Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Неопла́чувана робо́та (англ. Unpaid work, Unpaid labor) — це праця, за яку людина, що її виконує, не отримує жодної безпосередньої винагороди. Це форма «неринкової» праці, що може бути двох видів:
- Включена у виробництво і входить до системи національних рахунків (таких як ВВП);
- Виключена з виробництва, яка не входить до економічних рахунків і здійснюється всередині домогосподарств на задоволення їх потреб (наприклад, хатня робота, котра в основному лягає на плечі жінок).
Також неоплачувана праця може існувати у вигляді волонтерства як форми благодійності та стажування як форми неоплачуваного найму.
За даними ООН, найбільшу кількість неоплачуваної роботи виконують жінки, і це глобальна тенденція. Така економічна гендерна нерівність пов'язана з традиційними функціями жінок у домашньому господарстві, і відбивається на становищі жінок як у приватній сфері, так і на ринку праці, спричинюючи гендерний розрив в оплаті праці. Віддаючи втричі більше за чоловіків часу неоплачуваній хатній роботі, жінки втрачають можливості на ринку праці, здоров'я та заглиблюються у бідність, що, в свою чергу, негативно впливає на дітей та державу.
Види неоплачуваної праці
Доглядова праця
Неоплачувана доглядова праця (Unpaid care work) — це щоденні активності, що забезпечують комфорт конкретної родини: приготування їжі, прибирання, прання, закупи продуктів чи речей для дому, так само як догляд за дітьми, літніми, хворими, неповносправними членами родини. В деяких країнах доглядова праця може входити до системи національних рахунків, наприклад, як «вирощування їжі для домашнього споживання». Доглядова праця майже чи повністю не прив'язана до біології, її може виконувати будь-хто в родині, маючи достатньо навичок.
Репродуктивна праця
Неоплачувана репродуктивна праця (Reproductive labor) — це робота з забезпечення відтворювання сім'ї (продовження роду): всі активності, пов'язані з дітонародженням, а також виховання / догляд за дітьми та іншими членами родини. Окрім народження та грудного вигодовування дітей, решту репродуктивної праці (від догляду за немовлятами до виховання підлітків) можуть взяти на себе будь-хто з родини. Проте біологічна залежність дітонародження від жіночої репродуктивної системи зробила незворотньо «жіночою» і решту роботи з забезпечення репродукції (зокрема, догляд за малолітніми дітьми, декрети в зв'язку з народженням дитини, опіка над дітьми, їх забезпечення, розвиток та виховання). Від одружених жінок, матерів-одиначок, сестер, тіток та інших жінок в родинах очікується, що саме вони візьмуть на себе основну частину цієї неплатної праці впродовж усього життя, водночас із гострою потребою в жіночій робочій силі на ринку праці. Виховання дітей підпадає і під репродуктивну, і під доглядову працю, тож залишається на плечах жінок, хоча після грудного вигодовування могло б перейти в спільний фонд домогосподарства.
Статистика
Найчастіше неоплачувану хатню роботу вимірюють дослідженнями використання часу, що оцінюють, скільки часу люди приділяють певним активностям. Sarah Gammage дослідила часові витрати в Гватемалі і виявила, що жінки щоденно виконують біля 70 % всієї неоплачуваної роботи в домогосподарствах. В шістьох інших країнах результати були подібні. В Китаї чоловіки проводять за неоплачуваною хатньою працею в середньому 58 хвилин на добу, жінки — в середньому 139 хв.
| Рік дослідження | Країна | Чоловіки, хв/день | Жінки, хв/день |
| 2010 | Аргентина | 101 | 293 |
| 2008 | Індія | 36 | 354 |
| 2008 | Корейська республіка | 38 | 224 |
| 2008 | Нікарагуа | 66 | 318 |
| 2008 | Південна Африка | 91 | 273 |
| 2008 | Танзанія | 44 | 262 |
| 2015 | Китай | 58 | 139 |
Регулярні дані, зібрані в 80 країнах 24-годинниковим тижневим щоденникуванням організацією United Nations Statistics Division з 2000 по 2015 роки, прямо підтверджують, що жінки виконують більше половини хатньої роботи по всьому світу. Найбільший розрив між чоловічими та жіночими затратами часу — у країнах, що розвиваються. Найменша різниця в затратах у скандинавських країнах: Швеції, Норвегії, Данії, Нідерландах та Фінлндії. Мінімальний розрив у Швеції: 3.33 год. на тиждень. Див. також Шведська модель боротьби з проституцією та Фемінізм у Швеції.
Для порівняння, в Алжирі, Тунісі, Мексиці, Іраку та Гватемалі різниця між чоловічим та жіночим використанням часу перевищує 18+ годин роботи на тиждень. Для Мексики та Гватемали пропорція хатньої роботи, виконуваної жінками, перевищувала кількість годин у добі втричі. В середньому чотири години хатньої роботи на день сім днів на тиждень дають приблизно 672 години на місяць чи 28 годин на тиждень.
Вимір чоловічої участі в хатній роботі (2012, Малаві) показав, що чоловіки в середньому займаються нею 1.25 год, і це та ж тривалість, що в камбоджійських чоловіків у 2014. Інші нації з низькою чоловічою участю в домашній праці — Пакистан (1.81 год; різниця з жінками 18.06 год), Малі (2.50 год; 17.92 год різниці), Японія (2.92; 12.01 год) та Палестина (3.06 год; 16.11 год різниці).
З іншого боку, мінімум часу хатній роботі присвячують жінки Малаві (8.68год/тиждень). В США *2014) жінки безкоштовно працюють 14.58 годин на тиждень.
Якщо в 'індустріальних' країнах жінки витрачають «дві третіх» на неоплачувану працю та «третину на оплачувані активності» (чоловіки — навпаки), то в країнах, 'що розвиваються', з тими ж «двома третіми» у жінок в чоловіків обслуговування займає «менше однієї четвертої їхнього робочого часу».
Гендерний розподіл праці
Традиційне уявлення про сім'ю передбачає підкріплений гендерними стереотипами розподіл роботи на «чоловічу» (забезпечувати прибуток родини, «годувальник») та «жіночу» (виконання домашньої роботи, «берегиня», «господиня», «домогосподарка»). Підґрунтям для формування цих гендерних ролей стали патріархатна культура, вплив колоніалізму, імперіалізму і християнства. Історично жінка мала бути «гарною» дружиною та матір'ю. Християнство визначає роль жінки як підкорення чоловіку та ведення домашнього господарства. За дослідженнями, новоанглійські місіонери, проповідуючи християнські цінності, змінили традиційний високий статус жінки в гавайських полігамних племенах, де до того жінки не обтяжувалися хатніми обов'язками, такими як прасування.
Тож, за сформованими соціальними нормами основний тягар домашньої роботи лежить на жінках. Чоловік може, але не зобов'язаний, виконувати лише частину праці з догляду за дітьми. Починаючи з 1960-х, з поширенням глобалізації, на ринку праці з'явилися нові можливості для жінок, що поставило під сумнів «головування» чоловіків у сім'ї. Глобалізація дала жінкам оплачувану роботу, але не позбавила їх від необхідності виконувати неоплачувану. Фактично сучасна жінка повинна вирішити, чому віддавати пріоритет, час, здоров'я та гроші — побудові кар'єри чи виконанню хатньої роботи ([en]). Ця проблема носить назву «Подвійний тягар» або «зміна біля плити» і, в свою чергу, впливає на рівень життя та дохід родини.
Нині все в більшій кількості родин працюють обидвоє, і відбувається поступова трансформація уявлень про розподіл роботи. Проте, незалежно від методології, численні дослідження доводять, що розподіл домашньої роботи досі покладає основну її частину на дружин. Нерівність між чоловіками і жінками у шлюбі має тенденцію до скорочення, але вкрай повільну. Соціальні очікування створюють тиск на жінок і не стимулюють чоловіків. І хоча члени родини чоловічої статі здатні виконувати неоплачувану роботу, повертаючись додому з оплачуваної, набагато частіше її виконують саме жінки, повертаючись зі своєї.
Економічні корені
Суспільства конструювали жіночі гендерні ролі саме такими, тому що жінки переважно фінансово залежали від чоловіків, що виражалося в «сексуальному контракті», що визначав їх як «приватну власність окремого чоловіка». Це призвело до доместикації жінок, оскільки їхнім основним шляхом доступу до фінансів став шлюб з чоловіком. Такий гендерний поділ зробив потреби та права жінок невидимими, що дозволило чоловікам «продовжити домінувати над жінками та визначати їх як залежних» і встановило необхідну залежність між чоловіками та жінками. Проігнорована взаємність цього зв'язку підкреслює факт залежності чоловіків від жіночої «хатньої та репродуктивної роботи».
В багатьох суспільствах жіноча роль включає «дітонародження, догляд за дітьми, старими, хворими, приготування їжі та одягу, збір води, підтримання вогню». До того ж, жіноча гендерна роль вбудована в економіку як таку, бо її внесок в економіку може бути легко замінений чоловіком через інший шлюб чи плату за доглядові послуги; доглядова праця продається і купується, проте більша її частина неоплатна і не врахована. Конфігурація обміну обслуговування на забезпечення базується на 'патріархатному контролі', в котрожу жінка «вирощується, щоб бути ріднею»-доглядачкою та підтримувачкою структури сім'ї, тоді як чоловік має індивідуальну свободу, його роль вимагає лише постачати гроші.
Сучасна вигода
Під тиском тренду працюючих пар і поступового старіння популяції комерціалізація хатньої та доглядової праці стала неминучою. Висунуто аргументи, що вартість неоплачуваної праці завжди має враховуватись, аби запобігти експлуатації неоплачуваної трудової сили, і тому вона має розглядатися як законний найм. Також є вимоги надати неоплачуваним хатнім працівницям «опікунський посібник», щоб захистити трудову вартість їхньої праці.
Проте реальність таких реформ під питанням, оскільки неоплачувана хатня робота позитивно позначається на державному бюджеті. Адже жінки безкоштовно надають населенню ті послуги, які має надати держава, якщо сім'я не зможе їх забезпечити: догляд за дітьми, догляд за літніми, медичне обслуговування, харчування. Коли держава урізає фінансування дитинства, старості, хворих та неповносправних, тягар їх обслуговування зазвичай лягає на плечі жінок у родині, знижуючи їх участь на ринку праці (тобто контролюючи залученість і конкуренцію).
Безоплатна доглядова робота необхідна для підтримки порядку в глобальній ринковій економіці. За [en], репродуктивна та доглядова праця — «ключі до функціонування всіх економік.» Доглядова праця забезпечує здоров'я і продуктивність тих, хто виконує оплачувану роботу. Продуктивність використовується для створення капіталу. З двох видів капіталу (грошовий та людський) людський є дешевшим тому, що робоча сила, яка його створює, переважно складається з жінок. «Люди в доглядовому секторі часто експлуатуються, отримують меншу платню та працюють в незадовільних умовах.»
«Жіночість» доглядової роботи
Глобально, очікування від жінок основного забезпечення 'неоплачуваного догляду' є соціально сконструйованим та забезпечуваним гендерними нормами. Навість якщо жінка праціює повний день поза домом, вона зазвичай виконує більшу частину хатньої праці та догляду за дітьми. Внаслідок глобалізації все частіше очікується, що жінки працюватимуть як у платному, так і в неоплачуваному секторі, робитимуть внесок у доходи сім'ї, залишаючись головними постачальницями неоплачуваної праці. Ця нерівність підкреслює гендерний розподіл праці і те, як він змінюється з глобалізацією структури зайнятості. Крім того, він висвітлює, як соціально побудовані норми гендеру створили систему, яка заохочує жінок продовжувати нести «подвійне навантаження» на послуги з догляду. Структура «подвійного навантаження» значною мірою сприяла економічній вразливості жінок, оскільки жінки, які перебувають у фінансових кризах, частіше виявляються бідними, безробітними, хворіють та не навчаються. Жінки часто страждають більшою мірою під час фінансових криз, оскільки вони, як правило, є більш уразливими, ніж чоловіки.
Приписування обслуговуючої праці жінкам забезпечується також знецінюванням праці жінок, котре прямо влпиває на гендерний розрив в оплаті праці. Маркуючи зусилля та вклад жінок як щось меншовартісне, чоловіки зберігають наявну структуру влади та тримають жінок на дистанції від прибуткових сфер ринку, в тому числі, через демотивацію.
Так, UNDP Women та Development Report (1995) досліджено 31 країну: майже в усіх країнах жінки працювали більше годин, ніж чоловіки, але отримували меншу економічну винагороду. Як у «третьому», так і в «індустріалізованому» світі чоловіки отримують «левову частку прибутку та визнання» за свої інвестиції, тоді як робота жінок залишається «неоплаченою, нерозпізнаною, недооціненою.» Жінки в бідних країнах схильні брати безкоштовну роботу на себе через відмови чоловіків її виконувати з аргументом, що «жінки як гендер мають обов'язки перед іншими, яких чоловіки як гендер не потерплять.»
«Друга зміна»
Подвійний тягар (подвійний день, подвійне навантаження, double burden) — явище, що жінка, маючи оплачувану роботу на ринку праці, повинна прийти додому і цілодобово працювати на ниві неоплачуваної хатньої роботи. За суспільними очікуваннями, тягар неоплачуваної роботи в першу чергу падає на жінку, навіть якщо в неї з чоловіком однаковий оплачуваний робочий день.
Збільшення оплачуваного робочого часу не дає відповідного скорочення неоплаченого. Чоловіки не збільшили своєї частки неоплачуваної роботи настільки, наскільки жінки збільшили свою частку оплачуваної. За [en] від 2015 року у 63 країнах, 31 % жіночого часу йде на неоплачувану роботу, чоловіки ж присвячують їй тільки 10 % свого часу.
Наслідки «хатньої роботи»
Фемінізація бідності
Подвійне навантаження посилюється, коли жінки страждають від бідності (див. фемінізація бідності) та живуть у громадах без базової інфраструктури. У регіонах з нелегким доступом до їжі та води домашні обов'язки поглинають ще більше часу.
Від обмеження фінансування в соціальну сферу максимально страждають жінки та діти, особливо під час фінансових криз. Дефінансування охорони здоров'я та освіти відкидають жінок назад у тривалій перспективі, штовхають їх глибше у бідність і більшу залежність від держави.
Жіноче здоров'я
«Друга зміна» негативно впливає на життя жінок, оскільки залишає менше часу для турботи про себе, відпочинку та сну.
Поєднання оплачуваних і неоплачуваних трудових обов'язків виснажує жінок. Не є рідкістю звіти про підвищений рівень стресу. Жінки повідомляють про вищі рівні симптомів, пов'язаних з депресією і тривожністю, включаючи низьке задоволення від життя і суб'єктивний рівень щастя. У поєднанні з нижчими зарплатами, дефіцитом часу та, часто, обмеженим доступом до якісних медичних послуг, у жінок менша ймовірність забезпечити собі належне лікування.
Руйнування освіти дівчаток
Статистика свідчить, що багатьох дітей, особливо в бідних країнах та домогосподарствах, змушують брати участь в неоплачуваній хатній роботі. І оскільки традиційно це дівчата, тягар хатньої роботи падає на дівчат підліток та дівчаток, котрих змушують кинути школу для допомоги в безкоштовній хатній роботі вдома.
Гендерна нерівність на ринку праці
- Витрачаючи більше часу на хатню роботу, жінки менше витрачають на оплачувану, через що знижується дохід домогосподарств. Через традиційні уявлення, ніби-то жінка має заробляти менше, ніж чоловік, жінок не заохочують інвестувати в освіту та навички. Це ще більше закріплює жінок в хатній роботі, створюючи важко зламуваний цикл соціальних норм та посилюючи гендерну нерівність. Ця форма гендерної нерівності враховується в динаміці 'гендерних ризиків', яка пояснює, чому жінки та дівчата в гіршому за чоловіків становищі, та чому їх частіше вражає бідність.
- Подвійний тягар відбирає в жінок час, котрий вони можуть присвятити роботі, тоді як чоловіки його присвячують і, в результаті, частіше отримують підвищення. Через постійне перевантаження жінки можуть бути менш ефективними на роботі, також знижуючи шанси на кар'єрний ріст. Ці фактори додаються до скляної стелі, нерівної зарплатні і роблять залучення жінок до ринку ще більш проблематичним.
- Перевантаженість хатньою роботою негативно впливає на здатність жінок орієнтуватись у житті за межами домівки. Ізоляція в хатній роботі виступає бар'єром на шляху до оплачуваного найму, а для працюючих жінок — відтягує професійну реалізацію подвійним вантажем.
- Через очікування повного об'єму обслуговуючої та репродуктивної праці від жінок їх менш охоче беруть на роботу, особливо відповідальну та/чи з відрядженнями, оскільки роботодавці вважають, що співробітниця не зможе ефективно працювати, бо буде «зайнята домом і дітьми». Так дискримінація при прийомі на роботу торкається навіть тих жінок, котрі не виконують/не планують виконувати більшу частину неоплачуваної хатньої роботи, налаштувавши її адекватний розподіл у родині чи не маючи родини.
Оцінка вартості неоплачуваної праці
Існує три методи вимірювання цінності неоплачуваної хатньої роботи:
- Вартість можливостей (Opportunity cost method)
Обрахунок суми грошей, котру могли б заробити неоплачувані хатні працівниці, якби замість хатньої роботи були зайняті на ринку праці. Приклад: якщо екс-суддя стала домогосподаркою, то ціна години її неоплачуваної хатньої роботи дорівнює тому, що вона може заробити в годину як суддя. Недолік методу: дві неоплачувані хатні працівниці можуть виконувати однакову роботу з рівною ефективністю, але вартість праці варіюватиме через їх попередні освіту і рівень навичок. Також проблемно оцінити хатню роботу жінок, які ніколи не працювали (наприклад, школярок, студенток).
- Заміна ринковою ціною (Market replacement cost method)
Обрахунок грошового еквіваленту виконаної хатньої роботи. Наприклад: щоб оцінити неоплачуваний догляд за дітьми, дивляться на вартість найму няні; щоб оцінити безоплатне куховарство — шукають ціну аналогічної страви в ресторані. Недолік методу: не враховує додаткові емоційні витрати матері, яка залишається дома з дітьми, на відміну від незнайомої людини.
- Input/output cost method
Обрахунок грошової вартості економічних благ та послуг, вироблених неоплачуваною хатньою роботою, та скільки ці товари та послуги коштуватимуть на відкритому ринку.
Див. також
Посилання
- Hirway, Indira (March 2015). Unpaid Work and the Economy: Linkages and Their Implications. Indian Journal of Labour Economics. 58 (1): 1—21. doi:10.1007/s41027-015-0010-3.
- Folbre, Nancy (July 2006). Measuring Care: Gender, Empowerment, and the Care Economy. Journal of Human Development. 7 (2).
- Satz, Debra (1992). Markets in Women's Reproductive Labor. Philosophy & Public Affairs. 21: 107—131 — через JSTOR.
- Olmsted, Jennifer C. «Development and Reproductive Rights: Placing Social Sustainability at the Center of the Agenda.» 2016, pp. 1-21.
- Heilman, Madeline E.; Chen, Julie J. (2005). Same Behavior, Different Consequences: Reactions to Men's and Women's Altruistic Citizenship Behavior. Journal of Applied Psychology. 90 (3): 431—441 — через JSTOR.
- Gammage, Sarah (9 вересня 2010). Time Pressed and Time Poor: Unpaid Household Work in Guatemala. Feminist Economics. 16 (3): 79—112. doi:10.1080/13545701.2010.498571.
- Budlender, Debbie (December 2008). The Statistical Evidence on Care and Non-Care Work across Six Countries (PDF). United Nations Research Institute for Social Development.
- Liangshu, Qi; Dong, Xiao-yuan (8 травня 2015). Unpaid Care Work's Interference with Paid Work and the Gender Earnings Gap in China. Feminist Economics. 22 (2): 143—167. doi:10.1080/13545701.2015.1025803.
- Statistics, Commodity Trade, and Statistics Branch. «United Nations Statistics Division.» New York (2012).
- Worldbankiudresearchgroup (1995). WHO special programme for research, development and research training in human reproduction, World Bank: IUD Research Group. The TCu380A IUD and the frameless "FlexiGard", interim three-year data from an international multicenter trial. Contraception. 52 (2): 77—83. doi:10.1016/s0010-7824(95)00140-9. PMID 8536451.
- Sayer, Liana C. (2005). Gender, time and inequality: Trends in women's and men's paid work, unpaid work and free time. Social Forces. 84 (1): 285—303.
- Grimshaw, Patricia (1989). New England missionary wives, Hawaiian women, and "The Cult of True Womanhood". с. 19—44.
- Pearson, Ruth (2000). All change? Men, women and reproductive work in the global economy. The European Journal of Development Research. 12 (2): 219—237.
- Sirianni, Carmen; Negrey, Cynthia. Working Time as Gendered Time. Feminist Economics. с. 59—76. doi:10.1080/135457000337679.
- Olmsted, Jennifer C. (2005). Is paid work the (only) answer? Neoliberalism, Arab women's well-being, and the social contract. Journal of Middle East Women's Studies. 1 (2): 112—139. doi:10.1215/15525864-2005-2005.
- (PDF), 2005, с. 58—73, архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016, процитовано 12 травня 2019
- Wood, Ellen Meiksins (2002). The origin of capitalism: a longer view. Verso.
- Folbre, Nancy. «Caring Labor.» Transcription by Oliver Ressler. 2003, UMass Amherst. Video.
- Aslanbeigui, Nahid; Summerfield, Gale (2001). Risk, gender, and development in the 21st century. International Journal of Politics, Culture, and Society. 15 (1): 7—26. doi:10.1023/a:1011184220863.
- MacDonald, Martha; Phipps, Shelley; Lethbridge, Lynn (March 2005). Takings Its Toll: The Influence of Paid and Unpaid Work on Women's Well-Being. Feminist Economics. 11 (1): 63—94. doi:10.1080/1354570042000332597.
- Human Development Report 2015 (PDF). 2015.
- Marphatia, Akanksha; Moussie´, Rachel (2013). A question of gender justice: Exploring the linkages between women'sunpaid care work, education, and gender equality. International Journal of Educational Development. 33 (6): 585—594. doi:10.1016/j.ijedudev.2013.05.005.
- «Human development report 1999». New York: Oxford University Press, 1999. Online. Internet. 13 Oct. 2016.
- Luxton, Meg (June 1997). The UN, women, and household labour: Measuring and valuing unpaid work. Women's Studies International Forum. 20 (3): 431—439. doi:10.1016/s0277-5395(97)00026-5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Neopla chuvana robo ta angl Unpaid work Unpaid labor ce pracya za yaku lyudina sho yiyi vikonuye ne otrimuye zhodnoyi bezposerednoyi vinagorodi Ce forma nerinkovoyi praci sho mozhe buti dvoh vidiv Vklyuchena u virobnictvo i vhodit do sistemi nacionalnih rahunkiv takih yak VVP Viklyuchena z virobnictva yaka ne vhodit do ekonomichnih rahunkiv i zdijsnyuyetsya vseredini domogospodarstv na zadovolennya yih potreb napriklad hatnya robota kotra v osnovnomu lyagaye na plechi zhinok Palestinski zhinki melyut kavovi bobi Stara zhinka za praceyu Vigotovlennyam odyagu mozhna zajmatis navit koli reproduktivna pracya vzhe pozadu Zhinka za vikonannyam hatnoyi roboti 1906 Zhinki sadzhayut risLitnya nepalska zhinka za robotoyu Zhinki pracyuyut na risovomu poli GudzharatKorinni zhitelki Alyaski za robotoyu 1972Zhinka bere yakomoga bilshij vantazh shob zaoshaditi na harch dityam Indiya Chistota zhitla turbota zhinok Takozh neoplachuvana pracya mozhe isnuvati u viglyadi volonterstva yak formi blagodijnosti ta stazhuvannya yak formi neoplachuvanogo najmu Za danimi OON najbilshu kilkist neoplachuvanoyi roboti vikonuyut zhinki i ce globalna tendenciya Taka ekonomichna genderna nerivnist pov yazana z tradicijnimi funkciyami zhinok u domashnomu gospodarstvi i vidbivayetsya na stanovishi zhinok yak u privatnij sferi tak i na rinku praci sprichinyuyuchi gendernij rozriv v oplati praci Viddayuchi vtrichi bilshe za cholovikiv chasu neoplachuvanij hatnij roboti zhinki vtrachayut mozhlivosti na rinku praci zdorov ya ta zagliblyuyutsya u bidnist sho v svoyu chergu negativno vplivaye na ditej ta derzhavu Vidi neoplachuvanoyi praciDoglyadova pracya Neoplachuvana doglyadova pracya Unpaid care work ce shodenni aktivnosti sho zabezpechuyut komfort konkretnoyi rodini prigotuvannya yizhi pribirannya prannya zakupi produktiv chi rechej dlya domu tak samo yak doglyad za ditmi litnimi hvorimi nepovnospravnimi chlenami rodini V deyakih krayinah doglyadova pracya mozhe vhoditi do sistemi nacionalnih rahunkiv napriklad yak viroshuvannya yizhi dlya domashnogo spozhivannya Doglyadova pracya majzhe chi povnistyu ne priv yazana do biologiyi yiyi mozhe vikonuvati bud hto v rodini mayuchi dostatno navichok Reproduktivna pracya Neoplachuvana reproduktivna pracya Reproductive labor ce robota z zabezpechennya vidtvoryuvannya sim yi prodovzhennya rodu vsi aktivnosti pov yazani z ditonarodzhennyam a takozh vihovannya doglyad za ditmi ta inshimi chlenami rodini Okrim narodzhennya ta grudnogo vigodovuvannya ditej reshtu reproduktivnoyi praci vid doglyadu za nemovlyatami do vihovannya pidlitkiv mozhut vzyati na sebe bud hto z rodini Prote biologichna zalezhnist ditonarodzhennya vid zhinochoyi reproduktivnoyi sistemi zrobila nezvorotno zhinochoyu i reshtu roboti z zabezpechennya reprodukciyi zokrema doglyad za malolitnimi ditmi dekreti v zv yazku z narodzhennyam ditini opika nad ditmi yih zabezpechennya rozvitok ta vihovannya Vid odruzhenih zhinok materiv odinachok sester titok ta inshih zhinok v rodinah ochikuyetsya sho same voni vizmut na sebe osnovnu chastinu ciyeyi neplatnoyi praci vprodovzh usogo zhittya vodnochas iz gostroyu potreboyu v zhinochij robochij sili na rinku praci Vihovannya ditej pidpadaye i pid reproduktivnu i pid doglyadovu pracyu tozh zalishayetsya na plechah zhinok hocha pislya grudnogo vigodovuvannya moglo b perejti v spilnij fond domogospodarstva StatistikaNajchastishe neoplachuvanu hatnyu robotu vimiryuyut doslidzhennyami vikoristannya chasu sho ocinyuyut skilki chasu lyudi pridilyayut pevnim aktivnostyam Sarah Gammage doslidila chasovi vitrati v Gvatemali i viyavila sho zhinki shodenno vikonuyut bilya 70 vsiyeyi neoplachuvanoyi roboti v domogospodarstvah V shistoh inshih krayinah rezultati buli podibni V Kitayi choloviki provodyat za neoplachuvanoyu hatnoyu praceyu v serednomu 58 hvilin na dobu zhinki v serednomu 139 hv Chas yakij v serednomu vitrachayut na neoplachuvanu hatnyu robotu Rik doslidzhennya Krayina Choloviki hv den Zhinki hv den2010 Argentina 101 2932008 Indiya 36 3542008 Korejska respublika 38 2242008 Nikaragua 66 3182008 Pivdenna Afrika 91 2732008 Tanzaniya 44 2622015 Kitaj 58 139 Regulyarni dani zibrani v 80 krayinah 24 godinnikovim tizhnevim shodennikuvannyam organizaciyeyu United Nations Statistics Division z 2000 po 2015 roki pryamo pidtverdzhuyut sho zhinki vikonuyut bilshe polovini hatnoyi roboti po vsomu svitu Najbilshij rozriv mizh cholovichimi ta zhinochimi zatratami chasu u krayinah sho rozvivayutsya Najmensha riznicya v zatratah u skandinavskih krayinah Shveciyi Norvegiyi Daniyi Niderlandah ta Finlndiyi Minimalnij rozriv u Shveciyi 3 33 god na tizhden Div takozh Shvedska model borotbi z prostituciyeyu ta Feminizm u Shveciyi Dlya porivnyannya v Alzhiri Tunisi Meksici Iraku ta Gvatemali riznicya mizh cholovichim ta zhinochim vikoristannyam chasu perevishuye 18 godin roboti na tizhden Dlya Meksiki ta Gvatemali proporciya hatnoyi roboti vikonuvanoyi zhinkami perevishuvala kilkist godin u dobi vtrichi V serednomu chotiri godini hatnoyi roboti na den sim dniv na tizhden dayut priblizno 672 godini na misyac chi 28 godin na tizhden Vimir cholovichoyi uchasti v hatnij roboti 2012 Malavi pokazav sho choloviki v serednomu zajmayutsya neyu 1 25 god i ce ta zh trivalist sho v kambodzhijskih cholovikiv u 2014 Inshi naciyi z nizkoyu cholovichoyu uchastyu v domashnij praci Pakistan 1 81 god riznicya z zhinkami 18 06 god Mali 2 50 god 17 92 god riznici Yaponiya 2 92 12 01 god ta Palestina 3 06 god 16 11 god riznici Z inshogo boku minimum chasu hatnij roboti prisvyachuyut zhinki Malavi 8 68god tizhden V SShA 2014 zhinki bezkoshtovno pracyuyut 14 58 godin na tizhden Yaksho v industrialnih krayinah zhinki vitrachayut dvi tretih na neoplachuvanu pracyu ta tretinu na oplachuvani aktivnosti choloviki navpaki to v krayinah sho rozvivayutsya z timi zh dvoma tretimi u zhinok v cholovikiv obslugovuvannya zajmaye menshe odniyeyi chetvertoyi yihnogo robochogo chasu Gendernij rozpodil praciTradicijne uyavlennya pro sim yu peredbachaye pidkriplenij gendernimi stereotipami rozpodil roboti na cholovichu zabezpechuvati pributok rodini goduvalnik ta zhinochu vikonannya domashnoyi roboti bereginya gospodinya domogospodarka Pidgruntyam dlya formuvannya cih gendernih rolej stali patriarhatna kultura vpliv kolonializmu imperializmu i hristiyanstva Istorichno zhinka mala buti garnoyu druzhinoyu ta matir yu Hristiyanstvo viznachaye rol zhinki yak pidkorennya choloviku ta vedennya domashnogo gospodarstva Za doslidzhennyami novoanglijski misioneri propoviduyuchi hristiyanski cinnosti zminili tradicijnij visokij status zhinki v gavajskih poligamnih plemenah de do togo zhinki ne obtyazhuvalisya hatnimi obov yazkami takimi yak prasuvannya Tozh za sformovanimi socialnimi normami osnovnij tyagar domashnoyi roboti lezhit na zhinkah Cholovik mozhe ale ne zobov yazanij vikonuvati lishe chastinu praci z doglyadu za ditmi Pochinayuchi z 1960 h z poshirennyam globalizaciyi na rinku praci z yavilisya novi mozhlivosti dlya zhinok sho postavilo pid sumniv golovuvannya cholovikiv u sim yi Globalizaciya dala zhinkam oplachuvanu robotu ale ne pozbavila yih vid neobhidnosti vikonuvati neoplachuvanu Faktichno suchasna zhinka povinna virishiti chomu viddavati prioritet chas zdorov ya ta groshi pobudovi kar yeri chi vikonannyu hatnoyi roboti en Cya problema nosit nazvu Podvijnij tyagar abo zmina bilya pliti i v svoyu chergu vplivaye na riven zhittya ta dohid rodini Nini vse v bilshij kilkosti rodin pracyuyut obidvoye i vidbuvayetsya postupova transformaciya uyavlen pro rozpodil roboti Prote nezalezhno vid metodologiyi chislenni doslidzhennya dovodyat sho rozpodil domashnoyi roboti dosi pokladaye osnovnu yiyi chastinu na druzhin Nerivnist mizh cholovikami i zhinkami u shlyubi maye tendenciyu do skorochennya ale vkraj povilnu Socialni ochikuvannya stvoryuyut tisk na zhinok i ne stimulyuyut cholovikiv I hocha chleni rodini cholovichoyi stati zdatni vikonuvati neoplachuvanu robotu povertayuchis dodomu z oplachuvanoyi nabagato chastishe yiyi vikonuyut same zhinki povertayuchis zi svoyeyi Ekonomichni koreni Suspilstva konstruyuvali zhinochi genderni roli same takimi tomu sho zhinki perevazhno finansovo zalezhali vid cholovikiv sho virazhalosya v seksualnomu kontrakti sho viznachav yih yak privatnu vlasnist okremogo cholovika Ce prizvelo do domestikaciyi zhinok oskilki yihnim osnovnim shlyahom dostupu do finansiv stav shlyub z cholovikom Takij gendernij podil zrobiv potrebi ta prava zhinok nevidimimi sho dozvolilo cholovikam prodovzhiti dominuvati nad zhinkami ta viznachati yih yak zalezhnih i vstanovilo neobhidnu zalezhnist mizh cholovikami ta zhinkami Proignorovana vzayemnist cogo zv yazku pidkreslyuye fakt zalezhnosti cholovikiv vid zhinochoyi hatnoyi ta reproduktivnoyi roboti V bagatoh suspilstvah zhinocha rol vklyuchaye ditonarodzhennya doglyad za ditmi starimi hvorimi prigotuvannya yizhi ta odyagu zbir vodi pidtrimannya vognyu Do togo zh zhinocha genderna rol vbudovana v ekonomiku yak taku bo yiyi vnesok v ekonomiku mozhe buti legko zaminenij cholovikom cherez inshij shlyub chi platu za doglyadovi poslugi doglyadova pracya prodayetsya i kupuyetsya prote bilsha yiyi chastina neoplatna i ne vrahovana Konfiguraciya obminu obslugovuvannya na zabezpechennya bazuyetsya na patriarhatnomu kontroli v kotrozhu zhinka viroshuyetsya shob buti ridneyu doglyadachkoyu ta pidtrimuvachkoyu strukturi sim yi todi yak cholovik maye individualnu svobodu jogo rol vimagaye lishe postachati groshi Suchasna vigoda Pid tiskom trendu pracyuyuchih par i postupovogo starinnya populyaciyi komercializaciya hatnoyi ta doglyadovoyi praci stala neminuchoyu Visunuto argumenti sho vartist neoplachuvanoyi praci zavzhdi maye vrahovuvatis abi zapobigti ekspluataciyi neoplachuvanoyi trudovoyi sili i tomu vona maye rozglyadatisya yak zakonnij najm Takozh ye vimogi nadati neoplachuvanim hatnim pracivnicyam opikunskij posibnik shob zahistiti trudovu vartist yihnoyi praci Prote realnist takih reform pid pitannyam oskilki neoplachuvana hatnya robota pozitivno poznachayetsya na derzhavnomu byudzheti Adzhe zhinki bezkoshtovno nadayut naselennyu ti poslugi yaki maye nadati derzhava yaksho sim ya ne zmozhe yih zabezpechiti doglyad za ditmi doglyad za litnimi medichne obslugovuvannya harchuvannya Koli derzhava urizaye finansuvannya ditinstva starosti hvorih ta nepovnospravnih tyagar yih obslugovuvannya zazvichaj lyagaye na plechi zhinok u rodini znizhuyuchi yih uchast na rinku praci tobto kontrolyuyuchi zaluchenist i konkurenciyu Bezoplatna doglyadova robota neobhidna dlya pidtrimki poryadku v globalnij rinkovij ekonomici Za en reproduktivna ta doglyadova pracya klyuchi do funkcionuvannya vsih ekonomik Doglyadova pracya zabezpechuye zdorov ya i produktivnist tih hto vikonuye oplachuvanu robotu Produktivnist vikoristovuyetsya dlya stvorennya kapitalu Z dvoh vidiv kapitalu groshovij ta lyudskij lyudskij ye deshevshim tomu sho robocha sila yaka jogo stvoryuye perevazhno skladayetsya z zhinok Lyudi v doglyadovomu sektori chasto ekspluatuyutsya otrimuyut menshu platnyu ta pracyuyut v nezadovilnih umovah Zhinochist doglyadovoyi roboti Globalno ochikuvannya vid zhinok osnovnogo zabezpechennya neoplachuvanogo doglyadu ye socialno skonstrujovanim ta zabezpechuvanim gendernimi normami Navist yaksho zhinka praciyuye povnij den poza domom vona zazvichaj vikonuye bilshu chastinu hatnoyi praci ta doglyadu za ditmi Vnaslidok globalizaciyi vse chastishe ochikuyetsya sho zhinki pracyuvatimut yak u platnomu tak i v neoplachuvanomu sektori robitimut vnesok u dohodi sim yi zalishayuchis golovnimi postachalnicyami neoplachuvanoyi praci Cya nerivnist pidkreslyuye gendernij rozpodil praci i te yak vin zminyuyetsya z globalizaciyeyu strukturi zajnyatosti Krim togo vin visvitlyuye yak socialno pobudovani normi genderu stvorili sistemu yaka zaohochuye zhinok prodovzhuvati nesti podvijne navantazhennya na poslugi z doglyadu Struktura podvijnogo navantazhennya znachnoyu miroyu spriyala ekonomichnij vrazlivosti zhinok oskilki zhinki yaki perebuvayut u finansovih krizah chastishe viyavlyayutsya bidnimi bezrobitnimi hvoriyut ta ne navchayutsya Zhinki chasto strazhdayut bilshoyu miroyu pid chas finansovih kriz oskilki voni yak pravilo ye bilsh urazlivimi nizh choloviki Pripisuvannya obslugovuyuchoyi praci zhinkam zabezpechuyetsya takozh znecinyuvannyam praci zhinok kotre pryamo vlpivaye na gendernij rozriv v oplati praci Markuyuchi zusillya ta vklad zhinok yak shos menshovartisne choloviki zberigayut nayavnu strukturu vladi ta trimayut zhinok na distanciyi vid pributkovih sfer rinku v tomu chisli cherez demotivaciyu Tak UNDP Women ta Development Report 1995 doslidzheno 31 krayinu majzhe v usih krayinah zhinki pracyuvali bilshe godin nizh choloviki ale otrimuvali menshu ekonomichnu vinagorodu Yak u tretomu tak i v industrializovanomu sviti choloviki otrimuyut levovu chastku pributku ta viznannya za svoyi investiciyi todi yak robota zhinok zalishayetsya neoplachenoyu nerozpiznanoyu nedoocinenoyu Zhinki v bidnih krayinah shilni brati bezkoshtovnu robotu na sebe cherez vidmovi cholovikiv yiyi vikonuvati z argumentom sho zhinki yak gender mayut obov yazki pered inshimi yakih choloviki yak gender ne poterplyat Druga zmina Podvijnij tyagar podvijnij den podvijne navantazhennya double burden yavishe sho zhinka mayuchi oplachuvanu robotu na rinku praci povinna prijti dodomu i cilodobovo pracyuvati na nivi neoplachuvanoyi hatnoyi roboti Za suspilnimi ochikuvannyami tyagar neoplachuvanoyi roboti v pershu chergu padaye na zhinku navit yaksho v neyi z cholovikom odnakovij oplachuvanij robochij den Zbilshennya oplachuvanogo robochogo chasu ne daye vidpovidnogo skorochennya neoplachenogo Choloviki ne zbilshili svoyeyi chastki neoplachuvanoyi roboti nastilki naskilki zhinki zbilshili svoyu chastku oplachuvanoyi Za en vid 2015 roku u 63 krayinah 31 zhinochogo chasu jde na neoplachuvanu robotu choloviki zh prisvyachuyut yij tilki 10 svogo chasu Naslidki hatnoyi roboti Cherez neoplachuvanu doglyadovu pracyu bagato divchatok z bidnih krayin ne zavershuyut bazovoyi osvitiFeminizaciya bidnosti Podvijne navantazhennya posilyuyetsya koli zhinki strazhdayut vid bidnosti div feminizaciya bidnosti ta zhivut u gromadah bez bazovoyi infrastrukturi U regionah z nelegkim dostupom do yizhi ta vodi domashni obov yazki poglinayut she bilshe chasu Vid obmezhennya finansuvannya v socialnu sferu maksimalno strazhdayut zhinki ta diti osoblivo pid chas finansovih kriz Definansuvannya ohoroni zdorov ya ta osviti vidkidayut zhinok nazad u trivalij perspektivi shtovhayut yih glibshe u bidnist i bilshu zalezhnist vid derzhavi Zhinoche zdorov ya Druga zmina negativno vplivaye na zhittya zhinok oskilki zalishaye menshe chasu dlya turboti pro sebe vidpochinku ta snu Poyednannya oplachuvanih i neoplachuvanih trudovih obov yazkiv visnazhuye zhinok Ne ye ridkistyu zviti pro pidvishenij riven stresu Zhinki povidomlyayut pro vishi rivni simptomiv pov yazanih z depresiyeyu i trivozhnistyu vklyuchayuchi nizke zadovolennya vid zhittya i sub yektivnij riven shastya U poyednanni z nizhchimi zarplatami deficitom chasu ta chasto obmezhenim dostupom do yakisnih medichnih poslug u zhinok mensha jmovirnist zabezpechiti sobi nalezhne likuvannya Rujnuvannya osviti divchatok Statistika svidchit sho bagatoh ditej osoblivo v bidnih krayinah ta domogospodarstvah zmushuyut brati uchast v neoplachuvanij hatnij roboti I oskilki tradicijno ce divchata tyagar hatnoyi roboti padaye na divchat pidlitok ta divchatok kotrih zmushuyut kinuti shkolu dlya dopomogi v bezkoshtovnij hatnij roboti vdoma Genderna nerivnist na rinku praci Vitrachayuchi bilshe chasu na hatnyu robotu zhinki menshe vitrachayut na oplachuvanu cherez sho znizhuyetsya dohid domogospodarstv Cherez tradicijni uyavlennya nibi to zhinka maye zaroblyati menshe nizh cholovik zhinok ne zaohochuyut investuvati v osvitu ta navichki Ce she bilshe zakriplyuye zhinok v hatnij roboti stvoryuyuchi vazhko zlamuvanij cikl socialnih norm ta posilyuyuchi gendernu nerivnist Cya forma gendernoyi nerivnosti vrahovuyetsya v dinamici gendernih rizikiv yaka poyasnyuye chomu zhinki ta divchata v girshomu za cholovikiv stanovishi ta chomu yih chastishe vrazhaye bidnist Podvijnij tyagar vidbiraye v zhinok chas kotrij voni mozhut prisvyatiti roboti todi yak choloviki jogo prisvyachuyut i v rezultati chastishe otrimuyut pidvishennya Cherez postijne perevantazhennya zhinki mozhut buti mensh efektivnimi na roboti takozh znizhuyuchi shansi na kar yernij rist Ci faktori dodayutsya do sklyanoyi steli nerivnoyi zarplatni i roblyat zaluchennya zhinok do rinku she bilsh problematichnim Perevantazhenist hatnoyu robotoyu negativno vplivaye na zdatnist zhinok oriyentuvatis u zhitti za mezhami domivki Izolyaciya v hatnij roboti vistupaye bar yerom na shlyahu do oplachuvanogo najmu a dlya pracyuyuchih zhinok vidtyaguye profesijnu realizaciyu podvijnim vantazhem Cherez ochikuvannya povnogo ob yemu obslugovuyuchoyi ta reproduktivnoyi praci vid zhinok yih mensh ohoche berut na robotu osoblivo vidpovidalnu ta chi z vidryadzhennyami oskilki robotodavci vvazhayut sho spivrobitnicya ne zmozhe efektivno pracyuvati bo bude zajnyata domom i ditmi Tak diskriminaciya pri prijomi na robotu torkayetsya navit tih zhinok kotri ne vikonuyut ne planuyut vikonuvati bilshu chastinu neoplachuvanoyi hatnoyi roboti nalashtuvavshi yiyi adekvatnij rozpodil u rodini chi ne mayuchi rodini Ocinka vartosti neoplachuvanoyi praciIsnuye tri metodi vimiryuvannya cinnosti neoplachuvanoyi hatnoyi roboti Vartist mozhlivostej Opportunity cost method Obrahunok sumi groshej kotru mogli b zarobiti neoplachuvani hatni pracivnici yakbi zamist hatnoyi roboti buli zajnyati na rinku praci Priklad yaksho eks suddya stala domogospodarkoyu to cina godini yiyi neoplachuvanoyi hatnoyi roboti dorivnyuye tomu sho vona mozhe zarobiti v godinu yak suddya Nedolik metodu dvi neoplachuvani hatni pracivnici mozhut vikonuvati odnakovu robotu z rivnoyu efektivnistyu ale vartist praci variyuvatime cherez yih poperedni osvitu i riven navichok Takozh problemno ociniti hatnyu robotu zhinok yaki nikoli ne pracyuvali napriklad shkolyarok studentok Zamina rinkovoyu cinoyu Market replacement cost method Obrahunok groshovogo ekvivalentu vikonanoyi hatnoyi roboti Napriklad shob ociniti neoplachuvanij doglyad za ditmi divlyatsya na vartist najmu nyani shob ociniti bezoplatne kuhovarstvo shukayut cinu analogichnoyi stravi v restorani Nedolik metodu ne vrahovuye dodatkovi emocijni vitrati materi yaka zalishayetsya doma z ditmi na vidminu vid neznajomoyi lyudini Input output cost method Obrahunok groshovoyi vartosti ekonomichnih blag ta poslug viroblenih neoplachuvanoyu hatnoyu robotoyu ta skilki ci tovari ta poslugi koshtuvatimut na vidkritomu rinku Div takozhGendernij rozriv v oplati praci Genderna nerivnist Seksizm Podvijnij tyagar Sklyana stelya Genderni kvoti Socialistichnij feminizm Socialne vidtvorennyaPosilannyaHirway Indira March 2015 Unpaid Work and the Economy Linkages and Their Implications Indian Journal of Labour Economics 58 1 1 21 doi 10 1007 s41027 015 0010 3 Folbre Nancy July 2006 Measuring Care Gender Empowerment and the Care Economy Journal of Human Development 7 2 Satz Debra 1992 Markets in Women s Reproductive Labor Philosophy amp Public Affairs 21 107 131 cherez JSTOR Olmsted Jennifer C Development and Reproductive Rights Placing Social Sustainability at the Center of the Agenda 2016 pp 1 21 Heilman Madeline E Chen Julie J 2005 Same Behavior Different Consequences Reactions to Men s and Women s Altruistic Citizenship Behavior Journal of Applied Psychology 90 3 431 441 cherez JSTOR Gammage Sarah 9 veresnya 2010 Time Pressed and Time Poor Unpaid Household Work in Guatemala Feminist Economics 16 3 79 112 doi 10 1080 13545701 2010 498571 Budlender Debbie December 2008 The Statistical Evidence on Care and Non Care Work across Six Countries PDF United Nations Research Institute for Social Development Liangshu Qi Dong Xiao yuan 8 travnya 2015 Unpaid Care Work s Interference with Paid Work and the Gender Earnings Gap in China Feminist Economics 22 2 143 167 doi 10 1080 13545701 2015 1025803 Statistics Commodity Trade and Statistics Branch United Nations Statistics Division New York 2012 Worldbankiudresearchgroup 1995 WHO special programme for research development and research training in human reproduction World Bank IUD Research Group The TCu380A IUD and the frameless FlexiGard interim three year data from an international multicenter trial Contraception 52 2 77 83 doi 10 1016 s0010 7824 95 00140 9 PMID 8536451 Sayer Liana C 2005 Gender time and inequality Trends in women s and men s paid work unpaid work and free time Social Forces 84 1 285 303 Grimshaw Patricia 1989 New England missionary wives Hawaiian women and The Cult of True Womanhood s 19 44 Pearson Ruth 2000 All change Men women and reproductive work in the global economy The European Journal of Development Research 12 2 219 237 Sirianni Carmen Negrey Cynthia Working Time as Gendered Time Feminist Economics s 59 76 doi 10 1080 135457000337679 Olmsted Jennifer C 2005 Is paid work the only answer Neoliberalism Arab women s well being and the social contract Journal of Middle East Women s Studies 1 2 112 139 doi 10 1215 15525864 2005 2005 PDF 2005 s 58 73 arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 procitovano 12 travnya 2019 Wood Ellen Meiksins 2002 The origin of capitalism a longer view Verso Folbre Nancy Caring Labor Transcription by Oliver Ressler 2003 UMass Amherst Video Aslanbeigui Nahid Summerfield Gale 2001 Risk gender and development in the 21st century International Journal of Politics Culture and Society 15 1 7 26 doi 10 1023 a 1011184220863 MacDonald Martha Phipps Shelley Lethbridge Lynn March 2005 Takings Its Toll The Influence of Paid and Unpaid Work on Women s Well Being Feminist Economics 11 1 63 94 doi 10 1080 1354570042000332597 Human Development Report 2015 PDF 2015 Marphatia Akanksha Moussie Rachel 2013 A question of gender justice Exploring the linkages between women sunpaid care work education and gender equality International Journal of Educational Development 33 6 585 594 doi 10 1016 j ijedudev 2013 05 005 Human development report 1999 New York Oxford University Press 1999 Online Internet 13 Oct 2016 Luxton Meg June 1997 The UN women and household labour Measuring and valuing unpaid work Women s Studies International Forum 20 3 431 439 doi 10 1016 s0277 5395 97 00026 5