Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Румунський Народний Дім у Чернівцях дім який з кінця XIX століття став центром румунського культурного і громадського жи

Румунський Народний Дім у Чернівцях

Румунський Народний Дім у Чернівцях

Румунський Народний Дім у Чернівцях — дім, який з кінця XIX століття став центром румунського культурного і громадського життя у Чернівцях та на Буковині.

Румунський Народний Дім у Чернівцях
image
Вивіска при вході до Румунського Дому (сучасне фото)
48°17'21"N ,25°57'47"E
Країнаimage Україна
Розташуванням. Чернівці
Архітектор
КлієнтТовариство румунської культури та літератури на Буковині
Дата початку спорудженнянової — 1937
Дата закінчення спорудженнянової — 1940
Стильнового будинку — конструктивізм
Поверхівстарої будівлі- 3, нової — 6
Власникдо 1940 року стара будівля належала Товариству румунської культури та літератури на Буковині, а нова — Товариству і Релігійному фонду Буковини; з 1944 року — міська комунальна власність
Призначенняробота релігійних, громадських та культурних товариств, організацій, політичних партій тощо
Адресам. Чернівці, Центральна площа, 6

Діяльність «Товариства румунської культури та літератури на Буковині. Румунський Народний Дім»

Румунська спільнота Буковини почала дбати про своє національно-культурне життя ще під час революційних подій 1848 р. Її лідери, серед яких особливо виділявся Євдоксій Гурмузакі, провели у Чернівцях 20 травня 1848 р. великі національні збори за участю представників усіх соціальних верств населення, на яких було прийнято меморандум до австрійського імператора і Віденського парламенту з низкою вимог щодо забезпечення їхнього національно-культурного розвитку.
Незабаром прийшло також усвідомлення необхідності створення друкованого органу, який би виражав національні інтереси і потреби буковинських румунів. Цю справу взяли на себе брати Георге і Александру Гурмузакі, які з жовтня 1848 р. до вересня 1850 р. видавали румунську політичну, релігійну і літературну газету «Буковина», подаючи матеріали у ній одночасно румунською та німецькою мовами.
Протягом всього періоду, починаючи з 1865 р. і аж до 1944 р., локомотивом руху за національно-культурне відродження буковинських румунів виступало Товариство румунської культури і літератури Буковини.

image
Перша (стара) будівля Румунського Народного Дому, яка служила румунській громаді Чернівців майже пів століття (старе фото)

Воно видавало газети, календарі, брошури, організовувало культурні заходи, театральні вистави, брало участь у відкритті румунських шкіл, забезпечувало учнів та студентів із бідних сімей навчальними стипендіями і місцями в інтернаті, який перебував у його власності.
Румунський Народний Дім був тісно пов'язаний з діяльністю «Товариства румунської культури та літератури на Буковині», яке фактично було його засновником.
В 1897 році це товариство викуповує відомий у місті готель «Вайс» на площі Рингплац (тепер — Центральна площа). В це приміщення поступово переходять усі культурні та благодійні товариства румунської громади.
Відомі громадсько-політичні діячі «Товариства румунської культури та літератури на Буковині» , , А. та Г. Гурмузакі, сприяли відродженню та розвитку румунської культури на Буковині та заснуванню інших товариств, як «Жунімя», «Академія ортодоксе», «Дачія», «Буковина», «Молдова», «Товариство румунських жінок», музичне товариство «Армонія», «Арбороаса», «Академія Ортодоксе»,

image
Початок будівництва нового приміщення Румунського Народного Дому — Палацу Культурулуй. На задньому плані (справа) - Темпель

Поряд з Товариством румунської культури і літератури Буковини на ниві національно-культурного виховання мас особливо відзначились академічні товариства, засновані румунськими студентами Чернівецького університету імені Франца Йосифа після його відкриття у 1875 р.
Від самого початку існування цього вищого навчального закладу у ньому діяла кафедра румунської мови і літератури, першим завідувачем якої був .
У 1912 р. в університеті було відкрито також кафедру історії південно-західної Європи, на якій викладав професор Іон Ністор.
У 1864 р. в Чернівцях відбулися перші гастролі румунської театральної трупи (Фані Тардіні). Після створення Товариства румунської культури і літератури постановки румунських театральних колективів на Буковині стали регулярними.
У 1925 р. у Чернівцях був створений румунський Національний театр, в якому грали відомі актори. Для забезпечення театру необхідними кадрами у 1924 р. в столиці Буковини було відкрито .

Побудова нової будівлі Румунського Дому

Після розпаду в 1918 році Австро-Угорщини і входження Буковини до складу Румунії в тогочасній архітектурі з'явилося намагання якомого ширше застосувати архітектурні стилі, характерні для королівської Румунії.

image
Вже готовий новий будинок Румунського Народного Дому під час Другої світової війни

У цей час постало питання про нову споруду для впливового румунського Товариства культури та літератури, оскільки приміщення старого готелю «Вайс», де воно розташовувалося з кінця XIX століття, не відповідало вимогам часу.
Адміністрація Буковини в особі міністра-делегата Янку Флондора виділила товариству земельну ділянку на розі площі Александрі (колишня Єлезавети, тепер — Театральна) та вулиці генерала Задіка (нині — Бандери).
Офіційно право на цю ділянку надали тільки у 1921 року, після того, як товариство передало своє старе приміщення шкільному інспекторові Буковини. Завдяки дуже вигідному і престижному місцю розташування будівельного майданчика знайшлося чимало охочих придбати його. На цю ділянку претендував, зокрема, університет. Упродовж майже 15 років право володіння ділянкою переходило від Товариства румунської культури і літератури до університету і навпаки. Останню крапку в цьому конфлікті поставив Чернівецький апеляційний суд, який своїм рішенням від 27 квітня 1935 року визнав Товариство єдиним і законним власником земельної ділянки.
Ще у 1921 році Товариство замовило проект споруди відомому архітекторові . І якби не нескінчені судові процеси, на які товариство витратило майже два мільйони лей, місто мало би сьогодні набагато кращу і монументальнішу споруду, план якої зберігся у звіті Товариства за 1922 рік.
У 1935-у році стало очевидним, що товариство не в змозі збудувати не лише споруду за розкішним проектом Марку, а й набагато простішу.
Допомогу запропонували Митрополія Буковини та Православний релігійний фонд — найбагатші установи краю. Було підписано договір на будівництво та використання будинку між митрополитом Буковини та головою Товариства Грігорієм Нандришем. У ньому йшлося про те, що Товариство надає земельну ділянку, а Православний релігійний фонд виділяє для потреб будівництва необхідну суму коштів. Обидві сторони домовились спорудити у Чернівцях Палац національної культури, який буде служити як Товариству, так і Релігійному фонду — відповідно до часток, які їм належатимуть. Будівництво повинно було початися весною 1937 року, а завершитися 11 листопада 1938 року.
Тендер на будівництво виграла відома будівельна фірма з Бухареста «Дім Тіберія Єремія».
Будівельний майданчик було освячено 4 липня 1937 року, закладка наріжного каменя новобудови відбулося 26 жовтня цього ж року. Слід зауважити, що Палац збудований не так, як планувалось у договорі.
Згідно з новим проектом новобудова повинна була складатися з центрального блоку, що мав розміщуватися на площі Александрі (нині - Театральна), трьох блоків на вулиці Генерала Задіка (тепер — Бандери) та одного блоку на вулиці Університетській. Разом вони повинні були скласти суцільний комплекс будівель. Але через брак коштів вдалося збудувати тільки центральний блок, який поділявся на дві частини — комерційну і культурну.

  • image
    На фото справа, в глибині, видно Темпель. Поруч з Єврейським Народним Домом ще не побудовано Румунський Дім, на площі видно торгові ряди
  • image
    Вже готовий новий будинок Румунського Народного Дому. Площу, для створення архітектурного ансамблю, поглиблено та впорядковано
  • image
    Будинок Румунського Народного Дому на початку 1940-го року
  • image
    Вхід в будинок (в минулому старе приміщення Румунського Дому), де на першому поверсі розташовано румунське товариство ім. М.Емінеску.
  • image
    Пам'ятна дошка з барельєфом румунського композитора Порумбеску на стіні біля входу в приміщення товариства імені М. Емінеску
  • image
    Сучасне фото. Справа від Єврейського дому видно побудований в 1938-1940 році Румунський Дім

Приміщення зареєстровано за двома власниками:
Культурна частина, а саме партер із вестибюлем і концертною залою, перший поверх з залою для засідань і читальною залою, другий — робочі кабінети, третій — читальна зала і бібліотека, четвертий — сховище бібліотеки належали Товариству.
Комерційна частина належала Православному релігійному фондові і складалася з наступних приміщень:
у партері — магазина та ресторану, на поверхах — кімнат готелю.
У підвалі було розташовано обладнання центрального опалення, на даху знаходилась оглядова тераса, з якої можна було побачити все місто.
Палац було завершено на початку 1940 року, хоча товариство переселилося туди тільки в травні, коли були повністю виправлені всі дрібні недоробки. Залишилось встановити тільки ліфт.
А вже 28 червня 1940 року у Чернівці ввійшли радянські війська і приміщення передали під різні установи.

Румунський Народний Дім в 1941–1944 роках

Після початку в 1941 році війни між Німеччиною і Радянським Союзом Північна Буковина була знову окупована Румунією. Румунський Народний Дім продовжив свою довоєнну діяльність.
У листопаді 1942 року тут побували король Міхай, його мати королева Єлена та заступник голови Ради Міністрів Міхай Антонеску.
В період відступу в 1944 році німецьких військ на захід і їх короткочасного перебування на Буковині комерційна частина нової споруди Румунського дому була зайнята німецьким командуванням.

Радянський період і період Незалежності України

Після повернення Радянської Армії в 1944 році і до проголошення Незалежності України у будинку розташувався гарнізонний Будинок офіцерів.
Після проголошення в 1991 році незалежності України приміщення Будинку офіцерів (Палацул културал) було передано в оренду різним комерційним структурам.
Більша частина будівлі, де знаходився Румунський Дім до 1940 року (Центральна площа, 6), належить Чернівецькому обласному апеляційному суду, а на першому поверсі розташовано румунське .

Примітки

  1. Один літр молока тоді коштував 5 лей
  2. Марія Никирса. Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ.- Чернівці: Золоті литаври, 2008.- 452 с.
  3. 11 листопада — дата, коли румунські війська ввійшли в Чернівці.

Джерела

  • Марія Никирса. Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ.- Чернівці: Золоті литаври, 2008.- 452 с.
  • Буковина. Визначні постаті: 1875–1919 (Біографічний довідник)/ Автор-упор. О. М. Павлюк.- Чернівці: Золоті литаври, 2000.- 252 с.
  • Етнічні архітектурні надбання Буковини
  • Історична подорож до Чернівців
  • Колишній Румунський Народний Дім
  • У Чернівцях вшанували 123-тю річницю з дня смерті Міхая Емінеску[недоступне посилання з липня 2019]
  • Буковина: хто ж обпечеться «мовним» варивом?
  • Чернівці і його вулиці
  • Театральна площа

Посилання

  • Старі фото Румунського Народного Дому на Центральній площі[недоступне посилання з червня 2019]
  • Старі фото Румунського Народного Дому на Театральній площі[недоступне посилання з червня 2019]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rumunskij Narodnij Dim u Chernivcyah dim yakij z kincya XIX stolittya stav centrom rumunskogo kulturnogo i gromadskogo zhittya u Chernivcyah ta na Bukovini Rumunskij Narodnij Dim u ChernivcyahViviska pri vhodi do Rumunskogo Domu suchasne foto 48 17 21 N 25 57 47 EKrayina UkrayinaRoztashuvannyam ChernivciArhitektorKliyentTovaristvo rumunskoyi kulturi ta literaturi na BukoviniData pochatku sporudzhennyanovoyi 1937Data zakinchennya sporudzhennyanovoyi 1940Stilnovogo budinku konstruktivizmPoverhivstaroyi budivli 3 novoyi 6Vlasnikdo 1940 roku stara budivlya nalezhala Tovaristvu rumunskoyi kulturi ta literaturi na Bukovini a nova Tovaristvu i Religijnomu fondu Bukovini z 1944 roku miska komunalna vlasnistPriznachennyarobota religijnih gromadskih ta kulturnih tovaristv organizacij politichnih partij toshoAdresam Chernivci Centralna plosha 6Diyalnist Tovaristva rumunskoyi kulturi ta literaturi na Bukovini Rumunskij Narodnij Dim Rumunska spilnota Bukovini pochala dbati pro svoye nacionalno kulturne zhittya she pid chas revolyucijnih podij 1848 r Yiyi lideri sered yakih osoblivo vidilyavsya Yevdoksij Gurmuzaki proveli u Chernivcyah 20 travnya 1848 r veliki nacionalni zbori za uchastyu predstavnikiv usih socialnih verstv naselennya na yakih bulo prijnyato memorandum do avstrijskogo imperatora i Videnskogo parlamentu z nizkoyu vimog shodo zabezpechennya yihnogo nacionalno kulturnogo rozvitku Nezabarom prijshlo takozh usvidomlennya neobhidnosti stvorennya drukovanogo organu yakij bi virazhav nacionalni interesi i potrebi bukovinskih rumuniv Cyu spravu vzyali na sebe brati George i Aleksandru Gurmuzaki yaki z zhovtnya 1848 r do veresnya 1850 r vidavali rumunsku politichnu religijnu i literaturnu gazetu Bukovina podayuchi materiali u nij odnochasno rumunskoyu ta nimeckoyu movami Protyagom vsogo periodu pochinayuchi z 1865 r i azh do 1944 r lokomotivom ruhu za nacionalno kulturne vidrodzhennya bukovinskih rumuniv vistupalo Tovaristvo rumunskoyi kulturi i literaturi Bukovini Persha stara budivlya Rumunskogo Narodnogo Domu yaka sluzhila rumunskij gromadi Chernivciv majzhe piv stolittya stare foto Vono vidavalo gazeti kalendari broshuri organizovuvalo kulturni zahodi teatralni vistavi bralo uchast u vidkritti rumunskih shkil zabezpechuvalo uchniv ta studentiv iz bidnih simej navchalnimi stipendiyami i miscyami v internati yakij perebuvav u jogo vlasnosti Rumunskij Narodnij Dim buv tisno pov yazanij z diyalnistyu Tovaristva rumunskoyi kulturi ta literaturi na Bukovini yake faktichno bulo jogo zasnovnikom V 1897 roci ce tovaristvo vikupovuye vidomij u misti gotel Vajs na ploshi Ringplac teper Centralna plosha V ce primishennya postupovo perehodyat usi kulturni ta blagodijni tovaristva rumunskoyi gromadi Vidomi gromadsko politichni diyachi Tovaristva rumunskoyi kulturi ta literaturi na Bukovini A ta G Gurmuzaki spriyali vidrodzhennyu ta rozvitku rumunskoyi kulturi na Bukovini ta zasnuvannyu inshih tovaristv yak Zhunimya Akademiya ortodokse Dachiya Bukovina Moldova Tovaristvo rumunskih zhinok muzichne tovaristvo Armoniya Arboroasa Akademiya Ortodokse Pochatok budivnictva novogo primishennya Rumunskogo Narodnogo Domu Palacu Kulturuluj Na zadnomu plani sprava Tempel Poryad z Tovaristvom rumunskoyi kulturi i literaturi Bukovini na nivi nacionalno kulturnogo vihovannya mas osoblivo vidznachilis akademichni tovaristva zasnovani rumunskimi studentami Cherniveckogo universitetu imeni Franca Josifa pislya jogo vidkrittya u 1875 r Vid samogo pochatku isnuvannya cogo vishogo navchalnogo zakladu u nomu diyala kafedra rumunskoyi movi i literaturi pershim zaviduvachem yakoyi buv U 1912 r v universiteti bulo vidkrito takozh kafedru istoriyi pivdenno zahidnoyi Yevropi na yakij vikladav profesor Ion Nistor U 1864 r v Chernivcyah vidbulisya pershi gastroli rumunskoyi teatralnoyi trupi Fani Tardini Pislya stvorennya Tovaristva rumunskoyi kulturi i literaturi postanovki rumunskih teatralnih kolektiviv na Bukovini stali regulyarnimi U 1925 r u Chernivcyah buv stvorenij rumunskij Nacionalnij teatr v yakomu grali vidomi aktori Dlya zabezpechennya teatru neobhidnimi kadrami u 1924 r v stolici Bukovini bulo vidkrito Pobudova novoyi budivli Rumunskogo DomuPislya rozpadu v 1918 roci Avstro Ugorshini i vhodzhennya Bukovini do skladu Rumuniyi v togochasnij arhitekturi z yavilosya namagannya yakomogo shirshe zastosuvati arhitekturni stili harakterni dlya korolivskoyi Rumuniyi Vzhe gotovij novij budinok Rumunskogo Narodnogo Domu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U cej chas postalo pitannya pro novu sporudu dlya vplivovogo rumunskogo Tovaristva kulturi ta literaturi oskilki primishennya starogo gotelyu Vajs de vono roztashovuvalosya z kincya XIX stolittya ne vidpovidalo vimogam chasu Administraciya Bukovini v osobi ministra delegata Yanku Flondora vidilila tovaristvu zemelnu dilyanku na rozi ploshi Aleksandri kolishnya Yelezaveti teper Teatralna ta vulici generala Zadika nini Banderi Oficijno pravo na cyu dilyanku nadali tilki u 1921 roku pislya togo yak tovaristvo peredalo svoye stare primishennya shkilnomu inspektorovi Bukovini Zavdyaki duzhe vigidnomu i prestizhnomu miscyu roztashuvannya budivelnogo majdanchika znajshlosya chimalo ohochih pridbati jogo Na cyu dilyanku pretenduvav zokrema universitet Uprodovzh majzhe 15 rokiv pravo volodinnya dilyankoyu perehodilo vid Tovaristva rumunskoyi kulturi i literaturi do universitetu i navpaki Ostannyu krapku v comu konflikti postaviv Cherniveckij apelyacijnij sud yakij svoyim rishennyam vid 27 kvitnya 1935 roku viznav Tovaristvo yedinim i zakonnim vlasnikom zemelnoyi dilyanki She u 1921 roci Tovaristvo zamovilo proekt sporudi vidomomu arhitektorovi I yakbi ne neskincheni sudovi procesi na yaki tovaristvo vitratilo majzhe dva miljoni lej misto malo bi sogodni nabagato krashu i monumentalnishu sporudu plan yakoyi zberigsya u zviti Tovaristva za 1922 rik U 1935 u roci stalo ochevidnim sho tovaristvo ne v zmozi zbuduvati ne lishe sporudu za rozkishnim proektom Marku a j nabagato prostishu Dopomogu zaproponuvali Mitropoliya Bukovini ta Pravoslavnij religijnij fond najbagatshi ustanovi krayu Bulo pidpisano dogovir na budivnictvo ta vikoristannya budinku mizh mitropolitom Bukovini ta golovoyu Tovaristva Grigoriyem Nandrishem U nomu jshlosya pro te sho Tovaristvo nadaye zemelnu dilyanku a Pravoslavnij religijnij fond vidilyaye dlya potreb budivnictva neobhidnu sumu koshtiv Obidvi storoni domovilis sporuditi u Chernivcyah Palac nacionalnoyi kulturi yakij bude sluzhiti yak Tovaristvu tak i Religijnomu fondu vidpovidno do chastok yaki yim nalezhatimut Budivnictvo povinno bulo pochatisya vesnoyu 1937 roku a zavershitisya 11 listopada 1938 roku Tender na budivnictvo vigrala vidoma budivelna firma z Buharesta Dim Tiberiya Yeremiya Budivelnij majdanchik bulo osvyacheno 4 lipnya 1937 roku zakladka narizhnogo kamenya novobudovi vidbulosya 26 zhovtnya cogo zh roku Slid zauvazhiti sho Palac zbudovanij ne tak yak planuvalos u dogovori Zgidno z novim proektom novobudova povinna bula skladatisya z centralnogo bloku sho mav rozmishuvatisya na ploshi Aleksandri nini Teatralna troh blokiv na vulici Generala Zadika teper Banderi ta odnogo bloku na vulici Universitetskij Razom voni povinni buli sklasti sucilnij kompleks budivel Ale cherez brak koshtiv vdalosya zbuduvati tilki centralnij blok yakij podilyavsya na dvi chastini komercijnu i kulturnu Na foto sprava v glibini vidno Tempel Poruch z Yevrejskim Narodnim Domom she ne pobudovano Rumunskij Dim na ploshi vidno torgovi ryadi Vzhe gotovij novij budinok Rumunskogo Narodnogo Domu Ploshu dlya stvorennya arhitekturnogo ansamblyu poglibleno ta vporyadkovano Budinok Rumunskogo Narodnogo Domu na pochatku 1940 go roku Vhid v budinok v minulomu stare primishennya Rumunskogo Domu de na pershomu poversi roztashovano rumunske tovaristvo im M Eminesku Pam yatna doshka z barelyefom rumunskogo kompozitora Porumbesku na stini bilya vhodu v primishennya tovaristva imeni M Eminesku Suchasne foto Sprava vid Yevrejskogo domu vidno pobudovanij v 1938 1940 roci Rumunskij Dim Primishennya zareyestrovano za dvoma vlasnikami Kulturna chastina a same parter iz vestibyulem i koncertnoyu zaloyu pershij poverh z zaloyu dlya zasidan i chitalnoyu zaloyu drugij robochi kabineti tretij chitalna zala i biblioteka chetvertij shovishe biblioteki nalezhali Tovaristvu Komercijna chastina nalezhala Pravoslavnomu religijnomu fondovi i skladalasya z nastupnih primishen u parteri magazina ta restoranu na poverhah kimnat gotelyu U pidvali bulo roztashovano obladnannya centralnogo opalennya na dahu znahodilas oglyadova terasa z yakoyi mozhna bulo pobachiti vse misto Palac bulo zaversheno na pochatku 1940 roku hocha tovaristvo pereselilosya tudi tilki v travni koli buli povnistyu vipravleni vsi dribni nedorobki Zalishilos vstanoviti tilki lift A vzhe 28 chervnya 1940 roku u Chernivci vvijshli radyanski vijska i primishennya peredali pid rizni ustanovi Rumunskij Narodnij Dim v 1941 1944 rokahPislya pochatku v 1941 roci vijni mizh Nimechchinoyu i Radyanskim Soyuzom Pivnichna Bukovina bula znovu okupovana Rumuniyeyu Rumunskij Narodnij Dim prodovzhiv svoyu dovoyennu diyalnist U listopadi 1942 roku tut pobuvali korol Mihaj jogo mati koroleva Yelena ta zastupnik golovi Radi Ministriv Mihaj Antonesku V period vidstupu v 1944 roci nimeckih vijsk na zahid i yih korotkochasnogo perebuvannya na Bukovini komercijna chastina novoyi sporudi Rumunskogo domu bula zajnyata nimeckim komanduvannyam Radyanskij period i period Nezalezhnosti UkrayiniPislya povernennya Radyanskoyi Armiyi v 1944 roci i do progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini u budinku roztashuvavsya garnizonnij Budinok oficeriv Pislya progoloshennya v 1991 roci nezalezhnosti Ukrayini primishennya Budinku oficeriv Palacul kultural bulo peredano v orendu riznim komercijnim strukturam Bilsha chastina budivli de znahodivsya Rumunskij Dim do 1940 roku Centralna plosha 6 nalezhit Cherniveckomu oblasnomu apelyacijnomu sudu a na pershomu poversi roztashovano rumunske PrimitkiOdin litr moloka todi koshtuvav 5 lej Mariya Nikirsa Chernivci Dokumentalni narisi z istoriyi vulic i plosh Chernivci Zoloti litavri 2008 452 s 11 listopada data koli rumunski vijska vvijshli v Chernivci DzherelaMariya Nikirsa Chernivci Dokumentalni narisi z istoriyi vulic i plosh Chernivci Zoloti litavri 2008 452 s Bukovina Viznachni postati 1875 1919 Biografichnij dovidnik Avtor upor O M Pavlyuk Chernivci Zoloti litavri 2000 252 s Etnichni arhitekturni nadbannya Bukovini Istorichna podorozh do Chernivciv Kolishnij Rumunskij Narodnij Dim U Chernivcyah vshanuvali 123 tyu richnicyu z dnya smerti Mihaya Eminesku nedostupne posilannya z lipnya 2019 Bukovina hto zh obpechetsya movnim varivom Chernivci i jogo vulici Teatralna ploshaPosilannyaStari foto Rumunskogo Narodnogo Domu na Centralnij ploshi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Stari foto Rumunskogo Narodnogo Domu na Teatralnij ploshi nedostupne posilannya z chervnya 2019

Дата публікації:
Топ