Мико́ла Іва́нович Івасю́к (нар. 14 квітня 1865, Заставна, Буковина, Австро-Угорщина (нині Чернівецька область, Україна) — пом. 25 листопада 1937, Київ, Українська РСР, СРСР) — український художник.
Микола Іванович Івасюк | ||||
---|---|---|---|---|
Микола Івасюк, 1898 | ||||
Народження | 14 квітня 1865 Заставна, Австро-Угорщина (нині Чернівецька область, Україна) | |||
Смерть | 25 листопада 1937 (72 роки) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
Національність | українець | |||
Країна | Австро-Угорщина→ ЗУНР→ СРСР | |||
Жанр | Батальний жанр, портретист, творець поштових марок | |||
Навчання | , Віденська Академія мистецтв, Мюнхенська академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Вплив | Юстин Пігуляк | |||
Відомі учні | Дзержик Корнелій Володимирович і Видинівський Пантелеймон Федорович | |||
Твори | «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва», «Битва під Хотином», «Іван Богун у бою під Берестечком» | |||
Роботи в колекції | Національний художній музей України | |||
| ||||
Івасюк Микола Іванович у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Жертва Сталінського великого терору.
Життєпис
Народився у місті Заставна на Буковині. Батько був теслярем, мама — ґаздинею вдома. Батьки вчили його чесно жити, любити рідну землю. Однак навчання українця на землі України відбувалося і румунською, і німецькою, лише не рідною.
Після закінчення школи в Заставні вступив до Чернівецької вищої реальної школи, де професором живопису був перший на Буковині український художник-професіонал Юстин Пігуляк. Саме він виховував у Миколи любов до мистецтва, давав хлопцеві безплатні уроки з техніки та композиції живопису, знайомив із історією культури. Учень обрав історичний жанр (історію рідного народу, боротьбу за соціальне й національне визволення).
1884 р., у 19 років, Микола Івасюк став студентом Віденської академії мистецтв. За однією з версій, саме тоді поставив собі мету: написати картину про Богдана Хмельницького. Цій роботі віддав 20 років творчого життя.
У серпні 1885 р. — учасник мандрівки студентської молоді по Тернопільщині. Не раз приїжджав до маєтку Володислава Федоровича у село Вікно (нині Гусятинського району), де малював портрети членів його родини.
Після успішного закінчення Віденської академії, Миколу Івасюка рекомендували, як одного з найкращих художників історичного жанру, до Мюнхенської Академії мистецтв для подальшого удосконалення майстерності.
У баварській Академії мистецтв звернув на себе особливу увагу викладачів. Коли до навчального закладу прибув з візитом відомий український художник-реаліст, портретист і майстер історичних та побутових сцен Ілля Рєпін, йому представили талановитого земляка-українця Миколу Івасюка. Рєпін щиро подивувався довершеності, свіжості творів молодого художника, порадив йому повертатися до Києва. І як не раз згадувалося в західній пресі, начебто саме тоді юнак вирішив перевершити шедевр майстра, його відому картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Що з часом, власне, й сталося, коли Микола Івасюк створив чудову художню композицію «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва».
Цей період подарував українцю найдорожчих людей: побратима та кохану дружину — німкеню, сестру друга-художника. Побратимом став талановитий польський баталіст Юзеф Брандт. Юзеф був на 24 роки старшим, уроджений шляхтич. Він щоліта запрошував друзів-художників до своєї садиби в Ороньську: відпочити на природі, помалювати. Друзі-художники утворили «Вільну Ороньську Академію».
Європейська преса віщували талановитому юнакові велике майбутнє в умовах постійного проживання за кордоном. Однак художник по закінченні Мюнхенської Академії мистецтв поспішив на Буковину. Персональна виставка в Чернівцях стала першою творчою зустріччю із земляками. На суд буковинців він виставив полотна «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Богун під Берестечком», «Битва під Хотином», жанрові картини «Відпочинок», «Жнива», «Буковинець», «Мати», «Без хліба», «Бідна селянська хата» та багато інших.
1899 р. — заснував у Чернівцях художню школу для «талановитої та бідної молодіжі», якою керував аж до від'їзду у Львів 1908 року.
1910 р. — розписав стелю ощадної каси у Чернівцях (за радянської влади тут розміщувався міськком партії). Темою монументальної алегоричної композиції Івасюк обрав «Ощадливість».
Перед Першою світовою війною крайовий сейм Буковини виділив Івасюкові 1000 крон на відкриття мистецької школи. Жив він тоді в Чернівцях на вулиці Йосифа, неподалік Народного дому, де мав свої майстерні. У цьому домі мав ще одну майстерню, де працювали молоді учні, які малювали церковні образи для іконостасів, котрі завершував Івасюк. Його іконостаси є у Заставні, в Кіцмані та в деяких селах на Буковині.
Найвідоміша картина — (зберігається в Національному художньому музеї України), яку художник творив два десятиліття, закінчив 1912 року. Перед Першою світовою війною в Західній Україні кольорова репродукція цієї картини була майже в кожній українській хаті. Ця монументальна картина розміром 4Х6 м, є одним з найвизначніших творів українського історичного малярства і, як стверджували фахівці при відзначенні сторіччя з дня народження художника в США 1965 року, створена вона не в Львові, як вважалося раніше, а в Чернівцях на вул. Йосифа. Подібне стверджував учень майстра, митець-маляр Євсевій Ліпецький.
Баталістичні композиції майстра
Миколи Івасюк створив баталістичні композиції з козацьких визвольних змагань, чимало картин з боїв Українських січових стрільців, вояків Української галицької армії, оскільки гаряче підтримував бойові дії українців за свою державу, бував у фронтових частинах. На жаль, ці твори пропали при переїзді художника до Києва.
Загалом Микола Івасюк створив не менше півтисячі картин, основна частина з яких розійшлася поміж людьми, їхня доля є невідомою.
Автор полотен:
- «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва» (1892–1912),
- «Богдан Хмельницький під Зборовом» (1892),
- «Битва під Хотином» (1903),
- «Богдан Хмельницький і кримський хан під Кам'янцем-Подільським»,
- «Іван Богун у бою під Берестечком» (1919), а також жанрових картин, портретів діячів української культури.
Робота над поштовими марками
1919 року, як художнику з високим міжнародним авторитетом, уряд Директорії УНР доручив Івасюку створити ескізи для поштових марок УНР. Виконав малюнки восьми з 14 марок і зробив загальне оформлення серії, що отримала назву «віденська серія». Друк марок завершили 31 травня 1921, проте у зв'язку з витісненням військ Директорії за межі України марки поштового застосування не мали.
Після поразки національно-визвольних змагань
Року 1926 голова Раднаркому України Влас Чубар запросив Миколу Івасюка та його учня Євсевія Ліпецького на посади професорів Київського художнього інституту. Ліпецький не прийняв запрошення і не радив Івасюкові їхати у СРСР, бо від утікачів знав про тамтешній комуністичний режим. Але Івасюк не послухав поради і, як повідомлялось у газеті «Пролетарська правда», «на запрошення уряду Української РСР наприкінці 1926 року разом із сім'єю переїхав на постійне мешкання до Києва». Йому запропонували створити низку картин на теми революційного руху в Україні. Отримали радянське громадянство, жили то в Боярці, то в Пущі–Водиці, то в Ірпені.
Художник Василь Кричевський згодом оповідав, що перед смертю Івасюк дуже бідував і був розчарований такою «Україною». Спершу майстра малярного мистецтва прославляли, але згодом, за вказівкою з Москви, стали всіляко утискати, потім перевели до Одеси, піддаючи жорсткій критиці за «буржуазні ухили» в мистецтві. З часом взагалі заборонили будь-де згадувати його прізвище.
У 1920-х створив серію кіноплакатів для ВУФКУ.
У ЛНБ збереглися листи Івасюка до Олександра Барвінського, Володимира Гнатюка, Осипа Маковея. Останній надсилав йому літературу, допомагав матеріально.
Арешт і загибель
18 вересня 1937 р. в квартиру художника увірвалися енкаведисти зі свідками, влаштували обшук і, хоча нічого крамольного не знайшли, господаря арештували й кинули до Лук'янівської в'язниці.
2 жовтня 1937 року молодший лейтенант держбезпеки Локтєв написав постанову, в якій твердив, що Микола Іванович Івасюк є активним учасником української націоналістичної терористичної організації та агентом німецької розвідки, який нібито утримував явочні квартири німецької і гетьманської агентури.
«Звинувачений Івасюк Микола Іванович винним себе не визнав», — змушені були написати слідчі.
14 листопада 1937 р. ухвалено вирок: «Івасюка Миколу Івановича розстріляти. Особисто належне йому майно конфіскувати».
11 днів 72-літній художник чекав у камері смертників своїх катів. Вони прийшли о 24 годині 25 листопада 1937 р. За одними даними, розстріляний у Биківні, за іншими даними — у Жовтневому палаці.
Похований у Биківні.
Посмертно реабілітований «за відсутністю складу злочину» 1980 року.
Упродовж життя Івасюк створив понад 500 художніх шедеврів: «Богдан Хмельницький під Зборовом» (1892), «Битва під Хотином» (1903), «Іван Богун у бою під Берестечком» (1919). В Україні є не більше 15 картин Івасюка, доля більшості картин Івасюка досі невідома.
Родина
Подружжя Івасюків мало двох доньок: Олена Івасюк (1903 р .н.) — працювала в 1920—1930-х роках в Академії Наук над укладанням німецько-українського словника та Олександра Івасюк (в одруженні Кудлай) (1908 р. н.).
Роботи
- В'їзд Богдана Хмельницького до Києва (1912)
- Автопортрет 1887 року
Примітки
- . UAHistory (укр.). 29 квітня 2016. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 10 січня 2010.
- . Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 27 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Орлик М. Довгий шлях до реабілітації. з джерела 24 лютого 2019. Процитовано 15 червня 2013.
Джерела
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 183. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
- Баб'як П. І треба було бідному русинові… // Друг читача. — 1990. — 11 жовт.
- Гусар Ю. С. Микола Івасюк: [худож., нар.у м. Заставна] / Ю.Гусар // Правдивий поступ. — 2003.- грудень.
- Гусар Ю. С. Співець української героїки: [про меморіальні дошки, присвячені укр. художнику М. І. Івасюку] / Ю. Гусар // Чернівці та чернівчани.- 2000. — 13 жовтня(№ 39).- С. 3.
- Український радянський кіноплакат 20—30-х років. К., 1983. — С.108.
- Юсов С. Л. Івасюк Микола Іванович [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 407. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Івасюк Микола Іванович |
- http://uahistory.com/topics/famous_people/4537 [ 16 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Тетяна Дугаєва. Таланти Чернівців.-Чернівці.2008, стор.20-21[недоступне посилання з червня 2019]
- Тетяна Дугаєва. Микола Івасюк — автор плафона в інтер'єрі Художнього музею в Чернівцях. // Газета "Версії № 19, 8-14 травня 2014 р. С.16
- Тетяна Дугаєва. Фіалкова марка з Відня. Українська Народна Республіка у художній мініатюрі. // Газета "Версії № 4, 23-29 січня 2014 р. [ 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Українці у світі [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Відзначення сторіччя з дня народження в США [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ivasyuk Miko la Iva novich Ivasyu k nar 14 kvitnya 1865 18650414 Zastavna Bukovina Avstro Ugorshina nini Chernivecka oblast Ukrayina pom 25 listopada 1937 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij hudozhnik Mikola Ivanovich IvasyukMikola Ivasyuk 1898Narodzhennya14 kvitnya 1865 1865 04 14 Zastavna Avstro Ugorshina nini Chernivecka oblast Ukrayina Smert25 listopada 1937 1937 11 25 72 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRNacionalnistukrayinecKrayina Avstro Ugorshina ZUNR SRSRZhanrBatalnij zhanr portretist tvorec poshtovih marokNavchannya Videnska Akademiya mistectv Myunhenska akademiya mistectvDiyalnisthudozhnikVplivYustin PigulyakVidomi uchniDzerzhik Kornelij Volodimirovich i Vidinivskij Pantelejmon FedorovichTvori V yizd Bogdana Hmelnickogo do Kiyeva Bitva pid Hotinom Ivan Bogun u boyu pid Berestechkom Roboti v kolekciyiNacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini Ivasyuk Mikola Ivanovich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Zhertva Stalinskogo velikogo teroru ZhittyepisMikola Ivasyuk Pastel Hudozhnik 1894 Budinok na de meshkav Mikola Ivanovich Ivasyuk Narodivsya u misti Zastavna na Bukovini Batko buv teslyarem mama gazdineyu vdoma Batki vchili jogo chesno zhiti lyubiti ridnu zemlyu Odnak navchannya ukrayincya na zemli Ukrayini vidbuvalosya i rumunskoyu i nimeckoyu lishe ne ridnoyu Pislya zakinchennya shkoli v Zastavni vstupiv do Cherniveckoyi vishoyi realnoyi shkoli de profesorom zhivopisu buv pershij na Bukovini ukrayinskij hudozhnik profesional Yustin Pigulyak Same vin vihovuvav u Mikoli lyubov do mistectva davav hlopcevi bezplatni uroki z tehniki ta kompoziciyi zhivopisu znajomiv iz istoriyeyu kulturi Uchen obrav istorichnij zhanr istoriyu ridnogo narodu borotbu za socialne j nacionalne vizvolennya 1884 r u 19 rokiv Mikola Ivasyuk stav studentom Videnskoyi akademiyi mistectv Za odniyeyu z versij same todi postaviv sobi metu napisati kartinu pro Bogdana Hmelnickogo Cij roboti viddav 20 rokiv tvorchogo zhittya U serpni 1885 r uchasnik mandrivki studentskoyi molodi po Ternopilshini Ne raz priyizhdzhav do mayetku Volodislava Fedorovicha u selo Vikno nini Gusyatinskogo rajonu de malyuvav portreti chleniv jogo rodini Pislya uspishnogo zakinchennya Videnskoyi akademiyi Mikolu Ivasyuka rekomenduvali yak odnogo z najkrashih hudozhnikiv istorichnogo zhanru do Myunhenskoyi Akademiyi mistectv dlya podalshogo udoskonalennya majsternosti U bavarskij Akademiyi mistectv zvernuv na sebe osoblivu uvagu vikladachiv Koli do navchalnogo zakladu pribuv z vizitom vidomij ukrayinskij hudozhnik realist portretist i majster istorichnih ta pobutovih scen Illya Ryepin jomu predstavili talanovitogo zemlyaka ukrayincya Mikolu Ivasyuka Ryepin shiro podivuvavsya dovershenosti svizhosti tvoriv molodogo hudozhnika poradiv jomu povertatisya do Kiyeva I yak ne raz zgaduvalosya v zahidnij presi nachebto same todi yunak virishiv perevershiti shedevr majstra jogo vidomu kartinu Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanu Sho z chasom vlasne j stalosya koli Mikola Ivasyuk stvoriv chudovu hudozhnyu kompoziciyu V yizd Bogdana Hmelnickogo do Kiyeva Cej period podaruvav ukrayincyu najdorozhchih lyudej pobratima ta kohanu druzhinu nimkenyu sestru druga hudozhnika Pobratimom stav talanovitij polskij batalist Yuzef Brandt Yuzef buv na 24 roki starshim urodzhenij shlyahtich Vin sholita zaproshuvav druziv hudozhnikiv do svoyeyi sadibi v Oronsku vidpochiti na prirodi pomalyuvati Druzi hudozhniki utvorili Vilnu Oronsku Akademiyu Yevropejska presa vishuvali talanovitomu yunakovi velike majbutnye v umovah postijnogo prozhivannya za kordonom Odnak hudozhnik po zakinchenni Myunhenskoyi Akademiyi mistectv pospishiv na Bukovinu Personalna vistavka v Chernivcyah stala pershoyu tvorchoyu zustrichchyu iz zemlyakami Na sud bukovinciv vin vistaviv polotna V yizd Bogdana Hmelnickogo v Kiyiv Bogun pid Berestechkom Bitva pid Hotinom zhanrovi kartini Vidpochinok Zhniva Bukovinec Mati Bez hliba Bidna selyanska hata ta bagato inshih 1899 r zasnuvav u Chernivcyah hudozhnyu shkolu dlya talanovitoyi ta bidnoyi molodizhi yakoyu keruvav azh do vid yizdu u Lviv 1908 roku 1910 r rozpisav stelyu oshadnoyi kasi u Chernivcyah za radyanskoyi vladi tut rozmishuvavsya miskkom partiyi Temoyu monumentalnoyi alegorichnoyi kompoziciyi Ivasyuk obrav Oshadlivist Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu krajovij sejm Bukovini vidiliv Ivasyukovi 1000 kron na vidkrittya misteckoyi shkoli Zhiv vin todi v Chernivcyah na vulici Josifa nepodalik Narodnogo domu de mav svoyi majsterni U comu domi mav she odnu majsternyu de pracyuvali molodi uchni yaki malyuvali cerkovni obrazi dlya ikonostasiv kotri zavershuvav Ivasyuk Jogo ikonostasi ye u Zastavni v Kicmani ta v deyakih selah na Bukovini Najvidomisha kartina zberigayetsya v Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini yaku hudozhnik tvoriv dva desyatilittya zakinchiv 1912 roku Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu v Zahidnij Ukrayini kolorova reprodukciya ciyeyi kartini bula majzhe v kozhnij ukrayinskij hati Cya monumentalna kartina rozmirom 4H6 m ye odnim z najviznachnishih tvoriv ukrayinskogo istorichnogo malyarstva i yak stverdzhuvali fahivci pri vidznachenni storichchya z dnya narodzhennya hudozhnika v SShA 1965 roku stvorena vona ne v Lvovi yak vvazhalosya ranishe a v Chernivcyah na vul Josifa Podibne stverdzhuvav uchen majstra mitec malyar Yevsevij Lipeckij Batalistichni kompoziciyi majstraMikoli Ivasyuk stvoriv batalistichni kompoziciyi z kozackih vizvolnih zmagan chimalo kartin z boyiv Ukrayinskih sichovih strilciv voyakiv Ukrayinskoyi galickoyi armiyi oskilki garyache pidtrimuvav bojovi diyi ukrayinciv za svoyu derzhavu buvav u frontovih chastinah Na zhal ci tvori propali pri pereyizdi hudozhnika do Kiyeva Zagalom Mikola Ivasyuk stvoriv ne menshe pivtisyachi kartin osnovna chastina z yakih rozijshlasya pomizh lyudmi yihnya dolya ye nevidomoyu Avtor poloten V yizd Bogdana Hmelnickogo do Kiyeva 1892 1912 Bogdan Hmelnickij pid Zborovom 1892 Bitva pid Hotinom 1903 Bogdan Hmelnickij i krimskij han pid Kam yancem Podilskim Ivan Bogun u boyu pid Berestechkom 1919 a takozh zhanrovih kartin portretiv diyachiv ukrayinskoyi kulturi Robota nad poshtovimi markami Marki videnskoyi seriyi 1919 roku yak hudozhniku z visokim mizhnarodnim avtoritetom uryad Direktoriyi UNR doruchiv Ivasyuku stvoriti eskizi dlya poshtovih marok UNR Vikonav malyunki vosmi z 14 marok i zrobiv zagalne oformlennya seriyi sho otrimala nazvu videnska seriya Druk marok zavershili 31 travnya 1921 prote u zv yazku z vitisnennyam vijsk Direktoriyi za mezhi Ukrayini marki poshtovogo zastosuvannya ne mali Pislya porazki nacionalno vizvolnih zmagan Mikola Ivasyuk Roku 1926 golova Radnarkomu Ukrayini Vlas Chubar zaprosiv Mikolu Ivasyuka ta jogo uchnya Yevseviya Lipeckogo na posadi profesoriv Kiyivskogo hudozhnogo institutu Lipeckij ne prijnyav zaproshennya i ne radiv Ivasyukovi yihati u SRSR bo vid utikachiv znav pro tamteshnij komunistichnij rezhim Ale Ivasyuk ne posluhav poradi i yak povidomlyalos u gazeti Proletarska pravda na zaproshennya uryadu Ukrayinskoyi RSR naprikinci 1926 roku razom iz sim yeyu pereyihav na postijne meshkannya do Kiyeva Jomu zaproponuvali stvoriti nizku kartin na temi revolyucijnogo ruhu v Ukrayini Otrimali radyanske gromadyanstvo zhili to v Boyarci to v Pushi Vodici to v Irpeni Hudozhnik Vasil Krichevskij zgodom opovidav sho pered smertyu Ivasyuk duzhe biduvav i buv rozcharovanij takoyu Ukrayinoyu Spershu majstra malyarnogo mistectva proslavlyali ale zgodom za vkazivkoyu z Moskvi stali vsilyako utiskati potim pereveli do Odesi piddayuchi zhorstkij kritici za burzhuazni uhili v mistectvi Z chasom vzagali zaboronili bud de zgaduvati jogo prizvishe U 1920 h stvoriv seriyu kinoplakativ dlya VUFKU U LNB zbereglisya listi Ivasyuka do Oleksandra Barvinskogo Volodimira Gnatyuka Osipa Makoveya Ostannij nadsilav jomu literaturu dopomagav materialno Aresht i zagibel 18 veresnya 1937 r v kvartiru hudozhnika uvirvalisya enkavedisti zi svidkami vlashtuvali obshuk i hocha nichogo kramolnogo ne znajshli gospodarya areshtuvali j kinuli do Luk yanivskoyi v yaznici 2 zhovtnya 1937 roku molodshij lejtenant derzhbezpeki Loktyev napisav postanovu v yakij tverdiv sho Mikola Ivanovich Ivasyuk ye aktivnim uchasnikom ukrayinskoyi nacionalistichnoyi teroristichnoyi organizaciyi ta agentom nimeckoyi rozvidki yakij nibito utrimuvav yavochni kvartiri nimeckoyi i getmanskoyi agenturi Zvinuvachenij Ivasyuk Mikola Ivanovich vinnim sebe ne viznav zmusheni buli napisati slidchi 14 listopada 1937 r uhvaleno virok Ivasyuka Mikolu Ivanovicha rozstrilyati Osobisto nalezhne jomu majno konfiskuvati 11 dniv 72 litnij hudozhnik chekav u kameri smertnikiv svoyih kativ Voni prijshli o 24 godini 25 listopada 1937 r Za odnimi danimi rozstrilyanij u Bikivni za inshimi danimi u Zhovtnevomu palaci Pohovanij u Bikivni Memorialna doshka Mikoli Ivasyuku na vulici Ukrayinskij 37 u Chernivcyah Memorialna doshka u Lvovi na vul Fredra 7 Posmertno reabilitovanij za vidsutnistyu skladu zlochinu 1980 roku Uprodovzh zhittya Ivasyuk stvoriv ponad 500 hudozhnih shedevriv Bogdan Hmelnickij pid Zborovom 1892 Bitva pid Hotinom 1903 Ivan Bogun u boyu pid Berestechkom 1919 V Ukrayini ye ne bilshe 15 kartin Ivasyuka dolya bilshosti kartin Ivasyuka dosi nevidoma RodinaPodruzhzhya Ivasyukiv malo dvoh donok Olena Ivasyuk 1903 r n pracyuvala v 1920 1930 h rokah v Akademiyi Nauk nad ukladannyam nimecko ukrayinskogo slovnika ta Oleksandra Ivasyuk v odruzhenni Kudlaj 1908 r n RobotiV yizd Bogdana Hmelnickogo do Kiyeva 1912 Avtoportret 1887 rokuPrimitki UAHistory ukr 29 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 16 travnya 2016 Procitovano 10 travnya 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 lipnya 2015 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 10 sichnya 2010 Arhiv originalu za 23 lipnya 2011 Procitovano 27 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Orlik M Dovgij shlyah do reabilitaciyi z dzherela 24 lyutogo 2019 Procitovano 15 chervnya 2013 DzherelaIstoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar red kol G V Boryak L A Dubrovina golova V I Popik ta in NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu Kiyiv 2017 C 183 http irbis nbuv gov ua everlib item er 0002146 27 bereznya 2019 u Wayback Machine za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 Bab yak P I treba bulo bidnomu rusinovi Drug chitacha 1990 11 zhovt Gusar Yu S Mikola Ivasyuk hudozh nar u m Zastavna Yu Gusar Pravdivij postup 2003 gruden Gusar Yu S Spivec ukrayinskoyi geroyiki pro memorialni doshki prisvyacheni ukr hudozhniku M I Ivasyuku Yu Gusar Chernivci ta chernivchani 2000 13 zhovtnya 39 S 3 Ukrayinskij radyanskij kinoplakat 20 30 h rokiv K 1983 S 108 Yusov S L Ivasyuk Mikola Ivanovich 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 407 ISBN 966 00 0610 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ivasyuk Mikola Ivanovich http uahistory com topics famous people 4537 16 travnya 2016 u Wayback Machine Tetyana Dugayeva Talanti Chernivciv Chernivci 2008 stor 20 21 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Tetyana Dugayeva Mikola Ivasyuk avtor plafona v inter yeri Hudozhnogo muzeyu v Chernivcyah Gazeta Versiyi 19 8 14 travnya 2014 r S 16 Tetyana Dugayeva Fialkova marka z Vidnya Ukrayinska Narodna Respublika u hudozhnij miniatyuri Gazeta Versiyi 4 23 29 sichnya 2014 r 10 veresnya 2014 u Wayback Machine Ukrayinci u sviti 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Vidznachennya storichchya z dnya narodzhennya v SShA 9 lipnya 2016 u Wayback Machine