Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Навчання дівчат і жінок в Україні від підготовчної школи до академії містить проблеми гендерної рівності в доступі, якості, розподілом за сферами та академічному просуванні. Історичною для України є проблема релігійного спрямування жінок.
Освіта жінок сприяє подоланню бідності та досягнення благополуччя, адже освічені жінки, згідно з дослідженнями, набагато рідше вступають у ранні та примусові шлюби, помирають при пологах, хворіють інфекційно, натомість мають набагато більше можливостей для повноцінного життя.
Середньовіччя та ранній модерн
Жіноча освіта на українських землях набувала різних історичних форм починаючи від середньовіччя.
Протягом Середньовіччя та раннього модерну переважала навчання жінок. Здавна існували також монастирські жіночі школи. 1086, за літописом, Анна (Янка) Всеволодівна заснувала при Янчиному монастирі школу дівчат. Вчили читанню та письму, Закону Божому, рукоділлю, церковному співу. У середині 17 ст. Павло Алеппський, подорожуючи Україною, засвідчив високий рівень освіти жіноцтва. Зміст і якість освіти залежали від статків та бажання батьків. Можливість навчання дівчат із учителями, які приходили додому до учениць, зберігалася до 1917 року.
Початок громадської освіти жінок у Російській імперії пов'язують із правлінням Катерини II, коли 1764 організовано Виховне товариство шляхетних дівчат () — перший державний жіночий середній навчальний заклад.
В Україні інститути шляхетних дівчат з'явилися на початку 19 ст. з ініціативи та коштом місцевого дворянства: у Харкові (1812), Полтаві (1818), Одесі (1829), Керчі (1836), Києві (1838). Їх метою була підготовка «гарних дружин і корисних матерів родин». Це були закриті навчальні заклади, розраховані на доньок дворян, офіцерів та купців 1-ї і 2-ї гільдій. Оплата навчання в інститутах була доволі високою — від 650 рублів на рік у Харківському до 1000 руб. на рік в Одеському. Приймали учениць у віці 8—12 років; повний курс був 6-річний із поділом на 3 класи. Основна увага приділялася гуманітарному й естетичному (музика, танці) напрямам освіти, домоводству та рукоділлям. Існував педагогічний клас (клас пепіньєрок), що давав диплом домашньої вчительки. У 1850-х рр. внутрішнє життя інститутів було реформоване в напрямі уніфікації. На вимогу громадськості окремі з них (Керченський) стали напіввідкритими.
Поряд із державними дівочими навчальними закладами в кінці 18 ст. діяли приватні жіночі пансіони — закриті навчальні заклади. Засновниками їх були іноземці, переважно французи. Перші 2 приватні пансіони на українських землях у межах Російської імперії відкриті 1779 в Кременчуці. На початку 19 ст. їх було в містах Волинської губернії — 7, Київської губернії — 3, Подільської губернії — 1. На 1834 в підросійській Україні було 29 пансіонів з 1004 вихованками. Навчальна програма наближалася до державних закладів. Термін навчання становив 4—5 років; оплата — від 100 до 300 руб. на рік.
Початкова освіта
1786 указом про організацію народних училищ (малі та головні) впроваджувалася початкова освіта для дівчаток. Статути 1804 і 1828 визнають такими парафіяльні училища. На середину 19 ст. парафіяльні училища організовані майже у всіх повітових містах; дівчат у них було небагато. Елементарний курс включав Закон Божий, вміння читати, писати та рахувати. Організація шкіл у маєтках покладалася на поміщиків. У державних селах з 1830-х рр. організовувалися волосні школи. Окрім грамоти, у них навчали рукоділлю. Утримувалися початкові школи коштом міських і сільських громад, поміщиків. 1844 місцеву владу зобов'язали відкривати окремі жіночі школи в населених пунктах, які мали не менше 25 дівчат відповідного віку. Протягом 1859—63 з ініціативи інтелігенції засновувалися недільні школи; найвідоміша з них — жіноча школа Христини Алчевської в Харкові, що діяла понад 50 років.
Упровадження «Положення про початкові народні училища» (1864) законодавчо закріпило створення початкової школи для дітей усіх станів обох статей. Їх метою було утверджувати в народі релігійні й високі моральні якості, поширювати корисні знання. Це були переважно земські та церковно-парафіяльні школи. Навчальний план включав Закон Божий (короткий катехізис і священну історію), читання за книгами церковного й цивільного друку, письмо, арифметику, церковні співи. Термін навчання становив 2—3 роки, на початку 20 ст. — 4 роки. Стан із навчанням селянських дівчат всюди був незадовільний. У кінці 1860-х рр. найменше учениць було в школах Полтавської губернії — 4 % (один учень в ній припадав на 77 жителів чоловічої статі, учениця — на 2110 жіночої).
Небажання селян навчати доньок зумовлювалось економічними чинниками (зайнятість дівчат у господарстві) та психологічними (упередженість проти жіночої освіти). Збільшення частки дівчат у народних училищах помітно тільки з кінця 19 ст., особливо в південних губерніях.
Середні навчальні заклади
Дівчата з духовного стану могли отримувати освіту в жіночих єпархіальних училищах (середніх навчальних закладах), що відкривалися при церквах і монастирях: у Харкові (1854), Лебедині (Чигиринського повіту, Київської єпархії; 1859), Києві (1861), Житомирі, Тульчині, Кам'янці-Подільську (нині м. Кам'янець-Подільський; 1864). Їх готували до ролі дружин священиків, навчали вести господарство та допомагати чоловікові в його пастирській діяльності. Мережа єпархіальних училищ кількісно зросла в 2-й пол. 19 ст. Курс навчання в них став 6-річним, а програма наблизилася до гімназійної.
До середини 19 ст. жіноча освіта зберігала становий характер. Суспільна лібералізація середини 1850-х рр. актуалізувала питання реформування жіночої освіти. Новими її засадами стали всестановість, відкритість і активний вплив громадськості. Особливу увагу в жіночих навчальних закладах усіх рівнів звертали на головний аспект виховання — моральність, що базувалася на релігійних засадах. У школах день починався з молитви, розклад узгоджувався з релігійними святами. 1858 з ініціативи професора педагогіки М.Вишнєградського був реалізований проект організації відкритих жіночих училищ для всіх станів (з 1862 — маріїнські гімназії). В Україні така гімназія була заснована в Києві 1859 (заняття почалися із січня 1860) за сприяння київського губернатора І.Фундуклея, котрий пожертвував 2 кам'яних будинки та зобов'язався щорічно вносити 1200 руб. на рік на її утримання. З 1860 організовувалися й гімназії міністерства народної освіти Російської імперії. З 1872 було дозволено відкривати приватні жіночі гімназії як один зі шляхів задоволення зростаючої потреби в освіті дівчат. На поч. 1880-х рр. в 9-ти українських губерніях діяло 89 середніх жіночих навчальних закладів різних типів із 18 777 ученицями.
За положенням 1870 жіночі гімназії набули чіткої структури: 7 класів із річним курсом. Організовувався 8-й (педагогічний) клас — 1—2 роки навчання. Навчальна програма жіночих гімназій наближалася до чоловічих. Жіночі прогімназії (неповна середня школа) були 3-класними, їхня програма прирівнювалася до повітових училищ. На початку 20 ст. майже всі вони були реформовані в гімназії. Нагороджені по закінченні гімназійного курсу золотою чи срібною медаллю та випускниці педагогічного класу набували диплом домашніх наставниць. Гарний атестат та закінчення педагогічного класу давали звання домашніх учительок. Решта випускниць отримувала права вчительки народних училищ. Навчання в гімназіях і прогімназіях було платне: у гімназіях — 25—35 руб. на рік (у приватних більше), у прогімназіях — у 3—5 разів менше. Доньки незаможних батьків звільнялися від оплати. Як правило, сплачували за них товариства допомоги нужденним ученицям, що створювалися в містах (у Києві — 1882). Призначалися стипендії земствами, міськими управами та приватними доброчинцями; створювалися й каси взаємодопомоги учениць. На 1909 в Україні діяло 185 жіночих гімназій міністерства народної освіти Російської імперії (109 з них — приватні), учнівський контингент яких становив 54 330 учениць; прогімназій було 48 із 5458 ученицями. Освічена жінка модерного соціуму — це випускниця жіночої гімназії. Гарне знання російської мови та літератури, одна-дві іноземні мови, знайомство з досягненнями світової цивілізації давали можливість для подальшої самоосвіти та орієнтації в навколишньому світі.
Вища школа
Лібералізація торкнулася й вищої школи. З 1860 в аудиторіях Петербурзького, Харківського, Київського університетів і столичної Медико-хірургічної академії навчалися жінки. 1861 міністерство народної освіти Російської імперії з'ясовувало думку професорських корпорацій із цього питання. Університети (за винятком Московського й Дерптського) підтримали ідею допуску жінок до навчання та іспитів на вчений ступінь. Однак політична поліція пов'язала наявність перших слухачок зі студентськими актами протесту. Університетський статут 1863 не надав жінкам можливості здобувати вищу освіту. Для її здобуття вони виїжджали на навчання до Європи. Улітку 1873 в Цюрихському університеті здобували освіту 103 жінки — піддані Російської імперії, серед яких 43 — з українських губерній. Наполегливе лобіювання жіночими гуртками можливості отримувати вищу освіту безпосередньо в Росії та побоювання поширення антиурядової пропаганди серед закордонних студенток вплинули на позицію уряду Російської імперії, який дозволив організацію професорами університетів систематичних Вищих жіночих курсів: у Москві вони були відкриті 1872, у Казані — 1876, у Києві та Санкт-Петербурзі — 1878. Метою цих курсів стало надання дівчатам із середньою освітою можливості її продовжити. Однак клопотання з Одеси (1879) та Харкова (1881) щодо відкриття й там Вищих жіночих курсів не були реалізовані. 1886 набір слухачок на всі Вищі жіночі курси призупинили; з 1889 відновлено роботу тільки курсів Петербурзьких.
Новий етап розвитку вищої жіночої освіти розпочався на початку XX століття. 1900 року відновлено Вищі жіночі курси в Москві, 1903 в Одесі розпочали роботу Вищі жіночі педагогічні курси. 1906 поновили роботу Київські та Казанські вищі жіночі курси, а Одеські вищі жіночі педагогічні курси реформовано у Вищі жіночі курси. 1907 в Харкові відкрито Вищі жіночі курси Товариства взаємодопомоги працюючих жінок. Поряд із громадськими 1905—17 діяли приватні Вищі жіночі курси: київські Аделаїди Жекуліної (з 1905), харківські Н. І. Невіанд (з 1906), катеринославські, організовані Копиловим і Тихоновою (з 1916). Чисельність слухачок громадських Вищих жіночих курсів 1913—1914 становила: київських — 3811 осіб, харківських — 1143 особи, одеських — 621 особу. На Петербурзьких вищих жіночих курсах дівчата з України щорічно складали бл. 15 % курсисток. Навчальний курс Вищих жіночих курсів тривав 4 роки. Основні відділення (факультети): історико-філологічне, фізико-математичне; з початку XX сторіччя додалися юридичне, економіко-комерційне та медичне. Обов'язковими документами для вступу були атестат про середню освіту і довідка про політичну благонадійність та, для неповнолітніх (до 21 року), — дозвіл батьків або чоловіка. Прийом відбувався на підставі конкурсу атестатів. На початку XX сторіччя, у зв'язку зі значною чисельністю бажаючих, на Вищих жіночих курсах навчалися переважно медалістки. Оплата до 1886 року становила 50 рублів на рік, з 1889 — 100 рублів, на природознавчому та медичному відділеннях — до 120—150 рублів, на приватних Вищих жіночих курсах — від 125 до 200 руб. на рік. При Вищих жіночих курсах створювалися опікунські комітети та товариства для допомоги незаможним слухачкам, що надавали стипендії, покращували побутові умови, організовували доступне харчування та допомагали в пошуку працевлаштування.
З 1906 жінкам дозволили навчатися в державних університетах на правах вільних слухачок: Київський відвідували 330 осіб, Одеський — 170, Харківський — 540, однак з 1908 вступ жінок до університетів знову заборонили. З 1915 в умовах воєнного часу Рада міністрів Російської імперії дозволила деяким університетам прийом жінок на вільні посади, із 1916 цю практику поширили на всі університети.
Професійна освіта жінок на українських землях Російської імперії від 1844 була представлена організованими при Київському університеті повивальними курсами. Вік їхніх слухачок був від 18 до 30 років, курс навчання — 2-річним. Успішне складання іспиту надавало атестат на звання повивальної бабки. З початку XIX сторіччя мережа професійних курсів різних напрямів істотно зросла. 1872 року була започаткована вища медична освіта для жінок — Курс учених акушерок (з 1876 — Жіночі медичні курси) при Медико-хірургічній академії в Санкт-Петербурзі. На цих курсах готували жінок-лікарів, яким від 1880 по закінченні навчання надавали нагрудний знак «Жінка-лікар». З 1897 діяв Жіночий медичний інститут у С.-Петербурзі. На початку XX сторіччя були організовані медичне відділення Київських (1907) та Одеських (1909) вищих жіночих курсів. 1910 Харківським медичним товариством організовано Жіночий медичний інститут. Із 1905 в університетських містах зростала мережа спеціальних вищих жіночих курсів: політехнічних, архітектурних, інженерних, агрономічних, комерційних тощо.
Австро-Угорщина
В західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини дівчата отримали доступ до навчання із впровадженням у 1860-х рр. загальної початкової освіти; у селах це були спільні школи, у містах — жіночі. Середня жіноча освіта була представлена наприкінці 19 ст. приватними ліцеями та гімназіями з польською мовою навчання; були організовані й україномовні (Перемишль, Львів). На Буковині діяли змішані українські гімназії в Чернівцях, Вижниці і Кіцмані. Більше українок навчалося в учительських семінаріях, які надавали освіту і вчительське звання. З 1900 жінки були допущені в університети Австро-Угорщини. У 1920—30-х рр. розширилася мережа середньої освіти, в якій переважали спільні гімназії, хоча зберігалися й жіночі.
СРСР
З приходом у Росії до влади більшовиків постановою народного комісаріату освіти РСФРР від 31 травня 1918 у всіх типах навчальних закладів було запроваджене спільне навчання. Встановлення радянської влади в Україні поширило цю норму на її теренах. Окрему жіночу освіту (1—10 класи) упровадили в СРСР з 1 вересня 1943 по 1 липня 1954 тільки в обласних, крайових, столичних і великих промислових містах держави. У цей же період відновилася практика оплати за навчання в старших класах (8—10 класи) — 150—200 карбованців на рік. Після розпаду СРСР практика окремих жіночих шкіл відновлюється. Так, у Києві функціонує гімназія-інтернат жіночої освіти й виховання № 13.
Див. також
Джерела та література
- О. О. Драч. Освіта жіноча в Україні [ 23 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 644. — .
- Учениці Харківського Інституту шляхетних дівчат. Поч. ХХ ст. https://fotki.yandex.ru/next/users/sloniklesha/album/93950/view/697886.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Navchannya divchat i zhinok v Ukrayini vid pidgotovchnoyi shkoli do akademiyi mistit problemi gendernoyi rivnosti v dostupi yakosti rozpodilom za sferami ta akademichnomu prosuvanni Istorichnoyu dlya Ukrayini ye problema religijnogo spryamuvannya zhinok Osvita zhinok spriyaye podolannyu bidnosti ta dosyagnennya blagopoluchchya adzhe osvicheni zhinki zgidno z doslidzhennyami nabagato ridshe vstupayut u ranni ta primusovi shlyubi pomirayut pri pologah hvoriyut infekcijno natomist mayut nabagato bilshe mozhlivostej dlya povnocinnogo zhittya Serednovichchya ta rannij modernZhinocha osvita na ukrayinskih zemlyah nabuvala riznih istorichnih form pochinayuchi vid serednovichchya Protyagom Serednovichchya ta rannogo modernu perevazhala navchannya zhinok Zdavna isnuvali takozh monastirski zhinochi shkoli 1086 za litopisom Anna Yanka Vsevolodivna zasnuvala pri Yanchinomu monastiri shkolu divchat Vchili chitannyu ta pismu Zakonu Bozhomu rukodillyu cerkovnomu spivu U seredini 17 st Pavlo Aleppskij podorozhuyuchi Ukrayinoyu zasvidchiv visokij riven osviti zhinoctva Zmist i yakist osviti zalezhali vid statkiv ta bazhannya batkiv Mozhlivist navchannya divchat iz uchitelyami yaki prihodili dodomu do uchenic zberigalasya do 1917 roku Rosijska imperiyaPochatok gromadskoyi osviti zhinok u Rosijskij imperiyi pov yazuyut iz pravlinnyam Katerini II koli 1764 organizovano Vihovne tovaristvo shlyahetnih divchat pershij derzhavnij zhinochij serednij navchalnij zaklad V Ukrayini instituti shlyahetnih divchat z yavilisya na pochatku 19 st z iniciativi ta koshtom miscevogo dvoryanstva u Harkovi 1812 Poltavi 1818 Odesi 1829 Kerchi 1836 Kiyevi 1838 Yih metoyu bula pidgotovka garnih druzhin i korisnih materiv rodin Ce buli zakriti navchalni zakladi rozrahovani na donok dvoryan oficeriv ta kupciv 1 yi i 2 yi gildij Oplata navchannya v institutah bula dovoli visokoyu vid 650 rubliv na rik u Harkivskomu do 1000 rub na rik v Odeskomu Prijmali uchenic u vici 8 12 rokiv povnij kurs buv 6 richnij iz podilom na 3 klasi Osnovna uvaga pridilyalasya gumanitarnomu j estetichnomu muzika tanci napryamam osviti domovodstvu ta rukodillyam Isnuvav pedagogichnij klas klas pepinyerok sho davav diplom domashnoyi vchitelki U 1850 h rr vnutrishnye zhittya institutiv bulo reformovane v napryami unifikaciyi Na vimogu gromadskosti okremi z nih Kerchenskij stali napivvidkritimi Poryad iz derzhavnimi divochimi navchalnimi zakladami v kinci 18 st diyali privatni zhinochi pansioni zakriti navchalni zakladi Zasnovnikami yih buli inozemci perevazhno francuzi Pershi 2 privatni pansioni na ukrayinskih zemlyah u mezhah Rosijskoyi imperiyi vidkriti 1779 v Kremenchuci Na pochatku 19 st yih bulo v mistah Volinskoyi guberniyi 7 Kiyivskoyi guberniyi 3 Podilskoyi guberniyi 1 Na 1834 v pidrosijskij Ukrayini bulo 29 pansioniv z 1004 vihovankami Navchalna programa nablizhalasya do derzhavnih zakladiv Termin navchannya stanoviv 4 5 rokiv oplata vid 100 do 300 rub na rik Pochatkova osvita 1786 ukazom pro organizaciyu narodnih uchilish mali ta golovni vprovadzhuvalasya pochatkova osvita dlya divchatok Statuti 1804 i 1828 viznayut takimi parafiyalni uchilisha Na seredinu 19 st parafiyalni uchilisha organizovani majzhe u vsih povitovih mistah divchat u nih bulo nebagato Elementarnij kurs vklyuchav Zakon Bozhij vminnya chitati pisati ta rahuvati Organizaciya shkil u mayetkah pokladalasya na pomishikiv U derzhavnih selah z 1830 h rr organizovuvalisya volosni shkoli Okrim gramoti u nih navchali rukodillyu Utrimuvalisya pochatkovi shkoli koshtom miskih i silskih gromad pomishikiv 1844 miscevu vladu zobov yazali vidkrivati okremi zhinochi shkoli v naselenih punktah yaki mali ne menshe 25 divchat vidpovidnogo viku Protyagom 1859 63 z iniciativi inteligenciyi zasnovuvalisya nedilni shkoli najvidomisha z nih zhinocha shkola Hristini Alchevskoyi v Harkovi sho diyala ponad 50 rokiv Uprovadzhennya Polozhennya pro pochatkovi narodni uchilisha 1864 zakonodavcho zakripilo stvorennya pochatkovoyi shkoli dlya ditej usih staniv oboh statej Yih metoyu bulo utverdzhuvati v narodi religijni j visoki moralni yakosti poshiryuvati korisni znannya Ce buli perevazhno zemski ta cerkovno parafiyalni shkoli Navchalnij plan vklyuchav Zakon Bozhij korotkij katehizis i svyashennu istoriyu chitannya za knigami cerkovnogo j civilnogo druku pismo arifmetiku cerkovni spivi Termin navchannya stanoviv 2 3 roki na pochatku 20 st 4 roki Stan iz navchannyam selyanskih divchat vsyudi buv nezadovilnij U kinci 1860 h rr najmenshe uchenic bulo v shkolah Poltavskoyi guberniyi 4 odin uchen v nij pripadav na 77 zhiteliv cholovichoyi stati uchenicya na 2110 zhinochoyi Nebazhannya selyan navchati donok zumovlyuvalos ekonomichnimi chinnikami zajnyatist divchat u gospodarstvi ta psihologichnimi uperedzhenist proti zhinochoyi osviti Zbilshennya chastki divchat u narodnih uchilishah pomitno tilki z kincya 19 st osoblivo v pivdennih guberniyah Seredni navchalni zakladi Divchata z duhovnogo stanu mogli otrimuvati osvitu v zhinochih yeparhialnih uchilishah serednih navchalnih zakladah sho vidkrivalisya pri cerkvah i monastiryah u Harkovi 1854 Lebedini Chigirinskogo povitu Kiyivskoyi yeparhiyi 1859 Kiyevi 1861 Zhitomiri Tulchini Kam yanci Podilsku nini m Kam yanec Podilskij 1864 Yih gotuvali do roli druzhin svyashenikiv navchali vesti gospodarstvo ta dopomagati cholovikovi v jogo pastirskij diyalnosti Merezha yeparhialnih uchilish kilkisno zrosla v 2 j pol 19 st Kurs navchannya v nih stav 6 richnim a programa nablizilasya do gimnazijnoyi Do seredini 19 st zhinocha osvita zberigala stanovij harakter Suspilna liberalizaciya seredini 1850 h rr aktualizuvala pitannya reformuvannya zhinochoyi osviti Novimi yiyi zasadami stali vsestanovist vidkritist i aktivnij vpliv gromadskosti Osoblivu uvagu v zhinochih navchalnih zakladah usih rivniv zvertali na golovnij aspekt vihovannya moralnist sho bazuvalasya na religijnih zasadah U shkolah den pochinavsya z molitvi rozklad uzgodzhuvavsya z religijnimi svyatami 1858 z iniciativi profesora pedagogiki M Vishnyegradskogo buv realizovanij proekt organizaciyi vidkritih zhinochih uchilish dlya vsih staniv z 1862 mariyinski gimnaziyi V Ukrayini taka gimnaziya bula zasnovana v Kiyevi 1859 zanyattya pochalisya iz sichnya 1860 za spriyannya kiyivskogo gubernatora I Fundukleya kotrij pozhertvuvav 2 kam yanih budinki ta zobov yazavsya shorichno vnositi 1200 rub na rik na yiyi utrimannya Z 1860 organizovuvalisya j gimnaziyi ministerstva narodnoyi osviti Rosijskoyi imperiyi Z 1872 bulo dozvoleno vidkrivati privatni zhinochi gimnaziyi yak odin zi shlyahiv zadovolennya zrostayuchoyi potrebi v osviti divchat Na poch 1880 h rr v 9 ti ukrayinskih guberniyah diyalo 89 serednih zhinochih navchalnih zakladiv riznih tipiv iz 18 777 uchenicyami Za polozhennyam 1870 zhinochi gimnaziyi nabuli chitkoyi strukturi 7 klasiv iz richnim kursom Organizovuvavsya 8 j pedagogichnij klas 1 2 roki navchannya Navchalna programa zhinochih gimnazij nablizhalasya do cholovichih Zhinochi progimnaziyi nepovna serednya shkola buli 3 klasnimi yihnya programa pririvnyuvalasya do povitovih uchilish Na pochatku 20 st majzhe vsi voni buli reformovani v gimnaziyi Nagorodzheni po zakinchenni gimnazijnogo kursu zolotoyu chi sribnoyu medallyu ta vipusknici pedagogichnogo klasu nabuvali diplom domashnih nastavnic Garnij atestat ta zakinchennya pedagogichnogo klasu davali zvannya domashnih uchitelok Reshta vipusknic otrimuvala prava vchitelki narodnih uchilish Navchannya v gimnaziyah i progimnaziyah bulo platne u gimnaziyah 25 35 rub na rik u privatnih bilshe u progimnaziyah u 3 5 raziv menshe Donki nezamozhnih batkiv zvilnyalisya vid oplati Yak pravilo splachuvali za nih tovaristva dopomogi nuzhdennim uchenicyam sho stvoryuvalisya v mistah u Kiyevi 1882 Priznachalisya stipendiyi zemstvami miskimi upravami ta privatnimi dobrochincyami stvoryuvalisya j kasi vzayemodopomogi uchenic Na 1909 v Ukrayini diyalo 185 zhinochih gimnazij ministerstva narodnoyi osviti Rosijskoyi imperiyi 109 z nih privatni uchnivskij kontingent yakih stanoviv 54 330 uchenic progimnazij bulo 48 iz 5458 uchenicyami Osvichena zhinka modernogo sociumu ce vipusknicya zhinochoyi gimnaziyi Garne znannya rosijskoyi movi ta literaturi odna dvi inozemni movi znajomstvo z dosyagnennyami svitovoyi civilizaciyi davali mozhlivist dlya podalshoyi samoosviti ta oriyentaciyi v navkolishnomu sviti Visha shkola Liberalizaciya torknulasya j vishoyi shkoli Z 1860 v auditoriyah Peterburzkogo Harkivskogo Kiyivskogo universitetiv i stolichnoyi Mediko hirurgichnoyi akademiyi navchalisya zhinki 1861 ministerstvo narodnoyi osviti Rosijskoyi imperiyi z yasovuvalo dumku profesorskih korporacij iz cogo pitannya Universiteti za vinyatkom Moskovskogo j Derptskogo pidtrimali ideyu dopusku zhinok do navchannya ta ispitiv na vchenij stupin Odnak politichna policiya pov yazala nayavnist pershih sluhachok zi studentskimi aktami protestu Universitetskij statut 1863 ne nadav zhinkam mozhlivosti zdobuvati vishu osvitu Dlya yiyi zdobuttya voni viyizhdzhali na navchannya do Yevropi Ulitku 1873 v Cyurihskomu universiteti zdobuvali osvitu 103 zhinki piddani Rosijskoyi imperiyi sered yakih 43 z ukrayinskih gubernij Napoleglive lobiyuvannya zhinochimi gurtkami mozhlivosti otrimuvati vishu osvitu bezposeredno v Rosiyi ta poboyuvannya poshirennya antiuryadovoyi propagandi sered zakordonnih studentok vplinuli na poziciyu uryadu Rosijskoyi imperiyi yakij dozvoliv organizaciyu profesorami universitetiv sistematichnih Vishih zhinochih kursiv u Moskvi voni buli vidkriti 1872 u Kazani 1876 u Kiyevi ta Sankt Peterburzi 1878 Metoyu cih kursiv stalo nadannya divchatam iz serednoyu osvitoyu mozhlivosti yiyi prodovzhiti Odnak klopotannya z Odesi 1879 ta Harkova 1881 shodo vidkrittya j tam Vishih zhinochih kursiv ne buli realizovani 1886 nabir sluhachok na vsi Vishi zhinochi kursi prizupinili z 1889 vidnovleno robotu tilki kursiv Peterburzkih Novij etap rozvitku vishoyi zhinochoyi osviti rozpochavsya na pochatku XX stolittya 1900 roku vidnovleno Vishi zhinochi kursi v Moskvi 1903 v Odesi rozpochali robotu Vishi zhinochi pedagogichni kursi 1906 ponovili robotu Kiyivski ta Kazanski vishi zhinochi kursi a Odeski vishi zhinochi pedagogichni kursi reformovano u Vishi zhinochi kursi 1907 v Harkovi vidkrito Vishi zhinochi kursi Tovaristva vzayemodopomogi pracyuyuchih zhinok Poryad iz gromadskimi 1905 17 diyali privatni Vishi zhinochi kursi kiyivski Adelayidi Zhekulinoyi z 1905 harkivski N I Neviand z 1906 katerinoslavski organizovani Kopilovim i Tihonovoyu z 1916 Chiselnist sluhachok gromadskih Vishih zhinochih kursiv 1913 1914 stanovila kiyivskih 3811 osib harkivskih 1143 osobi odeskih 621 osobu Na Peterburzkih vishih zhinochih kursah divchata z Ukrayini shorichno skladali bl 15 kursistok Navchalnij kurs Vishih zhinochih kursiv trivav 4 roki Osnovni viddilennya fakulteti istoriko filologichne fiziko matematichne z pochatku XX storichchya dodalisya yuridichne ekonomiko komercijne ta medichne Obov yazkovimi dokumentami dlya vstupu buli atestat pro serednyu osvitu i dovidka pro politichnu blagonadijnist ta dlya nepovnolitnih do 21 roku dozvil batkiv abo cholovika Prijom vidbuvavsya na pidstavi konkursu atestativ Na pochatku XX storichchya u zv yazku zi znachnoyu chiselnistyu bazhayuchih na Vishih zhinochih kursah navchalisya perevazhno medalistki Oplata do 1886 roku stanovila 50 rubliv na rik z 1889 100 rubliv na prirodoznavchomu ta medichnomu viddilennyah do 120 150 rubliv na privatnih Vishih zhinochih kursah vid 125 do 200 rub na rik Pri Vishih zhinochih kursah stvoryuvalisya opikunski komiteti ta tovaristva dlya dopomogi nezamozhnim sluhachkam sho nadavali stipendiyi pokrashuvali pobutovi umovi organizovuvali dostupne harchuvannya ta dopomagali v poshuku pracevlashtuvannya Z 1906 zhinkam dozvolili navchatisya v derzhavnih universitetah na pravah vilnih sluhachok Kiyivskij vidviduvali 330 osib Odeskij 170 Harkivskij 540 odnak z 1908 vstup zhinok do universitetiv znovu zaboronili Z 1915 v umovah voyennogo chasu Rada ministriv Rosijskoyi imperiyi dozvolila deyakim universitetam prijom zhinok na vilni posadi iz 1916 cyu praktiku poshirili na vsi universiteti Profesijna osvita zhinok na ukrayinskih zemlyah Rosijskoyi imperiyi vid 1844 bula predstavlena organizovanimi pri Kiyivskomu universiteti povivalnimi kursami Vik yihnih sluhachok buv vid 18 do 30 rokiv kurs navchannya 2 richnim Uspishne skladannya ispitu nadavalo atestat na zvannya povivalnoyi babki Z pochatku XIX storichchya merezha profesijnih kursiv riznih napryamiv istotno zrosla 1872 roku bula zapochatkovana visha medichna osvita dlya zhinok Kurs uchenih akusherok z 1876 Zhinochi medichni kursi pri Mediko hirurgichnij akademiyi v Sankt Peterburzi Na cih kursah gotuvali zhinok likariv yakim vid 1880 po zakinchenni navchannya nadavali nagrudnij znak Zhinka likar Z 1897 diyav Zhinochij medichnij institut u S Peterburzi Na pochatku XX storichchya buli organizovani medichne viddilennya Kiyivskih 1907 ta Odeskih 1909 vishih zhinochih kursiv 1910 Harkivskim medichnim tovaristvom organizovano Zhinochij medichnij institut Iz 1905 v universitetskih mistah zrostala merezha specialnih vishih zhinochih kursiv politehnichnih arhitekturnih inzhenernih agronomichnih komercijnih tosho Avstro UgorshinaV zahidnoukrayinskih zemlyah u skladi Avstro Ugorshini divchata otrimali dostup do navchannya iz vprovadzhennyam u 1860 h rr zagalnoyi pochatkovoyi osviti u selah ce buli spilni shkoli u mistah zhinochi Serednya zhinocha osvita bula predstavlena naprikinci 19 st privatnimi liceyami ta gimnaziyami z polskoyu movoyu navchannya buli organizovani j ukrayinomovni Peremishl Lviv Na Bukovini diyali zmishani ukrayinski gimnaziyi v Chernivcyah Vizhnici i Kicmani Bilshe ukrayinok navchalosya v uchitelskih seminariyah yaki nadavali osvitu i vchitelske zvannya Z 1900 zhinki buli dopusheni v universiteti Avstro Ugorshini U 1920 30 h rr rozshirilasya merezha serednoyi osviti v yakij perevazhali spilni gimnaziyi hocha zberigalisya j zhinochi SRSRZ prihodom u Rosiyi do vladi bilshovikiv postanovoyu narodnogo komisariatu osviti RSFRR vid 31 travnya 1918 u vsih tipah navchalnih zakladiv bulo zaprovadzhene spilne navchannya Vstanovlennya radyanskoyi vladi v Ukrayini poshirilo cyu normu na yiyi terenah Okremu zhinochu osvitu 1 10 klasi uprovadili v SRSR z 1 veresnya 1943 po 1 lipnya 1954 tilki v oblasnih krajovih stolichnih i velikih promislovih mistah derzhavi U cej zhe period vidnovilasya praktika oplati za navchannya v starshih klasah 8 10 klasi 150 200 karbovanciv na rik Pislya rozpadu SRSR praktika okremih zhinochih shkil vidnovlyuyetsya Tak u Kiyevi funkcionuye gimnaziya internat zhinochoyi osviti j vihovannya 13 Div takozhZhinocha osvita Gimnaziya Zhekulinoyi Odeski vishi zhinochi kursiDzherela ta literaturaO O Drach Osvita zhinocha v Ukrayini 23 veresnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 644 ISBN 978 966 00 1061 1 Uchenici Harkivskogo Institutu shlyahetnih divchat Poch HH st https fotki yandex ru next users sloniklesha album 93950 view 697886 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti