Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ністор Іон Янку (Ністор Йон-Янку; анг. Ion Nistor; рум. Ion Nistor; * 17 серпня 1876, с. Біволеріє Сучавського повіту, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина — † 11 листопада 1962, м. Бухарест, Народна Республіка Румунія) — історик Буковини і Румунії, політичний і державний діяч Австро-Угорщини і Румунії, академік , науковець, педагог та ректор Чернівецького університету.
| Іон Янку Ністор | |
|---|---|
| рум. Ion Nistor | |
 | |
| Народився | 17 серпня 1876 с. Біволеріє, Герцогство Буковина, Австро-Угорська імперія |
| Помер | 11 листопада 1962 (86 років) Бухарест, Народна Республіка Румунія |
| Країна |  Румунія |
| Підданство |  Австро-Угорщина |
| Діяльність | історик, політик |
| Alma mater | Чернівецький університет імені Франца Йосифа |
| Галузь | історія |
| Заклад | ЧНУ імені Юрія Федьковича Бухарестський університет |
| Посада | член Сенату Румунії[d], член Палати депутатів Румунії[d] і d |
| Вчене звання | академік |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Партія | Національна ліберальна партія (Румунія) |
| Відомий завдяки: | як історик, державний діяч, педагог, ректор Чернівецького університету, |
 Ністор Іон Янку у Вікісховищі | |
Біографія
Закінчивши Радівецький німецький ліцей (1897) та філософський факультет Чернівецького університету (1904), працював викладачем ліцеїв у Сучаві (1904—1907) й у Чернівцях (1907—1908).
Після навчання (1908—1911) в університеті Відня, а також університетах Бухареста, Мюнхена, Берліна, де Ністор відвідував заняття з історії (загальної та середньовічної), візантології, палеографії, славістики, етнології, політичної економіки в істориків Д.Ончула, , А.-Д.Ксенопола, славіста К.-Й.Їрічека, економіста К.Лампрехта та ін., завершив для Відня дві роботи: докторську «Молдавські претензії на Покуття» (1910) та габілітаційну «Зовнішньоторговельні зв'язки Молдови XIV—XV ст.» (1911), що була відзначена премією АН Румунії.
1911 року став приват-доцентом кафедри південно-східної європейської історії у Віденському університеті, а з 1912 (по 1940) — професором і завідувачем такої ж кафедри в Чернівецькому університеті, в основному викладаючи історію Румунії та Буковини.
Ректор Чернівецького університету (1920-1921 , 1933—1940).
Ністор — почесний член Чеської академії (1935), учасник численних міжнародних конгресів істориків.
Розпочавши з активного членства в національних товариствах: «Junimea» («Молодь»; президент 1898—1899), , «Румунська школа», «Румунський клуб» та ін., став членом правління Національно-ліберальної партії Румунії й постійним членом уряду.
В 1918—1919 роках був міністром румунського уряду по управлінню Буковиною з правом видачі ординацій-законів (1918—1919), заснував Демократичну партію об'єднання, з друкованим органом «Glasul Bucovinei»; закрив німецькі та українські ліцеї; запровадив румунську мову в органах управління; сприяв румунізації німецькомовного Чернівецького університету й Буковини.
Згодом Ністор був міністром — делегатом Буковини в уряді Братіану (1922—1926), беручи участь у створенні нової конституції Румунії (23 березня 1923); міністром громадських робіт (1927—1928); (1928—1933); державним секретарем по етнічних меншинах (1933) у міністерстві праці, охорони здоров'я та соціального захисту (1935—1937); міністром праці (1937—1939) та міністром культів і мистецтв (1939—1940).
Відзначений 10-ма орденами Румунії («Зірка Румунії», Корона Румунії, Хрест, орден Фердинанда) та 4-ма орденами інших держав.
Ністор різко виступав проти комунізму, соціал-демократії та націонал-соціалізму, а згодом — проти приєднання Бессарабії й Буковини до УРСР.
Ністор не був залучений до уряду Й.Антонеску, проте залишений професором філософського факультету в Бухаресті (1940—1941).
З 1941 — на пенсії, продовжуючи бути директором колекції бібліотеки Академії Наук Румунії (1940—1945).
З утворенням Народної Республіки Румунія позбавлений членства в Академії Наук Румунії (10 червня 1948) та ув'язнений без суду в Сігеті (з 1948 року по 8 липня 1955 рік).
Помер 11 листопада 1962 року у м. Бухарест.
Погляди
Опублікувавши документальні джерела до історії середньовічної Молдови, Ністор спочатку виступав проти теорії «історичного права», проте у час Першої світової війни став її послідовником.
У низці праць («Молдовські претензії на Покуття», Відень, 1910; «Румуни і русини на Буковині», Бухарест, 1915; «Національна боротьба на Буковині», Бухарест, 1918) Ністор доводив, що слов'янські топоніми в Молдові походять від слов'янських племен, які рухалися в 4—5 ст. на Балканський півострів; що молдовська територія ніколи не була під володінням Галицького князівства, а русинська мова офіційно не вживалася в Молдові; румуни — єдине автохтонне населення Буковини; українці на Буковині — це вигадка австрійців після 1848.
Цю антиукраїнську теорію, яку заперечували буковинські науковці Р.-Ф.Кайндль, С.Смаль-Стоцький, М.Кордуба та ін., Румунське королівство використало 1918—1919 року на Мирній конференції в Парижі для виправдання окупації української частини Буковини.
Наукова діяльність
Іон Янку Ністор — автор понад 300 наукових праць, займався проблемами історії румунського народу від 14 до поч. 20 ст., питаннями літератури, освіти, мистецтва та культури Буковини.
Збагатив 44-томну документальну добірку братів Гурмузакі на 5 томів нових матеріалів.
Найважливіші твори:
- «Стефан Великий» (1904);
- «Зовнішні комерційні зв'язки Молдови у XIV—XVI ст.» (1911);
- "Румунська митниця у XV—XVI ст. (1912);
- «Погляд на історію освіти на Буковині» (1912);
- «Румуни та українці Буковини» (1915);
- "Походження назви «Буковина» (1915);
- «Румуни і русини з Буковини» (1923);
- «Чехо-словаки та румуни» (1930);
- «Історія церковного фонду Буковини» (1931);
- «Монастирі Буковини» (1931);
- «Олександр Добрий» (1932);
- «Українське питання в світлі історії» (1934);
- «Деякі спогади з часів возз'єднання» (1938);
- «Возз'єднання Буковини з Румунією» (1940);
- «Україна в дзеркалі молдавських хронік» (1942);
- «Історія Бессарабії» (1923—51);
- «Бессарабія і Буковина» (1939);
- «Історія Буковини» (1951—91, з рукопису опублікована у 1991) .
Примітки
- За старим стилем — 4 серпня 1876 року.
- Біволеріє (рум. Bivolărie) — село у Сучавському повіті в Румунії. Адміністративно підпорядковане місту Вікову-де-Сус.
- Поновлений в 1990 році.
- Українців в той час називали русинами.
- З більш розширеним переліком основних творів можна ознайомитись тут
Джерела та література
- О. Д. Огуй. Ністор Йон-Янку // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 421. — .
- Буковина. Визначні постаті: 1875—1919 (Біографічний довідник)/ Автор-упор. О. М. Павлюк.- Чернівці: Золоті литаври, 2000.- 252 с.
- Ігор Піддубний. Всесвітня історія як предмет викладання та дослідження у Чернівецькому університеті (20 — 30-і рр. XX ст.)
- Nistor I. Istoria Bucovinei. /Editie^i studiu bio-bibliografic de S.Neagoe.
- Чернівецький університет: 1875—1995. Сторінки історії. — Чернівці, Рута, 1995. — С.73.
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Імена славних сучасників /Упор. Струк Н., Матвійчук О. — К.: Світ успіху, 2005
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Nistor Ion Yanku Nistor Jon Yanku ang Ion Nistor rum Ion Nistor 17 serpnya 1 1876 s Bivoleriye 2 Suchavskogo povitu Gercogstvo Bukovina Avstro Ugorshina 11 listopada 1962 m Buharest Narodna Respublika Rumuniya istorik Bukovini i Rumuniyi politichnij i derzhavnij diyach Avstro Ugorshini i Rumuniyi akademik Akademiyi Nauk Rumuniyi naukovec pedagog ta rektor Cherniveckogo universitetu Ion Yanku Nistorrum Ion NistorNarodivsya17 serpnya 1876 1876 08 17 s Bivoleriye Gercogstvo Bukovina Avstro Ugorska imperiyaPomer11 listopada 1962 1962 11 11 86 rokiv Buharest Narodna Respublika RumuniyaKrayina RumuniyaPiddanstvo Avstro UgorshinaDiyalnististorik politikAlma materCherniveckij universitet imeni Franca JosifaGaluzistoriyaZakladChNU imeni Yuriya Fedkovicha Buharestskij universitetPosadachlen Senatu Rumuniyi d chlen Palati deputativ Rumuniyi d i Minister of Health of RomaniadVchene zvannyaakademikNaukovij stupindoktor naukPartiyaNacionalna liberalna partiya Rumuniya Vidomij zavdyaki yak istorik derzhavnij diyach pedagog rektor Cherniveckogo universitetu Nistor Ion Yanku u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Poglyadi 3 Naukova diyalnist 4 Primitki 5 Dzherela ta literaturaBiografiyared Zakinchivshi Radiveckij nimeckij licej 1897 ta filosofskij fakultet Cherniveckogo universitetu 1904 pracyuvav vikladachem liceyiv u Suchavi 1904 1907 j u Chernivcyah 1907 1908 Pislya navchannya 1908 1911 v universiteti Vidnya a takozh universitetah Buharesta Myunhena Berlina de Nistor vidviduvav zanyattya z istoriyi zagalnoyi ta serednovichnoyi vizantologiyi paleografiyi slavistiki etnologiyi politichnoyi ekonomiki v istorikiv D Onchula N Jorgi A D Ksenopola slavista K J Yiricheka ekonomista K Lamprehta ta in zavershiv dlya Vidnya dvi roboti doktorsku Moldavski pretenziyi na Pokuttya 1910 ta gabilitacijnu Zovnishnotorgovelni zv yazki Moldovi XIV XV st 1911 sho bula vidznachena premiyeyu AN Rumuniyi 1911 roku stav privat docentom kafedri pivdenno shidnoyi yevropejskoyi istoriyi u Videnskomu universiteti a z 1912 po 1940 profesorom i zaviduvachem takoyi zh kafedri v Cherniveckomu universiteti v osnovnomu vikladayuchi istoriyu Rumuniyi ta Bukovini Rektor Cherniveckogo universitetu 1920 1921 1933 1940 Nistor pochesnij chlen Cheskoyi akademiyi 1935 uchasnik chislennih mizhnarodnih kongresiv istorikiv Rozpochavshi z aktivnogo chlenstva v nacionalnih tovaristvah Junimea Molod prezident 1898 1899 Tovaristvo rumunskoyi kulturi i literaturi Bukovini Rumunska shkola Rumunskij klub ta in stav chlenom pravlinnya Nacionalno liberalnoyi partiyi Rumuniyi j postijnim chlenom uryadu V 1918 1919 rokah buv ministrom rumunskogo uryadu po upravlinnyu Bukovinoyu z pravom vidachi ordinacij zakoniv 1918 1919 zasnuvav Demokratichnu partiyu ob yednannya z drukovanim organom Glasul Bucovinei zakriv nimecki ta ukrayinski liceyi zaprovadiv rumunsku movu v organah upravlinnya spriyav rumunizaciyi nimeckomovnogo Cherniveckogo universitetu j Bukovini Zgodom Nistor buv ministrom delegatom Bukovini v uryadi Bratianu 1922 1926 beruchi uchast u stvorenni novoyi konstituciyi Rumuniyi 23 bereznya 1923 ministrom gromadskih robit 1927 1928 senatorom prava 1928 1933 derzhavnim sekretarem po etnichnih menshinah 1933 u ministerstvi praci ohoroni zdorov ya ta socialnogo zahistu 1935 1937 ministrom praci 1937 1939 ta ministrom kultiv i mistectv 1939 1940 Vidznachenij 10 ma ordenami Rumuniyi Zirka Rumuniyi Korona Rumuniyi Hrest orden Ferdinanda ta 4 ma ordenami inshih derzhav Nistor rizko vistupav proti komunizmu social demokratiyi ta nacional socializmu a zgodom proti priyednannya Bessarabiyi j Bukovini do URSR Nistor ne buv zaluchenij do uryadu J Antonesku prote zalishenij profesorom filosofskogo fakultetu v Buharesti 1940 1941 Z 1941 na pensiyi prodovzhuyuchi buti direktorom kolekciyi biblioteki Akademiyi Nauk Rumuniyi 1940 1945 Z utvorennyam Narodnoyi Respubliki Rumuniya pozbavlenij chlenstva v Akademiyi Nauk Rumuniyi 10 chervnya 1948 3 ta uv yaznenij bez sudu v Sigeti z 1948 roku po 8 lipnya 1955 rik Pomer 11 listopada 1962 roku u m Buharest Poglyadired Opublikuvavshi dokumentalni dzherela do istoriyi serednovichnoyi Moldovi Nistor spochatku vistupav proti teoriyi istorichnogo prava prote u chas Pershoyi svitovoyi vijni stav yiyi poslidovnikom U nizci prac Moldovski pretenziyi na Pokuttya Viden 1910 Rumuni i rusini na Bukovini Buharest 1915 Nacionalna borotba na Bukovini Buharest 1918 Nistor dovodiv sho slov yanski toponimi v Moldovi pohodyat vid slov yanskih plemen yaki ruhalisya v 4 5 st na Balkanskij pivostriv sho moldovska teritoriya nikoli ne bula pid volodinnyam Galickogo knyazivstva a rusinska 4 mova oficijno ne vzhivalasya v Moldovi rumuni yedine avtohtonne naselennya Bukovini ukrayinci na Bukovini ce vigadka avstrijciv pislya 1848 Cyu antiukrayinsku teoriyu yaku zaperechuvali bukovinski naukovci R F Kajndl S Smal Stockij M Korduba ta in Rumunske korolivstvo vikoristalo 1918 1919 roku na Mirnij konferenciyi v Parizhi dlya vipravdannya okupaciyi ukrayinskoyi chastini Bukovini Naukova diyalnistred Ion Yanku Nistor avtor ponad 300 naukovih prac zajmavsya problemami istoriyi rumunskogo narodu vid 14 do poch 20 st pitannyami literaturi osviti mistectva ta kulturi Bukovini Zbagativ 44 tomnu dokumentalnu dobirku brativ Gurmuzaki na 5 tomiv novih materialiv nbsp Pam yatnik Nistoru na jogo Batkivshini Vikovu de Sus Najvazhlivishi tvori 5 Stefan Velikij 1904 Zovnishni komercijni zv yazki Moldovi u XIV XVI st 1911 Rumunska mitnicya u XV XVI st 1912 Poglyad na istoriyu osviti na Bukovini 1912 Rumuni ta ukrayinci Bukovini 1915 Pohodzhennya nazvi Bukovina 1915 Rumuni i rusini z Bukovini 1923 Cheho slovaki ta rumuni 1930 Istoriya cerkovnogo fondu Bukovini 1931 Monastiri Bukovini 1931 Oleksandr Dobrij 1932 Ukrayinske pitannya v svitli istoriyi 1934 Deyaki spogadi z chasiv vozz yednannya 1938 Vozz yednannya Bukovini z Rumuniyeyu 1940 Ukrayina v dzerkali moldavskih hronik 1942 Istoriya Bessarabiyi 1923 51 Bessarabiya i Bukovina 1939 Istoriya Bukovini 1951 91 z rukopisu opublikovana u 1991 Primitkired Za starim stilem 4 serpnya 1876 roku Bivoleriye rum Bivolărie selo u Suchavskomu poviti v Rumuniyi Administrativno pidporyadkovane mistu Vikovu de Sus Ponovlenij v 1990 roci Ukrayinciv v toj chas nazivali rusinami Z bilsh rozshirenim perelikom osnovnih tvoriv mozhna oznajomitis tutDzherela ta literaturared O D Oguj Nistor Jon Yanku Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 421 ISBN 978 966 00 1061 1 Bukovina Viznachni postati 1875 1919 Biografichnij dovidnik Avtor upor O M Pavlyuk Chernivci Zoloti litavri 2000 252 s Igor Piddubnij Vsesvitnya istoriya yak predmet vikladannya ta doslidzhennya u Cherniveckomu universiteti 20 30 i rr XX st Nistor I Istoria Bucovinei Editie i studiu bio bibliografic de S Neagoe Cherniveckij universitet 1875 1995 Storinki istoriyi Chernivci Ruta 1995 S 73 Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha Imena slavnih suchasnikiv Upor Struk N Matvijchuk O K Svit uspihu 2005 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Nistor Ion Yanku