Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Довгопільський окіл (рум. Ocolul liber Câmpulung) — адміністративна одиниця (XIV-XVIII) Молдовського князівства.
| Довгопільський окіл Ocolul liber Câmpulung | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Довгопілля | ||||
| Мови | руська, волоська, польська | ||||
| Релігії | Православ'я | ||||
| Форма правління | Монархія | ||||
| Господар | |||||
| - (1457-1504) | Стефан Великий | ||||
| - (1769-1774) | Російська військова адміністрація | ||||
| Історія | |||||
| - входження до складу Молдовського князівства | 1367 | ||||
| - анексія Габсбурзькою монархією | 1774 | ||||
Інші назви: Довгопільський вільний окіл, Русько-Кимполунгський окіл, Русько-Кимполунгська округа.
Етимологія
Термін «окіл» слов'янського походження. Означає — округа. У слов'яно-молдовських документах — «вільна волость».
Географічне положення
Довгопільський окіл знаходився у північно-західній частині Молдовського князівства у межах східних Карпатах, на півдні історико-етнографічної землі гуцульщини. Окіл простягався з півночі (витоки річки Черемош) на південь (від витоків Молдови та Бистриці до приблизно її середньої течії).
На заході Довгопільський окіл через Карпати межував з Семигородом. На північному заході з Покуттям. На сході з Чернівецькою та землями. На півдні з .
Історичні передумови
В кінці ХІІ ст. на півдні Галицько-Волинської держави почало формуватись територіальне утворення — Шипинська земля. Після монголо-татарської навали на Русь зв'язки з галицько-волинськими землями ослабли, й Шипинська земля фактично стала самостійним утворенням під зверхністю Золотої Орди. Із занепадом останньої, на південних околицях зародилося нове державне утворення — Молдовське воєводство. Шипинська земля стала причиною запеклих суперечок і конфліктів Польського королівства, Угорського королівства та молодої Молдовської держави.
З огляду на обіцяну автономію та державний статус православної віри у Молдові, Шипинська земля в 1367 році фактично увійшла до складу Молдовської держави.
Організація околу
Територіально Довгопільський окіл входив до складу Чернівецької землі. Водночас, адміністративно чернівецькому старості не підкорявся, і мав власне самоврядування. Навіть молдавський Господар не особливо втручався в управління цієї гірської території. Все обмежувалось сплатою визначених розмірів данини.
Адміністративним центром околу було на той час селище Кимпулунг.
На чолі околу був Довгопільський староста.
Всі населені пункти мали своїх старостів. Існували «ради старших і добрих людей». Багато питань вирішувалось за руською традицією на вічах.
Населення
Населення краю складалось з русинів-гуцулів та волохів. Близько десяти відсотків припадало на поляків.
На території околу практично не було бояр. Всі селяни були вільними.
Характерні риси молдавського періоду
На відміну від Чернівецької та Хотинської земель Довгопільський окіл (колишня Хмелівська волость) зберіг автономний статус і після реформи 1457-го року.
Через географічні особливості й важкодоступність, цей регіон оминули значні потрясіння, які були характерні для Чернівецької та Хотинської земель.
Водночас і загальний розвиток цієї території потребував покращення.
Якщо та сама Чернівецька земля на момент приєднання до Габсбурзької монархії перебувала в важкому стані, то Довгопільський окіл був хоч і вільним, проте майже «диким» краєм.
1774-го року Довгопільський окіл разом з Чернівецькою та Сучавською землями був анексований Габсбургами.
Протягом свого перебування у складі Молдовського князівства цей гірський край досить часто ставав прихистком і для опришків і для гайдуків. Залишався він непокірним та найбільш волелюбним і в «австрійські часи».
Див. також
Джерела
- Кантемир Д. Описание Молдавии. Кишинев. 1973.
- Буковина: історичний нарис/Під ред. С. С. Костишина. — Чернівці: Зелена Буковина, 1998. — 416 с.
- Географія Чернівецької області: навчальний посібник/Під ред. Жупанського Я. І. — Чернівці: ЧОД, 1993.
- Населення Буковини (з книги «Буковина. Загальне краєзнавство», впорядкованої колишнім крайовим жандармським командуванням № 13 ц.к. жандармерії з нагоди 50-річного юбилею правління імператора Франца-Йосифа І (Чернівці, 1899). Німецькою та українською мовами. — Чернівці: Зеленая Буковина, 2000. — 160 с.
- Регіональні особливості етнодемографічної та конфесійної ситуації на Буковині в середині XIV — на початку ХХІ ст. // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. — Чернівці: Прут, 2004. — Т.1. — С.124-139.
- Соціорелігійні аспекти повсякденного життя православного населення Північної частини Молдавського воєводства та австрійської Буковини друга половина XIV — початок ХХ ст.) / Чучко М. К. — Чернівці: ЧНУ, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovgopilskij okil rum Ocolul liber Campulung administrativna odinicya XIV XVIII Moldovskogo knyazivstva Dovgopilskij okil Ocolul liber Campulung 1367 1774 Prapor Gerb Dovgopilskij okil istorichni kordoni na kartiDovgopilskij okil v mezhah Moldovskogo knyazivstva Stolicya Dovgopillya Movi ruska voloska polska Religiyi Pravoslav ya Forma pravlinnya Monarhiya Gospodar 1457 1504 Stefan Velikij 1769 1774 Rosijska vijskova administraciya Istoriya vhodzhennya do skladu Moldovskogo knyazivstva 1367 aneksiya Gabsburzkoyu monarhiyeyu 1774 Inshi nazvi Dovgopilskij vilnij okil Rusko Kimpolungskij okil Rusko Kimpolungska okruga EtimologiyaTermin okil slov yanskogo pohodzhennya Oznachaye okruga U slov yano moldovskih dokumentah vilna volost Geografichne polozhennyaDovgopilskij okil znahodivsya u pivnichno zahidnij chastini Moldovskogo knyazivstva u mezhah shidnih Karpatah na pivdni istoriko etnografichnoyi zemli guculshini Okil prostyagavsya z pivnochi vitoki richki Cheremosh na pivden vid vitokiv Moldovi ta Bistrici do priblizno yiyi serednoyi techiyi Na zahodi Dovgopilskij okil cherez Karpati mezhuvav z Semigorodom Na pivnichnomu zahodi z Pokuttyam Na shodi z Cherniveckoyu ta zemlyami Na pivdni z Istorichni peredumoviV kinci HII st na pivdni Galicko Volinskoyi derzhavi pochalo formuvatis teritorialne utvorennya Shipinska zemlya Pislya mongolo tatarskoyi navali na Rus zv yazki z galicko volinskimi zemlyami oslabli j Shipinska zemlya faktichno stala samostijnim utvorennyam pid zverhnistyu Zolotoyi Ordi Iz zanepadom ostannoyi na pivdennih okolicyah zarodilosya nove derzhavne utvorennya Moldovske voyevodstvo Shipinska zemlya stala prichinoyu zapeklih superechok i konfliktiv Polskogo korolivstva Ugorskogo korolivstva ta molodoyi Moldovskoyi derzhavi Z oglyadu na obicyanu avtonomiyu ta derzhavnij status pravoslavnoyi viri u Moldovi Shipinska zemlya v 1367 roci faktichno uvijshla do skladu Moldovskoyi derzhavi Organizaciya okoluTeritorialno Dovgopilskij okil vhodiv do skladu Cherniveckoyi zemli Vodnochas administrativno cherniveckomu starosti ne pidkoryavsya i mav vlasne samovryaduvannya Navit moldavskij Gospodar ne osoblivo vtruchavsya v upravlinnya ciyeyi girskoyi teritoriyi Vse obmezhuvalos splatoyu viznachenih rozmiriv danini Administrativnim centrom okolu bulo na toj chas selishe Kimpulung Na choli okolu buv Dovgopilskij starosta Vsi naseleni punkti mali svoyih starostiv Isnuvali radi starshih i dobrih lyudej Bagato pitan virishuvalos za ruskoyu tradiciyeyu na vichah NaselennyaNaselennya krayu skladalos z rusiniv guculiv ta volohiv Blizko desyati vidsotkiv pripadalo na polyakiv Na teritoriyi okolu praktichno ne bulo boyar Vsi selyani buli vilnimi Harakterni risi moldavskogo perioduNa vidminu vid Cherniveckoyi ta Hotinskoyi zemel Dovgopilskij okil kolishnya Hmelivska volost zberig avtonomnij status i pislya reformi 1457 go roku Cherez geografichni osoblivosti j vazhkodostupnist cej region ominuli znachni potryasinnya yaki buli harakterni dlya Cherniveckoyi ta Hotinskoyi zemel Vodnochas i zagalnij rozvitok ciyeyi teritoriyi potrebuvav pokrashennya Yaksho ta sama Chernivecka zemlya na moment priyednannya do Gabsburzkoyi monarhiyi perebuvala v vazhkomu stani to Dovgopilskij okil buv hoch i vilnim prote majzhe dikim krayem 1774 go roku Dovgopilskij okil razom z Cherniveckoyu ta Suchavskoyu zemlyami buv aneksovanij Gabsburgami Protyagom svogo perebuvannya u skladi Moldovskogo knyazivstva cej girskij kraj dosit chasto stavav prihistkom i dlya oprishkiv i dlya gajdukiv Zalishavsya vin nepokirnim ta najbilsh volelyubnim i v avstrijski chasi Div takozhShipinska zemlya Cherniveckij cinut Hotinskij cinut Cherniveckij generalat Bukovina Istoriya BukoviniDzherelaKantemir D Opisanie Moldavii Kishinev 1973 Bukovina istorichnij naris Pid red S S Kostishina Chernivci Zelena Bukovina 1998 416 s Geografiya Cherniveckoyi oblasti navchalnij posibnik Pid red Zhupanskogo Ya I Chernivci ChOD 1993 Naselennya Bukovini z knigi Bukovina Zagalne krayeznavstvo vporyadkovanoyi kolishnim krajovim zhandarmskim komanduvannyam 13 c k zhandarmeriyi z nagodi 50 richnogo yubileyu pravlinnya imperatora Franca Josifa I Chernivci 1899 Nimeckoyu ta ukrayinskoyu movami Chernivci Zelenaya Bukovina 2000 160 s Regionalni osoblivosti etnodemografichnoyi ta konfesijnoyi situaciyi na Bukovini v seredini XIV na pochatku HHI st Pitannya starodavnoyi ta serednovichnoyi istoriyi arheologiyi j etnologiyi Chernivci Prut 2004 T 1 S 124 139 Socioreligijni aspekti povsyakdennogo zhittya pravoslavnogo naselennya Pivnichnoyi chastini Moldavskogo voyevodstva ta avstrijskoyi Bukovini druga polovina XIV pochatok HH st Chuchko M K Chernivci ChNU 2008