуму» Іммануїла Канта.
Емінеску та Україна
Юні роки Міхая Емінеску пов'язані зі столицею Буковини — Чернівцями. В 1860-66 рр. з перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії.
В 1989 з нагоди 100-річчя з дня смерті Емінеску у СШ №1 відкрита кімната-музей. У тому ж році на подвір'ї колишнього особняка, де проживав професор Пумнул і на квартирі якого жив поет, відкрито пам'ятник Міхаю Емінеску.
Він прихильно ставився до української культури, знав українську мову, високо цінував творчість Михайла Драгоманова та Івана Франка, тепло привітав першу українську газету в Чернівцях «Буковинська зоря» (1870). 1885 року лікувався в Одесі, бував у Львові.
Вшанування пам'яті
У більшості містах Румунії та Молдови є вулиця Міхая Емінеску.
Вулиця Емінеску є у місті Львів. Також вулиця Емінеску є у місті Чернівці.
У місті Одеса вулицю Молокова перейменували на вулицю Міхая Емінеску.
Українські переклади
- Поезії: пер. з рум. / М. Емінеску; вступ. ст., упоряд.: А. М'ястківський; приміт.: С. В. Семчинський. — Київ: Дніпро, 1974. — 253 с. — (Перлини світової лірики).
- Зневірений дух: повісті, новели, казки: пер. з рум. / М. Емінеску; передм. та приміт.: С. В. Семчинський; ред.: А. Чердаклі. — Київ: Дніпро, 1989. — 255 с. — (Вершини світового письменства ; Т. 66).
- Лучафер / М. Емінеску; пер. з рум.: С. С. Стриженюк.— Одеса: Маяк, 2001.— 109 с.: іл.— Парал. текст: укр., рум.
Галерея
- Бюст Емінеску на поштовій марці (2003)
- Поштова марка (1995)
- Поштова марка (1996)
- Поштова марка (2003)
Пам'ятники Емінеску в містах Молдови на поштових марках 2005 року | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення на банкнотах
Пам'ятники та меморіальні дошки
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 27 березня 2010. Процитовано 3 серпня 2020.
- . academiaromana.ro. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Mihai Eminescu |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Міхай Емінеску |
- Володимир Бурбан. Усе, що хотів сказати, сказав до 33 років. Дзеркало тижня. № 2, 2005
- (рум.)
- Творчість Міхал Емінеску у міжнародній базі фантастики «The Internet Speculative Fiction Database» [ 19 січня 2020 у Wayback Machine.]
- ЕМІНЕСКУ Міхай // Буковина. Визначні постаті 1774—1918: біографічний довідник / авт-упоряд. О. М. Павлюк. — Чернівці: Золоті литвари. 2000. — с. 175—176.
- ЕМІНЕСКУ Міхай // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / Микола Богайчук. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005. — С. 93-94.
- Гусар Ю. 15 січня народився видатний румунський поет Міхай Емінеску (1850—1889) / Юхим Гусар // .- 2008. — 10 січня (№ 2). — С. 9.
- Гусар Ю. Геній румунської поезії: [про Міхая Емінеску] / Юхим Гусар // Буковинське віче.- 2009. — 30 грудня (№ 101). — С. 4.
- Гусар Ю. Ім'я в сузір'ї геніїв [про Міхая Емінеску] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2013.- 24травня(№ 21). — С. 4.
- Гусар Ю. Не гасне зірка Мігая Емінеску / Юхим Гусар // Буковинське віче(газета)|Буковинське віче]]. — 2014. — 5 червня (№ 23).- С. 2.
- М. Емінеску. До зірки. Переклад С. Келара (аудіо)(укр.)
- М. Емінеску. До зірки. Переклад Г. Кочура (аудіо)(укр.)
- М. Емінеску. До зірки. Переклад О. Страшенко (аудіо)(укр.)
- М. Емінеску. Зоря. Переклад М. Ігнатенка (аудіо)(укр.)
- М. Емінеску. Зоря. Переклад В. Швеця (аудіо)(укр.)
- М. Емінеску. Між птахами. Переклад Д. Павличка (аудіо)(укр.)
- М. Емінеску. О мамо! Переклад Д. Павличка (аудіо)(укр.)
- М. Емінеску. Спить на дереві, вмостившись… Переклад Д. Павличка (аудіо)(укр.)
- М. Емінеску. Я романтиком лишаюсь. Переклад Д. Павличка (аудіо)(укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vikiteka Opis zobrazhennya Mihaj EmineskuMihai EminescuIm ya pri narodzhenniMihaj EminovichNarodivsya15 sichnya 1850 1850 01 15 Botoshani Moldovske knyazivstvoPomer15 chervnya 1889 1889 06 15 39 rokiv Buharest Rumunske korolivstvoPohovannyacvintar BelluGromadyanstvoRumunske korolivstvoMisce prozhivannyaKotoshaniDiyalnistpoet zhurnalistAlma materVidenskij universitetMova tvorivrumunskaRoki aktivnostiz 1866ZhanrpoeziyaMagnum opusdChlenstvoRumunska akademiya d i dBatkodMatidBrati sestrid i dAvtograf Mihaj Eminesku u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Miha j Emine sku rum Mihai Eminescu MFA mi haj e mi nes ku spravzhnye prizvishe Emin piznishe Eminovich Eminovici nar 15 sichnya 1850 18500115 Botoshani Moldovske knyazivstvo pom 15 chervnya 1889 Buharest Rumuniya rumunskij poet publicist gromadsko kulturnij diyach klasik rumunskoyi literaturi Posmertno obranij chlenom Rumunskoyi akademiyi nauk ZhittyepisOstannye foto 1887 1888 Mihaj Eminesku narodivsya 15 sichnya 1850 roku v rumunskomu misti Botoshani sho na toj chas vhodilo do skladu Moldovskogo knyazivstva Jogo yuni roki pov yazani zi stoliceyu Bukovini Chernivcyami U 1860 1866 rokah iz perervami navchavsya v Cherniveckij vishij gimnaziyi Tut vin napisav svij pershij virsh prisvyativshi jogo pam yati ulyublenogo gimnazijnogo uchitelya rumunskoyi slovesnosti Arona Pumnula uchasnika revolyuciyi 1848 Eminesku pevnij chas sluzhiv u buharestskomu teatri buv vilnim sluhachem Videnskogo universitetu Buv aktivnim uchasnikom studentskogo gurtka Moloda Rumuniya u Vidni Dva roki prozhiv u Berlini de prosluhav universitetskij cikl lekcij iz filosofiyi ta politichnoyi ekonomiyi Povernuvshis na batkivshinu zmushenij buv poneviryatisya provincijnimi mistami j mistechkami Iz bezlichi napisanogo prozi i poeziyi lishe deshicya pobachila svit u riznih periodichnih vidannyah ta kolektivnih zbirnikah Yedinu prizhittyevu knizhku virshiv opublikovano lishe 1883 roku Nevlashtovanij pobut visnazhliva pracya gostre sprijnyattya socialnoyi nespravedlivosti slabke zdorov ya prizveli do nervovogo zrivu i tyazhkogo dushevnogo zahvoryuvannya Eminesku RodinaTvorchistGimnaziya u Chernivcyah de navchavsya Mihaj Eminesku Mihaj Eminesku avtor bagatoh poetichnih prozovih i publicistichnih tvoriv statej zapisiv rumunskogo folkloru Poeziya Eminesku perejnyata revolyucijnim gromadyanskim pafosom rozdumami pro sutnist istoriyi ta lyudskogo buttya Ce osoblivo perekonlivo zasvidchili jogo poemi Epigoni Memento mori Imperator i proletar P yat Poslan odin iz vzirciv patriotichnoyi i vodnochas satirichnoyi liriki yaka osoblivo gostro sprijmalas patriotichno nalashtovanoyu moloddyu Poeta vvazhayut cilisnim virazhennyam rumunskoyi dushi kvintesenciyeyu rumunskogo duhu oboroncem rumunskoyi movi Tudor Argezi stverdzhuvav Eminesku pevnim chinom prechistij svyatij rumunskogo virsha Zavdyaki samoosviti vin volodiv glibokimi i riznomanitnimi znannyami Vivchav filosofiyu Platona Fridriha Shellinga j Artura Shopengauera religijni virovchennya hristiyanstvo buddizm i konfucianstvo sanskritsku gramatiku Cikavivsya politichnoyu ekonomiyeyu pravom geografiyeyu filologiyeyu etnografiyeyu Pereklav rumunskoyu movoyu Kritiku chistogo rozumu Immanuyila Kanta Eminesku ta UkrayinaYuni roki Mihaya Eminesku pov yazani zi stoliceyu Bukovini Chernivcyami V 1860 66 rr z perervami navchavsya v Cherniveckij vishij gimnaziyi V 1989 z nagodi 100 richchya z dnya smerti Eminesku u SSh 1 vidkrita kimnata muzej U tomu zh roci na podvir yi kolishnogo osobnyaka de prozhivav profesor Pumnul i na kvartiri yakogo zhiv poet vidkrito pam yatnik Mihayu Eminesku Vin prihilno stavivsya do ukrayinskoyi kulturi znav ukrayinsku movu visoko cinuvav tvorchist Mihajla Dragomanova ta Ivana Franka teplo privitav pershu ukrayinsku gazetu v Chernivcyah Bukovinska zorya 1870 1885 roku likuvavsya v Odesi buvav u Lvovi Vshanuvannya pam yatiU bilshosti mistah Rumuniyi ta Moldovi ye vulicya Mihaya Eminesku Vulicya Eminesku ye u misti Lviv Takozh vulicya Eminesku ye u misti Chernivci U misti Odesa vulicyu Molokova perejmenuvali na vulicyu Mihaya Eminesku Ukrayinski perekladiPoeziyi per z rum M Eminesku vstup st uporyad A M yastkivskij primit S V Semchinskij Kiyiv Dnipro 1974 253 s Perlini svitovoyi liriki Znevirenij duh povisti noveli kazki per z rum M Eminesku peredm ta primit S V Semchinskij red A Cherdakli Kiyiv Dnipro 1989 255 s Vershini svitovogo pismenstva T 66 Luchafer M Eminesku per z rum S S Strizhenyuk Odesa Mayak 2001 109 s il Paral tekst ukr rum GalereyaByust Eminesku na poshtovij marci 2003 Poshtova marka 1995 Poshtova marka 1996 Poshtova marka 2003 Pam yatniki Eminesku v mistah Moldovi na poshtovih markah 2005 rokuDrokiyaDrokiya BelciBelci BelciBelci SinzhereyaSinzhereya SorokiSoroki FloreshtiFloreshti Zobrazhennya na banknotahPam yatniki ta memorialni doshkiPam yatnik u misti Chernivci Memorialna doshka u Chernivcyah Pogruddya u misti Botoshani Rumuniya Pogruddya u misti Blazh Rumuniya Pogruddya u misti Buharest Rumuniya Pogruddya u misti Konstanca Pogruddya u seli Putna Rumuniya Pogruddya u seli Vatra Dornej Rumuniya Pogruddya u misti Timishoara Rumuniya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 27 bereznya 2010 Procitovano 3 serpnya 2020 academiaromana ro Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 29 kvitnya 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Mihai Eminescu Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Mihaj Eminesku Volodimir Burban Use sho hotiv skazati skazav do 33 rokiv Dzerkalo tizhnya 2 2005 rum Tvorchist Mihal Eminesku u mizhnarodnij bazi fantastiki TheInternet Speculative Fiction Database 19 sichnya 2020 u Wayback Machine EMINESKU Mihaj Bukovina Viznachni postati 1774 1918 biografichnij dovidnik avt uporyad O M Pavlyuk Chernivci Zoloti litvari 2000 s 175 176 EMINESKU Mihaj Bogajchuk M A Literatura i mistectvo Bukovini v imenah slovnik dovidnik Mikola Bogajchuk Chernivci Vidavnichij dim Bukrek 2005 S 93 94 Gusar Yu 15 sichnya narodivsya vidatnij rumunskij poet Mihaj Eminesku 1850 1889 Yuhim Gusar 2008 10 sichnya 2 S 9 Gusar Yu Genij rumunskoyi poeziyi pro Mihaya Eminesku Yuhim Gusar Bukovinske viche 2009 30 grudnya 101 S 4 Gusar Yu Im ya v suzir yi geniyiv pro Mihaya Eminesku Yuhim Gusar Bukovinske viche 2013 24travnya 21 S 4 Gusar Yu Ne gasne zirka Migaya Eminesku Yuhim Gusar Bukovinske viche gazeta Bukovinske viche 2014 5 chervnya 23 S 2 M Eminesku Do zirki Pereklad S Kelara audio ukr M Eminesku Do zirki Pereklad G Kochura audio ukr M Eminesku Do zirki Pereklad O Strashenko audio ukr M Eminesku Zorya Pereklad M Ignatenka audio ukr M Eminesku Zorya Pereklad V Shvecya audio ukr M Eminesku Mizh ptahami Pereklad D Pavlichka audio ukr M Eminesku O mamo Pereklad D Pavlichka audio ukr M Eminesku Spit na derevi vmostivshis Pereklad D Pavlichka audio ukr M Eminesku Ya romantikom lishayus Pereklad D Pavlichka audio ukr