Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Четвертий поділ Польщі — формулювання, вживане до і після початку Другої світової війни у польській історіографії та польській і російській публіцистиці на позначення поділу території польської держави в 1939 році, а іноді також у 1815 та 1918 роках.
| Четвертий поділ Польщі | |
|---|---|
 | |
| Тип | d |
| Сторони | Третій Райх і СРСР |
Історія
Поділ Варшавського герцогства 1815
Під час наполеонівських війн поляки повернули собі частину території під владою Пруссії. Звільнена територія була названа Варшавським герцогством. Ця територія була розширена у 1809 році за рахунок австрійського поділу. Проте після поразки Наполеона ця територія перейшла під контроль Росії. Його долю треба було вирішити державам-переможницям.
На Віденському конгресі 1815 року європейські лідери ухвалили рішення про ліквідацію Варшавського герцогства. Остаточного вигляду нові кордони набули у двосторонніх договорах, підписаних Росією з Австрією та Пруссією 3 травня 1815, а потім увійшли в остаточний договір, підписаний 9 червня 1815 року.
- Австрійська імперія зайняла Подгуже разом із солеварнями у Величці;
- Королівство Пруссія зайняло західну частина герцогства: Бидгощський департамент з Торуні, Познанський департамент і частина Каліша (так зване Велике князівство Познанське);
- Російська імперія зайняла території Варшавського герцогства (4/5 площі). Там було створено автономне Царство Польське;
- Було створено вільне місто Краків.
Учасники конгресу у Відні знали, що поділ Герцогства був фактично черговим поділом Польщі. Історик Адам Замойський у своїй великій праці, опублікованій англійською: «1815. Падіння Наполеона і Віденський конгрес» писав: «Запрошений на зустріч Кастрег (міністр закордонних справ Англії) погодився за умови, що він зможе публічно заявити про своє неприйняття самої ідеї поділу Польщі, позаяк він не бажає увійти в історію як людина, причетна до такого акту».
У польській історіографії прийнято називати події з'їзду Четвертим поділом Польщі
Берестейський мир 1918
Під час Першої світової війни 5 листопада 1916 року німецький кайзер і австрійський цісар оголосили про створення Королівства Польського. Під впливом цього оголошення на території Конгресової Польщі, окупованої Центральними державами, з'явилися перші за довгий час польські органи влади, такі як Регентська рада. У цей час формувалася польська адміністрація і армія, підпорядкована Центральним державам.
Проте вже наприкінці 1917 року Австрія та Німеччина здійснили поворот у своїй політиці. Натхнені можливістю отримання зерна та сировини з України, вони вирішили укласти договір з Українською Народною Республікою. За Берестейським договором від 9 лютого 1918 р. українська влада в обмін на постачання Центральним державам одержала визнання, а до її складу було включено Холмщину і Підляшшя.
Ця звістка викликала протест майже всіх політичних сил у Польщі. Поляки сприйняли Берестейський мир як державну зраду та четвертий поділ Польщі
2-га бригада легіонів збунтувалася проти своїх тодішніх союзників — австрійців, перейшла фронт і приєдналася до 2-го польського корпусу, що формувався при російській армії.
Пакт Молотова — Ріббентропа. Включення Галичини та Волині до складу Української РСР 1939
Термін «IV поділ Польщі» вживали ще перед початком Другої світової війни радянські та німецькі дипломати:
«Не бачу для нас іншого виходу, ніж четвертий поділ Польщі.»
Володимир Потьомкін, заступник наркома закордонних справ СРСР, 4 жовтня 1938
«Поляки почуваються впевненими в собі, бо вони розраховують на підтримку Франції та Англії і на матеріальну допомогу Росії, але вони помиляються. Так само, як Гітлер не вважав за можливе владнати питання Австрії та Чехословаччини без згоди Італії, так він і не мислить сьогодні про те, щоб залагодити польсько-німецький спір без Росії. Вже були три поділи Польщі; побачите четвертий!»
Карл-Генріх Боденшац, генерал Люфтваффе і близький соратник Германа Герінга, 6 травня 1939
23 травня 1939 р. Адольф Гітлер на зустрічі вищого командного складу заявив, що завданням Німеччини буде ізоляція Польщі. 22 серпня 1939 р. перед верховним командуванням вермахту він чітко означив ціль — знищити Польщу: мова не про захоплення певної території чи нового кордону, а про знищення ворога. Сталін же хотів відвоювати втрачені в ході Жовтневого перевороту та громадянської війни території колишньої Російської імперії.
Безпосередньо перед початком Другої світової війни 23 серпня 1939 було підписано пакт Молотова — Ріббентропа, який послужив основою для взаємодії між Третім Райхом та СРСР після її початку.
1 вересня 1939 розпочалася агресія Третього Райху проти Польщі, 17 вересня — радянське вторгнення у Польщу. Агресори частину окупованої ними території Другої Речі Посполитої передали всупереч міжнародному праву іншим державам: Німеччина передала 21 листопада 1939 частину польської території, зайнятої вермахтом (Спиш і Орава) Словаччині, тоді як Радянський Союз частину польської території, зайнятої Червоною Армією (Вільнюс з округою), передав 10 жовтня 1939 Литві, що й передбачав Пакт про взаємодопомогу між СРСР і Литвою та про дислокацію Червоної Армії в Литві, укладений у Москві В'ячеславом Молотовим та Юозасом Урбшисом 10 жовтня 1939. На виконання його положень литовська армія вступила у Вільнюс у ніч проти 28 жовтня 1939, взявши місто під литовське управління (до 15 червня 1940, після чого воно було знову окуповане Червоною Армією). Розпорядчі правові акти щодо території Другої Речі Посполитої, ухвалені всупереч ратифікованій Німеччиною та Росією Гаазькій конвенції IV (1907), були недійсними у світлі міжнародного права і не визнавалися як урядом Польщі у вигнанні, так і союзними Польщі державами, а також третіми (нейтральними) країнами упродовж усієї Другої світової війни. Вони порушували і цілу низку інших договорів: з боку Райху — Версальський договір у частині III, що описує кордони Німеччини, пакт Бріана — Келлоґа і Польсько-німецьку декларацію про незастосування сили від 26 січня 1934 та з боку СРСР — Ризький договір, Договір про ненапад між Польщею та Радянським Союзом від 1932 і Договір Ліги Націй.
Щодо подій після 17 вересня 1939 року — розділу польської держави між Райхом і Радянським Союзом — союзні Польщі держави Велика Британія і Франція (які на напад Гітлера відреагували 3 вересня формальним оголошенням війни Німеччині без будь-яких воєнних дій: т. зв. «дивна війна») обмежилися словесним осудом дій СРСР, відмовляючись визнати, що нібито «польська держава та її уряд фактично припинили своє існування», як виправдовував напад Молотов. Саму ж Польщу 31 жовтня 1939 року Молотов зневажливо назвав «потворним дитям Версальського договору».
Див. також
Примітки
- Так назвали німецько-радянське співробітництво в 1939 р. провідні польські та російські історики, дослідники польсько-російських відносин у виданій 2010 року за підтримки урядів Польщі та РФ публікації Польсько-російської групи зі складних питань Białe plamy - Czarne plamy. Sprawy trudne w relacjach polsko-rosyjskich (1918-2008)
- Białe plamy - Czarne plamy. Sprawy trudne w relacjach polsko-rosyjskich (1918-2008), Adam D. Rotfeld, Anatolij W. Torkunow (red.), Warszawa 2010, str. 219, 264
- https://kurierhistoryczny.pl/artykul/ile-bylo-iv-rozbiorow-polski,469.
- Kongres Wiedeński i... czwarty rozbiór Polski. passa.waw.pl (англ.). Процитовано 15 травня 2023.
- Jerzy Topolski Historia Polski od czasów najdawniejszych do 1990 roku. Wyd. Kopia, 1996. Str. 206
- Adam Kersten, Tadeusz Łepkowski Historia dla klasy II liceum ogólnokształcącego. Wyd. Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych, 1968. Str 311.
- Historyk: Polacy uznali pokój brzeski z 1918 r. za IV rozbiór Polski. kultura.gazetaprawna.pl (пол.). 9 лютого 2018. Процитовано 15 травня 2023.
- A. Bregman "Najlepszy sojusznik Hitlera", Londyn 1981, s. 12, za Coulondre R. "De Stalin a Hitler", Paris 1950 s.165
- A. Szymański "Rozmowa z Bodenschatzem", "Wiadomość" nr 394 z 18.10.1953
- Natalja Siergiejewna Lebiediewa, Inwazja Armii Czerwonej, IV rozbiór Polski, w: Białe plamy - Czarne plamy. Sprawy trudne w relacjach polsko-rosyjskich (1918-2008), Adam D. Rotfeld, Anatolij W. Torkunow (red.), Warszawa 2010, s. 266.
- За так званим договором Ріббентроп — Чернак (посол Словацької Республіки в Берліні), укладеним 21 листопада 1939 р. у Берліні.
- Sławomir Dębski. Między Berlinem a Moskwą. Stosunki niemiecko-sowieckie 1939-1941, Warszawa 2007, wyd. II poprawione, Polski Instytut Spraw Międzynarodowych s.244.
- Це гарантували двосторонні угоди з Польщею (польсько-французький договір про гарантії від 1 грудня 1925 та Договір про англо-польський військовий альянс від 25 серпня 1939 р.).
- Jerzy Łojek, Agresja 17 września 1939, PAX, Warszawa 1990. Tekst noty rządu brytyjskiego (s. 192) i francuskiego (s. 193), omówienie (s. 120 - 123).
- Nota rządu ZSRR z 17.09.1939
- Молотов В. М. Доклад о внешней политике Правительства // Внеочередная пятая сессия Верховного Совета СССР 31 октября - 2 ноября 1939 г. Стенографический отчет. — Издание Верховного Совета СССР, 1939. — С. 7-24. (рос.)
Посилання
- Поділи Польщі [ 2 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела
- Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія: Новітні часи – Четвертий поділ Польщі. Початок Другої світової війни [ 2 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- В. Даниленко. «Четвертий поділ» Польщі і встановлення радянського тоталітарного режиму в Західній Україні [ 2 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Andrzej Leszek Szcześniak "Zmowa. IV Rozbiór Polski" Wyd. ALFA, Warszawa 1990 (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chetvertij podil Polshi formulyuvannya vzhivane do i pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u polskij istoriografiyi ta polskij i rosijskij publicistici na poznachennya podilu teritoriyi polskoyi derzhavi v 1939 roci a inodi takozh u 1815 ta 1918 rokah Chetvertij podil PolshiTip dStoroni Tretij Rajh i SRSRIstoriyaPodil Varshavskogo gercogstva 1815 Pid chas napoleonivskih vijn polyaki povernuli sobi chastinu teritoriyi pid vladoyu Prussiyi Zvilnena teritoriya bula nazvana Varshavskim gercogstvom Cya teritoriya bula rozshirena u 1809 roci za rahunok avstrijskogo podilu Prote pislya porazki Napoleona cya teritoriya perejshla pid kontrol Rosiyi Jogo dolyu treba bulo virishiti derzhavam peremozhnicyam Na Videnskomu kongresi 1815 roku yevropejski lideri uhvalili rishennya pro likvidaciyu Varshavskogo gercogstva Ostatochnogo viglyadu novi kordoni nabuli u dvostoronnih dogovorah pidpisanih Rosiyeyu z Avstriyeyu ta Prussiyeyu 3 travnya 1815 a potim uvijshli v ostatochnij dogovir pidpisanij 9 chervnya 1815 roku Avstrijska imperiya zajnyala Podguzhe razom iz solevarnyami u Velichci Korolivstvo Prussiya zajnyalo zahidnu chastina gercogstva Bidgoshskij departament z Toruni Poznanskij departament i chastina Kalisha tak zvane Velike knyazivstvo Poznanske Rosijska imperiya zajnyala teritoriyi Varshavskogo gercogstva 4 5 ploshi Tam bulo stvoreno avtonomne Carstvo Polske Bulo stvoreno vilne misto Krakiv Uchasniki kongresu u Vidni znali sho podil Gercogstva buv faktichno chergovim podilom Polshi Istorik Adam Zamojskij u svoyij velikij praci opublikovanij anglijskoyu 1815 Padinnya Napoleona i Videnskij kongres pisav Zaproshenij na zustrich Kastreg ministr zakordonnih sprav Angliyi pogodivsya za umovi sho vin zmozhe publichno zayaviti pro svoye neprijnyattya samoyi ideyi podilu Polshi pozayak vin ne bazhaye uvijti v istoriyu yak lyudina prichetna do takogo aktu U polskij istoriografiyi prijnyato nazivati podiyi z yizdu Chetvertim podilom Polshi Berestejskij mir 1918 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 5 listopada 1916 roku nimeckij kajzer i avstrijskij cisar ogolosili pro stvorennya Korolivstva Polskogo Pid vplivom cogo ogoloshennya na teritoriyi Kongresovoyi Polshi okupovanoyi Centralnimi derzhavami z yavilisya pershi za dovgij chas polski organi vladi taki yak Regentska rada U cej chas formuvalasya polska administraciya i armiya pidporyadkovana Centralnim derzhavam Prote vzhe naprikinci 1917 roku Avstriya ta Nimechchina zdijsnili povorot u svoyij politici Nathneni mozhlivistyu otrimannya zerna ta sirovini z Ukrayini voni virishili uklasti dogovir z Ukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu Za Berestejskim dogovorom vid 9 lyutogo 1918 r ukrayinska vlada v obmin na postachannya Centralnim derzhavam oderzhala viznannya a do yiyi skladu bulo vklyucheno Holmshinu i Pidlyashshya Cya zvistka viklikala protest majzhe vsih politichnih sil u Polshi Polyaki sprijnyali Berestejskij mir yak derzhavnu zradu ta chetvertij podil Polshi 2 ga brigada legioniv zbuntuvalasya proti svoyih todishnih soyuznikiv avstrijciv perejshla front i priyednalasya do 2 go polskogo korpusu sho formuvavsya pri rosijskij armiyi Pakt Molotova Ribbentropa Vklyuchennya Galichini ta Volini do skladu Ukrayinskoyi RSR 1939 Termin IV podil Polshi vzhivali she pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni radyanski ta nimecki diplomati Ne bachu dlya nas inshogo vihodu nizh chetvertij podil Polshi Volodimir Potomkin zastupnik narkoma zakordonnih sprav SRSR 4 zhovtnya 1938 Polyaki pochuvayutsya vpevnenimi v sobi bo voni rozrahovuyut na pidtrimku Franciyi ta Angliyi i na materialnu dopomogu Rosiyi ale voni pomilyayutsya Tak samo yak Gitler ne vvazhav za mozhlive vladnati pitannya Avstriyi ta Chehoslovachchini bez zgodi Italiyi tak vin i ne mislit sogodni pro te shob zalagoditi polsko nimeckij spir bez Rosiyi Vzhe buli tri podili Polshi pobachite chetvertij Karl Genrih Bodenshac general Lyuftvaffe i blizkij soratnik Germana Geringa 6 travnya 1939 23 travnya 1939 r Adolf Gitler na zustrichi vishogo komandnogo skladu zayaviv sho zavdannyam Nimechchini bude izolyaciya Polshi 22 serpnya 1939 r pered verhovnim komanduvannyam vermahtu vin chitko oznachiv cil znishiti Polshu mova ne pro zahoplennya pevnoyi teritoriyi chi novogo kordonu a pro znishennya voroga Stalin zhe hotiv vidvoyuvati vtracheni v hodi Zhovtnevogo perevorotu ta gromadyanskoyi vijni teritoriyi kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi Bezposeredno pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni 23 serpnya 1939 bulo pidpisano pakt Molotova Ribbentropa yakij posluzhiv osnovoyu dlya vzayemodiyi mizh Tretim Rajhom ta SRSR pislya yiyi pochatku 1 veresnya 1939 rozpochalasya agresiya Tretogo Rajhu proti Polshi 17 veresnya radyanske vtorgnennya u Polshu Agresori chastinu okupovanoyi nimi teritoriyi Drugoyi Rechi Pospolitoyi peredali vsuperech mizhnarodnomu pravu inshim derzhavam Nimechchina peredala 21 listopada 1939 chastinu polskoyi teritoriyi zajnyatoyi vermahtom Spish i Orava Slovachchini todi yak Radyanskij Soyuz chastinu polskoyi teritoriyi zajnyatoyi Chervonoyu Armiyeyu Vilnyus z okrugoyu peredav 10 zhovtnya 1939 Litvi sho j peredbachav Pakt pro vzayemodopomogu mizh SRSR i Litvoyu ta pro dislokaciyu Chervonoyi Armiyi v Litvi ukladenij u Moskvi V yacheslavom Molotovim ta Yuozasom Urbshisom 10 zhovtnya 1939 Na vikonannya jogo polozhen litovska armiya vstupila u Vilnyus u nich proti 28 zhovtnya 1939 vzyavshi misto pid litovske upravlinnya do 15 chervnya 1940 pislya chogo vono bulo znovu okupovane Chervonoyu Armiyeyu Rozporyadchi pravovi akti shodo teritoriyi Drugoyi Rechi Pospolitoyi uhvaleni vsuperech ratifikovanij Nimechchinoyu ta Rosiyeyu Gaazkij konvenciyi IV 1907 buli nedijsnimi u svitli mizhnarodnogo prava i ne viznavalisya yak uryadom Polshi u vignanni tak i soyuznimi Polshi derzhavami a takozh tretimi nejtralnimi krayinami uprodovzh usiyeyi Drugoyi svitovoyi vijni Voni porushuvali i cilu nizku inshih dogovoriv z boku Rajhu Versalskij dogovir u chastini III sho opisuye kordoni Nimechchini pakt Briana Kelloga i Polsko nimecku deklaraciyu pro nezastosuvannya sili vid 26 sichnya 1934 ta z boku SRSR Rizkij dogovir Dogovir pro nenapad mizh Polsheyu ta Radyanskim Soyuzom vid 1932 i Dogovir Ligi Nacij Shodo podij pislya 17 veresnya 1939 roku rozdilu polskoyi derzhavi mizh Rajhom i Radyanskim Soyuzom soyuzni Polshi derzhavi Velika Britaniya i Franciya yaki na napad Gitlera vidreaguvali 3 veresnya formalnim ogoloshennyam vijni Nimechchini bez bud yakih voyennih dij t zv divna vijna obmezhilisya slovesnim osudom dij SRSR vidmovlyayuchis viznati sho nibito polska derzhava ta yiyi uryad faktichno pripinili svoye isnuvannya yak vipravdovuvav napad Molotov Samu zh Polshu 31 zhovtnya 1939 roku Molotov znevazhlivo nazvav potvornim dityam Versalskogo dogovoru Div takozhDemarkacijna liniya III Rejh SRSR Pershij podil Polshi Drugij podil Polshi Tretij podil Polshi Polske pitannya Oblast derzhavnih interesiv NimechchiniPrimitkiTak nazvali nimecko radyanske spivrobitnictvo v 1939 r providni polski ta rosijski istoriki doslidniki polsko rosijskih vidnosin u vidanij 2010 roku za pidtrimki uryadiv Polshi ta RF publikaciyi Polsko rosijskoyi grupi zi skladnih pitan Biale plamy Czarne plamy Sprawy trudne w relacjach polsko rosyjskich 1918 2008 Biale plamy Czarne plamy Sprawy trudne w relacjach polsko rosyjskich 1918 2008 Adam D Rotfeld Anatolij W Torkunow red Warszawa 2010 str 219 264 https kurierhistoryczny pl artykul ile bylo iv rozbiorow polski 469 Kongres Wiedenski i czwarty rozbior Polski passa waw pl angl Procitovano 15 travnya 2023 Jerzy Topolski Historia Polski od czasow najdawniejszych do 1990 roku Wyd Kopia 1996 Str 206 Adam Kersten Tadeusz Lepkowski Historia dla klasy II liceum ogolnoksztalcacego Wyd Panstwowe Zaklady Wydawnictw Szkolnych 1968 Str 311 Historyk Polacy uznali pokoj brzeski z 1918 r za IV rozbior Polski kultura gazetaprawna pl pol 9 lyutogo 2018 Procitovano 15 travnya 2023 A Bregman Najlepszy sojusznik Hitlera Londyn 1981 s 12 za Coulondre R De Stalin a Hitler Paris 1950 s 165 A Szymanski Rozmowa z Bodenschatzem Wiadomosc nr 394 z 18 10 1953 Natalja Siergiejewna Lebiediewa Inwazja Armii Czerwonej IV rozbior Polski w Biale plamy Czarne plamy Sprawy trudne w relacjach polsko rosyjskich 1918 2008 Adam D Rotfeld Anatolij W Torkunow red Warszawa 2010 s 266 Za tak zvanim dogovorom Ribbentrop Chernak posol Slovackoyi Respubliki v Berlini ukladenim 21 listopada 1939 r u Berlini Slawomir Debski Miedzy Berlinem a Moskwa Stosunki niemiecko sowieckie 1939 1941 Warszawa 2007 wyd II poprawione Polski Instytut Spraw Miedzynarodowych ISBN 978 83 89607 08 9 s 244 Ce garantuvali dvostoronni ugodi z Polsheyu polsko francuzkij dogovir pro garantiyi vid 1 grudnya 1925 ta Dogovir pro anglo polskij vijskovij alyans vid 25 serpnya 1939 r Jerzy Lojek Agresja 17 wrzesnia 1939 PAX Warszawa 1990 Tekst noty rzadu brytyjskiego s 192 i francuskiego s 193 omowienie s 120 123 Nota rzadu ZSRR z 17 09 1939 Molotov V M Doklad o vneshnej politike Pravitelstva Vneocherednaya pyataya sessiya Verhovnogo Soveta SSSR 31 oktyabrya 2 noyabrya 1939 g Stenograficheskij otchet Izdanie Verhovnogo Soveta SSSR 1939 S 7 24 ros PosilannyaPodili Polshi 2 serpnya 2018 u Wayback Machine DzherelaRozhik M Ye ta in Vsesvitnya istoriya Novitni chasi Chetvertij podil Polshi Pochatok Drugoyi svitovoyi vijni 2 serpnya 2018 u Wayback Machine V Danilenko Chetvertij podil Polshi i vstanovlennya radyanskogo totalitarnogo rezhimu v Zahidnij Ukrayini 2 serpnya 2018 u Wayback Machine Andrzej Leszek Szczesniak Zmowa IV Rozbior Polski Wyd ALFA Warszawa 1990 pol