По́льська кампа́нія (нім. Polenfeldzug; 1 вересня 1939 — 6 жовтня 1939) — військова операція збройних сил Німеччини, Словаччини та СРСР проти Польщі з метою анексії Польщі. Розпочата Німеччиною та Словаччиною 1 вересня 1939 року.
Польська кампанія | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Європейський театр Другої світової війни | |||||||||
Бомбардувальники Люфтваффе над Польщею; SMS Schleswig-Holstein атакує Вестерплатте; [en] знищує польський прикордонний пост; Німецьке танкове та бронеавтомобільне формування; Німецькі і радянські війська потискають руки; Бомбардування Варшави. | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
II Польська Республіка | Третій Рейх Перша словацька республіка (Див. деталі) Вільне місто Данциг | ||||||||
Командувачі | |||||||||
Едвард Ридз-Смігли (Маршал Польщі) | Федор фон Бок (Група армій «Північ») Герд фон Рундштедт (Група армій «Південь») Фердинанд Чатлош (Армія Польова «Бернолак») Михайло Ковальов | ||||||||
Військові сили | |||||||||
II Польська Республіка
| Третій Рейх
| ||||||||
Втрати | |||||||||
II Польська Республіка
| Третій Рейх
|
Відповідно до попередніх угод з польським урядом, 3 вересня 1939 року Велика Британія і Франція оголосили війну Німеччині, що ознаменувало початок Другої світової війни. 17 вересня у конфлікт втрутився Радянський Союз — як фактичний союзник нацистської Німеччини — і Червона армія окупувала східні області Польщі.
Результатом кампанії став розгром польських збройних сил, евакуація польського уряду і залишків його армії за кордон. Відповідно до секретного доповнення до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом територія Польщі була поділена між Третім Рейхом та СРСР, а також Словаччиною і Литвою. Остання не брала безпосередньої участі у війні, але 10 жовтня 1939 року підписала з СРСР Договір про взаємодопомогу, згідно з яким литовський уряд дав згоду на дислокацію на своїй території частин Червоної армії та отримав від Радянського Союзу частину колишніх польських територій — Віленську область.
Назва
В історичній науці відома під назвами Вторгнення в Польщу 1939 року, Німецько-польська війна 1939 року.
У польській історіографії отримала назви Вереснева кампанія (пол. Kampania wrześniowa) та Оборонна війна 1939 року (пол. Wojna obronna 1939 roku).
У німецькій історіографії — Польський похід (Polenfeldzug).
У радянській історіографії — Визвольний похід Червоної армії у Західну Україну й Західну Білорусь.
Передумови конфлікту
Друга Польська Республіка — відновлення польської держави
Після Першої світової війни на територіях, що належали Росії, Німеччині та Австро-Угорщині, утворили польську державу, відому в історіографії як Друга Польська Республіка.
Східний кордон Польщі був окреслений лінією Керзона, проведеній приблизно по лінії етнічного поділу районів з польською більшістю і районів з білоруською або українською більшістю. Однак в 1920 році у результаті Польсько-радянської війни кордон з СРСР був відсунений на схід.
Західний кордон з Німеччиною був визначений Версальським договором, за яким Сілезію розділили між Німеччиною та Польщею, а переважно німецький Данциг (сучасне польське місто Гданськ), що мав сильні економічні зв'язки з Польщею, був оголошений вільним містом. В 1922 році після декількох повстань польського населення у Верхній Сілезії Польща змогла взяти цю провінцію під свій контроль. Для забезпечення виходу Польщі до Балтійського моря з колишніх німецьких територій був утворений «польський коридор», який відрізав Східну Пруссію від Німеччини, перетворивши її в анклав. У результаті захід країни був населений переважно німцями, що робило Польщу вразливою в питаннях територіальних претензій з боку Німеччини.
«Розширення життєвого простору»
Після приходу до влади Адольф Гітлер почав реалізовувати ідею об'єднання німців у єдину державу. Спираючись на військову силу та дипломатичний тиск, у березні 1938 року Німеччина безперешкодно приєднала до себе Австрію, а у жовтні 1938 року у результаті Мюнхенської угоди анексувала Судетську область, що належала Чехословаччині.
Після підписання Мюнхенської угоди 1 жовтня 1938 року Польща анексувала Заолжя (Тешинська Сілезія). Таким чином, Польща разом з нацистською Німеччиною та Угорщиною взяла участь у поділі Чехословаччини.
24 жовтня 1938 року, менше ніж через місяць після підписання Мюнхенської угоди, міністр закордонних справ Третього Рейху Йоахим фон Ріббентроп під час обіду на честь посла Польщі в Німеччині заявив, що прийшла пора остаточно з'ясувати відносини між Польщею і Німеччиною. Насамперед, продовжував він, мова йтиме про Данциг, який необхідно «повернути» Третьому Рейху.
За словами Ріббентропа, Німеччина планувала побудувати шосе і прокласти двоколійну залізницю через «польський коридор», щоб з'єднати Німеччину з Данцигом і Східною Пруссією. Від Польщі також вимагалось приєднання до Антикомінтернівського пакту, спрямованого проти СРСР. В обмін на це Німеччина готова продовжити польсько-німецький договір на 10—20 років і гарантувати непорушність польських кордонів.
«Предмет суперечки зовсім не Данциг. Мова йде про розширення нашого життєвого простору на сході і про забезпечення нашого продовольчого постачання»
23 травня 1939 року
19 листопада 1938 року міністр закордонних справ Польщі Юзеф Бек надіслав в Берлін відповідь на німецькі пропозиції. Відповідь була негативною, однак, не бажаючи загострювати ситуацію, поляки запропонували замінити гарантії, надані Данцигу Лігою Націй, німецько-польськими гарантіями, що дають Данцигу статус вільного міста. «Будь-яке інше рішення, — писав Бек у меморандумі, що Липський зачитав Ріббентропу, — як і будь-яка спроба приєднати вільне місто до Рейха, неминуче приведе до конфлікту».
15 березня 1939 року Німеччина остаточно окупувала Чехословаччину: на території Чехії було оголошено Протекторат Богемії і Моравії, і утворено Словацьку республіку під сильним впливом Третього Рейху. Оскільки, згідно з дезінформацією Ріббентропа, готувався поділ Словаччини між Польщею та Угорщиною і угорські війська вже були сконцентровані на кордонах, Німеччина під приводом захисту «незалежної» країни ввела свої війська. Таким чином, територія Польщі опинилася з трьох боків оточена військами Вермахту, що робило її вкрай вразливою в разі потенційної агресії з боку Німеччини.
21 березня 1939 року Німеччина вчинила чергову дипломатичну спробу стосовно повернення Данцига. У відповідь на відмову 28 березня 1939 року Гітлер розірвав Пакт про ненапад, укладений у січні 1934 року.
Англо-французькі гарантії Польщі
31 березня 1939 року прем'єр-міністр Великої Британії Чемберлен від імені англійського та французького урядів заявив, що надаватиме Польщі всю можливу допомогу, якщо виникне загроза її безпеці. Одностороння англійська гарантія Польщі 6 квітня була замінена попередньою двосторонньою угодою про взаємну допомогу між Англією і Польщею.
15 травня 1939 року було підписано польсько-французький протокол, відповідно до якого французи обіцяли розпочати наступ протягом 2-х тижнів після мобілізації.
25 серпня 1939 року в Лондоні остаточно був оформлений і підписаний англо-польський союз у вигляді Угоди про взаємну допомогу і секретного протоколу.
Стаття перша англо-польської Угоди про взаємну допомогу говорила:
«У випадку якщо одна з Договірних сторін буде залучена у воєнні дії з європейською державою внаслідок агресії, вчиненої останньою проти зазначеної Договірної сторони, інша Договірна сторона негайно надасть Договірній стороні, залученій у воєнні дії, всю необхідну від неї підтримку та допомогу».
Під «європейською державою», як випливало із секретного протоколу, малася на увазі Німеччина.
Пакт Молотова — Ріббентропа
З липня 1939 року Гітлер почав шукати нових союзників у «польському питанні». Вже 3 серпня Ріббентроп вперше зробив офіційну заяву на тему німецько-радянського зближення, у якій, зокрема, був натяк на розподіл сфер впливу:
«З усіх проблем, що мають відношення до території від Чорного до Балтійського моря, ми могли б легко домовитись»
15 серпня на зустрічі посла Німеччини в СРСР Шуленбурга з народним комісаром закордонних справ Молотовим представник радянської сторони зі свого боку запропонував підписати договір про ненапад, але з обов'язковим підписанням торговельної та кредитної угоди. Вже 19 серпня економічну угоду було підписано і Молотов передав Ріббентропу проект майбутнього таємного протоколу. Бажаючи форсувати події, Гітлер особистою телеграмою просив Сталіна прийняти німецьку делегацію 22-23 серпня замість запланованого 26-27 серпня. Після позитивної відповіді Сталіна, 22 серпня на військовій нараді Гітлер остаточно підтвердив намір розпочати війну з Польщею.
23 серпня 1939 року у Москві народним комісаром закордонних справ СРСР В. Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропом було підписано договір про ненапад. Секретним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі. Другий пункт цього протоколу порушував «польське питання»:
«У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Польської держави, кордон сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарев, Вісла і Сян. Питання, чи є у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясоване лише протягом подальшого політичного розвитку…»
Співвідношення сил
Німеччина
Співвідношення військових сил Німеччини і Польщі в Польській кампанії
Третій Рейх | II Польська Республіка | |
Особовий склад (млн осіб) | 1,6 | 1,0 |
Дивізії танкові легкі моторизовані | 62 7 4 4 | 39 - - - |
Бригади кавалерійські бронемоторизовані гірськострілецькі | - - - - | 16 11 2 3 |
Танки | 2800 | 870 (з танкетками) |
Артилерійська зброя і міномети | 6000 | 4300 |
Бойові літаки | 2000 | 407 |
На початок осені 1939 року військові сили Німеччини нараховували 98 дивізій, у тому числі 52 кадрові (враховуючи 6 австрійських — 39 піхотних, 3 гірськострілецьких, 5 танкових, 4 легких і 1 кавалерійську дивізію). З інших 46 лише 10 дивізій були повністю боєздатними, але й вони здебільшого складалися з новобранців, що перебували на службі всього місяць. Ще 36 дивізій були укомплектовані головним чином ветеранами Першої Світової війни, малознайомими із сучасними зразками зброї і тактикою. Для озброєння цих військ було використане непотрібне кадровим частинам застаріле озброєння, а також австрійська зброя і техніка розформованої чехословацької армії.
На 1 вересня 1939 року військово-морські сили Німеччини мали наступний корабельний склад: 2 лінійних кораблі («Шарнгорст» і «Гнейзенау»), 3 броненосці («Дойчланд», пізніше перейменований в «Лютцов», а також «Адмірал Шеер» і «Адмірал граф Шпее»), 2 важких крейсери («Адмірал Гіппер» і «Блюхер»), 6 легких крейсерів, 22 ескадрених міноносця, 20 міноносців, 32 тральщика, 35 підводних човнів прибережної дії (водотоннажністю 250 т), 22 океанських підводних човна (водотоннажністю по 500 і 700 т), 17 торпедних катерів.
Крім того, перебували в будівництві і могли бути закінчені під час війни: 2 лінійні кораблі («Бісмарк» і «Тірпіц»), 1 важкий крейсер («Принц Євген»). Підводний флот збільшувався щомісяця на 2—3 одиниці.
Німецька авіація мала 2500 літаків, у тому числі 1 тисячу бомбардувальників, які були об'єднані в 5 авіадивізій і 1 парашутно-десантну дивізію. У якісному відношенні німецькі літаки були краще польських і французьких і майже такі ж, як англійські.
Словаччина
Армія Словаччини складалася із сухопутних сил: кавалерії, піхоти, артилерії, невеликої кількості бронеодиниць, а також ВПС. Озброєння було здебільшого колишньої чехословацької армії, передане словакам німцями після окупації Чехії.
Військово-повітряні сили Словаччини були сформовані на базі чехословацької авіації і налічували 358 бойових літаки. Майже вся бойова авіація, за винятком підрозділів, передислокованих в Словаччину у вересні 1938 року під час загальної мобілізації, входила в 3-й авіаполк генерала Штефаника. Основною авіабазою були . Командував ВПС підполковник Я. Амбруш.
Польща
Чисельність польської армії мирного часу була досить значною: 30 піхотних дивізій, 1 кавалерійська дивізія і 11 окремих кавалерійських бригад. Озброєння, кількісно цілком достатнє, складалося в основному із застарілих зразків часів Першої світової війни. Моторизація ще тільки починала розвиватися. Танкові війська мали всього 9 рот легких танків і 29 рот легких бронеавтомобілів.
Військово-морський флот Польщі (4 ескадрених міноносці, 2 міноносці, 6 тральщиків, 2 канонерські човни і 5 підводних човнів) не відігравав значної ролі на Балтійському морі й навряд чи міг порушити, а тим більше зірвати морські перевезення між Східною Прусією та Німеччиною.
Влітку 1939 року міжнародне становище Польщі різко погіршилося. Розуміючи що у випадку збройного конфлікту з німцями польський флот скоріше за все буде знищено, 24 серпня 1939 року британський уряд запропонував Ридз-Смігли евакуювати частину сил польських ВМС. 26 серпня польське керівництво затвердило план евакуації — . 1 вересня дивізіон польських есмінців у складі есмінців «Грім», «Блискавка» і «Шторм» успішно досяг порту Единбург.
Підготовка до війни
Німеччина
3 квітня 1939 року верховне командування німецьких збройних сил (ОКВ) видало директиву «Про єдину підготовку збройних сил до війни», що містила такі основні положення:
«Завдання збройних сил Німеччини полягає в тому, щоб знищити польські збройні сили. Для цього необхідно прагнути і готуватися до раптового нападу. Про проведення прихованої або відкритої загальної мобілізації буде даний наказ тільки в день наступу, по можливості в останній момент… Планування військових приготувань повинно проводитися з таким розрахунком, щоб здійснення операції було можливе в будь-який час починаючи з 1 вересня 1939 р.»
На підставі цієї директиви було підготовлене та здійснене стратегічне розгортання німецьких збройних сил проти Польщі.
У травні 1939 року були приведені в бойову готовність 6 армійських управлінь, 11 управлінь армійських корпусів і 24 дивізії. У липні під виглядом «літніх маневрів», вдалося перекинути в намічені райони зосередження або стратегічного розгортання велику кількість кадрових військ, укомплектованих за штатами воєнного часу, не оголошуючи при цьому мобілізації. На початку серпня з Німеччини в Східну Пруссію під приводом участі в святкуванні 25-річчя битви під Танненбергом було передислоковано ще кілька кадрових дивізій, а також проведена часткова мобілізація деяких резервних дивізій, а також частин армійського та корпусного підпорядкування. Крім того, розгорнуті до штатного складу воєнного часу з'єднання провели «окопні роботи» на польсько-німецькому кордоні; танкові, легкі й моторизовані дивізії були стягнуті в центральну частину Німеччини для «осінніх маневрів». Незадовго до 25 серпня дивізії, які були призначені для вторгнення в Польщу і не брали участь у цих маневрах, були повністю відмобілізовані та перекинені в райони стратегічного розгортання. 25 серпня 1939 року війська Вермахту були повністю готові до наступальної операції.
Словаччина
Ще під час розробки плану «Вайс» німецький Генеральний штаб запросив у президента Словаччини Йозефа Тисо підтримки словацької армії.
Для бойових дій проти Польщі Словаччина виділила армію «Бернолак» під командуванням генерала Фердинанда Чатлоша. До її складу входили:
- 1-ша дивізія (генерал 2-го рангу ) — два піхотних полки і окремий піхотний батальйон, артилерійський полк і дивізіон;
- 2-га дивізія (підполковник ) — один піхотний полк, три піхотних батальйони, артилерійський полк;
- 3-тя дивізія (полковник Густав Малар) — два піхотних полки, два піхотних батальйони, артилерійський полк і дивізіон. Дивізія входила до складу німецького 18-го гірського корпуса.
Словацькі дивізії планувалося використати на півдні Польщі в районах міст Дембиця і Тарнів.
Крім того на території Словаччини розташовувалися частини Вермахту, а на словацьких аеродромах базувалося 175 літаків зі складу 4-го Повітряного флоту Люфтваффе.
Польща
Геополітичне положення Польщі робило її дуже вразливою з військової точки зору. Найсприятливішим для поляків в майбутньому конфлікті було б уникнути оточення головних сил та перейти до позиційної війни з очікуванням допомоги від Великої Британії і Франції. Це вимагало добровільного залишення індустріально розвинених районів (перш за все Верхньої Сілезії) та відходу в глиб країни на підготовані позиції. Однак головнокомандувач польськими військовими силами маршал Ридз-Смігли хотів не тільки втримати всю територію Польщі, а навіть почати наступальні дії проти Східної Пруссії.
Для виконання цього плану на кордоні зі Східною Пруссією одне невелике угруповання (дві дивізії, дві кавалерійські бригади) розгорталося в районі міста Сувалки, інше, велике (армія «Модлін» у складі чотирьох дивізій і двох кавалерійських бригад) — уздовж південного кордону Східної Пруссії і третє (армія «Помор'я» — шість дивізій) — у Польському коридорі. Такий розподіл сил дозволяв розпочати наступальні дії по збіжних напрямках проти німецьких військ у Східній Пруссії. Тим часом можливості польського угруповання, розташованого в «коридорі», були досить обмеженими, так як могли бути швидко нейтралізовані німецькими військами, що займали позиції в північно-східній частині Померанії.
Південний кордон Польщі повинна була обороняти Карпатська армія, що складалася головним чином з резервних з'єднань, розташованих між Тарнівом і Львовом. За планом ця армія закінчувала розгортання до 6 вересня. Далі, у районі між Ченстоховою і Ноймарктом (сучасне польське місто Новий Торг) створювалося угруповання (армія «Краків» у складі шести дивізій, однієї кавалерійської бригади і однієї моторизованої бригади), що повинно було обороняти Верхню Сілезію і у взаємодії з угрупованням у районі Велюнь (армія «Лодзь» у складі чотирьох дивізій і двох кавалерійських бригад) перешкодити просуванню німецьких частин на Варшаву. За цими силами в районі Томашева, Кельців було передбачене ще одне угруповання (армія «Пруссія» у складі шести дивізій і однієї кавалерійської бригади).
Великі сили, (армія «Познань» — чотири дивізії і дві кавалерійські бригади), були розташовані в районі Познані, для того щоб завдати удару із флангу по німецьких військах, що почнуть наступ із Померанії або Сілезії.
Невеликі резерви (в цілому три дивізії і одна кавалерійська бригада) перебували біля Вісли в районі Варшави і Любліна.
Наприкінці серпня в Польщі офіційно була оголошена мобілізація. Попри це в попередні місяці вже були сформовані всі передбачені резервні частини (полки, окремі батальйони та артилерійські дивізіони), але їх зарахували до кадрових з'єднань. Було передбачене об'єднання резервних частин у 10 дивізій, але з бажання зберегти в таємниці всі ці приготування цього не зробили до 1 вересня 1939 року.
Хронологія конфлікту
Ґлейвіцький інцидент
Формальним приводом до початку німецько-польської війни став інсценований 31 серпня 1939 року співробітниками СД напад поляків на німецьку радіостанцію в Ґляйвіці (польське місто Гливиці).
Операцією під кодовою назвою «Консерви» (більше відомою, як «Гливицька провокація») керував Рейнхард Гейдріх. Коли група співробітників СД у формі польської армії, під командуванням Альфреда Науйокса і Генріха Мюллера, напала на радіостанцію в Ґляйвіці, в ефір відразу ж полетіли звуки пострілів і вигуки польською мовою — «прийшов час війни Польщі проти Німеччини». На місці подій розклали трупи в польській формі (в'язні концтаборів, яких заздалегідь убили). Операція зайняла приблизно 4 хвилини.
Подібні операції пройшли також у прикордонних Пінчеві та . Міністр пропаганди Третього Рейху Йозеф Геббельс одержав необхідний матеріал для пропагандистської кампанії. 31 серпня 1939 року Гітлер наказав розпочати наступ на Польщу наступного дня о 4:45 ранку.
Початок бойових дій
1 вересня, о 4 годині 45 хвилин навчальний німецький корабель «Шлезвіг-Гольштейн» відкрив вогонь по польській військово-морській базі Вестерплатте на Балтиці. Цей обстріл вважається першими пострілами війни.
Одночасно з початком обстрілу Вестерплатте розпочали наступ війська Вермахту. З півночі вторгнення здійснювала група армій Бока, що мала у своєму складі дві армії. 3-тя армія під командуванням Кюхлера завдавала удару зі Східної Пруссії на південь, а 4-та армія під командуванням Клюге — на схід через Польський коридор, щоб з'єднатися з військами 3-ї армії і завершити охоплення правого флангу поляків.
Найважливіша роль приділялася групі армій Рундштедта, що діяла на півдні. До складу групи армій входили 8-ма армія під командуванням Бласковіца, 10-та армія під командуванням Райхенау і 14-та армія під командуванням Ліста. Війська Бласковица, діючи на лівому крилі, повинні були просуватися до великого промислового центра Лодзь, допомогти ізолювати польські війська на познанському виступі та в той же час прикрити фланг військ Райхенау. На правому крилі Ліст повинен був просуватися на Краків і одночасно обійти із флангу польські війська в районі Карпат, використовуючи танковий корпус Клейста для прориву через гірські перевали. Вирішального удару повинні були завдати війська Райхенау, що діяли в центрі (для цього в їх склад була включена більша частина танкових з'єднань).
Умовою для стрімкого просування сухопутних військ були успішні дії німецьких військово-повітряних сил. У перший же день вони знищили слабку польську авіацію на її аеродромах. Перевага німецької авіації в повітрі не дозволила польським збройним силам організовано завершити мобілізацію, а також перекинути великі з'єднання залізницею.
Успіху вторгнення сприяло й те, що польські керівники, зневажаючи обороною, в мирний час не приділяли уваги будівництву оборонних споруд. Німецькі механізовані дивізії досить легко знайшли та використали відкриті напрямки для наступу, а стрімкість просування німецьких ударних угруповань зводила нанівець більшість контратак польських військ.
3 вересня 1939 року Велика Британія (о 5-00) і Франція (об 11-00), згідно з попередніми домовленостями з польським урядом, оголосили війну Німеччині, однак замість того, щоб розпочати широкомасштабні бойові дії на західному фронті, франко-німецьке протистояння обмежувалося боями місцевого значення. Наступ французької армії 7 вересня 1939 року в долині Рейну не призвів до перекидання німецьких військ із Польщі. Погано підготовлена французька піхота зазнала важких втрат. Незважаючи на значну перевагу в живій силі та техніці, французьким військам не вдалося навіть дійти до лінії Зігфріда.
Нездатність Франції завдати рішучого удару пояснювалася застарілою мобілізаційною системою: сформовані з'єднання не встигали пройти належної підготовки. Іншою причиною затримки було те, що французьке командування дотримувалося застарілих поглядів на ведення війни, вважаючи, зокрема, що будь-якому наступу, як і в роки Першої світової війни, повинна передувати потужна артилерійська підготовка. Однак більша частина важкої артилерії французької армії перебувала у консервації, і її не можна було підготувати раніше, ніж на п'ятнадцятий день після оголошення мобілізації. Наступний наступ французи планували на 20 вересня, але у зв'язку з поразкою Польщі його не відбулось. Припинення польського спротиву означало крах стратегії війни проти Німеччини на двох фронтах.
Стосовно допомоги Великої Британії, то було ясно, що перші дві дивізії англійського експедиційного корпуса могли прибути на континент лише у перших числах жовтня, ще дві — у другій половині жовтня. На інші англійські дивізії розраховувати не доводилося. Для французів це також служило підставою не починати наступальних дій.
Таким чином союзники Польщі з перших же днів перейшли до позиційної війни і реальної допомоги Польща так і не отримала. Здійснений німцями в жовтні контрнаступ дозволив їм повернути втрачені території, а французька армія повернулася на лінію Мажино.
Битва на Бзурі
7 вересня дві польські армії «Помор'я» і «Познань» під час спроби відійти в район Варшави опинилися в оточенні. У надії прорватися до столиці та забезпечити собі простір для маневру, командувач армією «Познань» генерал Тадеуш Кутшеба звернувся до Верховного Головнокомандувача із пропозицією завдати удар по оголеному флангу 8-ї німецької армії. Ридз-Смігли схвалив цей план і доручив генералові Кутшебі керівництво операцією.
9 вересня армія «Познань» в районі на південь від Бзури завдала раптового удару по німецьким піхотним дивізіям, що розтяглися в похідних колонах між Ленчицею й , зосередивши основні сили в напрямку Стрикова. Правий фланг наступу прикривала , а лівий — . Завдяки чисельній перевазі, створеній на напрямку основного удару, та фактору раптовості поляки завдали німецьким частинам 10-ї армії серйозних втрат (понад 1500 убитих і поранених) і відкинули їх на 20 км на південь. При цьому були звільнені міста Ленчиця та . Втрат також зазнала 8-ма німецька армія, війська якої поспіхом перекидалися на Бзуру.
11 вересня німецьке командування почало перекидати до Бзури основні сили 10-ї і 4-ї армій, підтягувалися резерви групи армій «Південь», була задіяна більша частина авіації 4-го повітряного флоту.
12 вересня генерал Кутшеба одержав повідомлення про відступ військ армії «Лодзь», з якої він планував з'єднатися, до фортеці Модлін і вирішив прориватися через Лович у Скерневецькі ліси і далі до переправ через Віслу біля Сохачева. Тим часом з-під Варшави німці почали висувати 4-ту танкову дивізію. Побоюючись виходу німецьких танків в тил, поляки почали відводити війська за Бзуру.
16 вересня, зупинивши польський наступ, частини 10-ті німецької армії з'єдналися в районі Влодави із частинами групи армій «Північ», оточивши значне угруповання польських військ.
Після двох днів безперервних боїв (18-20 вересня) армії «Познань» і «Помор'я» були повністю розбиті. Більша частина польських офіцерів і солдатів потрапила в полон. З оточення вдалося вирватися тільки окремим підрозділам та групам бійців. У їхньому числі були генерали Кутшеба, Кнолл і Токаржевський, кілька кавалерійських ескадронів з різних кавалерійських бригад, залишки 15-ї і 25-ї піхотних дивізій.
Битва за Варшаву
Польській столиці приділялася важлива роль в оперативних планах німецького командування. Варшава була політико-адміністративним і промисловим центром країни, важливим транспортним вузлом. Із чотирьох залізничних мостів на центральній ділянці Вісли два двосторонніх були у Варшаві. Їх захоплення сильно ускладнювало постачання польських військ та евакуацію мирного населення із західних районів країни. У Варшаві була зосереджена велика кількість промислових підприємств.
Наказ про організацію оборони Варшави був відданий військовим міністром Польщі 3 вересня у зв'язку з німецьким проривом в районі Ченстохова. У письмових вказівках командування говорилося, що загроза прориву німецьких танків створює необхідність організувати оборону Варшави з півдня, підготувати оборону мостів і одночасно вжити заходів до їхнього знищення якщо буде потреба. На Середній Віслі створювалося дві ділянки оборони: північна — від Модліна до Дембліна, південна — далі до Сандомира. Оборону Варшави очолив колишній головний комендант прикордонних військ генерал . У його розпорядженні було п'ять батальйонів з артилерією.
«Я одержав Ваше повідомлення про те, що німецькі війська увійшли до Варшави. Будь ласка, передайте мої поздоровлення й вітання уряду Німецької Імперії. Молотов»
9 вересня 1939 року
5 вересня Чума отримав наказ «обороняти варшавські мости до прибуття генералів Кутшеби і Бортновського». Гарнізон Варшави підсилили ще шістьома батальйонами з артилерією. Однак цих сил ледь вистачало навіть для організації оборони міста на захід від Вісли. За наказом Чуми було сформовано ще три піхотних полки для оборони східних районів міста. У той же день в місті почали формувати добровольчі загони цивільної оборони, які в основному займались зведенням барикад на околицях міста. Поступово польська столиця перетворювалася в ізольований бастіон.
Ще з початку війни для прикриття з повітря варшавського оборонного району польське командування призначило авіаційну бригаду, яка налічувала 54 літака. Однак 6 вересня, у зв'язку з від'їздом Ридз-Смігли в Брест, бригада була знята з оборони Варшави і передислокована до Бреста. Також до Бреста була перекинута частина артилерії ППО міста.
Бої за Варшаву почалися 8 вересня. Близько 17 годин 4-та танкова дивізія 10-ї німецької армії своїм передовим загоном увірвалася з південного сходу в місто. Силами добровольчих загонів подальше просування німців в центр Варшави було зупинено. Ще кілька спроб танкових проривів 9-10 вересня також не мали успіху. Оцінивши міцність оборони міста та складність ситуації в битві на Бзурі, командувач групою армій «Південь» відмовився від подальших спроб взяти Варшаву з ходу. Для подальшої облоги міста 4-та танкова дивізія 10-ї армії була 12 вересня змінена 31-ю піхотною дивізією.
8 вересня польське головне командування віддало наказ про створення армії «Варшава», на чолі якої був поставлений генерал Юліуш Руммель — у недавньому минулому командувач армією «Лодзь». За рішенням головного командування від 10 вересня Варшава ставала особливим самостійним районом оборони.
У результаті просування 3-ї німецької армії через Нарев і Буг до півдня й виходу її частин на східні околиці столиці 14 вересня кільце оточення навколо Варшави замкнулося зі сходу.
15 вересня німецьке командування запропонувало захисникам Варшави в 12-годинний термін здати місто з можливістю евакуації цивільного населення, інакше будуть застосовані масовані повітряні бомбардування. 16 вересня німецький парламентер не був прийнятий, що означало відмову від пропозиції. Однак вже наступного дня, 17 вересня, польське командування у Варшаві спробувало ініціювати переговори щодо евакуації цивільного населення. Відповідь надійшла особисто від Гітлера:
Евакуацію [цивільного населення] відхилити, строк минув. Вести пропаганду по радіо, у випадку наміру капітулювати повідомити про готовність прийняти парламентерів.
19 вересня командувач 8-ї німецької армії, на яку було покладене завдання взяти місто, віддав наказ про генеральний штурм. З 22 вересня почалося посилене повітряне бомбардування й масований артилерійський обстріл Варшави. 25 вересня в повітряному нальоті на Варшаву взяло участь 1150 літаків Люфтваффе. Всього на польську столицю було скинуто 5818 тонн бомб.
28 вересня командування варшавського гарнізону, вичерпавши всі сили й засоби, які можна було використати для оборони, змушене було підписати акт про капітуляцію.
Вторгнення Червоної армії
Співвідношення військових сил Польщі та СРСР на початок військової кампанії
(17 вересня 1939 року)
Польща | СРСР | |
Особовий склад | 370 000 | 617 588 |
Артилерійська зброя і міномети | 540 | 4 959 |
Танки | 70 | 4 733 |
17 вересня 1939 року о другій годині ночі Сталін в присутності Молотова і Ворошилова прийняв німецького посла Шуленбурга і повідомив про те, що Червона армія приступає до бойових дій проти Польщі. О 3:15 ранку польському послові в Москві В. Гжибовському була вручена нота радянського уряду, у якій зазначалося, що
Польська держава і її уряд фактично перестали існувати. Тим самим припинили свої дії договори, укладені між СРСР і Польщею. Надана самій собі й залишена без керівництва, Польща перетворилася в зручне поле для всяких випадків і несподіванок, що можуть створити загрозу для СРСР. Тому, будучи досі нейтральним, радянський уряд не може більш нейтрально ставитися до цих фактів
Крім того зверталась увага на беззахисне положення українського й білоруського населення.
Через таке положення радянський уряд віддав розпорядження Головному командуванню Червоної армії дати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя й майно населення Західної України та Західної Білорусі
О 5:00 17 вересня передові і диверсійно-штурмові загони Червоної армії перетнули радянсько-польський кордон та розгромили польську прикордонну охорону. Перші години операції підтвердили дані радянської розвідки про відсутність значних угруповань польських військ, що дозволило прискорити наступальні дії.
Одержавши повідомлення про перехід Червоною армією польського кордону, німецьке командування віддало наказ військам зупинитися на лінії Сколе — Львів — Володимир-Волинський — Брест — Білосток.
17 вересня 1939 року в прикордонному містечку Кути засідали уряд, президент Мосцицький і Верховний головнокомандувач маршал Ридз-Сміґли. Засідання знаменне тим, що польські урядовці навіть не спромоглися оголосити війну СРСР за його напад, а ганебно втекли до Румунії. Через неоголошення війни СРСР уряд Румунії не почав виконання союзницьких зобов'язань і членів польського уряду (як і решту поляків-утікачів) — арештував та інтернував. А польські військові, полонені СРСР, не отримали статусу військовополонених, а були визнані озброєними бандитами і розстріляні.
У ніч з 17 на 18 вересня радянські війська взяли Тернопіль, впродовж 18 — 19 вересня — Єзерну, Сокаль, Броди, Бібрку, Рогатин, і 19 вересня підійшли до Львова. Тут Червона армія зустрілась з частинами Вермахту, які вже упродовж майже тижня блокували в місті 15-ти тисячний польський гарнізон на чолі з генералом В. Лангнером. Внаслідок переговорів між радянським і німецьким командуванням німці відійшли з цього району. Червона армія здійснила декілька невдалих спроб здобути Львів. 22 вересня 1939 року після переговорів з радянським командуванням львівський гарнізон погодився капітулювати на почесних умовах, які, втім, не було виконано.
Після низки дипломатичних перемовин і відповідного остаточного узгодження демаркаційної лінії, німецькі війська почали передавати СРСР раніше захоплені ними українські та білоруські міста. Так 22 вересня Червоній армії було передано місто Стрий, 24 вересня — Дрогобич. 22 вересня під час передачі радянській адміністрації білоруського міста Берестя було проведено спільний військовий парад частин Вермахту і Червоної армії.
У подальшому радянські війська вели бойові дії з окремими польськими загонами, які намагалися пробитися до кордонів Румунії та Угорщини. Ці операції Червона армія також нерідко проводила у взаємодії з частинами Вермахту. Наприклад, 27 — 28 вересня в районі Журавинець радянські війська спільно з німцями оточили і розбили 4-х тисячну кінну групу (5–6 кавалерійських полків) польських військ на чолі з генералом Владиславом Андерсом та Константином Плісовським, яка намагалася перейти кордон з Угорщиною.
Офіційні чинники СРСР та сучасні апологети радянщини виправдовують вторгнення СРСР в східну частину Польщі 17 вересня 1939 року тим фактом, що наче Польща як держава після агресії Третього Рейху станом на 17 вересня 1939 року перестала існувати. Однак на території східної частини Польщі, яку окупував СРСР, функціонували польські органи влади і армія. Крім того, існує ряд документів, які свідчать, що СРСР вже планував агресію проти Польщі та вів переговори з представниками Третього Рейху щодо вторгнення СРСР в Польщу ще трохи раніше до дати 17 вересня 1939 року.
Бойові дії в Балтійському морі
Ще до оголошення війни німецькі військово-морські сили розпочали активні дії в Балтійському морі: встановили мінні загородження та завчасно зайняли бойові позиції. Починаючи з 25 серпня всі німецькі кораблі перейшли у воєнний стан.
З початком війни німецька авіація завдала ударів по військово-морських базах у Гдині та Гелі. 1 вересня були потоплені навчальний міноносець «Мазур», допоміжне судно «Нурек» і буксир «Ванда». Бомбардування зазнала і берегова батарея «Кане».
Дивізіон польських есмінців ВМФ (у складі «Грім», «Блискавка», «Шторм») був спрямований до Великої Британії ще до початку війни (план Пекін) і в ході кампанії потрапили туди два підводні човни («Орел» — після втечі з інтернованих у Таллінні та «Вовк»). Інші великі надводні кораблі («Wicher» — есмінець і «Грифон» — мінний загороджувач) були потоплені Люфтваффе в перші дні вересня 1939 року, дрібніші одиниці — тральщики «MEWA», «Терен» брали участь у бойових діях до середини вересня, решта — підводні човни («Гриф», «Рись», «Wildcat») після вичерпання можливостей боротися були інтерновані в Швеції.
Дивись також Берегова Оборона в Польській кампанії (1939)
Завершальні бої
Одним з останніх епізодів війни була оборона нечисленним польським гарнізоном під командуванням капітана 1-го рангу В. Штейнера півострова Гель. Польські позиції зазнавали безперервного обстрілу з моря німецькими кораблями «Шлезвіг-Гольштейн» і «Шлезіен». 29 вересня німецькі частини почали штурм оборонних позицій і вже 2 жовтня 1939 року гарнізон півострова Гель був змушений скласти зброю.
Останніми припинили опір загони під командуванням генерала . У період з 2 по 5 жовтня його Окрема оперативна група «Полісся» вела бої в районі Коцька з військами Вермахту і склала зброю тільки тоді, коли вичерпалися запаси набоїв і медикаментів.
6 жовтня 1939 року німецьке верховне головнокомандування оголосило про успішне завершення військової операції проти Польщі.
Українці в Польській кампанії
Перед Другою світовою війною з великих держав Німеччину вважали найприхильнішою до української національної ідеї: вона перша визнала незалежність України у 1918 році, вважалась «ворогом № 1» Польщі та СРСР. Розвиток її збройних сил давав надію на військову допомогу у випадку повномасштабної збройної боротьби.
Готуючись до війни з Польщею, політичне та військове керівництво Німеччини було зацікавлене в підтримці антипольських організацій на території цієї держави. У 1938 році Абвер на чолі з адміралом Канарісом налагодив контакти з Організацією Українських Націоналістів. Напередодні війни члени ОУН залучалися до виконання низки диверсійних актів та підготовки антипольського повстання. З початку бойових дій на боці Вермахту у Східну Малопольщу мав вступити спеціальний український загін — Український Легіон полковника Сушка. У зв'язку з цим планувалося переправляти людей і зброю через Словаччину або ж повітряним шляхом із Східної Пруссії. Усіма збройними діями мав керувати спеціальний український військовий штаб. Передбачалося також створення ударних партизанських груп. Українці розраховували на те, що у повстанні візьме участь 1300 офіцерів і 12 тис. солдатів.
За сприяння Канаріса 15 серпня 1939 року на території Словаччини був сформований перший загін майбутнього Легіону. Він складався приблизно з 200 осіб та отримав кодову назву «Bergbauernhilfe» (BBH, укр. Допомога гірським селянам). Однак вже 25 серпня після підписання пакту між СРСР та Німеччиною, у зв'язку зі зміною політичної ситуації можливість введення в дію українців була відхилена. 28 вересня керівник відділу Ервін фон Лахузен наказав не використовувати BBH у воєнний час, а вже з початком війни загін було перетворено в робочу службу, а за кілька тижнів взагалі розпущено.
У ніч з 1 на 2 вересня в Польщі відбулися арешти та інтернування осіб, що підозрювалися у приналежності до ОУН або були зв'язані із крайнім націоналізмом. Та від 5 вересня старости, користуючись своїми повноваженнями, почали відпускати осіб, котрі були арештовані без достатніх підстав, і тих, за яких поручилися знані громадяни, в тому числі й українські діячі. Інших було відправлено до більших в'язниць у східній Польщі або до ізоляційного табору «Береза Картузька». Через декілька днів польська влада звільнила майже усіх українських політичних в'язнів: М. Лебедя, М. Климишина, С. Бандеру та інших.
«На всій території на моєму відрізку діють угруповання українських повстанців. Їх ліквідовує поліція і мої підрозділи. Найбільше угруповання перебуває у Миколаєві, в цьому районі бої тривали 15 вересня протягом цілого дня. Скеровую батальйон залізницею до Пісочної для підкріплення підрозділів, які ведуть бої з українцями під Миколаєвом»
11 вересня почалося вторгнення військ Вермахту вглиб Східної Малопольщі (через Самбір). У ряді міст Прикарпаття це стало знаком до початку антипольських виступів. У ніч з 12 на 13 вересня почалося повстання у Стрию. Перед світанком місто було захоплене озброєними загонами ОУН (загальною кількістю 500—700 осіб). 12—16 вересня відбулися організовані оунівцями антипольські збройні виступи у Дрогобичі, Стрию, Бориславі, Калуші, Трускавці, Долині, Підгірцях та інших. [1]
Упродовж наступних днів збройні виступи українців відбувались практично у кожному повіті, що знаходився на схід від Бугу. Надходили повідомлення про створення українцями загонів міліції, члени яких носили на рукавах жовто-блакитні пов'язки. Загалом ці виступи не набрали масового характеру, їх легко і швидко придушували польські військові підрозділи і добре організовані загони державної поліції, але вони в цілому зменшували обороноздатність поляків та сприяли просуванню частин Вермахту на схід.
До середини вересня німецьке командування всерйоз розглядало можливість створення незалежної української держави на теренах Західної України, але вступ 17 вересня у війну СРСР вніс свої корективи: згідно з домовленостями ця територія ставала частиною СРСР.
Стосовно участі українців в Польській кампанії на боці Польщі, військові історики досі не встановили їх кількість. Відомо лише, що солдати-українці у міжвоєнний період з 1922 по 1938 рік становили значну частину особового складу польського війська. У середньому їх частка становила 11,19 % особового складу збройних сил Польщі. На основі цих даних та загальної кількості загиблих під час Польської кампанії професор Вальдемар Резмер припускає, що у вересні-жовтні 1939 року як солдати польського війська загинуло близько 8 тисяч українців та приблизно вдвоє більше було поранених. Після Польської кампанії у німецькому полоні опинилося близько 60 тис. українців. До радянського полону потрапило понад 20 тис.
Підсумки Польської кампанії
Територіальні зміни
Польські землі були поділені, в основному, між Німеччиною та Радянським Союзом. Положення нового кордону закріпив Договір про дружбу та кордони між СРСР та Німеччиною від 28 вересня 1939 року. Новий кордон в основному збігався з «лінією Керзона», що була рекомендована в 1919 році Паризькою мирною конференцією як східний кордон Польщі. Вона розмежовувала області компактного проживання поляків, з одного боку, українців і білорусів, з іншої.
Території на схід від річок Західний Буг і Сян були приєднані до Української РСР і Білоруської РСР.
Це збільшило територію СРСР на 196 тис. км² (50,4 % території Польщі), а населення — на 13 млн.
Німеччина розширила кордони Східної Пруссії, перемістивши їх упритул до Варшави. Декретом Гітлера від 8 жовтня 1939 року Познанське, Поморське, Сілезьке, Лодзинське, частина Келецького та Варшавського воєводств (сумарним населенням близько 9,5 млн) були проголошені німецькими землями і приєднані до Третього Рейху.
Словаччина повернула Тешинську область, втрачену в 1938 році в результаті Мюнхенської угоди, а також приєднала спірні області, що відійшли до Польщі в 1920 році згідно з Версальським миром.
Литва, яка не брала участі в бойових діях проти Польщі, отримала Віленський край та згідно з радянсько-німецькими домовленостями відійшла до сфери інтересів СРСР.
Стосовно залишкової польської держави, то німецьке керівництво не виключало її існування і останнє згадування про неї було 6 жовтня 1939 року під час виступу Гітлера в Рейхстазі. 12 жовтня вона була проголошена «генерал-губернаторством окупованих польських областей» під керуванням німецької влади, а через рік стала називатися «генерал-губернаторством німецької імперії». Його столицею став Краків. Самостійна політика Польщі таким чином припинилася.
Втрати сторін
Більша частина рядових польських військовослужбовців, які опинилися в радянському полоні, була відразу ж звільнена. У таборах НКВС залишилося 125,4 тис. осіб. З них в 1939–1941 роках було передано Німеччині 43 054 особи, німці передали СРСР 13 575 осіб. Навесні 1940 року органами НКВС були розстріляні 15 131 військовополонений (в основному офіцери польської армії та поліцейські).
Втрати сторін під час Польської кампанії
Третій Рейх | СРСР | Перша словацька республіка a | II Польська Республіка | |||
Проти Німеччини | Проти СРСР | Всього | ||||
Загиблі | 10 572 | 795 | 18 | 66 300 | 3 500 | 69 800 |
зниклі безвісти | 3 409 | 59 | 11 | невідомо | невідомо | невідомо |
Поранені | 30 322 | 2 019 | 46 | 133 700 | 20 000 | 153 700 |
Взяті в полон | — | — | — | 420 000 | 452 500 | 872 500 |
a Незначні втрати словацької армії пояснюються тим, що вона вела бої лише місцевого значення.
Військові висновки
Вермахт
- Військові дії Вермахту в Польській кампанії показали зростаючу роль раптового масованого удару заздалегідь створеними угрупованнями військ. При цьому найбільша концентрація сил створювалась на вузьких ділянках фронту.
- Під час військової операції найкращим чином проявилися величезні оперативно-стратегічні можливості танкових і військово-повітряних сил, зросло значення взаємодії танків і авіації.
- Змінилися риси наступальних операцій: збільшувалися її глибина і темп, з'явилися умови для маневру в глибині оборони з обходу та оточення супротивника.
- Масоване використання наступаючою стороною танків і авіації робило необхідністю мати глибоко ешелоновану оборону, здатну витримати удар , а також рухливі резерви. Зросло значення протитанкової та протиповітряної оборони.
- Практика лінійної оборони часів Першої світової війни виявила свою непридатність у нових умовах.
- Служба тилового забезпечення Вермахту показала повну безпорадність і непідготовленість до такого роду операцій.
РСЧА
- Невдало діяли служби тилового забезпечення і зв'язку
Наслідки
- Відносно легка перемога в Польщі дозволила Третьому рейху перекинути військові сили на захід, спланувати та успішно провести Французьку кампанію.
- Перерозподіл сфер впливу дозволив СРСР дипломатичним тиском змусити Латвію, Литву та Естонію підписати договори про взаємодопомогу, які в подальшому привели до окупації балтійських країн Радянським Союзом.
- На думку генерал-лейтенанта Зігфріда Вестфаля та інших представників генералітету Вермахту, основним фатальним рішенням, що обумовило поразку Німеччини у Другій світовій війні,
…було те, що випливало з помилкового припущення Гітлера, що західні держави дозволять йому знищити Польщу, не вступившись за свого союзника. Як тільки було прийняте рішення про вторгнення до Польщі, вирішилася і наша доля .
Хибні уявлення
Існує кілька поширених помилок щодо польської вересневої кампанії.
Бій між польською кавалерією і німецькими танками
Польські кавалерійські підрозділи не вражали німецькі танки списами та мечами. У битві у Тухольських борах 1 вересня 1939 року 18-му поморському уланському полку було доручено прикрити відступ польської піхоти. Увечері поморські улани зустріли контингенти наступаючої німецької 20-ї піхотної дивізії XIX армії Гайнца Гудеріана. Командир Казімєж Масталеж наказав атакувати, змусивши 20-у піхотну дивізію відійти і розійтися. Сутичка виявилася успішною, оскільки німецький наступ було відкладено. Однак після передислокації 18-й поморський полк потрапів під раптовий та інтенсивний кулеметний вогонь з боку німецьких броньованих розвідувальних машин. Незважаючи на швидкий відступ, майже третина уланів було вбито або поранено.
Група німецьких і італійських військових кореспондентів, яка побувала на поле бою, помітила серед бронетранспортерів загиблих кавалеристів і коней. Італійський репортер Індро Монтанеллі негайно опублікував в Corriere della Sera статтю про хоробрих і героїчних польських кавалеристів, які атакували німецькі танки шаблями і списами.
Історик Стівен Залога у Poland 1939: The Birth of Blitzkrieg (2004):
"Якщо одне зображення домінує в популярному сприйнятті польської кампанії 1939 року, то це сцена, де польська кавалерія хоробро атакує танки своїми списами. Як і багато інших деталей кампанії, це міф, створений німецькою пропагандою воєнного часу і увічнений недбалої вченістю. Проте, такі міфи також сприймалися самими поляками як символи їх військової хоробрості, досягаючи культурного резонансу, незважаючи на їх розбіжність з історичними даними.".Оригінальний текст (англ.)If a single image dominates the popular perception of the Polish campaign of 1939, it is the scene of Polish cavalry bravely charging the Panzers with their lances. Like many other details of the campaign, it is a myth that was created by German wartime propaganda and perpetuated by sloppy scholarship. Yet such myths have also been embraced by the Poles themselves as symbols of their wartime gallantry, achieving a cultural resonance in spite of their variance with the historical record.
У 1939 році тільки 10 % польської армії складалися з кавалерійських частин.
Польські ВПС
Польські ВПС не були знищені на землі в перші дні війни. Хоча чисельно вони поступалися, незадовго до війни вони були переведені з великих авіабаз на невеликі замасковані аеродроми. Лише деякі навчально-тренувальні та допоміжні літаки були знищені на землі. Повітряні сили Польщі, незважаючи на те що були в меншості, а більш досконалі німецькі винищувачі перевершували їх винищувачі, залишалися активними до другого тижня кампанії, завдавши значних втрат Luftwaffe. Luftwaffe втратили 285 літаків з усіх оперативних причин, ще 279 були пошкоджені, а поляки втратили 333 літака.
Польський опір вторгненню
Інше питання стосується того, чи завдала Польща значних втрат німецьким військам і чи здалася вона занадто швидко. Хоча точні підрахунки різняться, Польща коштувала німцям приблизно 45 000 втрат та 11 000 пошкоджених або знищених військових машин, у тому числі 993 танки та броньовані машини, 565—697 літаків та 370 артилерійських одиниць. Що стосується тривалості, то вереснева кампанія тривала приблизно на півтора тижні менше, ніж битва за Францію в 1940 році, хоча англо-французькі війська були набагато ближчими до паритету з німцями за чисельністю та спорядженням, і їх підтримувала лінія Мажино. Крім того, польська армія готувала румунський плацдарм, який би продовжив польську оборону, але цей план був визнаний недійсним через вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року. Польща також ніколи офіційно не здавалася німцям. В умовах німецької окупації продовжувався опір таких сил, як Armia Krajowa, партизани Генрика Добжанського та Leśni («лісові партизани»).
Перше використання стратегії бліцкригу
Часто припускають, що бліцкриг — це стратегія, яку Німеччина вперше застосувала в Польщі. Багато ранніх післявоєнних історій, наприклад Баррі Пітта у The Second World War (BPC Publishing 1966), пояснюють перемогу Німеччини «величезним розвитком військової техніки, який відбувся між 1918 та 1940 роками», і посилається на те, що «Німеччина, яка перекладала (британські міжвоєнні) теорії в дію… результат назвав бліцкригом». Деякі автори відкидали цю ідею. Метью Купер пише:
"Протягом польської кампанії використання механізованих частин виявило ідею, що вони були призначені виключно для полегшення просування та підтримки діяльності піхоти... Таким чином, будь-яка стратегічне використання бронетехніки була мертвонародженною. Параліч командування та падіння морального духу не були кінцевою метою... німецьких сухопутних і повітряних сил, а були лише випадковими побічними продуктами традиційних маневрів швидкого оточення та допоміжної діяльності літаючої артилерії Luftwaffe, метою обох було фізичне знищення ворожих військ. Таким був [en] польського походу." – Купер
Vernichtungsgedanke була стратегією висхідної до Фрідріха Великого, і вона застосовувалася в польській кампанії, мало змінившись у порівнянні з французькими кампаніями 1870 або 1914 років. Використання танків
...залишало бажати кращого... Страх перед ворожими діями на флангах наступу, страх, який мав виявитися настільки катастрофічним для німецьких перспектив на заході в 1940 році і в Радянському Союзі в 1941 році, був присутній з початку війни. – Купер
Про це стверджував Джон Елліс, написавши в Brute Force
є значна справедливість у твердженнях Метью Купера, що танкові дивізії не отримували стратегічної місії, яка мала б характеризувати справжній бронетанковий бліцкриг, і майже завжди були тісно підпорядковані різним масам піхотних армій. – Елліс (наголос в оригіналі)
Залога та Мадей у The Polish Campaign 1939 також торкаються теми міфічних інтерпретацій бліцкригу та важливості інших видів зброї в кампанії. Західні звіти про вересневу кампанію підкреслюють ударну цінність атак танків і Штука, вони
були схильні недооцінювати караючий вплив німецької артилерії на польські частини. Мобільна та доступна у значній кількості, артилерія розгромила стільки ж підрозділів, скільки й будь-яка інша ланка Вермахту. – Залога та Мадей
Нотатки
- Polish to German forces in the September Campaign: 1,000,000 soldiers, 4,300 guns, 880 tanks, 435 aircraft (Poland) to 1,800,000 soldiers, 10,000 guns, 2,800 tanks, 3,000 aircraft (Germany). French and participating Allies to German forces in the Battle of France: 2,862,000 soldiers, 13,974 guns, 3,384 tanks, 3,099 aircraft 2 (Allies) to 3,350,000 soldiers, 7,378 guns, 2,445 tanks, 5,446 aircraft (Germany).
Примітки
- Докладніше у статті: Дивна війна
- Докладніше у статті: Вторгнення СРСР до Польщі
- История второй мировой войны. 1939 — 1945. М.: Воениздат. Том третий. Глава первая. Таблица 1. Состав вооруженных сил Германии и Польши в германо-польской войне. (рос.)
- Таблицю складено на основі:
- Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939—1941 (Документы, факты, суждения). — М.: Вече, 2000. Таблица 7. Численность советских войск на 17 сентября 1939 г.
- Лебедева Н. С. Четвёртый раздел Польши и катынский расстрел //Другая война. 1939—1945.- М., 1996. — С.249.
- Таблицю складено на основі: Мельтюхов М. И. Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939—1941 (Документы, факты, суждения). — М.: Вече, 2000. — Таблица 8. Потери сторон в сентябре 1939 г.
- The Versailles Treaty June 28, 1919: Part III [ лютий 14, 2008, у Wayback Machine.] (англ.)
- Олег Яловенко: Польша – неудавшийся союзник Гитлера? (рос.)
- Układ o pomocy wzajemnej między Rzecząpospolitą Polską a Zjednoczonym Królestwem Wielkiej Brytanii i Irlandii Północnej (пол.)
- Очерки истории Министерства иностранных дел России. 1802—2002: В 3 т. Т. 2 (рос.)
- Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом (рос.)
- Іноді можна зустріти назву «Ґляйвіцький інцидент»; див.: Путін копіює «Ґляйвіцький інцидент» 1939 року? — 2014.
- Weisung des Obersten Befehlshaber der Wehrmacht Adolf Hitler für den Angriff auf Polen («Fall Weiß») vom 31. August 1939, in: documentArchiv.de (Hrsg.)
- Але мало хто знає, що перший постріл Другої світової війни був зроблений артилеристами німецького бронепоїзду Panzer Zug № 3, який атакував в ніч на перше вересня 1939 року прикордонну польську залізничну станцію Хойніце. (Дроговоз И. Г. Крепости на колесах: История бронепоездов. — Мн.: Харвест, 2002. (рос.))
- Карпов В.В. Маршал Жуков, его соратники и противники в годы войны и мира. Книга I. // Роман-газета, 1991.
- Запис в щоденнику Ф. Гальдера від 15 вересня 1939 року: Листівки будуть скинуті сьогодні в другій половині дня між 14-00 і 15-00. Строк — 12 годин. Цивільне населення (невійськовозобов'язані, жінки й діти) — у напрямку на Седлець і Гарволін. Завтра в першій половині дня [буде зроблений] масований наліт об'єднаних сил авіації [на Варшаву].
- Цитується згідно з записом у щоденнику Ф. Гальдера від 17 вересня 1939 року.
- Для порівняння:
- всього на Польщу було скинуто 19589 тонн бомб
- приблизно стільки ж авіабомб як в битві за Варшаву було скинуто на Англію за весь 1941 рік
- Правда. 18 сентября 1939 г.; Документы внешней политики. Т. 22. Кн. 2. С. 96; ДМИСПО. Т. 7. С. 178.
- Запис в щоденнику Ф. Гальдера від 20 вересня 1939 року: Вирішено: Росіяни займуть Львів. Німецькі війська очистять Львів. День ганьби німецького політичного керівництва…
- Кінохроніка спільного військового параду частин Вермахту і Червоної армії в Бересті (1939 рік)
- Владимир Игнатов. Агентура НКВД-МГБ против ОУН-УПА(рос.)
- Олег Росов. Евгений Назаров. «Герої» наизнанку(рос.)
- Какого цвета был сентябрь 1939-го? Размышления по поводу 65-летия со дня вступления Красной Армии в Западную Украину. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
- Из приказа НКВД СССР № 001064 об оперативных мероприятиях в связи с проводимыми учебными сборами. 8 сентября 1939 г.(рос.)
- Сообщение народного комиссара внутренних дел УССР № 3702/СН в НКВД СССР о результатах комплектования оперативных групп. (Не позднее 9 сентября 1939 г.)(рос.)
- Из сообщения НКВД БССР в НКВД СССР об обстановке на сопредельной территории. 12 сентября 1939 г.(рос.)
- Директива № 16634 К. Е. Ворошилова и Б. М. Шапошникова Военному совету Киевского особого военного округа1 о начале наступления против Польши. 14.09.1939. Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 24 лютого 2013.
- Директива НКВД СССР Народным комиссариатам внутренних дел УССР и БССР об организации работы в освобожденных районах западных областей Украины и Белоруссии. 15 сентября 1939 г.(рос.)
- Сообщение заместителя начальника погранвойск НКВД Киевского округа № АБ/003594 в НКВД УССР о положении в пограничной полосе на территории Польши. 16 сентября 1939 г.(рос.)
- Андрей Илларионов. Хроники подготовки нападения СССР на Польшу в 1939 году(рос.)
- Документы Истории. 70-летие нападения СССР на Польшу. Выдержки из документов(рос.)
- Польские военнопленные в Украине (1939—1941 года) ч.1(рос.)
- Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. Вторгнення у Польщу і українське питання.
- Polski Czyn Zbrojny w II wojnie światowej. T. I: Wojna obronna Polski 1939, Warszawa, 1979, S. 649.
- Докладніше: Петро Мірчук. Нарис історії ОУН. Том 1. — VIII частина: Перед вибухом Другої Світової війни. [ 16 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Запис в щоденнику Ф. Гальдера від 7 вересня 1939 року: Поляки пропонують почати переговори. Ми до них готові на наступних умовах: розрив Польщі з Англією та Францією; залишок Польщі буде збережений; райони від Нарева з Варшавою — Польщі; промисловий район — нам; Краків — Польщі; північна окраїна Бескидів — нам; області [Західної] України — самостійні.
- Вальдемар Резмер. Позиція і участь українців у німецько-польській кампанії 1939 p.
- Роковые решения / З. Вестфаль, В. Крейпе., Г. Блюментрит, Ф. Байерлейн, К. Цейтцлер, Б. Циммерман, Х. Мантейфель. Пер. с англ. под. ред П. А. Жилина.— М.: Воен. изд-во Мин-ва обороны Союза ССР, 1958.— С. 306.
- Poland 1939 (Fall Weiß) - Polish Cavalry Charges Against Tanks. Panzerworld. Процитовано 20 вересня 2020.
- Steve Zaloga (2004). Poland 1939: The Birth of Blitzkrieg. Praeger. ISBN .
- Henryk Smaczny, Księga kawalerii polskiej («Book of Polish cavalry»), TESCO, Warszawa 1989,
- Steven J. Zaloga, Ramiro Bujeiro, Howard Gerrard, Poland 1939: the birth of blitzkrieg, Osprey Publishing, 2002, , Google Print, p.50[недоступне посилання]
- Overy, Richard J., The Air War: 1939—1945, London, Europa Publications, 1980. p. 28
- Roy Francis Leslie; R. F. Leslie (1983). The History of Poland Since 1863. Cambridge University Press. с. 212. ISBN .
- Bekker, Cajus (1964) Angriffshohe 285 aircraft destroyed, 279 damaged of initial force
- Forczyk, 2019, с. 326—25 — lists 236 tanks as totally destroyed and 457 damaged, of which 180 were repaired and the remainder scrapped, giving 180 + 277 = 513 tanks destroyed or scrapped following damage, and 319 armoured cars lost.
- Seidner, 1978.
- Matthew Cooper, The German Army 1939–1945: Its Political and Military Failure
- Ellis, John (1999). Brute Force: Allied Strategy and Tactics in the Second World War, pp. 3–4
- Matthew Cooper, The German Army 1939–1945: Its Political and Military Failure, p. 4
Джерела та література
- В. С. Коваль. Німецько-Польська війна 1939 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 403. — .
- Гальдер Ф. Военный дневник. Ежедневные записи начальника Генерального штаба Сухопутных войск 1939-1942 гг. — М. : Воениздат, 1968-1971. (рос.)
- Weisung des Obersten Befehlshaber der Wehrmacht Adolf Hitler für den Angriff auf Polen. («Fall Weiß») Vom 31. August 1939. (нім.)
- Директива № 1 о ведении войны (Перевод — Министерство обороны СССР, 1954 год) (рос.)
- Układ o pomocy wzajemnej między Rzecząpospolitą Polską a Zjednoczonym Królestwem Wielkiej Brytanii i Irlandii Północnej (пол.)
- Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом (рос.)
- Forczyk, Robert (2019). Case White: The Invasion of Poland 1939. Oxford: Osprey Publishing. ISBN .
- Seidner, Stanley S. (1978). Marshal Edward Śmigły-Rydz: Rydz and the Defence of Poland. New York.
- Cooper, Matthew (1978). The German Army 1939–1945: Its Political and Military Failure. New York: Stein and Day. ISBN .
Література
- Галушка А., Брайлян Є. Змова диктаторів: Поділ Європи між Гітлером і Сталіним, 1939—1941. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2018. — 368 с.
- Тож коли почалася Друга світова?
- Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. — Л. : Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові, 1993. — 683 с. — (Українознавча бібліотека НТШ. Число 3) — .
- Мельтюхов М. И. Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918–1939 гг. — М. : Вече, 2001. (рос.)
- Мельтюхов М. И. Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939–1941 (Документы, факты, суждения). — М. : Вече, 2000. (рос.)
- Семиряга М. И. Тайны сталинской дипломатии. 1939—1941. — М. : Высшая школа, 1992. (рос.)
- История Второй мировой войны. 1939–1945. — М. : Воениздат. (рос.)
- Крестовый поход на Россию. — М. : Яуза, 2005. (рос.)
- Лиддел Гарт Б. Г. Вторая мировая война. — М. : АСТ, 1999. (рос.)
- Типпельскирх К. История Второй мировой войны. — СПб. : Полигон, 1999. (рос.)
- Кимхе Д. Несостоявшаяся битва. — М. : Воениздат, 1971. (рос.)
- Ширер У. Взлет и падение Третьего рейха. (рос.)
- Блицкриг в Европе, 1939–1941: Польша / Проэктор Д. М. — M. : Издательство ACT, 2004. — 477 с. — (Военно-историческая библиотека) — . (рос.)
Посилання
- Вереснева кампанія 1939 // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Вальдемар Резмер. Позиція і участь українців у німецько-польській кампанії 1939 p.
- Ростислав Крамар. «Золотий вересень», або Напад на Польщу у фольклорних шатах
- Ольга Харчишин. Львів'яни про «визволителів» 1939 року: фольклор з перших днів
- Беседа с профессором Павлом Вечоркевичем (рос.)
- Олег Яловенко: Польша — неудавшийся союзник Гитлера? (рос.)
Кінохроніка
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Polish Defensive War of 1939 |
- Вторгнення у Польщу (кінохроніка)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Po lska kampa niya nim Polenfeldzug 1 veresnya 1939 6 zhovtnya 1939 vijskova operaciya zbrojnih sil Nimechchini Slovachchini ta SRSR proti Polshi z metoyu aneksiyi Polshi Rozpochata Nimechchinoyu ta Slovachchinoyu 1 veresnya 1939 roku Polska kampaniyaYevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijniBombarduvalniki Lyuftvaffe nad Polsheyu SMS Schleswig Holstein atakuye Vesterplatte en znishuye polskij prikordonnij post Nimecke tankove ta broneavtomobilne formuvannya Nimecki i radyanski vijska potiskayut ruki Bombarduvannya Varshavi Bombarduvalniki Lyuftvaffe nad Polsheyu SMS Schleswig Holstein atakuye Vesterplatte en znishuye polskij prikordonnij post Nimecke tankove ta broneavtomobilne formuvannya Nimecki i radyanski vijska potiskayut ruki Bombarduvannya Varshavi Data 1 veresnya 6 zhovtnya 1939 35 dniv Misce Polsha en ta Vilne misto Dancig suchasnij Gdansk Rezultat Nimecko radyanska peremoga div rozdil Pidsumki Teritorialni zmini Podil Polshi mizh Nimechchinoyu Slovachchinoyu Litvoyu ta SRSRStoroniII Polska Respublika Velika Britaniya Franciya Tretij Rejh Persha slovacka respublika Div detali Vilne misto Dancig SRSRKomanduvachiEdvard Ridz Smigli Marshal Polshi Fedor fon Bok Grupa armij Pivnich Gerd fon Rundshtedt Grupa armij Pivden Ferdinand Chatlosh Armiya Polova Bernolak Mihajlo Kovalov Biloruskij front Semen Timoshenko Ukrayinskij front Vijskovi siliII Polska Respublika osobovij sklad 750 tis diviziyi 39 tanki 870 artileriya 4 300 od litaki 407 Tretij Rejh osobovij sklad 1 mln diviziyi 62 tanki 2 800 artileriya 6 000 od litaki 2 000 Persha slovacka respublika osobovij sklad 50 tis diviziyi 3 SRSR osobovij sklad 617 tis diviziyi 33 tanki 4 733 artileriya 4 959 od litaki 3 300VtratiII Polska Respublika vbiti 69 800 poraneni 153 700 vzyati v polon 872 500 Tretij Rejh vbiti 10 572 znikli bezvisti 3 409 poraneni 30 322 Persha slovacka respublika vbiti 18 znikli bezvisti 11 poraneni 46 SRSR vbiti 795 znikli bezvisti 59 poraneni 2 019Polska kampaniya 1939 roku pochatok Drugoyi svitovoyi vijni Polskij koridor Vidpovidno do poperednih ugod z polskim uryadom 3 veresnya 1939 roku Velika Britaniya i Franciya ogolosili vijnu Nimechchini sho oznamenuvalo pochatok Drugoyi svitovoyi vijni 17 veresnya u konflikt vtrutivsya Radyanskij Soyuz yak faktichnij soyuznik nacistskoyi Nimechchini i Chervona armiya okupuvala shidni oblasti Polshi Rezultatom kampaniyi stav rozgrom polskih zbrojnih sil evakuaciya polskogo uryadu i zalishkiv jogo armiyi za kordon Vidpovidno do sekretnogo dopovnennya do Dogovoru pro nenapad mizh Nimechchinoyu i Radyanskim Soyuzom teritoriya Polshi bula podilena mizh Tretim Rejhom ta SRSR a takozh Slovachchinoyu i Litvoyu Ostannya ne brala bezposerednoyi uchasti u vijni ale 10 zhovtnya 1939 roku pidpisala z SRSR Dogovir pro vzayemodopomogu zgidno z yakim litovskij uryad dav zgodu na dislokaciyu na svoyij teritoriyi chastin Chervonoyi armiyi ta otrimav vid Radyanskogo Soyuzu chastinu kolishnih polskih teritorij Vilensku oblast NazvaV istorichnij nauci vidoma pid nazvami Vtorgnennya v Polshu 1939 roku Nimecko polska vijna 1939 roku U polskij istoriografiyi otrimala nazvi Veresneva kampaniya pol Kampania wrzesniowa ta Oboronna vijna 1939 roku pol Wojna obronna 1939 roku U nimeckij istoriografiyi Polskij pohid Polenfeldzug U radyanskij istoriografiyi Vizvolnij pohid Chervonoyi armiyi u Zahidnu Ukrayinu j Zahidnu Bilorus Peredumovi konfliktuDruga Polska Respublika vidnovlennya polskoyi derzhavi Pislya Pershoyi svitovoyi vijni na teritoriyah sho nalezhali Rosiyi Nimechchini ta Avstro Ugorshini utvorili polsku derzhavu vidomu v istoriografiyi yak Druga Polska Respublika Shidnij kordon Polshi buv okreslenij liniyeyu Kerzona provedenij priblizno po liniyi etnichnogo podilu rajoniv z polskoyu bilshistyu i rajoniv z biloruskoyu abo ukrayinskoyu bilshistyu Odnak v 1920 roci u rezultati Polsko radyanskoyi vijni kordon z SRSR buv vidsunenij na shid Zahidnij kordon z Nimechchinoyu buv viznachenij Versalskim dogovorom za yakim Sileziyu rozdilili mizh Nimechchinoyu ta Polsheyu a perevazhno nimeckij Dancig suchasne polske misto Gdansk sho mav silni ekonomichni zv yazki z Polsheyu buv ogoloshenij vilnim mistom V 1922 roci pislya dekilkoh povstan polskogo naselennya u Verhnij Sileziyi Polsha zmogla vzyati cyu provinciyu pid svij kontrol Dlya zabezpechennya vihodu Polshi do Baltijskogo morya z kolishnih nimeckih teritorij buv utvorenij polskij koridor yakij vidrizav Shidnu Prussiyu vid Nimechchini peretvorivshi yiyi v anklav U rezultati zahid krayini buv naselenij perevazhno nimcyami sho robilo Polshu vrazlivoyu v pitannyah teritorialnih pretenzij z boku Nimechchini Rozshirennya zhittyevogo prostoru Pislya prihodu do vladi Adolf Gitler pochav realizovuvati ideyu ob yednannya nimciv u yedinu derzhavu Spirayuchis na vijskovu silu ta diplomatichnij tisk u berezni 1938 roku Nimechchina bezpereshkodno priyednala do sebe Avstriyu a u zhovtni 1938 roku u rezultati Myunhenskoyi ugodi aneksuvala Sudetsku oblast sho nalezhala Chehoslovachchini Pislya pidpisannya Myunhenskoyi ugodi 1 zhovtnya 1938 roku Polsha aneksuvala Zaolzhya Teshinska Sileziya Takim chinom Polsha razom z nacistskoyu Nimechchinoyu ta Ugorshinoyu vzyala uchast u podili Chehoslovachchini 24 zhovtnya 1938 roku menshe nizh cherez misyac pislya pidpisannya Myunhenskoyi ugodi ministr zakordonnih sprav Tretogo Rejhu Joahim fon Ribbentrop pid chas obidu na chest posla Polshi v Nimechchini zayaviv sho prijshla pora ostatochno z yasuvati vidnosini mizh Polsheyu i Nimechchinoyu Nasampered prodovzhuvav vin mova jtime pro Dancig yakij neobhidno povernuti Tretomu Rejhu Za slovami Ribbentropa Nimechchina planuvala pobuduvati shose i proklasti dvokolijnu zaliznicyu cherez polskij koridor shob z yednati Nimechchinu z Dancigom i Shidnoyu Prussiyeyu Vid Polshi takozh vimagalos priyednannya do Antikominternivskogo paktu spryamovanogo proti SRSR V obmin na ce Nimechchina gotova prodovzhiti polsko nimeckij dogovir na 10 20 rokiv i garantuvati neporushnist polskih kordoniv Predmet superechki zovsim ne Dancig Mova jde pro rozshirennya nashogo zhittyevogo prostoru na shodi i pro zabezpechennya nashogo prodovolchogo postachannya Z vistupu A Gitlera na tayemnij naradi z vishim komanduvannyam vijskovih sih Nimechchini 23 travnya 1939 roku 19 listopada 1938 roku ministr zakordonnih sprav Polshi Yuzef Bek nadislav v Berlin vidpovid na nimecki propoziciyi Vidpovid bula negativnoyu odnak ne bazhayuchi zagostryuvati situaciyu polyaki zaproponuvali zaminiti garantiyi nadani Dancigu Ligoyu Nacij nimecko polskimi garantiyami sho dayut Dancigu status vilnogo mista Bud yake inshe rishennya pisav Bek u memorandumi sho Lipskij zachitav Ribbentropu yak i bud yaka sproba priyednati vilne misto do Rejha neminuche privede do konfliktu 15 bereznya 1939 roku Nimechchina ostatochno okupuvala Chehoslovachchinu na teritoriyi Chehiyi bulo ogolosheno Protektorat Bogemiyi i Moraviyi i utvoreno Slovacku respubliku pid silnim vplivom Tretogo Rejhu Oskilki zgidno z dezinformaciyeyu Ribbentropa gotuvavsya podil Slovachchini mizh Polsheyu ta Ugorshinoyu i ugorski vijska vzhe buli skoncentrovani na kordonah Nimechchina pid privodom zahistu nezalezhnoyi krayini vvela svoyi vijska Takim chinom teritoriya Polshi opinilasya z troh bokiv otochena vijskami Vermahtu sho robilo yiyi vkraj vrazlivoyu v razi potencijnoyi agresiyi z boku Nimechchini 21 bereznya 1939 roku Nimechchina vchinila chergovu diplomatichnu sprobu stosovno povernennya Danciga U vidpovid na vidmovu 28 bereznya 1939 roku Gitler rozirvav Pakt pro nenapad ukladenij u sichni 1934 roku Anglo francuzki garantiyi Polshi 31 bereznya 1939 roku prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Chemberlen vid imeni anglijskogo ta francuzkogo uryadiv zayaviv sho nadavatime Polshi vsyu mozhlivu dopomogu yaksho vinikne zagroza yiyi bezpeci Odnostoronnya anglijska garantiya Polshi 6 kvitnya bula zaminena poperednoyu dvostoronnoyu ugodoyu pro vzayemnu dopomogu mizh Angliyeyu i Polsheyu 15 travnya 1939 roku bulo pidpisano polsko francuzkij protokol vidpovidno do yakogo francuzi obicyali rozpochati nastup protyagom 2 h tizhniv pislya mobilizaciyi 25 serpnya 1939 roku v Londoni ostatochno buv oformlenij i pidpisanij anglo polskij soyuz u viglyadi Ugodi pro vzayemnu dopomogu i sekretnogo protokolu Stattya persha anglo polskoyi Ugodi pro vzayemnu dopomogu govorila U vipadku yaksho odna z Dogovirnih storin bude zaluchena u voyenni diyi z yevropejskoyu derzhavoyu vnaslidok agresiyi vchinenoyi ostannoyu proti zaznachenoyi Dogovirnoyi storoni insha Dogovirna storona negajno nadast Dogovirnij storoni zaluchenij u voyenni diyi vsyu neobhidnu vid neyi pidtrimku ta dopomogu Pid yevropejskoyu derzhavoyu yak viplivalo iz sekretnogo protokolu malasya na uvazi Nimechchina Pakt Molotova Ribbentropa Dokladnishe Pakt Molotova Ribbentropa Molotov pidpisuye radyansko nimecku ugodu pro nenapad Pozadu Ribbentrop i Stalin Z lipnya 1939 roku Gitler pochav shukati novih soyuznikiv u polskomu pitanni Vzhe 3 serpnya Ribbentrop vpershe zrobiv oficijnu zayavu na temu nimecko radyanskogo zblizhennya u yakij zokrema buv natyak na rozpodil sfer vplivu Z usih problem sho mayut vidnoshennya do teritoriyi vid Chornogo do Baltijskogo morya mi mogli b legko domovitis 15 serpnya na zustrichi posla Nimechchini v SRSR Shulenburga z narodnim komisarom zakordonnih sprav Molotovim predstavnik radyanskoyi storoni zi svogo boku zaproponuvav pidpisati dogovir pro nenapad ale z obov yazkovim pidpisannyam torgovelnoyi ta kreditnoyi ugodi Vzhe 19 serpnya ekonomichnu ugodu bulo pidpisano i Molotov peredav Ribbentropu proekt majbutnogo tayemnogo protokolu Bazhayuchi forsuvati podiyi Gitler osobistoyu telegramoyu prosiv Stalina prijnyati nimecku delegaciyu 22 23 serpnya zamist zaplanovanogo 26 27 serpnya Pislya pozitivnoyi vidpovidi Stalina 22 serpnya na vijskovij naradi Gitler ostatochno pidtverdiv namir rozpochati vijnu z Polsheyu 23 serpnya 1939 roku u Moskvi narodnim komisarom zakordonnih sprav SRSR V Molotovim ta ministrom zakordonnih sprav Nimechchini J fon Ribbentropom bulo pidpisano dogovir pro nenapad Sekretnim dodatkovim protokolom viznachalis sferi vzayemnih interesiv oboh derzhav u Shidnij Yevropi Drugij punkt cogo protokolu porushuvav polske pitannya U vipadku teritorialno politichnoyi perebudovi oblastej yaki vhodyat do skladu Polskoyi derzhavi kordon sfer interesiv Nimechchini i SRSR bude priblizno prohoditi po liniyi rik Narev Visla i Syan Pitannya chi ye u vzayemnih interesah bazhanim zberezhennya nezalezhnoyi Polskoyi derzhavi i yakimi budut kordoni ciyeyi derzhavi mozhe buti ostatochno z yasovane lishe protyagom podalshogo politichnogo rozvitku Spivvidnoshennya silNimechchina Spivvidnoshennya vijskovih sil Nimechchini i Polshi v Polskij kampaniyi Tretij Rejh II Polska RespublikaOsobovij sklad mln osib 1 6 1 0Diviziyi tankovi legki motorizovani 62 7 4 4 39 Brigadi kavalerijski bronemotorizovani girskostrilecki 16 11 2 3Tanki 2800 870 z tanketkami Artilerijska zbroya i minometi 6000 4300Bojovi litaki 2000 407 Na pochatok oseni 1939 roku vijskovi sili Nimechchini narahovuvali 98 divizij u tomu chisli 52 kadrovi vrahovuyuchi 6 avstrijskih 39 pihotnih 3 girskostrileckih 5 tankovih 4 legkih i 1 kavalerijsku diviziyu Z inshih 46 lishe 10 divizij buli povnistyu boyezdatnimi ale j voni zdebilshogo skladalisya z novobranciv sho perebuvali na sluzhbi vsogo misyac She 36 divizij buli ukomplektovani golovnim chinom veteranami Pershoyi Svitovoyi vijni maloznajomimi iz suchasnimi zrazkami zbroyi i taktikoyu Dlya ozbroyennya cih vijsk bulo vikoristane nepotribne kadrovim chastinam zastarile ozbroyennya a takozh avstrijska zbroya i tehnika rozformovanoyi chehoslovackoyi armiyi Na 1 veresnya 1939 roku vijskovo morski sili Nimechchini mali nastupnij korabelnij sklad 2 linijnih korabli Sharngorst i Gnejzenau 3 bronenosci Dojchland piznishe perejmenovanij v Lyutcov a takozh Admiral Sheer i Admiral graf Shpee 2 vazhkih krejseri Admiral Gipper i Blyuher 6 legkih krejseriv 22 eskadrenih minonoscya 20 minonosciv 32 tralshika 35 pidvodnih chovniv priberezhnoyi diyi vodotonnazhnistyu 250 t 22 okeanskih pidvodnih chovna vodotonnazhnistyu po 500 i 700 t 17 torpednih kateriv Krim togo perebuvali v budivnictvi i mogli buti zakincheni pid chas vijni 2 linijni korabli Bismark i Tirpic 1 vazhkij krejser Princ Yevgen Pidvodnij flot zbilshuvavsya shomisyacya na 2 3 odinici Nimecka aviaciya mala 2500 litakiv u tomu chisli 1 tisyachu bombarduvalnikiv yaki buli ob yednani v 5 aviadivizij i 1 parashutno desantnu diviziyu U yakisnomu vidnoshenni nimecki litaki buli krashe polskih i francuzkih i majzhe taki zh yak anglijski Slovachchina Armiya Slovachchini skladalasya iz suhoputnih sil kavaleriyi pihoti artileriyi nevelikoyi kilkosti broneodinic a takozh VPS Ozbroyennya bulo zdebilshogo kolishnoyi chehoslovackoyi armiyi peredane slovakam nimcyami pislya okupaciyi Chehiyi Vijskovo povitryani sili Slovachchini buli sformovani na bazi chehoslovackoyi aviaciyi i nalichuvali 358 bojovih litaki Majzhe vsya bojova aviaciya za vinyatkom pidrozdiliv peredislokovanih v Slovachchinu u veresni 1938 roku pid chas zagalnoyi mobilizaciyi vhodila v 3 j aviapolk generala Shtefanika Osnovnoyu aviabazoyu buli Komanduvav VPS pidpolkovnik Ya Ambrush Polsha Polskij legkij tank 7TR Chiselnist polskoyi armiyi mirnogo chasu bula dosit znachnoyu 30 pihotnih divizij 1 kavalerijska diviziya i 11 okremih kavalerijskih brigad Ozbroyennya kilkisno cilkom dostatnye skladalosya v osnovnomu iz zastarilih zrazkiv chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Motorizaciya she tilki pochinala rozvivatisya Tankovi vijska mali vsogo 9 rot legkih tankiv i 29 rot legkih broneavtomobiliv Vijskovo morskij flot Polshi 4 eskadrenih minonosci 2 minonosci 6 tralshikiv 2 kanonerski chovni i 5 pidvodnih chovniv ne vidigravav znachnoyi roli na Baltijskomu mori j navryad chi mig porushiti a tim bilshe zirvati morski perevezennya mizh Shidnoyu Prusiyeyu ta Nimechchinoyu Vlitku 1939 roku mizhnarodne stanovishe Polshi rizko pogirshilosya Rozumiyuchi sho u vipadku zbrojnogo konfliktu z nimcyami polskij flot skorishe za vse bude znisheno 24 serpnya 1939 roku britanskij uryad zaproponuvav Ridz Smigli evakuyuvati chastinu sil polskih VMS 26 serpnya polske kerivnictvo zatverdilo plan evakuaciyi 1 veresnya divizion polskih esminciv u skladi esminciv Grim Bliskavka i Shtorm uspishno dosyag portu Edinburg Pidgotovka do vijniNimechchina Dokladnishe Plan Vajs Roztashuvannya vijskovih sil Nimechchini i Polshi stanom na 31 serpnya 1939 roku 3 kvitnya 1939 roku verhovne komanduvannya nimeckih zbrojnih sil OKV vidalo direktivu Pro yedinu pidgotovku zbrojnih sil do vijni sho mistila taki osnovni polozhennya Zavdannya zbrojnih sil Nimechchini polyagaye v tomu shob znishiti polski zbrojni sili Dlya cogo neobhidno pragnuti i gotuvatisya do raptovogo napadu Pro provedennya prihovanoyi abo vidkritoyi zagalnoyi mobilizaciyi bude danij nakaz tilki v den nastupu po mozhlivosti v ostannij moment Planuvannya vijskovih prigotuvan povinno provoditisya z takim rozrahunkom shob zdijsnennya operaciyi bulo mozhlive v bud yakij chas pochinayuchi z 1 veresnya 1939 r Na pidstavi ciyeyi direktivi bulo pidgotovlene ta zdijsnene strategichne rozgortannya nimeckih zbrojnih sil proti Polshi U travni 1939 roku buli privedeni v bojovu gotovnist 6 armijskih upravlin 11 upravlin armijskih korpusiv i 24 diviziyi U lipni pid viglyadom litnih manevriv vdalosya perekinuti v namicheni rajoni zoseredzhennya abo strategichnogo rozgortannya veliku kilkist kadrovih vijsk ukomplektovanih za shtatami voyennogo chasu ne ogoloshuyuchi pri comu mobilizaciyi Na pochatku serpnya z Nimechchini v Shidnu Prussiyu pid privodom uchasti v svyatkuvanni 25 richchya bitvi pid Tannenbergom bulo peredislokovano she kilka kadrovih divizij a takozh provedena chastkova mobilizaciya deyakih rezervnih divizij a takozh chastin armijskogo ta korpusnogo pidporyadkuvannya Krim togo rozgornuti do shtatnogo skladu voyennogo chasu z yednannya proveli okopni roboti na polsko nimeckomu kordoni tankovi legki j motorizovani diviziyi buli styagnuti v centralnu chastinu Nimechchini dlya osinnih manevriv Nezadovgo do 25 serpnya diviziyi yaki buli priznacheni dlya vtorgnennya v Polshu i ne brali uchast u cih manevrah buli povnistyu vidmobilizovani ta perekineni v rajoni strategichnogo rozgortannya 25 serpnya 1939 roku vijska Vermahtu buli povnistyu gotovi do nastupalnoyi operaciyi Slovachchina Dokladnishe Slovacke vtorgnennya u Polshu 1939 She pid chas rozrobki planu Vajs nimeckij Generalnij shtab zaprosiv u prezidenta Slovachchini Jozefa Tiso pidtrimki slovackoyi armiyi Dlya bojovih dij proti Polshi Slovachchina vidilila armiyu Bernolak pid komanduvannyam generala Ferdinanda Chatlosha Do yiyi skladu vhodili 1 sha diviziya general 2 go rangu dva pihotnih polki i okremij pihotnij bataljon artilerijskij polk i divizion 2 ga diviziya pidpolkovnik odin pihotnij polk tri pihotnih bataljoni artilerijskij polk 3 tya diviziya polkovnik Gustav Malar dva pihotnih polki dva pihotnih bataljoni artilerijskij polk i divizion Diviziya vhodila do skladu nimeckogo 18 go girskogo korpusa Slovacki diviziyi planuvalosya vikoristati na pivdni Polshi v rajonah mist Dembicya i Tarniv Krim togo na teritoriyi Slovachchini roztashovuvalisya chastini Vermahtu a na slovackih aerodromah bazuvalosya 175 litakiv zi skladu 4 go Povitryanogo flotu Lyuftvaffe Polsha Dokladnishe Polske ogoloshennya pro mobilizaciyu 30 08 1939 Geopolitichne polozhennya Polshi robilo yiyi duzhe vrazlivoyu z vijskovoyi tochki zoru Najspriyatlivishim dlya polyakiv v majbutnomu konflikti bulo b uniknuti otochennya golovnih sil ta perejti do pozicijnoyi vijni z ochikuvannyam dopomogi vid Velikoyi Britaniyi i Franciyi Ce vimagalo dobrovilnogo zalishennya industrialno rozvinenih rajoniv persh za vse Verhnoyi Sileziyi ta vidhodu v glib krayini na pidgotovani poziciyi Odnak golovnokomanduvach polskimi vijskovimi silami marshal Ridz Smigli hotiv ne tilki vtrimati vsyu teritoriyu Polshi a navit pochati nastupalni diyi proti Shidnoyi Prussiyi Dlya vikonannya cogo planu na kordoni zi Shidnoyu Prussiyeyu odne nevelike ugrupovannya dvi diviziyi dvi kavalerijski brigadi rozgortalosya v rajoni mista Suvalki inshe velike armiya Modlin u skladi chotiroh divizij i dvoh kavalerijskih brigad uzdovzh pivdennogo kordonu Shidnoyi Prussiyi i tretye armiya Pomor ya shist divizij u Polskomu koridori Takij rozpodil sil dozvolyav rozpochati nastupalni diyi po zbizhnih napryamkah proti nimeckih vijsk u Shidnij Prussiyi Tim chasom mozhlivosti polskogo ugrupovannya roztashovanogo v koridori buli dosit obmezhenimi tak yak mogli buti shvidko nejtralizovani nimeckimi vijskami sho zajmali poziciyi v pivnichno shidnij chastini Pomeraniyi Pivdennij kordon Polshi povinna bula oboronyati Karpatska armiya sho skladalasya golovnim chinom z rezervnih z yednan roztashovanih mizh Tarnivom i Lvovom Za planom cya armiya zakinchuvala rozgortannya do 6 veresnya Dali u rajoni mizh Chenstohovoyu i Nojmarktom suchasne polske misto Novij Torg stvoryuvalosya ugrupovannya armiya Krakiv u skladi shesti divizij odniyeyi kavalerijskoyi brigadi i odniyeyi motorizovanoyi brigadi sho povinno bulo oboronyati Verhnyu Sileziyu i u vzayemodiyi z ugrupovannyam u rajoni Velyun armiya Lodz u skladi chotiroh divizij i dvoh kavalerijskih brigad pereshkoditi prosuvannyu nimeckih chastin na Varshavu Za cimi silami v rajoni Tomasheva Kelciv bulo peredbachene she odne ugrupovannya armiya Prussiya u skladi shesti divizij i odniyeyi kavalerijskoyi brigadi Veliki sili armiya Poznan chotiri diviziyi i dvi kavalerijski brigadi buli roztashovani v rajoni Poznani dlya togo shob zavdati udaru iz flangu po nimeckih vijskah sho pochnut nastup iz Pomeraniyi abo Sileziyi Neveliki rezervi v cilomu tri diviziyi i odna kavalerijska brigada perebuvali bilya Visli v rajoni Varshavi i Lyublina Naprikinci serpnya v Polshi oficijno bula ogoloshena mobilizaciya Popri ce v poperedni misyaci vzhe buli sformovani vsi peredbacheni rezervni chastini polki okremi bataljoni ta artilerijski divizioni ale yih zarahuvali do kadrovih z yednan Bulo peredbachene ob yednannya rezervnih chastin u 10 divizij ale z bazhannya zberegti v tayemnici vsi ci prigotuvannya cogo ne zrobili do 1 veresnya 1939 roku Hronologiya konfliktuGlejvickij incident Dokladnishe Glivicka provokaciya Formalnim privodom do pochatku nimecko polskoyi vijni stav inscenovanij 31 serpnya 1939 roku spivrobitnikami SD napad polyakiv na nimecku radiostanciyu v Glyajvici polske misto Glivici Operaciyeyu pid kodovoyu nazvoyu Konservi bilshe vidomoyu yak Glivicka provokaciya keruvav Rejnhard Gejdrih Koli grupa spivrobitnikiv SD u formi polskoyi armiyi pid komanduvannyam Alfreda Naujoksa i Genriha Myullera napala na radiostanciyu v Glyajvici v efir vidrazu zh poletili zvuki postriliv i viguki polskoyu movoyu prijshov chas vijni Polshi proti Nimechchini Na misci podij rozklali trupi v polskij formi v yazni konctaboriv yakih zazdalegid ubili Operaciya zajnyala priblizno 4 hvilini Podibni operaciyi projshli takozh u prikordonnih Pinchevi ta Ministr propagandi Tretogo Rejhu Jozef Gebbels oderzhav neobhidnij material dlya propagandistskoyi kampaniyi 31 serpnya 1939 roku Gitler nakazav rozpochati nastup na Polshu nastupnogo dnya o 4 45 ranku Pochatok bojovih dij Navchalnij korabel Shlezvig Golshtejn Jogo postrili vvazhayutsya pershimi postrilami vijni 1 veresnya o 4 godini 45 hvilin navchalnij nimeckij korabel Shlezvig Golshtejn vidkriv vogon po polskij vijskovo morskij bazi Vesterplatte na Baltici Cej obstril vvazhayetsya pershimi postrilami vijni Odnochasno z pochatkom obstrilu Vesterplatte rozpochali nastup vijska Vermahtu Z pivnochi vtorgnennya zdijsnyuvala grupa armij Boka sho mala u svoyemu skladi dvi armiyi 3 tya armiya pid komanduvannyam Kyuhlera zavdavala udaru zi Shidnoyi Prussiyi na pivden a 4 ta armiya pid komanduvannyam Klyuge na shid cherez Polskij koridor shob z yednatisya z vijskami 3 yi armiyi i zavershiti ohoplennya pravogo flangu polyakiv Najvazhlivisha rol pridilyalasya grupi armij Rundshtedta sho diyala na pivdni Do skladu grupi armij vhodili 8 ma armiya pid komanduvannyam Blaskovica 10 ta armiya pid komanduvannyam Rajhenau i 14 ta armiya pid komanduvannyam Lista Vijska Blaskovica diyuchi na livomu krili povinni buli prosuvatisya do velikogo promislovogo centra Lodz dopomogti izolyuvati polski vijska na poznanskomu vistupi ta v toj zhe chas prikriti flang vijsk Rajhenau Na pravomu krili List povinen buv prosuvatisya na Krakiv i odnochasno obijti iz flangu polski vijska v rajoni Karpat vikoristovuyuchi tankovij korpus Klejsta dlya prorivu cherez girski perevali Virishalnogo udaru povinni buli zavdati vijska Rajhenau sho diyali v centri dlya cogo v yih sklad bula vklyuchena bilsha chastina tankovih z yednan Umovoyu dlya strimkogo prosuvannya suhoputnih vijsk buli uspishni diyi nimeckih vijskovo povitryanih sil U pershij zhe den voni znishili slabku polsku aviaciyu na yiyi aerodromah Perevaga nimeckoyi aviaciyi v povitri ne dozvolila polskim zbrojnim silam organizovano zavershiti mobilizaciyu a takozh perekinuti veliki z yednannya zalizniceyu Dancizka policiya lamaye shlagbaum na polskomu kordoni 01 09 1939 Uspihu vtorgnennya spriyalo j te sho polski kerivniki znevazhayuchi oboronoyu v mirnij chas ne pridilyali uvagi budivnictvu oboronnih sporud Nimecki mehanizovani diviziyi dosit legko znajshli ta vikoristali vidkriti napryamki dlya nastupu a strimkist prosuvannya nimeckih udarnih ugrupovan zvodila nanivec bilshist kontratak polskih vijsk 3 veresnya 1939 roku Velika Britaniya o 5 00 i Franciya ob 11 00 zgidno z poperednimi domovlenostyami z polskim uryadom ogolosili vijnu Nimechchini odnak zamist togo shob rozpochati shirokomasshtabni bojovi diyi na zahidnomu fronti franko nimecke protistoyannya obmezhuvalosya boyami miscevogo znachennya Nastup francuzkoyi armiyi 7 veresnya 1939 roku v dolini Rejnu ne prizviv do perekidannya nimeckih vijsk iz Polshi Pogano pidgotovlena francuzka pihota zaznala vazhkih vtrat Nezvazhayuchi na znachnu perevagu v zhivij sili ta tehnici francuzkim vijskam ne vdalosya navit dijti do liniyi Zigfrida Nezdatnist Franciyi zavdati rishuchogo udaru poyasnyuvalasya zastariloyu mobilizacijnoyu sistemoyu sformovani z yednannya ne vstigali projti nalezhnoyi pidgotovki Inshoyu prichinoyu zatrimki bulo te sho francuzke komanduvannya dotrimuvalosya zastarilih poglyadiv na vedennya vijni vvazhayuchi zokrema sho bud yakomu nastupu yak i v roki Pershoyi svitovoyi vijni povinna pereduvati potuzhna artilerijska pidgotovka Odnak bilsha chastina vazhkoyi artileriyi francuzkoyi armiyi perebuvala u konservaciyi i yiyi ne mozhna bulo pidgotuvati ranishe nizh na p yatnadcyatij den pislya ogoloshennya mobilizaciyi Nastupnij nastup francuzi planuvali na 20 veresnya ale u zv yazku z porazkoyu Polshi jogo ne vidbulos Pripinennya polskogo sprotivu oznachalo krah strategiyi vijni proti Nimechchini na dvoh frontah Stosovno dopomogi Velikoyi Britaniyi to bulo yasno sho pershi dvi diviziyi anglijskogo ekspedicijnogo korpusa mogli pributi na kontinent lishe u pershih chislah zhovtnya she dvi u drugij polovini zhovtnya Na inshi anglijski diviziyi rozrahovuvati ne dovodilosya Dlya francuziv ce takozh sluzhilo pidstavoyu ne pochinati nastupalnih dij Takim chinom soyuzniki Polshi z pershih zhe dniv perejshli do pozicijnoyi vijni i realnoyi dopomogi Polsha tak i ne otrimala Zdijsnenij nimcyami v zhovtni kontrnastup dozvoliv yim povernuti vtracheni teritoriyi a francuzka armiya povernulasya na liniyu Mazhino Bitva na Bzuri Dokladnishe Bitva na Bzuri Polska kavaleriya pid chas bitvi na Bzuri 7 veresnya dvi polski armiyi Pomor ya i Poznan pid chas sprobi vidijti v rajon Varshavi opinilisya v otochenni U nadiyi prorvatisya do stolici ta zabezpechiti sobi prostir dlya manevru komanduvach armiyeyu Poznan general Tadeush Kutsheba zvernuvsya do Verhovnogo Golovnokomanduvacha iz propoziciyeyu zavdati udar po ogolenomu flangu 8 yi nimeckoyi armiyi Ridz Smigli shvaliv cej plan i doruchiv generalovi Kutshebi kerivnictvo operaciyeyu 9 veresnya armiya Poznan v rajoni na pivden vid Bzuri zavdala raptovogo udaru po nimeckim pihotnim diviziyam sho roztyaglisya v pohidnih kolonah mizh Lenchiceyu j zoseredivshi osnovni sili v napryamku Strikova Pravij flang nastupu prikrivala a livij Zavdyaki chiselnij perevazi stvorenij na napryamku osnovnogo udaru ta faktoru raptovosti polyaki zavdali nimeckim chastinam 10 yi armiyi serjoznih vtrat ponad 1500 ubitih i poranenih i vidkinuli yih na 20 km na pivden Pri comu buli zvilneni mista Lenchicya ta Vtrat takozh zaznala 8 ma nimecka armiya vijska yakoyi pospihom perekidalisya na Bzuru 11 veresnya nimecke komanduvannya pochalo perekidati do Bzuri osnovni sili 10 yi i 4 yi armij pidtyaguvalisya rezervi grupi armij Pivden bula zadiyana bilsha chastina aviaciyi 4 go povitryanogo flotu 12 veresnya general Kutsheba oderzhav povidomlennya pro vidstup vijsk armiyi Lodz z yakoyi vin planuvav z yednatisya do forteci Modlin i virishiv prorivatisya cherez Lovich u Skernevecki lisi i dali do pereprav cherez Vislu bilya Sohacheva Tim chasom z pid Varshavi nimci pochali visuvati 4 tu tankovu diviziyu Poboyuyuchis vihodu nimeckih tankiv v til polyaki pochali vidvoditi vijska za Bzuru 16 veresnya zupinivshi polskij nastup chastini 10 ti nimeckoyi armiyi z yednalisya v rajoni Vlodavi iz chastinami grupi armij Pivnich otochivshi znachne ugrupovannya polskih vijsk Pislya dvoh dniv bezperervnih boyiv 18 20 veresnya armiyi Poznan i Pomor ya buli povnistyu rozbiti Bilsha chastina polskih oficeriv i soldativ potrapila v polon Z otochennya vdalosya virvatisya tilki okremim pidrozdilam ta grupam bijciv U yihnomu chisli buli generali Kutsheba Knoll i Tokarzhevskij kilka kavalerijskih eskadroniv z riznih kavalerijskih brigad zalishki 15 yi i 25 yi pihotnih divizij Bitva za Varshavu Dokladnishe Oborona Varshavi 1939 Agitacijnij plakat do zahisnikiv Varshavi veresen 1939 roku Polskij stolici pridilyalasya vazhliva rol v operativnih planah nimeckogo komanduvannya Varshava bula politiko administrativnim i promislovim centrom krayini vazhlivim transportnim vuzlom Iz chotiroh zaliznichnih mostiv na centralnij dilyanci Visli dva dvostoronnih buli u Varshavi Yih zahoplennya silno uskladnyuvalo postachannya polskih vijsk ta evakuaciyu mirnogo naselennya iz zahidnih rajoniv krayini U Varshavi bula zoseredzhena velika kilkist promislovih pidpriyemstv Nakaz pro organizaciyu oboroni Varshavi buv viddanij vijskovim ministrom Polshi 3 veresnya u zv yazku z nimeckim prorivom v rajoni Chenstohova U pismovih vkazivkah komanduvannya govorilosya sho zagroza prorivu nimeckih tankiv stvoryuye neobhidnist organizuvati oboronu Varshavi z pivdnya pidgotuvati oboronu mostiv i odnochasno vzhiti zahodiv do yihnogo znishennya yaksho bude potreba Na Serednij Visli stvoryuvalosya dvi dilyanki oboroni pivnichna vid Modlina do Demblina pivdenna dali do Sandomira Oboronu Varshavi ocholiv kolishnij golovnij komendant prikordonnih vijsk general U jogo rozporyadzhenni bulo p yat bataljoniv z artileriyeyu Ya oderzhav Vashe povidomlennya pro te sho nimecki vijska uvijshli do Varshavi Bud laska peredajte moyi pozdorovlennya j vitannya uryadu Nimeckoyi Imperiyi Molotov Telefonograma V Molotova J fon Ribbentropu 9 veresnya 1939 roku 5 veresnya Chuma otrimav nakaz oboronyati varshavski mosti do pributtya generaliv Kutshebi i Bortnovskogo Garnizon Varshavi pidsilili she shistoma bataljonami z artileriyeyu Odnak cih sil led vistachalo navit dlya organizaciyi oboroni mista na zahid vid Visli Za nakazom Chumi bulo sformovano she tri pihotnih polki dlya oboroni shidnih rajoniv mista U toj zhe den v misti pochali formuvati dobrovolchi zagoni civilnoyi oboroni yaki v osnovnomu zajmalis zvedennyam barikad na okolicyah mista Postupovo polska stolicya peretvoryuvalasya v izolovanij bastion Na ruyinah Varshavi veresen 1939 roku She z pochatku vijni dlya prikrittya z povitrya varshavskogo oboronnogo rajonu polske komanduvannya priznachilo aviacijnu brigadu yaka nalichuvala 54 litaka Odnak 6 veresnya u zv yazku z vid yizdom Ridz Smigli v Brest brigada bula znyata z oboroni Varshavi i peredislokovana do Bresta Takozh do Bresta bula perekinuta chastina artileriyi PPO mista Boyi za Varshavu pochalisya 8 veresnya Blizko 17 godin 4 ta tankova diviziya 10 yi nimeckoyi armiyi svoyim peredovim zagonom uvirvalasya z pivdennogo shodu v misto Silami dobrovolchih zagoniv podalshe prosuvannya nimciv v centr Varshavi bulo zupineno She kilka sprob tankovih proriviv 9 10 veresnya takozh ne mali uspihu Ocinivshi micnist oboroni mista ta skladnist situaciyi v bitvi na Bzuri komanduvach grupoyu armij Pivden vidmovivsya vid podalshih sprob vzyati Varshavu z hodu Dlya podalshoyi oblogi mista 4 ta tankova diviziya 10 yi armiyi bula 12 veresnya zminena 31 yu pihotnoyu diviziyeyu 8 veresnya polske golovne komanduvannya viddalo nakaz pro stvorennya armiyi Varshava na choli yakoyi buv postavlenij general Yuliush Rummel u nedavnomu minulomu komanduvach armiyeyu Lodz Za rishennyam golovnogo komanduvannya vid 10 veresnya Varshava stavala osoblivim samostijnim rajonom oboroni Hid Polskoyi kampaniyi U rezultati prosuvannya 3 yi nimeckoyi armiyi cherez Narev i Bug do pivdnya j vihodu yiyi chastin na shidni okolici stolici 14 veresnya kilce otochennya navkolo Varshavi zamknulosya zi shodu 15 veresnya nimecke komanduvannya zaproponuvalo zahisnikam Varshavi v 12 godinnij termin zdati misto z mozhlivistyu evakuaciyi civilnogo naselennya inakshe budut zastosovani masovani povitryani bombarduvannya 16 veresnya nimeckij parlamenter ne buv prijnyatij sho oznachalo vidmovu vid propoziciyi Odnak vzhe nastupnogo dnya 17 veresnya polske komanduvannya u Varshavi sprobuvalo iniciyuvati peregovori shodo evakuaciyi civilnogo naselennya Vidpovid nadijshla osobisto vid Gitlera Evakuaciyu civilnogo naselennya vidhiliti strok minuv Vesti propagandu po radio u vipadku namiru kapitulyuvati povidomiti pro gotovnist prijnyati parlamenteriv 19 veresnya komanduvach 8 yi nimeckoyi armiyi na yaku bulo pokladene zavdannya vzyati misto viddav nakaz pro generalnij shturm Z 22 veresnya pochalosya posilene povitryane bombarduvannya j masovanij artilerijskij obstril Varshavi 25 veresnya v povitryanomu naloti na Varshavu vzyalo uchast 1150 litakiv Lyuftvaffe Vsogo na polsku stolicyu bulo skinuto 5818 tonn bomb 28 veresnya komanduvannya varshavskogo garnizonu vicherpavshi vsi sili j zasobi yaki mozhna bulo vikoristati dlya oboroni zmushene bulo pidpisati akt pro kapitulyaciyu Vtorgnennya Chervonoyi armiyi Dokladnishe Vtorgnennya SRSR do Polshi 1939 Spivvidnoshennya vijskovih sil Polshi ta SRSR na pochatok vijskovoyi kampaniyi 17 veresnya 1939 roku Polsha SRSROsobovij sklad 370 000 617 588Artilerijska zbroya i minometi 540 4 959Tanki 70 4 733 Polska protipovitryana artileriya u Lvovi 1939 17 veresnya 1939 roku o drugij godini nochi Stalin v prisutnosti Molotova i Voroshilova prijnyav nimeckogo posla Shulenburga i povidomiv pro te sho Chervona armiya pristupaye do bojovih dij proti Polshi O 3 15 ranku polskomu poslovi v Moskvi V Gzhibovskomu bula vruchena nota radyanskogo uryadu u yakij zaznachalosya shoPolska derzhava i yiyi uryad faktichno perestali isnuvati Tim samim pripinili svoyi diyi dogovori ukladeni mizh SRSR i Polsheyu Nadana samij sobi j zalishena bez kerivnictva Polsha peretvorilasya v zruchne pole dlya vsyakih vipadkiv i nespodivanok sho mozhut stvoriti zagrozu dlya SRSR Tomu buduchi dosi nejtralnim radyanskij uryad ne mozhe bilsh nejtralno stavitisya do cih faktiv Krim togo zvertalas uvaga na bezzahisne polozhennya ukrayinskogo j biloruskogo naselennya Cherez take polozhennya radyanskij uryad viddav rozporyadzhennya Golovnomu komanduvannyu Chervonoyi armiyi dati nakaz vijskam perejti kordon i vzyati pid svij zahist zhittya j majno naselennya Zahidnoyi Ukrayini ta Zahidnoyi Bilorusi O 5 00 17 veresnya peredovi i diversijno shturmovi zagoni Chervonoyi armiyi peretnuli radyansko polskij kordon ta rozgromili polsku prikordonnu ohoronu Pershi godini operaciyi pidtverdili dani radyanskoyi rozvidki pro vidsutnist znachnih ugrupovan polskih vijsk sho dozvolilo priskoriti nastupalni diyi Oderzhavshi povidomlennya pro perehid Chervonoyu armiyeyu polskogo kordonu nimecke komanduvannya viddalo nakaz vijskam zupinitisya na liniyi Skole Lviv Volodimir Volinskij Brest Bilostok 17 veresnya 1939 roku v prikordonnomu mistechku Kuti zasidali uryad prezident Moscickij i Verhovnij golovnokomanduvach marshal Ridz Smigli Zasidannya znamenne tim sho polski uryadovci navit ne spromoglisya ogolositi vijnu SRSR za jogo napad a ganebno vtekli do Rumuniyi Cherez neogoloshennya vijni SRSR uryad Rumuniyi ne pochav vikonannya soyuznickih zobov yazan i chleniv polskogo uryadu yak i reshtu polyakiv utikachiv areshtuvav ta internuvav A polski vijskovi poloneni SRSR ne otrimali statusu vijskovopolonenih a buli viznani ozbroyenimi banditami i rozstrilyani Poloneni Chervonoyu armiyeyu polski soldati U nich z 17 na 18 veresnya radyanski vijska vzyali Ternopil vprodovzh 18 19 veresnya Yezernu Sokal Brodi Bibrku Rogatin i 19 veresnya pidijshli do Lvova Tut Chervona armiya zustrilas z chastinami Vermahtu yaki vzhe uprodovzh majzhe tizhnya blokuvali v misti 15 ti tisyachnij polskij garnizon na choli z generalom V Langnerom Vnaslidok peregovoriv mizh radyanskim i nimeckim komanduvannyam nimci vidijshli z cogo rajonu Chervona armiya zdijsnila dekilka nevdalih sprob zdobuti Lviv 22 veresnya 1939 roku pislya peregovoriv z radyanskim komanduvannyam lvivskij garnizon pogodivsya kapitulyuvati na pochesnih umovah yaki vtim ne bulo vikonano Pislya nizki diplomatichnih peremovin i vidpovidnogo ostatochnogo uzgodzhennya demarkacijnoyi liniyi nimecki vijska pochali peredavati SRSR ranishe zahopleni nimi ukrayinski ta biloruski mista Tak 22 veresnya Chervonij armiyi bulo peredano misto Strij 24 veresnya Drogobich 22 veresnya pid chas peredachi radyanskij administraciyi biloruskogo mista Berestya bulo provedeno spilnij vijskovij parad chastin Vermahtu i Chervonoyi armiyi U podalshomu radyanski vijska veli bojovi diyi z okremimi polskimi zagonami yaki namagalisya probitisya do kordoniv Rumuniyi ta Ugorshini Ci operaciyi Chervona armiya takozh neridko provodila u vzayemodiyi z chastinami Vermahtu Napriklad 27 28 veresnya v rajoni Zhuravinec radyanski vijska spilno z nimcyami otochili i rozbili 4 h tisyachnu kinnu grupu 5 6 kavalerijskih polkiv polskih vijsk na choli z generalom Vladislavom Andersom ta Konstantinom Plisovskim yaka namagalasya perejti kordon z Ugorshinoyu Oficijni chinniki SRSR ta suchasni apologeti radyanshini vipravdovuyut vtorgnennya SRSR v shidnu chastinu Polshi 17 veresnya 1939 roku tim faktom sho nache Polsha yak derzhava pislya agresiyi Tretogo Rejhu stanom na 17 veresnya 1939 roku perestala isnuvati Odnak na teritoriyi shidnoyi chastini Polshi yaku okupuvav SRSR funkcionuvali polski organi vladi i armiya Krim togo isnuye ryad dokumentiv yaki svidchat sho SRSR vzhe planuvav agresiyu proti Polshi ta viv peregovori z predstavnikami Tretogo Rejhu shodo vtorgnennya SRSR v Polshu she trohi ranishe do dati 17 veresnya 1939 roku Bojovi diyi v Baltijskomu mori She do ogoloshennya vijni nimecki vijskovo morski sili rozpochali aktivni diyi v Baltijskomu mori vstanovili minni zagorodzhennya ta zavchasno zajnyali bojovi poziciyi Pochinayuchi z 25 serpnya vsi nimecki korabli perejshli u voyennij stan Z pochatkom vijni nimecka aviaciya zavdala udariv po vijskovo morskih bazah u Gdini ta Geli 1 veresnya buli potopleni navchalnij minonosec Mazur dopomizhne sudno Nurek i buksir Vanda Bombarduvannya zaznala i beregova batareya Kane Divizion polskih esminciv VMF u skladi Grim Bliskavka Shtorm buv spryamovanij do Velikoyi Britaniyi she do pochatku vijni plan Pekin i v hodi kampaniyi potrapili tudi dva pidvodni chovni Orel pislya vtechi z internovanih u Tallinni ta Vovk Inshi veliki nadvodni korabli Wicher esminec i Grifon minnij zagorodzhuvach buli potopleni Lyuftvaffe v pershi dni veresnya 1939 roku dribnishi odinici tralshiki MEWA Teren brali uchast u bojovih diyah do seredini veresnya reshta pidvodni chovni Grif Ris Wildcat pislya vicherpannya mozhlivostej borotisya buli internovani v Shveciyi Divis takozh Beregova Oborona v Polskij kampaniyi 1939 Zavershalni boyi Dokladnishe Oborona Gelskoyi kosi Odnim z ostannih epizodiv vijni bula oborona nechislennim polskim garnizonom pid komanduvannyam kapitana 1 go rangu V Shtejnera pivostrova Gel Polski poziciyi zaznavali bezperervnogo obstrilu z morya nimeckimi korablyami Shlezvig Golshtejn i Shlezien 29 veresnya nimecki chastini pochali shturm oboronnih pozicij i vzhe 2 zhovtnya 1939 roku garnizon pivostrova Gel buv zmushenij sklasti zbroyu Dokladnishe Ostannimi pripinili opir zagoni pid komanduvannyam generala U period z 2 po 5 zhovtnya jogo Okrema operativna grupa Polissya vela boyi v rajoni Kocka z vijskami Vermahtu i sklala zbroyu tilki todi koli vicherpalisya zapasi naboyiv i medikamentiv 6 zhovtnya 1939 roku nimecke verhovne golovnokomanduvannya ogolosilo pro uspishne zavershennya vijskovoyi operaciyi proti Polshi Ukrayinci v Polskij kampaniyiPered Drugoyu svitovoyu vijnoyu z velikih derzhav Nimechchinu vvazhali najprihilnishoyu do ukrayinskoyi nacionalnoyi ideyi vona persha viznala nezalezhnist Ukrayini u 1918 roci vvazhalas vorogom 1 Polshi ta SRSR Rozvitok yiyi zbrojnih sil davav nadiyu na vijskovu dopomogu u vipadku povnomasshtabnoyi zbrojnoyi borotbi Gotuyuchis do vijni z Polsheyu politichne ta vijskove kerivnictvo Nimechchini bulo zacikavlene v pidtrimci antipolskih organizacij na teritoriyi ciyeyi derzhavi U 1938 roci Abver na choli z admiralom Kanarisom nalagodiv kontakti z Organizaciyeyu Ukrayinskih Nacionalistiv Naperedodni vijni chleni OUN zaluchalisya do vikonannya nizki diversijnih aktiv ta pidgotovki antipolskogo povstannya Z pochatku bojovih dij na boci Vermahtu u Shidnu Malopolshu mav vstupiti specialnij ukrayinskij zagin Ukrayinskij Legion polkovnika Sushka U zv yazku z cim planuvalosya perepravlyati lyudej i zbroyu cherez Slovachchinu abo zh povitryanim shlyahom iz Shidnoyi Prussiyi Usima zbrojnimi diyami mav keruvati specialnij ukrayinskij vijskovij shtab Peredbachalosya takozh stvorennya udarnih partizanskih grup Ukrayinci rozrahovuvali na te sho u povstanni vizme uchast 1300 oficeriv i 12 tis soldativ Za spriyannya Kanarisa 15 serpnya 1939 roku na teritoriyi Slovachchini buv sformovanij pershij zagin majbutnogo Legionu Vin skladavsya priblizno z 200 osib ta otrimav kodovu nazvu Bergbauernhilfe BBH ukr Dopomoga girskim selyanam Odnak vzhe 25 serpnya pislya pidpisannya paktu mizh SRSR ta Nimechchinoyu u zv yazku zi zminoyu politichnoyi situaciyi mozhlivist vvedennya v diyu ukrayinciv bula vidhilena 28 veresnya kerivnik viddilu Ervin fon Lahuzen nakazav ne vikoristovuvati BBH u voyennij chas a vzhe z pochatkom vijni zagin bulo peretvoreno v robochu sluzhbu a za kilka tizhniv vzagali rozpusheno U nich z 1 na 2 veresnya v Polshi vidbulisya areshti ta internuvannya osib sho pidozryuvalisya u prinalezhnosti do OUN abo buli zv yazani iz krajnim nacionalizmom Ta vid 5 veresnya starosti koristuyuchis svoyimi povnovazhennyami pochali vidpuskati osib kotri buli areshtovani bez dostatnih pidstav i tih za yakih poruchilisya znani gromadyani v tomu chisli j ukrayinski diyachi Inshih bulo vidpravleno do bilshih v yaznic u shidnij Polshi abo do izolyacijnogo taboru Bereza Kartuzka Cherez dekilka dniv polska vlada zvilnila majzhe usih ukrayinskih politichnih v yazniv M Lebedya M Klimishina S Banderu ta inshih Na vsij teritoriyi na moyemu vidrizku diyut ugrupovannya ukrayinskih povstanciv Yih likvidovuye policiya i moyi pidrozdili Najbilshe ugrupovannya perebuvaye u Mikolayevi v comu rajoni boyi trivali 15 veresnya protyagom cilogo dnya Skerovuyu bataljon zalizniceyu do Pisochnoyi dlya pidkriplennya pidrozdiliv yaki vedut boyi z ukrayincyami pid Mikolayevom Z donesennya generala Stefana Dembinskogo 11 veresnya pochalosya vtorgnennya vijsk Vermahtu vglib Shidnoyi Malopolshi cherez Sambir U ryadi mist Prikarpattya ce stalo znakom do pochatku antipolskih vistupiv U nich z 12 na 13 veresnya pochalosya povstannya u Striyu Pered svitankom misto bulo zahoplene ozbroyenimi zagonami OUN zagalnoyu kilkistyu 500 700 osib 12 16 veresnya vidbulisya organizovani ounivcyami antipolski zbrojni vistupi u Drogobichi Striyu Borislavi Kalushi Truskavci Dolini Pidgircyah ta inshih 1 Uprodovzh nastupnih dniv zbrojni vistupi ukrayinciv vidbuvalis praktichno u kozhnomu poviti sho znahodivsya na shid vid Bugu Nadhodili povidomlennya pro stvorennya ukrayincyami zagoniv miliciyi chleni yakih nosili na rukavah zhovto blakitni pov yazki Zagalom ci vistupi ne nabrali masovogo harakteru yih legko i shvidko pridushuvali polski vijskovi pidrozdili i dobre organizovani zagoni derzhavnoyi policiyi ale voni v cilomu zmenshuvali oboronozdatnist polyakiv ta spriyali prosuvannyu chastin Vermahtu na shid Do seredini veresnya nimecke komanduvannya vserjoz rozglyadalo mozhlivist stvorennya nezalezhnoyi ukrayinskoyi derzhavi na terenah Zahidnoyi Ukrayini ale vstup 17 veresnya u vijnu SRSR vnis svoyi korektivi zgidno z domovlenostyami cya teritoriya stavala chastinoyu SRSR Stosovno uchasti ukrayinciv v Polskij kampaniyi na boci Polshi vijskovi istoriki dosi ne vstanovili yih kilkist Vidomo lishe sho soldati ukrayinci u mizhvoyennij period z 1922 po 1938 rik stanovili znachnu chastinu osobovogo skladu polskogo vijska U serednomu yih chastka stanovila 11 19 osobovogo skladu zbrojnih sil Polshi Na osnovi cih danih ta zagalnoyi kilkosti zagiblih pid chas Polskoyi kampaniyi profesor Valdemar Rezmer pripuskaye sho u veresni zhovtni 1939 roku yak soldati polskogo vijska zaginulo blizko 8 tisyach ukrayinciv ta priblizno vdvoye bilshe bulo poranenih Pislya Polskoyi kampaniyi u nimeckomu poloni opinilosya blizko 60 tis ukrayinciv Do radyanskogo polonu potrapilo ponad 20 tis Pidsumki Polskoyi kampaniyiTeritorialni zmini Chetvertij podil Polshi Polski zemli buli podileni v osnovnomu mizh Nimechchinoyu ta Radyanskim Soyuzom Polozhennya novogo kordonu zakripiv Dogovir pro druzhbu ta kordoni mizh SRSR ta Nimechchinoyu vid 28 veresnya 1939 roku Novij kordon v osnovnomu zbigavsya z liniyeyu Kerzona sho bula rekomendovana v 1919 roci Parizkoyu mirnoyu konferenciyeyu yak shidnij kordon Polshi Vona rozmezhovuvala oblasti kompaktnogo prozhivannya polyakiv z odnogo boku ukrayinciv i bilorusiv z inshoyi Teritoriyi na shid vid richok Zahidnij Bug i Syan buli priyednani do Ukrayinskoyi RSR i Biloruskoyi RSR Dokladnishe Radyanska aneksiya zahidnoukrayinskih zemel ta Radyanska aneksiya zahidnobiloruskih zemel Ce zbilshilo teritoriyu SRSR na 196 tis km 50 4 teritoriyi Polshi a naselennya na 13 mln Nimechchina rozshirila kordoni Shidnoyi Prussiyi peremistivshi yih upritul do Varshavi Dekretom Gitlera vid 8 zhovtnya 1939 roku Poznanske Pomorske Silezke Lodzinske chastina Keleckogo ta Varshavskogo voyevodstv sumarnim naselennyam blizko 9 5 mln buli progolosheni nimeckimi zemlyami i priyednani do Tretogo Rejhu Slovachchina povernula Teshinsku oblast vtrachenu v 1938 roci v rezultati Myunhenskoyi ugodi a takozh priyednala spirni oblasti sho vidijshli do Polshi v 1920 roci zgidno z Versalskim mirom Litva yaka ne brala uchasti v bojovih diyah proti Polshi otrimala Vilenskij kraj ta zgidno z radyansko nimeckimi domovlenostyami vidijshla do sferi interesiv SRSR Stosovno zalishkovoyi polskoyi derzhavi to nimecke kerivnictvo ne viklyuchalo yiyi isnuvannya i ostannye zgaduvannya pro neyi bulo 6 zhovtnya 1939 roku pid chas vistupu Gitlera v Rejhstazi 12 zhovtnya vona bula progoloshena general gubernatorstvom okupovanih polskih oblastej pid keruvannyam nimeckoyi vladi a cherez rik stala nazivatisya general gubernatorstvom nimeckoyi imperiyi Jogo stoliceyu stav Krakiv Samostijna politika Polshi takim chinom pripinilasya Vtrati storin Bilsha chastina ryadovih polskih vijskovosluzhbovciv yaki opinilisya v radyanskomu poloni bula vidrazu zh zvilnena U taborah NKVS zalishilosya 125 4 tis osib Z nih v 1939 1941 rokah bulo peredano Nimechchini 43 054 osobi nimci peredali SRSR 13 575 osib Navesni 1940 roku organami NKVS buli rozstrilyani 15 131 vijskovopolonenij v osnovnomu oficeri polskoyi armiyi ta policejski Vtrati storin pid chas Polskoyi kampaniyi Tretij Rejh SRSR Persha slovacka respublika a II Polska RespublikaProti Nimechchini Proti SRSR VsogoZagibli 10 572 795 18 66 300 3 500 69 800znikli bezvisti 3 409 59 11 nevidomo nevidomo nevidomoPoraneni 30 322 2 019 46 133 700 20 000 153 700Vzyati v polon 420 000 452 500 872 500 a Neznachni vtrati slovackoyi armiyi poyasnyuyutsya tim sho vona vela boyi lishe miscevogo znachennya Vijskovi visnovki Vermaht Vijskovi diyi Vermahtu v Polskij kampaniyi pokazali zrostayuchu rol raptovogo masovanogo udaru zazdalegid stvorenimi ugrupovannyami vijsk Pri comu najbilsha koncentraciya sil stvoryuvalas na vuzkih dilyankah frontu Pid chas vijskovoyi operaciyi najkrashim chinom proyavilisya velichezni operativno strategichni mozhlivosti tankovih i vijskovo povitryanih sil zroslo znachennya vzayemodiyi tankiv i aviaciyi Zminilisya risi nastupalnih operacij zbilshuvalisya yiyi glibina i temp z yavilisya umovi dlya manevru v glibini oboroni z obhodu ta otochennya suprotivnika Masovane vikoristannya nastupayuchoyu storonoyu tankiv i aviaciyi robilo neobhidnistyu mati gliboko eshelonovanu oboronu zdatnu vitrimati udar a takozh ruhlivi rezervi Zroslo znachennya protitankovoyi ta protipovitryanoyi oboroni Praktika linijnoyi oboroni chasiv Pershoyi svitovoyi vijni viyavila svoyu nepridatnist u novih umovah Sluzhba tilovogo zabezpechennya Vermahtu pokazala povnu bezporadnist i nepidgotovlenist do takogo rodu operacij RSChA Nevdalo diyali sluzhbi tilovogo zabezpechennya i zv yazkuNaslidki Vidnosno legka peremoga v Polshi dozvolila Tretomu rejhu perekinuti vijskovi sili na zahid splanuvati ta uspishno provesti Francuzku kampaniyu Pererozpodil sfer vplivu dozvoliv SRSR diplomatichnim tiskom zmusiti Latviyu Litvu ta Estoniyu pidpisati dogovori pro vzayemodopomogu yaki v podalshomu priveli do okupaciyi baltijskih krayin Radyanskim Soyuzom Na dumku general lejtenanta Zigfrida Vestfalya ta inshih predstavnikiv generalitetu Vermahtu osnovnim fatalnim rishennyam sho obumovilo porazku Nimechchini u Drugij svitovij vijni bulo te sho viplivalo z pomilkovogo pripushennya Gitlera sho zahidni derzhavi dozvolyat jomu znishiti Polshu ne vstupivshis za svogo soyuznika Yak tilki bulo prijnyate rishennya pro vtorgnennya do Polshi virishilasya i nasha dolya Hibni uyavlennyaIsnuye kilka poshirenih pomilok shodo polskoyi veresnevoyi kampaniyi Bij mizh polskoyu kavaleriyeyu i nimeckimi tankami Pole bitvi pid KroyantamiPolskij ulan z protitankovoyu rushniceyu Wz 35 1938 Polski kavalerijski pidrozdili ne vrazhali nimecki tanki spisami ta mechami U bitvi u Tuholskih borah 1 veresnya 1939 roku 18 mu pomorskomu ulanskomu polku bulo dorucheno prikriti vidstup polskoyi pihoti Uvecheri pomorski ulani zustrili kontingenti nastupayuchoyi nimeckoyi 20 yi pihotnoyi diviziyi XIX armiyi Gajnca Guderiana Komandir Kazimyezh Mastalezh nakazav atakuvati zmusivshi 20 u pihotnu diviziyu vidijti i rozijtisya Sutichka viyavilasya uspishnoyu oskilki nimeckij nastup bulo vidkladeno Odnak pislya peredislokaciyi 18 j pomorskij polk potrapiv pid raptovij ta intensivnij kulemetnij vogon z boku nimeckih bronovanih rozviduvalnih mashin Nezvazhayuchi na shvidkij vidstup majzhe tretina ulaniv bulo vbito abo poraneno Grupa nimeckih i italijskih vijskovih korespondentiv yaka pobuvala na pole boyu pomitila sered bronetransporteriv zagiblih kavaleristiv i konej Italijskij reporter Indro Montanelli negajno opublikuvav v Corriere della Sera stattyu pro horobrih i geroyichnih polskih kavaleristiv yaki atakuvali nimecki tanki shablyami i spisami Istorik Stiven Zaloga u Poland 1939 The Birth of Blitzkrieg 2004 Yaksho odne zobrazhennya dominuye v populyarnomu sprijnyatti polskoyi kampaniyi 1939 roku to ce scena de polska kavaleriya horobro atakuye tanki svoyimi spisami Yak i bagato inshih detalej kampaniyi ce mif stvorenij nimeckoyu propagandoyu voyennogo chasu i uvichnenij nedbaloyi vchenistyu Prote taki mifi takozh sprijmalisya samimi polyakami yak simvoli yih vijskovoyi horobrosti dosyagayuchi kulturnogo rezonansu nezvazhayuchi na yih rozbizhnist z istorichnimi danimi Originalnij tekst angl If a single image dominates the popular perception of the Polish campaign of 1939 it is the scene of Polish cavalry bravely charging the Panzers with their lances Like many other details of the campaign it is a myth that was created by German wartime propaganda and perpetuated by sloppy scholarship Yet such myths have also been embraced by the Poles themselves as symbols of their wartime gallantry achieving a cultural resonance in spite of their variance with the historical record U 1939 roci tilki 10 polskoyi armiyi skladalisya z kavalerijskih chastin Polski VPS Polski VPS ne buli znisheni na zemli v pershi dni vijni Hocha chiselno voni postupalisya nezadovgo do vijni voni buli perevedeni z velikih aviabaz na neveliki zamaskovani aerodromi Lishe deyaki navchalno trenuvalni ta dopomizhni litaki buli znisheni na zemli Povitryani sili Polshi nezvazhayuchi na te sho buli v menshosti a bilsh doskonali nimecki vinishuvachi perevershuvali yih vinishuvachi zalishalisya aktivnimi do drugogo tizhnya kampaniyi zavdavshi znachnih vtrat Luftwaffe Luftwaffe vtratili 285 litakiv z usih operativnih prichin she 279 buli poshkodzheni a polyaki vtratili 333 litaka Polskij opir vtorgnennyu Inshe pitannya stosuyetsya togo chi zavdala Polsha znachnih vtrat nimeckim vijskam i chi zdalasya vona zanadto shvidko Hocha tochni pidrahunki riznyatsya Polsha koshtuvala nimcyam priblizno 45 000 vtrat ta 11 000 poshkodzhenih abo znishenih vijskovih mashin u tomu chisli 993 tanki ta bronovani mashini 565 697 litakiv ta 370 artilerijskih odinic Sho stosuyetsya trivalosti to veresneva kampaniya trivala priblizno na pivtora tizhni menshe nizh bitva za Franciyu v 1940 roci hocha anglo francuzki vijska buli nabagato blizhchimi do paritetu z nimcyami za chiselnistyu ta sporyadzhennyam i yih pidtrimuvala liniya Mazhino Krim togo polska armiya gotuvala rumunskij placdarm yakij bi prodovzhiv polsku oboronu ale cej plan buv viznanij nedijsnim cherez vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Polsha takozh nikoli oficijno ne zdavalasya nimcyam V umovah nimeckoyi okupaciyi prodovzhuvavsya opir takih sil yak Armia Krajowa partizani Genrika Dobzhanskogo ta Lesni lisovi partizani Polski soldati z zenitnim kulemetom bilya Centralnogo vokzalu Varshavi v pershih dnyah veresnya 1939Amerikanske posolstvo u Varshavi pid chas nimeckogo povitryanogo nalotu u veresni 1939 Vidno rozbite vikno Pershe vikoristannya strategiyi blickrigu Chasto pripuskayut sho blickrig ce strategiya yaku Nimechchina vpershe zastosuvala v Polshi Bagato rannih pislyavoyennih istorij napriklad Barri Pitta u The Second World War BPC Publishing 1966 poyasnyuyut peremogu Nimechchini velicheznim rozvitkom vijskovoyi tehniki yakij vidbuvsya mizh 1918 ta 1940 rokami i posilayetsya na te sho Nimechchina yaka perekladala britanski mizhvoyenni teoriyi v diyu rezultat nazvav blickrigom Deyaki avtori vidkidali cyu ideyu Metyu Kuper pishe Protyagom polskoyi kampaniyi vikoristannya mehanizovanih chastin viyavilo ideyu sho voni buli priznacheni viklyuchno dlya polegshennya prosuvannya ta pidtrimki diyalnosti pihoti Takim chinom bud yaka strategichne vikoristannya bronetehniki bula mertvonarodzhennoyu Paralich komanduvannya ta padinnya moralnogo duhu ne buli kincevoyu metoyu nimeckih suhoputnih i povitryanih sil a buli lishe vipadkovimi pobichnimi produktami tradicijnih manevriv shvidkogo otochennya ta dopomizhnoyi diyalnosti litayuchoyi artileriyi Luftwaffe metoyu oboh bulo fizichne znishennya vorozhih vijsk Takim buv en polskogo pohodu KuperOriginalnij tekst angl Throughout the Polish Campaign the employment of the mechanized units revealed the idea that they were intended solely to ease the advance and to support the activities of the infantry Thus any strategic exploitation of the armoured idea was still born The paralysis of command and the breakdown of morale were not made the ultimate aim of the German ground and air forces and were only incidental by products of the traditional manoeuvers of rapid encirclement and of the supporting activities of the flying artillery of the Luftwaffe both of which had as their purpose the physical destruction of the enemy troops Such was the Vernichtungsgedanke of the Polish campaign Vernichtungsgedanke bula strategiyeyu vishidnoyi do Fridriha Velikogo i vona zastosovuvalasya v polskij kampaniyi malo zminivshis u porivnyanni z francuzkimi kampaniyami 1870 abo 1914 rokiv Vikoristannya tankiv zalishalo bazhati krashogo Strah pered vorozhimi diyami na flangah nastupu strah yakij mav viyavitisya nastilki katastrofichnim dlya nimeckih perspektiv na zahodi v 1940 roci i v Radyanskomu Soyuzi v 1941 roci buv prisutnij z pochatku vijni KuperOriginalnij tekst angl left much to be desired Fear of enemy action against the flanks of the advance fear which was to prove so disastrous to German prospects in the west in 1940 and in the Soviet Union in 1941 was present from the beginning of the war Pro ce stverdzhuvav Dzhon Ellis napisavshi v Brute Force ye znachna spravedlivist u tverdzhennyah Metyu Kupera sho tankovi diviziyi ne otrimuvali strategichnoyi misiyi yaka mala b harakterizuvati spravzhnij bronetankovij blickrig i majzhe zavzhdi buli tisno pidporyadkovani riznim masam pihotnih armij Ellis nagolos v originali Originalnij tekst angl there is considerable justice in Matthew Cooper s assertion that the panzer divisions were not given the kind of strategic mission that was to characterize authentic armoured blitzkrieg and were almost always closely subordinated to the various mass infantry armies Zaloga ta Madej u The Polish Campaign 1939 takozh torkayutsya temi mifichnih interpretacij blickrigu ta vazhlivosti inshih vidiv zbroyi v kampaniyi Zahidni zviti pro veresnevu kampaniyu pidkreslyuyut udarnu cinnist atak tankiv i Shtuka voni buli shilni nedoocinyuvati karayuchij vpliv nimeckoyi artileriyi na polski chastini Mobilna ta dostupna u znachnij kilkosti artileriya rozgromila stilki zh pidrozdiliv skilki j bud yaka insha lanka Vermahtu Zaloga ta MadejOriginalnij tekst angl tended to underestimate the punishing effect of German artillery on Polish units Mobile and available in significant quantity artillery shattered as many units as any other branch of the WehrmachtNotatkiPolish to German forces in the September Campaign 1 000 000 soldiers 4 300 guns 880 tanks 435 aircraft Poland to 1 800 000 soldiers 10 000 guns 2 800 tanks 3 000 aircraft Germany French and participating Allies to German forces in the Battle of France 2 862 000 soldiers 13 974 guns 3 384 tanks 3 099 aircraft 2 Allies to 3 350 000 soldiers 7 378 guns 2 445 tanks 5 446 aircraft Germany PrimitkiDokladnishe u statti Divna vijna Dokladnishe u statti Vtorgnennya SRSR do Polshi Istoriya vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 M Voenizdat Tom tretij Glava pervaya Tablica 1 Sostav vooruzhennyh sil Germanii i Polshi v germano polskoj vojne ros Tablicyu skladeno na osnovi Upushennyj shans Stalina Sovetskij Soyuz i borba za Evropu 1939 1941 Dokumenty fakty suzhdeniya M Veche 2000 Tablica 7 Chislennost sovetskih vojsk na 17 sentyabrya 1939 g Lebedeva N S Chetvyortyj razdel Polshi i katynskij rasstrel Drugaya vojna 1939 1945 M 1996 S 249 Tablicyu skladeno na osnovi Meltyuhov M I Upushennyj shans Stalina Sovetskij Soyuz i borba za Evropu 1939 1941 Dokumenty fakty suzhdeniya M Veche 2000 Tablica 8 Poteri storon v sentyabre 1939 g The Versailles Treaty June 28 1919 Part III lyutij 14 2008 u Wayback Machine angl Oleg Yalovenko Polsha neudavshijsya soyuznik Gitlera ros Uklad o pomocy wzajemnej miedzy Rzeczapospolita Polska a Zjednoczonym Krolestwem Wielkiej Brytanii i Irlandii Polnocnej pol Ocherki istorii Ministerstva inostrannyh del Rossii 1802 2002 V 3 t T 2 ros Dogovor o nenapadenii mezhdu Germaniej i Sovetskim Soyuzom ros Inodi mozhna zustriti nazvu Glyajvickij incident div Putin kopiyuye Glyajvickij incident 1939 roku 2014 Weisung des Obersten Befehlshaber der Wehrmacht Adolf Hitler fur den Angriff auf Polen Fall Weiss vom 31 August 1939 in documentArchiv de Hrsg Ale malo hto znaye sho pershij postril Drugoyi svitovoyi vijni buv zroblenij artileristami nimeckogo bronepoyizdu Panzer Zug 3 yakij atakuvav v nich na pershe veresnya 1939 roku prikordonnu polsku zaliznichnu stanciyu Hojnice Drogovoz I G Kreposti na kolesah Istoriya bronepoezdov Mn Harvest 2002 ros Karpov V V Marshal Zhukov ego soratniki i protivniki v gody vojny i mira Kniga I Roman gazeta 1991 Zapis v shodenniku F Galdera vid 15 veresnya 1939 roku Listivki budut skinuti sogodni v drugij polovini dnya mizh 14 00 i 15 00 Strok 12 godin Civilne naselennya nevijskovozobov yazani zhinki j diti u napryamku na Sedlec i Garvolin Zavtra v pershij polovini dnya bude zroblenij masovanij nalit ob yednanih sil aviaciyi na Varshavu Cituyetsya zgidno z zapisom u shodenniku F Galdera vid 17 veresnya 1939 roku Dlya porivnyannya vsogo na Polshu bulo skinuto 19589 tonn bomb priblizno stilki zh aviabomb yak v bitvi za Varshavu bulo skinuto na Angliyu za ves 1941 rik Pravda 18 sentyabrya 1939 g Dokumenty vneshnej politiki T 22 Kn 2 S 96 DMISPO T 7 S 178 Zapis v shodenniku F Galdera vid 20 veresnya 1939 roku Virisheno Rosiyani zajmut Lviv Nimecki vijska ochistyat Lviv Den ganbi nimeckogo politichnogo kerivnictva Kinohronika spilnogo vijskovogo paradu chastin Vermahtu i Chervonoyi armiyi v Beresti 1939 rik Vladimir Ignatov Agentura NKVD MGB protiv OUN UPA ros Oleg Rosov Evgenij Nazarov Geroyi naiznanku ros Kakogo cveta byl sentyabr 1939 go Razmyshleniya po povodu 65 letiya so dnya vstupleniya Krasnoj Armii v Zapadnuyu Ukrainu Arhiv originalu za 28 lipnya 2019 Procitovano 28 lipnya 2019 Iz prikaza NKVD SSSR 001064 ob operativnyh meropriyatiyah v svyazi s provodimymi uchebnymi sborami 8 sentyabrya 1939 g ros Soobshenie narodnogo komissara vnutrennih del USSR 3702 SN v NKVD SSSR o rezultatah komplektovaniya operativnyh grupp Ne pozdnee 9 sentyabrya 1939 g ros Iz soobsheniya NKVD BSSR v NKVD SSSR ob obstanovke na sopredelnoj territorii 12 sentyabrya 1939 g ros Direktiva 16634 K E Voroshilova i B M Shaposhnikova Voennomu sovetu Kievskogo osobogo voennogo okruga1 o nachale nastupleniya protiv Polshi 14 09 1939 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2013 Procitovano 24 lyutogo 2013 Direktiva NKVD SSSR Narodnym komissariatam vnutrennih del USSR i BSSR ob organizacii raboty v osvobozhdennyh rajonah zapadnyh oblastej Ukrainy i Belorussii 15 sentyabrya 1939 g ros Soobshenie zamestitelya nachalnika pogranvojsk NKVD Kievskogo okruga AB 003594 v NKVD USSR o polozhenii v pogranichnoj polose na territorii Polshi 16 sentyabrya 1939 g ros Andrej Illarionov Hroniki podgotovki napadeniya SSSR na Polshu v 1939 godu ros Dokumenty Istorii 70 letie napadeniya SSSR na Polshu Vyderzhki iz dokumentov ros Polskie voennoplennye v Ukraine 1939 1941 goda ch 1 ros Kosik V Ukrayina i Nimechchina u Drugij svitovij vijni Vtorgnennya u Polshu i ukrayinske pitannya Polski Czyn Zbrojny w II wojnie swiatowej T I Wojna obronna Polski 1939 Warszawa 1979 S 649 Dokladnishe Petro Mirchuk Naris istoriyi OUN Tom 1 VIII chastina Pered vibuhom Drugoyi Svitovoyi vijni 16 chervnya 2010 u Wayback Machine Zapis v shodenniku F Galdera vid 7 veresnya 1939 roku Polyaki proponuyut pochati peregovori Mi do nih gotovi na nastupnih umovah rozriv Polshi z Angliyeyu ta Franciyeyu zalishok Polshi bude zberezhenij rajoni vid Nareva z Varshavoyu Polshi promislovij rajon nam Krakiv Polshi pivnichna okrayina Beskidiv nam oblasti Zahidnoyi Ukrayini samostijni Valdemar Rezmer Poziciya i uchast ukrayinciv u nimecko polskij kampaniyi 1939 p Rokovye resheniya Z Vestfal V Krejpe G Blyumentrit F Bajerlejn K Cejtcler B Cimmerman H Mantejfel Per s angl pod red P A Zhilina M Voen izd vo Min va oborony Soyuza SSR 1958 S 306 Poland 1939 Fall Weiss Polish Cavalry Charges Against Tanks Panzerworld Procitovano 20 veresnya 2020 Steve Zaloga 2004 Poland 1939 The Birth of Blitzkrieg Praeger ISBN 978 0 275 98278 2 Henryk Smaczny Ksiega kawalerii polskiej Book of Polish cavalry TESCO Warszawa 1989 ISBN 83 00 02555 3 Steven J Zaloga Ramiro Bujeiro Howard Gerrard Poland 1939 the birth of blitzkrieg Osprey Publishing 2002 ISBN 1 84176 408 6 Google Print p 50 nedostupne posilannya Overy Richard J The Air War 1939 1945 London Europa Publications 1980 p 28 Roy Francis Leslie R F Leslie 1983 The History of Poland Since 1863 Cambridge University Press s 212 ISBN 978 0 521 27501 9 Bekker Cajus 1964 Angriffshohe 285 aircraft destroyed 279 damaged of initial force Forczyk 2019 s 326 25 lists 236 tanks as totally destroyed and 457 damaged of which 180 were repaired and the remainder scrapped giving 180 277 513 tanks destroyed or scrapped following damage and 319 armoured cars lost Seidner 1978 Matthew Cooper The German Army 1939 1945 Its Political and Military Failure Ellis John 1999 Brute Force Allied Strategy and Tactics in the Second World War pp 3 4 Matthew Cooper The German Army 1939 1945 Its Political and Military Failure p 4Dzherela ta literaturaV S Koval Nimecko Polska vijna 1939 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 403 ISBN 978 966 00 1061 1 Galder F Voennyj dnevnik Ezhednevnye zapisi nachalnika Generalnogo shtaba Suhoputnyh vojsk 1939 1942 gg M Voenizdat 1968 1971 ros Weisung des Obersten Befehlshaber der Wehrmacht Adolf Hitler fur den Angriff auf Polen Fall Weiss Vom 31 August 1939 nim Direktiva 1 o vedenii vojny Perevod Ministerstvo oborony SSSR 1954 god ros Uklad o pomocy wzajemnej miedzy Rzeczapospolita Polska a Zjednoczonym Krolestwem Wielkiej Brytanii i Irlandii Polnocnej pol Dogovor o nenapadenii mezhdu Germaniej i Sovetskim Soyuzom ros Forczyk Robert 2019 Case White The Invasion of Poland 1939 Oxford Osprey Publishing ISBN 978 1472834959 Seidner Stanley S 1978 Marshal Edward Smigly Rydz Rydz and the Defence of Poland New York Cooper Matthew 1978 The German Army 1939 1945 Its Political and Military Failure New York Stein and Day ISBN 978 0 8128 2468 1 LiteraturaGalushka A Brajlyan Ye Zmova diktatoriv Podil Yevropi mizh Gitlerom i Stalinim 1939 1941 Harkiv Klub simejnogo dozvillya 2018 368 s Tozh koli pochalasya Druga svitova Kosik V Ukrayina i Nimechchina u Drugij svitovij vijni L Naukove tovaristvo imeni T Shevchenka u Lvovi 1993 683 s Ukrayinoznavcha biblioteka NTSh Chislo 3 ISBN 5 7707 4052 3 Meltyuhov M I Sovetsko polskie vojny Voenno politicheskoe protivostoyanie 1918 1939 gg M Veche 2001 ros Meltyuhov M I Upushennyj shans Stalina Sovetskij Soyuz i borba za Evropu 1939 1941 Dokumenty fakty suzhdeniya M Veche 2000 ros Semiryaga M I Tajny stalinskoj diplomatii 1939 1941 M Vysshaya shkola 1992 ros Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 M Voenizdat ros Krestovyj pohod na Rossiyu M Yauza 2005 ros Liddel Gart B G Vtoraya mirovaya vojna M AST 1999 ros Tippelskirh K Istoriya Vtoroj mirovoj vojny SPb Poligon 1999 ros Kimhe D Nesostoyavshayasya bitva M Voenizdat 1971 ros Shirer U Vzlet i padenie Tretego rejha ros Blickrig v Evrope 1939 1941 Polsha Proektor D M M Izdatelstvo ACT 2004 477 s Voenno istoricheskaya biblioteka ISBN 5170186231 ros PosilannyaVeresneva kampaniya 1939 Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Valdemar Rezmer Poziciya i uchast ukrayinciv u nimecko polskij kampaniyi 1939 p Rostislav Kramar Zolotij veresen abo Napad na Polshu u folklornih shatah Olga Harchishin Lviv yani pro vizvoliteliv 1939 roku folklor z pershih dniv Beseda s professorom Pavlom Vechorkevichem ros Oleg Yalovenko Polsha neudavshijsya soyuznik Gitlera ros KinohronikaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Polish Defensive War of 1939Vtorgnennya u Polshu kinohronika Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi