Моги ли рум Movilă Movilești пол Mohyła молдавський волоський шляхетний рід Походить від бояр Молдавського князівства За

Моги́ли (рум. Movilă, Movilești; пол. Mohyła) — молдавський (волоський) шляхетний рід. Походить від бояр Молдавського князівства. За легендою, протопласт роду Пуріче в час битви врятував життя молдавського господаря Штефана III, подавши йому свіжого коня. В подяку господар надав йому маєтності, а прізвисько Пуріче (рум. Purice «блоха») замінив на Могила (рум. Movilă «пагорб»). Вперше згадується у першоджерелах під 1499 роком. Найвідоміший в Україні представник роду — Петро Могила, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі.

Представники

— великий , потім член княжої ради при Штефані ІІІ Великому.
- — управляв молдовським воєводством за господаря Александра. Мав трьох синів: Єремію, Георгія та Симеона. Дід Петра Могили.
  - Симеон (?—1607) — модавський господар (1606—07). Одружений з угорською княжною Маргарет (мати Петра Могили). Мав 6 синів.
    - Петро (21 грудня 1596 — 1 січня 1647) — молдовський боярин, політичний, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1627 року, Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі з 1633 року, екзарх Константинопольського патріарха. Канонізований Церквою 1996 року.
    - Михаїл (?—1608) — господар Молдови (вересень 1607, листопад-грудень 1607)
    - Гавриїл — господар Валахії (1616, 1618—1620)
    - Павло
    - Іван
    - Мойсей (1595—1661) — господар Молдови (29 квітня 1630 — 5 грудня 1631, 25 червня 1633 — квітень 1634)
  - — митрополит молдовський (1587—1589
    - Єлизавета Барновська-Могила — була одружена з молдавським дворянином Дмитром Барновським; записала в 1613 році фундуш для Задарівського монастиря.
      - Мирон Барновський-Могила (? — 2 липня 1633) — господар Молдови у 1626—1629, 1633 роках.
  - Єремія (бл. 1555—1606)— молдавський господар (1595—1606); побудував Львівську Братську церкву Успіння Пресвятої Богородиці, заснував Могилів-Подільський.
    - Костянтин Могила (? — 1612) — господар Молдови в 1606, 1607—1611 рр.
    - Раїна (Регіна) — дружина Михайла Вишневецького, фундаторка монастирів.
      - Ярема Вишневецький — український і польський державний діяч, воєвода руський.
    - Анна — була у шлюбі 4 рази, востаннє — за краківським воєводою Станіславом «Реверою» Потоцьким
    - Марія Амалія — дружина брацлавського воєводи Стефана Потоцького, сандомирського воєводи, маршалка коронного трибуналу Миколая Фірлея.
    - Катерина — дружина князя Самійла Корецького.
    - Олександр (1601—1620) — господар Молдови (1615—1616)
    - Богдан
    - Самфира (?—1596)
    - Петро
    - Олександра (?—1597)
    - Станіслава (Стана) (?—1597)

Єремія Могила
Марія Амалія Могилянка
Раїна Могилянка

Примітки

Стоцький Я. Г. Задарівський монастир св. Параскеви // Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — іл. — С. 63. — .

Джерела

Czamańska I. Mohyłowie // Słownik dynastii Europy, red. J. Dobosz, M. Seweryński. — Poznań, 1999. — S. 270—272. (пол.)
Demel J. Historia Rumunii. — Wrocław, 1970. (пол.)
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. — S. 288—290. (пол.)
Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 564—574. (пол.)
Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — . (пол.)
Киевская старина", 1887. — кн. 11. (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Могили

Родовід династії Могил [ 16 липня 2016 у Wayback Machine.]
Mushati family [ 23 лютого 2015 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)

[1] Стоцький Я. Г. Задарівський монастир св. Параскеви // Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — іл. — С. 63. — .