Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Другий поділ Речі Посполитої друга з серії зовнішньополітичних акцій стосовно Речі Посполитої з боку Габсбурзької монарх

Другий поділ Польщі

Другий поділ Польщі

Другий поділ Речі Посполитої — друга з серії зовнішньополітичних акцій стосовно Речі Посполитої з боку Габсбурзької монархії, Пруссії та Росії у 1772, 1793, 1795. Перед першим поділом Речі Посполитої (1772) її територія становила понад 730 тис. км², чисельність населення — понад 11,5 млн осіб, з яких понад 70 % складали селяни, до 20 % — міщани, 6–7 % — шляхта, решту — духовенство.

Другий поділ Речі Посполитої
image
Типd
Підписано23 січня 1793
МісцеСанкт-Петербург
ПідписантиКатерина II і Фрідріх Вільгельм II
СторониРосійська імперія і Пруссія
Історичні польські держави
image
Три поділи Речі Посполитої

Історія

Другий поділ Польщі Росія здійснила спільно з Пруссією. Австрія, запевнена Пруссією, що посприяє їй у здобутті Баварії, інтересу до участі в поділі Речі Посполитої не проявила. Угода про поділ була підписана у Петербурзі 23 січня 1793 царицею Катериною II і королем Пруссії Фрідріхом-Вільгельмом II. Пруссія отримала Ґданськ, Торунь, решту Великопольщі та Куявії і частину Мазовії — разом 58 тис. км², понад 1 млн осіб. Росія дістала частину Білорусі, Київське, Брацлавське і Подільське воєводства та половину Волинського воєводства — разом 250 тис. км² і понад 3 млн жителів. Річ Посполита з територією у 215 тис. км² і населенням 3,7 млн осіб опинилася під російським протекторатом. 22 липня 1793 делегація сейму, який засідав під дулами російських гармат, підписала трактат з Росією, за яким Річ Посполита відмовлялася від воєводств — Мінського, Київського, Брацлавського й Подільського, а також частин , Новогрудського, й Волинського воєводств. На знак протесту проти чергового поділу усі три керівники Торговицької конфедерації виїхали на Захід, що не завадило їм згодом знову домогтися прихильності Катерини II.

Остаточно другий поділ Польщі затвердив Гродненський сейм (17 червня — 23 листопада 1793), який, як виявилося, став останнім сеймом Речі Посполитої. Депутати були так залякані арештами або підкуплені, що жоден не відізвався під час прийняття ухвали про поділ. Ще під час роботи сейму Торговицька конфедерація за наказом з Петербурга була розпущена як непотрібна.

Схвалений тим же сеймом у жовтні 1793 російсько-польський союзний договір дав змогу Росії вводити свої війська на територію Речі Посполитої «за погодженням із польським урядом», заборонив їй вступати в союзи, укладати договори без згоди Росії. Трактат передбачав, що Росія гарантує майбутню польську конституцію. Той же сейм 23 листопада 1793 ухвалив нову Конституцію. В її основу були покладені відновлені торговичанами кардинальні права. Безземельну шляхту вона позбавила політичних прав, а також встановила, що посольська ізба повинна приймати постанови з важливих питань не менш як двома третинами голосів; постанови ж з інших питань було дозволено ухвалювати звичайною більшістю. Були збережені особиста недоторканність, право набувати землеволодіння та самоврядування, надані Чотирирічним сеймом міщанам королівських міст. За тією ж Конституцією, сейм мав скликатися раз у чотири роки, відновлювалася Постійна рада. Військо держави сейм зменшив до 15 тис. вояків.

Наслідки

Докладніше: Повстання Костюшка

Другий поділ Речі Посполитої був для неї катастрофою не лише політичною, а й економічною. Його наслідком став розрив господарських зв'язків між землями, що залишилися в ній, і загарбаними сусідами територіями. Стрімко зросли ціни. Зазнала краху банківська система, спорожніла скарбниця. У країні зростало незадоволення, ставало зрозуміло, що могутні сусіди не зупиняться на доконаному поділі й Польщі загрожує цілковите зникнення з карти Європи.

На порядок денний висунулося національно-визвольне повстання. Його підготовка відбувалася як усередині країни, так і за її межами в еміграції, зосередженій, головним чином, у Саксонії (Конституція Третього травня трактувала, що на польському троні будуть панувати спадкоємці саксонської династії Веттінів). Еміграція зробила спробу заручитися підтримкою повстання революційною Францією, в якій у результаті повстання в Парижі 31 травня — 2 червня 1793 запанувала якобінська диктатура. Для переговорів був делегований герой війни за незалежність Сполучених Штатів Америки ген. Тадеуш Косцюшко, якого еміграція хотіла бачити на чолі повстання.

На початку повстання у Косцюшка було лише 4-тисячне регулярне військо і 2 тисячі озброєних косами селян. На чолі цих загонів 1 квітня 1794 він вирушив у напрямку Варшави і з'єднався з А. Мадалинським. У ніч з 17 на 18 квітня 1794 вибухнуло повстання у Варшаві. Варшавське повстання змінило розклад військових сил, відкрило можливість для поширення національно-визвольного руху на Мазовію і Підляшшя. У ніч з 22 на 23 квітня 1794 вибухнуло повстання у Вільні (нині Вільнюс).

image
Тадеуш Костюшко

13 липня 1794 російські та прусські війська розпочали облогу Варшави. У Косцюшка була 25-тисячна регулярна армія й 140 гармат; його супротивники мали разом 40-тисячне військо із 253 гарматами. 20 серпня 1794 емісарам Косцюшка вдалося підняти повстання населення польських земель, загарбаних Пруссією за першим і другим поділом Речі Посполитої. Повстання охопило Великопольщу, перекинулося на Куявію і Помор'я, знайшло відгомін у Силезії. Переляканий цим Фрідріх-Вільгельм II Гогенцоллерн наказав своїм військам відступити від Варшави. Те саме вчинили російські війська. Облога Варшави була знята. Натомість росіяни здобули 12 серпня 1794 Вільно, після чого повстання у Великому князівстві Литовському згасло.

image
Річ Посполита після поділу

19 вересня російське військо на чолі з генерал-аншефом Олександром Суворовим під маєтком Тересполь, неподалік Бреста (нині місто в Білорусі), розбило корпус польського генерала Сєраковського і попрямувало до Варшави. Назустріч йому з лівого берега Вісли вирушив російський корпус генерал-поручика Ферзена, який у липні — серпні 1794 брав участь в облозі Варшави. Костюшко спробував заступити шлях Ферзенові під містечком Мацєйовіце, що на правому березі Вісли південніше Варшави.

10 жовтня 1794 Ферзен завдав війську Косцюшка тяжкої поразки. У Мацєйовіцькій битві загинули тисячі польських військовиків, важко поранений Тадеуш Костюшко та разом з ним 5 вищих та 200 інших офіцерів, близько 2 тис. молодших командирів і солдатів потрапили в полон. Росіяни втратили 1300 загиблими, у тому числі 30 офіцерів. Мацєйовіцька поразка не була катастрофою з воєнної точки зору. У повсталих було ще достатньо сил для подальшої боротьби. Але полонення Костюшка негативно позначилося на їхньому моральному стані. Після цієї поразки повстання швидко догоряло.

image
Олександр Суворов

4 листопада 1794 Суворов здобув правобережну частину Варшави — Прагу, дозволивши своїм воякам влаштувати різанину й грабунок населення. За оцінкою Суворова, за один лише день було знищено 12 тис. «бунтівників», а ще 2 тис., рятуючись, потонули у Віслі. Дійшовши висновку, що повстання зазнає поразки, його провідники залишили лівобережну частину Варшави. 9 листопада 1794 столиця капітулювала. 30-тис. польського війська під командуванням ген. Т. Вавжецького, який від 12 жовтня 1794 був Начальником повстання, відступило від Варшави. Його лави внаслідок дезертирства швидко танули, а рештки 16 листопада 1794 під Радошицями, склали зброю.

Повстання було приречене на невдачу, оскільки спрямований проти нього «союз трьох чорних орлів», як іменували тоді спілку Росії, Пруссії й Австрії, був надто потужним: на час повстання Пруссія мала 190-тисячне регулярне військо, Росія — 400-тисячне, Австрія — 300-тисячне. Поляки не мали можливостей створити навіть 100-тисячну армію. Попри це все, повстання мало велике історичне значення. Воно стало початком національно-визвольного руху польського народу, надихало кілька поколінь поляків на боротьбу за національну свободу. Повстання вплинуло на національне самоусвідомлення селянства й міського населення, що зрештою активізувало процес формування польської нації.

Див. також

Джерела

  • Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. — Львів, 2002.
  • Рубльов О. С. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795 [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — 520 с. : іл. — .
  • Костомаров Н. Последние годы Речи Посполитой. СПб., 1870.
  • Соловьев С. М. История падения Польши. М., 1863
  • Kraszewski J. Polska w czasie trzech rozbiorów 1772—1797, t. 1–3. Poznań, 1874–75
  • Korzon T. Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta (1764—1794), t. 3. Kraków, 1884
  • Balzer O. Reformy społeczne i polityczne Konstitucyi trzeciego maja. Kraków, 1891
  • Kalinka W. Sejm czteroletni, t. 1, cz. 1–2; t. 2, cz. 1–2. Kraków, 1895
  • Łojek J. Upadek Konstytucji 3 maja: Studium historyczne. Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1976
  • Łojek J. Geneza i obalenie Konstytucji 3 maja. Polityka zagraniczna Rzeczypospolitej 1787—1792. Lublin, 1986
  • Łojek J. Dzieje zdrajcy: [Stanisław Szczęsny Potocki (1751—1805)]. Katowice, 1988
  • Bardach J., Leśnodorski B., Pietrzak M. Historia ustroju i prawa polskiego. Warszawa, 1993
  • Topolski J. Historia Polski. Poznań, 2008.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Drugij podil Rechi Pospolitoyi druga z seriyi zovnishnopolitichnih akcij stosovno Rechi Pospolitoyi z boku Gabsburzkoyi monarhiyi Prussiyi ta Rosiyi u 1772 1793 1795 Pered pershim podilom Rechi Pospolitoyi 1772 yiyi teritoriya stanovila ponad 730 tis km chiselnist naselennya ponad 11 5 mln osib z yakih ponad 70 skladali selyani do 20 mishani 6 7 shlyahta reshtu duhovenstvo Drugij podil Rechi PospolitoyiTipdPidpisano23 sichnya 1793MisceSankt PeterburgPidpisantiKaterina II i Fridrih Vilgelm IIStoroniRosijska imperiya i Prussiya Istorichni polski derzhavi Gneznenska Derzhava Korolivstvo Polske Rich Pospolita 1645 1998 Podili Rechi Pospolitoyi Korolivstvo Galichini 1546 1900 Varshavske gercogstvo 1326 2005 Krakivska respublika 1535 2021 Velike gercogstvo Poznanske 1535 2021 Velike Knyazivstvo Krakivske 1534 1932 Korolivstvo Polske 1916 1918 Druga Rich Pospolita 1918 1945 Seredinna Litva Generalna guberniya 1939 1945 Polska pidpilna derzhava 1939 1945 Polska Narodna Respublika 1944 1989 Respublika Polsha Tri podili Rechi PospolitoyiIstoriyaDrugij podil Polshi Rosiya zdijsnila spilno z Prussiyeyu Avstriya zapevnena Prussiyeyu sho pospriyaye yij u zdobutti Bavariyi interesu do uchasti v podili Rechi Pospolitoyi ne proyavila Ugoda pro podil bula pidpisana u Peterburzi 23 sichnya 1793 cariceyu Katerinoyu II i korolem Prussiyi Fridrihom Vilgelmom II Prussiya otrimala Gdansk Torun reshtu Velikopolshi ta Kuyaviyi i chastinu Mazoviyi razom 58 tis km ponad 1 mln osib Rosiya distala chastinu Bilorusi Kiyivske Braclavske i Podilske voyevodstva ta polovinu Volinskogo voyevodstva razom 250 tis km i ponad 3 mln zhiteliv Rich Pospolita z teritoriyeyu u 215 tis km i naselennyam 3 7 mln osib opinilasya pid rosijskim protektoratom 22 lipnya 1793 delegaciya sejmu yakij zasidav pid dulami rosijskih garmat pidpisala traktat z Rosiyeyu za yakim Rich Pospolita vidmovlyalasya vid voyevodstv Minskogo Kiyivskogo Braclavskogo j Podilskogo a takozh chastin Novogrudskogo j Volinskogo voyevodstv Na znak protestu proti chergovogo podilu usi tri kerivniki Torgovickoyi konfederaciyi viyihali na Zahid sho ne zavadilo yim zgodom znovu domogtisya prihilnosti Katerini II Ostatochno drugij podil Polshi zatverdiv Grodnenskij sejm 17 chervnya 23 listopada 1793 yakij yak viyavilosya stav ostannim sejmom Rechi Pospolitoyi Deputati buli tak zalyakani areshtami abo pidkupleni sho zhoden ne vidizvavsya pid chas prijnyattya uhvali pro podil She pid chas roboti sejmu Torgovicka konfederaciya za nakazom z Peterburga bula rozpushena yak nepotribna Shvalenij tim zhe sejmom u zhovtni 1793 rosijsko polskij soyuznij dogovir dav zmogu Rosiyi vvoditi svoyi vijska na teritoriyu Rechi Pospolitoyi za pogodzhennyam iz polskim uryadom zaboroniv yij vstupati v soyuzi ukladati dogovori bez zgodi Rosiyi Traktat peredbachav sho Rosiya garantuye majbutnyu polsku konstituciyu Toj zhe sejm 23 listopada 1793 uhvaliv novu Konstituciyu V yiyi osnovu buli pokladeni vidnovleni torgovichanami kardinalni prava Bezzemelnu shlyahtu vona pozbavila politichnih prav a takozh vstanovila sho posolska izba povinna prijmati postanovi z vazhlivih pitan ne mensh yak dvoma tretinami golosiv postanovi zh z inshih pitan bulo dozvoleno uhvalyuvati zvichajnoyu bilshistyu Buli zberezheni osobista nedotorkannist pravo nabuvati zemlevolodinnya ta samovryaduvannya nadani Chotiririchnim sejmom mishanam korolivskih mist Za tiyeyu zh Konstituciyeyu sejm mav sklikatisya raz u chotiri roki vidnovlyuvalasya Postijna rada Vijsko derzhavi sejm zmenshiv do 15 tis voyakiv Naslidki Dokladnishe Povstannya Kostyushka Drugij podil Rechi Pospolitoyi buv dlya neyi katastrofoyu ne lishe politichnoyu a j ekonomichnoyu Jogo naslidkom stav rozriv gospodarskih zv yazkiv mizh zemlyami sho zalishilisya v nij i zagarbanimi susidami teritoriyami Strimko zrosli cini Zaznala krahu bankivska sistema sporozhnila skarbnicya U krayini zrostalo nezadovolennya stavalo zrozumilo sho mogutni susidi ne zupinyatsya na dokonanomu podili j Polshi zagrozhuye cilkovite zniknennya z karti Yevropi Na poryadok dennij visunulosya nacionalno vizvolne povstannya Jogo pidgotovka vidbuvalasya yak useredini krayini tak i za yiyi mezhami v emigraciyi zoseredzhenij golovnim chinom u Saksoniyi Konstituciya Tretogo travnya traktuvala sho na polskomu troni budut panuvati spadkoyemci saksonskoyi dinastiyi Vettiniv Emigraciya zrobila sprobu zaruchitisya pidtrimkoyu povstannya revolyucijnoyu Franciyeyu v yakij u rezultati povstannya v Parizhi 31 travnya 2 chervnya 1793 zapanuvala yakobinska diktatura Dlya peregovoriv buv delegovanij geroj vijni za nezalezhnist Spoluchenih Shtativ Ameriki gen Tadeush Koscyushko yakogo emigraciya hotila bachiti na choli povstannya Na pochatku povstannya u Koscyushka bulo lishe 4 tisyachne regulyarne vijsko i 2 tisyachi ozbroyenih kosami selyan Na choli cih zagoniv 1 kvitnya 1794 vin virushiv u napryamku Varshavi i z yednavsya z A Madalinskim U nich z 17 na 18 kvitnya 1794 vibuhnulo povstannya u Varshavi Varshavske povstannya zminilo rozklad vijskovih sil vidkrilo mozhlivist dlya poshirennya nacionalno vizvolnogo ruhu na Mazoviyu i Pidlyashshya U nich z 22 na 23 kvitnya 1794 vibuhnulo povstannya u Vilni nini Vilnyus Tadeush Kostyushko 13 lipnya 1794 rosijski ta prusski vijska rozpochali oblogu Varshavi U Koscyushka bula 25 tisyachna regulyarna armiya j 140 garmat jogo suprotivniki mali razom 40 tisyachne vijsko iz 253 garmatami 20 serpnya 1794 emisaram Koscyushka vdalosya pidnyati povstannya naselennya polskih zemel zagarbanih Prussiyeyu za pershim i drugim podilom Rechi Pospolitoyi Povstannya ohopilo Velikopolshu perekinulosya na Kuyaviyu i Pomor ya znajshlo vidgomin u Sileziyi Perelyakanij cim Fridrih Vilgelm II Gogencollern nakazav svoyim vijskam vidstupiti vid Varshavi Te same vchinili rosijski vijska Obloga Varshavi bula znyata Natomist rosiyani zdobuli 12 serpnya 1794 Vilno pislya chogo povstannya u Velikomu knyazivstvi Litovskomu zgaslo Rich Pospolita pislya podilu 19 veresnya rosijske vijsko na choli z general anshefom Oleksandrom Suvorovim pid mayetkom Terespol nepodalik Bresta nini misto v Bilorusi rozbilo korpus polskogo generala Syerakovskogo i popryamuvalo do Varshavi Nazustrich jomu z livogo berega Visli virushiv rosijskij korpus general poruchika Ferzena yakij u lipni serpni 1794 brav uchast v oblozi Varshavi Kostyushko sprobuvav zastupiti shlyah Ferzenovi pid mistechkom Macyejovice sho na pravomu berezi Visli pivdennishe Varshavi 10 zhovtnya 1794 Ferzen zavdav vijsku Koscyushka tyazhkoyi porazki U Macyejovickij bitvi zaginuli tisyachi polskih vijskovikiv vazhko poranenij Tadeush Kostyushko ta razom z nim 5 vishih ta 200 inshih oficeriv blizko 2 tis molodshih komandiriv i soldativ potrapili v polon Rosiyani vtratili 1300 zagiblimi u tomu chisli 30 oficeriv Macyejovicka porazka ne bula katastrofoyu z voyennoyi tochki zoru U povstalih bulo she dostatno sil dlya podalshoyi borotbi Ale polonennya Kostyushka negativno poznachilosya na yihnomu moralnomu stani Pislya ciyeyi porazki povstannya shvidko dogoryalo Oleksandr Suvorov 4 listopada 1794 Suvorov zdobuv pravoberezhnu chastinu Varshavi Pragu dozvolivshi svoyim voyakam vlashtuvati rizaninu j grabunok naselennya Za ocinkoyu Suvorova za odin lishe den bulo znisheno 12 tis buntivnikiv a she 2 tis ryatuyuchis potonuli u Visli Dijshovshi visnovku sho povstannya zaznaye porazki jogo providniki zalishili livoberezhnu chastinu Varshavi 9 listopada 1794 stolicya kapitulyuvala 30 tis polskogo vijska pid komanduvannyam gen T Vavzheckogo yakij vid 12 zhovtnya 1794 buv Nachalnikom povstannya vidstupilo vid Varshavi Jogo lavi vnaslidok dezertirstva shvidko tanuli a reshtki 16 listopada 1794 pid Radoshicyami sklali zbroyu Povstannya bulo prirechene na nevdachu oskilki spryamovanij proti nogo soyuz troh chornih orliv yak imenuvali todi spilku Rosiyi Prussiyi j Avstriyi buv nadto potuzhnim na chas povstannya Prussiya mala 190 tisyachne regulyarne vijsko Rosiya 400 tisyachne Avstriya 300 tisyachne Polyaki ne mali mozhlivostej stvoriti navit 100 tisyachnu armiyu Popri ce vse povstannya malo velike istorichne znachennya Vono stalo pochatkom nacionalno vizvolnogo ruhu polskogo narodu nadihalo kilka pokolin polyakiv na borotbu za nacionalnu svobodu Povstannya vplinulo na nacionalne samousvidomlennya selyanstva j miskogo naselennya sho zreshtoyu aktivizuvalo proces formuvannya polskoyi naciyi Div takozhPershij podil Polshi Tretij podil Polshi Chetvertij podil PolshiDzherelaZashkilnyak L Krikun M Istoriya Polshi Vid najdavnishih chasiv do nashih dniv Lviv 2002 Rublov O S Podili Polshi 1772 1793 1795 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Kostomarov N Poslednie gody Rechi Pospolitoj SPb 1870 Solovev S M Istoriya padeniya Polshi M 1863 Kraszewski J Polska w czasie trzech rozbiorow 1772 1797 t 1 3 Poznan 1874 75 Korzon T Wewnetrzne dzieje Polski za Stanislawa Augusta 1764 1794 t 3 Krakow 1884 Balzer O Reformy spoleczne i polityczne Konstitucyi trzeciego maja Krakow 1891 Kalinka W Sejm czteroletni t 1 cz 1 2 t 2 cz 1 2 Krakow 1895 Lojek J Upadek Konstytucji 3 maja Studium historyczne Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk 1976 Lojek J Geneza i obalenie Konstytucji 3 maja Polityka zagraniczna Rzeczypospolitej 1787 1792 Lublin 1986 Lojek J Dzieje zdrajcy Stanislaw Szczesny Potocki 1751 1805 Katowice 1988 Bardach J Lesnodorski B Pietrzak M Historia ustroju i prawa polskiego Warszawa 1993 Topolski J Historia Polski Poznan 2008 PosilannyaManifest pro priyednannya polskih oblastej do Rosiyi 1793 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6

Дата публікації:
Топ