Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Буковина значення Півде нна Букови на сучасна область Румунії Входи

Південна Буковина

Південна Буковина
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Буковина (значення).

Півде́нна Букови́на — сучасна область Румунії. Входить до складу жудеця Сучава. Історичний центр — місто Сучава.

Південна Буковина
Герб
image
image
Країна image Румунія
У межах природно-географічного об'єкта Буковина
image

Координати: 47°42′00″ пн. ш. 25°48′36″ сх. д. / 47.7000000000277779577118054° пн. ш. 25.81000000002777739° сх. д. / 47.7000000000277779577118054; 25.81000000002777739

У давні часи була заселена волохами та слов'янами. Сьогодні тут проживають переважно румуни (нащадки волохів) та українці в тому числі гуцули. Наприкінці X та в XI ст. входила до складу Київської Руси. У XII—XIII ст. входила до складу Галицько-Волинського князівства, у XIV ст. стала центром формування феодального Молдовського князівства. З початку XVI ст. знаходилась під владою Туреччини. З 1774 р. до 1918 р. — у складі Австрійської імперії.

1918 року Буковина увійшла до Румунії, де стала однією з найвідсталіших в економічному плані областей. 1941 року Південна Буковина разом із відвойованою в СРСР Північною Буковиною ввійшла в новостворене губернаторство Буковина. Зі звільненням Південної Буковини радянськими військами у 1944 р. та встановленням на її території народної влади перетворилась на індустріально-аграрний район Соціалістичної Республіки трансилія.

Адміністративно-державні утворення на теренах Південної Буковини

image Зовнішні зображення
image Південна Буковина у складі Галицько-Волинського князівства.

У добу Київської Русі

У складі Молдовського князівства

У складі Габсбурзької монархії

У складі Румунського королівства

Відомі українці, пов'язані з Південною Буковиною

image
К. Устиянович. «Козацька битва (Смерть Тимоша Хмельницького)».
image
К. Устиянович. «Гуцул».
image
К. Устиянович. «Гуцулка біля джерела».

Народилися в Південній Буковині

  • Горбач Анна-Галя (1924, Бродина, Радівецький повіт, Румунія — 2011) — український літературознавець, перекладач, видавець, громадська й політична діячка. Від 1941 року жила у Німеччині, де заснувала видавництво «Бродина» (Brodina Verlag, назване на честь рідного села, де 94,1 % населення є українцями), яке видавало і розповсюджувало твори українських письменників. Автор праць: «Ольга Кобилянська і німецька культура» (1967), «Тиміш Хмельницький в румунській історіографії та літературі» (1969), «Українські карпатські казки» (1975), «З румунських вражень: Подорожні нотатки» (1993), та інших.

Пов'язані з Південною Буковиною життям та працею

  • Яцько, пасічник, русин (XIV ст.) — літописний перший очевидець появи волохів у Південній Буковині (після приходу їх з Семигороду через Карпати), в районі Сучави. За твердженнями деяких дослідників — «князь русинів».
  • image
    Герб роду Коріятовичів.
  • image
    Сучасний герб Сучави.
  • Дмитро Вишневецький (1517—1564) — український князь, козацький ватажок, гетьман. Бувши родичем молдовських господарів, зорганізував з козаками похід до Сучави, з метою оволодіння молдовським престолом, але зазнав поразки під містом, був відданий туркам, та страчений у Стамбулі.
  • Устиянович Корнило Миколайович (1839—1903) — український художник і письменник, син Миколи Устияновича. Разом з батьком 1870 року переїжджає до Сучави, подорожує Південною Буковиною, шукаючи матеріалів для своїх етнографічних творів, живе у своїх родичів в Радівцях і Сереті, пише ікони та розмальовує місцеві церкви. Під враженням історичного факту загибелі Тимоша Хмельницького у Сучаві, 1890 року створює картину «Козацька битва (Смерть Тимоша Хмельницького)». Також автор історичних картин «Мазепа на переправі», «Мазепа під Бендерами», «Шевченко на засланні», етнографічних «Гуцул» і «Гуцулка біля джерела» та інших. В патріотичному вірші «Заклятий Іван» виступає проти румунізації Буковини.

Етнографічна карта Буковини

image
По карті видно, як зростала кількість румун на Буковині від 1775 до 1930 року.

Див. також

Примітки

  1. Святослав Семенюк. Українські історико-етнічні землі. Львів, «Апріорі», 2011.
  2. Чебан С. Н., «Досифей, митрополит Сочавский и его книжная деятельность», К., 1915, стор. 61-71. (рос.)
  3. . Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
  4. Сергей Суляк. Осколки Святой Руси. Очерки этнической истории руснаков Молдавии. Кишинёв, 2004, стор. 69-70. (рос.)
  5. Ярослав Нановський. «Корнило Устиянович». // Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.
  6. Олександр Федорук, Степан Костюк. «Устиянович як провісник Шевченкіани». // «Образотворче мистецтво» № 1, 2014 р. [ 6 грудня 2016 у Wayback Machine.]

Література

  • Компанієць I. I. Становище і боротьба трудящих мас Галичини, Буковини та Закарпаття на початку XX ст. (1900—1919 роки), К., 1960
  • Григоренко О. С. Буковина вчора і сьогодні, К., 1967.


image Це незавершена стаття з географії Румунії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bukovina znachennya Pivde nna Bukovi na suchasna oblast Rumuniyi Vhodit do skladu zhudecya Suchava Istorichnij centr misto Suchava Pivdenna Bukovina Gerb Krayina Rumuniya U mezhah prirodno geografichnogo ob yektaBukovina Koordinati 47 42 00 pn sh 25 48 36 sh d 47 7000000000277779577118054 pn sh 25 81000000002777739 sh d 47 7000000000277779577118054 25 81000000002777739 U davni chasi bula zaselena volohami ta slov yanami Sogodni tut prozhivayut perevazhno rumuni nashadki volohiv ta ukrayinci v tomu chisli guculi Naprikinci X ta v XI st vhodila do skladu Kiyivskoyi Rusi U XII XIII st vhodila do skladu Galicko Volinskogo knyazivstva u XIV st stala centrom formuvannya feodalnogo Moldovskogo knyazivstva Z pochatku XVI st znahodilas pid vladoyu Turechchini Z 1774 r do 1918 r u skladi Avstrijskoyi imperiyi 1918 roku Bukovina uvijshla do Rumuniyi de stala odniyeyu z najvidstalishih v ekonomichnomu plani oblastej 1941 roku Pivdenna Bukovina razom iz vidvojovanoyu v SRSR Pivnichnoyu Bukovinoyu vvijshla v novostvorene gubernatorstvo Bukovina Zi zvilnennyam Pivdennoyi Bukovini radyanskimi vijskami u 1944 r ta vstanovlennyam na yiyi teritoriyi narodnoyi vladi peretvorilas na industrialno agrarnij rajon Socialistichnoyi Respubliki transiliya Administrativno derzhavni utvorennya na terenah Pivdennoyi BukoviniZovnishni zobrazhennya Pivdenna Bukovina u skladi Galicko Volinskogo knyazivstva U dobu Kiyivskoyi Rusi Galicko Volinske knyazivstvo Shipinska zemlya Hmelivska volost chastkovo U skladi Moldovskogo knyazivstva chastkovo cinuti ta a takozh pivden Dovgopilskogo okolu U skladi Gabsburzkoyi monarhiyi Cherniveckij generalat Distrikt Bukovina Suchavskij distrikt Bukovinskij okrug Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Suchavskij ta Seretskij poviti do 1794 distrikti a takozh Dovgopilskij okil Gercogstvo Bukovina Guragumorskij Kimpolungskij Radiveckij Seretskij ta Suchavskij poviti U skladi Rumunskogo korolivstva Samostijni zhudeci 1919 1925 ro ro Radiveckij ta ro protyagom 1919 1925 rokiv she Guragumorskij ta Seretskij 1938 1940 roki yak zhudeci Suchavskogo cinutu 1941 1944 roki yak zhudeci Gubernatorstva BukovinaVidomi ukrayinci pov yazani z Pivdennoyu BukovinoyuK Ustiyanovich Kozacka bitva Smert Timosha Hmelnickogo K Ustiyanovich Gucul K Ustiyanovich Guculka bilya dzherela Narodilisya v Pivdennij Bukovini bl 1560 Suchava Moldovske knyazivstvo 1629 Suchava Moldovske knyazivstvo mitropolit Moldovskij kaligraf miniatyurist ta poet Zasnovnik Dragomirnskogo monastirya ta cerkovnoyi shkoli ruskoyi miniatyuri pri nomu Do tvoriv miniatyuri dragomirnskoyi shkoli nalezhit Yelisavetgradske Yevangeliye Pohovanij u Dragomirni Rayina Vishnevecka 1588 Suchavicya Moldovske knyazivstvo 1619 ukrayinska mecenatka XVII stolittya fundatorka Prilucko Gustinskogo Ladanskogo Lubensko Mgarskogo monastiriv 1603 roku u Suchavi vijshla zamizh za Mihajla Vishneveckogo ta stala zgodom matir yu Yaremi Vishneveckogo ta babceyu polskogo korolya Mihajla Vishneveckogo Petro Mogila 1597 Suchava Moldovske knyazivstvo 1647 ukrayinskij politichnij cerkovnij i osvitnij diyach Mitropolit Kiyivskij Galickij i vsiyeyi Rusi Pohodiv z vidomogo moldovskogo rodu Mogil predstavniki yakogo buli moldovskimi gospodaryami prikrashali ta zmicnyuvali svoyu stolicyu Suchavu Dosifej Dmitro Barilo 1624 Suchava Moldovske knyazivstvo 1693 mitropolit moldovskij i bukovinskij uchenij poet i perekladach Vivchav gumanitarni nauki ta movi u Lvivskij bratskij shkoli Za dopomogoyu ukrayinskih chenciv vidnoviv knigodrukuvannya v Moldovi spochatku drukuvav potribni knigi v Univskij drukarni potim zaprosiv do vidnovlennya tipografiyi u Yassah ukrayinskogo drukarya Vasilya Stavnickogo Hovayuchis vid turkiv zhiv u Striyu vid 1686 roku j do smerti ostatochno v Ukrayini pomer u Zhovkvi Dopomig polskomu korolyu Yanu Sobeskomu vryatuvati vid musulman moshi svyatogo Ivana Suchavskogo odnogo z najshanovanishih na Bukovini svyatih yaki do 1783 roku perehovuvalisya u Zhovkvi Kobilyanskij Yulian Yulianovich 1859 Gura Gumora Suchavskij povit Gercogstvo Bukovina Avstrijska imperiya 1922 ukrayinskij pedagog movoznavec leksikolog perekladach Starshij brat Olgi Kobilyanskoyi Navchavsya v Suchavskij gimnaziyi Pracyuvav u gimnaziyah u mistah Radivci ta Suchava Kobilyanska Olga Yulianivna 1863 Gura Gumora Suchavskij povit Gercogstvo Bukovina Avstrijska imperiya 1942 ukrayinska pismennicya klasik ukrayinskoyi literaturi Do 26 rokiv zhila na Pivdennij Bukovini u 1863 1868 rr v Gura Gumori 1868 1873 rr u Suchavi 1873 1889 rr v Dovgopilli Zakinchila chotiriklasnu normalnu shkolu v Dovgopilli Pid chas zhittya na Pivdennij Bukovini napisala nimeckoyu movoyu Kartinki z zhittya Bukovini a takozh tvori Gortenza abo Naris z zhittya odniyeyi divchini Volya chi dolya Vidivo Golubka i dub Vona vijshla zamizh Lyudina Priroda Zhebrachka Kobilyanskij Stepan Yulianovich 1866 Gura Gumora Suchavskij povit Gercogstvo Bukovina Avstrijska imperiya 1940 ukrayinskij zhivopisec brat Olgi Kobilyanskoyi Krayevidi Pivdennoyi Bukovini zmalyuvav na kartini Pejzazh iz Kimpolunzkih gir 1887 Varivoda Antin 1869 Seret Gercogstvo Bukovina Avstro Ugorshina 1936 komandant Legionu Ukrayinskih Sichovih Strilciv polkovnik Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Gorbach Anna Galya 1924 Brodina Radiveckij povit Rumuniya 2011 ukrayinskij literaturoznavec perekladach vidavec gromadska j politichna diyachka Vid 1941 roku zhila u Nimechchini de zasnuvala vidavnictvo Brodina Brodina Verlag nazvane na chest ridnogo sela de 94 1 naselennya ye ukrayincyami yake vidavalo i rozpovsyudzhuvalo tvori ukrayinskih pismennikiv Avtor prac Olga Kobilyanska i nimecka kultura 1967 Timish Hmelnickij v rumunskij istoriografiyi ta literaturi 1969 Ukrayinski karpatski kazki 1975 Z rumunskih vrazhen Podorozhni notatki 1993 ta inshih Hutopila Vasil Dmitrovich 1953 Izvori Suchavskij povit Rumuniya ukrayinskij zhivopisec impresionist Pov yazani z Pivdennoyu Bukovinoyu zhittyam ta praceyu Yacko pasichnik rusin XIV st litopisnij pershij ochevidec poyavi volohiv u Pivdennij Bukovini pislya prihodu yih z Semigorodu cherez Karpati v rajoni Suchavi Za tverdzhennyami deyakih doslidnikiv knyaz rusiniv Yurij Koriyatovich pom 1400 podilskij knyaz ta moldovskij gospodar Za jogo knyazyuvannya Suchava de vin sporudiv najstarishu cerkvu Sv Yuriya vpershe stala stoliceyu Moldovskogo knyazivstva a gerb rodu Koriyatovichiv i doteper ye gerbom mista Suchavi Gerb rodu Koriyatovichiv Suchasnij gerb Suchavi Dmitro Vishneveckij 1517 1564 ukrayinskij knyaz kozackij vatazhok getman Buvshi rodichem moldovskih gospodariv zorganizuvav z kozakami pohid do Suchavi z metoyu ovolodinnya moldovskim prestolom ale zaznav porazki pid mistom buv viddanij turkam ta strachenij u Stambuli Timish Hmelnickij 1632 1653 Suchava Moldovske knyazivstvo ukrayinskij vijskovij i politichnij diyach starshij sin Bogdana Hmelnickogo Buv odruzhenij z dochkoyu moldovskogo gospodarya Vasilya Lupula Rozandoyu U serpni 1653 roku kozacki vijska na choli z Timoshem Hmelnickim uvijshli do Suchavi dlya dopomogi moldovskomu gospodaryu u borotbi z volosko polsko transilvanskoyu koaliciyeyu 12 veresnya 1653 r Timish Hmelnickij otrimav garmatne poranennya vid yakogo pomer cherez tri dni Payisij Velichkovskij 1722 1794 pravoslavnij starec asket svyatij onuk Ivana Velichkovskogo U 1763 1775 rr buv nastoyatelem Dragomirnskogo monastirya cej period vvazhayut odnim z najkrashih dlya Dragomirni Pislya likvidaciyi bagatoh monastiriv na teritoriyi Getmanskoyi Ukrayini Dragomirnskij monastir vvazhavsya neformalnim duhovnim centrom Zaporozkoyi Sichi Kozacka starshina nadavala monastiryu stalu finansovu dopomogu Ustiyanovich Mikola Leontijovich 1811 1885 Suchava Gercogstvo Bukovina Avstro Ugorshina ukrayinskij pismennik i gromadskij diyach solovejko Rusi za slovami Ivana Franka Avtor virshiv Verhovino svitku ti nash ta Gej brattya oprishki sho stali narodnimi pisnyami Z 1870 roku do smerti zhiv u Suchavi de buv parohom Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Ustiyanovich Kornilo Mikolajovich 1839 1903 ukrayinskij hudozhnik i pismennik sin Mikoli Ustiyanovicha Razom z batkom 1870 roku pereyizhdzhaye do Suchavi podorozhuye Pivdennoyu Bukovinoyu shukayuchi materialiv dlya svoyih etnografichnih tvoriv zhive u svoyih rodichiv v Radivcyah i Sereti pishe ikoni ta rozmalovuye miscevi cerkvi Pid vrazhennyam istorichnogo faktu zagibeli Timosha Hmelnickogo u Suchavi 1890 roku stvoryuye kartinu Kozacka bitva Smert Timosha Hmelnickogo Takozh avtor istorichnih kartin Mazepa na perepravi Mazepa pid Benderami Shevchenko na zaslanni etnografichnih Gucul i Guculka bilya dzherela ta inshih V patriotichnomu virshi Zaklyatij Ivan vistupaye proti rumunizaciyi Bukovini Etnografichna karta BukoviniPo karti vidno yak zrostala kilkist rumun na Bukovini vid 1775 do 1930 roku Div takozhSuchava cinut Dovgopilskij okilPrimitkiSvyatoslav Semenyuk Ukrayinski istoriko etnichni zemli Lviv Apriori 2011 Cheban S N Dosifej mitropolit Sochavskij i ego knizhnaya deyatelnost K 1915 stor 61 71 ros Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Procitovano 19 sichnya 2016 Sergej Sulyak Oskolki Svyatoj Rusi Ocherki etnicheskoj istorii rusnakov Moldavii Kishinyov 2004 stor 69 70 ros Yaroslav Nanovskij Kornilo Ustiyanovich Nacionalnij muzej u Lvovi imeni Andreya Sheptickogo Oleksandr Fedoruk Stepan Kostyuk Ustiyanovich yak provisnik Shevchenkiani Obrazotvorche mistectvo 1 2014 r 6 grudnya 2016 u Wayback Machine LiteraturaKompaniyec I I Stanovishe i borotba trudyashih mas Galichini Bukovini ta Zakarpattya na pochatku XX st 1900 1919 roki K 1960 Grigorenko O S Bukovina vchora i sogodni K 1967 Ce nezavershena stattya z geografiyi Rumuniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ