Центральна площа (Чернівці) — головна площа Чернівців, центр міста.
Центральна площа Чернівці | |
---|---|
Центральна площа Чернівців з Ратушою, спроектованою родичем Г.Дроздовського - Адольфом Маріним | |
Місцевість | центр міста |
Колишні назви | |
австрійського періоду (українською) | Ринок |
австрійського періоду (німецькою) | Ringplatz |
Транспорт | |
Тролейбуси | № 1, № 2, № 3, № 4 і № 5 |
Рух | через площу проходять дві дороги: |
Покриття | асфальт, плити |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Пам'ятники | Пам'ятник Тарасові Шевченку |
Державні установи | Міська рада Чернівців, Чернівецький апеляційний суд |
Навчальні заклади | головний корпус Чернівецького торговельно-економічного інституту |
Заклади культури | художний музей, комплекс «Українська книга» |
Парки | міський сквер |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Центральна площа у Вікісховищі |
Назви центральної площі Чернівців в різні історичні періоди
Теперішня Центральна площа Чернівців до 1918 року мала офіційну назву Ringplatz (площа Ринок), до 1940 — Piaţa Unirei (площа Возз'єднання), до 1949 року — Червона площа, з 1949 по сьогодні — Центральна площа.
Бічні вулиці
Від Центральної площі як промінці розходяться врізнобіч майже всі головні вулиці міста: Головна, Руська, Університетська, Івана Франка, Ольги Кобилянської, а також вулиці імені Міхая Емінеску і Поштова.
Транспорт
З 1897 року до 1966 року через центральну площу Чернівців проходила лінія трамваю, яка з'єднувала північну і південну частини міста.
З 1966 року основним громадським транспортом міста є тролейбус.
Тролейбус, як транспорт, в Чернівцях почав використовуватися в 1939 році.
Існувала одна лінія № 4: від резиденції митрополита вулицями Університетською та Руською, пересікаючи центральну площу до вул. Зеленої.
Тепер через Центральну площу проходять п'ять тролейбусних маршрутів: № 3 і № 5 — з'єднують північну і південну частини міста (район річки Прут, Садгора до району автобусної станції); № 1 — з'єднує східну частину міста та житловий масив на проспекті Незалежності; № 2 і № 4 (частково — довоєнний маршрут, продовженний) — з'єднують західну і східну частини міста.
Через Центральну площу проїзжають деякі «маршрутки». В довоєнний час курсували автобуси.
Історія створення
Своїм створенням Центральна площа (площа Ringplaz (Ринок)) завдячує цісареві Йосифу II.
Під час перших відвідин Чернівців у червні 1783 року він запропонував магістратові місце для ринкової площі та категорично наказав знести розташовані там хатини.
Галицьке намісництво27 липня 1796 року зобов'язало Буковинську окружну управу розробити план нової площі.
Переговори між міським судом, Буковинською окружною управою, Галицьким намісництвом та власниками земельних ділянок, небхідних для створення площі, велися досить напружено і тривали довгий час.
Рішення щодо викупу земельних ділянок і оплати їх вартості розглядались в Чернівецькому міському суді з 1800 по 1832 рік.
Згідно з розробленим планом, необхідно було створити велику вільну площу, з врахуванням закономірності зв'язок між центральними та бічними вулицями, яка має стати безпечним місцем проведення торгів та ярмарків і, врешті, окрасою міста.
Упорядкування площі Ринок розпочалося у 1825 — після призначення крайовим інженером Адольфа Маріна.
Спершу площу вирівняли, потім почали укладати бруківку — площа вперше була забрукована у 1840 (з плином часу бруківку замінювали). Завершені роботи приймала спеціальна комісія.
Архітектурний ансамбль площі
- Центральною спорудою архітектурного ансамблю площі є будівля Чернівецької міської ради (Чернівецька ратуша).
Зведена в 1843-1847 за проектом Андрія Мікуліча у стилі пізнього класицизму.
У композиційному плані споруда виконана традиційно для міських ратуш.
Будинок близький до квадрата і з внутрішнім двором.
Над усією спорудою височить двоярусна вежа з балконом, оздоблена годинником та мідним шпилем із флагштоком.
До 20-х рр. XX-го століття вежу увінчував золочений орел триметрової висоти. Під час ремонтних робіт 1903 року в кулю під орлом було закладено 20 монет та лист до нащадків. Про долю цих реліквій на разі нічого невідомо. Орла зняли росіяни в 1916 році під час Першої світової війни.
З балкону, що з усіх боків оточує вежу, добре видно все місто. Звичайно, балкон в минулі часи не слугував майданчиком для огляду околиць, а мав цілком практичне призначення: був місцем пожежного дозору. Сьогодні з балкона вежі кожної днини, рівно о 12-ій, на всі чотири сторони міста лунає мелодія популярної пісні буковинського композитора Степана Сабадаша «Марічка», яку виграє на трубі сурмач у буковинському народному вбранні.
Шпиль вежі з мідною позолоченою кулею за австрійської доби увінчувала «пташка» — двоголовий габсбурзький орел. У роки Першої світової війни, коли місто неодноразово переходило з рук у руки, «пташку» демонтували. Відтоді на шпилі змінилося чимало прапорів, як і написів на фронтоні будівлі. Але ратуша незмінно слугувала городянам центром міського самоврядування.
- Ще на початку XX століття на центральній площі розташовувалася ціла низка готелів — тепер немає жодного.
На місці сьогоднішнього Художнього музею (справа від ратуші) стояв «Russie», трішечки вбік від ратуші, — «Weis»; на розі площі і початку теперішньої вулиці Університетської — «Schwarzer Adler» (Чорний орел). Останній спочатку був одноповерховий, згодом перебудований та добудований до триповерхового, вважався найпрестижнішим: усі знамениті гості та урядовці, що прибували до Чернівців, зупинялись саме тут. Цей готель проіснував найдовше, в радянський час під назвою «Верховина» і тільки недавно став головним корпусом Чернівецького торговельно-економічного інституту.
- Імпозантна триповерхова споруда теперішнього Художнього музею була зведена впродовж
1900-1901 рр. на місці готелю «Russie» як будинок Буковинської Ощадної каси («Bukowiner Sparkass»).
Будівля була зведена за проектом віденського архітектора Губерта Гесснера, і вважається класичним зразком віденської сецесії (стиль модерн), однією з найбільш вишуканих пам'яток модерну у Центрально-Східній Європі
Споруда має чіткі симетрії фасаду, на тлі якого трохи виступає центральний ризаліт, що увінчується аттиком з двома скульптурами по краях. Серед оздоб фасаду виділяється майолікове панно, яке прикрашає верхню частину центрального ризаліту.
На панно зображені алегоричні постаті, — це 12 античних богів які символізували 12 коронованих провінцій Австро-Угорщини. Сама Австрія зображена у вигляді дівчини в пурпуровій хламіді в центрі панно, а Буковину символізує юнак із конем в козячій шкурі.
Художній музей вражає й не менш витонченою красою інтер'єрів, в оформленні яких віртуозно поєднані скульптура, живопис, ліпнина, вітражі, художній метал. У внутрішньому оздоблюванні будівлі брав участь знаний український художник Микола Івасюк. Його пензлю належить картина на міфологічний сюжет, яка й досі прикрашає стелю.
Експозиція художнього музею дозволяє простежити розвиток живопису на Буковині протягом двох останніх століть. Класична школа представлена полотнами Юстина Пігуляка, Миколи Івасюка, Євгена Максимовича, Августи Кохановської та інших художників, чиї твори прикрашають музеї та картинні галереї багатьох європейських міст.
- Поруч з будинком теперішнього Художнього музею знаходиться Румунське Культурне Товариство імені Міхая Емінеску. Цей будинок був зведений у 50-х роках XIX ст., він служив як особняк губернатора Буковини (Landespräsident); Імператор Франц Йосиф зупинявся тут під час свого візиту до Чернівців у 1855 році. Пізніше використовувався як готель «Вайс» і був викуплений румунським товариством для Румунського Народного Дому (Rumänisches Nationalhaus).
- Навпроти колишнього готелю «Під Чорним Орлом» (на другому розі площі і теперішньої вулиці Університетської) у 1910 році постала розкішна п'ятиповерхова будівля готелю «Золотий Лев». Сьогодні тут розмістилися магазини та житлові приміщення, а також кафедри і гуртожиток університету. Про колишній готель нагадує лише барельєф лева, що завмер навстоячки у геральдичній позі угорі на фасаді кутової башти.
- На розі теперішніх вулиць Руської та Головної був готель «Paris» (Париж), у дворі якого також розташовувалися і конюшні.
Зараз це магазин «Товари для молоді». Готель «Париж» мав 10 номерів, 4 з яких були двомісні. Тут також була кав'ярня та дві стайні на 30 коней. В роки Першої світової війни готель був окупований військовими.
- Східний бік площі колись мав назву «Узвишшя Пардіні», оскільки тут знаходилась знаменита на всі Чернівці «книгарня Пардіні».
- Далі на розі вулиць Кобилянської та Центральної площі й нині милує око споруда колишньої кав'ярні (тоді — із сецисійними інтер'єрами не гірше ніж у Відні чи Парижі) «Габсбург». Зараз тут знаходиться відділення національного банку України.
- Навпроти кав'ярні (між теперішніми вулицями Ольги Кобилянської і Головної) була будівля готелю «Бель В'ю» («прекрасний вид»). І справді з балкону цього готелю відкривався прекрасний вид на всю площу Ринок, яка була улюбленим місцем зустрічей та прогулянок чернівчан, своєрідним «містом у місті».
Сьогодні Центральна площа не втратила своєї краси привабливості і залишається однією з найкращих площ у місті.
- Центральна площа
- Центральна площа
- Центральна площа
- Центральна площа
- Румунський Народний Дім
- Центральна площа 5
Пам'ятники
У центрі площі в різні часи височіли різноманітні монументи: В австрійський період тут звели (в 1827 році) монумент Богоматері (Чесного Хреста, Пієту).
У 1924 румунська влада замінила його на скульптурну композицію «Возз'єднання» (Unirii).
В 1940, з приходом радянської влади, на площі височіла червона зірка, а в 1945 ансамбль доповнився 15-метровим дерев'яним обеліском з гербами радянських республік.
У 1951-1991 тут стояла бронзова фігура Володимира Леніна.
Нині на місці численних пам'ятників розбито клумбу з квітами.
Попри свою давню історію, ансамбль Центральної площі набув свого завершення зовсім нещодавно. У травні 1999 (на другій половині площі — за дорогою, яка ділить площу на дві частини) було урочисто відкрито монумент Тарасові Шевченку.
- Монумент «Возз’єднання» (Piata Unirii)
- Монумент Богоматері (П`єта)
- Пам'ятник Тарасові Шевченку (1999)
Алея міст-побратимів Чернівців
До святкування 600-річного «Ювілею першої документальної згадки про місто Чернівці» (2008) було створено на Центральній площі міста «Алею міст-побратимів Чернівців». Міста-побратими Чернівців;
- Подольськ (Російська Федерація)
- Конін (Польща)
- Саскатун (Саскачеван, Канада)
- Сучава (Румунія)
- Назарет Ілліт (Ізраїль)
- Клагенфурт (Австрія)
- Солт Лейк Сіті (Юта, США)
Примітки
- Затверджено рішенням Чернівецької міської ради від 9 березня 1949 року.
- Трамвайні колії було демонтовано.
- Нині — Головний корпус Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
- Тоді називалась Возз'єднання.
- Район головного цвинтаря міста Чернівці, тепер уже закритий для поховання.
- В той час Буковина входила до складу Галичини
- Адольфа Маріна — родич письменника Георга Дроздовського
- Звідси, з балкону ратуші, колись промовляли до громадян трьома мовами працівники магістрату, інформуючи про події у світі та місті.
- Цікава особливість чернівецької ратуші: на ній розміщено відразу два годинника. Один показує час на ратушній вежі, а інший, подарунок міського голови Антона Кохановського, встановлено на фронтоні будівлі.
- В готелі колись зупинявся відомий композитор Ференц Ліст.
- Він був учнем батька сецесії Отто Вагнера.
- Інші джерела доповнюють, що проектування відбувалось спільно з архітектором Прокопом Шуліхою, а в процесі будівництва брав участь архітектор Роберт Вітек
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 10 вересня 2013.
- Довгий час в цьому будинку в радянський період був книжковий магазин «Кобзар». Тепер там також магазини, але іншої направленності
- Пам'ятник простояв майже 100 років.
- Попередній пам'ятник «Богоматері» був перенесений біля території костелу «Серце Ісуса» у 1923
- У центрі композиції — бронзовий румунський піхотинець із гвинтівкою і прапором у руці, його вітає дівчина в національному буковинському одязі.
- Існує пропозиція керівництва міста усунути клумбу для створення більшого простору для проведення масових громадських заходів.
- Рішення спорудити в місті пам'ятник українському національному пророкові Чернівецька міська рада ухвалила ще у 1914, з нагоди столітнього ювілею від дня народження Кобзаря.
Джерела
- Никирса М. Д. Ringplazt завдячує його величності цісарю Йосифу II/ Чернівці.- № 13 (803).- 32 березня 2006.- С. 1-3.
- Марія Никирса. Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ.- Чернівці: Золоті литаври, 2008.- 452 с.
- Буковина. Визначні постаті: 1875—1919 (Біографічний довідник)/ Автор-упор. О. М. Павлюк.- Чернівці: Золоті литаври, 2000.- 252 с.
- Чернівці. Золоті сторінки [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Центральна площа [ 19 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Урбаністичні образи
- Нові ідеї впорядкування площі [ 17 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Посилання
- Старі фото Центральної площі. Ратуша.[недоступне посилання з липня 2019]
- Старі фото Центральної площі. Західна сторона.[недоступне посилання з червня 2019]
- Старі фото Центральної площі. Північна сторона.[недоступне посилання з липня 2019]
- Старі фото Центральної площі. Східна сторона (Пардіні).[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centralna plosha Chernivci golovna plosha Chernivciv centr mista Centralna plosha ChernivciCentralna plosha Chernivciv z Ratushoyu sproektovanoyu rodichem G Drozdovskogo Adolfom MarinimCentralna plosha Chernivciv z Ratushoyu sproektovanoyu rodichem G Drozdovskogo Adolfom MarinimMiscevistcentr mistaKolishni nazviavstrijskogo periodu ukrayinskoyu Rinokavstrijskogo periodu nimeckoyu RingplatzTransportTrolejbusi 1 2 3 4 i 5Ruhcherez ploshu prohodyat dvi dorogi Pokrittyaasfalt plitiBudivli pam yatki infrastrukturaPam yatnikiPam yatnik Tarasovi ShevchenkuDerzhavni ustanoviMiska rada Chernivciv Cherniveckij apelyacijnij sudNavchalni zakladigolovnij korpus Cherniveckogo torgovelno ekonomichnogo institutuZakladi kulturihudozhnij muzej kompleks Ukrayinska kniga Parkimiskij skverZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapa Centralna plosha u VikishovishiNazvi centralnoyi ploshi Chernivciv v rizni istorichni periodiTeperishnya Centralna plosha Chernivciv do 1918 roku mala oficijnu nazvu Ringplatz plosha Rinok do 1940 Piaţa Unirei plosha Vozz yednannya do 1949 roku Chervona plosha z 1949 po sogodni Centralna plosha Bichni vuliciVid Centralnoyi ploshi yak prominci rozhodyatsya vriznobich majzhe vsi golovni vulici mista Golovna Ruska Universitetska Ivana Franka Olgi Kobilyanskoyi a takozh vulici imeni Mihaya Eminesku i Poshtova TransportZ 1897 roku do 1966 roku cherez centralnu ploshu Chernivciv prohodila liniya tramvayu yaka z yednuvala pivnichnu i pivdennu chastini mista Centralna plosha na toj chas Piata Unirii vzhe z tramvayem Z 1966 roku osnovnim gromadskim transportom mista ye trolejbus Trolejbus yak transport v Chernivcyah pochav vikoristovuvatisya v 1939 roci Isnuvala odna liniya 4 vid rezidenciyi mitropolita vulicyami Universitetskoyu ta Ruskoyu peresikayuchi centralnu ploshu do vul Zelenoyi Teper cherez Centralnu ploshu prohodyat p yat trolejbusnih marshrutiv 3 i 5 z yednuyut pivnichnu i pivdennu chastini mista rajon richki Prut Sadgora do rajonu avtobusnoyi stanciyi 1 z yednuye shidnu chastinu mista ta zhitlovij masiv na prospekti Nezalezhnosti 2 i 4 chastkovo dovoyennij marshrut prodovzhennij z yednuyut zahidnu i shidnu chastini mista Cherez Centralnu ploshu proyizzhayut deyaki marshrutki V dovoyennij chas kursuvali avtobusi Istoriya stvorennyaPlosha Rinok Svoyim stvorennyam Centralna plosha plosha Ringplaz Rinok zavdyachuye cisarevi Josifu II Pid chas pershih vidvidin Chernivciv u chervni 1783 roku vin zaproponuvav magistratovi misce dlya rinkovoyi ploshi ta kategorichno nakazav znesti roztashovani tam hatini Galicke namisnictvo27 lipnya 1796 roku zobov yazalo Bukovinsku okruzhnu upravu rozrobiti plan novoyi ploshi Peregovori mizh miskim sudom Bukovinskoyu okruzhnoyu upravoyu Galickim namisnictvom ta vlasnikami zemelnih dilyanok nebhidnih dlya stvorennya ploshi velisya dosit napruzheno i trivali dovgij chas Rishennya shodo vikupu zemelnih dilyanok i oplati yih vartosti rozglyadalis v Cherniveckomu miskomu sudi z 1800 po 1832 rik Zgidno z rozroblenim planom neobhidno bulo stvoriti veliku vilnu ploshu z vrahuvannyam zakonomirnosti zv yazok mizh centralnimi ta bichnimi vulicyami yaka maye stati bezpechnim miscem provedennya torgiv ta yarmarkiv i vreshti okrasoyu mista Uporyadkuvannya ploshi Rinok rozpochalosya u 1825 pislya priznachennya krajovim inzhenerom Adolfa Marina Spershu ploshu virivnyali potim pochali ukladati brukivku plosha vpershe bula zabrukovana u 1840 z plinom chasu brukivku zaminyuvali Zaversheni roboti prijmala specialna komisiya Arhitekturnij ansambl ploshiRatusha Suchasnij viglyadCentralnoyu sporudoyu arhitekturnogo ansamblyu ploshi ye budivlya Cherniveckoyi miskoyi radi Chernivecka ratusha Zvedena v 1843 1847 za proektom Andriya Mikulicha u stili piznogo klasicizmu U kompozicijnomu plani sporuda vikonana tradicijno dlya miskih ratush Budinok blizkij do kvadrata i z vnutrishnim dvorom Nad usiyeyu sporudoyu visochit dvoyarusna vezha z balkonom ozdoblena godinnikom ta midnim shpilem iz flagshtokom Do 20 h rr XX go stolittya vezhu uvinchuvav zolochenij orel trimetrovoyi visoti Pid chas remontnih robit 1903 roku v kulyu pid orlom bulo zakladeno 20 monet ta list do nashadkiv Pro dolyu cih relikvij na razi nichogo nevidomo Orla znyali rosiyani v 1916 roci pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Z balkonu sho z usih bokiv otochuye vezhu dobre vidno vse misto Zvichajno balkon v minuli chasi ne sluguvav majdanchikom dlya oglyadu okolic a mav cilkom praktichne priznachennya buv miscem pozhezhnogo dozoru Sogodni z balkona vezhi kozhnoyi dnini rivno o 12 ij na vsi chotiri storoni mista lunaye melodiya populyarnoyi pisni bukovinskogo kompozitora Stepana Sabadasha Marichka yaku vigraye na trubi surmach u bukovinskomu narodnomu vbranni Shpil vezhi z midnoyu pozolochenoyu kuleyu za avstrijskoyi dobi uvinchuvala ptashka dvogolovij gabsburzkij orel U roki Pershoyi svitovoyi vijni koli misto neodnorazovo perehodilo z ruk u ruki ptashku demontuvali Vidtodi na shpili zminilosya chimalo praporiv yak i napisiv na frontoni budivli Ale ratusha nezminno sluguvala gorodyanam centrom miskogo samovryaduvannya She na pochatku XX stolittya na centralnij ploshi roztashovuvalasya cila nizka goteliv teper nemaye zhodnogo Na misci sogodnishnogo Hudozhnogo muzeyu sprava vid ratushi stoyav Russie trishechki vbik vid ratushi Weis na rozi ploshi i pochatku teperishnoyi vulici Universitetskoyi Schwarzer Adler Chornij orel Ostannij spochatku buv odnopoverhovij zgodom perebudovanij ta dobudovanij do tripoverhovogo vvazhavsya najprestizhnishim usi znameniti gosti ta uryadovci sho pribuvali do Chernivciv zupinyalis same tut Cej gotel proisnuvav najdovshe v radyanskij chas pid nazvoyu Verhovina i tilki nedavno stav golovnim korpusom Cherniveckogo torgovelno ekonomichnogo institutu Na fotografiyi pryamo suchasna vulicya Universitetska zliva gotel Chornij orel sprava p yatipoverhova budivlya gotelyu Zolotij Lev sprava pered gotelem budinki na misci yakih zaraz znahoditsya pam yatnik Tarasu Shevchenku i fontaniImpozantna tripoverhova sporuda teperishnogo Hudozhnogo muzeyu bula zvedena vprodovzhCherniveckij hudozhnij muzej 1900 1901 rr na misci gotelyu Russie yak budinok Bukovinskoyi Oshadnoyi kasi Bukowiner Sparkass Budivlya bula zvedena za proektom videnskogo arhitektora Guberta Gessnera i vvazhayetsya klasichnim zrazkom videnskoyi secesiyi stil modern odniyeyu z najbilsh vishukanih pam yatok modernu u Centralno Shidnij Yevropi Sporuda maye chitki simetriyi fasadu na tli yakogo trohi vistupaye centralnij rizalit sho uvinchuyetsya attikom z dvoma skulpturami po krayah Sered ozdob fasadu vidilyayetsya majolikove panno yake prikrashaye verhnyu chastinu centralnogo rizalitu Na panno zobrazheni alegorichni postati ce 12 antichnih bogiv yaki simvolizuvali 12 koronovanih provincij Avstro Ugorshini Sama Avstriya zobrazhena u viglyadi divchini v purpurovij hlamidi v centri panno a Bukovinu simvolizuye yunak iz konem v kozyachij shkuri Hudozhnij muzej vrazhaye j ne mensh vitonchenoyu krasoyu inter yeriv v oformlenni yakih virtuozno poyednani skulptura zhivopis lipnina vitrazhi hudozhnij metal U vnutrishnomu ozdoblyuvanni budivli brav uchast znanij ukrayinskij hudozhnik Mikola Ivasyuk Jogo penzlyu nalezhit kartina na mifologichnij syuzhet yaka j dosi prikrashaye stelyu Budivlya na rozi vulic Golovnoyi i imeni Olgi Kobilyanskoyi v yakomu znahodivsya gotel Bel V yu Nazva gotelyu vidnovlena na perednij stini sporudi na rivni drugogo poverhu Ekspoziciya hudozhnogo muzeyu dozvolyaye prostezhiti rozvitok zhivopisu na Bukovini protyagom dvoh ostannih stolit Klasichna shkola predstavlena polotnami Yustina Pigulyaka Mikoli Ivasyuka Yevgena Maksimovicha Avgusti Kohanovskoyi ta inshih hudozhnikiv chiyi tvori prikrashayut muzeyi ta kartinni galereyi bagatoh yevropejskih mist Poruch z budinkom teperishnogo Hudozhnogo muzeyu znahoditsya Rumunske Kulturne Tovaristvo imeni Mihaya Eminesku Cej budinok buv zvedenij u 50 h rokah XIX st vin sluzhiv yak osobnyak gubernatora Bukovini Landesprasident Imperator Franc Josif zupinyavsya tut pid chas svogo vizitu do Chernivciv u 1855 roci Piznishe vikoristovuvavsya yak gotel Vajs i buv vikuplenij rumunskim tovaristvom dlya Rumunskogo Narodnogo Domu Rumanisches Nationalhaus Navproti kolishnogo gotelyu Pid Chornim Orlom na drugomu rozi ploshi i teperishnoyi vulici Universitetskoyi u 1910 roci postala rozkishna p yatipoverhova budivlya gotelyu Zolotij Lev Sogodni tut rozmistilisya magazini ta zhitlovi primishennya a takozh kafedri i gurtozhitok universitetu Pro kolishnij gotel nagaduye lishe barelyef leva sho zavmer navstoyachki u geraldichnij pozi ugori na fasadi kutovoyi bashti Na rozi teperishnih vulic Ruskoyi ta Golovnoyi buv gotel Paris Parizh u dvori yakogo takozh roztashovuvalisya i konyushni Zaraz ce magazin Tovari dlya molodi Gotel Parizh mav 10 nomeriv 4 z yakih buli dvomisni Tut takozh bula kav yarnya ta dvi stajni na 30 konej V roki Pershoyi svitovoyi vijni gotel buv okupovanij vijskovimi Shidnij bik ploshi kolis mav nazvu Uzvishshya Pardini oskilki tut znahodilas znamenita na vsi Chernivci knigarnya Pardini Dali na rozi vulic Kobilyanskoyi ta Centralnoyi ploshi j nini miluye oko sporuda kolishnoyi kav yarni todi iz secisijnimi inter yerami ne girshe nizh u Vidni chi Parizhi Gabsburg Zaraz tut znahoditsya viddilennya nacionalnogo banku Ukrayini Navproti kav yarni mizh teperishnimi vulicyami Olgi Kobilyanskoyi i Golovnoyi bula budivlya gotelyu Bel V yu prekrasnij vid I spravdi z balkonu cogo gotelyu vidkrivavsya prekrasnij vid na vsyu ploshu Rinok yaka bula ulyublenim miscem zustrichej ta progulyanok chernivchan svoyeridnim mistom u misti Sogodni Centralna plosha ne vtratila svoyeyi krasi privablivosti i zalishayetsya odniyeyu z najkrashih plosh u misti Centralna plosha Centralna plosha Centralna plosha Centralna plosha Rumunskij Narodnij Dim Centralna plosha 5Pam yatnikiU centri ploshi v rizni chasi visochili riznomanitni monumenti V avstrijskij period tut zveli v 1827 roci monument Bogomateri Chesnogo Hresta Piyetu U 1924 rumunska vlada zaminila jogo na skulpturnu kompoziciyu Vozz yednannya Unirii V 1940 z prihodom radyanskoyi vladi na ploshi visochila chervona zirka a v 1945 ansambl dopovnivsya 15 metrovim derev yanim obeliskom z gerbami radyanskih respublik U 1951 1991 tut stoyala bronzova figura Volodimira Lenina Nini na misci chislennih pam yatnikiv rozbito klumbu z kvitami Popri svoyu davnyu istoriyu ansambl Centralnoyi ploshi nabuv svogo zavershennya zovsim neshodavno U travni 1999 na drugij polovini ploshi za dorogoyu yaka dilit ploshu na dvi chastini bulo urochisto vidkrito monument Tarasovi Shevchenku Monument Vozz yednannya Piata Unirii Monument Bogomateri P yeta Pam yatnik Tarasovi Shevchenku 1999 Aleya mist pobratimiv ChernivcivDo svyatkuvannya 600 richnogo Yuvileyu pershoyi dokumentalnoyi zgadki pro misto Chernivci 2008 bulo stvoreno na Centralnij ploshi mista Aleyu mist pobratimiv Chernivciv Mista pobratimi Chernivciv Podolsk Rosijska Federaciya Konin Polsha Saskatun Saskachevan Kanada Suchava Rumuniya Nazaret Illit Izrayil Klagenfurt Avstriya Solt Lejk Siti Yuta SShA PrimitkiZatverdzheno rishennyam Cherniveckoyi miskoyi radi vid 9 bereznya 1949 roku Tramvajni koliyi bulo demontovano Nini Golovnij korpus Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha Todi nazivalas Vozz yednannya Rajon golovnogo cvintarya mista Chernivci teper uzhe zakritij dlya pohovannya V toj chas Bukovina vhodila do skladu Galichini Adolfa Marina rodich pismennika Georga Drozdovskogo Zvidsi z balkonu ratushi kolis promovlyali do gromadyan troma movami pracivniki magistratu informuyuchi pro podiyi u sviti ta misti Cikava osoblivist cherniveckoyi ratushi na nij rozmisheno vidrazu dva godinnika Odin pokazuye chas na ratushnij vezhi a inshij podarunok miskogo golovi Antona Kohanovskogo vstanovleno na frontoni budivli V goteli kolis zupinyavsya vidomij kompozitor Ferenc List Vin buv uchnem batka secesiyi Otto Vagnera Inshi dzherela dopovnyuyut sho proektuvannya vidbuvalos spilno z arhitektorom Prokopom Shulihoyu a v procesi budivnictva brav uchast arhitektor Robert Vitek Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 10 veresnya 2013 Dovgij chas v comu budinku v radyanskij period buv knizhkovij magazin Kobzar Teper tam takozh magazini ale inshoyi napravlennosti Pam yatnik prostoyav majzhe 100 rokiv Poperednij pam yatnik Bogomateri buv perenesenij bilya teritoriyi kostelu Serce Isusa u 1923 U centri kompoziciyi bronzovij rumunskij pihotinec iz gvintivkoyu i praporom u ruci jogo vitaye divchina v nacionalnomu bukovinskomu odyazi Isnuye propoziciya kerivnictva mista usunuti klumbu dlya stvorennya bilshogo prostoru dlya provedennya masovih gromadskih zahodiv Rishennya sporuditi v misti pam yatnik ukrayinskomu nacionalnomu prorokovi Chernivecka miska rada uhvalila she u 1914 z nagodi stolitnogo yuvileyu vid dnya narodzhennya Kobzarya Panorama Centralnoyi ploshi u Chernivcyah 2007 DzherelaNikirsa M D Ringplazt zavdyachuye jogo velichnosti cisaryu Josifu II Chernivci 13 803 32 bereznya 2006 S 1 3 Mariya Nikirsa Chernivci Dokumentalni narisi z istoriyi vulic i plosh Chernivci Zoloti litavri 2008 452 s Bukovina Viznachni postati 1875 1919 Biografichnij dovidnik Avtor upor O M Pavlyuk Chernivci Zoloti litavri 2000 252 s Chernivci Zoloti storinki 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Centralna plosha 19 veresnya 2013 u Wayback Machine Urbanistichni obrazi Novi ideyi vporyadkuvannya ploshi 17 veresnya 2013 u Wayback Machine PosilannyaStari foto Centralnoyi ploshi Ratusha nedostupne posilannya z lipnya 2019 Stari foto Centralnoyi ploshi Zahidna storona nedostupne posilannya z chervnya 2019 Stari foto Centralnoyi ploshi Pivnichna storona nedostupne posilannya z lipnya 2019 Stari foto Centralnoyi ploshi Shidna storona Pardini nedostupne posilannya z lipnya 2019