Було запропоновано статтю Приєднання Буковини до УРСР до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з вересня 2023. |
Цю сторінку запропоновано перейменувати на . Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або . Пояснення причин і обговорення — на сторінці . |
Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР, також Радянська окупація Бессарабії та Північної Буковини (рос. Прутский поход 1940, рум. Ocupația sovietică a Basarabiei și Bucovinei de Nord) (28 червня — 3 липня 1940) — військова операція, проведена Червоною армією з метою примусової передачі Румунією Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР. Радянською стороною планувалося як повномасштабне військове вторгнення до Румунії, але, за кілька годин до початку операції, король Румунії Кароль II прийняв ультимативну ноту радянської сторони й погодився передати Бессарабію та Північну Буковину СРСР.
Радянська окупація Бессарабії та Північної Буковини Прутський похід 1940 Ocupația sovietică a Basarabiei și Bucovinei de Nord | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Друга світова війна | |||||||
Німецьке населення Бессарабії евакуюється в Галац | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Румунія | СРСР | ||||||
Командувачі | |||||||
Кароль II | генерал армії Жуков Г. К. генерал-лейтенант Герасименко В. П. генерал-лейтенант Болдін І. В. генерал-майор Парусинов П. О. | ||||||
Військові сили | |||||||
Румунія
| СРСР
| ||||||
Втрати | |||||||
Румунія
|
|
Військова операція з окупації території військами Червоної армії тривала 6 днів, в результаті була захоплена територія Бессарабії (44 000 км² з населенням 3,2 млн осіб), Північної Буковини (6 000 км 2 з населенням 500 000 осіб) та регіон Герца (304 км² з населенням 25 000 осіб).
Проведення даної операції радянськими військами було заплановано як наслідок підписання таємної угоди між урядами Радянського Союзу та Третього Рейху, так званого пакту Молотова — Ріббентропа, її здійснення стало можливим лише після краху Франції у війні з Німеччиною, коли стала очевидною ілюзорність англо-французьких обіцянок Румунії з підтримки її територіальної цілісності.
Радянський Союз планував проведення повномасштабного вторгнення, але румунський уряд, проаналізувавши стан справ, був змушений погодитися з ультиматумом радянської сторони й виконати всі вимоги.
2 серпня 1940 року на більшій частині захоплених земель (за винятком Буковини та Південної Бессарабії) була створена Молдавська Радянська Соціалістична Республіка, попередник сучасної Республіки Молдова.
Історичні передумови
Радянсько-румунські взаємини
Анексія Бессарабії королівською Румунією
Дипломатичні відносини Радянського Союзу з Румунією, єдиною балканською країною, що мала спільний кордон з СРСР, були затьмарені наявністю невирішеного Бессарабського питання, яке виникло в 1918 році, коли Румунія в умовах розпаду Російської та Австро-Угорської імперій анексувала територію Бессарабії та Буковини.
Ще на початку січня 1918 року Румунія на запрошення Сфатул Церій — парламенту Молдовської Демократичної Республіки — увела в Бессарабію війська «для боротьби з анархією, охорони продовольчих складів, залізниць». 23 січня 1918 року Сфатул Церій проголосив незалежність від Російської республіки, а 27 березня проголосував за приєднання Бессарабії до Румунії.
Ні РРФСР, ні УРСР, ні пізніше СРСР не визнавали цю румунську акцію. 1 травня 1919 за часів Громадянської війні в Росії, радянські уряди Росії та України поставили ультиматум Румунії, вимагаючи вивести її війська з території Бессарабії, та наступного дня Голова Ради Народних Комісарів УСРР Християн Раковський пред'явив претензію на вивід румунських військ із території Буковини також. Спільними планами передбачалося провести військову операцію з метою повернення цих регіонів силоміць, проте події в Україні завадили втіленню цього плану в життя.
Згодом, Румунії так і не вдалося добитися визнання де-юре приєднання Бессарабії з боку великих держав, які, як правило, обмежувалися визнанням цієї події де-факто. Була навіть спроба визнати легітимність анексії з боку переможців Першої світової війни — Великої Британії, Франції, Італії та Японії — шляхом підписання Паризького договору, або так званої «Бессарабської угоди» від 28 жовтня 1920 року. Проте в силу угода так і не вступила через відмову уряду Японії її ратифікувати. Бессарабське питання, яке перетворилося на ключову проблему радянсько-румунських взаємин у період між світовими війнами, водночас постало і територіальним, і національним питаннями. У першому випадку, це було суперечливе через правомірність анексії Румунською державою колишньої Бессарабської губернії Російської імперії. У національному контексті можна виділити два головних аспекти: по-перше, становище нероманомовного населення Бессарабії (українців, що становили 19,6 % населення, євреїв — 11,8 %, росіян — 8 %, болгар — 5,3 %, німців — 3,1 %, гагаузів — 2,9 %), яке в сукупності становило 53 % від загальної чисельності мешканців краю і страждало від політики румунізації; по-друге, проблема існування відмінної від румунів молдовської народності і її право на самовизначення в рамках автономії або незалежної держави.
Не сприймаючи політику румунізації серед місцевого населення Бессарабії, бессарабці відреагували на це хвилею повстань проти румунського режиму (Хотинське, Бендерське, Татарбунарське), які були жорстоко придушені, і безліччю страйків, мітингів і демонстрацій протесту.
У 1938 році Бессарабія була офіційно ліквідована як окрема адміністративна одиниця. Бєльцкий і Сорокський жудеци ввійшли до складу Прутського цинута, Ізмаїльський і Кагульський, — до складу Нижньодунайського цинута, Хотинський — Сучавського, а з решти був утворений Дністровський цинут. Адміністративний апарат Бессарабії, що складався в основному з приїжджих з Румунії, відрізнявся жорстокістю і зловживаннями щодо місцевого населення. Про це свідчить, наприклад, звіт парламентської слідчої підкомісії з розслідування, проведеного в Бєльцькому жудеце в 1920—1921.
Румунія, постійно остерігаючись збройного вторгнення на свою територію з боку Радянської Росії й відторгнення захопленої Бессарабії, не квапилася з розвитком краю, через що румунські підприємці відмовлялися вкладати гроші в економіку регіону, вважаючи, що там ось-ось може встановитися радянська влада. У результаті, з 1919 по 1937 доля Бессарабії в промисловому виробництві Румунії різко скоротилася на цензових підприємствах за всіма показниками, зокрема за капітальними вкладеннями — з 6 до 1,6 %, за вартістю продукції — з 4 до 2,3 %.
До 1937 року виробничі потужності підприємств харчової, деревообробної, текстильної, будівельної і хімічної промисловості використовувалися лише на 12,5-16,9 %, металообробної — на 5,4 %, шкіряно-хутряної — на 0,2 %. Багато підприємств не працювали, а їхнє устаткування вивозилося за Прут. Так, наприклад, були вивезені до Румунії залізничні майстерні Бендер, Бессарабки, Флорешт, текстильна й трикотажна фабрики, один із кишинівських заводів. Розорення дрібних власників призвело до збільшення сільськогосподарських робітників, число яких в 1930 році склало понад 18 тис. осіб. Багато хто виїжджав на заробітки до інших регіонів Румунії та за кордон.
Таким чином, зайняття румунськими військами Бессарабії в січні 1918 поклало початок двадцятидворічному радянсько-румунському антагонізму, а всі спроби розв'язання Бессарабського питання дипломатичними шляхами успіху не мали.
Пошуки виходу із глухого кута
Складнощі в стосунках з Радянською Росією змусили Румунію в 1921 році підписати з Польщею оборонний союз проти Москви. Зі свого боку СРСР неодноразово наполягав на поверненні окупованих територій, а при відновленні дипломатичних відносин поставив за умову, що не визнає Бессарабію частиною Румунії. Більше цього, щоб показати непорушність позиції «Рад» не лише в Бессарабському питанні, але й в усіх інших територіальних претензіях СРСР до своїх лімітрофів, Г. В. Чичерін, у своєму листі від 16 травня 1924 року повноважному представникові СРСР у Туреччині Я. З. Суріцу, писав:
«Всі ті, у чиїх руках перебувають шматочки колишньої російської території, пройняті великим страхом, що ми захочемо ці шматочки відняти»
12 жовтня 1924 року, після розгрому Татарбунарського повстання, яке очолювали комуністи, за ініціативою Котовського, була створена Молдавська АРСР у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки, як «плацдарм» для повернення Бессарабії й створення надалі Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки.
Оскільки антагонізм із цього питання з СРСР став непереборним, Румунія вжила певних заходів, прагнучи закріпити за собою Бессарабію, уклавши численні договори про взаємодопомогу із сусідніми державами. Так, вона уклала союзи з Малою Антантою і Польщею, оскільки СРСР і до них мав територіальні та інші претензії.
27 серпня 1928 року Румунія достроково приєдналася до , за яким у дію вводився Пакт Бріана — Келлоґа про неможливість силового втручання СРСР у бессарабське питання.
М. М. Літвінов, підписуючи 3 липня 1933 року «Конвенцію про визначення агресії» зі своїми лімітрофами, у приватній розмові сказав Тітулеску:
«Я знаю, що, підписуючи цю угоду, я подарував вам Бессарабію».
Румунській владі ці дії додали впевненості в тому, що Бессарабія — румунська територія.
У 1935 році румунське керівництво вжило заходів щодо підготовки двостороннього договору про взаємодопомогу, який де-факто визнавав міждержавний кордон по Дністру. 21 липня 1936 Максим Літвінов та Николає Тітулеску, голови департаментів закордонних справ країн, підписали навіть чорновий варіант договору, який повинен був бути затвердженим у вересні того ж року. Але під тиском критики з боку агресивно налаштованих представників румунської еліти, Тітулеску був вимушений піти у відставку. Договір був анульований і не набрав чинності.
Здебільшого, позиція Румунії в бессарабській територіальній суперечці в 20-х — початку 30-х років зводилася до відмови визнати існування проблеми, яка не мала шансів бути вирішеною в рамках Версальської системи, що усвідомлював і Радянський Союз. Більше того, МЗС Румунії забороняло своїм дипломатам навіть у приватних розмовах із радянською стороною торкатися теми Бессарабії, не кажучи вже про обговорення цього питання на офіційних зустрічах.
Таким чином, розв'язання бессарабського питання зайшло в глухий кут. Сторони зрозуміли, що єдиною можливістю розвивати міждержавні добросусідські стосунки буде ігнорування проблеми. На цій позиції в 1930-х роках відбувається деяке зближення двох країн, що в результаті призвело до встановлення дипломатичних відносин 9 червня 1934 року.
Пакт Молотова — Ріббентропа
Зі зростанням протиріч між Великою Британією і Французькою республікою, з одного боку, та Німеччиною і Королівством Італія з іншого, Румунське королівство, як і більшість малих країн Європи, почала проводити політику балансування між ними. 23 березня 1939 року було підписано румуно-німецьку економічну угоду, що розширила німецьку економічну присутність у Королівстві Румунія. Зі свого боку, прагнучи втримати Румунське королівство від зближення з Німеччиною, Велика Британія й Французька республіка 13 квітня 1939 року надали їй гарантії незалежності.
23 серпня 1939 року був підписаний пакт Молотова — Ріббентропа, який мав «секретний додатковий протокол» про розмежування «сфер впливу» в Східній і Південно-Східній Європі. Відповідно до угоди передбачалося, що в разі війни Німеччини з Польською республікою німецькі війська можуть просуватися лише до так званої «лінії Керзона». Решта території Польщі, а також Фінляндія, Естонія, Латвія і Бессарабія визнавалися «сферою впливу» СРСР та подальша їхня доля буде вирішена «в порядку дружньої обопільної згоди».
Договір був ратифікований Верховною Радою СРСР через тиждень після його підписання, причому від депутатів було приховано наявність «секретного додаткового протоколу».
Початок війни в Європі, успіхи Німеччини в Польщі і пасивність Великої Британії й Французької республіки лише підсилили прагнення Румунії дистанціюватися від них, і 8 вересня 1939 року вона оголосила про свій нейтралітет.
Політична ситуація навколо Бессарабії. Весна—літо 1940 року
29 березня 1940 року В. М. Молотов на сесії Верховної Ради СРСР заявив, що «у нас немає пакту про ненапад з Румунією. Це пояснюється наявністю невирішеного спірного питання про Бессарабію, захоплення якої Румунією Радянський Союз ніколи не визнавав, хоча й ніколи не ставив питання про повернення Бессарабії збройним шляхом».
Ця заява викликала в Румунії певне занепокоєння. Вже 30 березня румунський прем'єр-міністр Г. Татареску повідомив Німеччину про необхідність подальшого переозброєння румунської армії й просив вплинути на Москву, щоб вона не претендувала на Бессарабію, на що отримав відповідь, що стосунки Берліна з Румунією залежатимуть від виконання нею своїх економічних зобов'язань перед Третім Рейхом.
З початком військової кампанії на півночі Європи та враховуючи блискавичну перемогу військ Вермахту, румунський король Кароль II висловив 15 квітня 1940 року думку, що Румунського королівства повинне приєднатися до «політичної лінії Німеччини», і запропонував на переговорах у Берліні керуватися цими намірами. 19 квітня Коронна рада Румунії висловилася проти добровільної поступки Бессарабії СРСР, воліючи піти на військовий конфлікт, ніж віддати захоплене.
Розуміючи, що без підтримки з боку сильного союзника війна проти Радянського Союзу просто неможлива, румунське керівництво розпочало наполегливо пропонувати Німеччині співпрацю в будь-якій галузі за її бажанням. На нові румунські запити про дії Німеччини у випадку «агресії радянської Росії», 1 червня 1940 року отримано відповідь, що проблема Бессарабії Німеччину не цікавить — це справа самої Румунії. Знервована румунська сторона того ж дня запропонувала СРСР розширити товарообіг, але Радянський Союз не підтримав цю пропозицію.
23 червня 1940 року Молотов повідомив Шуленбургу про рішення радянського уряду стосовно Бессарабського питання.
«Радянський Союз хотів би вирішити питання мирним шляхом, але Румунія не відповіла» на радянську заяву від 29 березня 1940 р. Тепер радянський уряд «хоче знов поставити це питання перед Румунією найближчим часом. Буковина, як область, яка населена українцями, теж включається до розгляду Бессарабського питання. Румунія вчинить розумно, якщо віддасть Бессарабію й Буковину мирним шляхом… Зі свого боку СРСР забезпечить охорону економічних інтересів Німеччини в Румунії.
У відповідь, 24 червня, Німеччина задекларувала свою політичну незацікавленість у Бессарабії та зажадала лише взамін задовольнити такі побажання:
- Не переходити в Бессарабії територію по лінії р. Прут і нижньої течії Дунаю, щоб не створювати небезпеку німецьким інтересам у районах нафтовидобування.
- Обіцяти дотримувати права й інтереси громадян рейху.
- Обіцяти забезпечити охорону інтересів фольксдойче у спосіб, що його буде затверджено пізніше.
- У випадку військового зіткнення не бомбити райони нафтовидобування».
О 21.00 25 червня Шуленбург повідомив Молотову, що Берлін визнає право Радянського Союзу на Бессарабію й своєчасність піднятого питання перед Румунією, проте, у той же час звернув увагу на нез'ясованість вимоги щодо Буковини, заявив, що це стало для нього несподіваним, і підкреслив, що без постановки цього питання значно полегшилося б мирне вирішення питання з Бессарабією. На запитання про Буковину Молотов відповів, що вона «є останньою частиною єдиної України, якої бракувало, до того ж вимоги СРСР обмежуються лише північною частиною Буковини з містом Чернівці»
Коли Шуленбург зазначив, що це питання можна вирішити набагато легше, якщо СРСР поверне Румунії золотий запас румунського Національного банку, вивезений до Москви в грудні 1916 року. Молотов відповів, що про це не йдеться, оскільки Румунія достатньо довго експлуатувала Бессарабію.
Отримавши дані про зосередження Червоної Армії вздовж Дністра, міністр закордонних справ Румунії Г. Татареску заявив, що «румунський уряд і король сповнені рішучості скоріше вступити у війну, ніж просто поступитися», якщо СРСР зажадає окупувати Бессарабію.
Але в Румунії ще не знали, що доля Бессарабії вже практично вирішена.
О 22.00 26 червня 1940 року Молотов вручив румунському посланцеві Г. Давідеску ноту радянського уряду, в якій було висловлено таке:
- «Повернути Бессарабію Радянському Союзу.»
- «Передати Радянському Союзу північну частину Буковини в межах визначених на карті, що додається».
Відповідь румунського уряду очікувалася протягом 27 червня.
На спробу румунського посланця заперечити наведену в ноті аргументацію посиланнями на історію Бессарабії і подій 1918 року, Молотов зазначив, що вони «не відповідають ані історичному розвитку, ані реальній ситуації». Так само не вдалася спроба продовжити термін відповіді з Бухареста, оскільки, Молотов категорично наполягав на тому, що радянський уряд вже «чекав 22 роки» і тому «сподівається, що відповідь буде надано без зволікань, і якщо вона буде позитивною, то питання буде вирішено мирним шляхом».
Отримавши радянську ноту, румунський уряд звернувся за підтримкою до Королівства Італія, Німеччини і союзників по Балканській Антанті. Своєю чергою, уряд Німеччини запропонував, щоб уникнути війни між країнами, погодитися з вимогами СРСР та поступитися визначеними регіонами. Італійська сторона разом із Німеччиною висловила готовність «порадити Румунії прийняти радянські пропозиції». До того ж Німеччина дала зрозуміти, що зміна кордону матиме тимчасовий характер, і вказані території знов увійдуть до складу Румунії.
Загнана в глухий кут румунська влада до останнього намагалась виграти час та затягти процес переговорів, водночас уже з ранку 27 червня 1940 року в Королівстві Румунія оголошено мобілізацію.
Вночі 28 червня у ході швидкоплинних переговорів румунський представник заявив про готовність Румунського королівства піти назустріч радянським вимогам та обговорити це, проте Молотов в ультимативній формі від імені радянського уряду зажадав:
- Протягом 4-х днів, починаючи з 14 години за московським часом 28 червня, румунським військам звільнити територію Бессарабії й північної частини Буковини.
- Радянським військам за цей же період зайняти територію Бессарабії й північної частини Буковини.
- Протягом 28 червня радянським військам зайняти пункти: Чернівці, Кишинів, Аккерман.
- Королівському уряду Румунії взяти на себе відповідальність за збереження й недопущення псування залізниць, паровозного й вагонного парку, мостів, складів, аеродромів, промислових підприємств, електростанцій, телеграфу.
- Призначити комісію із представників «сторін» для врегулювання спірних питань з евакуації румунських військ і установ".
Відповідь Румунії повинна була надійти до Москви не пізніше 12.00 28 червня.
Пізно ввечері 28 червня коронна рада Румунії, реально оцінивши стан держави в цих обставинах та ставлення союзників до виконання своїх обіцянок, 21 голосами «за», при 6 «проти» та одному, що утримався, вирішила поступитися вимогам Радянського Союзу.
У ніч на 28 червня війська СРСР були готові до наступу, завершивши підготовку до операції на три дні пізніше встановленого строку.
Бессарабський похід
Підготовка до проведення військової операції
Із квітня 1940 розпочалося перекидання частин Червоної армії з фінського фронту до місць постійної дислокації. За рахунок цього відбувалося посилення Київського особливого (КОВО), Одеського (ОдВО) і Закавказького військових округів (ЗакВО). Поширювання війни в Західній Європі в травні-червні 1940 дозволило СРСР цілеспрямовано активізувати свою політику відносно Прибалтики і Румунії.
Безпосередні радянські приготування до розв'язання Бессарабського питання військовим шляхом розпочалися 9 червня 1940, коли Військові ради КОВО і ОДВО отримали директиви наркома оборони ОУ/583 і ОУ/584 відповідно, згідно з якими їм було визначено завдання привести війська в стан бойової готовності за штатами мирного часу без підйому приписного складу, зосередити їх на кордоні з Румунією і підготувати операцію з повернення Бессарабії.
Для керівництва операцією на базі управління КОВО було створено управління Південного фронту (командувач — генерал армії Г. К. Жуков, член Військової Ради — корпусний комісар В. Н. Борисов, начальник штабу — генерал-лейтенант М. Ф. Ватутін), що включав 5-ту (командувач на час операції — генерал-лейтенант В. П. Герасименко), 12-ту (командувач — генерал-майор П. О. Парусинов) армії КОВО і 9-ту армію (командувач — генерал-лейтенант І. В. Болдін), що формувалася з військ ОДВО.
13 червня з 13.20 до 14.30 годин у Кремлі відбулася нарада вищого воєнно-політичного керівництва СРСР на якій йшла розмова про підготовку операції проти Румунії. Зокрема, було розв'язане питання про створення оперативного об'єднання Чорноморського флоту на річці Дунай — Дунайської флотилії, яке почалося чотири дні опісля.
17 червня штаб Південного фронту розробив план операції, який був 22 червня представлений на затвердження наркомові оборони маршалові Радянського Союзу С. К. Тимошенко. 19 червня в Проскурові були проведені спеціальні заняття з Військовими радами армій і командирами корпусів із метою ознайомити їх із задумом та планом операції.
22-23 червня Військові ради армій відпрацювали на місцевості з командирами корпусів і дивізій порядок зайняття вихідного положення, організацію майбутнього наступу, питання взаємодії родів військ, організації управління, зв'язку, всебічного забезпечення та ймовірних дій на найближчий етап операції.
Для виконання завдання було розроблено два варіанти операції. Спочатку оперативний план передбачав ситуацію, коли Румунське королівство не піде на мирне врегулювання територіального питання й буде потрібно ведення повномасштабних бойових дій. На цей випадок передбачалося завдання ударів, що охоплювали, військами 12-ї армії з району північніше Черновіц уздовж річки Прут на Ясси і 9-ї армії з району Тирасполя на південь від Кишинева на Хуші, з метою оточення румунських військ у районі Бєльці — Ясси.
Для завершення оточення і дезорганізації тилів противника передбачалося у взаємодії з ВПС і кінно-механізованою групою (КМГ) застосувати 201-шу, 204-ту і 214-ту повітрянодесантні бригади, зі складу яких передбачалося висадити 2 040 осіб у районі Тиргу-Фрумос. Десантуванню з 120 літаків ТБ-3 під прикриттям 300 винищувачів повинен був передувати авіаудар по аеродромах і військах противника.
Завдання з боротьби з румунським флотом отримав приведений 15 червня в стан бойової готовності Чорноморський флот.
Пізніше був розроблений другий варіант оперативного плану операції, що передбачав можливість мирного вирішення конфлікту. В цьому разі відхід румунських військ за річку Прут повинен був супроводжуватися швидким виходом передових частин армії на новий кордон та їхнім контролем за евакуацією румунів із Бессарабії.
Останні приготування
Директива
начальника політичного управління Червоної армії
№ 5285сс
військовим радам та начальникам політуправлінь Київського особливого та Одеського військових округів
«Про політроботу в період Бессарабської кампанії»
"У 1918 році, скориставшись громадянською війною в СРСР і інтервенцією англо-французьких імперіалістів, Румунія, як злодій, захопила в нас Бессарабію. Наші брати живуть в Бессарабії в страшній убогості й жалюгідному животінні… Прагнення бессарабського населення звільнитися від румунського гніту виявляється в масових революційних виступах і повстаннях, які впродовж усіх 22 років окупації Бессарабії жорстоко придушувалися. Так, були потоплені в крові трудящих Хотинське (1919) і Татарбунарське (1924) озброєні повстання. Бессарабські в'язниці переповнені політичними ув'язненими і селянами.…
Радянський Союз ніколи не визнавав загарбання боярською Румунією Бессарабії….
5 березня 1918 Румунське королівство за Ясським мирним договором із Радянською Росією обіцяла в 2-місячний термін очистити Бессарабію від своїх військ і повернути її нашій Батьківщині. Цей договір Румунія, за підтримки Англії і Франції, не виконала. Настав час вирвати зі злодійських рук боярської Румунії нашу землю, визволити з румунського полону наших братів і громадян. Украдена Бессарабія має бути й буде повернена в лоно своєї Матері-Батьківщини — Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Ми йдемо звільняти наших єдинокровних братів українців, росіян і молдован з-під гніту боярської Румунії й рятувати їх від загрози розорення й вимирання. Визволяючи радянську Бессарабію з-під ярма румунських капіталістів і поміщиків, ми захищаємо й зміцнюємо наші південні і південно-західні кордони.
(Зробити це увечері напередодні виступу)…""
10 червня війська фронту були приведені в бойову готовність і з 11 червня під виглядом навчань почали зосередження у визначених районах, яке повинне були завершити до 24 червня. Проте, з ряду причин технічного характеру, зривів у планах транспортних перевезень, слабкої навченості приписного складу, який прибув на доукомплектування частин і підрозділів, війська не встигли зосередитися до визначеного часу та завершили розгортання лише до 27 червня.
Війська 12-ї армії, розміщені в Передкарпатті, були розгорнуті на південний схід. Штаб армії передислокувався із Станіслава до Коломиї, де йому були підпорядковані , , , 17-й стрілецькі корпуси і армійська кавгрупа (командувач генерал-лейтенант Я. Т. Черевиченко) у складі 2-го і 4-го кавкорпусов.
Частина військ 5-ї армії, розгорнутої на Волині, була перепідпорядкована 6-й і 12-й арміям. Штаб 5-ї армії був перекинутий з Луцька в Дунаївці, де він прийняв під своє командування 36-й і 49-й стрілецькі корпуси. З військ ОДВО, поповнених за рахунок з'єднань та частин КОВО, ХВО і ПвКВО, була розгорнута 9-та армія (штаб в Гроссулово — нині Велика Михайлівка) у складі 7-го, , 37-го, 55-го стрілецьких і 5-го кавалерійського корпусів. Частина військ перекидалася залізницею, частина — пішим порядком. Причому певні труднощі виникли під час залізничних перевезень військ, через відсутність чіткого плану перевезень. Замість необхідних 709 ешелонів війська отримали приблизно на третину менше. Але, попри всі ці труднощі, на початок операції всі війська були підтягнуті й розгорнуті відповідно до плану проведення операції.
За розвідувальними даними КОВО, Румунія також готувалася до воєнних дій, проте оборонних. Упродовж червня 1940 року на її кордонах було розгорнуто інтенсивні роботи зі спорудження польових і довготривалих укріплень; шосейні дороги перекопувалися й барикадувалися, завалювалися надовбами; уздовж шосе паралельно будувалися ескарпи, рилися окопи та протитанкові рови; шосейні й залізничні мости заміновувалися. Наказом Генштабу Румунської армії від 8 червня 1940 р. було призначено 30-денний збір усіх офіцерів і солдатів резерву, які мали в 24 години з'явитися до частин їхньої приписки.
Морально-психологічна підготовка військової операції
21 червня 1940 року начальник Політуправління Червоної армії армійський комісар 1-го рангу Л. З. Мехліс надіслав Військовим радам і начальникам Політуправлінь КОВО і ОДВО директиву № 5285сс про політроботу в ході спланованої Бессарабської кампанії, в якій відповідним чином роз'яснювалися дії СРСР.
Також були передбачені заходи з проведення роботи серед військ противника, основною метою якої ставилося «швидко розкласти його армію, тил і, таким чином, допомогти командуванню Червоної Армії в найкоротший строк і з найменшими жертвами добитися повної перемоги». Завданнями ставилося: пропагувати перехід солдатів на радянський бік і антивоєнні настрої в армії противника; широко пропагувати кожен факт поразки румунських військ; показувати «щасливе й радісне життя» робітників і селян в СРСР; загалом вести радянську пропаганду по одурманюванню людей.
Політробота згідно з цією директивою, отриманої у військах 25 червня, призвела не лише до «правильного» розуміння особовим складом ідеї визвольного походу, але й породила сплеск негативних настроїв. Як доносили спецоргани, в армії все частіше лунали критичні оцінки радянської зовнішньої політики, висловлювались сумніви щодо доцільності та справедливості ведення воєнних дій. "Політика СРСР лише на словах мирна, а в дійсності загарбницька, — зазначав з цього приводу червоноармієць 791-го полку Родіонов. — Нав'язали війну Польщі, Фінляндії, а тепер Румунії. Нас женуть на м'ясо. Також серед радянських солдатів поширювалися чутки, що «у нас лише говорять проти війни, а самі воюють, внаслідок чого вже загинуло до 200 тис. осіб і ще готуємо війну, щоб убивати людей — це злочинно». «Поїдемо не додому, а в Румунію, — зітхав один із молодших командирів . — Там вже починається війна. Нашому Радянському Союзу все замало, все хоче воювати. І без того вже багато побили білофіни. Наше вище керівництво народ не жаліє, у нас народ зайвий». «Нас женуть на Південний фронт воювати з Румунією, визволяти народ Бессарабії, — ділилися своїми думками бійці, — а вийде як з народами Західної України і Білорусі: носили хромові чоботи, а тепер личаки». Показово, що напередодні румунської кампанії у військах КОВО стали зростати випадки дезертирства червоноармійців та ухиляння від військової служби. Так, лише у військах 12-ї армії з 11 по 28 червня було затримано 138 дезертирів, 71 з яких був засуджений (у тому числі 5 — до розстрілу).
Угруповання військ Південного фронту (станом на 27 червня 1940 року)
Південний фронт (ген.арм. Жуков Г. К.) | Склад угруповання | ||
Корпуси | Дивізії | Бригади | |
у складі фронту (безпосереднього підпорядкування) | , , , сд | 201-ша, 204-та, 214-та пдбр | |
12 А (ген.-м-р П. О. Парусинов) | ск | , , сд | 10-та, 26-та тбр |
13-й ск | , , сд, 192-га гсд | 24-та тбр | |
2-й кавалерійський корпус | , кд | 5-та тбр | |
, кд | 23-тя тбр | ||
17-й стрілецький корпус | 58-ма, 131-ша сд, 81-ша мсд | 13-та тбр | |
15-й ск | 7-ма, 141-ша сд | 38-ма тбр | |
5 А (ген.-л-т В. П. Герасименко) | 49-й стрілецький корпус | 44-та, 80-та, 135-та сд | 36-та тбр |
36-й ск | 130-та, 169-та сд | 49-та тбр | |
9 А (ген.-л-т І. В. Болдін) | 140-ва сд | ||
35-й ск | 25-та, 173-тя, 95-та сд | ||
37-й ск | 30-та, , 176-та сд | ||
9-та, 32-га кд | 4-та тбр | ||
7-й стрілецький корпус | 51-ша, 74-та сд, 15-та мд | 14-та тбр | |
55-й ск | , 150-та, сд |
Примітка: До складу військ Південного фронту входили 32 стрілецькі, 2 мотострілецькі, 6 кавалерійські дивізії, 11 танкових і 3 повітрянодесантних бригади, 14 корпусних артполків, 16 артполків РГК і 4 артдивізіони великої потужності. Загальна чисельність угрупування становила до 460 тис. осіб, до 12 тис. гармат і мінометів, близько 3 тис. танків. Угрупування ВПС фронту об'єднувало: 21 винищувальний, 12 середньобомбардувальних, 4 далекобомбардувальних, 4 легкобомбардувальних, 4 важкобомбардувальних авіаполків і за станом на 24 червня налічувала 2 160 літаків.
Входження радянських військ у Бессарабію
У зв'язку з тим, що радянсько-румунський конфлікт був вирішений мирним шляхом, війська Південного фронту отримали наказ провести операцію за другим варіантом плану дій. До Бессарабії та Північної Буковини вводилася лише обмежена частина військ, що були зосереджені: від 12-ї армії — 4-й кавкорпус з 23-ю танковою бригадою, 2-й кавкорпус з 5-ю танковою бригадою (1-й ешелон), 60-та, 58-ма, 131-ша стрілецькі й 192-га гірськострілецька дивізії (2-й ешелон).
Від 5-ї армії — 36-та, 49-та танкові бригади (1-й ешелон), 80-та, 169-та стрілецькі дивізії (2-й ешелон).
Від 9-ї армії — 5-й кавкорпус, 4-та танкова бригада, 15-та моторизована дивізія (1-й ешелон), 95-та, 25-та, 74-та, 140-ва стрілецькі дивізії (2-й ешелон). Крім цього, передбачалося застосування 201-ї та 204-ї повітрянодесантних бригад фронтового підпорядкування. Решта військ залишалися на старому кордоні в повній бойовій готовності.
О 14.00 28 червня 1940 війська Південного фронту перейшли старий кордон і того ж дня зайняли Чернівці, Хотин, Бєльці, Кишинів і Аккерман. Радянські війська просувалися практично услід за ар'єргардами румунських військ, а рухомі загони з'єднань обігнали їх і раніше них вийшли до річки Прут. Форсування військами 9-ї армії нижньої течії Дністра зайняло надто багато часу, оскільки понтонери виявилися погано навченими.
29 червня війська перших ешелонів вийшли на річку Прут, де зайняли переправи і встановили порядок огляду румунських частин, що відходили, з метою вилучення захопленого в місцевого населення майна.
Того ж дня у Кишиневі відбувся мітинг, у якому брало участь близько 100 тисяч жителів міста й сусідніх сіл. На ньому виступали перший секретар ЦК КП(б)У М. С. Хрущов, маршал С. К. Тимошенко і голова бессарабського ВРК С. Д. Бурлаченко, що прибули особисто підтримати ентузіазм населення у зв'язку з приходом Червоної Армії.
Місцеве населення краю, більшість якого складали національні меншини, які потерпали від соціального й національного гніту, в цілому радо зустрічало Червону армію. Мешканці ганили румунську армію, скаржилися на владу за її соціальну і національну політику, висловлювали подив і захоплення від вигляду потужної радянської військової техніки та «демократичного поводження радянських командирів», з якими можна було вільно спілкуватися на відміну від «пихатих» румунських офіцерів.
Повсюдно мешканці міст і сіл допомагали розбирати чисельні завали на дорогах, що їх залишила румунська армія. Населення Бендер вийшло розтягувати шпали, щоб звільнити шлях для радянських танків. На підході до Чернівців радянську частину зустріла колона молоді, озброєна заступами й кирками, яка йшла розчищати дорогу частинам РСЧА. Саме місто вітало червоноармійців червоними прапорами, а також маленькими прапорцями, зробленими з жіночих хусток. Своєю чергою, червоноармійці також виявляли свою прихильність населенню: возили бессарабців і буковинців на броні танків, «давали постріляти» зі зброї тощо.
«Радіння і захоплення нових громадян Радянського Союзу буквально не піддається опису», — повідомлялося в одному з військових документів. — Скрізь чулися вигуки: «Хай живе Червона армія! Хай живе Країна Рад!» Повсюди і скрізь звучала російська і українська мови. Це населення вільної Радянської Бессарабії поздоровляло один одного рідною мовою, тією мовою, за яку ще вчора румунські бояри жорстоко карали".
Однак із приходом НКВС ситуація змінилася: на місцях проводилися екзекуції політично активних й національно свідомих представників місцевого населення. Потім людей почали цілими сім'ями, інколи й селами вивозити у Сибір, що для багатьох означало смерть, як не в дорозі, то на новому місці без засобів для існування. Особливо розмаху ця практика радянської влади набула перед нападом гітлерівської Німеччини на сталінський СРСР. Тих, кого не встигали вивезти, НКВС таємно розстрілював на місцях у надії звинуватити потім у цьому німців.
До кінця операції радянські війська повністю заволоділи територією Бессарабії та Буковини, а також без жодних пояснень захопили територію Герцаївського району, який, до речі, не входив до складу обох регіонів та історично належав до так званого Старого Королівства Румунії, корінне населення якого в переважній більшості було румунського походження (понад 90 %).
Бессарабська повітряно-десантна операція
Затримка із просуванням військ у південно-західні райони Бессарабії й дані про мародерство румунських частин, що евакуювалися, призвели до того, що було вирішено висадити повітряні десанти в південній частині Бессарабії.
Вранці 29 червня командир 204-ї пдбр полковник І. І. Губаревич отримав наказ на десантування. Через декілька годин після отримання наказу 1 372 десантники 204-ї повітрянодесантної бригади почали десантування за 12 км північніше Болграда. До кінця дня місто повністю контролювалося десантниками. Наступного дня 1-й батальйон бригади узяв під контроль місто Кагул і порт на Дунаї — Рені.
О 4.55 ранку 30 червня був відданий наказ про перекидання до Ізмаїла частин 201-ї повітрянодесантної бригади, і в 9.35-12.15 44 літаки ТБ-3 з 809 десантниками на борту узяли курс на визначену ціль. Спочатку передбачалося, що літаки приземляться на аеродромі Ізмаїла, але виявилось, що аеродром замалий для настільки великих літаків, і після посадки 12 ТБ-3 було прийняте рішення решту десанту викинути на парашутах. Усього посадковим способом було висаджено 240 і парашутним — 509 осіб, а з трьох літаків десантування не було проведене. До вечора десантники зайняли Ізмаїл і організували охорону кордону.
У ході проведення десантної операції загинули 3 військовослужбовці, 7 — отримали переломи, та 25 — дістали легких травм. На думку командування Південного фронту, десанти «повністю себе виправдали й змусили румунські частини зважати на угоду.»
Разом з цим, незважаючи на високу оцінку дій десантників, безпосереднє командування повітрянодесантних бригад було налаштоване дуже критично щодо результатів проведеної операції. Як повідомляв в своєму донесенні від 19 липня 1940 Військовій Раді КОВО і Управлінню бойової підготовки РСЧА командир 204-ї бригади полковник І. І. Губаревич, 28 червня 1940 бригада була приведена в стан бойової готовності і о 20.00 через командира 29-ї важкобомбардувальної авіабригади отримала бойове завдання, тому що штаб фронту всю підготовку повітрянодесантної операції передоручив штабу ВПС.
З 4.00 29 червня особовий склад бригади був виведений до літаків і перебував там до відльоту, маючи на собі один боєкомплект набоїв та дві добові норми м'ясоовочевих консервів, концентратів і сухарів. Підготовка операції командуванням ВПС фактично не здійснювалася: не була проведена розвідка районів викидання, була відсутня організація зв'язку, а підготовка льотних екіпажів авіаполків до десантування виявилася настільки низькою, що це призвело до розсіяння десанту на великій площі.
О 8.00-9.30 був проведений виліт 99 літаків ТБ-3 з аеродромів зльоту у вихідному районі для десантування навколо Києва; у 12.30-14.30 проведене десантування за 12 км північніше Болграду. Повністю бригада зосередилася до 16.30, але ще до цього два батальйони були відправлені на Болград і на станцію Троянів вал, які вони зайняли до 18.30. О 18.15 був отриманий наказ командувача Південного фронту генерала Жукова Г. К. про зайняття міст Рені і Кагул, що розташовані на відстані 40-50 км від місць висадки десанту. У ніч на 30 червня рота десантників на захоплених автомашинах зайняла Рені, де сталася стрілянина з румунами.
Рано вранці 1 липня був зайнятий Кагул. Поява десантників припинила грабіж населення румунськими солдатами. До 4 липня підійшли частини 25-ї стрілецької дивізії. 204-та бригада була відведена до Болграда, звідти залізницею перекинута до Бендер, де й залишалася до 16 липня.
Начальник Управління бойової підготовки Червоної армії генерал-лейтенант В. М. Курдюмов, докладаючи 24 липня 1940 наркомові оборони про підсумки повітрянодесантної операції в Бессарабії, відзначив, що вона була «виконана виключно погано», оскільки була «відсутня будь-яка підготовка до операції».
Далі він рапортував: «Десантування 204-ї бригади 29 червня було здійснене із запізненням на 1 годину 30 хвилин через невчасну віддачу наказу на виліт. Зліт 201-ї бригади замість 9.00 був розпочатий о 14.00 30 червня з тієї ж причини, а також через незабезпеченість бензозаправниками аеродрому Скоморохи. Перекидання десанту повітрям проводилося за умовами мирного часу — без прикриття бойовою авіацією й попередньої розвідки району викидання (висадки). Шикування бойових порядків і висоти польоту транспортної авіації не дотримувалися. Політ десанту проходив удень, в умовах найбільшої бовтанки в повітрі, звідси лише в одній 204-й бригаді було повернено на аеродроми зльоту 50 осіб, що виявилися не в змозі стрибати (вколисало).
Викидання проводилося неорганізовано, з різних висот і дуже розтягнуто за часом. У результаті цього підрозділи бригади були розкидані на площі 10×10 км, а збір після приземлення здійснювався протягом двох годин, що для бойової обстанови неприпустимо.
Повітряні бригади викидалися й висаджувалися, не маючи ніяких завдань і вказівок про характер подальших дій. Пункти викидання командуванню десантних бригад стали відомі лише від командирів льотних частин. Штаб фронту ніякого управління бригадами не здійснював, і лише через 5 годин після викидання в 204-ту бригаду прибув представник фронту з вельми загальним розпорядженням про зайняття нових пунктів, але знову ж таки без визначення завдання про характер наступних дій бригади.
При застосуванні бригад не враховувався ступінь їхньої підготовленості. Так, 204-та бригада, що мала 42,2 % особового складу, котрі прибули в бригаду в червні місяці, та поспішно здійснили 1—3 тренувальні стрибки, була скинута на парашутах у складних умовах при швидкості вітру 8-9 м/с. У той таки час, найбільш підготовлена для парашутного десантування 214-та бригада не була застосована взагалі. Час на підготовку до операції від моменту отримання розпорядження і до зльоту обчислювалося 4 годинами, та й справді, за рахунок позбавлення особового складу бригади необхідного відпочинку. Поповнення викинутих бригад вогнеприпасами і продовольством повітрям, а також евакуація поранених і хворих передбачена не була. Після багатьох запитів лише 5 липня (опісля п'ять днів) у розташування 204-ї бригади прибув санітарний літак. Перераховані недоліки в бойовій обстанові неминуче призвели б до провалу повітрянодесантної операції і до марної загибелі людей і літаків».
Наслідки операції
Військово-стратегічне значення операції
Передача Румунією Бессарабії та Буковини СРСР мала велике значення як для цих двох держав, так і для сучасних Молдови і України. У результаті проведення операції була зайнята територія площею 50 762 км², на якій мешкало 3 776 000 осіб. Румунія втратила 17 % (з 295 649 км²) своєї території та 18,9 % (з 19,9 млн) населення.
До вечору 1 липня новий кордон був повністю зайнятий радянськими військами, а з 14.00 3 липня кордон був закритий, і румунські військовослужбовці, що не встигли переправитися були роззброєні й затримані. З 5 липня 1940 війська були переведені в стан постійної бойової готовності, і з 8 липня почалося їх розосередження по пунктах постійної дислокації.
7 липня було розформовано управління Південного фронту, а 10 липня — управління 9-ї армії.
У цілому ж, як і в попередніх кампаніях, аналіз діяльності Червоної армії під час Прутського походу був невтішним. Радянські військові документи повідомляли про чисельні негаразди, які пояснювалися «поганою роботою командирів і комісарів». Порушувалися графіки перевезення військ, несвоєчасно відбувалися переправи, які рідко обходилися без «ЧП». «Не зважаючи на те, що ніхто не заважав ані з суші, ані з повітря з роботою з утворення переправ, окремі частини армії не впоралися, — писав у своєму повідомленні начальник політуправління 9-ї армії Тевченков, — ставалися розриви понтонних мостів, топилися червоноармійці й техніка. Тільки в перший день походу під час переправи через Дністер частин 9-ї армії перевернувся човен, внаслідок чого з 30 бійців 16 загинуло. 29-го червня затонули два танки і амфібія цієї ж армії». Отож, якби довелося діяти в бойових умовах, втрати були б значно більшими.
Загалом, незважаючи на відсутність бойових дій, у ході походу мали місце факти дрібних сутичок румунських і радянських військ, втрати Червоної Армії в яких, а також від нещасних випадків, за період з 11 червня по 6 липня 1940, за неповними даними, склали 119 військовослужбовців (вбито — 29, у тому числі — самогубств — 12, потонуло — 3; поранені — 69, скалічені — 6).
У ході Бессарабської кампанії радянські війська захопили значні трофеї. До 14 липня 1940 вони налічували:
- 52 796 рушниць і карабінів,
- 4480 пістолетів,
- 1 автомат,
- 1 071 ручних кулеметів,
- 326 станкових кулеметів,
- 149 малокаліберних рушниць,
- 1 080 мисливських рушниць,
- 40 мінометів,
- 6 зенітних кулеметів,
- 258 гармат,
- 14 296 183 набої,
- 54 309 гранат,
- 1 512 протитанкових мін,
- 16 907 мінометних мін,
- 79 320 снарядів,
- 15 вантажних автомашин,
- 38 легкових автомашин,
- 2 автобуси,
- 3 трактори,
- 4 мотоцикли з коляскою,
- 17 велосипедів,
- 125 телефонних апаратів,
- 1 радіоустановка,
- 117,5 км телефонного кабелю,
- 21 064 протигази,
- 545,2 тонни паливно-мастильних матеріалів, а також санітарне, інженерне, обозно-речове майно;
- 141 паровоз,
- 1 866 критих вагонів,
- 325 напіввагонів,
- 45 платформ,
- 19 цистерн,
- 31 класний вагон,
- 2 багажних вагони,
- 10 137,8 тонни продфуражу,
- 36 бочок олії,
- 98 600 банок та 40 ящиків консервів,
- 3,5 вагони вина,
- 103 вагони сіна,
- 1 176 коней,
- 60 голів великої рогатої худоби,
- 220 овець,
- 70 поросят .
Водночас, урегулювання спірних радянсько-румунських питань через передачу потрібних СРСР територій справа не завершилася. Вже з 29 червня 1940 в Одесі розпочала роботу спільна радянсько-румунська урядова комісія з розв'язання питань і організації евакуації румунських військ і установ з Бессарабії та північної частини Буковини (з радянського боку голова генерал-лейтенант Д. Т. Козлов, з румунської — дивізійний генерал А. Алдя). Радянська сторона вимагала, щоб Румунія повернула викрадений пересувний склад залізниць і передала технічну й картографічну документацію нових радянських територій. 31 липня 1940 було підписано радянсько-румунську угоду про передачу СРСР до 25 серпня 175 паротягів і 4 375 вагонів. З іншого боку, СРСР категорично відмовився розглядати контрпретензії Румунії з військового майна, залишеного в Бессарабії, заявивши румунській делегації, що це майно нібито розкрали дезертири. Проте, пізніше велика частина військових трофеїв Червоної Армії була повернена Румунії.
Переселення й депортації в СРСР
Навесні та на початку літа 1941 року з територій, що ввійшли до складу СРСР, почалася депортація «небажаних елементів». У Молдові (із Чернівецькою й Аккерманською областями УРСР) депортації почалися в ніч з 12 на 13 червня 1941. Загальна оцінка числа засланих із Молдови з усіх регіонів становить 25 711 осіб у 29 ешелонах. Сумарне число «вилучених» обох категорій приводиться в доповідній записці заступника наркома держбезпеки СРСР Б. З. Кобулова Сталіну, Молотову і Берії від 14 червня 1941 року і становить 29 839 осіб.
Взагалі депортація місцевого населення проводилася як у 1940—1941, так і після повернення окупованих земель у 1944—1950 роках, а також були факти депортації в 1950—1956 роках. Сталінські репресії проводилися поза розгляданням належності до етнічних груп: румунів, українців, росіян, євреїв, болгар, молдован, гагаузів. Так, за даними румунського дослідника Александру Усатіук-Булгар, крім депортованих 29 839 людей до Сибіру 13 червня 1940, також масові вилучення проводилися 6 липня 1949 (операція «Південь») — 35 796 та 1 квітня 1951 (операція «Північ») — 2 617.
У цілому лише за перший неповний рік радянської влади було заарештовано або депортовано 86 604 людини.
Після окупації радянськими військами визначених земель, близько 82 000 бессарабських німців та 40 000—45 000 німців Буковини було репатрійовано до Німеччини відповідно до попередніх домовленостей із Гітлером.
Порушення прав бессарабців у Румунії
Багато жителів краю під час приєднання до СРСР знаходилися в Румунії та інших країнах, куди вони виїхали, зокрема, у пошуках роботи. Багато хто намагався повернутися на батьківщину, проте румунська влада частенько перешкоджала цьому. Поверталися й ті бессарабці, що служили в румунській армії, які найчастіше просто бігли з неї. Так, 30 червня в Галаці під час зіткнення з урядовими військами було вбито 600 бессарабців і безліч поранено. В Яссах представники влади протримали 5 тисяч бессарабців, що поверталися, замкнутими в будівлі вокзалу без їжі й води, а потім завантажили у вагони й відправили з міста. За даними НКВС на 26 липня 1940 149 974 жителі Бессарабії повернулися додому з Румунії.
Історичне значення операції
2 серпня 1940 року, буквально через місяць після закінчення операції, на території Бессарабії, з приєднанням до неї більшої частини Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки була проголошена Молдавська Радянська Соціалістична Республіка, що ввійшла на правах 16-ї союзної республіки до складу СРСР. Північна Буковина, Герцаївський район, велика частина Хотинського повіту, Ізмаїльський і Аккерманський повіти увійшли до складу України.
У рамках Паризької мирної конференції 1947 року, Румунія й Радянський Союз підписали мирний договір, у якому, зокрема, було оголошено про взаємне визнання радянсько-румунського кордону встановленого угодою 28 червня 1940 року, що юридично закріпила за СРСР Бессарабію, Північну Буковину й район Герца.
До 1991 року в складі СРСР Бессарабія була поділена між УРСР і МРСР. Після розпаду СРСР ця територія, таким чином, виявилася розділеною між незалежними Україною й Молдовою.
Наслідки для Румунії
Через три дні після анексії Бессарабії та Буковини Румунське королівство розірвала угоду про співпрацю з англо-французькою коаліцією. Новий уряд , прийнявши 5 липня 1940 присягу, вже 11 липня вийшов з Ліги Націй, а через 2 дні проголосив про свій намір приєднається до країн Осі. Проте, не зважаючи на всі зроблені новим урядом намагання продемонструвати свою готовність рухатись новим курсом, який задовольнятиме Гітлера, аж до організації переслідування євреїв на всій території Румунії, це однак, не врятувало її від нових територіальних втрат. 30 серпня за умовами Другого Віденського арбітражу Північна Трансільванія під тиском Німеччини була передана до складу Угорщини, а 7 вересня, відповідно до умов Крайовського мирного договору, Болгарія отримала від Румунії південну Добруджу.
Таким чином, протягом ледве більш 2-х місяців країна втратила понад 100 000 км² власної території (Бессарабія — 44 000 км², Північна Буковина і район Герца 6 304 км², Північна Трансільванія — 43 104 км², Південна Добруджа — 7 565 км²).
Результати такої зовнішньої політики призвели до масових заворушень по всій Румунії. Румунський король Кароль II, під тиском панівних кіл був вимушений 5 вересня 1940 призначити міністра оборони країни, генерала Антонеску, главою «національного легіонерського уряду», до складу якого ввійшли не лише військові прибічники Антонеску, але й представники фашистського руху «Залізна гвардія», заснованого Корнеліу Кодряну. Наступного дня Антонеску зажадав від Кароля II зректися престолу на користь сина Міхая I.
Гітлер скористався усіма трьома кризами для посилення впливу Німеччини в Румунії. Уже в жовтні 1940 в Плоєшті для охорони нафтових розробок були направлені частини 13-ї мотопіхотної і 16-ї танкової німецьких дивізій. Усього в період із жовтня 1940 по червень 1941 на території Румунії було зосереджено 550 000 тисяч німецьких військ.
23 листопада 1940 Антонеску підписав протокол про приєднання Румунії до Троїстого пакту. Таким чином, румуни, серед яких виділялася «Залізна Гвардія» на чолі з Хорія Сіма, бажаючи відновлення Румунії в межах 1939 року — «Великої Румунії» — підштовхнули Румунію в обійми Гітлера, а в ході Другої світової війни румунські війська окупували територію України між Дністром і Південним Бугом, так звану Трансністрію. Більш того, румунські війська стали одними з найпослідовніших прибічників Вермахту, беручи активну участь у бойових діях проти радянських військ в Україні, Криму, під Сталінградом та на Кавказі.
Див. також
Примітки
- Також відомий під назвою: Бессарабська операція, Прутський похід, Бессара́бсько-Букови́нський похід.
- Прутский поход 1940 года
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 29 серпня 2010.
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2013. Процитовано 29 серпня 2010.
- Poziția oficială a Academiei de Ştiinţe: 28 iunie 1940 a fost zi de ocupaţie sovietică
- Joseph Rothschild, East Central Europe between the two World Wars University of Washington Press, Seattle, 1977; , p.314
- Charles Upson Clark, Bessarabia: Russia and Roumania on the Black Sea, New York City, 1927
- Volodymyr Kubijovyč, Arkadii Zhukovsky, Bukovyna, Енциклопедія України, Центр українських канадських студій, 2001
- Richard K. Debo, Survival and Consolidation: The Foreign Policy of Soviet Russia, 1918—1921, McGill-Queen's Press, 1992, , pp. 113—114
- Malbone W. Graham (October 1944). «The Legal Status of the Bukovina and Bessarabia». The American Journal of International Law (American Society of International Law) 38 (4): 667—673
- Бессарабский протокол. оригіналу за 27 березня 2003. Процитовано 27 березня 2003.
- Репин В. В. Территориальный спор о Бессарабии во взглядах Советской и Румынской политических элит (1918—1934 гг.) // Ставропольский альманах Российского общества интеллектуальной истории. — Ставрополь. — Вип. 2004, 6 (специальный).
- История Республики Молдова. С древнейших времён до наших дней = Istoria Republicii Moldova: din cele mai vechi timpuri pină în zilele noastre / Ассоциация учёных Молдовы им. Н. Милеску-Спэтару. — изд. 2-е, переработанное и дополненное. — Кишинёв: Elan Poligraf, 2002. — С. 146, 190—194. — 360 с. —
- Бессарабия на перекрестке Европейской дипломатии. Документы и материалы. М., 1996. Раздел IV. Док. 6. С. 199; Док. 10. С. 202; Национальный вопрос на Балканах через призму мировой революции: В документах центральных российских архивов начала — середины 1920-х годов. Ч. 2: Июнь 1924 — декабрь 1926 гг. М., 2003. (далее: Национальный вопрос на Балканах.). Док. 207. С. 415.
- Стати В. История Молдовы. — Кишинёв: Tipografia Centrală, 2002. — С. 328—331. — 480 с. —
- Национальный вопрос на Балканах. Ч. 1. Январь 1921 г. — май 1924 г. М., 2000. Прим. 1 к док. 154. С. 268.
- Kellogg-Briand Pact [ 2007-07-03 у Wayback Machine.], at Yale University
- Советско-румынские отношения. 1917—1941. Сборник документов: В 2 т. Т. 1: 1917—1934. М., 2000. Док. 236. С. 413
- Мельтюхов М. И., 2000, с. 214–252.
- Marcel Mitrasca, Moldova: A Romanian Province under Russian Rule. Diplomatic History form the Archives of the Great Powers, Algora Publishing
- Чемпалов И. Н. К истории заключения германо-румынского экономического соглашения 1939 года // Новая и новейшая история. 1959. № 1.С.135—149.
- Шестая сессия Верховного Совета СССР. 29 марта — 4 апреля 1940 г. М.,1940. С.40.
- Колкер Б.М" Левит И. Э. Внешняя политика Румынии и румыно-советские отношения (сентябрь 1939— июнь 1941). М.,1971. С.89—98: Ерещенко М. Д. Бессарабский вопрос в лабиринтах дипломатии 1940 г.//Международные отношения и страны Центральной и Юго-Восточной Европы в начале второй мировой войны. С. 187—191; Левит И. Э. Указ. соч. С.75—78; Семиряга М. И. Указ. соч. С.261.
- ADAP. Baden-Baden. 1963. Bd.10. S.3: Ерещенко М. Д. Указ. соч. С.192—193.
- ADAP. Bd.10. S.18-19.
- Архів оригіналу за 19 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2010.
- ДВП. Т.23. Кн.1. С.385—386.
- Пакт Молотова—Риббентропа и его последствия для Бессарабии (далее— Пакт…). Кишинев. 1991. С.24—27.
- Документы внешней политики. Т. 23. Кн. 1. С. 378
- ДВП. Т. 23. Кн. 1. С. 389.
- Під час зустрічі з А. Гітлером 13 листопада 1940 року В. Молотов вказав, що «Радянський Союз, хоча й не брав участі у великій війні, все ж воював проти Польщі, проти Фінляндії й був зовсім готовий, якби виникла потреба, до війни за Бессарабію».— Див.: Документы внешней политики. 1940 — 22 июня 1941. Т. XXIII: В 2-х кн.— Кн. 2(1) 1 ноября 1940 — 1 марта 1941.— М.: Междунар. отношения, 1998.— С. 66.
- Мельтюхов М. И., 2000, с. 219.
- Мельтюхов М. И., 2000, с. 220.
- РГВА. Ф.9. Оп.29. Д.540. Л.21—35; "Разъяснить румынским солдатам безнадежность войны против СССР//Источник. 1995. № 3. С.61—68.
- Мельтюхов М. И., 2000, с. 221.
- Пакт Молотова—Риббентропа и его последствия для Бессарабии (далее— Пакт…). Кишинев. 1991. С.51—73.
- РДВА. — Ф. 9. — Оп.36. — Спр.4191. — Арк.70-71, 90, 303.
- РДВА. — Ф.9. — Оп.39. — Спр.89. — Арк.178.
- РГВА. Ф.9. Оп.36. Д.4284. Л.99.
- РДВА. — Ф.9. — Оп.39. — Спр.90. — Арк.259.
- Мельтюхов М. И., 2000, с. 224.
- РГВА. Ф.29. Оп.34. Д. 548. Л.9—11об
- Там само. Ф.29. Оп.34. Д. 552. Л.3—7; Пакт… С.72—74.
- РГВА. Ф.31983. Оп.2. Д. 474. Л.75—79.
- Так у доповіді ген. Курдюмова
- Там само. Л.62—64.
- Population of Eastern Balkans. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 17 вересня 2010.
- Пакт… С.75.
- РГВА. Ф.9. Оп,29. Д. 572. Л. 63—69, 98—103: Ф.25880. Оп.4. Д. 58. Л. 10; Ф.29. Оп.56. Д. 120. Л.2.
- Там само. Ф.9. Оп.36. Д. 4106. Л. 300—312; Д. 4191. Л.80—92, 170—190, 302—329, 345—360.
- Пакт… С.45—51.
- Alexandru Usatiuc-Bulgăr «Cu gîndul la „O lume între două lumi“: eroi, martiri, oameni-legendă» («Thinking of 'A World between Two Worlds': Heroes, Martyrs, Legendary People»), Publisher: Lyceum, Orhei (1999)
- Comisia Prezidenţială pentru Analiza Dictaturii Comuniste din România: Raport Final / ed.: Vladimir, Dorin Dobrincu, Cristian Vasile, Bucureşti: Humanitas, 2007, , p. 747
- Igor Caşu, «„Politica naţională“ în Moldova sovietică», Chişinău, Ed. Cartdidact, 2000, p. 32-33
- TREATY OF PEACE WITH ROUMANIA Часть I, статья 1. Раздел «Australian Treaty Series» на сайте «Australasian Legal Information Institute» austlii.edu.au
- Ф. Гальдер. Военный дневник, Т.2, С. 111—115
- Плешаков К. В., Богатуров А. Д. Системная история международных отношений. Глава 1. Противоречия послевоенного урегулирования (1945—1946). Ситуация в странах Центральной и Восточной Европы., «Московский рабочий», Москва 2000
Джерела
- Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939—1941 (Документы, факты, суждения). — М. : Вече, 2000. — 192 с. — . (рос.)
- Гриневич В. А.
Література
- Галушка А., Брайлян Є. Змова диктаторів: Поділ Європи між Гітлером і Сталіним, 1939—1941. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2018. — 368 с.
- Музика Г. О. Радянсько-румунська угода 1940 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т. 2. — 812 с.
- Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI ст.: іст. нариси: у 2 кн. / [Нац. акад. наук України, Ін-т історії України]; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. — Київ: Наукова думка. — Кн. 1: / [А. Айсфельд, І. Вєтров, Т. Вінцковський та ін.]. — 2011. — 731 с.
- Репин В. В. Развитие бессарабского территориального конфликта в советско-румынских отношениях (1939 г.) // Российские и славянские исследования. Вып. 4. — Мн., 2009. (рос.)
- George Ciorănescu. "40th Anniversary of Annexation of Bessarabia and Northern Bucovina". — Radio Free Europe. — July 23, 1980. (англ.)
- George Ciorănescu, , Radio Free Europe report, December 2, 1981. (англ.)
- Andreea Tudorica, Ovidiu Ciutescu, Corina Andriuta, «Giurgiuleşti, piedică în calea lui Stalin», Jurnalul Naţional, June 26, 2007 (рум.)
- Alexandru Usatiuc-Bulgăr «Cu gîndul la „O lume între două lumi“: eroi, martiri, oameni-legendă» («Thinking of 'A World between Two Worlds': Heroes, Martyrs, Legendary People»), Publisher: Lyceum, Orhei (1999) (рум.)
- Попенко Я.В., Срибняк И.В., Шатило В.А. Договор, который так и не был ратифицирован: к столетию подписания Парижского протокола (28 октября 1920 г.) // Русин. — Кишинёв, 2020. — № 62. — С. 88-114. http://journals.tsu.ru/rusin/&journal_page=archive&id=2059&article_id=46217
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР |
- Карта Бессарабской операции 28—30 июня 1940 года(рос.)
- «Armata română în al doilea război mondial»(рум.)
- DIRECTIVELE NKVD pentru ocuparea natiunilor Europei de Est si intoxicarea Occidentului(рум.)
- (2004)(рум.)
- Hartile Romaniei Mari — the Maps of Great Romania(рум.)
- «Romanian Army in the Second World War»(англ.)
- The June/July 1940 Romanian Withdrawal from Bessarabia and Northern Bukovina and its Consequences on Interethnic Relations in Romania(англ.)
- (рум.)
- (рум.)
- (рум.)
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano priyednati stattyu Priyednannya Bukovini do URSR do ciyeyi statti abo rozdilu ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z veresnya 2023 Cyu storinku zaproponovano perejmenuvati na Mozhlivo yiyi potochna nazva ne vidpovidaye normam ukrayinskoyi movi abo pravilam imenuvannya statej u Vikipediyi Poyasnennya prichin i obgovorennya na storinci Vikipediya Perejmenuvannya statej Priyednannya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do SRSR takozh Radyanska okupaciya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini ros Prutskij pohod 1940 rum Ocupația sovietică a Basarabiei și Bucovinei de Nord 28 chervnya 3 lipnya 1940 vijskova operaciya provedena Chervonoyu armiyeyu z metoyu primusovoyi peredachi Rumuniyeyu Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do skladu SRSR Radyanskoyu storonoyu planuvalosya yak povnomasshtabne vijskove vtorgnennya do Rumuniyi ale za kilka godin do pochatku operaciyi korol Rumuniyi Karol II prijnyav ultimativnu notu radyanskoyi storoni j pogodivsya peredati Bessarabiyu ta Pivnichnu Bukovinu SRSR Radyanska okupaciya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini Prutskij pohid 1940 Ocupația sovietică a Basarabiei și Bucovinei de Nord Druga svitova vijna Nimecke naselennya Bessarabiyi evakuyuyetsya v Galac Nimecke naselennya Bessarabiyi evakuyuyetsya v Galac Data 28 chervnya 3 lipnya 1940 Misce Rumuniya Bessarabiya ta Pivnichna Bukovina Rezultat Okupaciya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini SRSR Storoni Rumuniya SRSR Komanduvachi Karol II general armiyi Zhukov G K general lejtenant Gerasimenko V P general lejtenant Boldin I V general major Parusinov P O Vijskovi sili Rumuniya danih nemaye SRSR Pivdennij front 5 ta 9 ta 12 ta armiyi strileckih divizij 32 motostrileckih divizij 2 kavalerijskih divizij 6 tankovih brigad 11 povitryanodesantnih brigad 3 korpusnih artpolkiv 14 artpolkiv RGK 16 okremih artdivizioniv 4 Vtrati Rumuniya danih nemaye zagibli 29 u tomu chisli 12 samogubstv 3 potonuli poraneni 69 Istoriya RumuniyiDoistorichnij chasKultura Kukuteni TripillyaKultura HamandzhiyaBronzova doba u RumuniyiDakiyaGetiRimska DakiyaSerednovichchyaPereselennya gotivPechenizkij kaganatPershe Bolgarske carstvoZolota OrdaUgorske korolivstvoKnyazivstvo Voloshina Utvorennya MoldoviTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Transilvanske knyazivstvo 1711 1867 FanariotiDunajski knyazivstvaMoldavska revolyuciya 1848 Voloska revolyuciya 1848 Vijna za nezalezhnist RumuniyiRumunske korolivstvoRumunska kampaniya 1916 1917 Uniya Bessarabiyi i RumuniyiVelika RumuniyaBesarabsko bukovinskij pohid 1940 Rumuniya v Drugij svitovij vijniSocialistichna Respublika RumuniyaRadyanska okupaciya RumuniyiStudentskij ruh 1956 Rumunska revolyuciya 1989 SuchasnistPitannya vozz yednannyaRumuniyaPortal Rumuniya pereglyanutiredaguvati Akt ob yednannya Bessarabiyi z Rumuniyeyu prijnyatij Sfatul Cerij 27 bereznya za starim stilem 1918 roku Vijskova operaciya z okupaciyi teritoriyi vijskami Chervonoyi armiyi trivala 6 dniv v rezultati bula zahoplena teritoriya Bessarabiyi 44 000 km z naselennyam 3 2 mln osib Pivnichnoyi Bukovini 6 000 km 2 z naselennyam 500 000 osib ta region Gerca 304 km z naselennyam 25 000 osib Provedennya danoyi operaciyi radyanskimi vijskami bulo zaplanovano yak naslidok pidpisannya tayemnoyi ugodi mizh uryadami Radyanskogo Soyuzu ta Tretogo Rejhu tak zvanogo paktu Molotova Ribbentropa yiyi zdijsnennya stalo mozhlivim lishe pislya krahu Franciyi u vijni z Nimechchinoyu koli stala ochevidnoyu ilyuzornist anglo francuzkih obicyanok Rumuniyi z pidtrimki yiyi teritorialnoyi cilisnosti Radyanskij Soyuz planuvav provedennya povnomasshtabnogo vtorgnennya ale rumunskij uryad proanalizuvavshi stan sprav buv zmushenij pogoditisya z ultimatumom radyanskoyi storoni j vikonati vsi vimogi 2 serpnya 1940 roku na bilshij chastini zahoplenih zemel za vinyatkom Bukovini ta Pivdennoyi Bessarabiyi bula stvorena Moldavska Radyanska Socialistichna Respublika poperednik suchasnoyi Respubliki Moldova Istorichni peredumoviRadyansko rumunski vzayemini Aneksiya Bessarabiyi korolivskoyu Rumuniyeyu Div takozh Bessarabiya v skladi Rumuniyi Diplomatichni vidnosini Radyanskogo Soyuzu z Rumuniyeyu yedinoyu balkanskoyu krayinoyu sho mala spilnij kordon z SRSR buli zatmareni nayavnistyu nevirishenogo Bessarabskogo pitannya yake viniklo v 1918 roci koli Rumuniya v umovah rozpadu Rosijskoyi ta Avstro Ugorskoyi imperij aneksuvala teritoriyu Bessarabiyi ta Bukovini She na pochatku sichnya 1918 roku Rumuniya na zaproshennya Sfatul Cerij parlamentu Moldovskoyi Demokratichnoyi Respubliki uvela v Bessarabiyu vijska dlya borotbi z anarhiyeyu ohoroni prodovolchih skladiv zaliznic 23 sichnya 1918 roku Sfatul Cerij progolosiv nezalezhnist vid Rosijskoyi respubliki a 27 bereznya progolosuvav za priyednannya Bessarabiyi do Rumuniyi Ni RRFSR ni URSR ni piznishe SRSR ne viznavali cyu rumunsku akciyu 1 travnya 1919 za chasiv Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi radyanski uryadi Rosiyi ta Ukrayini postavili ultimatum Rumuniyi vimagayuchi vivesti yiyi vijska z teritoriyi Bessarabiyi ta nastupnogo dnya Golova Radi Narodnih Komisariv USRR Hristiyan Rakovskij pred yaviv pretenziyu na vivid rumunskih vijsk iz teritoriyi Bukovini takozh Spilnimi planami peredbachalosya provesti vijskovu operaciyu z metoyu povernennya cih regioniv silomic prote podiyi v Ukrayini zavadili vtilennyu cogo planu v zhittya Zgodom Rumuniyi tak i ne vdalosya dobitisya viznannya de yure priyednannya Bessarabiyi z boku velikih derzhav yaki yak pravilo obmezhuvalisya viznannyam ciyeyi podiyi de fakto Bula navit sproba viznati legitimnist aneksiyi z boku peremozhciv Pershoyi svitovoyi vijni Velikoyi Britaniyi Franciyi Italiyi ta Yaponiyi shlyahom pidpisannya Parizkogo dogovoru abo tak zvanoyi Bessarabskoyi ugodi vid 28 zhovtnya 1920 roku Prote v silu ugoda tak i ne vstupila cherez vidmovu uryadu Yaponiyi yiyi ratifikuvati Bessarabske pitannya yake peretvorilosya na klyuchovu problemu radyansko rumunskih vzayemin u period mizh svitovimi vijnami vodnochas postalo i teritorialnim i nacionalnim pitannyami U pershomu vipadku ce bulo superechlive cherez pravomirnist aneksiyi Rumunskoyu derzhavoyu kolishnoyi Bessarabskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi U nacionalnomu konteksti mozhna vidiliti dva golovnih aspekti po pershe stanovishe neromanomovnogo naselennya Bessarabiyi ukrayinciv sho stanovili 19 6 naselennya yevreyiv 11 8 rosiyan 8 bolgar 5 3 nimciv 3 1 gagauziv 2 9 yake v sukupnosti stanovilo 53 vid zagalnoyi chiselnosti meshkanciv krayu i strazhdalo vid politiki rumunizaciyi po druge problema isnuvannya vidminnoyi vid rumuniv moldovskoyi narodnosti i yiyi pravo na samoviznachennya v ramkah avtonomiyi abo nezalezhnoyi derzhavi Ne sprijmayuchi politiku rumunizaciyi sered miscevogo naselennya Bessarabiyi bessarabci vidreaguvali na ce hvileyu povstan proti rumunskogo rezhimu Hotinske Benderske Tatarbunarske yaki buli zhorstoko pridusheni i bezlichchyu strajkiv mitingiv i demonstracij protestu U 1938 roci Bessarabiya bula oficijno likvidovana yak okrema administrativna odinicya Byelckij i Sorokskij zhudeci vvijshli do skladu Prutskogo cinuta Izmayilskij i Kagulskij do skladu Nizhnodunajskogo cinuta Hotinskij Suchavskogo a z reshti buv utvorenij Dnistrovskij cinut Administrativnij aparat Bessarabiyi sho skladavsya v osnovnomu z priyizhdzhih z Rumuniyi vidriznyavsya zhorstokistyu i zlovzhivannyami shodo miscevogo naselennya Pro ce svidchit napriklad zvit parlamentskoyi slidchoyi pidkomisiyi z rozsliduvannya provedenogo v Byelckomu zhudece v 1920 1921 Rumuniya postijno osterigayuchis zbrojnogo vtorgnennya na svoyu teritoriyu z boku Radyanskoyi Rosiyi j vidtorgnennya zahoplenoyi Bessarabiyi ne kvapilasya z rozvitkom krayu cherez sho rumunski pidpriyemci vidmovlyalisya vkladati groshi v ekonomiku regionu vvazhayuchi sho tam os os mozhe vstanovitisya radyanska vlada U rezultati z 1919 po 1937 dolya Bessarabiyi v promislovomu virobnictvi Rumuniyi rizko skorotilasya na cenzovih pidpriyemstvah za vsima pokaznikami zokrema za kapitalnimi vkladennyami z 6 do 1 6 za vartistyu produkciyi z 4 do 2 3 Do 1937 roku virobnichi potuzhnosti pidpriyemstv harchovoyi derevoobrobnoyi tekstilnoyi budivelnoyi i himichnoyi promislovosti vikoristovuvalisya lishe na 12 5 16 9 metaloobrobnoyi na 5 4 shkiryano hutryanoyi na 0 2 Bagato pidpriyemstv ne pracyuvali a yihnye ustatkuvannya vivozilosya za Prut Tak napriklad buli vivezeni do Rumuniyi zaliznichni majsterni Bender Bessarabki Floresht tekstilna j trikotazhna fabriki odin iz kishinivskih zavodiv Rozorennya dribnih vlasnikiv prizvelo do zbilshennya silskogospodarskih robitnikiv chislo yakih v 1930 roci sklalo ponad 18 tis osib Bagato hto viyizhdzhav na zarobitki do inshih regioniv Rumuniyi ta za kordon Takim chinom zajnyattya rumunskimi vijskami Bessarabiyi v sichni 1918 poklalo pochatok dvadcyatidvorichnomu radyansko rumunskomu antagonizmu a vsi sprobi rozv yazannya Bessarabskogo pitannya diplomatichnimi shlyahami uspihu ne mali Poshuki vihodu iz gluhogo kuta Skladnoshi v stosunkah z Radyanskoyu Rosiyeyu zmusili Rumuniyu v 1921 roci pidpisati z Polsheyu oboronnij soyuz proti Moskvi Zi svogo boku SRSR neodnorazovo napolyagav na povernenni okupovanih teritorij a pri vidnovlenni diplomatichnih vidnosin postaviv za umovu sho ne viznaye Bessarabiyu chastinoyu Rumuniyi Bilshe cogo shob pokazati neporushnist poziciyi Rad ne lishe v Bessarabskomu pitanni ale j v usih inshih teritorialnih pretenziyah SRSR do svoyih limitrofiv G V Chicherin u svoyemu listi vid 16 travnya 1924 roku povnovazhnomu predstavnikovi SRSR u Turechchini Ya Z Suricu pisav Vsi ti u chiyih rukah perebuvayut shmatochki kolishnoyi rosijskoyi teritoriyi projnyati velikim strahom sho mi zahochemo ci shmatochki vidnyati Velika Rumuniya 1918 1940 Etnichnij rozpodil Rumuniyi 1930 12 zhovtnya 1924 roku pislya rozgromu Tatarbunarskogo povstannya yake ocholyuvali komunisti za iniciativoyu Kotovskogo bula stvorena Moldavska ARSR u skladi Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki yak placdarm dlya povernennya Bessarabiyi j stvorennya nadali Moldavskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Oskilki antagonizm iz cogo pitannya z SRSR stav neperebornim Rumuniya vzhila pevnih zahodiv pragnuchi zakripiti za soboyu Bessarabiyu uklavshi chislenni dogovori pro vzayemodopomogu iz susidnimi derzhavami Tak vona uklala soyuzi z Maloyu Antantoyu i Polsheyu oskilki SRSR i do nih mav teritorialni ta inshi pretenziyi 27 serpnya 1928 roku Rumuniya dostrokovo priyednalasya do za yakim u diyu vvodivsya Pakt Briana Kelloga pro nemozhlivist silovogo vtruchannya SRSR u bessarabske pitannya M M Litvinov pidpisuyuchi 3 lipnya 1933 roku Konvenciyu pro viznachennya agresiyi zi svoyimi limitrofami u privatnij rozmovi skazav Titulesku Ya znayu sho pidpisuyuchi cyu ugodu ya podaruvav vam Bessarabiyu Rumunskij vladi ci diyi dodali vpevnenosti v tomu sho Bessarabiya rumunska teritoriya U 1935 roci rumunske kerivnictvo vzhilo zahodiv shodo pidgotovki dvostoronnogo dogovoru pro vzayemodopomogu yakij de fakto viznavav mizhderzhavnij kordon po Dnistru 21 lipnya 1936 Maksim Litvinov ta Nikolaye Titulesku golovi departamentiv zakordonnih sprav krayin pidpisali navit chornovij variant dogovoru yakij povinen buv buti zatverdzhenim u veresni togo zh roku Ale pid tiskom kritiki z boku agresivno nalashtovanih predstavnikiv rumunskoyi eliti Titulesku buv vimushenij piti u vidstavku Dogovir buv anulovanij i ne nabrav chinnosti Zdebilshogo poziciya Rumuniyi v bessarabskij teritorialnij superechci v 20 h pochatku 30 h rokiv zvodilasya do vidmovi viznati isnuvannya problemi yaka ne mala shansiv buti virishenoyu v ramkah Versalskoyi sistemi sho usvidomlyuvav i Radyanskij Soyuz Bilshe togo MZS Rumuniyi zaboronyalo svoyim diplomatam navit u privatnih rozmovah iz radyanskoyu storonoyu torkatisya temi Bessarabiyi ne kazhuchi vzhe pro obgovorennya cogo pitannya na oficijnih zustrichah Takim chinom rozv yazannya bessarabskogo pitannya zajshlo v gluhij kut Storoni zrozumili sho yedinoyu mozhlivistyu rozvivati mizhderzhavni dobrosusidski stosunki bude ignoruvannya problemi Na cij poziciyi v 1930 h rokah vidbuvayetsya deyake zblizhennya dvoh krayin sho v rezultati prizvelo do vstanovlennya diplomatichnih vidnosin 9 chervnya 1934 roku Pidpisannya paktu pro nenapad 23 serpnya 1939 roku Zliva napravo Na drugomu plani Rihard Shulce ad yutant Ribbentropa Boris Shaposhnikov Nachalnik Generalnogo shtabu RSChA Joahim fon Ribbentrop Josip Stalin Volodimir Pavlov radyanskij perekladach na pershomu plani Gustav Hilger nimeckij perekladach ta V yacheslav Molotov Pakt Molotova Ribbentropa Dokladnishe Pakt Molotova Ribbentropa Zi zrostannyam protirich mizh Velikoyu Britaniyeyu i Francuzkoyu respublikoyu z odnogo boku ta Nimechchinoyu i Korolivstvom Italiya z inshogo Rumunske korolivstvo yak i bilshist malih krayin Yevropi pochala provoditi politiku balansuvannya mizh nimi 23 bereznya 1939 roku bulo pidpisano rumuno nimecku ekonomichnu ugodu sho rozshirila nimecku ekonomichnu prisutnist u Korolivstvi Rumuniya Zi svogo boku pragnuchi vtrimati Rumunske korolivstvo vid zblizhennya z Nimechchinoyu Velika Britaniya j Francuzka respublika 13 kvitnya 1939 roku nadali yij garantiyi nezalezhnosti 23 serpnya 1939 roku buv pidpisanij pakt Molotova Ribbentropa yakij mav sekretnij dodatkovij protokol pro rozmezhuvannya sfer vplivu v Shidnij i Pivdenno Shidnij Yevropi Vidpovidno do ugodi peredbachalosya sho v razi vijni Nimechchini z Polskoyu respublikoyu nimecki vijska mozhut prosuvatisya lishe do tak zvanoyi liniyi Kerzona Reshta teritoriyi Polshi a takozh Finlyandiya Estoniya Latviya i Bessarabiya viznavalisya sferoyu vplivu SRSR ta podalsha yihnya dolya bude virishena v poryadku druzhnoyi obopilnoyi zgodi Dogovir buv ratifikovanij Verhovnoyu Radoyu SRSR cherez tizhden pislya jogo pidpisannya prichomu vid deputativ bulo prihovano nayavnist sekretnogo dodatkovogo protokolu Pochatok vijni v Yevropi uspihi Nimechchini v Polshi i pasivnist Velikoyi Britaniyi j Francuzkoyi respubliki lishe pidsilili pragnennya Rumuniyi distanciyuvatisya vid nih i 8 veresnya 1939 roku vona ogolosila pro svij nejtralitet Politichna situaciya navkolo Bessarabiyi Vesna lito 1940 roku Div takozh Priyednannya Bukovini do URSR 29 bereznya 1940 roku V M Molotov na sesiyi Verhovnoyi Radi SRSR zayaviv sho u nas nemaye paktu pro nenapad z Rumuniyeyu Ce poyasnyuyetsya nayavnistyu nevirishenogo spirnogo pitannya pro Bessarabiyu zahoplennya yakoyi Rumuniyeyu Radyanskij Soyuz nikoli ne viznavav hocha j nikoli ne staviv pitannya pro povernennya Bessarabiyi zbrojnim shlyahom Cya zayava viklikala v Rumuniyi pevne zanepokoyennya Vzhe 30 bereznya rumunskij prem yer ministr G Tataresku povidomiv Nimechchinu pro neobhidnist podalshogo pereozbroyennya rumunskoyi armiyi j prosiv vplinuti na Moskvu shob vona ne pretenduvala na Bessarabiyu na sho otrimav vidpovid sho stosunki Berlina z Rumuniyeyu zalezhatimut vid vikonannya neyu svoyih ekonomichnih zobov yazan pered Tretim Rejhom Z pochatkom vijskovoyi kampaniyi na pivnochi Yevropi ta vrahovuyuchi bliskavichnu peremogu vijsk Vermahtu rumunskij korol Karol II visloviv 15 kvitnya 1940 roku dumku sho Rumunskogo korolivstva povinne priyednatisya do politichnoyi liniyi Nimechchini i zaproponuvav na peregovorah u Berlini keruvatisya cimi namirami 19 kvitnya Koronna rada Rumuniyi vislovilasya proti dobrovilnoyi postupki Bessarabiyi SRSR voliyuchi piti na vijskovij konflikt nizh viddati zahoplene Rozumiyuchi sho bez pidtrimki z boku silnogo soyuznika vijna proti Radyanskogo Soyuzu prosto nemozhliva rumunske kerivnictvo rozpochalo napoleglivo proponuvati Nimechchini spivpracyu v bud yakij galuzi za yiyi bazhannyam Na novi rumunski zapiti pro diyi Nimechchini u vipadku agresiyi radyanskoyi Rosiyi 1 chervnya 1940 roku otrimano vidpovid sho problema Bessarabiyi Nimechchinu ne cikavit ce sprava samoyi Rumuniyi Znervovana rumunska storona togo zh dnya zaproponuvala SRSR rozshiriti tovaroobig ale Radyanskij Soyuz ne pidtrimav cyu propoziciyu 23 chervnya 1940 roku Molotov povidomiv Shulenburgu pro rishennya radyanskogo uryadu stosovno Bessarabskogo pitannya Ostannya storinka sekretnogo dodatkovogo protokolu rosijskoyu movoyu pro podalshu dolyu Bessarabiyi Rumunskij korol Karol II Radyanskij Soyuz hotiv bi virishiti pitannya mirnim shlyahom ale Rumuniya ne vidpovila na radyansku zayavu vid 29 bereznya 1940 r Teper radyanskij uryad hoche znov postaviti ce pitannya pered Rumuniyeyu najblizhchim chasom Bukovina yak oblast yaka naselena ukrayincyami tezh vklyuchayetsya do rozglyadu Bessarabskogo pitannya Rumuniya vchinit rozumno yaksho viddast Bessarabiyu j Bukovinu mirnim shlyahom Zi svogo boku SRSR zabezpechit ohoronu ekonomichnih interesiv Nimechchini v Rumuniyi U vidpovid 24 chervnya Nimechchina zadeklaruvala svoyu politichnu nezacikavlenist u Bessarabiyi ta zazhadala lishe vzamin zadovolniti taki pobazhannya Ne perehoditi v Bessarabiyi teritoriyu po liniyi r Prut i nizhnoyi techiyi Dunayu shob ne stvoryuvati nebezpeku nimeckim interesam u rajonah naftovidobuvannya Obicyati dotrimuvati prava j interesi gromadyan rejhu Obicyati zabezpechiti ohoronu interesiv folksdojche u sposib sho jogo bude zatverdzheno piznishe U vipadku vijskovogo zitknennya ne bombiti rajoni naftovidobuvannya O 21 00 25 chervnya Shulenburg povidomiv Molotovu sho Berlin viznaye pravo Radyanskogo Soyuzu na Bessarabiyu j svoyechasnist pidnyatogo pitannya pered Rumuniyeyu prote u toj zhe chas zvernuv uvagu na nez yasovanist vimogi shodo Bukovini zayaviv sho ce stalo dlya nogo nespodivanim i pidkresliv sho bez postanovki cogo pitannya znachno polegshilosya b mirne virishennya pitannya z Bessarabiyeyu Na zapitannya pro Bukovinu Molotov vidpoviv sho vona ye ostannoyu chastinoyu yedinoyi Ukrayini yakoyi brakuvalo do togo zh vimogi SRSR obmezhuyutsya lishe pivnichnoyu chastinoyu Bukovini z mistom Chernivci Koli Shulenburg zaznachiv sho ce pitannya mozhna virishiti nabagato legshe yaksho SRSR poverne Rumuniyi zolotij zapas rumunskogo Nacionalnogo banku vivezenij do Moskvi v grudni 1916 roku Molotov vidpoviv sho pro ce ne jdetsya oskilki Rumuniya dostatno dovgo ekspluatuvala Bessarabiyu Otrimavshi dani pro zoseredzhennya Chervonoyi Armiyi vzdovzh Dnistra ministr zakordonnih sprav Rumuniyi G Tataresku zayaviv sho rumunskij uryad i korol spovneni rishuchosti skorishe vstupiti u vijnu nizh prosto postupitisya yaksho SRSR zazhadaye okupuvati Bessarabiyu Ale v Rumuniyi she ne znali sho dolya Bessarabiyi vzhe praktichno virishena O 22 00 26 chervnya 1940 roku Molotov vruchiv rumunskomu poslancevi G Davidesku notu radyanskogo uryadu v yakij bulo vislovleno take Povernuti Bessarabiyu Radyanskomu Soyuzu Peredati Radyanskomu Soyuzu pivnichnu chastinu Bukovini v mezhah viznachenih na karti sho dodayetsya Vidpovid rumunskogo uryadu ochikuvalasya protyagom 27 chervnya Na sprobu rumunskogo poslancya zaperechiti navedenu v noti argumentaciyu posilannyami na istoriyu Bessarabiyi i podij 1918 roku Molotov zaznachiv sho voni ne vidpovidayut ani istorichnomu rozvitku ani realnij situaciyi Tak samo ne vdalasya sproba prodovzhiti termin vidpovidi z Buharesta oskilki Molotov kategorichno napolyagav na tomu sho radyanskij uryad vzhe chekav 22 roki i tomu spodivayetsya sho vidpovid bude nadano bez zvolikan i yaksho vona bude pozitivnoyu to pitannya bude virisheno mirnim shlyahom Otrimavshi radyansku notu rumunskij uryad zvernuvsya za pidtrimkoyu do Korolivstva Italiya Nimechchini i soyuznikiv po Balkanskij Antanti Svoyeyu chergoyu uryad Nimechchini zaproponuvav shob uniknuti vijni mizh krayinami pogoditisya z vimogami SRSR ta postupitisya viznachenimi regionami Italijska storona razom iz Nimechchinoyu vislovila gotovnist poraditi Rumuniyi prijnyati radyanski propoziciyi Do togo zh Nimechchina dala zrozumiti sho zmina kordonu matime timchasovij harakter i vkazani teritoriyi znov uvijdut do skladu Rumuniyi Zagnana v gluhij kut rumunska vlada do ostannogo namagalas vigrati chas ta zatyagti proces peregovoriv vodnochas uzhe z ranku 27 chervnya 1940 roku v Korolivstvi Rumuniya ogolosheno mobilizaciyu Vnochi 28 chervnya u hodi shvidkoplinnih peregovoriv rumunskij predstavnik zayaviv pro gotovnist Rumunskogo korolivstva piti nazustrich radyanskim vimogam ta obgovoriti ce prote Molotov v ultimativnij formi vid imeni radyanskogo uryadu zazhadav Protyagom 4 h dniv pochinayuchi z 14 godini za moskovskim chasom 28 chervnya rumunskim vijskam zvilniti teritoriyu Bessarabiyi j pivnichnoyi chastini Bukovini Radyanskim vijskam za cej zhe period zajnyati teritoriyu Bessarabiyi j pivnichnoyi chastini Bukovini Protyagom 28 chervnya radyanskim vijskam zajnyati punkti Chernivci Kishiniv Akkerman Korolivskomu uryadu Rumuniyi vzyati na sebe vidpovidalnist za zberezhennya j nedopushennya psuvannya zaliznic parovoznogo j vagonnogo parku mostiv skladiv aerodromiv promislovih pidpriyemstv elektrostancij telegrafu Priznachiti komisiyu iz predstavnikiv storin dlya vregulyuvannya spirnih pitan z evakuaciyi rumunskih vijsk i ustanov Vidpovid Rumuniyi povinna bula nadijti do Moskvi ne piznishe 12 00 28 chervnya Pizno vvecheri 28 chervnya koronna rada Rumuniyi realno ocinivshi stan derzhavi v cih obstavinah ta stavlennya soyuznikiv do vikonannya svoyih obicyanok 21 golosami za pri 6 proti ta odnomu sho utrimavsya virishila postupitisya vimogam Radyanskogo Soyuzu U nich na 28 chervnya vijska SRSR buli gotovi do nastupu zavershivshi pidgotovku do operaciyi na tri dni piznishe vstanovlenogo stroku Bessarabskij pohidOperativnij plan Bessarabsko Bukovinskogo pohodu RSChA v 1940 roci Pidgotovka do provedennya vijskovoyi operaciyi Iz kvitnya 1940 rozpochalosya perekidannya chastin Chervonoyi armiyi z finskogo frontu do misc postijnoyi dislokaciyi Za rahunok cogo vidbuvalosya posilennya Kiyivskogo osoblivogo KOVO Odeskogo OdVO i Zakavkazkogo vijskovih okrugiv ZakVO Poshiryuvannya vijni v Zahidnij Yevropi v travni chervni 1940 dozvolilo SRSR cilespryamovano aktivizuvati svoyu politiku vidnosno Pribaltiki i Rumuniyi Bezposeredni radyanski prigotuvannya do rozv yazannya Bessarabskogo pitannya vijskovim shlyahom rozpochalisya 9 chervnya 1940 koli Vijskovi radi KOVO i ODVO otrimali direktivi narkoma oboroni OU 583 i OU 584 vidpovidno zgidno z yakimi yim bulo viznacheno zavdannya privesti vijska v stan bojovoyi gotovnosti za shtatami mirnogo chasu bez pidjomu pripisnogo skladu zoserediti yih na kordoni z Rumuniyeyu i pidgotuvati operaciyu z povernennya Bessarabiyi Dlya kerivnictva operaciyeyu na bazi upravlinnya KOVO bulo stvoreno upravlinnya Pivdennogo frontu komanduvach general armiyi G K Zhukov chlen Vijskovoyi Radi korpusnij komisar V N Borisov nachalnik shtabu general lejtenant M F Vatutin sho vklyuchav 5 tu komanduvach na chas operaciyi general lejtenant V P Gerasimenko 12 tu komanduvach general major P O Parusinov armiyi KOVO i 9 tu armiyu komanduvach general lejtenant I V Boldin sho formuvalasya z vijsk ODVO 13 chervnya z 13 20 do 14 30 godin u Kremli vidbulasya narada vishogo voyenno politichnogo kerivnictva SRSR na yakij jshla rozmova pro pidgotovku operaciyi proti Rumuniyi Zokrema bulo rozv yazane pitannya pro stvorennya operativnogo ob yednannya Chornomorskogo flotu na richci Dunaj Dunajskoyi flotiliyi yake pochalosya chotiri dni opislya 17 chervnya shtab Pivdennogo frontu rozrobiv plan operaciyi yakij buv 22 chervnya predstavlenij na zatverdzhennya narkomovi oboroni marshalovi Radyanskogo Soyuzu S K Timoshenko 19 chervnya v Proskurovi buli provedeni specialni zanyattya z Vijskovimi radami armij i komandirami korpusiv iz metoyu oznajomiti yih iz zadumom ta planom operaciyi 22 23 chervnya Vijskovi radi armij vidpracyuvali na miscevosti z komandirami korpusiv i divizij poryadok zajnyattya vihidnogo polozhennya organizaciyu majbutnogo nastupu pitannya vzayemodiyi rodiv vijsk organizaciyi upravlinnya zv yazku vsebichnogo zabezpechennya ta jmovirnih dij na najblizhchij etap operaciyi Dlya vikonannya zavdannya bulo rozrobleno dva varianti operaciyi Spochatku operativnij plan peredbachav situaciyu koli Rumunske korolivstvo ne pide na mirne vregulyuvannya teritorialnogo pitannya j bude potribno vedennya povnomasshtabnih bojovih dij Na cej vipadok peredbachalosya zavdannya udariv sho ohoplyuvali vijskami 12 yi armiyi z rajonu pivnichnishe Chernovic uzdovzh richki Prut na Yassi i 9 yi armiyi z rajonu Tiraspolya na pivden vid Kishineva na Hushi z metoyu otochennya rumunskih vijsk u rajoni Byelci Yassi Dlya zavershennya otochennya i dezorganizaciyi tiliv protivnika peredbachalosya u vzayemodiyi z VPS i kinno mehanizovanoyu grupoyu KMG zastosuvati 201 shu 204 tu i 214 tu povitryanodesantni brigadi zi skladu yakih peredbachalosya visaditi 2 040 osib u rajoni Tirgu Frumos Desantuvannyu z 120 litakiv TB 3 pid prikrittyam 300 vinishuvachiv povinen buv pereduvati aviaudar po aerodromah i vijskah protivnika Zavdannya z borotbi z rumunskim flotom otrimav privedenij 15 chervnya v stan bojovoyi gotovnosti Chornomorskij flot Piznishe buv rozroblenij drugij variant operativnogo planu operaciyi sho peredbachav mozhlivist mirnogo virishennya konfliktu V comu razi vidhid rumunskih vijsk za richku Prut povinen buv suprovodzhuvatisya shvidkim vihodom peredovih chastin armiyi na novij kordon ta yihnim kontrolem za evakuaciyeyu rumuniv iz Bessarabiyi Ostanni prigotuvannya Direktiva nachalnika politichnogo upravlinnya Chervonoyi armiyi 5285ss vijskovim radam ta nachalnikam politupravlin Kiyivskogo osoblivogo ta Odeskogo vijskovih okrugiv Pro politrobotu v period Bessarabskoyi kampaniyi 21 chervnya 1940 U 1918 roci skoristavshis gromadyanskoyu vijnoyu v SRSR i intervenciyeyu anglo francuzkih imperialistiv Rumuniya yak zlodij zahopila v nas Bessarabiyu Nashi brati zhivut v Bessarabiyi v strashnij ubogosti j zhalyugidnomu zhivotinni Pragnennya bessarabskogo naselennya zvilnitisya vid rumunskogo gnitu viyavlyayetsya v masovih revolyucijnih vistupah i povstannyah yaki vprodovzh usih 22 rokiv okupaciyi Bessarabiyi zhorstoko pridushuvalisya Tak buli potopleni v krovi trudyashih Hotinske 1919 i Tatarbunarske 1924 ozbroyeni povstannya Bessarabski v yaznici perepovneni politichnimi uv yaznenimi i selyanami Radyanskij Soyuz nikoli ne viznavav zagarbannya boyarskoyu Rumuniyeyu Bessarabiyi 5 bereznya 1918 Rumunske korolivstvo za Yasskim mirnim dogovorom iz Radyanskoyu Rosiyeyu obicyala v 2 misyachnij termin ochistiti Bessarabiyu vid svoyih vijsk i povernuti yiyi nashij Batkivshini Cej dogovir Rumuniya za pidtrimki Angliyi i Franciyi ne vikonala Nastav chas virvati zi zlodijskih ruk boyarskoyi Rumuniyi nashu zemlyu vizvoliti z rumunskogo polonu nashih brativ i gromadyan Ukradena Bessarabiya maye buti j bude povernena v lono svoyeyi Materi Batkivshini Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik Mi jdemo zvilnyati nashih yedinokrovnih brativ ukrayinciv rosiyan i moldovan z pid gnitu boyarskoyi Rumuniyi j ryatuvati yih vid zagrozi rozorennya j vimirannya Vizvolyayuchi radyansku Bessarabiyu z pid yarma rumunskih kapitalistiv i pomishikiv mi zahishayemo j zmicnyuyemo nashi pivdenni i pivdenno zahidni kordoni Zrobiti ce uvecheri naperedodni vistupu Nachalnik Politupravlinnya Chervonoyi Armiyi armijskij komisar 1 go rangu L Z Mehlis 10 chervnya vijska frontu buli privedeni v bojovu gotovnist i z 11 chervnya pid viglyadom navchan pochali zoseredzhennya u viznachenih rajonah yake povinne buli zavershiti do 24 chervnya Prote z ryadu prichin tehnichnogo harakteru zriviv u planah transportnih perevezen slabkoyi navchenosti pripisnogo skladu yakij pribuv na doukomplektuvannya chastin i pidrozdiliv vijska ne vstigli zosereditisya do viznachenogo chasu ta zavershili rozgortannya lishe do 27 chervnya Vijska 12 yi armiyi rozmisheni v Peredkarpatti buli rozgornuti na pivdennij shid Shtab armiyi peredislokuvavsya iz Stanislava do Kolomiyi de jomu buli pidporyadkovani 17 j strilecki korpusi i armijska kavgrupa komanduvach general lejtenant Ya T Cherevichenko u skladi 2 go i 4 go kavkorpusov Chastina vijsk 5 yi armiyi rozgornutoyi na Volini bula perepidporyadkovana 6 j i 12 j armiyam Shtab 5 yi armiyi buv perekinutij z Lucka v Dunayivci de vin prijnyav pid svoye komanduvannya 36 j i 49 j strilecki korpusi Z vijsk ODVO popovnenih za rahunok z yednan ta chastin KOVO HVO i PvKVO bula rozgornuta 9 ta armiya shtab v Grossulovo nini Velika Mihajlivka u skladi 7 go 37 go 55 go strileckih i 5 go kavalerijskogo korpusiv Chastina vijsk perekidalasya zalizniceyu chastina pishim poryadkom Prichomu pevni trudnoshi vinikli pid chas zaliznichnih perevezen vijsk cherez vidsutnist chitkogo planu perevezen Zamist neobhidnih 709 esheloniv vijska otrimali priblizno na tretinu menshe Ale popri vsi ci trudnoshi na pochatok operaciyi vsi vijska buli pidtyagnuti j rozgornuti vidpovidno do planu provedennya operaciyi Za rozviduvalnimi danimi KOVO Rumuniya takozh gotuvalasya do voyennih dij prote oboronnih Uprodovzh chervnya 1940 roku na yiyi kordonah bulo rozgornuto intensivni roboti zi sporudzhennya polovih i dovgotrivalih ukriplen shosejni dorogi perekopuvalisya j barikaduvalisya zavalyuvalisya nadovbami uzdovzh shose paralelno buduvalisya eskarpi rilisya okopi ta protitankovi rovi shosejni j zaliznichni mosti zaminovuvalisya Nakazom Genshtabu Rumunskoyi armiyi vid 8 chervnya 1940 r bulo priznacheno 30 dennij zbir usih oficeriv i soldativ rezervu yaki mali v 24 godini z yavitisya do chastin yihnoyi pripiski Moralno psihologichna pidgotovka vijskovoyi operaciyi 21 chervnya 1940 roku nachalnik Politupravlinnya Chervonoyi armiyi armijskij komisar 1 go rangu L Z Mehlis nadislav Vijskovim radam i nachalnikam Politupravlin KOVO i ODVO direktivu 5285ss pro politrobotu v hodi splanovanoyi Bessarabskoyi kampaniyi v yakij vidpovidnim chinom roz yasnyuvalisya diyi SRSR Takozh buli peredbacheni zahodi z provedennya roboti sered vijsk protivnika osnovnoyu metoyu yakoyi stavilosya shvidko rozklasti jogo armiyu til i takim chinom dopomogti komanduvannyu Chervonoyi Armiyi v najkorotshij strok i z najmenshimi zhertvami dobitisya povnoyi peremogi Zavdannyami stavilosya propaguvati perehid soldativ na radyanskij bik i antivoyenni nastroyi v armiyi protivnika shiroko propaguvati kozhen fakt porazki rumunskih vijsk pokazuvati shaslive j radisne zhittya robitnikiv i selyan v SRSR zagalom vesti radyansku propagandu po odurmanyuvannyu lyudej Politrobota zgidno z ciyeyu direktivoyu otrimanoyi u vijskah 25 chervnya prizvela ne lishe do pravilnogo rozuminnya osobovim skladom ideyi vizvolnogo pohodu ale j porodila splesk negativnih nastroyiv Yak donosili specorgani v armiyi vse chastishe lunali kritichni ocinki radyanskoyi zovnishnoyi politiki vislovlyuvalis sumnivi shodo docilnosti ta spravedlivosti vedennya voyennih dij Politika SRSR lishe na slovah mirna a v dijsnosti zagarbnicka zaznachav z cogo privodu chervonoarmiyec 791 go polku Rodionov Nav yazali vijnu Polshi Finlyandiyi a teper Rumuniyi Nas zhenut na m yaso Takozh sered radyanskih soldativ poshiryuvalisya chutki sho u nas lishe govoryat proti vijni a sami voyuyut vnaslidok chogo vzhe zaginulo do 200 tis osib i she gotuyemo vijnu shob ubivati lyudej ce zlochinno Poyidemo ne dodomu a v Rumuniyu zithav odin iz molodshih komandiriv Tam vzhe pochinayetsya vijna Nashomu Radyanskomu Soyuzu vse zamalo vse hoche voyuvati I bez togo vzhe bagato pobili bilofini Nashe vishe kerivnictvo narod ne zhaliye u nas narod zajvij Nas zhenut na Pivdennij front voyuvati z Rumuniyeyu vizvolyati narod Bessarabiyi dililisya svoyimi dumkami bijci a vijde yak z narodami Zahidnoyi Ukrayini i Bilorusi nosili hromovi choboti a teper lichaki Pokazovo sho naperedodni rumunskoyi kampaniyi u vijskah KOVO stali zrostati vipadki dezertirstva chervonoarmijciv ta uhilyannya vid vijskovoyi sluzhbi Tak lishe u vijskah 12 yi armiyi z 11 po 28 chervnya bulo zatrimano 138 dezertiriv 71 z yakih buv zasudzhenij u tomu chisli 5 do rozstrilu Ugrupovannya vijsk Pivdennogo frontu stanom na 27 chervnya 1940 roku Ugrupovannya vijsk Pivdennogo frontu stanom na 27 chervnya 1940 roku Pivdennij front gen arm Zhukov G K Sklad ugrupovannya Korpusi Diviziyi Brigadi u skladi frontu bezposerednogo pidporyadkuvannya sd 201 sha 204 ta 214 ta pdbr 12 A gen m r P O Parusinov sk sd 10 ta 26 ta tbr 13 j sk sd 192 ga gsd 24 ta tbr 2 j kavalerijskij korpus kd 5 ta tbr kd 23 tya tbr 17 j strileckij korpus 58 ma 131 sha sd 81 sha msd 13 ta tbr 15 j sk 7 ma 141 sha sd 38 ma tbr 5 A gen l t V P Gerasimenko 49 j strileckij korpus 44 ta 80 ta 135 ta sd 36 ta tbr 36 j sk 130 ta 169 ta sd 49 ta tbr 9 A gen l t I V Boldin 140 va sd 35 j sk 25 ta 173 tya 95 ta sd 37 j sk 30 ta 176 ta sd 9 ta 32 ga kd 4 ta tbr 7 j strileckij korpus 51 sha 74 ta sd 15 ta md 14 ta tbr 55 j sk 150 ta sd Primitka Do skladu vijsk Pivdennogo frontu vhodili 32 strilecki 2 motostrilecki 6 kavalerijski diviziyi 11 tankovih i 3 povitryanodesantnih brigadi 14 korpusnih artpolkiv 16 artpolkiv RGK i 4 artdivizioni velikoyi potuzhnosti Zagalna chiselnist ugrupuvannya stanovila do 460 tis osib do 12 tis garmat i minometiv blizko 3 tis tankiv Ugrupuvannya VPS frontu ob yednuvalo 21 vinishuvalnij 12 serednobombarduvalnih 4 dalekobombarduvalnih 4 legkobombarduvalnih 4 vazhkobombarduvalnih aviapolkiv i za stanom na 24 chervnya nalichuvala 2 160 litakiv Vhodzhennya radyanskih vijsk u Bessarabiyu U zv yazku z tim sho radyansko rumunskij konflikt buv virishenij mirnim shlyahom vijska Pivdennogo frontu otrimali nakaz provesti operaciyu za drugim variantom planu dij Do Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini vvodilasya lishe obmezhena chastina vijsk sho buli zoseredzheni vid 12 yi armiyi 4 j kavkorpus z 23 yu tankovoyu brigadoyu 2 j kavkorpus z 5 yu tankovoyu brigadoyu 1 j eshelon 60 ta 58 ma 131 sha strilecki j 192 ga girskostrilecka diviziyi 2 j eshelon Radyanskij vijskovij parad u Kishinyevi 1940 Vid 5 yi armiyi 36 ta 49 ta tankovi brigadi 1 j eshelon 80 ta 169 ta strilecki diviziyi 2 j eshelon Vid 9 yi armiyi 5 j kavkorpus 4 ta tankova brigada 15 ta motorizovana diviziya 1 j eshelon 95 ta 25 ta 74 ta 140 va strilecki diviziyi 2 j eshelon Krim cogo peredbachalosya zastosuvannya 201 yi ta 204 yi povitryanodesantnih brigad frontovogo pidporyadkuvannya Reshta vijsk zalishalisya na staromu kordoni v povnij bojovij gotovnosti O 14 00 28 chervnya 1940 vijska Pivdennogo frontu perejshli starij kordon i togo zh dnya zajnyali Chernivci Hotin Byelci Kishiniv i Akkerman Radyanski vijska prosuvalisya praktichno uslid za ar yergardami rumunskih vijsk a ruhomi zagoni z yednan obignali yih i ranishe nih vijshli do richki Prut Forsuvannya vijskami 9 yi armiyi nizhnoyi techiyi Dnistra zajnyalo nadto bagato chasu oskilki pontoneri viyavilisya pogano navchenimi 29 chervnya vijska pershih esheloniv vijshli na richku Prut de zajnyali perepravi i vstanovili poryadok oglyadu rumunskih chastin sho vidhodili z metoyu viluchennya zahoplenogo v miscevogo naselennya majna Togo zh dnya u Kishinevi vidbuvsya miting u yakomu bralo uchast blizko 100 tisyach zhiteliv mista j susidnih sil Na nomu vistupali pershij sekretar CK KP b U M S Hrushov marshal S K Timoshenko i golova bessarabskogo VRK S D Burlachenko sho pribuli osobisto pidtrimati entuziazm naselennya u zv yazku z prihodom Chervonoyi Armiyi Misceve naselennya krayu bilshist yakogo skladali nacionalni menshini yaki poterpali vid socialnogo j nacionalnogo gnitu v cilomu rado zustrichalo Chervonu armiyu Meshkanci ganili rumunsku armiyu skarzhilisya na vladu za yiyi socialnu i nacionalnu politiku vislovlyuvali podiv i zahoplennya vid viglyadu potuzhnoyi radyanskoyi vijskovoyi tehniki ta demokratichnogo povodzhennya radyanskih komandiriv z yakimi mozhna bulo vilno spilkuvatisya na vidminu vid pihatih rumunskih oficeriv Povsyudno meshkanci mist i sil dopomagali rozbirati chiselni zavali na dorogah sho yih zalishila rumunska armiya Naselennya Bender vijshlo roztyaguvati shpali shob zvilniti shlyah dlya radyanskih tankiv Na pidhodi do Chernivciv radyansku chastinu zustrila kolona molodi ozbroyena zastupami j kirkami yaka jshla rozchishati dorogu chastinam RSChA Same misto vitalo chervonoarmijciv chervonimi praporami a takozh malenkimi praporcyami zroblenimi z zhinochih hustok Svoyeyu chergoyu chervonoarmijci takozh viyavlyali svoyu prihilnist naselennyu vozili bessarabciv i bukovinciv na broni tankiv davali postrilyati zi zbroyi tosho Radinnya i zahoplennya novih gromadyan Radyanskogo Soyuzu bukvalno ne piddayetsya opisu povidomlyalosya v odnomu z vijskovih dokumentiv Skriz chulisya viguki Haj zhive Chervona armiya Haj zhive Krayina Rad Povsyudi i skriz zvuchala rosijska i ukrayinska movi Ce naselennya vilnoyi Radyanskoyi Bessarabiyi pozdorovlyalo odin odnogo ridnoyu movoyu tiyeyu movoyu za yaku she vchora rumunski boyari zhorstoko karali Odnak iz prihodom NKVS situaciya zminilasya na miscyah provodilisya ekzekuciyi politichno aktivnih j nacionalno svidomih predstavnikiv miscevogo naselennya Potim lyudej pochali cilimi sim yami inkoli j selami vivoziti u Sibir sho dlya bagatoh oznachalo smert yak ne v dorozi to na novomu misci bez zasobiv dlya isnuvannya Osoblivo rozmahu cya praktika radyanskoyi vladi nabula pered napadom gitlerivskoyi Nimechchini na stalinskij SRSR Tih kogo ne vstigali vivezti NKVS tayemno rozstrilyuvav na miscyah u nadiyi zvinuvatiti potim u comu nimciv Do kincya operaciyi radyanski vijska povnistyu zavolodili teritoriyeyu Bessarabiyi ta Bukovini a takozh bez zhodnih poyasnen zahopili teritoriyu Gercayivskogo rajonu yakij do rechi ne vhodiv do skladu oboh regioniv ta istorichno nalezhav do tak zvanogo Starogo Korolivstva Rumuniyi korinne naselennya yakogo v perevazhnij bilshosti bulo rumunskogo pohodzhennya ponad 90 Bessarabska povitryano desantna operaciya Zatrimka iz prosuvannyam vijsk u pivdenno zahidni rajoni Bessarabiyi j dani pro maroderstvo rumunskih chastin sho evakuyuvalisya prizveli do togo sho bulo virisheno visaditi povitryani desanti v pivdennij chastini Bessarabiyi Vranci 29 chervnya komandir 204 yi pdbr polkovnik I I Gubarevich otrimav nakaz na desantuvannya Cherez dekilka godin pislya otrimannya nakazu 1 372 desantniki 204 yi povitryanodesantnoyi brigadi pochali desantuvannya za 12 km pivnichnishe Bolgrada Do kincya dnya misto povnistyu kontrolyuvalosya desantnikami Nastupnogo dnya 1 j bataljon brigadi uzyav pid kontrol misto Kagul i port na Dunayi Reni O 4 55 ranku 30 chervnya buv viddanij nakaz pro perekidannya do Izmayila chastin 201 yi povitryanodesantnoyi brigadi i v 9 35 12 15 44 litaki TB 3 z 809 desantnikami na bortu uzyali kurs na viznachenu cil Spochatku peredbachalosya sho litaki prizemlyatsya na aerodromi Izmayila ale viyavilos sho aerodrom zamalij dlya nastilki velikih litakiv i pislya posadki 12 TB 3 bulo prijnyate rishennya reshtu desantu vikinuti na parashutah Usogo posadkovim sposobom bulo visadzheno 240 i parashutnim 509 osib a z troh litakiv desantuvannya ne bulo provedene Do vechora desantniki zajnyali Izmayil i organizuvali ohoronu kordonu U hodi provedennya desantnoyi operaciyi zaginuli 3 vijskovosluzhbovci 7 otrimali perelomi ta 25 distali legkih travm Na dumku komanduvannya Pivdennogo frontu desanti povnistyu sebe vipravdali j zmusili rumunski chastini zvazhati na ugodu Razom z cim nezvazhayuchi na visoku ocinku dij desantnikiv bezposerednye komanduvannya povitryanodesantnih brigad bulo nalashtovane duzhe kritichno shodo rezultativ provedenoyi operaciyi Yak povidomlyav v svoyemu donesenni vid 19 lipnya 1940 Vijskovij Radi KOVO i Upravlinnyu bojovoyi pidgotovki RSChA komandir 204 yi brigadi polkovnik I I Gubarevich 28 chervnya 1940 brigada bula privedena v stan bojovoyi gotovnosti i o 20 00 cherez komandira 29 yi vazhkobombarduvalnoyi aviabrigadi otrimala bojove zavdannya tomu sho shtab frontu vsyu pidgotovku povitryanodesantnoyi operaciyi peredoruchiv shtabu VPS Z 4 00 29 chervnya osobovij sklad brigadi buv vivedenij do litakiv i perebuvav tam do vidlotu mayuchi na sobi odin boyekomplekt naboyiv ta dvi dobovi normi m yasoovochevih konserviv koncentrativ i suhariv Pidgotovka operaciyi komanduvannyam VPS faktichno ne zdijsnyuvalasya ne bula provedena rozvidka rajoniv vikidannya bula vidsutnya organizaciya zv yazku a pidgotovka lotnih ekipazhiv aviapolkiv do desantuvannya viyavilasya nastilki nizkoyu sho ce prizvelo do rozsiyannya desantu na velikij ploshi Radyanski desantniki v litaku O 8 00 9 30 buv provedenij vilit 99 litakiv TB 3 z aerodromiv zlotu u vihidnomu rajoni dlya desantuvannya navkolo Kiyeva u 12 30 14 30 provedene desantuvannya za 12 km pivnichnishe Bolgradu Povnistyu brigada zoseredilasya do 16 30 ale she do cogo dva bataljoni buli vidpravleni na Bolgrad i na stanciyu Troyaniv val yaki voni zajnyali do 18 30 O 18 15 buv otrimanij nakaz komanduvacha Pivdennogo frontu generala Zhukova G K pro zajnyattya mist Reni i Kagul sho roztashovani na vidstani 40 50 km vid misc visadki desantu U nich na 30 chervnya rota desantnikiv na zahoplenih avtomashinah zajnyala Reni de stalasya strilyanina z rumunami Rano vranci 1 lipnya buv zajnyatij Kagul Poyava desantnikiv pripinila grabizh naselennya rumunskimi soldatami Do 4 lipnya pidijshli chastini 25 yi strileckoyi diviziyi 204 ta brigada bula vidvedena do Bolgrada zvidti zalizniceyu perekinuta do Bender de j zalishalasya do 16 lipnya Nachalnik Upravlinnya bojovoyi pidgotovki Chervonoyi armiyi general lejtenant V M Kurdyumov dokladayuchi 24 lipnya 1940 narkomovi oboroni pro pidsumki povitryanodesantnoyi operaciyi v Bessarabiyi vidznachiv sho vona bula vikonana viklyuchno pogano oskilki bula vidsutnya bud yaka pidgotovka do operaciyi Dali vin raportuvav Desantuvannya 204 yi brigadi 29 chervnya bulo zdijsnene iz zapiznennyam na 1 godinu 30 hvilin cherez nevchasnu viddachu nakazu na vilit Zlit 201 yi brigadi zamist 9 00 buv rozpochatij o 14 00 30 chervnya z tiyeyi zh prichini a takozh cherez nezabezpechenist benzozapravnikami aerodromu Skomorohi Perekidannya desantu povitryam provodilosya za umovami mirnogo chasu bez prikrittya bojovoyu aviaciyeyu j poperednoyi rozvidki rajonu vikidannya visadki Shikuvannya bojovih poryadkiv i visoti polotu transportnoyi aviaciyi ne dotrimuvalisya Polit desantu prohodiv uden v umovah najbilshoyi bovtanki v povitri zvidsi lishe v odnij 204 j brigadi bulo poverneno na aerodromi zlotu 50 osib sho viyavilisya ne v zmozi stribati vkolisalo Vikidannya provodilosya neorganizovano z riznih visot i duzhe roztyagnuto za chasom U rezultati cogo pidrozdili brigadi buli rozkidani na ploshi 10 10 km a zbir pislya prizemlennya zdijsnyuvavsya protyagom dvoh godin sho dlya bojovoyi obstanovi nepripustimo Povitryani brigadi vikidalisya j visadzhuvalisya ne mayuchi niyakih zavdan i vkazivok pro harakter podalshih dij Punkti vikidannya komanduvannyu desantnih brigad stali vidomi lishe vid komandiriv lotnih chastin Shtab frontu niyakogo upravlinnya brigadami ne zdijsnyuvav i lishe cherez 5 godin pislya vikidannya v 204 tu brigadu pribuv predstavnik frontu z velmi zagalnim rozporyadzhennyam pro zajnyattya novih punktiv ale znovu zh taki bez viznachennya zavdannya pro harakter nastupnih dij brigadi Pri zastosuvanni brigad ne vrahovuvavsya stupin yihnoyi pidgotovlenosti Tak 204 ta brigada sho mala 42 2 osobovogo skladu kotri pribuli v brigadu v chervni misyaci ta pospishno zdijsnili 1 3 trenuvalni stribki bula skinuta na parashutah u skladnih umovah pri shvidkosti vitru 8 9 m s U toj taki chas najbilsh pidgotovlena dlya parashutnogo desantuvannya 214 ta brigada ne bula zastosovana vzagali Chas na pidgotovku do operaciyi vid momentu otrimannya rozporyadzhennya i do zlotu obchislyuvalosya 4 godinami ta j spravdi za rahunok pozbavlennya osobovogo skladu brigadi neobhidnogo vidpochinku Popovnennya vikinutih brigad vognepripasami i prodovolstvom povitryam a takozh evakuaciya poranenih i hvorih peredbachena ne bula Pislya bagatoh zapitiv lishe 5 lipnya opislya p yat dniv u roztashuvannya 204 yi brigadi pribuv sanitarnij litak Pererahovani nedoliki v bojovij obstanovi neminuche prizveli b do provalu povitryanodesantnoyi operaciyi i do marnoyi zagibeli lyudej i litakiv Rumunske korolivstvo ta Moldavska RSR za stanom na 1 sichnya 1941Naslidki operaciyiVijskovo strategichne znachennya operaciyi Peredacha Rumuniyeyu Bessarabiyi ta Bukovini SRSR mala velike znachennya yak dlya cih dvoh derzhav tak i dlya suchasnih Moldovi i Ukrayini U rezultati provedennya operaciyi bula zajnyata teritoriya plosheyu 50 762 km na yakij meshkalo 3 776 000 osib Rumuniya vtratila 17 z 295 649 km svoyeyi teritoriyi ta 18 9 z 19 9 mln naselennya Do vechoru 1 lipnya novij kordon buv povnistyu zajnyatij radyanskimi vijskami a z 14 00 3 lipnya kordon buv zakritij i rumunski vijskovosluzhbovci sho ne vstigli perepravitisya buli rozzbroyeni j zatrimani Z 5 lipnya 1940 vijska buli perevedeni v stan postijnoyi bojovoyi gotovnosti i z 8 lipnya pochalosya yih rozoseredzhennya po punktah postijnoyi dislokaciyi 7 lipnya bulo rozformovano upravlinnya Pivdennogo frontu a 10 lipnya upravlinnya 9 yi armiyi U cilomu zh yak i v poperednih kampaniyah analiz diyalnosti Chervonoyi armiyi pid chas Prutskogo pohodu buv nevtishnim Radyanski vijskovi dokumenti povidomlyali pro chiselni negarazdi yaki poyasnyuvalisya poganoyu robotoyu komandiriv i komisariv Porushuvalisya grafiki perevezennya vijsk nesvoyechasno vidbuvalisya perepravi yaki ridko obhodilisya bez ChP Ne zvazhayuchi na te sho nihto ne zavazhav ani z sushi ani z povitrya z robotoyu z utvorennya pereprav okremi chastini armiyi ne vporalisya pisav u svoyemu povidomlenni nachalnik politupravlinnya 9 yi armiyi Tevchenkov stavalisya rozrivi pontonnih mostiv topilisya chervonoarmijci j tehnika Tilki v pershij den pohodu pid chas perepravi cherez Dnister chastin 9 yi armiyi perevernuvsya choven vnaslidok chogo z 30 bijciv 16 zaginulo 29 go chervnya zatonuli dva tanki i amfibiya ciyeyi zh armiyi Otozh yakbi dovelosya diyati v bojovih umovah vtrati buli b znachno bilshimi Zagalom nezvazhayuchi na vidsutnist bojovih dij u hodi pohodu mali misce fakti dribnih sutichok rumunskih i radyanskih vijsk vtrati Chervonoyi Armiyi v yakih a takozh vid neshasnih vipadkiv za period z 11 chervnya po 6 lipnya 1940 za nepovnimi danimi sklali 119 vijskovosluzhbovciv vbito 29 u tomu chisli samogubstv 12 potonulo 3 poraneni 69 skalicheni 6 U hodi Bessarabskoyi kampaniyi radyanski vijska zahopili znachni trofeyi Do 14 lipnya 1940 voni nalichuvali Trofeyi sho buli zahopleni radyanskimi vijskami za stanom na 14 lipnya 194052 796 rushnic i karabiniv 4480 pistoletiv 1 avtomat 1 071 ruchnih kulemetiv 326 stankovih kulemetiv 149 malokalibernih rushnic 1 080 mislivskih rushnic 40 minometiv 6 zenitnih kulemetiv 258 garmat 14 296 183 naboyi 54 309 granat 1 512 protitankovih min 16 907 minometnih min 79 320 snaryadiv 15 vantazhnih avtomashin 38 legkovih avtomashin 2 avtobusi 3 traktori 4 motocikli z kolyaskoyu 17 velosipediv 125 telefonnih aparativ 1 radioustanovka 117 5 km telefonnogo kabelyu 21 064 protigazi 545 2 tonni palivno mastilnih materialiv a takozh sanitarne inzhenerne obozno rechove majno 141 parovoz 1 866 kritih vagoniv 325 napivvagoniv 45 platform 19 cistern 31 klasnij vagon 2 bagazhnih vagoni 10 137 8 tonni prodfurazhu 36 bochok oliyi 98 600 banok ta 40 yashikiv konserviv 3 5 vagoni vina 103 vagoni sina 1 176 konej 60 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 220 ovec 70 porosyat Vodnochas uregulyuvannya spirnih radyansko rumunskih pitan cherez peredachu potribnih SRSR teritorij sprava ne zavershilasya Vzhe z 29 chervnya 1940 v Odesi rozpochala robotu spilna radyansko rumunska uryadova komisiya z rozv yazannya pitan i organizaciyi evakuaciyi rumunskih vijsk i ustanov z Bessarabiyi ta pivnichnoyi chastini Bukovini z radyanskogo boku golova general lejtenant D T Kozlov z rumunskoyi divizijnij general A Aldya Radyanska storona vimagala shob Rumuniya povernula vikradenij peresuvnij sklad zaliznic i peredala tehnichnu j kartografichnu dokumentaciyu novih radyanskih teritorij 31 lipnya 1940 bulo pidpisano radyansko rumunsku ugodu pro peredachu SRSR do 25 serpnya 175 parotyagiv i 4 375 vagoniv Z inshogo boku SRSR kategorichno vidmovivsya rozglyadati kontrpretenziyi Rumuniyi z vijskovogo majna zalishenogo v Bessarabiyi zayavivshi rumunskij delegaciyi sho ce majno nibito rozkrali dezertiri Prote piznishe velika chastina vijskovih trofeyiv Chervonoyi Armiyi bula povernena Rumuniyi Pereselennya j deportaciyi v SRSR Navesni ta na pochatku lita 1941 roku z teritorij sho vvijshli do skladu SRSR pochalasya deportaciya nebazhanih elementiv U Moldovi iz Cherniveckoyu j Akkermanskoyu oblastyami URSR deportaciyi pochalisya v nich z 12 na 13 chervnya 1941 Zagalna ocinka chisla zaslanih iz Moldovi z usih regioniv stanovit 25 711 osib u 29 eshelonah Sumarne chislo viluchenih oboh kategorij privoditsya v dopovidnij zapisci zastupnika narkoma derzhbezpeki SRSR B Z Kobulova Stalinu Molotovu i Beriyi vid 14 chervnya 1941 roku i stanovit 29 839 osib Vzagali deportaciya miscevogo naselennya provodilasya yak u 1940 1941 tak i pislya povernennya okupovanih zemel u 1944 1950 rokah a takozh buli fakti deportaciyi v 1950 1956 rokah Stalinski represiyi provodilisya poza rozglyadannyam nalezhnosti do etnichnih grup rumuniv ukrayinciv rosiyan yevreyiv bolgar moldovan gagauziv Tak za danimi rumunskogo doslidnika Aleksandru Usatiuk Bulgar krim deportovanih 29 839 lyudej do Sibiru 13 chervnya 1940 takozh masovi viluchennya provodilisya 6 lipnya 1949 operaciya Pivden 35 796 ta 1 kvitnya 1951 operaciya Pivnich 2 617 U cilomu lishe za pershij nepovnij rik radyanskoyi vladi bulo zaareshtovano abo deportovano 86 604 lyudini Pislya okupaciyi radyanskimi vijskami viznachenih zemel blizko 82 000 bessarabskih nimciv ta 40 000 45 000 nimciv Bukovini bulo repatrijovano do Nimechchini vidpovidno do poperednih domovlenostej iz Gitlerom Porushennya prav bessarabciv u Rumuniyi Bagato zhiteliv krayu pid chas priyednannya do SRSR znahodilisya v Rumuniyi ta inshih krayinah kudi voni viyihali zokrema u poshukah roboti Bagato hto namagavsya povernutisya na batkivshinu prote rumunska vlada chastenko pereshkodzhala comu Povertalisya j ti bessarabci sho sluzhili v rumunskij armiyi yaki najchastishe prosto bigli z neyi Tak 30 chervnya v Galaci pid chas zitknennya z uryadovimi vijskami bulo vbito 600 bessarabciv i bezlich poraneno V Yassah predstavniki vladi protrimali 5 tisyach bessarabciv sho povertalisya zamknutimi v budivli vokzalu bez yizhi j vodi a potim zavantazhili u vagoni j vidpravili z mista Za danimi NKVS na 26 lipnya 1940 149 974 zhiteli Bessarabiyi povernulisya dodomu z Rumuniyi Istorichne znachennya operaciyi 2 serpnya 1940 roku bukvalno cherez misyac pislya zakinchennya operaciyi na teritoriyi Bessarabiyi z priyednannyam do neyi bilshoyi chastini Moldavskoyi Avtonomnoyi Socialistichnoyi Respubliki bula progoloshena Moldavska Radyanska Socialistichna Respublika sho vvijshla na pravah 16 yi soyuznoyi respubliki do skladu SRSR Pivnichna Bukovina Gercayivskij rajon velika chastina Hotinskogo povitu Izmayilskij i Akkermanskij poviti uvijshli do skladu Ukrayini U ramkah Parizkoyi mirnoyi konferenciyi 1947 roku Rumuniya j Radyanskij Soyuz pidpisali mirnij dogovir u yakomu zokrema bulo ogolosheno pro vzayemne viznannya radyansko rumunskogo kordonu vstanovlenogo ugodoyu 28 chervnya 1940 roku sho yuridichno zakripila za SRSR Bessarabiyu Pivnichnu Bukovinu j rajon Gerca Do 1991 roku v skladi SRSR Bessarabiya bula podilena mizh URSR i MRSR Pislya rozpadu SRSR cya teritoriya takim chinom viyavilasya rozdilenoyu mizh nezalezhnimi Ukrayinoyu j Moldovoyu Teritorialni vtrati Rumuniyi protyagom lipnya veresnya 1940 Transnistriya v skladi Rumunskogo korolivstva chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Naslidki dlya Rumuniyi Cherez tri dni pislya aneksiyi Bessarabiyi ta Bukovini Rumunske korolivstvo rozirvala ugodu pro spivpracyu z anglo francuzkoyu koaliciyeyu Novij uryad prijnyavshi 5 lipnya 1940 prisyagu vzhe 11 lipnya vijshov z Ligi Nacij a cherez 2 dni progolosiv pro svij namir priyednayetsya do krayin Osi Prote ne zvazhayuchi na vsi zrobleni novim uryadom namagannya prodemonstruvati svoyu gotovnist ruhatis novim kursom yakij zadovolnyatime Gitlera azh do organizaciyi peresliduvannya yevreyiv na vsij teritoriyi Rumuniyi ce odnak ne vryatuvalo yiyi vid novih teritorialnih vtrat 30 serpnya za umovami Drugogo Videnskogo arbitrazhu Pivnichna Transilvaniya pid tiskom Nimechchini bula peredana do skladu Ugorshini a 7 veresnya vidpovidno do umov Krajovskogo mirnogo dogovoru Bolgariya otrimala vid Rumuniyi pivdennu Dobrudzhu Takim chinom protyagom ledve bilsh 2 h misyaciv krayina vtratila ponad 100 000 km vlasnoyi teritoriyi Bessarabiya 44 000 km Pivnichna Bukovina i rajon Gerca 6 304 km Pivnichna Transilvaniya 43 104 km Pivdenna Dobrudzha 7 565 km Rezultati takoyi zovnishnoyi politiki prizveli do masovih zavorushen po vsij Rumuniyi Rumunskij korol Karol II pid tiskom panivnih kil buv vimushenij 5 veresnya 1940 priznachiti ministra oboroni krayini generala Antonesku glavoyu nacionalnogo legionerskogo uryadu do skladu yakogo vvijshli ne lishe vijskovi pribichniki Antonesku ale j predstavniki fashistskogo ruhu Zalizna gvardiya zasnovanogo Korneliu Kodryanu Nastupnogo dnya Antonesku zazhadav vid Karolya II zrektisya prestolu na korist sina Mihaya I Gitler skoristavsya usima troma krizami dlya posilennya vplivu Nimechchini v Rumuniyi Uzhe v zhovtni 1940 v Ployeshti dlya ohoroni naftovih rozrobok buli napravleni chastini 13 yi motopihotnoyi i 16 yi tankovoyi nimeckih divizij Usogo v period iz zhovtnya 1940 po cherven 1941 na teritoriyi Rumuniyi bulo zoseredzheno 550 000 tisyach nimeckih vijsk 23 listopada 1940 Antonesku pidpisav protokol pro priyednannya Rumuniyi do Troyistogo paktu Takim chinom rumuni sered yakih vidilyalasya Zalizna Gvardiya na choli z Horiya Sima bazhayuchi vidnovlennya Rumuniyi v mezhah 1939 roku Velikoyi Rumuniyi pidshtovhnuli Rumuniyu v obijmi Gitlera a v hodi Drugoyi svitovoyi vijni rumunski vijska okupuvali teritoriyu Ukrayini mizh Dnistrom i Pivdennim Bugom tak zvanu Transnistriyu Bilsh togo rumunski vijska stali odnimi z najposlidovnishih pribichnikiv Vermahtu beruchi aktivnu uchast u bojovih diyah proti radyanskih vijsk v Ukrayini Krimu pid Stalingradom ta na Kavkazi Div takozhMoldavska Radyanska Socialistichna Respublika Moldavska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Akkermanska oblast Bessarabska guberniya Ob yednannya Respubliki Moldova ta Rumuniyi Rumuniya v Drugij svitovij vijni Radyanske vtorgnennya do Polshi Drugij Videnskij arbitrazhPrimitkiTakozh vidomij pid nazvoyu Bessarabska operaciya Prutskij pohid Bessara bsko Bukovi nskij pohid Prutskij pohod 1940 goda Arhiv originalu za 27 lyutogo 2012 Procitovano 29 serpnya 2010 Arhiv originalu za 30 serpnya 2013 Procitovano 29 serpnya 2010 Poziția oficială a Academiei de Stiinţe 28 iunie 1940 a fost zi de ocupaţie sovietică Joseph Rothschild East Central Europe between the two World Wars University of Washington Press Seattle 1977 ISBN 0925953578 p 314 Charles Upson Clark Bessarabia Russia and Roumania on the Black Sea New York City 1927 Volodymyr Kubijovyc Arkadii Zhukovsky Bukovyna Enciklopediya Ukrayini Centr ukrayinskih kanadskih studij 2001 Richard K Debo Survival and Consolidation The Foreign Policy of Soviet Russia 1918 1921 McGill Queen s Press 1992 ISBN 0773508287 pp 113 114 Malbone W Graham October 1944 The Legal Status of the Bukovina and Bessarabia The American Journal of International Law American Society of International Law 38 4 667 673 Bessarabskij protokol originalu za 27 bereznya 2003 Procitovano 27 bereznya 2003 Repin V V Territorialnyj spor o Bessarabii vo vzglyadah Sovetskoj i Rumynskoj politicheskih elit 1918 1934 gg Stavropolskij almanah Rossijskogo obshestva intellektualnoj istorii Stavropol Vip 2004 6 specialnyj Istoriya Respubliki Moldova S drevnejshih vremyon do nashih dnej Istoria Republicii Moldova din cele mai vechi timpuri pină in zilele noastre Associaciya uchyonyh Moldovy im N Milesku Spetaru izd 2 e pererabotannoe i dopolnennoe Kishinyov Elan Poligraf 2002 S 146 190 194 360 s ISBN 9975 9719 5 4 Bessarabiya na perekrestke Evropejskoj diplomatii Dokumenty i materialy M 1996 Razdel IV Dok 6 S 199 Dok 10 S 202 Nacionalnyj vopros na Balkanah cherez prizmu mirovoj revolyucii V dokumentah centralnyh rossijskih arhivov nachala serediny 1920 h godov Ch 2 Iyun 1924 dekabr 1926 gg M 2003 dalee Nacionalnyj vopros na Balkanah Dok 207 S 415 Stati V Istoriya Moldovy Kishinyov Tipografia Centrală 2002 S 328 331 480 s ISBN 9975 9504 1 8 Nacionalnyj vopros na Balkanah Ch 1 Yanvar 1921 g maj 1924 g M 2000 Prim 1 k dok 154 S 268 Kellogg Briand Pact 2007 07 03 u Wayback Machine at Yale University Sovetsko rumynskie otnosheniya 1917 1941 Sbornik dokumentov V 2 t T 1 1917 1934 M 2000 Dok 236 S 413 Meltyuhov M I 2000 s 214 252 Marcel Mitrasca Moldova A Romanian Province under Russian Rule Diplomatic History form the Archives of the Great Powers Algora Publishing Chempalov I N K istorii zaklyucheniya germano rumynskogo ekonomicheskogo soglasheniya 1939 goda Novaya i novejshaya istoriya 1959 1 S 135 149 Shestaya sessiya Verhovnogo Soveta SSSR 29 marta 4 aprelya 1940 g M 1940 S 40 Kolker B M Levit I E Vneshnyaya politika Rumynii i rumyno sovetskie otnosheniya sentyabr 1939 iyun 1941 M 1971 S 89 98 Ereshenko M D Bessarabskij vopros v labirintah diplomatii 1940 g Mezhdunarodnye otnosheniya i strany Centralnoj i Yugo Vostochnoj Evropy v nachale vtoroj mirovoj vojny S 187 191 Levit I E Ukaz soch S 75 78 Semiryaga M I Ukaz soch S 261 ADAP Baden Baden 1963 Bd 10 S 3 Ereshenko M D Ukaz soch S 192 193 ADAP Bd 10 S 18 19 Arhiv originalu za 19 listopada 2011 Procitovano 24 listopada 2010 DVP T 23 Kn 1 S 385 386 Pakt Molotova Ribbentropa i ego posledstviya dlya Bessarabii dalee Pakt Kishinev 1991 S 24 27 Dokumenty vneshnej politiki T 23 Kn 1 S 378 DVP T 23 Kn 1 S 389 Pid chas zustrichi z A Gitlerom 13 listopada 1940 roku V Molotov vkazav sho Radyanskij Soyuz hocha j ne brav uchasti u velikij vijni vse zh voyuvav proti Polshi proti Finlyandiyi j buv zovsim gotovij yakbi vinikla potreba do vijni za Bessarabiyu Div Dokumenty vneshnej politiki 1940 22 iyunya 1941 T XXIII V 2 h kn Kn 2 1 1 noyabrya 1940 1 marta 1941 M Mezhdunar otnosheniya 1998 S 66 Meltyuhov M I 2000 s 219 Meltyuhov M I 2000 s 220 RGVA F 9 Op 29 D 540 L 21 35 Razyasnit rumynskim soldatam beznadezhnost vojny protiv SSSR Istochnik 1995 3 S 61 68 Meltyuhov M I 2000 s 221 Pakt Molotova Ribbentropa i ego posledstviya dlya Bessarabii dalee Pakt Kishinev 1991 S 51 73 RDVA F 9 Op 36 Spr 4191 Ark 70 71 90 303 RDVA F 9 Op 39 Spr 89 Ark 178 RGVA F 9 Op 36 D 4284 L 99 RDVA F 9 Op 39 Spr 90 Ark 259 Meltyuhov M I 2000 s 224 RGVA F 29 Op 34 D 548 L 9 11ob Tam samo F 29 Op 34 D 552 L 3 7 Pakt S 72 74 RGVA F 31983 Op 2 D 474 L 75 79 Tak u dopovidi gen Kurdyumova Tam samo L 62 64 Population of Eastern Balkans Arhiv originalu za 24 lyutogo 2012 Procitovano 17 veresnya 2010 Pakt S 75 RGVA F 9 Op 29 D 572 L 63 69 98 103 F 25880 Op 4 D 58 L 10 F 29 Op 56 D 120 L 2 Tam samo F 9 Op 36 D 4106 L 300 312 D 4191 L 80 92 170 190 302 329 345 360 Pakt S 45 51 Alexandru Usatiuc Bulgăr Cu gindul la O lume intre două lumi eroi martiri oameni legendă Thinking of A World between Two Worlds Heroes Martyrs Legendary People Publisher Lyceum Orhei 1999 ISBN 9975 939 36 8 Comisia Prezidenţială pentru Analiza Dictaturii Comuniste din Romania Raport Final ed Vladimir Dorin Dobrincu Cristian Vasile Bucuresti Humanitas 2007 ISBN 978 973 50 1836 8 p 747 Igor Casu Politica naţională in Moldova sovietică Chisinău Ed Cartdidact 2000 p 32 33 TREATY OF PEACE WITH ROUMANIA Chast I statya 1 Razdel Australian Treaty Series na sajte Australasian Legal Information Institute austlii edu au F Galder Voennyj dnevnik T 2 S 111 115 Pleshakov K V Bogaturov A D Sistemnaya istoriya mezhdunarodnyh otnoshenij Glava 1 Protivorechiya poslevoennogo uregulirovaniya 1945 1946 Situaciya v stranah Centralnoj i Vostochnoj Evropy Moskovskij rabochij Moskva 2000DzherelaUpushennyj shans Stalina Sovetskij Soyuz i borba za Evropu 1939 1941 Dokumenty fakty suzhdeniya M Veche 2000 192 s ISBN 0785823247 ros Grinevich V A LiteraturaGalushka A Brajlyan Ye Zmova diktatoriv Podil Yevropi mizh Gitlerom i Stalinim 1939 1941 Harkiv Klub simejnogo dozvillya 2018 368 s Muzika G O Radyansko rumunska ugoda 1940 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4 Ukrayina v Drugij svitovij vijni poglyad z XXI st ist narisi u 2 kn Nac akad nauk Ukrayini In t istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij golova ta in Kiyiv Naukova dumka Kn 1 A Ajsfeld I Vyetrov T Vinckovskij ta in 2011 731 s Repin V V Razvitie bessarabskogo territorialnogo konflikta v sovetsko rumynskih otnosheniyah 1939 g Rossijskie i slavyanskie issledovaniya Vyp 4 Mn 2009 ros George Ciorănescu 40th Anniversary of Annexation of Bessarabia and Northern Bucovina Radio Free Europe July 23 1980 angl George Ciorănescu Radio Free Europe report December 2 1981 angl Andreea Tudorica Ovidiu Ciutescu Corina Andriuta Giurgiulesti piedică in calea lui Stalin Jurnalul Naţional June 26 2007 rum Alexandru Usatiuc Bulgăr Cu gindul la O lume intre două lumi eroi martiri oameni legendă Thinking of A World between Two Worlds Heroes Martyrs Legendary People Publisher Lyceum Orhei 1999 ISBN 9975 939 36 8 rum Popenko Ya V Sribnyak I V Shatilo V A Dogovor kotoryj tak i ne byl ratificirovan k stoletiyu podpisaniya Parizhskogo protokola 28 oktyabrya 1920 g Rusin Kishinyov 2020 62 S 88 114 http journals tsu ru rusin amp journal page archive amp id 2059 amp article id 46217PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Priyednannya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do SRSR Karta Bessarabskoj operacii 28 30 iyunya 1940 goda ros Armata romană in al doilea război mondial rum DIRECTIVELE NKVD pentru ocuparea natiunilor Europei de Est si intoxicarea Occidentului rum 2004 rum Hartile Romaniei Mari the Maps of Great Romania rum Romanian Army in the Second World War angl The June July 1940 Romanian Withdrawal from Bessarabia and Northern Bukovina and its Consequences on Interethnic Relations in Romania angl rum rum rum Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi