Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (травень 2020) |
Буковинські німці (нім. die Bukowinadeutschen) — етнічна група німецьких переселенців, що мешкала в період з 1780 до 1940 рр. на території Буковини — історичного регіону, розташованого між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії Пруту та Сірету.
Історія
Перші відомості про німців на Буковині знаходимо вже в середні віки. Це були комерсанти (торгівці), які прийшли сюди з Семигороддя. Вони осіли в містах Сірет і Сучава, а згодом і східніше в деяких молдавських містечках.
Приєднання Буковини до Австрії у 1775 році викликало нову хвилю імміграції німців. Спочатку це були колишні військові, службовці та ремісники, які спершу поселялися в Чернівцях, Сереті та Сучаві. І тільки у 80 ті роки XVIII століття почалася імміграція швабських селян, частина яких прийшла з Банату, не діставши там змоги поселитися.
Другою великою хвилею імміграції німців на Буковину вважається розселення німців-богемців в середині XIX століття, переважно на великих приватних землеволодіннях та в горах Карпатах. Німці стали першими на Буковині професійними ремісниками: слюсарями, годинникарями, ювелірами, чинбарями, кушнірами, каретними майстрами, бляхарями, столярами, теслярами, броварями, каменярами.
За першим австрійським переписом населення 1869 року, загальне число жителів Буковини становило 533 964 чоловік, серед яких налічувалось 10 479 євангельських та 29 502 католицьких німців. У Чернівці переселилися німецькі чиновники, вчителі, священики, лікарі, які склали значну частину чернівецької еліти.
Відомо, що мережа німецьких поселень Буковини утворилася головним чином в другій половині минулого сторіччя, проте аж до кінця XIX століття, велика частина німецького населення краю все ще перебувала в стані так званої « національної байдужості».1897 рік став початком «великого пробудження» та об'єднання усього німецького народу Буковини. 11 квітня відбулися установчі збори, які проголосили про народження великого німецького товариства — Verein der christlichen Deutschen in der Bukowina (). В цьому товаристві були представлені католики і протестанти, чоловіки і жінки, представники всіх суспільних і професійних станів: службовці, ремісники, промисловці і землевласники, купці і садівники, прислуга і робітники, вчителі та науковці. Напружена і активна діяльність Товариства християнських німців, що кипіла в дванадцяти комітетах, охоплювала майже всі сфери людського життя — господарські й культурні.
ХХ століття
Апогеєм німецького національного руху в Буковині став ініційований визначним лідером німців краю Р. Ф. Кайндлем у 1911 р. Перший з'їзд карпатських німців у Чернівцях. Визнаний історик і народознавець намагався перешкодити австро-німецьким націоналістичним намірам Лінцської програми 1881 р. знищення німецького елемента у східних провінціях монархії та, спираючись на результати своїх досліджень, прагнув реалізувати план збереження німецтва карпатського регіону в центральноєвропейському розумінні. Заснований у 1911 р. «», у якому провідні діячі буковинських німців відігравали вирішальну роль, намагався координувати організаційно і програмно, за прикладом німецько-австрійських народних рад, німецький національний рух у карпатському регіоні обох частин монархії. Ініційовані буковинськими німцями, чотири з'їзди карпатських німців напередодні Першої світової війни стали першою спробою транскордонного, культурного та господарського об'єднання німців у Центрально-Східній Європі.
Перша світова війна припинила на чотири роки розвій німецького культурного та громадянського життя на Буковині. Німці Буковини опинилися на час розпаду Австро-Угорщини у складному становищі вимушеного вибору стосовно майбутнього краю: до якої із позицій пристати — української чи румунської.
Для прийняття легітимного рішення від імені усіх буковинських німців у жовтні 1918 р. була створена «Німецька Народна рада Буковини» (Deutscher Volksrat für die Bukowina), яку очолили юристи Альфред Кольрус від імені німців-католиків та Алоїс Лєбутон від імені протестантської громади німців Буковини. Лише з 1919 року починається поступове відродження німцями всього набутого до війни, але вже в якості підданих королівської Румунії. Політика тотальної румунізації’ жителів краю не обминула і німецьку громаду, проте німецька мова й культура ще два десятиліття займали видне місце в містах і селах Буковини. Згідно з проведеним у 1919 р. переписом населення, за офіційними даними, на Буковині проживало 68 075 німців, що становило 8,4 % загальної кількости населення. Велика частина німців проживала в південних повітах краю Кимполунзькому (21,7 %), Гурагуморському (14,9 %) та Радівецькому (12 %). У німецькомовних Чернівцях їхня частка сягала 16 %.
Починаючи з 20-х рр. ХХ ст. встановилися та підтримувалися зв'язки етнічних німців Буковини з Німеччиною та Австрією. Саме для цього були створені «Auslandsinstitute», які діяли у Берліні, Штутгарті та Відні. Зв'язки підтримувалися через А. Кольруса та А. Бутца. В цей період виникає низка молодіжних німецьких організацій. Але домінуючу роль в культурному житті німців краю продовжувало відігравати Товариство християнських німців, яке й далі видавало свій журнал «Bukowiner Bote» та календар «Deutscher Kalender fuer die Bukowina». З метою консолідації всіх національне активних сил Товариство християнських німців висунуло ідею загального об'єднання в одне товариство. Важливу роль у захисті національних прав німецької громади Буковини відігравало німецьке консульство, яке було відкрите у Чернівцях 1923 р. Першим консулом став , який був змінений на цій посаді доктором Фрітцем Шелльгорном 18 квітня 1934 р. Останній перебував на даній посаді до листопада 1940 р. У 1930 році з'являється Німецьке культурне товариство (Deutscher Kulturverein), яке як і раніше розміщувалося в Німецькому Домі на Янку Флондор вулиці № 47 (тепер Кобилянської,53). Центром культурної, суспільно-політичної і громадської діяльності німців краю залишався Німецький Дім у Чернівцях. Подібні національні доми діяли також у Сторожинці, передмісті Чернівців Роші, в Глибоці, Молодії та інших повітових центрах та населених пунктах краю, де компактно проживали німці.
Про соціально-економічну структуру німецької громади Буковини повідомляло німецьке консульство у доповідній записці до МЗС в Берліні від 24 листопада 1936 р. Зокрема, вказувалося, що сільським господарством з 66 тис. опитаних займалися 25,3 %, сільське господарство з заняттями ремеслом поєднували 10,3 %. У промисловості були задіяні 23,2 %, а 17,8 % складали представники вільних професій та службовці, як 23,4 % — сезонні та поденні робітники. Проведене опитування показало, що в цілому економічне становище німців краю є досить поганим і багато господарств знаходяться на межі зубожіння, незважаючи на те, що більшість сільськогосподарської продукції з Буковини йде до Німеччини.
З огляду на безнадійне становище німецького шкільництва та селянства як запоруки збереження німецької культури в краї, ідея можливого переселення буковинських німців до Німеччини знайшла підтримку як у Чернівцях, так і в Берліні. Восени 1939 р. у Берліні перебували два представника буковинської німецької етнічної групи з Чернівців, віце-бургомістр д-р Копецкі та професор д-р Маєр, які обговорили з відповідальними імперськими установами питання про переселення німецької етнічної групи у випадку радянської окупації Буковини. 23 жовтня 1939 р. німецький консул у Чернівцях д-р Шельгорн у повідомленні до МЗС у Берліні про расову чистоту буковинських німців зазначав: "Селянство в селах, яке складає основну частину етнічної групи, можна позитивно оцінювати в усіх сенсах. Не таким однозначним є становище серед міських німців.
28 червня 1940 року частини Червоної Армії анексували м. Чернівці та Північну частину Буковини. Цим самим був створений прецедент для проведення організованої акції переселення. Більшість буковинських німців із готовністю чекали розвитку ситуації, яка повинна була принести завершення цілої історичної епохи у долі німецької, австро-німецької громади Буковини, що колись постала за сприяння Йозефа ІІ.
Земля для побудови дому була куплена Товариством християнських німців у власника 24 травня 1904 року. Перед тим, як розібрати старі будівлі та приступити до спорудження нового приміщення, у них тимчасово розташували Німецький шкільний інтернат.
У 1908 році правом власності на нерухоме майно по вулиці Панській, 47 (де планувалось побудувати Німецький Дім) володіли чотири німецькі товариства: Товариство християнських німців Буковини, Товариство німецьких сільськогосподарських спілок, Ощадне і позичкове товариство для німців міста Чернівці та передмість, а також Німецька шкільна спілка.
30 березня 1908 року Товариство християнських німців звернулось до Чернівецького магістрату та Буковинської крайової управи з проханням про надання дозволу на будівництво приміщення Німецького Народного Дому за планами, розробленими архітектором .
28 квітня 1908 року відбулася передача земельної ділянки піл новобудову. Керівництво будівельними роботами перебрав на себе надвірний радник Ервін Мюллер. Восени 1908 року монументальна споруда вже стояла під дахом. В ній були передбачені приміщення для великої зали, кав'ярні, приміщення для гостей, зимовий кегельбан, винний погріб і др.
Два роки німецькі товариства проводили внутрішнє облаштування будинку.
4 червня 1910 року будівництво Німецького Дому було завершено.
На свято закінчення будівництва зібралися: німецька громада краю, представники влади, численні гості.
На зібранні багато мовилось про історію німців Буковини, говорилось, що будинок, у який вселяються німці краю, залишиться на довгі десятиліття символом німецької єдності, німецької культури, а також твердинею миру та єдності всіх народностей та національностей, що проживають на Буковині.
«Освячення німецького національного Дому є знаменним актом, навіть більше того, оскільки йдеться про символ національної приналежності», — писала п'ятого червня чернівецька газета «Czernowitzer Tagblatt»
«Німецький Дім є центральним місцем німецького життя»,- повідомляла інша газета . Орган Союзу німців Буковини «Bukowiner Nachrichten» подав, у цей незабутній для німців день, на першій сторінці велике фото новозбудованого Німецького Дому під заголовком «Heil uns'rem Haus!».
У святі взяли участь депутати німецького парламенту, депутати австрійської Палати послів, поважні гості з міста Грац.
В гарних приміщеннях нового Дому розмістилися численні німецькі культурні та господарські товариства, а саме: Німецький Торговий Дім, академічне товариство «Армінія», Товариство християнських німців Буковини, Союз сільськогосподарських товариств Буковини, Райфайзенівська каса та товариство «Прутана». Нова фортеця буковинських німців обійшлася по деяким оцінкам в два мільйони крон. Крім цього будинок мав також приватні квартири, що здавалися в оренду. Цим він відрізнявся від усіх національних будинків Чернівців.
Джерела
- Цьольнер Е. Історія Австрії. — Львів, 2001 — С. 308.
- Wickenhauser F.A. Die deutschen Siedlungen in der Bukowina. — Bd.2 — Czernowitz, 1888. — S. 73.(нім.)
- Kaindl R.F. Die Deutschen in Galizien und in der Bukowina. — Frankfurt/Main, 1916. — S. 70.(нім.)
- Gaschler H. Eine deutsche Dorflitanei aus der Bukowina. // Archiv für Landeskunde der Bukowina. — Radautz, 1927. — S. 11.(нім.)
- Warum streiten die Bukowinaer Deutschen? // Bukowiner Deutsche Zeitung. — 1907. — 15. Dezember(нім.)
- Willi Kosiul: Die Bukowina und ihre Buchenlanddeutschen. In zwei Bänden. Reimo-Verlag, Oberding 2012.(нім.)
- Прокопович Е. Кінець австрійського панування в Буковині. — Чернівці, 2003 — С. 62.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2020 Bukovinski nimci nim die Bukowinadeutschen etnichna grupa nimeckih pereselenciv sho meshkala v period z 1780 do 1940 rr na teritoriyi Bukovini istorichnogo regionu roztashovanogo mizh serednoyu techiyeyu Dnistra ta golovnim Karpatskim hrebtom u dolinah verhnoyi techiyi Prutu ta Siretu IstoriyaTovaristvo hristiyanskih nimciv Pershi vidomosti pro nimciv na Bukovini znahodimo vzhe v seredni viki Ce buli komersanti torgivci yaki prijshli syudi z Semigoroddya Voni osili v mistah Siret i Suchava a zgodom i shidnishe v deyakih moldavskih mistechkah Priyednannya Bukovini do Avstriyi u 1775 roci viklikalo novu hvilyu immigraciyi nimciv Spochatku ce buli kolishni vijskovi sluzhbovci ta remisniki yaki spershu poselyalisya v Chernivcyah Sereti ta Suchavi I tilki u 80 ti roki XVIII stolittya pochalasya immigraciya shvabskih selyan chastina yakih prijshla z Banatu ne distavshi tam zmogi poselitisya Drugoyu velikoyu hvileyu immigraciyi nimciv na Bukovinu vvazhayetsya rozselennya nimciv bogemciv v seredini XIX stolittya perevazhno na velikih privatnih zemlevolodinnyah ta v gorah Karpatah Nimci stali pershimi na Bukovini profesijnimi remisnikami slyusaryami godinnikaryami yuvelirami chinbaryami kushnirami karetnimi majstrami blyaharyami stolyarami teslyarami brovaryami kamenyarami Za pershim avstrijskim perepisom naselennya 1869 roku zagalne chislo zhiteliv Bukovini stanovilo 533 964 cholovik sered yakih nalichuvalos 10 479 yevangelskih ta 29 502 katolickih nimciv U Chernivci pereselilisya nimecki chinovniki vchiteli svyasheniki likari yaki sklali znachnu chastinu cherniveckoyi eliti Vidomo sho merezha nimeckih poselen Bukovini utvorilasya golovnim chinom v drugij polovini minulogo storichchya prote azh do kincya XIX stolittya velika chastina nimeckogo naselennya krayu vse she perebuvala v stani tak zvanoyi nacionalnoyi bajduzhosti 1897 rik stav pochatkom velikogo probudzhennya ta ob yednannya usogo nimeckogo narodu Bukovini 11 kvitnya vidbulisya ustanovchi zbori yaki progolosili pro narodzhennya velikogo nimeckogo tovaristva Verein der christlichen Deutschen in der Bukowina V comu tovaristvi buli predstavleni katoliki i protestanti choloviki i zhinki predstavniki vsih suspilnih i profesijnih staniv sluzhbovci remisniki promislovci i zemlevlasniki kupci i sadivniki prisluga i robitniki vchiteli ta naukovci Napruzhena i aktivna diyalnist Tovaristva hristiyanskih nimciv sho kipila v dvanadcyati komitetah ohoplyuvala majzhe vsi sferi lyudskogo zhittya gospodarski j kulturni HH stolittyaNimecki pereselenci z Bukovini ta Bessarabiyi 1940r Apogeyem nimeckogo nacionalnogo ruhu v Bukovini stav inicijovanij viznachnim liderom nimciv krayu R F Kajndlem u 1911 r Pershij z yizd karpatskih nimciv u Chernivcyah Viznanij istorik i narodoznavec namagavsya pereshkoditi avstro nimeckim nacionalistichnim namiram Lincskoyi programi 1881 r znishennya nimeckogo elementa u shidnih provinciyah monarhiyi ta spirayuchis na rezultati svoyih doslidzhen pragnuv realizuvati plan zberezhennya nimectva karpatskogo regionu v centralnoyevropejskomu rozuminni Zasnovanij u 1911 r u yakomu providni diyachi bukovinskih nimciv vidigravali virishalnu rol namagavsya koordinuvati organizacijno i programno za prikladom nimecko avstrijskih narodnih rad nimeckij nacionalnij ruh u karpatskomu regioni oboh chastin monarhiyi Inicijovani bukovinskimi nimcyami chotiri z yizdi karpatskih nimciv naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni stali pershoyu sproboyu transkordonnogo kulturnogo ta gospodarskogo ob yednannya nimciv u Centralno Shidnij Yevropi Persha svitova vijna pripinila na chotiri roki rozvij nimeckogo kulturnogo ta gromadyanskogo zhittya na Bukovini Nimci Bukovini opinilisya na chas rozpadu Avstro Ugorshini u skladnomu stanovishi vimushenogo viboru stosovno majbutnogo krayu do yakoyi iz pozicij pristati ukrayinskoyi chi rumunskoyi Dlya prijnyattya legitimnogo rishennya vid imeni usih bukovinskih nimciv u zhovtni 1918 r bula stvorena Nimecka Narodna rada Bukovini Deutscher Volksrat fur die Bukowina yaku ocholili yuristi Alfred Kolrus vid imeni nimciv katolikiv ta Aloyis Lyebuton vid imeni protestantskoyi gromadi nimciv Bukovini Lishe z 1919 roku pochinayetsya postupove vidrodzhennya nimcyami vsogo nabutogo do vijni ale vzhe v yakosti piddanih korolivskoyi Rumuniyi Politika totalnoyi rumunizaciyi zhiteliv krayu ne obminula i nimecku gromadu prote nimecka mova j kultura she dva desyatilittya zajmali vidne misce v mistah i selah Bukovini Zgidno z provedenim u 1919 r perepisom naselennya za oficijnimi danimi na Bukovini prozhivalo 68 075 nimciv sho stanovilo 8 4 zagalnoyi kilkosti naselennya Velika chastina nimciv prozhivala v pivdennih povitah krayu Kimpolunzkomu 21 7 Guragumorskomu 14 9 ta Radiveckomu 12 U nimeckomovnih Chernivcyah yihnya chastka syagala 16 Pochinayuchi z 20 h rr HH st vstanovilisya ta pidtrimuvalisya zv yazki etnichnih nimciv Bukovini z Nimechchinoyu ta Avstriyeyu Same dlya cogo buli stvoreni Auslandsinstitute yaki diyali u Berlini Shtutgarti ta Vidni Zv yazki pidtrimuvalisya cherez A Kolrusa ta A Butca V cej period vinikaye nizka molodizhnih nimeckih organizacij Ale dominuyuchu rol v kulturnomu zhitti nimciv krayu prodovzhuvalo vidigravati Tovaristvo hristiyanskih nimciv yake j dali vidavalo svij zhurnal Bukowiner Bote ta kalendar Deutscher Kalender fuer die Bukowina Z metoyu konsolidaciyi vsih nacionalne aktivnih sil Tovaristvo hristiyanskih nimciv visunulo ideyu zagalnogo ob yednannya v odne tovaristvo Vazhlivu rol u zahisti nacionalnih prav nimeckoyi gromadi Bukovini vidigravalo nimecke konsulstvo yake bulo vidkrite u Chernivcyah 1923 r Pershim konsulom stav yakij buv zminenij na cij posadi doktorom Fritcem Shellgornom 18 kvitnya 1934 r Ostannij perebuvav na danij posadi do listopada 1940 r U 1930 roci z yavlyayetsya Nimecke kulturne tovaristvo Deutscher Kulturverein yake yak i ranishe rozmishuvalosya v Nimeckomu Domi na Yanku Flondor vulici 47 teper Kobilyanskoyi 53 Centrom kulturnoyi suspilno politichnoyi i gromadskoyi diyalnosti nimciv krayu zalishavsya Nimeckij Dim u Chernivcyah Podibni nacionalni domi diyali takozh u Storozhinci peredmisti Chernivciv Roshi v Gliboci Molodiyi ta inshih povitovih centrah ta naselenih punktah krayu de kompaktno prozhivali nimci Pro socialno ekonomichnu strukturu nimeckoyi gromadi Bukovini povidomlyalo nimecke konsulstvo u dopovidnij zapisci do MZS v Berlini vid 24 listopada 1936 r Zokrema vkazuvalosya sho silskim gospodarstvom z 66 tis opitanih zajmalisya 25 3 silske gospodarstvo z zanyattyami remeslom poyednuvali 10 3 U promislovosti buli zadiyani 23 2 a 17 8 skladali predstavniki vilnih profesij ta sluzhbovci yak 23 4 sezonni ta podenni robitniki Provedene opituvannya pokazalo sho v cilomu ekonomichne stanovishe nimciv krayu ye dosit poganim i bagato gospodarstv znahodyatsya na mezhi zubozhinnya nezvazhayuchi na te sho bilshist silskogospodarskoyi produkciyi z Bukovini jde do Nimechchini Z oglyadu na beznadijne stanovishe nimeckogo shkilnictva ta selyanstva yak zaporuki zberezhennya nimeckoyi kulturi v krayi ideya mozhlivogo pereselennya bukovinskih nimciv do Nimechchini znajshla pidtrimku yak u Chernivcyah tak i v Berlini Voseni 1939 r u Berlini perebuvali dva predstavnika bukovinskoyi nimeckoyi etnichnoyi grupi z Chernivciv vice burgomistr d r Kopecki ta profesor d r Mayer yaki obgovorili z vidpovidalnimi imperskimi ustanovami pitannya pro pereselennya nimeckoyi etnichnoyi grupi u vipadku radyanskoyi okupaciyi Bukovini 23 zhovtnya 1939 r nimeckij konsul u Chernivcyah d r Shelgorn u povidomlenni do MZS u Berlini pro rasovu chistotu bukovinskih nimciv zaznachav Selyanstvo v selah yake skladaye osnovnu chastinu etnichnoyi grupi mozhna pozitivno ocinyuvati v usih sensah Ne takim odnoznachnim ye stanovishe sered miskih nimciv 28 chervnya 1940 roku chastini Chervonoyi Armiyi aneksuvali m Chernivci ta Pivnichnu chastinu Bukovini Cim samim buv stvorenij precedent dlya provedennya organizovanoyi akciyi pereselennya Bilshist bukovinskih nimciv iz gotovnistyu chekali rozvitku situaciyi yaka povinna bula prinesti zavershennya ciloyi istorichnoyi epohi u doli nimeckoyi avstro nimeckoyi gromadi Bukovini sho kolis postala za spriyannya Jozefa II Nimeckij narodnij dim u ChernivcyahNimeckij dim v Chernivcyah Zemlya dlya pobudovi domu bula kuplena Tovaristvom hristiyanskih nimciv u vlasnika 24 travnya 1904 roku Pered tim yak rozibrati stari budivli ta pristupiti do sporudzhennya novogo primishennya u nih timchasovo roztashuvali Nimeckij shkilnij internat U 1908 roci pravom vlasnosti na neruhome majno po vulici Panskij 47 de planuvalos pobuduvati Nimeckij Dim volodili chotiri nimecki tovaristva Tovaristvo hristiyanskih nimciv Bukovini Tovaristvo nimeckih silskogospodarskih spilok Oshadne i pozichkove tovaristvo dlya nimciv mista Chernivci ta peredmist a takozh Nimecka shkilna spilka 30 bereznya 1908 roku Tovaristvo hristiyanskih nimciv zvernulos do Cherniveckogo magistratu ta Bukovinskoyi krajovoyi upravi z prohannyam pro nadannya dozvolu na budivnictvo primishennya Nimeckogo Narodnogo Domu za planami rozroblenimi arhitektorom 28 kvitnya 1908 roku vidbulasya peredacha zemelnoyi dilyanki pil novobudovu Kerivnictvo budivelnimi robotami perebrav na sebe nadvirnij radnik Ervin Myuller Voseni 1908 roku monumentalna sporuda vzhe stoyala pid dahom V nij buli peredbacheni primishennya dlya velikoyi zali kav yarni primishennya dlya gostej zimovij kegelban vinnij pogrib i dr Dva roki nimecki tovaristva provodili vnutrishnye oblashtuvannya budinku 4 chervnya 1910 roku budivnictvo Nimeckogo Domu bulo zaversheno Na svyato zakinchennya budivnictva zibralisya nimecka gromada krayu predstavniki vladi chislenni gosti Na zibranni bagato movilos pro istoriyu nimciv Bukovini govorilos sho budinok u yakij vselyayutsya nimci krayu zalishitsya na dovgi desyatilittya simvolom nimeckoyi yednosti nimeckoyi kulturi a takozh tverdineyu miru ta yednosti vsih narodnostej ta nacionalnostej sho prozhivayut na Bukovini Osvyachennya nimeckogo nacionalnogo Domu ye znamennim aktom navit bilshe togo oskilki jdetsya pro simvol nacionalnoyi prinalezhnosti pisala p yatogo chervnya chernivecka gazeta Czernowitzer Tagblatt Nimeckij Dim ye centralnim miscem nimeckogo zhittya povidomlyala insha gazeta Organ Soyuzu nimciv Bukovini Bukowiner Nachrichten podav u cej nezabutnij dlya nimciv den na pershij storinci velike foto novozbudovanogo Nimeckogo Domu pid zagolovkom Heil uns rem Haus U svyati vzyali uchast deputati nimeckogo parlamentu deputati avstrijskoyi Palati posliv povazhni gosti z mista Grac V garnih primishennyah novogo Domu rozmistilisya chislenni nimecki kulturni ta gospodarski tovaristva a same Nimeckij Torgovij Dim akademichne tovaristvo Arminiya Tovaristvo hristiyanskih nimciv Bukovini Soyuz silskogospodarskih tovaristv Bukovini Rajfajzenivska kasa ta tovaristvo Prutana Nova fortecya bukovinskih nimciv obijshlasya po deyakim ocinkam v dva miljoni kron Krim cogo budinok mav takozh privatni kvartiri sho zdavalisya v orendu Cim vin vidriznyavsya vid usih nacionalnih budinkiv Chernivciv DzherelaColner E Istoriya Avstriyi Lviv 2001 S 308 Wickenhauser F A Die deutschen Siedlungen in der Bukowina Bd 2 Czernowitz 1888 S 73 nim Kaindl R F Die Deutschen in Galizien und in der Bukowina Frankfurt Main 1916 S 70 nim Gaschler H Eine deutsche Dorflitanei aus der Bukowina Archiv fur Landeskunde der Bukowina Radautz 1927 S 11 nim Warum streiten die Bukowinaer Deutschen Bukowiner Deutsche Zeitung 1907 15 Dezember nim Willi Kosiul Die Bukowina und ihre Buchenlanddeutschen In zwei Banden Reimo Verlag Oberding 2012 nim Prokopovich E Kinec avstrijskogo panuvannya v Bukovini Chernivci 2003 S 62 PrimitkiKosiul Willi 1930 2012 Die Bukowina und ihre Buchenlanddeutschen in zwei Banden Reimo Verlag ISBN 978 3 942867 09 2 OCLC 828790363