Будинок «Музичного товариства» — пам'ятка архітектури (ох. № 17-Чв), розташована в Чернівців на , у якій розміщується Чернівецька обласна філармонія.
Будинок «Музичного товариства» | |
---|---|
Чернівецька обласна філармонія | |
Країна: | Україна |
Місце розташування: | м. Чернівці |
Географічні координати: | 48°17′40″ пн. ш. 25°56′04″ сх. д. / 48.29444° пн. ш. 25.93444° сх. д.Координати: 48°17′40″ пн. ш. 25°56′04″ сх. д. / 48.29444° пн. ш. 25.93444° сх. д. |
Тип будівлі: | філармонія |
Архітектурний стиль: | класицизм |
Архітектор: | |
Будівник: | |
Початок будівництва: | 1876 |
Завершення будівництва: | 1877 |
Архітектурні особливості
Будинок «Музичного товариства» в Чернівцях — двоповерхова будівля, зведена у стилі стриманого класицизму, що складається з великої концертної зали із подіумом, зали для репетицій, трьох навчальних кімнат та канцелярії.
Фасад споруди має виражений центральний ризаліт, який довершується складним фронтоном.
Невід'ємним елементом екстер'єру є годинник, розміщений на тимпані.
Набагато вишуканішим є інтер'єр будинку. Його художнім оформленням займався віденський маляр професор , який відомий в Чернівцях ще завдяки своїм розписам Резиденції митрополитів Буковини і Далмації.
Доволі красномовно описав свої враження від першого відвідування будівлі відомий краєзнавець та літератор Л. А. Сімігінович-Штауфе:
...усім, хто заходить до зали товариства, всміхається найчудовіший розпис; кожен відчуває себе духовно піднесеним, спостерігаючи за твором геніального майстра. На чудовій розкішній стелі, в обрамлені вінків, представлені емблеми музики, вітражі на вікнах, розписи на колонах, у гірляндах квітів — імена найвидатніших композиторів... |
Позитивні враження після виступу у залі «Музичного товариства» залишились у, гастролюючого в Чернівцях, віртуоза Артура Рубінштейна, який зокрема відзначав:
...зала має чудові пропорції, підтримується у зразковому порядку, акустика — першокласна... |
Історія будівлі
На початку ХІХ ст., завдяки старанням окружної управи та магістрату, Чернівці все більше ставали схожими на європейське місто. При чому європейськість полягала не тільки в появі вишуканої архітектури, а й у повсякденному житті чернівчан, зокрема їх культурному рівні. Щоправда певного осередку творчості у тогочасному місті не було. Шанувальники мистецтва гуртувались у невеличких групках, які у приватних помешканнях організовували творчі вечори, постановки тощо.
У 1830-их роках в Чернівцях виникло перше літературно-музичне товариство «Ареопаг», основні зусилля якого спрямовувались на проведення у місті концертів місцевих талантів. Для подібних заходів, як правило, винаймались приміщення у місцевих готелях, найчастіше зал «Молдавії».
Поступово із загального гурту почали виділятися чернівецькі меломани, які в листопаді 1862 року утворили своє нове товариство, що офіційно називалося «Спілка сприяння музичному мистецтву на Буковині», або скорочено «Музичне товариство».
Основним місцем проведення заходів і концертів стала Чернівецька ратуша, але таке вирішення проблеми було тимчасовим. У 1864 році товариство зняло в оренду 1 поверх приватного будинку Сари Шюц на Семигородській вулиці, частину якого (три кімнати) використовували під музичну школу. Річна орендна плата становила 350 флоринів. Нагальним стало питання будівництва власного приміщення.
Будівництво споруди
Спорудження у Чернівцях спеціальної зали для концертів та інших імпрез стало головним напрямком роботи «Музичного товариства» протягом наступних п'яти років. У кінці 1868 року був сформований «будівельний комітет», покликаний акумулювати кошти, необхідні для реалізації проекту. Як правило, це робилося за рахунок проведення лотерей та добровільних пожертв від місуевих шанувальників музики.
До складу комітету, який очолив д-р , увійшли: , д-р , д-р , д-р , д-р , , , , барон , , , , Генріх Вагнер та багато інших. У зборі коштів безпосередню участь брали дружини високопоставлених чиновників міста Чернівці та всієї Буковини, зокрема (дружина президента краю Франца Мирбаха).
За, зібрані в короткий термін, 3 500 флоринів було придбано земельну ділянку, яка щоправда виявилась не придатною через своє розташування на околиці міста. У зв'язку з цим «Музичне товариство» звернулося до місцевої влади з проханням про виділення міського ґрунту на у районі . Чернівецький міський магістрат, після вивчення документації, 21 червня 1873 року своїм рішенням (№ 1961) задовільним клопотання, передбачивши при цьому додаткову умову — виплата 8 200 флоринів після завершення будівництва.
Того ж року керівництво у «будівельному комітеті» перебрав на себе цісарсько-королівський будівельний радник , який уклав договір з міським архітектором та підготував будівельний план та кошторис на загальну суму 60 000 флоринів. З огляду на те, що у розпорядженні «Музичного товариства» було тільки близько 1/6 від необхідної суми, довелося брати позику, документацію якої було затверджено Буковинським крайовим урядом.
Що стосується мистецького напрямку діяльності «Музичного товариства» то 1875-го р. на посаду керівника було запрошено чеського музиканта і композитора Войтеха Гржімалі.
Урочисте закладання наріжного каменю відбулося 29 травня 1876 року. У східній частині фундаменту було вмуровано урну з посланням до нащадків, у якому йшлося про історію «Музичного товариства» та самого будівництва. До тієї події В.Гржімалі разом з поетом Ернстом Рудольфом Нойбауером написали спільний твір «Хвала музиці».
Від початку передбачалося, що приміщення використовуватиметься і як театр. Проте, вже в процесі будівництва у план були внесені зміни, оскільки з'ясувалося, що для потреб театру буде збудоване окреме приміщення. При цьому бракувало коштів на, попередньо заплановане, зовнішнє розкішне оформлення будови.
Будівельні роботи тривали півтора року, й 10 грудня 1877 року «Будинок Музичного товариства» було передано для використання.
Використання будинку
Протягом своєї історії будинок «Музичного товариства» завжди використовувався за призначенням, залишався осередком культури та мистецтва.
У різні часи тут виступали виконавці із світовим ім'ям, які працювали чи гастролювали у Чернівцях. Про перебування окремих з них нагадують встановлені меморіальні дошки.
4-8 травня 1904 року, у Чернівцях вдруге перебував видатний український композитор Микола Лисенко, за участі якого в залі «Музичного товариства» відбулися три концерти. У супроводі оркестру під дирегуванням маестро, місцеві колективи та хор виконували твори композитора й народні пісні. У рамках перебування «батька» української класичної музики на Буковині, в приміщенні будинку «Музичного товариства» було влаштовано «святочний комерс».
На початку 1917 року до міста Чернівці, що знаходилось під контролем російської армії, докотились відлуння Лютневої революції, під впливом яких почали формуватися ради військових депутатів. 10 квітня 1917 року у приміщенні «Музичного товариства» відбулися вибори ради Чернівецького гарнізону (про що сьогодні сповіщає меморіальна дошка).
3 листопада 1918 року зал «Музичного товариства» став одним з місць, де проводились засідання Буковинського віча.
З 8 липня 1940 року, за виключенням періоду окупації Північної Буковини румунсько-німецькими загарбниками (1941-1944), будинок «Музичного товариства» знаходився у розпорядженні Чернівецької обласної філармонії.
Сучасний стан
13 листопада 2010 року відбулось урочисте відкриття відремонтованої будівлі. Ремонтні роботи, кошторисна вартість яких становила 11 млн. грн., тривали з 2008 року.
Сьогодні у «будинку Музичного товариства», крім допоміжних та господарських приміщень, розміщено основний (сучасний) концертний зал Чернівецької обласної філармонії загальною місткістю 557 місць.
Див.: схема концертного залу Чернівецької обласної філармонії [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки
- Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 165-169. — .
- Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 165-169. — .
- Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 165-169. — .
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013.
- Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 165-169. — .
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Будинок філармонії (Чернівці) |
- Про будівлю філармонії // Сайт Чернівецької обласної філармонії [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Див. також
- Зображення інтер'єру філармонії [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Інтер'єр філармонії [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Старі фото площі Філармонії[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budinok Muzichnogo tovaristva pam yatka arhitekturi oh 17 Chv roztashovana v Chernivciv na u yakij rozmishuyetsya Chernivecka oblasna filarmoniya Budinok Muzichnogo tovaristva Chernivecka oblasna filarmoniyaChernivecka oblasna filarmoniya Krayina Ukrayina Misce roztashuvannya m Chernivci Geografichni koordinati 48 17 40 pn sh 25 56 04 sh d 48 29444 pn sh 25 93444 sh d 48 29444 25 93444 Koordinati 48 17 40 pn sh 25 56 04 sh d 48 29444 pn sh 25 93444 sh d 48 29444 25 93444 Tip budivli filarmoniya Arhitekturnij stil klasicizm Arhitektor Budivnik Pochatok budivnictva 1876 Zavershennya budivnictva 1877Arhitekturni osoblivostiBudinok Muzichnogo tovaristva v Chernivcyah dvopoverhova budivlya zvedena u stili strimanogo klasicizmu sho skladayetsya z velikoyi koncertnoyi zali iz podiumom zali dlya repeticij troh navchalnih kimnat ta kancelyariyi Fasad sporudi maye virazhenij centralnij rizalit yakij dovershuyetsya skladnim frontonom Nevid yemnim elementom ekster yeru ye godinnik rozmishenij na timpani Nabagato vishukanishim ye inter yer budinku Jogo hudozhnim oformlennyam zajmavsya videnskij malyar profesor yakij vidomij v Chernivcyah she zavdyaki svoyim rozpisam Rezidenciyi mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi Dovoli krasnomovno opisav svoyi vrazhennya vid pershogo vidviduvannya budivli vidomij krayeznavec ta literator L A Simiginovich Shtaufe usim hto zahodit do zali tovaristva vsmihayetsya najchudovishij rozpis kozhen vidchuvaye sebe duhovno pidnesenim sposterigayuchi za tvorom genialnogo majstra Na chudovij rozkishnij steli v obramleni vinkiv predstavleni emblemi muziki vitrazhi na viknah rozpisi na kolonah u girlyandah kvitiv imena najvidatnishih kompozitoriv Pozitivni vrazhennya pislya vistupu u zali Muzichnogo tovaristva zalishilis u gastrolyuyuchogo v Chernivcyah virtuoza Artura Rubinshtejna yakij zokrema vidznachav zala maye chudovi proporciyi pidtrimuyetsya u zrazkovomu poryadku akustika pershoklasna Istoriya budivliNa pochatku HIH st zavdyaki starannyam okruzhnoyi upravi ta magistratu Chernivci vse bilshe stavali shozhimi na yevropejske misto Pri chomu yevropejskist polyagala ne tilki v poyavi vishukanoyi arhitekturi a j u povsyakdennomu zhitti chernivchan zokrema yih kulturnomu rivni Shopravda pevnogo oseredku tvorchosti u togochasnomu misti ne bulo Shanuvalniki mistectva gurtuvalis u nevelichkih grupkah yaki u privatnih pomeshkannyah organizovuvali tvorchi vechori postanovki tosho U 1830 ih rokah v Chernivcyah viniklo pershe literaturno muzichne tovaristvo Areopag osnovni zusillya yakogo spryamovuvalis na provedennya u misti koncertiv miscevih talantiv Dlya podibnih zahodiv yak pravilo vinajmalis primishennya u miscevih gotelyah najchastishe zal Moldaviyi Postupovo iz zagalnogo gurtu pochali vidilyatisya chernivecki melomani yaki v listopadi 1862 roku utvorili svoye nove tovaristvo sho oficijno nazivalosya Spilka spriyannya muzichnomu mistectvu na Bukovini abo skorocheno Muzichne tovaristvo Osnovnim miscem provedennya zahodiv i koncertiv stala Chernivecka ratusha ale take virishennya problemi bulo timchasovim U 1864 roci tovaristvo znyalo v orendu 1 poverh privatnogo budinku Sari Shyuc na Semigorodskij vulici chastinu yakogo tri kimnati vikoristovuvali pid muzichnu shkolu Richna orendna plata stanovila 350 floriniv Nagalnim stalo pitannya budivnictva vlasnogo primishennya Budivnictvo sporudi Sporudzhennya u Chernivcyah specialnoyi zali dlya koncertiv ta inshih imprez stalo golovnim napryamkom roboti Muzichnogo tovaristva protyagom nastupnih p yati rokiv U kinci 1868 roku buv sformovanij budivelnij komitet poklikanij akumulyuvati koshti neobhidni dlya realizaciyi proektu Yak pravilo ce robilosya za rahunok provedennya loterej ta dobrovilnih pozhertv vid misuevih shanuvalnikiv muziki Do skladu komitetu yakij ocholiv d r uvijshli d r d r d r d r baron Genrih Vagner ta bagato inshih U zbori koshtiv bezposerednyu uchast brali druzhini visokopostavlenih chinovnikiv mista Chernivci ta vsiyeyi Bukovini zokrema druzhina prezidenta krayu Franca Mirbaha Za zibrani v korotkij termin 3 500 floriniv bulo pridbano zemelnu dilyanku yaka shopravda viyavilas ne pridatnoyu cherez svoye roztashuvannya na okolici mista U zv yazku z cim Muzichne tovaristvo zvernulosya do miscevoyi vladi z prohannyam pro vidilennya miskogo gruntu na u rajoni Cherniveckij miskij magistrat pislya vivchennya dokumentaciyi 21 chervnya 1873 roku svoyim rishennyam 1961 zadovilnim klopotannya peredbachivshi pri comu dodatkovu umovu viplata 8 200 floriniv pislya zavershennya budivnictva Togo zh roku kerivnictvo u budivelnomu komiteti perebrav na sebe cisarsko korolivskij budivelnij radnik yakij uklav dogovir z miskim arhitektorom ta pidgotuvav budivelnij plan ta koshtoris na zagalnu sumu 60 000 floriniv Z oglyadu na te sho u rozporyadzhenni Muzichnogo tovaristva bulo tilki blizko 1 6 vid neobhidnoyi sumi dovelosya brati poziku dokumentaciyu yakoyi bulo zatverdzheno Bukovinskim krajovim uryadom Sho stosuyetsya misteckogo napryamku diyalnosti Muzichnogo tovaristva to 1875 go r na posadu kerivnika bulo zaprosheno cheskogo muzikanta i kompozitora Vojteha Grzhimali Urochiste zakladannya narizhnogo kamenyu vidbulosya 29 travnya 1876 roku U shidnij chastini fundamentu bulo vmurovano urnu z poslannyam do nashadkiv u yakomu jshlosya pro istoriyu Muzichnogo tovaristva ta samogo budivnictva Do tiyeyi podiyi V Grzhimali razom z poetom Ernstom Rudolfom Nojbauerom napisali spilnij tvir Hvala muzici Vid pochatku peredbachalosya sho primishennya vikoristovuvatimetsya i yak teatr Prote vzhe v procesi budivnictva u plan buli vneseni zmini oskilki z yasuvalosya sho dlya potreb teatru bude zbudovane okreme primishennya Pri comu brakuvalo koshtiv na poperedno zaplanovane zovnishnye rozkishne oformlennya budovi Budivelni roboti trivali pivtora roku j 10 grudnya 1877 roku Budinok Muzichnogo tovaristva bulo peredano dlya vikoristannya Vikoristannya budinku Protyagom svoyeyi istoriyi budinok Muzichnogo tovaristva zavzhdi vikoristovuvavsya za priznachennyam zalishavsya oseredkom kulturi ta mistectva U rizni chasi tut vistupali vikonavci iz svitovim im yam yaki pracyuvali chi gastrolyuvali u Chernivcyah Pro perebuvannya okremih z nih nagaduyut vstanovleni memorialni doshki 4 8 travnya 1904 roku u Chernivcyah vdruge perebuvav vidatnij ukrayinskij kompozitor Mikola Lisenko za uchasti yakogo v zali Muzichnogo tovaristva vidbulisya tri koncerti U suprovodi orkestru pid direguvannyam maestro miscevi kolektivi ta hor vikonuvali tvori kompozitora j narodni pisni U ramkah perebuvannya batka ukrayinskoyi klasichnoyi muziki na Bukovini v primishenni budinku Muzichnogo tovaristva bulo vlashtovano svyatochnij komers Na pochatku 1917 roku do mista Chernivci sho znahodilos pid kontrolem rosijskoyi armiyi dokotilis vidlunnya Lyutnevoyi revolyuciyi pid vplivom yakih pochali formuvatisya radi vijskovih deputativ 10 kvitnya 1917 roku u primishenni Muzichnogo tovaristva vidbulisya vibori radi Cherniveckogo garnizonu pro sho sogodni spovishaye memorialna doshka 3 listopada 1918 roku zal Muzichnogo tovaristva stav odnim z misc de provodilis zasidannya Bukovinskogo vicha Z 8 lipnya 1940 roku za viklyuchennyam periodu okupaciyi Pivnichnoyi Bukovini rumunsko nimeckimi zagarbnikami 1941 1944 budinok Muzichnogo tovaristva znahodivsya u rozporyadzhenni Cherniveckoyi oblasnoyi filarmoniyi Suchasnij stan13 listopada 2010 roku vidbulos urochiste vidkrittya vidremontovanoyi budivli Remontni roboti koshtorisna vartist yakih stanovila 11 mln grn trivali z 2008 roku Sogodni u budinku Muzichnogo tovaristva krim dopomizhnih ta gospodarskih primishen rozmisheno osnovnij suchasnij koncertnij zal Cherniveckoyi oblasnoyi filarmoniyi zagalnoyu mistkistyu 557 misc Div shema koncertnogo zalu Cherniveckoyi oblasnoyi filarmoniyi 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine PrimitkiIgor Chehovskij Putivnik Progulyanka Chernivcyami ta Bukovinoyu Kiyiv Baltiya Druk 2008 S 165 169 ISBN 966 8137 38 8 Igor Chehovskij Putivnik Progulyanka Chernivcyami ta Bukovinoyu Kiyiv Baltiya Druk 2008 S 165 169 ISBN 966 8137 38 8 Igor Chehovskij Putivnik Progulyanka Chernivcyami ta Bukovinoyu Kiyiv Baltiya Druk 2008 S 165 169 ISBN 966 8137 38 8 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 4 zhovtnya 2013 Igor Chehovskij Putivnik Progulyanka Chernivcyami ta Bukovinoyu Kiyiv Baltiya Druk 2008 S 165 169 ISBN 966 8137 38 8 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 4 zhovtnya 2013 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Budinok filarmoniyi Chernivci Pro budivlyu filarmoniyi Sajt Cherniveckoyi oblasnoyi filarmoniyi 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Div takozh Zobrazhennya inter yeru filarmoniyi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Inter yer filarmoniyi 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Stari foto ploshi Filarmoniyi nedostupne posilannya z chervnya 2019