Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юозас Урбшіс (лит. Juozas Urbšys; 29 лютого 1896, село Шетеняй, Ковенський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія — 2 травня 1991, Каунас, Литовська Республіка) — литовський офіцер, дипломат, політик. Міністр закордонних справ Литви в 1938—1940 роках.
| Юозас Урбшис | |
|---|---|
| лит. Juozas Urbšys | |
| Народився | 29 лютого 1896[1] Шетенйе, Кедайняйський район, Литва |
| Помер | 30 квітня 1991[1](95 років) Каунас, Литва |
| Поховання | Петрашунський цвинтар |
| Громадянство | Литва СРСР |
| Діяльність | політик, дипломат |
| Галузь | військовослужбовець, дипломат, політичний в'язень, перекладач і мемуарист[d] |
| Alma mater | Чугуївське військове училище і Rīgas politehniskais institūts[d] |
| Знання мов | литовська[1] |
| Учасник | Перша світова війна і Війна за незалежність Литви |
| Військове звання | прапорщик і капітан |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди |      |
| |
Життєпис
Народився в багатодітній родині. У 1907 році вступив до Паневежиської реальної гімназії. У ході навчання протягом року уроки литовської мови у нього вів видатний лінгвіст Йонас Яблонскіс. Закінчивши у 1914 році гімназію, на наступний рік був прийнятий в Ризький політехнічний інститут.
У 1915—1916 роках — співробітник московського Комітету з надання допомоги жертвам війни при Литовському допоміжному товаристві. У 1916 році піддався мобілізацію і зарахуванню в Чугуївське військове училище. Закінчивши його в наступному році, взяв участь в Першій світовій війні в складі російської імператорської армії. У 1918 році, після повернення на батьківщину, вступив в збройні сили Литви. У званні офіцера генерального штабу взяв участь в національній війні за незалежність. Демобілізувавшись у званні капітана в 1922 році, перейшов до дипломатичної діяльності.
Політична діяльність
У 1922—1927 роках — завідувач консульським відділом литовського посольства в Берліні, у 1927—1933 роках — перший секретар в Парижі. У той же час в 1932 році в Каунасі випустив «Матеріали з історії дипломатичного конфлікту навколо питання про Вільнюс». У 1933—1934 роках — керівник дипломатичної місії і одночасно надзвичайний і повноважний посол в Ризі.
У 1934—1936 роках — директор політичного департаменту міністерства закордонних справ. У 1936—1938 роках — генеральний секретар МЗС. У грудні 1938 року одержав призначення на пост міністра закордонних справ Литви.
Уже в цьому статусі Урбшіс зіткнувся з серйозними зовнішньополітичними проблемами, в центрі яких лежало його держава: під тиском великих держав незалежності Литви підходив кінець. 22 березня 1939 року в Берліні він підписав договір з Йоахімом фон Ріббентропом, згідно з яким Клайпедський край увійшов до складу Третього рейху.
Він виявився безсилий запобігти радянській окупації і включення Литви до складу СРСР. Під тиском Радянського Союзу і за згодою президента Антанаса Смятони, згідно з договором від 10 жовтня того ж року, ухвалив рішення про анексію Віленського краю, окупованою радянськими військами в ході походу на Польщу, в обмін на згоду розмістити радянські гарнізони в Литві.
Припускаючи можливе введення радянських військ, 30 травня 1940 року відрядив інструкцію литовським дипломатичним місіям за кордоном, згідно з якою в разі здійснення вищевказаного сценарію пост міністра закордонних справ отримає надзвичайний і повноважний посол в Італії Стасис Лозорайтіс. 14 червня 1940 року його викликали в Москву з метою обговорення наступного радянського ультиматуму. У зв'язку з цим він виявився безсилим організувати який-небудь опір Радянському Союзу, який на наступний день окупував Литву.
Під радянською окупацією
Завзято відстоюючи литовську точку зору про неправомірність даного процесу 16 червня піддався арешту й засланню в Тамбов. 23 червня 1941 був знову заарештований. Утримувався в Саратові, Москві, Кірові, Іванові, тюремної лікарні Горького. В цілому, в ув'язненні він прожив протягом наступних 16 років, в тому числі 13 років — у в'язниці, з яких 11 років — одинично ув'язнений.
У 1943—1944 роках з катівень відправив Йосипу Сталіну два меморандуми про необхідність відновлення литовської державності. Утримувався з дружиною у в'язниці міста Іванова аж до переведення в Бутирку в 1952 році, де знову піддався допитам. Вважаючи знаходження в ув'язненні з 1941 року, засуджений на відбування решти терміну з початкових 25 років.
Після смерті Сталіна 27 серпня 1954 року був з дружиною реабілітований, водночас утративши право проживати на території прибалтійських республік і значних міст. У зв'язку з цим Урбшіси прийняли спільне рішення оселитися в Вязниках Володимирській області.
У 1956 році отримав дозвіл оселитися в Вільнюсі, де протягом наступних 25 років займався перекладом французької літератури. Серед іншого, в перекладі на литовську мову вийшли твори таких письменників, як Бомарше, Гюстав Флобер, Мольєр, Ален Рене Лесаж, Антуан Франсуа Прево і Ромен Роллан. Сім'я зупинилася у письменниці Дануте Чюрльоніте-Зубовене.
У 1963 році відвідав Східний Берлін, в зв'язку з анексією Клайпедського краю виступивши свідком у справі Ганса Глобке, юридично обґрунтував необхідність переслідування євреїв. У період перебудови виступав на підтримку проголошення незалежності Литви.
Став автором ряду статей на тему проблем своєї держави і власних спогадів. У 1988 році у вільнюському видавництві вийшли його спогади «Литва в роки суворих випробувань, 1939—1940», що зробила сенсаційне в політичному відношенні враження на литовську громадськість.
До моменту прийняття Верховною Радою Литовської РСР 11 березня 1990 року Акта «Про відновлення незалежної Литовської держави» Урбшіс уособлював собою спадкоємність сподівань різних поколінь литовців про незалежність і нагадував про агресію, жертвою якої стала його держава.
За заслуги перед Литвою, Європою і світом в цілому нагороджений орденами своєї батьківщини, Латвії, Естонії, Чилі, Франції і Швеції.
Помер вранці 2 травня 1991 року в результаті тривалої хвороби. Труна з його тілом була виставлена для урочистого прощання на території військового музею імені Вітовта Великого. Похований 4 травня на Петрашюнскому кладовищі — пантеоні видатних громадян Литви.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Gerhard L. Weinberg. A World at Arms: A Global History of World War II. 1994 p.946
Посилання
- Пранцулите Л. На стыке веков: Юргис Балтрушайтис и другие. — PRESVIKA.
- Aldona Gaigalaitė. Lietuvos Užsienio reikalų ministrai, 1918—1940. — .
- Juozas Urbsys Is Dead; Lithuania Aide Was 95. — Число 2. — ISSN 0362-4331. Архівовано з джерела 30 січня 2013.
- Biographical Dictionary of Central and Eastern Europe in the Twentieth Century. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuozas Urbshis lit Juozas Urbsys 29 lyutogo 1896 selo Shetenyaj Kovenskij povit Kovenska guberniya Rosijska imperiya 2 travnya 1991 Kaunas Litovska Respublika litovskij oficer diplomat politik Ministr zakordonnih sprav Litvi v 1938 1940 rokah Yuozas Urbshislit Juozas UrbsysNarodivsya29 lyutogo 1896 1896 02 29 1 Shetenje Kedajnyajskij rajon LitvaPomer30 kvitnya 1991 1991 04 30 1 95 rokiv Kaunas LitvaPohovannyaPetrashunskij cvintarGromadyanstvoLitva SRSRDiyalnistpolitik diplomatGaluzvijskovosluzhbovec diplomat politichnij v yazen perekladach i memuarist d Alma materChuguyivske vijskove uchilishe i Rigas politehniskais instituts d Znannya movlitovska 1 UchasnikPersha svitova vijna i Vijna za nezalezhnist LitviVijskove zvannyapraporshik i kapitanU shlyubi zdNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v bagatoditnij rodini U 1907 roci vstupiv do Panevezhiskoyi realnoyi gimnaziyi U hodi navchannya protyagom roku uroki litovskoyi movi u nogo viv vidatnij lingvist Jonas Yablonskis Zakinchivshi u 1914 roci gimnaziyu na nastupnij rik buv prijnyatij v Rizkij politehnichnij institut U 1915 1916 rokah spivrobitnik moskovskogo Komitetu z nadannya dopomogi zhertvam vijni pri Litovskomu dopomizhnomu tovaristvi U 1916 roci piddavsya mobilizaciyu i zarahuvannyu v Chuguyivske vijskove uchilishe Zakinchivshi jogo v nastupnomu roci vzyav uchast v Pershij svitovij vijni v skladi rosijskoyi imperatorskoyi armiyi U 1918 roci pislya povernennya na batkivshinu vstupiv v zbrojni sili Litvi U zvanni oficera generalnogo shtabu vzyav uchast v nacionalnij vijni za nezalezhnist Demobilizuvavshis u zvanni kapitana v 1922 roci perejshov do diplomatichnoyi diyalnosti Politichna diyalnistU 1922 1927 rokah zaviduvach konsulskim viddilom litovskogo posolstva v Berlini u 1927 1933 rokah pershij sekretar v Parizhi U toj zhe chas v 1932 roci v Kaunasi vipustiv Materiali z istoriyi diplomatichnogo konfliktu navkolo pitannya pro Vilnyus U 1933 1934 rokah kerivnik diplomatichnoyi misiyi i odnochasno nadzvichajnij i povnovazhnij posol v Rizi U 1934 1936 rokah direktor politichnogo departamentu ministerstva zakordonnih sprav U 1936 1938 rokah generalnij sekretar MZS U grudni 1938 roku oderzhav priznachennya na post ministra zakordonnih sprav Litvi Uzhe v comu statusi Urbshis zitknuvsya z serjoznimi zovnishnopolitichnimi problemami v centri yakih lezhalo jogo derzhava pid tiskom velikih derzhav nezalezhnosti Litvi pidhodiv kinec 22 bereznya 1939 roku v Berlini vin pidpisav dogovir z Joahimom fon Ribbentropom zgidno z yakim Klajpedskij kraj uvijshov do skladu Tretogo rejhu Vin viyavivsya bezsilij zapobigti radyanskij okupaciyi i vklyuchennya Litvi do skladu SRSR Pid tiskom Radyanskogo Soyuzu i za zgodoyu prezidenta Antanasa Smyatoni zgidno z dogovorom vid 10 zhovtnya togo zh roku uhvaliv rishennya pro aneksiyu Vilenskogo krayu okupovanoyu radyanskimi vijskami v hodi pohodu na Polshu v obmin na zgodu rozmistiti radyanski garnizoni v Litvi Pripuskayuchi mozhlive vvedennya radyanskih vijsk 30 travnya 1940 roku vidryadiv instrukciyu litovskim diplomatichnim misiyam za kordonom zgidno z yakoyu v razi zdijsnennya vishevkazanogo scenariyu post ministra zakordonnih sprav otrimaye nadzvichajnij i povnovazhnij posol v Italiyi Stasis Lozorajtis 14 chervnya 1940 roku jogo viklikali v Moskvu z metoyu obgovorennya nastupnogo radyanskogo ultimatumu U zv yazku z cim vin viyavivsya bezsilim organizuvati yakij nebud opir Radyanskomu Soyuzu yakij na nastupnij den okupuvav Litvu Pid radyanskoyu okupaciyeyuZavzyato vidstoyuyuchi litovsku tochku zoru pro nepravomirnist danogo procesu 16 chervnya piddavsya areshtu j zaslannyu v Tambov 23 chervnya 1941 buv znovu zaareshtovanij Utrimuvavsya v Saratovi Moskvi Kirovi Ivanovi tyuremnoyi likarni Gorkogo V cilomu v uv yaznenni vin prozhiv protyagom nastupnih 16 rokiv v tomu chisli 13 rokiv u v yaznici z yakih 11 rokiv odinichno uv yaznenij U 1943 1944 rokah z kativen vidpraviv Josipu Stalinu dva memorandumi pro neobhidnist vidnovlennya litovskoyi derzhavnosti Utrimuvavsya z druzhinoyu u v yaznici mista Ivanova azh do perevedennya v Butirku v 1952 roci de znovu piddavsya dopitam Vvazhayuchi znahodzhennya v uv yaznenni z 1941 roku zasudzhenij na vidbuvannya reshti terminu z pochatkovih 25 rokiv Pislya smerti Stalina 27 serpnya 1954 roku buv z druzhinoyu reabilitovanij vodnochas utrativshi pravo prozhivati na teritoriyi pribaltijskih respublik i znachnih mist U zv yazku z cim Urbshisi prijnyali spilne rishennya oselitisya v Vyaznikah Volodimirskij oblasti U 1956 roci otrimav dozvil oselitisya v Vilnyusi de protyagom nastupnih 25 rokiv zajmavsya perekladom francuzkoyi literaturi Sered inshogo v perekladi na litovsku movu vijshli tvori takih pismennikiv yak Bomarshe Gyustav Flober Molyer Alen Rene Lesazh Antuan Fransua Prevo i Romen Rollan Sim ya zupinilasya u pismennici Danute Chyurlonite Zubovene U 1963 roci vidvidav Shidnij Berlin v zv yazku z aneksiyeyu Klajpedskogo krayu vistupivshi svidkom u spravi Gansa Globke yuridichno obgruntuvav neobhidnist peresliduvannya yevreyiv U period perebudovi vistupav na pidtrimku progoloshennya nezalezhnosti Litvi Stav avtorom ryadu statej na temu problem svoyeyi derzhavi i vlasnih spogadiv U 1988 roci u vilnyuskomu vidavnictvi vijshli jogo spogadi Litva v roki suvorih viprobuvan 1939 1940 sho zrobila sensacijne v politichnomu vidnoshenni vrazhennya na litovsku gromadskist Do momentu prijnyattya Verhovnoyu Radoyu Litovskoyi RSR 11 bereznya 1990 roku Akta Pro vidnovlennya nezalezhnoyi Litovskoyi derzhavi Urbshis uosoblyuvav soboyu spadkoyemnist spodivan riznih pokolin litovciv pro nezalezhnist i nagaduvav pro agresiyu zhertvoyu yakoyi stala jogo derzhava Za zaslugi pered Litvoyu Yevropoyu i svitom v cilomu nagorodzhenij ordenami svoyeyi batkivshini Latviyi Estoniyi Chili Franciyi i Shveciyi Pomer vranci 2 travnya 1991 roku v rezultati trivaloyi hvorobi Truna z jogo tilom bula vistavlena dlya urochistogo proshannya na teritoriyi vijskovogo muzeyu imeni Vitovta Velikogo Pohovanij 4 travnya na Petrashyunskomu kladovishi panteoni vidatnih gromadyan Litvi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gerhard L Weinberg A World at Arms A Global History of World War II 1994 p 946PosilannyaPranculite L Na styke vekov Yurgis Baltrushajtis i drugie PRESVIKA Aldona Gaigalaite Lietuvos Uzsienio reikalu ministrai 1918 1940 ISBN 5430026964 Juozas Urbsys Is Dead Lithuania Aide Was 95 Chislo 2 ISSN 0362 4331 Arhivovano z dzherela 30 sichnya 2013 Biographical Dictionary of Central and Eastern Europe in the Twentieth Century ISBN 978 0 7656 1027 0