Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Августа Йосипівна Кохановська (6 липня 1868, Садгора (м. Чернівці), Герцогство Буковина, нині Україна — 7 грудня 1927, Торунь, Польща) — буковинська художниця, етнографка та реставраторка храмів польського походження. Дослідниця гуцульської культури, яку задокументувала в своїх картинах. Близька подруга Ольги Кобилянської, ілюстраторка її творів. Також ілюструвала книги І. Франка, І. Нечуя-Левицького.
| Августа Кохановська | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Augusta Kochanowska | ||||
 | ||||
| Народження | 6 липня 1868 Садгора  Австро-Угорщина | |||
| Смерть | 7 грудня 1927 (59 років) | |||
| Торунь, Польща | ||||
| Національність | полька | |||
| Країна | Австро-Угорщина Польська Республіка | |||
| Жанр | живопис, ілюстрація, етнографія | |||
| Навчання | (K. K. Kunstgewerbeschule у Відні) | |||
| Діяльність | художниця | |||
| | ||||
 Кохановська Августа Йосипівна у Вікісховищі | ||||
Останніми роками наукове дослідження життя та творчості А. Кохановської пожвавилося, вийшла низка публікацій та каталогів.
Біографія
Августа Кохановська народилася у сім'ї чиновника на Буковині. Українські довідкові видання тривалий час містили інформацію, що це сталося 1866 року в місті Кимполунг (Південна Буковина). Каталог Сотбіс та «Словник польських та іноземних малярів, які працювали в Польщі…» (т. 4, видання 1986) дає 1863 рік, словник — місцевість Садгора поблизу Чернівців (тепер Чернівці). В публікаціях останніх років вказується Садгор, але 1868 року. Вона виросла в атмосфері поваги до українства і в дорослому віці перейнялася дослідженнями українського образотворчого мистецтва.
Невдовзі родина виїхала до Кимполунгу, де Августа провела дитинство та юність. 1885 року вони повернулися до Чернівців, де батько отримав посаду в раді окружної управи. Там для Августи відкрилися нові можливості. Вона почала брати перші уроки малювання у художника Тадеуша Суліми фон Попєля, який свого часу навчався у Краківській академії мистецтв.
1894-1899 Августа Кохановська навчалася у Віденській школі декоративного та прикладного мистецтва, «Kunstgewerbeschule des K.K. Osterr. Museums fur Kunst und Industrie in Wien», тепер Віденський університет прикладних мистецтв.
Перший рік навчання був для Кохановської дуже важким, про що вона у відчаї писала в листах друзям і родині. Проте заняття улюбленою справою та нові враження змінили її ставлення до перебування у столиці Австро-Угорської імперії.
Під час студіювання живопису у Відні Кохановська слідкувала за літературним і громадсько-політичним життям України, читала твори І. Франка, О. Маковея, праці Ф. Колесси. З оповіданнями своєї подруги Ольги Кобилянської знайомилася однією з найперших ще в рукописах. Теми творчості Кобилянської, що описувала проблеми, з якими стикалось українське жіноцтво, зокрема у здобутті освіти та професії, були близькими і зрозумілими Кохановській. Вона постійно поповнювала свій альбом новими замальовками, котрі згодом використала для ілюстрування книг.
Після 5 років навчання Кохановська повернулася до Чернівців. Під впливом українського оточення вона захопилася дослідженням життя та народного гуцульського мистецтва. Художниця багато подорожувала Буковиною. Щоб якомога детальніше розгледіти побут буковинських селян, вона піднімалася до найвищих гірських поселень. Цікавилася навіть найменшими подробицями обстановки, одягу, ремесел, записуючи, а здебільшого замальовуючи свої спостереження. Всі здобуті матеріали та враження Кохановська перенесла на свої картини: «Повернення гуцулів з ярмарку» (1906), «Старий гуцул» (1910), «Гуцул із сапою» та «Гуцули в дорозі» (обидві кін. ХІХ – поч. ХХ ст.).
Померла в польському місті Торунь. Згідно з актом про смерть Августи Кохановської, це 7 грудня 1927 року. В українських довідкових виданнях зустрічається дата смерті 7 грудня 1929 року.
Творча та етнографічна діяльність
Кохановська працювала в академічній манері, у таких жанрах, як портрет, пейзаж, сюжетна композиція ілюстрації; у техніках: олії, акварелі, пастелі, гуаші, вугля, олівця.
Виконала ілюстрації до оповідань Івана Франка — «Петрії і Довбущуки» (1913) та Ольги Кобилянської, яка була її найближчою подругою. Художниця ілюструвала твори письменниці «Битва», «Природа» та «Некультурна», які увійшли до збірки «Малоруські новели»; обкладинки до книжок Івана Нечуя-Левицького (публікації на сайті Т. Дугаєвої). [ 1 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Красі навколишнього світу присвячено і прозові твори Августи Кохановської. Їх теж можна вважати пейзажами – це були словесні акварелі, сповнені захопленням природою і особистими переживаннями. Вона надсилала їх до віденського журналу «На чудовому Голубому Дунаї» приблизно в 1890-х рр. У 1890 році до редакції надійшла одна з перших етнографічних статей А. Кохановської «Образи і історії з наших гір». Відомостей про те, чи були ці твори десь надрукованими, немає.
Багатогранний талант художниці проявився і в галузі книжкової графіки. Відомо, що вона оформляла книги українських письменників, насамперед своєї найближчої подруги О. Кобилянської, зокрема її оповідання, що увійшли до збірки «Малоруські новели». Це рідкісне видання вийшло друком німецькою мовою у 1901 р. Книга оздоблена декоративними заставками у вигляді орнаментів із квітковими елементами та містить 8 чорно-білих композицій, а на кольоровій обкладинці розміщено портрет жінки в народному вбранні. Таке оформлення органічно асоціюється з виразними лірико-драматичними образами новел, надає книзі національного колориту з відбитком панівного на той час модерну.
Її статті публікувалися у 1898—1908-х рр. у кількох випусках віденського «Журналу австрійського народного мистецтва». На її народознавчі праці, які вона власноруч ілюструвала, посилалися ще на початку століття.
Брала участь у виставках у Чернівцях, а на інтернаціональній виставці мисливства у Відні (1910) її твори були відзначені дипломом. 1912 року вона також отримала від ерцгерцога Карла Франца Йозефа золоту брошку.
2002 року в Лондоні експоновані три акварелі Августи Кохановської: «Палац єпископа», «Вулиця в Лодзі» («Резиденція буковинських митрополитів. Чернівці» та «Крайова управа у Чернівцях» «Вид на Чернівці» — згідно атрибуції Т. Дугаєвої 2010 та 2017 р р.), вони були виставлені на аукціоні Сотбіс. Усі твори написані 1890-го, за кілька років до вступу Кохановської до Віденської школи декоративного та прикладного мистецтва.
Крім живопису та етнографії, Августа Кохановська також переймалася проблемами реставрації храмів та монастирських споруд. Відповідно до документів, що зберігаються у державному архіві Австрійського уряду, в 1910 р. А. Кохановській було надано стипендію від Міністерства культури і освіти у розмірі 800 крейцерів для вдосконалення знань у галузі реставрації будівель монастирів на Буковині. Крім того, в неї було ще й офіційне завдання від уряду щодо реставрації внутрішніх образів-малюнків у монастирі села Путна на Південній Буковині.
2012 року в Чернівцях вийшло літературно-мистецьке видання «Августа Кохановська», яке було визнано Книгою року Буковини у номінації «Мистецтво». Це вже друге мистецьке видання про художницю. Перша монографія «Августа Кохановська. 1868–1927» побачила світ 2004 року.
Її твори експонуються в Чернівецькому обласному художньому музеї [ 28 грудня 2018 у Wayback Machine.], а також представлені в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї та Чернівецькому літературно-меморіальному музеї Ольги Кобилянської [ 1 листопада 2018 у Wayback Machine.].
-
![image]()
«Резиденція буковинських митрополитів. Чернівці», 1890 -
![image]()
«Крайова управа у Чернівцях», 1890 -
![image]()
«Вид на Чернівці», 1890
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 3 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 3 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 3 липня 2013.
- [1] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]О. Д. Огуй. Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон — Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2008. — 568 с.: іл.
- Кращі книги 2012 року обрали у Чернівецькій області[недоступне посилання]
Джерела та література
- О. Ф. Гужва. Кохановська Августа Йозефівна [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- [2] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://leksika.com.ua/13890321/ure/kohanovska [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Тетяна Дугаєва. Августа Кохановська - яскрава зірка на мистецькому небосхилі Буковини. Знахідки й уточнення важливих деталей біографії. // Газета "Версії", №39, 27 вересня - 3 жовтня 2018. С.6-7.
- Тетяна Дугаєва. Публікації про життя та творчість А. Кохановської 2010-2018 років. [ 1 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Тетяна Дугаєва. Мистецький детектив. Інтриги життя Августи Кохановської // Газета «Версії», 26.02.2010 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Марія Вишневська. Перша жінка-художниця на Буковині (У Чернівцях відзначили 145 років від дня народження Августи Кохановської) //, 9 серп. 2013.
- Тетяна Дугаєва. Міський пейзаж Августи Кохановської або Як місто Лодзь стало...Чернівцями // Версії. №40. - 3-9 жовт. 2013 р. [[https://web.archive.org/web/20160606094527/https://drive.google.com/file/d/0B01TciZvzv2hZmZ3Z2daU3F4MUE/edit Архівовано 6 червня 2016 у Wayback Machine.]]
- Гужва О. Етнографічні дослідження Августи Кохановської в австрійській періодиці кін. ХІХ–поч. ХХ ст. / Олена Гужва // Українсько-австрійські культурні взаємини другої половини ХІХ – початку ХХ століття : [зб. ст.]. – Київ ; Чернівці, 1999. – С. 141–148.
- Олійник О.Г. Перша жінка-художниця Буковини Августа Кохановська. http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_1_2016/09.pdf [ 24 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Наталя Панчук. Австрійський уряд та українські митці // Буковинський журнал. - 2002, №1-2
- Валерія Врублевська. «Шарітка з Рунгу»: Біографічний роман про Ольгу Кобилянську.– К.: ВЦ «Академія», 2007.
Література
- Богайчук М. А. Кохановська Августа Йосипівна / М. А. Богайчук // Література і мистецтво Буковини в іменах : словник-довідник/ М. А. Богайчук. – Чернівці, 2005. – С. 138.
- Середюк І. Художниця Августа Кохановська // Радян. Буковина. - 1965. - 14 груд.
- Павлюк О. М. Буковина. Визначні постаті 1774–1918: біогр. довід. Чернівці, 2000.
- Августа Кохановська. З колекції Чернівецького обласного художнього музею. Чернівці, Букрек, 2013. [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Мисткиня з Буковини. До 150-річчя від дня народження А. Кохановської (1866–1927) // [3] [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]Дати і події. [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] - 2016, друге півріччя : календар знамен. дат № 2 (8) / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2016. – С. 12-14.
Посилання
- Тетяна Дугаєва. Інтриги життя Августи Кохановської. Твори буковинки-художниці в каталозі «Сотбіс» і деякі моменти біографії мисткині. Газета «Версії» № 9 2010 року. За матеріалами публікації // Сайт Тетяни Дугаєвої [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Культура міста Чернівці — Августа Кохановська [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Запрошення на лекцію 12 січня 2012 р. в музеї Польської академії наук у Варшаві «Августа Кохановська — забута польська художниця з Чернівців» [ 30 липня 2012 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kohanovska Avgusta Josipivna Kohanovska 6 lipnya 1868 18680706 Sadgora m Chernivci Gercogstvo Bukovina nini Ukrayina 7 grudnya 1927 Torun Polsha bukovinska hudozhnicya etnografka ta restavratorka hramiv polskogo pohodzhennya Doslidnicya guculskoyi kulturi yaku zadokumentuvala v svoyih kartinah Blizka podruga Olgi Kobilyanskoyi ilyustratorka yiyi tvoriv Takozh ilyustruvala knigi I Franka I Nechuya Levickogo Avgusta Kohanovskapol Augusta KochanowskaNarodzhennya6 lipnya 1868 1868 07 06 Sadgora Avstro UgorshinaSmert7 grudnya 1927 1927 12 07 59 rokiv Torun PolshaNacionalnistpolkaKrayinaAvstro Ugorshina Polska RespublikaZhanrzhivopis ilyustraciya etnografiyaNavchannya K K Kunstgewerbeschule u Vidni Diyalnisthudozhnicya Kohanovska Avgusta Josipivna u Vikishovishi Ostannimi rokami naukove doslidzhennya zhittya ta tvorchosti A Kohanovskoyi pozhvavilosya vijshla nizka publikacij ta katalogiv BiografiyaAvtoportret 1896Budinok Avgusti Kohanovskoyi u Chernivcyah Avgusta Kohanovska narodilasya u sim yi chinovnika na Bukovini Ukrayinski dovidkovi vidannya trivalij chas mistili informaciyu sho ce stalosya 1866 roku v misti Kimpolung Pivdenna Bukovina Katalog Sotbis ta Slovnik polskih ta inozemnih malyariv yaki pracyuvali v Polshi t 4 vidannya 1986 daye 1863 rik slovnik miscevist Sadgora poblizu Chernivciv teper Chernivci V publikaciyah ostannih rokiv vkazuyetsya Sadgor ale 1868 roku Vona virosla v atmosferi povagi do ukrayinstva i v doroslomu vici perejnyalasya doslidzhennyami ukrayinskogo obrazotvorchogo mistectva Nevdovzi rodina viyihala do Kimpolungu de Avgusta provela ditinstvo ta yunist 1885 roku voni povernulisya do Chernivciv de batko otrimav posadu v radi okruzhnoyi upravi Tam dlya Avgusti vidkrilisya novi mozhlivosti Vona pochala brati pershi uroki malyuvannya u hudozhnika Tadeusha Sulimi fon Popyelya yakij svogo chasu navchavsya u Krakivskij akademiyi mistectv 1894 1899 Avgusta Kohanovska navchalasya u Videnskij shkoli dekorativnogo ta prikladnogo mistectva Kunstgewerbeschule des K K Osterr Museums fur Kunst und Industrie in Wien teper Videnskij universitet prikladnih mistectv Pershij rik navchannya buv dlya Kohanovskoyi duzhe vazhkim pro sho vona u vidchayi pisala v listah druzyam i rodini Prote zanyattya ulyublenoyu spravoyu ta novi vrazhennya zminili yiyi stavlennya do perebuvannya u stolici Avstro Ugorskoyi imperiyi Pid chas studiyuvannya zhivopisu u Vidni Kohanovska slidkuvala za literaturnim i gromadsko politichnim zhittyam Ukrayini chitala tvori I Franka O Makoveya praci F Kolessi Z opovidannyami svoyeyi podrugi Olgi Kobilyanskoyi znajomilasya odniyeyu z najpershih she v rukopisah Temi tvorchosti Kobilyanskoyi sho opisuvala problemi z yakimi stikalos ukrayinske zhinoctvo zokrema u zdobutti osviti ta profesiyi buli blizkimi i zrozumilimi Kohanovskij Vona postijno popovnyuvala svij albom novimi zamalovkami kotri zgodom vikoristala dlya ilyustruvannya knig Pislya 5 rokiv navchannya Kohanovska povernulasya do Chernivciv Pid vplivom ukrayinskogo otochennya vona zahopilasya doslidzhennyam zhittya ta narodnogo guculskogo mistectva Hudozhnicya bagato podorozhuvala Bukovinoyu Shob yakomoga detalnishe rozglediti pobut bukovinskih selyan vona pidnimalasya do najvishih girskih poselen Cikavilasya navit najmenshimi podrobicyami obstanovki odyagu remesel zapisuyuchi a zdebilshogo zamalovuyuchi svoyi sposterezhennya Vsi zdobuti materiali ta vrazhennya Kohanovska perenesla na svoyi kartini Po vernennya guculiv z yarmarku 1906 Starij gucul 1910 Gucul iz sapoyu ta Guculi v dorozi obidvi kin HIH poch HH st Pomerla v polskomu misti Torun Zgidno z aktom pro smert Avgusti Kohanovskoyi ce 7 grudnya 1927 roku V ukrayinskih dovidkovih vidannyah zustrichayetsya data smerti 7 grudnya 1929 roku Tvorcha ta etnografichna diyalnistKniga Olgi Kobilyanskoyi Maloruski noveli Minden 1901 Kohanovska pracyuvala v akademichnij maneri u takih zhanrah yak portret pejzazh syuzhetna kompoziciya ilyustraciyi u tehnikah oliyi akvareli pasteli guashi vuglya olivcya Vikonala ilyustraciyi do opovidan Ivana Franka Petriyi i Dovbushuki 1913 ta Olgi Kobilyanskoyi yaka bula yiyi najblizhchoyu podrugoyu Hudozhnicya ilyustruvala tvori pismennici Bitva Priroda ta Nekulturna yaki uvijshli do zbirki Maloruski noveli obkladinki do knizhok Ivana Nechuya Levickogo publikaciyi na sajti T Dugayevoyi 1 listopada 2018 u Wayback Machine Krasi navkolishnogo svitu prisvyacheno i prozovi tvori Avgusti Kohanovskoyi Yih tezh mozhna vvazhati pejzazhami ce buli slovesni akvareli spovneni zahoplennyam prirodoyu i osobistimi perezhivannyami Vona nadsilala yih do videnskogo zhurnalu Na chudovomu Golubomu Dunayi priblizno v 1890 h rr U 1890 roci do redakciyi nadijshla odna z pershih etnografichnih statej A Kohanovskoyi Obrazi i istoriyi z nashih gir Vidomostej pro te chi buli ci tvori des nadrukovanimi nemaye Bagatogrannij talant hudozhnici proyavivsya i v galuzi knizhkovoyi grafiki Vidomo sho vona oformlyala knigi ukrayinskih pismennikiv nasampered svoyeyi najblizhchoyi podrugi O Kobilyanskoyi zokrema yiyi opovidannya sho uvijshli do zbirki Maloruski noveli Ce ridkisne vidannya vijshlo drukom nimeckoyu movoyu u 1901 r Kniga ozdoblena dekorativnimi zastavkami u viglyadi ornamentiv iz kvitkovimi elementami ta mistit 8 chorno bilih kompozicij a na kolorovij obkladinci rozmisheno portret zhinki v narodnomu vbranni Take oformlennya organichno asociyuyetsya z viraznimi liriko dramatichnimi obrazami novel nadaye knizi nacionalnogo koloritu z vidbitkom panivnogo na toj chas modernu Yiyi statti publikuvalisya u 1898 1908 h rr u kilkoh vipuskah videnskogo Zhurnalu avstrijskogo narodnogo mistectva Na yiyi narodoznavchi praci yaki vona vlasnoruch ilyustruvala posilalisya she na pochatku stolittya Brala uchast u vistavkah u Chernivcyah a na internacionalnij vistavci mislivstva u Vidni 1910 yiyi tvori buli vidznacheni diplomom 1912 roku vona takozh otrimala vid ercgercoga Karla Franca Jozefa zolotu broshku Memorialna doshka na budinku de zhila Avgusta Kohanovska 2002 roku v Londoni eksponovani tri akvareli Avgusti Kohanovskoyi Palac yepiskopa Vulicya v Lodzi Rezidenciya bukovinskih mitropolitiv Chernivci ta Krajova uprava u Chernivcyah Vid na Chernivci zgidno atribuciyi T Dugayevoyi 2010 ta 2017 r r voni buli vistavleni na aukcioni Sotbis Usi tvori napisani 1890 go za kilka rokiv do vstupu Kohanovskoyi do Videnskoyi shkoli dekorativnogo ta prikladnogo mistectva Krim zhivopisu ta etnografiyi Avgusta Kohanovska takozh perejmalasya problemami restavraciyi hramiv ta monastirskih sporud Vidpovidno do dokumentiv sho zberigayutsya u derzhavnomu arhivi Avstrijskogo uryadu v 1910 r A Ko hanovskij bulo nadano stipendiyu vid Ministerstva kulturi i osviti u rozmiri 800 krejceriv dlya vdoskonalennya znan u galuzi restavraciyi budivel monastiriv na Bukovini Krim togo v neyi bulo she j oficijne zavdannya vid uryadu shodo restavraciyi vnutrishnih obraziv malyunkiv u monastiri sela Putna na Piv dennij Bukovini 2012 roku v Chernivcyah vijshlo literaturno mistecke vidannya Avgusta Kohanovska yake bulo viznano Knigoyu roku Bukovini u nominaciyi Mistectvo Ce vzhe druge mistecke vidannya pro hudozhnicyu Persha monografiya Avgusta Kohanovska 1868 1927 pobachila svit 2004 roku Yiyi tvori eksponuyutsya v Cherniveckomu oblasnomu hudozhnomu muzeyi 28 grudnya 2018 u Wayback Machine a takozh predstavleni v Cherniveckomu oblasnomu krayeznavchomu muzeyi ta Cherniveckomu literaturno memorialnomu muzeyi Olgi Kobilyanskoyi 1 listopada 2018 u Wayback Machine Rezidenciya bukovinskih mitropolitiv Chernivci 1890 Krajova uprava u Chernivcyah 1890 Vid na Chernivci 1890Primitki Arhiv originalu za 29 grudnya 2013 Procitovano 3 lipnya 2013 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 3 lipnya 2013 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 3 lipnya 2013 1 5 bereznya 2016 u Wayback Machine O D Oguj Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 5 Kon Kyu Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2008 568 s il Krashi knigi 2012 roku obrali u Cherniveckij oblasti nedostupne posilannya Dzherela ta literaturaO F Guzhva Kohanovska Avgusta Jozefivna 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X 2 5 bereznya 2016 u Wayback Machine http leksika com ua 13890321 ure kohanovska 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Tetyana Dugayeva Avgusta Kohanovska yaskrava zirka na misteckomu neboshili Bukovini Znahidki j utochnennya vazhlivih detalej biografiyi Gazeta Versiyi 39 27 veresnya 3 zhovtnya 2018 S 6 7 Tetyana Dugayeva Publikaciyi pro zhittya ta tvorchist A Kohanovskoyi 2010 2018 rokiv 1 listopada 2018 u Wayback Machine Tetyana Dugayeva Misteckij detektiv Intrigi zhittya Avgusti Kohanovskoyi Gazeta Versiyi 26 02 2010 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Mariya Vishnevska Persha zhinka hudozhnicya na Bukovini U Chernivcyah vidznachili 145 rokiv vid dnya narodzhennya Avgusti Kohanovskoyi 9 serp 2013 Tetyana Dugayeva Miskij pejzazh Avgusti Kohanovskoyi abo Yak misto Lodz stalo Chernivcyami Versiyi 40 3 9 zhovt 2013 r https web archive org web 20160606094527 https drive google com file d 0B01TciZvzv2hZmZ3Z2daU3F4MUE edit Arhivovano6 chervnya 2016 u Wayback Machine Guzhva O Etnografichni doslidzhennya Avgusti Kohanovskoyi v avstrijskij periodici kin HIH poch HH st Olena Guzhva Ukrayinsko avstrijski kulturni vzayemini drugoyi polovini HIH pochatku HH stolittya zb st Kiyiv Chernivci 1999 S 141 148 Olijnik O G Persha zhinka hudozhnicya Bukovini Avgusta Kohanovska http www archives gov ua Publicat AU AU 1 2016 09 pdf 24 sichnya 2017 u Wayback Machine Natalya Panchuk Avstrijskij uryad ta ukrayinski mitci Bukovinskij zhurnal 2002 1 2 Valeriya Vrublevska Sharitka z Rungu Biografichnij roman pro Olgu Kobilyansku K VC Akademiya 2007 Literatura Bogajchuk M A Kohanovska Avgusta Josipivna M A Bogajchuk Literatura i mistectvo Bukovini v imenah slovnik dovidnik M A Bogajchuk Chernivci 2005 S 138 Seredyuk I Hudozhnicya Avgusta Kohanovska Radyan Bukovina 1965 14 grud Pavlyuk O M Bukovina Viznachni postati 1774 1918 biogr dovid Chernivci 2000 Avgusta Kohanovska Z kolekciyi Cherniveckogo oblasnogo hudozhnogo muzeyu Chernivci Bukrek 2013 27 serpnya 2016 u Wayback Machine Mistkinya z Bukovini Do 150 richchya vid dnya narodzhennya A Kohanovskoyi 1866 1927 3 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Dati i podiyi 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine 2016 druge pivrichchya kalendar znamen dat 2 8 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2016 S 12 14 PosilannyaTetyana Dugayeva Intrigi zhittya Avgusti Kohanovskoyi Tvori bukovinki hudozhnici v katalozi Sotbis i deyaki momenti biografiyi mistkini Gazeta Versiyi 9 2010 roku Za materialami publikaciyi Sajt Tetyani Dugayevoyi 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Kultura mista Chernivci Avgusta Kohanovska 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Zaproshennya na lekciyu 12 sichnya 2012 r v muzeyiPolskoyi akademiyi nauk u Varshavi Avgusta Kohanovska zabuta polska hudozhnicya z Chernivciv 30 lipnya 2012 u Wayback Machine pol