Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чернівецький художній музей — художній музей у місті Чернівці; єдиний на Буковині музей мистецького профілю; цінне зібрання регіонального українського малярства.
| Чернівецький художній музей | |
|---|---|
 | |
| 48°17′30″ пн. ш. 25°56′03″ сх. д. / 48.29179000002777400° пн. ш. 25.934330000027777885° сх. д.Координати: 48°17′30″ пн. ш. 25°56′03″ сх. д. / 48.29179000002777400° пн. ш. 25.934330000027777885° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Адреса | Центральна площа, 10 |
| Засновано | 1988 |
| Фонд | близько 12 тисяч одиниць зберігання |
| Директор | директор І. Ф. Кіцул. |
| Сайт | artmuz.cv.ua |
  Чернівецький художній музей (Україна) | |
 Чернівецький художній музей у Вікісховищі | |
Загальні дані
Чернівецький художній музей міститься на другому та третьому поверхах розкішного історичного будинку в самому «серці» Чернівців на площі Центральній, 10. Чинний директор закладу — Кіцул Інна Федорівна.
Будинок музею
Будинок Чернівецького художнього музею є унікальною пам'яткою архітектури національного значення, спорудженою в традиції віденської сецесії в стилі модерн для Буковинського ощадного банку (1900 р.) за проєктом архітектора Губерта Гесснера разом з Прокопом Шупіхом (Prokop Šupich, 1870–1947). Будівництво — разом з Робертом Вітеком (Robert Vitek, 1871–1945). Зовнішнє оформлення та інтер'єри будівлі, виконані під час її спорудження, в цілому не зазнали істотних змін з плином часу, і нині становлять частину екскурсійного огляду.
По головному фасаду виділений ризаліт з балконом на консолях та розкішним майоліковим панно над балконом, автором якого є художник, чий підпис «J. Lan(g?)» зазначено в його нижній частині (Йозеф Адольф Лянг) [ 8 січня 2019 у Wayback Machine.]. Складна поліхромна композиція на міфологічну тематику проводить паралель між Римською імперією та Австро-Угорщиною доби Франца-Йосифа І. В образах 12 богів зображено 12 найважливіших провінцій імперії, які уособлювали її суть. На панно боги розташовані мальовничими групами згідно з основним принципом модерну: динамічна рівновага замість дзеркальної симетрії.
На даху над карнизом встановлено дві жіночі скульптури. Будинок на рівні вікон другого поверху прикрашає фриз у вигляді мальовничо розкиданого листя, що колись було вкрите позолотою. Вікна декоровані ліпниною. Двері центрального входу металеві двостулкові ковані з рослинним орнаментом та горизонтальними вставками із зображенням бджіл. На пілонах обабіч дверей — скульптурні зображення двох орлів, які ніби стережуть вхід до будинку.
Споруда має надзвичайно виразний інтер'єр. Вестибюль першого поверху прикрашають шість величних колон. На початку парадних сходів — два пілона, що завершуються чоловічим та жіночим погруддями на фігурних постаментах. Широкі сходи в обрамленні кованих решіток із рослинним та орнітоморфним орнаментом ведуть з першого на другий і третій поверхи. Сходові майданчики між поверхами оздоблені великими вікнами-вітражами із рослинними мотивами — зображеннями яскравих квітів та зеленого листя. На одному з вітражів третього поверху в рослинні мотиви вписано старовинний герб Буковини (голова тура на синьо-червоному полі в обрамленні трьох шестикутних зірок). 2011 року проведено масштабну реставрацію вітражів інтер'єрів. У центрі вестибюля другого поверху знаходяться чотири колони та мармуровий камін у формі трапеції, прикрашений кованою міддю з рослинним орнаментом. Простір другого і третього поверхів об'єднаний овальним прорізом, декорованим рельєфним орнаментом та кованими ґратами, ідентичними тим, що на сходах. Контури цього прорізу повторюються в овальному мальовничому плафоні на стелі третього поверху. Ця велика алегорична композиція на полотні із зображеннями жіночих фігур та путті дещо відрізняється від іншого декору, за стилістичними ознаками наближаючись до академічного мистецтва. Її виконання приписують відомому українському буковинському художнику Миколі Івасюку (1865–1937).
Кольорова гама і орнамент стін, дверей та мозаїчної поліхромної підлоги, гармонійне поєднання майстерного кування, вітражів та скульптури створюють враження цілісного твору мистецтва, виражаючи головну ідею стилю модерн.
З історії музею
Чернівецький художній музей був створений у 1988 році на базі художнього відділу обласного краєзнавчого музею. Предмети із фондів цієї установи склали основу колекції новоствореного закладу.
Згодом музейну колекцію Чернівецького художнього музею поповнили пам'ятки, зібрані під час експедицій і твори, передані Дирекцією художніх виставок Міністерства культури України, а також благодійні дари музею від окремих митців і меценатів.
Першу експозицію музею було відкрито 1988 року в недіючому на той час Святодухівському соборі.
Від 1991 року Чернівецький художній музей міститься у своїй теперішній будівлі.
1996 року після здійснення великого обсягу реставраційних робіт було відкрито стаціонарну експозицію, що вперше репрезентує образотворче й культове мистецтво Буковини та орнаментальне мистецтво краю XVII—XX століть.
Співробітники Чернівецького художнього музею — автори численних публікацій з мистецтва, серед яких наукові видання, низка каталогів та буклетів про творчість буковинських митців. Серед них:
- [1][недоступне посилання з травня 2019]
- Ірина Міщенко. «Євзебій Ліпецький. Мистець та особистість». 2001
- [2]
- Олена Гужва. «Августа Кохановська. 1868–1927». Каталог. 2004
- Мистецький альбом «Чернівецький художній музей». Упорядники І. Кіцул, В. Любківська, О. Гужва. 2006 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Леон Копельман». Упорядники І. Кіцул та В. Любківська, текст — О. Гужва. 2006
- «Семерня Олесь Федорович». Упорядники І. Ф. Кіцул та П. Б. Анікін, буклет 2007
- «Художній музей початку 21 ст. і його роль у формуванні сучасного культурного середовища». Матеріали міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 20-річчю Чернівецького обласного художнього музею. Упорядник В. Любківська. 2008
- [3] [ 7 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Валентина Любківська «Любов Дуб. Вибрані твори». Каталог. 2009
- Лариса Курущак. «Паломницька ікона „Святий град Єрусалим“ (реставрація і дослідження)». Упорядник І. Кіцул. 2010
За час існування музею організовано значну кількість виставок, розроблено низку проектів, за якими опрацьовуються серії щорічних вернісажів, які стають цікавими мистецькими акціями й подіями культурного життя міста і країни. Виставкова робота Чернівецького художнього музею тісно пов'язана з науково-освітньою діяльністю.
Фонди та експозиція
Зібрання Чернівецького художнього музею налічує близько 12 тисяч експонатів основного та науково-допоміжного фондів.
Основою музейної збірки є мистецтво Буковини XVII–XX століть.
У колекції іконопису XVII–XX століть — буковинські хатні образи, ікони на склі, вартісні твори народного та професійного іконописання [ 20 грудня 2017 у Wayback Machine.] тощо. Серед малярів XVIII–XIX століть представлено імена Е. Грютцнера, Е. Бучевського, http://tdugaeva.webs.com/Kochanowska/Kochanowska_art.html [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Джерела, посилання і література
- http://artmuz.cv.ua [ 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] Офіційна вебсторінка музею
- CZARTMUZ [ 27 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на Facebook
- Чернівецький художній музей. Мистецький альбом. Упорядники І. Кіцул, В. Любківська, О. Гужва. 2006 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Inna Kitzul. Das Czernowitzer Kunstmuseum [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Мистецькі новини Буковини. Персональний сайт Альберта Комарі [ 29 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Музейні дослідження. [ 18 грудня 2017 у Wayback Machine.] Персональний сайт — Тетяна Дугаєва [ 8 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Чернівецький художній музей. З історії будівлі [ 14 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Markus Kristan. Hubert Gessner. «Architekt zwischen Kaiserreich und Sozialdemokratie 1871–1943». Passagen Verlag, Wien. 2011, стор. 46-50
- Чернівецький Олімп (Художній музей) [ 23 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- У Чернівцях у художньому музеї відреставрували унікальні вітражі [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Старі фото будівлі Чернівецького художнього музею[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherniveckij hudozhnij muzej hudozhnij muzej u misti Chernivci yedinij na Bukovini muzej misteckogo profilyu cinne zibrannya regionalnogo ukrayinskogo malyarstva Cherniveckij hudozhnij muzej48 17 30 pn sh 25 56 03 sh d 48 29179000002777400 pn sh 25 934330000027777885 sh d 48 29179000002777400 25 934330000027777885 Koordinati 48 17 30 pn sh 25 56 03 sh d 48 29179000002777400 pn sh 25 934330000027777885 sh d 48 29179000002777400 25 934330000027777885Tip muzejStatus spadshini pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina UkrayinaAdresa Centralna plosha 10Zasnovano 1988Fond blizko 12 tisyach odinic zberigannyaDirektor direktor I F Kicul Sajt artmuz cv uaCherniveckij hudozhnij muzej Ukrayina Cherniveckij hudozhnij muzej u VikishovishiZagalni daniCherniveckij hudozhnij muzej mistitsya na drugomu ta tretomu poverhah rozkishnogo istorichnogo budinku v samomu serci Chernivciv na ploshi Centralnij 10 Chinnij direktor zakladu Kicul Inna Fedorivna Budinok muzeyuBudinok Cherniveckogo hudozhnogo muzeyu ye unikalnoyu pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya sporudzhenoyu v tradiciyi videnskoyi secesiyi v stili modern dlya Bukovinskogo oshadnogo banku 1900 r za proyektom arhitektora Guberta Gessnera razom z Prokopom Shupihom Prokop Supich 1870 1947 Budivnictvo razom z Robertom Vitekom Robert Vitek 1871 1945 Zovnishnye oformlennya ta inter yeri budivli vikonani pid chas yiyi sporudzhennya v cilomu ne zaznali istotnih zmin z plinom chasu i nini stanovlyat chastinu ekskursijnogo oglyadu Majolikove panno na golovnomu fasadi muzeyu Po golovnomu fasadu vidilenij rizalit z balkonom na konsolyah ta rozkishnim majolikovim panno nad balkonom avtorom yakogo ye hudozhnik chij pidpis J Lan g zaznacheno v jogo nizhnij chastini Jozef Adolf Lyang 8 sichnya 2019 u Wayback Machine Skladna polihromna kompoziciya na mifologichnu tematiku provodit paralel mizh Rimskoyu imperiyeyu ta Avstro Ugorshinoyu dobi Franca Josifa I V obrazah 12 bogiv zobrazheno 12 najvazhlivishih provincij imperiyi yaki uosoblyuvali yiyi sut Na panno bogi roztashovani malovnichimi grupami zgidno z osnovnim principom modernu dinamichna rivnovaga zamist dzerkalnoyi simetriyi Na dahu nad karnizom vstanovleno dvi zhinochi skulpturi Budinok na rivni vikon drugogo poverhu prikrashaye friz u viglyadi malovnicho rozkidanogo listya sho kolis bulo vkrite pozolotoyu Vikna dekorovani lipninoyu Dveri centralnogo vhodu metalevi dvostulkovi kovani z roslinnim ornamentom ta gorizontalnimi vstavkami iz zobrazhennyam bdzhil Na pilonah obabich dverej skulpturni zobrazhennya dvoh orliv yaki nibi sterezhut vhid do budinku Sporuda maye nadzvichajno viraznij inter yer Vestibyul pershogo poverhu prikrashayut shist velichnih kolon Na pochatku paradnih shodiv dva pilona sho zavershuyutsya cholovichim ta zhinochim pogruddyami na figurnih postamentah Shiroki shodi v obramlenni kovanih reshitok iz roslinnim ta ornitomorfnim ornamentom vedut z pershogo na drugij i tretij poverhi Shodovi majdanchiki mizh poverhami ozdobleni velikimi viknami vitrazhami iz roslinnimi motivami zobrazhennyami yaskravih kvitiv ta zelenogo listya Na odnomu z vitrazhiv tretogo poverhu v roslinni motivi vpisano starovinnij gerb Bukovini golova tura na sino chervonomu poli v obramlenni troh shestikutnih zirok 2011 roku provedeno masshtabnu restavraciyu vitrazhiv inter yeriv U centri vestibyulya drugogo poverhu znahodyatsya chotiri koloni ta marmurovij kamin u formi trapeciyi prikrashenij kovanoyu middyu z roslinnim ornamentom Prostir drugogo i tretogo poverhiv ob yednanij ovalnim prorizom dekorovanim relyefnim ornamentom ta kovanimi gratami identichnimi tim sho na shodah Konturi cogo prorizu povtoryuyutsya v ovalnomu malovnichomu plafoni na steli tretogo poverhu Cya velika alegorichna kompoziciya na polotni iz zobrazhennyami zhinochih figur ta putti desho vidriznyayetsya vid inshogo dekoru za stilistichnimi oznakami nablizhayuchis do akademichnogo mistectva Yiyi vikonannya pripisuyut vidomomu ukrayinskomu bukovinskomu hudozhniku Mikoli Ivasyuku 1865 1937 Kolorova gama i ornament stin dverej ta mozayichnoyi polihromnoyi pidlogi garmonijne poyednannya majsternogo kuvannya vitrazhiv ta skulpturi stvoryuyut vrazhennya cilisnogo tvoru mistectva virazhayuchi golovnu ideyu stilyu modern Z istoriyi muzeyuCherniveckij hudozhnij muzej buv stvorenij u 1988 roci na bazi hudozhnogo viddilu oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Predmeti iz fondiv ciyeyi ustanovi sklali osnovu kolekciyi novostvorenogo zakladu Zgodom muzejnu kolekciyu Cherniveckogo hudozhnogo muzeyu popovnili pam yatki zibrani pid chas ekspedicij i tvori peredani Direkciyeyu hudozhnih vistavok Ministerstva kulturi Ukrayini a takozh blagodijni dari muzeyu vid okremih mitciv i mecenativ Pershu ekspoziciyu muzeyu bulo vidkrito 1988 roku v nediyuchomu na toj chas Svyatoduhivskomu sobori Vid 1991 roku Cherniveckij hudozhnij muzej mistitsya u svoyij teperishnij budivli 1996 roku pislya zdijsnennya velikogo obsyagu restavracijnih robit bulo vidkrito stacionarnu ekspoziciyu sho vpershe reprezentuye obrazotvorche j kultove mistectvo Bukovini ta ornamentalne mistectvo krayu XVII XX stolit Spivrobitniki Cherniveckogo hudozhnogo muzeyu avtori chislennih publikacij z mistectva sered yakih naukovi vidannya nizka katalogiv ta bukletiv pro tvorchist bukovinskih mitciv Sered nih 1 nedostupne posilannya z travnya 2019 Irina Mishenko Yevzebij Lipeckij Mistec ta osobistist 2001 2 Olena Guzhva Avgusta Kohanovska 1868 1927 Katalog 2004 Misteckij albom Cherniveckij hudozhnij muzej Uporyadniki I Kicul V Lyubkivska O Guzhva 2006 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Leon Kopelman Uporyadniki I Kicul ta V Lyubkivska tekst O Guzhva 2006 Semernya Oles Fedorovich Uporyadniki I F Kicul ta P B Anikin buklet 2007 Hudozhnij muzej pochatku 21 st i jogo rol u formuvanni suchasnogo kulturnogo seredovisha Materiali mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi prisvyachenoyi 20 richchyu Cherniveckogo oblasnogo hudozhnogo muzeyu Uporyadnik V Lyubkivska 2008 3 7 bereznya 2021 u Wayback Machine Valentina Lyubkivska Lyubov Dub Vibrani tvori Katalog 2009 Larisa Kurushak Palomnicka ikona Svyatij grad Yerusalim restavraciya i doslidzhennya Uporyadnik I Kicul 2010 Za chas isnuvannya muzeyu organizovano znachnu kilkist vistavok rozrobleno nizku proektiv za yakimi opracovuyutsya seriyi shorichnih vernisazhiv yaki stayut cikavimi misteckimi akciyami j podiyami kulturnogo zhittya mista i krayini Vistavkova robota Cherniveckogo hudozhnogo muzeyu tisno pov yazana z naukovo osvitnoyu diyalnistyu Fondi ta ekspoziciyaZibrannya Cherniveckogo hudozhnogo muzeyu nalichuye blizko 12 tisyach eksponativ osnovnogo ta naukovo dopomizhnogo fondiv Osnovoyu muzejnoyi zbirki ye mistectvo Bukovini XVII XX stolit U kolekciyi ikonopisu XVII XX stolit bukovinski hatni obrazi ikoni na skli vartisni tvori narodnogo ta profesijnogo ikonopisannya 20 grudnya 2017 u Wayback Machine tosho Sered malyariv XVIII XIX stolit predstavleno imena E Gryutcnera E Buchevskogo http tdugaeva webs com Kochanowska Kochanowska art html 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Dzherela posilannya i literaturahttp artmuz cv ua 28 grudnya 2018 u Wayback Machine Oficijna vebstorinka muzeyu CZARTMUZ 27 zhovtnya 2014 u Wayback Machine na Facebook Cherniveckij hudozhnij muzej Misteckij albom Uporyadniki I Kicul V Lyubkivska O Guzhva 2006 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Inna Kitzul Das Czernowitzer Kunstmuseum 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Mistecki novini Bukovini Personalnij sajt Alberta Komari 29 travnya 2013 u Wayback Machine Muzejni doslidzhennya 18 grudnya 2017 u Wayback Machine Personalnij sajt Tetyana Dugayeva 8 lipnya 2013 u Wayback Machine Cherniveckij hudozhnij muzej Z istoriyi budivli 14 grudnya 2013 u Wayback Machine Markus Kristan Hubert Gessner Architekt zwischen Kaiserreich und Sozialdemokratie 1871 1943 Passagen Verlag Wien 2011 stor 46 50 Cherniveckij Olimp Hudozhnij muzej 23 zhovtnya 2011 u Wayback Machine U Chernivcyah u hudozhnomu muzeyi vidrestavruvali unikalni vitrazhi 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Stari foto budivli Cherniveckogo hudozhnogo muzeyu nedostupne posilannya z chervnya 2019