Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Марія Амалія Могилянка | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Maria Amalia Movilă |
| Прізвисько | Добра Домна |
| Псевдо | Maria Amalia Mohylanka, Maria Movilă |
| Народилася | 1570/1591 |
| Померла | 10.12.1638; 1642; 1643 або після Варшава |
| Підданство | Річ Посполита |
| Національність | молдованка |
| Місце проживання | Золотий Потік, |
| Діяльність | меценатка |
| Відома завдяки | фундаторка храмів, монастирів |
| Посада | d |
| Конфесія | православна |
| Рід | Могили |
| Батько | Єремія Могила |
| Мати | Єлизавета Могила (Чомортань-Лозинська) |
| Родичі | Потоцькі, Януш Радзивілл (1612—1655) (зять) |
| Брати, сестри | Костянтин Могила, Олександр Могила, Анна Могила і Вишневецька Раїна |
| У шлюбі з | Стефан Потоцький, Миколай Фірлей |
| Діти | d, Петро Потоцький (староста снятинський), Ян Потоцький, Павел Потоцький і Катажина Потоцька[d] |
 | |
| |
Марі́я Ама́лія Могиля́нка, іноді Марія Могилівна (пол. Maria Amalia Mohylanka, рум. Maria Movilă, 1570/1591 — 10 грудня 1638/1642/ після 1642/1643 або після, Варшава) — польська меценатка, фундаторка храмів та монастирів. Представниця молдовського роду Могил.
Біографія
Донька господаря Молдови (який також отримав шляхетство Речі Посполитої) Єремії Могили та його дружини Єлизевети з Чомортань-Лозинських. Сестра Раїни Могилянки та Анни, двоюрідна сестра митрополита київського Петра Могили.
Інших відомостей про дитинство, юність немає.
Скарб Потоцьких-Могил
Після смерті батька 1606 р. мати Єлизавета всіма силами намагалася зберегти престол Молдови за своїми синами, братами Марії. Для надання військової підтримки залучила трьох своїх зятів — Стефана Потоцького, князів Михайла Вишневецького і Самійла Корецького. Перед молдовським походом 1612 р. війська під командуванням чоловіка Стефана Потоцького (в поході зазнав поразки, потрапив у полон) через загрозу ймовірного нападу татар чи інших ворогів на недобудований замок у Золотому Потоці перевезла родинну скарбницю з більш як 70 тисячами золотих, дорогоцінностями (разом зі скарбом лоґофетової Олени Мавроїни (десь з 1615 року дружини галицького підчашого Єжи Дидинського) — вартістю близько 1 мільйона злотих) із замку у Золотому Потоці до замку в Підгайцях, що належав чоловіку племінниці Анни — колись галицькому каштеляну, у той час руському воєводі Станіславові Ґольському (пом. 1612), який виступав гарантом повернення скарбу.
Після смерті С. Ґольського, другого шлюбу Анни Потоцької новим власником замку став Ян Ґольський (пом. 1613) — рідний брат С. Ґольського, який відмовився віддавати скарб, як і його дружина (невдовзі вдова) Зофія Ґольська із Замехова (Стадницька, пізніше Лянцкоронська, Тишкевич). Це призвело до судових процесів (тривали майже 30 років, отримали в тодішній Речі Посполитій значний резонанс). Зокрема, Марія в червні 1613 року засвідчила в гродському суді Галича, що відвезла до «склепів» Підгаєцького замку своє майно та замкнула їх на колодки, які застала розбитими.
Після повернення з полону 1618 р. С. Потоцький узяв в облягу Підгайці. Для погашення вартості пропалого скарбу від З. Ґольської до Потоцьких перейшли міста Бучач, Чортків, Вербів, 23 села «бучацького ключа», срібла, клейнодів на 20 тисяч злотих.
Одруження короля Владислава IV Вази
Разом з сестрою Анною їздила до Відня зустрічати, супроводжувати в дорозі до Польщі Цецилію Ренату — доньку імператора Священної Римської імперії Фердинанда II, заручену з королем Польщі Владиславом IV Вазою.
Фундації
Разом з чоловіком надавала кошти:
- на розбудову міста Золотому Потоці, зведення Золотопотіцького замку;
- для перебудови на магнатські резиденції замків у Бучачі, Чорткові, де брала участь у розбудові міст;
- надавала щедрі фундації Скиту Манявському, Жизномирському монастирю неподалік Бучача;
- разом з чоловіком була фундаторкою будівництва церкви Святого Миколая у Бучачі, якій вона надала ікону Богородиці, що (малоймовірно) перебуває там донині;
- на будівництво церкви Пресвятої Трійці (не збереглась, розібрана близько 1808 р. дідичем Медведівців Станіславом Пєньчиковським) та монастиря василіян (православних), передмістя Бучача Нагірянка; 1612 р.;
- у Кам'янці на Поділлі передала свій будинок ченцям домініканцям для облаштування ними кляштору;
- у надвечір'я святого Валентина 1643 року у львівському замку зробила фундуш розміром 2000 злотих під 8 % річних для фарного костелу в Бучачі (настоятель храму — ксьондз Броновський).
Шлюби, діти
У шлюбі зі Стефаном Потоцьким (1606 р.) народила 7 дітей:
- Катерина (бл. 1616 — 1642) — дружина (з 1638 р.) Януша Радзивілла, відома вродою;
- Анна (пом. 1695) — після 1640 була тричі одружена: з брацлавським воєводою Домініком Александером Казановським, литовським підскарбієм , київським воєводою Міхалом Єжи Станіславським;
- Петро (до 1629 — 1648) — староста снятинський;
- Павел (пом. 1674/1675) — каштелян кам'янецький, історик;
- Ян (між 1616 і 1618 — IV/V 1675/1676) — воєвода брацлавський;
- (1618 — ?) — черниця;
- Домінік.
Після смерті С. Потоцького вступила в шлюб з маршалком Миколаєм Фірлеєм (1588—1635). Владислав Лозинський вказував, що вона одружилась і втретє — з князем Костянтином Вишневецьким.
Примітки
- Боднарук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 69.
- Причинки до історії Бучацьких шкіл, ЗЧСВВ. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 756.
- Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 15.
- Firlejowie (02) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Potoccy (01) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 89.
- дружини Станіслава «Ревери» Потоцького
- Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 31. (пол.)
- Łoziński W. Prawem i lewem… — T. 2. — S. 86.
- Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Podhajcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Antykwa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 158. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I.). — . (пол.)
- Łoziński W. Prawem i lewem… — T. 2. — S. 72.
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — Lwów, 1740. — Т. III. — S. 289—290. (пол.)
- Високому або Низькому
- Wasiliewski T. Radziwiłł Janusz h. Trąby (1612—1655) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 208—215. (пол.)
- Lepszy K. Firlej Mikołaj (1588—1636) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VII/1, zeszyt 31. — S. 15. (пол.)
- відомості про дітей відсутні
- Łoziński W. Prawem i lewem… — T. 2. — S. 96—97.
Джерела
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
- Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — Zeszyt 3. — 208 s., 118 il. — S. 15. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C). — . (пол.)
- Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. (пол.)
- Łoziński W. Życie polskie w dawnych wiekach (1907). — Lwów : Altenberg — Gubrynowicz & syn, 1921 (IV edycja). — S. 131. (пол.) ?
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów, 1740. — Т. 3. — 938 s. (пол.)
- Ostrowski Jan K. Kresy bliskie i dalekie. Universitas. — Kraków, 1998. (пол.)
- Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — . (пол.)
- Статі В. Історія Молдови. — Кишинів : Tipografia Centrală, 2002. — .
Посилання
- Родовід Марії Амалії Могилянки [ 14 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Mushati family [ 23 лютого 2015 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)
- Скарб Підгаєцького замку [ 4 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Podhajce [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Maria Firlej [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.), (пол.)
- (пол.)
- Wojewodzina Golska [ 23 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
2 80pks 3 gerb Mogila Mariya Amaliya MogilyankaIm ya pri narodzhenniMaria Amalia MovilăPrizviskoDobra DomnaPsevdoMaria Amalia Mohylanka Maria MovilăNarodilasya1570 1591Pomerla10 12 1638 1642 1643 abo pislya VarshavaPiddanstvoRich PospolitaNacionalnistmoldovankaMisce prozhivannyaZolotij Potik DiyalnistmecenatkaVidoma zavdyakifundatorka hramiv monastirivPosadadKonfesiyapravoslavnaRidMogiliBatkoYeremiya MogilaMatiYelizaveta Mogila Chomortan Lozinska RodichiPotocki Yanush Radzivill 1612 1655 zyat Brati sestriKostyantin Mogila Oleksandr Mogila Anna Mogila i Vishnevecka RayinaU shlyubi zStefan Potockij Mikolaj FirlejDitid Petro Potockij starosta snyatinskij Yan Potockij Pavel Potockij i Katazhina Potocka d Gerb Mediafajli u Vikishovishi Mari ya Ama liya Mogilya nka inodi Mariya Mogilivna pol Maria Amalia Mohylanka rum Maria Movilă 1570 1591 10 grudnya 1638 1642 pislya 1642 1643 abo pislya Varshava polska mecenatka fundatorka hramiv ta monastiriv Predstavnicya moldovskogo rodu Mogil BiografiyaDonka gospodarya Moldovi yakij takozh otrimav shlyahetstvo Rechi Pospolitoyi Yeremiyi Mogili ta jogo druzhini Yelizeveti z Chomortan Lozinskih Sestra Rayini Mogilyanki ta Anni dvoyuridna sestra mitropolita kiyivskogo Petra Mogili Inshih vidomostej pro ditinstvo yunist nemaye Skarb Potockih Mogil Pislya smerti batka 1606 r mati Yelizaveta vsima silami namagalasya zberegti prestol Moldovi za svoyimi sinami bratami Mariyi Dlya nadannya vijskovoyi pidtrimki zaluchila troh svoyih zyativ Stefana Potockogo knyaziv Mihajla Vishneveckogo i Samijla Koreckogo Pered moldovskim pohodom 1612 r vijska pid komanduvannyam cholovika Stefana Potockogo v pohodi zaznav porazki potrapiv u polon cherez zagrozu jmovirnogo napadu tatar chi inshih vorogiv na nedobudovanij zamok u Zolotomu Potoci perevezla rodinnu skarbnicyu z bilsh yak 70 tisyachami zolotih dorogocinnostyami razom zi skarbom logofetovoyi Oleni Mavroyini des z 1615 roku druzhini galickogo pidchashogo Yezhi Didinskogo vartistyu blizko 1 miljona zlotih iz zamku u Zolotomu Potoci do zamku v Pidgajcyah sho nalezhav choloviku pleminnici Anni kolis galickomu kashtelyanu u toj chas ruskomu voyevodi Stanislavovi Golskomu pom 1612 yakij vistupav garantom povernennya skarbu Pislya smerti S Golskogo drugogo shlyubu Anni Potockoyi novim vlasnikom zamku stav Yan Golskij pom 1613 ridnij brat S Golskogo yakij vidmovivsya viddavati skarb yak i jogo druzhina nevdovzi vdova Zofiya Golska iz Zamehova Stadnicka piznishe Lyanckoronska Tishkevich Ce prizvelo do sudovih procesiv trivali majzhe 30 rokiv otrimali v todishnij Rechi Pospolitij znachnij rezonans Zokrema Mariya v chervni 1613 roku zasvidchila v grodskomu sudi Galicha sho vidvezla do sklepiv Pidgayeckogo zamku svoye majno ta zamknula yih na kolodki yaki zastala rozbitimi Pislya povernennya z polonu 1618 r S Potockij uzyav v oblyagu Pidgajci Dlya pogashennya vartosti propalogo skarbu vid Z Golskoyi do Potockih perejshli mista Buchach Chortkiv Verbiv 23 sela buchackogo klyucha sribla klejnodiv na 20 tisyach zlotih Odruzhennya korolya Vladislava IV Vazi Razom z sestroyu Annoyu yizdila do Vidnya zustrichati suprovodzhuvati v dorozi do Polshi Ceciliyu Renatu donku imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ferdinanda II zaruchenu z korolem Polshi Vladislavom IV Vazoyu Fundaciyi Razom z cholovikom nadavala koshti na rozbudovu mista Zolotomu Potoci zvedennya Zolotopotickogo zamku dlya perebudovi na magnatski rezidenciyi zamkiv u Buchachi Chortkovi de brala uchast u rozbudovi mist nadavala shedri fundaciyi Skitu Manyavskomu Zhiznomirskomu monastiryu nepodalik Buchacha razom z cholovikom bula fundatorkoyu budivnictva cerkvi Svyatogo Mikolaya u Buchachi yakij vona nadala ikonu Bogorodici sho malojmovirno perebuvaye tam donini na budivnictvo cerkvi Presvyatoyi Trijci ne zbereglas rozibrana blizko 1808 r didichem Medvedivciv Stanislavom Pyenchikovskim ta monastirya vasiliyan pravoslavnih peredmistya Buchacha Nagiryanka 1612 r u Kam yanci na Podilli peredala svij budinok chencyam dominikancyam dlya oblashtuvannya nimi klyashtoru u nadvechir ya svyatogo Valentina 1643 roku u lvivskomu zamku zrobila fundush rozmirom 2000 zlotih pid 8 richnih dlya farnogo kostelu v Buchachi nastoyatel hramu ksondz Bronovskij Shlyubi diti Mariya Mogilivna Donka Katerina Radzivil U shlyubi zi Stefanom Potockim 1606 r narodila 7 ditej Katerina bl 1616 1642 druzhina z 1638 r Yanusha Radzivilla vidoma vrodoyu Anna pom 1695 pislya 1640 bula trichi odruzhena z braclavskim voyevodoyu Dominikom Aleksanderom Kazanovskim litovskim pidskarbiyem kiyivskim voyevodoyu Mihalom Yezhi Stanislavskim Petro do 1629 1648 starosta snyatinskij Pavel pom 1674 1675 kashtelyan kam yaneckij istorik Yan mizh 1616 i 1618 IV V 1675 1676 voyevoda braclavskij 1618 chernicya Dominik Pislya smerti S Potockogo vstupila v shlyub z marshalkom Mikolayem Firleyem 1588 1635 Vladislav Lozinskij vkazuvav sho vona odruzhilas i vtretye z knyazem Kostyantinom Vishneveckim PrimitkiBodnaruk I Buchach sto rokiv tomu Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 69 Prichinki do istoriyi Buchackih shkil ZChSVV T IV Vip 3 4 S 756 Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu S 15 Firlejowie 02 4 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Potoccy 01 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Baracz S Pamiatki buczackie S 89 druzhini Stanislava Reveri Potockogo Skrzypecki T H Potok Zloty S 31 pol Lozinski W Prawem i lewem T 2 S 86 Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Sw Trojcy w Podhajcach Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Praca zbiorowa Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury Antykwa 1996 T 4 402 il S 158 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 85739 34 3 pol Lozinski W Prawem i lewem T 2 S 72 Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci Lwow 1740 T III S 289 290 pol Visokomu abo Nizkomu Wasiliewski T Radziwill Janusz h Traby 1612 1655 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1987 T XXX 2 zeszyt 125 S 208 215 pol Lepszy K Firlej Mikolaj 1588 1636 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci 1948 T VII 1 zeszyt 31 S 15 pol vidomosti pro ditej vidsutni Lozinski W Prawem i lewem T 2 S 96 97 DzherelaBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Baracz S Pamiatki buczackie Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1882 168 s pol Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu Warszawa drukarnia Franczak Bydgoszcz 2009 Zeszyt 3 208 s 118 il S 15 Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju Seria C ISBN 978 83 60976 45 6 pol Lozinski W Prawem i lewem Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej polowie XVII wieku Lwow nakladem ksiegarni H Altenberga 1904 T 2 pol Lozinski W Zycie polskie w dawnych wiekach 1907 Lwow Altenberg Gubrynowicz amp syn 1921 IV edycja S 131 pol Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci starozytnymi wszystkich katedr prowincji i rycerstwa klejnotami Lwow 1740 T 3 938 s pol Ostrowski Jan K Kresy bliskie i dalekie Universitas Krakow 1998 pol Skrzypecki T H Potok Zloty na tle historii polskich kresow poludniowo wschodnich Opole Solpress 2010 256 s ISBN 978 83 927244 4 5 pol Stati V Istoriya Moldovi Kishiniv Tipografia Centrală 2002 ISBN 9975 9504 1 8 PosilannyaRodovid Mariyi Amaliyi Mogilyanki 14 travnya 2018 u Wayback Machine Mushati family 23 lyutogo 2015 u Wayback Machine pol angl Skarb Pidgayeckogo zamku 4 sichnya 2017 u Wayback Machine Podhajce 4 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Maria Firlej 3 grudnya 2013 u Wayback Machine angl pol pol Wojewodzina Golska 23 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi